Висвітлення та оцінки Емського указу 1876 р. в українській енциклопедистиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

Висвітлення та оцінки Емського указу 1876 р. в українській енциклопедистиці

Проаналізовано особливості висвітлення в українських енциклопедичних проектах ХХ ст. передумов видання, змісту та історичного значення Емського указу 1876 р. Розглянуто три завершені енциклопедичні проекти, що у своїй основі мали зовсім різні методологічні й історіографічні підходи: «Енциклопедію українознавства», «Українську радянську енциклопедію» та «Енциклопедію історії України». Компаративний аналіз відповідних статей дав підставу встановити, що найбільш повно Емський акт висвітлено в сучасній «Енциклопедії історії України». Водночас у пропонованому дослідженні зазначено, що низку аспектів цієї проблематики потрібно доопрацювати й урахувати під час творення наступних енциклопедичних видань.

Ключові слова: Емський указ, антиукраїнська політика, українська енциклопедистка, «Енциклопедія українознавства», «Українська радянська енциклопедія», «Енциклопедія історії України».

Борчук Степан. Отображение и оценки Эмского указа 1876 г. в украинской энциклопедистике. Проанализированы особенности освещения в украинских энциклопедических проектах ХХ в. причин издания, содержания и исторического значения Эмского указа 1876 г. Рассмотрены три завершенные энциклопедические проекта, имеющие в своей основе совершенно различные методологические и историографические подходы - «Энциклопедию украиноведения», «Украинскую советскую энциклопедию» и «Энциклопедию истории Украины». Компаративный анализ соответствующих статей позволил установить, что наиболее полно проблематика Эмского акта освещается в современной «Энциклопедии истории Украины». Наряду с этим в предлагаемом исследовании отмечается, что ряд аспектов этой проблематики следует доработать и учесть при создании последующих энциклопедических изданий.

Ключевые слова: Эмский указ, антиукраинская политика, украинская энциклопедистика, «Энциклопедия украиноведения», «Украинская советская энциклопедия», «Энциклопедия истории Украины».

Borchuk Stepan. Displaying and Evaluations of the Ems Decree of 1876 in the in Ukrainian Encyclopedias.

Reasons for publication, content and historical significance of the Ems edict 1876, which described in Ukrainian encyclopedias, were analyzed. Author considered three encyclopedias completed projects with inherently very different methodological and historiographical approaches - «Encyclopedia of Ukrainian», «Ukrainian Soviet Encyclope- dia»and «Encyclopedia of History of Ukraine». Comparative analysis of relevant articles revealed that more fully Ems act has described in the «Encyclopedia of History of Ukraine». But some aspects of this issue should be revisited and taken into account when creating the next encyclopedias.

Key words: Ems decree, anti-Ukrainian policy, Ukrainian encyclopedias, «Encyclopedia of Ukrainian», «Ukrainian Soviet Encyclopedia», «Encyclopedia of History of Ukraine».

історіографія Емський указ історична енциклопедія

Постановка наукової проблеми та її значення

Українське питання в Російській імперії та заборона українського друкованого слова в імперському інформаційному просторі - одна з ключових історичних проблем ХІХ ст. Широкій громадськості відомі факти про сутність і значення таких імперських заборонних актів, як Валуєвський циркуляр 1863 р. та Емський указ 1876 р., однак часто поза увагою сучасних дослідників цієї проблематики залишаються характер й особливості відображення генезису, сутності та значення Указу 1876 р. у вітчизняній енциклопедистиці. Адже саме остання має віддзеркалювати рівень підсумкових історичних знань про подію чи процес на певному етапі розвитку вітчизняної науки.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Сучасна історіографія з вивчення антиукраїнських заборон у Російській імперії достатньо широка, представлена різними працями. Так, політика російського са - модержавства в «українському питанні» стала предметом як українських, так і російських учених. Зокрема, аспекти, пов'язані з висвітленням сутності Емського указу, в історіографії частково розкрито в дослідженнях з історії царської цензури (О. Кирієнко [3], О. Овсієнко [6], Н. Щербак [13]), видавничої справи (С. Петров [7], М. Тимошик [9]), місця «українського питання» в імперському політичному просторі (О. Міллєр [4], І. Міхутіна [5]). Серед найновіших фундаментальних робіт варто виділити виданий у 2013 р. Інститутом історії України НАН України збірник документів і матеріалів «Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847-1914)», у якому крізь призму архівних джерел висвітлено передумови, обставини та наслідки появи й функціонування Валуєвського розпорядження 1863 р., Емського указу 1876 р., інших нормативних документів, що обмежували присутність українського слова в інформаційному просторі Російської імперії [11].

Мета дослідження - аналіз особливостей висвітлення в українських енциклопедичних проектах одного з найбільш жорстких антиукраїнських заборонних актів російського самодержавства - Емського указу. Особливу увагу також приділено висвітленню цього нормативно-правового акта в 10-томній «Енциклопедії історії України», яка нині є візитною карткою держави та містить історичну інформацію про все найбільш значуще на її території в різних сферах людської діяльності.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Перші науково-популярні студії щодо змісту та осмислення значення Емського указу для розвитку українського національного руху почали виходити наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Тривалий час цьому заважала утаємниченість від дослідників оригінального змісту нормативно -правового акта, який надійшов до цензурних і поліційно-жандармських органів, губернських урядників. В історіографії дорадянського періоду однією з найґрунтовніших праць з «українського питання» стало енциклопедичне видання «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (Санкт-Петербург, 1914-1916), підготовлене редакцією журналу «Украинская жизнь» та українськими й прогресивними російськими дослідниками Ф. Вовком (Волкова), М. Грушевським, М. Ковалевським, Ф. Коршем, А. Кримським, М. Туган-Барановським, О. Шахматовим [10]. Щоправда, назва чи енциклопедичне гасло «Емський указ» у ньому окремо не прозвучало.

Чи не вперше деталізований зміст і значення для українського національного руху заборонного акта 1876 р. висвітлено в другому томі «Енциклопедії українознавства». У невеликій статті указано на місце й час підписання цього нормативно-правового акта імператором Олександром ІІ (чим, власне, і пояснено походження неофіційної назви), у скороченій формі перераховано заборонні положення Указу: «Е. у. забороняв: а) довіз книжок і брошур, друкованих за кордоном, на територію Рос. Імперії; б) друк і видання в Росії оригінальних творів і перекладів укр. мовою, крім іст. пам'яток і белетристики; в останньому випадку дозволено було користуватися тільки рос. правописом, і ці друки підлягали попередній цензурі Гол. Управління в справах друку; в) театральні вистави й читання укр. мовою та друк укр. текстів до муз. творів». Це, звичайно, далеко не повний перелік тих аспектів українознавчої діяльності, що, власне, стали предметом занепокоєння імперського режиму. В енциклопедичній статті «Енциклопедії українознавства» практично повністю обійдено увагою передумови генезису Указу, його зв'язок із попередніми заборонними актами. Водночас зазначено, що головна роль у його творенні належала помічнику куратора Київського шкільного округу М. Юзефовичу. Достатньо чітко визначено наслідки заборонного акта для українського руху, показано велику роль М. Драгоманова в ознайомленні європейських інтелектуалів зі змістом та згубними наслідками Емського указу 1876 р. [2]. Загалом, оцінюючи зміст статі «Емський указ» в «Енциклопедії українознавства», відзначимо її відносну наповненість фактажем, але водночас і деякі неточності, схематизм, упущення окремих важливих деталей.

В «Українській радянській енциклопедії» (Т. 4, Київ, 1979) за редакцією М. П. Бажана Емському указу відведено зовсім невелику за обсягом статтю (не більше 1000 символів). У ній документ 1876 р. названо розпорядженням царського уряду, яке спрямоване на «утиски української культури» та стало доповненням Валуєвського циркуляра 1863 р., його зміст описано лише в загальних рисах. Серед наслідків відзначено припинення діяльності громад і закриття Південно -Західного відділу Російського географічного товариства в Києві. Стаття «Української радянської енциклопедії» була завершена класичною для радянської історіографії фразою: «Емський акт, як і всі інші реакційні заходи царського уряду, остаточно ліквідований з перемогою Великої Жовтневої соціалістичної революції [12, с. 29]».

У 1997 р. колектив Інституту історії України, згідно з рішенням Президії Національної академії наук України від 20 червня 1997 р., розпочав роботу над проектом «Енциклопедія історії України». Статтю «Емський акт» уключено до третього тому «Енциклопедії історії України». Її автором виступив відомий дослідник історії України ХІХ - початку ХХ ст. Віталій Григорович Сарбей. На жаль, цей том вийшов у 2006 р., уже після того, як учений відійшов у вічність. В. Сарбей намагався в чітко визначених параметрах енциклопедичної підсумувати й висвітлити наявні історіографічні знання про сутність і вплив цього заборонного акта на розвиток української культури та національ - ного руху. Учений подав інформацію щодо точної дати й місця підписання нормативно -правового документа імператором, зазначив що Емський акт 1876 р. був продовженням Валуєвського циркуляра 1863 р. та до його розробки напряму причетний помічник куратора Київського навчального округу М. Юзефович. В. Сарбей обходить увагою передумови розробки заборонного акта, але наводить деякі біографічні факти про М. Юзефовича в справі Кирило-Мефодіївського братства. Самі заборонні норми Емського указу вчений теж описує досить схематично, низку важливих статей, що стосувалися вилучення українських книжок із бібліотек, адміністративної висилки осіб, запідозрених в українофільській діяльності, В. Сарбей обійшов увагою. Новація енциклопедичної статті вченого, порівняно з попередниками, полягала в досить деталізованому висвітленні процесу боротьби пере - дової громадськості за скачування заборонного акта на початку ХХ ст. Автор зазначив, що в ході революції 1905-1907 рр. та видання Миколо ІІ маніфесту про запровадження в Російській імперії політичних свобод Емський указ утратив чинність, хоча формально так і не був скасований [1, с. 37].

Потрібно відзначити, що з моменту підготовки В. Г. Сарбеєм статті до «Енциклопедії історії України» вітчизняними вченими проведено достатньо багато досліджень у сфері антиукраїнської політики в Російській імперії, а тому на сьогодні розкрите гасло «Емський акт 1876 р.» в «Енциклопедії історії України» не повною мірою відображує сучасний рівень наукових знань. Щоправда, варто вказати на те, що цю ситуація виправлено в низці інших, близьких до розглянутої нами проблематики статтях. Так, значні фактологічні й гносеологічні доповнення антиукраїнської проблематики в Російській імперії містяться в наступних томах «Енциклопедії історії України» під гаслами «Руси - фікації» (І. Дзюба), «Цензура в Україні» (О. Кирієнко).

Значно доповнюють інформацію з наукових видань електронні енциклопедичні ресурси. З об'єктивних причин їхні автори та адміністратори можуть оперативно вносити доповнення, поправки, долучати зв'язки з інших інформаційних ресурсів тощо. В українській версії Вікіпедії стаття «Емський указ» також досить схематична, але електронний ресурс дає змогу переглянути оригінальний зміст згадуваного заборонного інформаційного акта, містить посилання на інші інформаційні ресурси.

Проаналізувавши статті щодо Емського акта 1876 р. з основних українських енциклопедичних видань, зазначимо, що переважно сутність і зміст цього нормативно -правового документа розкрито, достатньо чітко визначено його наслідки. У найновішому енциклопедичному проекті («Енциклопедія історії України») цю проблематику висвітлено найповніше, але водночас у майбутньому потрібно все ж зробити деякі доповнення.

На наше переконання, більшу увагу слід зосередити на передумовах та обставинах генезису Емського акта. Як слушно, зазначає О. П. Реєнт, не варто вважати головним винуватцем у виробленні нових цензурних переслідувань українського друкованого слова М. Юзефовича. Насправді ж за українським рухом здійснювався пильний нагляд із боку ІІІ Відділення, у ході якого встановлено зв'язки між «українофілами» й революційними народниками. І донос Юзефовича був як те зерно, кинуте в підготовлений ґрунт [8, с. 157].

Під час створення нових енциклопедичних статей потрібно більше уваги зосередити на сприйнятті та обговоренні Емського акта в Західній Європі. Адже саме західноєвропейська преса першою відгукнулася на новий дискримінаційний акт цензурної політики російського уряду в «українському питанні». Так, в австрійській газеті «Neue freie Presse» («Нова вільна преса») в статті «Russische Nivellirungs-Politik» («Російська асимілятивна політика» або «Російська політика вирівнювання») зазначалося: «Така політика винищення у своїй країні є знущанням над освітою і культурою». Кореспонденти чеської газети «Narodni Listi» зауважували, що «такої огульної заборони цілої української літератури не може прийняти жоден друг слов'янства й Росії». Саме завдяки західноєвропейській пресі (стаття «La libertй en Russie» («Свобода в Росії») у французькому журналі «Revue des deux mondes») як прогресивна європейська, так і російська й українська громадськість лише через два, а то й три роки змогла ознайомитися з Емським указом 1876 р., зміст якого не передбачав оприлюднення [8, с. 158-159].

В енциклопедичних статтях потребує висвітлення й аспект практичного втілення норм Емського акта 1876 р. Як свідчать останні дослідження, для розкриття ситуації, що склалася після 1876 р. в українському книгодрукуванні та розвитку національного руху, уже не достатньо енциклопедичного твердження про повне припинення українського книговидання, закриття громад і Південно -Західного відділу Російського географічного товариства. Утілення норм заборонного документа в діяльність цензурних органів Російської імперії породило немало правових колізій і курйозів у їхній роботі. Водночас недбале виконання приписів Указа 1876 р. цензорами на місцях, що створювало, хоч і вкрай обмежені, можливості для друку та поширення україномовних видань. У 1881 р., розуміючи, що норми Емського указу тільки посилюють антиурядові настрої освіченої частини національно свідомої української інтелігенції, київський і харківський генерал-губернатори О. Чертков,

О.Дондуков-Корсаков (кожен самостійно) ініціюють перегляд його цензурних приписів [8, с. 159].

До творення нових енциклопедичних статей мають долучитися й мовознавці, яким потрібно пояснити чому для імперських урядовців був таким ненависним правопис «кулішівка» та як із ним пропонувалося боротися відповідно до норм Емського акта.

Своєрідна реанімація Емського указу зроблена в роки Першої світової війни, коли в 1916 р. наказом Головнокомандувача Південно -Західного фронту на підконтрольних йому територіях у черговий раз заборонено друк книжок і періодичних видань за українським правописом. У цьому наказі присутнє пряме посилання на Указ 18 травня 1876 р. [3, с. 169]

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Емський акт (або Емський указ) мав значний вплив на розвиток української культури та історії, тому він, безперечно, і потрапив на сторінки найавторитетніших вітчизняних енциклопедій. Автори відповідних статей загалом пра- вильно висвітлили його зміст та значення, але поряд із цим наявний на сьогодні рівень наукових знань дає змогу розширити зміст енциклопедичних статей, унести нові доповнення, здійснити певні фактологічні поправки.

Джерела та література

1.Енциклопедія історії України : в 5 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. - Т. 3 : Е-Й. - Київ : Наук. думка, 2005. - 672 с.

2.Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-П). - Париж ; Нью-Йорк, 1957. - Т. 2. - С. 405-800 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://litopys.org.ua/encycl/euii047.htm

3.Кирієнко О. Ю. «Українське питання» у діяльності військово-цензурних органів Російської імперії (1914-1917) / О. Ю. Кирієнко // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - Київ : Ін-т історії України НАН України, 2011. - Вип. XVII. - С 165-170.

4.Миллер А.И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая половина ХІХ в.) / Алексей Ильич Миллер. - Санкт-Петербург : Алетейя, 2000. - 260 с.

5.Михутина И. В. Украинский вопрос в России в конце ХІХ - начале ХХ ст. / Ирина Васильевна Михутина. - Москва : Ин-т славяноведения РАН, 2003. - 288 с.

6.Овсієнко О. Ф. Каральні органи царизму / О. Ф. Овсієнко // Українське питання в Російській імперії (кінець ХІХ-ХХ ст.) : кол. наук. моногр. : в 3-х ч. / О. Ф. Овсієнко. - Київ : Ін-т історії України НАНУ,1999. - Ч. ІІІ. - С. 3-68.

7.Петров С. С. Книжкова справа в Києві / С. С. Петров. - Київ : ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2002. - С. 52.

8.Реєнт О. П. 140 років Емському указу: у сприйнятті сучасників та оцінках істориків // Краєзнавство : наук. журн. - № 1/2. - Київ : Нац. спілка краєзнавців України, 2015. - С. 157-164.

9.Тимошик М. С. До історії цензурних утисків українського друкованого слова в період проголошення конституційних свобод (1905-1917 роки) / М. С. Тимошик // Журналістика. Преса. Телебачення. Радіо : республіканський міжвідомчий наук. зб. - Вип. 25. - Київ : Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 1999. - С. 55-63.

10.«Украинский вопрос» (составлено сотрудниками журнала «Украинская жизнь»). - [изд. 2-е]. - Москва : «Задруга», 1915. - 281 с.

11.Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (18471914) : зб. док. і матеріалів / упоряд. Геннадій Боряк // Археографічне опрацювання документів / В. П. Баран, Л. З. Гісцова, Л. Я. Демченко [та ін.] ; НАН України. Інститут історії України ; Укрдер- жархів, ЦДІАК України. - Київ : ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2015. - LXП. - 810 с.

12.Українська радянська енциклопедія : [в 12 т.] / голов. ред. М. П. Бажан ; редкол. : О. К. Антонов та ін. - 2-ге вид. - Т. 4 : Електрод - Кантаридин. - Київ : Голов. ред. УРЕ, 1979. - 558, [2] с.

13.Щербак Н.О. Національне питання в політиці царизму у Правобережній Україні (кінець ХУЛІ - початок ХХ ст.) : монографія / Н. О. Щербак. - Київ : ПЦ «Ризографіка», 2005. - 616 с.

Размещено на Allbest.ru