Медичний огляд - обов’язкова умова депортації населення з окупованої нацистами харківщини до німеччини

Дослідження присвячене маловідомій, практично недослідженій в повній мірі в історичній науці темі проходження громадянами Харківщини медичного огляду, як обов 'язкової умови депортації населення з окупованої окупантами території Харківщини до Німеччини. Основні ідеї викладені на основі невідомих та маловідомих документальних матеріалів Державного архіву Харківської області, праць відомих наукових дослідників. Значна увага приділена вивченню засобів, які застосовували представники окупаційної влади до громадян Харківщини, щоб активізувати їх прихід до збірних пунктів для проходження медичного огляду і подальшої відправки на різноманітні роботи до Третього рейху. Зроблено висновок про те, що проходження громадянами Харківщини медичного огляду було необхідною умовою для депортації цивільного населення до Третього рейху на примусові різноманітні роботи і невід 'ємною складовою частиною нацистського нового порядку на окупованій території міста і області. Для вітчизняної і зарубіжної історичної науки дане дослідження має важливе значення, оскільки воно дає можливість всебічно і більш правдиво розкрити одну із найбільш трагічних подій в історії людства - історію Другої світової війни.

Ключові слова: Друга світова війна, депортація, збірні пункти, медичний огляд, повістка, повідомлення.

Key words: World War II, deportation, prefabricated items, medical examination, summons, notice. медичний огляд окупант депортація

Исследование посвящено малоизвестной, практически не исследованной в полной мере в исторической науке теме прохождению гражданами Харьковщины медицинского осмотра, как обязательного условия депортации населения с оккупированной территории Харьковщины в Германию. Главные идеи выложены на основе неизвестных и малоизвестных документальных материалов Государственного архива Харьковской области, трудов известных научных исследователей. Значительное внимание уделено средствам, которые использовали представители оккупационной власти к гражданам Харьковщины, чтобы активизировать их приход к сборным пунктам для прохождения медицинского осмотра и дальнейшей отправки на разнообразные работы в Третий рейх. Сделано вывод о том, что прохождение гражданами Харьковщины медицинского осмотра было необходимым условием для депортации гражданского населения до Третьего рейха на принудительные разнообразные работы и составной частью нацистского нового порядка на оккупированной территории города и области. Для отечественной и зарубежной исторической науки данное исследование имеет важное значение, посколько даёт возможность более правдиво раскрыть одно из наиболее трагическое событие в истории человечества - историю Второй мировой войны.

У сучасній історичній науці перспективним дослідженням залишається висвітлення історії депортації нацистами цивільного населення Харківщини на різноманітні примусові роботи до Третього рейху. У даній тематиці надзвичайний інтерес викликає питання проходження громадянами, яких нацисти відправляли до Німеччини, медичного огляду як обов'язкової умови депортації. Науковці, на протязі тривалого часу у своїх працях лише поверхносно розглядали це питання [1-7].

Актуальність даного дослідження викликано науковим і суспільним інтересом до даної тематики, оскільки ця тема в історичній науці й по сьогоднішній день залишається малодослідженою.

Мета статті полягає у об'єктивному, комплексному дослідженні історії проходження громадянами Харківщини медичного огляду, як обов 'язкової умови для депортації на ріноманітні роботи до нацистської Німеччини.

Виконуючи розпорядження німецького командування щодо депортації до Третього рейху цивільного населення, окупаційна влада Харкова і області запроваджувала багаточисленні кроки. Одним із яких був медичний огляд. Громадяни Харківщини, яких нацисти відправляли до Німеччини, повинні були бути обов'язково фізично здоровими. Із умов проживання і роботи для тих, хто відправляється до Німеччини, які були опубліковані в збірнику «Харківщина у Великій Вітчизняній війні: документи і матеріали»: «1. Чоловіки і жінки, що їдуть до Німеччини без родичів, повинні бути здоровими» [8, с.133]. Тому перед відправкою до Третього рейху, згідно розпорядження Рейхскомісара Коха, вони зобов'язані були на збірних пунктах, окрім реєстрації, пройти медичний огляд. Бабій М. Л., у книзі «Партизанськими стежками Вінниччини» наголошує на тому, що «для огляду повинні бути приставлені всі особи, що підлягають цьому призову, терміну огляду треба точно притримуватися. Причини, зв'язані з працею, яку виконує дана особа, за станом здоров'я або сімейними обставинами, які потребують відстрочки від виїзду до Німеччини, будуть перевірені під час огляду. Приналежні, виїхавши до Німеччини, згідно розпорядження Рейхскомісара України від 19.11.1942 р., будуть одержувати допомогу. Хто не зголоситься на огляд - буде важко покараний, так само, як той, хто обманом спробує уникнути від цього призову. - Гебітскомісар» [9, с.42]. Олександра Іванівна Понеділок (Щербина), у своїх спогадах, які були опубліковані у збірнику «Невигадане. Усні історії остарбайтерів»: «Привезли нас у Харків. Нам сказали, що буде медогляд, хто хворий - того відпустять додому» [10, с.223]. Із повідомлення Обербургомістра Госсла, Володимиру Гонтареву 1915 року народження, який проживав по Клочківській 55, першого району м. Харкова і працював скрепельщиком котельного цеху: «Ви повинні 11/ І. 43., о 8 годині з'явитися на медичну комісію Єпархіальна (Артема) 30, Харків. Після огляду Вам буде повідомлено про день явки. Це повідомлення мати при собі» [11, арк.27].

Про результати проведених медоглядів регулярно повідомляли у вигляді звітів до органів управління. Наприклад, у звіті про діяльність бірж праці Харкова у період з 16 вересня до 15 жовтня 1942 року підкреслювалося: «Під час звіту були досліджені 1722 чоловік, із них 1079 працездатні...Досліджені були 1264 жінок і дівчат, із них 212 здорових, а 1052 хворі непрацездатні» [12, арк.16].

За результатами медичних оглядів, які досить часто проходили з елементарними порушеннями, лікарі визначали фізичну придатність населення до робот. Із спогадів Торговцевої Олександри Петрівни: «приїхавши до Харкова, ми проходили комісію. Нас оглядали як скот: очі дивилися, руки, ноги є - значить здоровий» [13, арк.57].

Лікарі давали висновок про задовільну фізичну придатність навіть у тих випадках, коли та чи інша особа хворіла на різні захворювання. Із спогадів Олександри Яковлівної Ткаченко: «Я, заходячи до лікаря, розпочала скаржитися на те, що я хворію малярією і очами, то при перевірці мене лікарем, лікар відповів: «це не хвороба, з цим не пропадеш, сміло можеш їхати до Німеччини» [13, арк.46]. Хмусова Ганна Іванівна, колишня остарбайтерка із Харківщини, згадуючи свій медичний огляд у німецьких лікарях, підкреслювала те, що: «Була в Харкові комісія: руки, ноги є - добре, їдь дальше» [13, арк. 87].

Щоб не з'являтися на медогляд до вербувальної комісії і щоб не бути відправленими до Німеччини, деяка молодь робила собі різноманітні каліцтва. Ю.В. Давидович, у доповіді «Неповнолітні мешканці міста Харкова в умовах нацистської окупації (1941 -1943рр.), на міжнародній науковій конференції «Краєзнавство і учитель - 2015» підкреслювала те, що: «Підлітки, щоб уникнути вивезення до Німеччини, свідомо завдавали шкоди своєму здоров 'ю. Вони жалили тіло кропивою, а водянки, які з 'являлися на тілі, проколювали брудним гострим предметом, щоб занести в рани інфекцію. Поширеними були випадки заподіяння навмисних хімічних опіків кислотою» [14, с.48]. Л. Рутківська у шкільному творі: «Що я пережила під час окупації» наголошувала на тому, що «багато дівчат різали собі руки і ноги, травили кислотою рани, робили себе каліками тільки, щоб не попасти в Німеччину» [15, арк.91зв]. М. Губаренко, що із Богодухова, пригадуючи ті часи підкреслює те, що: «Була повістка і сестрі. Тоді вона, щоб не їхати на каторгу, обпекла кислотою собі обидві ноги. Важко було дивитися на її муки. Але все ж таки каторги уникла» [15, арк.84].

Однак, згідно з матеріалів Державного архіву Харківської області(ДАХО), удалося установити, що були непоодинокі випадки, коли лікарі під час медичного огляду давали заключення про не придатність до важкої праці. Згідно медичного огляду, який проводив лікар Черняк, 14 вересня 1942 року, громадянка Лашина В., яка проживала по Дагестанській вулиці, по причині порока серця, була визнанана непридатною до важкої праці [16, арк.61]. Зміст іншої довідки, яка була видана 14 вересня 1942 року лікарем Черняк, заключався у тому, що «громадянка Духанова Є. А., до фізичної праці непригодна: хронічна малярія, ентерокаліт» [16, арк.18]. Винесення нацистськими лікарями заключення про непридатність до важкої праці сестрі описує у письмовій роботі: «Що я пережила під час окупації», від 4 травня 1944 року Пересада Анастасія, учениця 8-го класу, Валківського району Харківської області: «Їх відправили на комісію. Та небагато повертала ця комісія додому. Більшість було відправлено до Німеччини. Рядом з кімнатою, в якій й відбувалась комісія була кімната для тих, що вже були назначені для відправки. Вікна в ній були забиті дошками, а вщілини виглядали блідні обличчя людей, назначених до Німеччини. З повними сліз очима, вони дивилися в останній раз на своє рідне місто, своїх батьків, знайомих. Ми з хвилюванням чекали, куди повернуть наших дівчат. Пройшло довгих п'ять хвилин, раптом двері відчинили і показалась моя сестра. Вона держала в руках якийсь папірець. На пальцях були якісь чорні плями. То була німецька печать, що вона непридатна до праці. Вона повернулась додому» [17, арк. 1зв; 2].

Таким чином, аналіз архівних матеріалів і наукових праць дослідників дає можливість зробити висновок, що проходження громадянами обов 'язкового медичного огляду було невід'ємною частиною нацистської окупаційної політики щодо вивезення цивільного населення Харківщини на різноманітні роботи до Третього рейху. Для реалізації її в життя, нацисти використовували спектр заходів: від розсилання громадянам численних повісток, повідомлень до тюремного ув'язнення і навіть до смертної страти. Незважаючи на те, що окупаційна влада приймала такі сурові заходи, населення Харківщини недосить поспішало до збірних пунктів, щоб там пройти медичний огляд і бути відправленими до нацистської Німеччини.

Оскільки тематика даної статті малодосліджена то її перспективами слід назвати всебічний, глибокий аналіз наукових публікацій вітчизняних і закордонних істориків, матеріалів центральних, обласних і районних архівів. Сьогоднішнє комплексне дослідження цієї проблеми буде стимулювати появу питань і пошуків відп овідей на них у дослідників наступних поколінь. Тому досить актуальним і цікавим є подальше дослідження історії проходження громадянами медичного огляду як обов'язкової умови депортації населення з окупованої нацистами території Харківщини до Німеччини.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Коваль М. В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939 - 45рр.) / М.В. Коваль. -