Військова служба в Республіці Корея: вплив громадськості та масової культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Військова служба в Республіці Корея: вплив громадськості та масової культури

Інна Мазур, кандидат історичних наук, доцент

Анатолій Войнаровський кандидат історичних наук, доцент

Україна

Анотація

В статті розглянуто процес, умови та перспективи складання збройних сил Республіки Корея у ХХ - першій половині Ххі ст. Відслідковано процеси реорганізацій викликані потребами часу та змінами свідомості людини нового часу. Приділено увагу тривалості, умовам та особливостям проходження строкової служби в лавах південнокорейських збройних сил. Досліджено ставлення суспільства до цього явища, а також вплив громадськості на контроль за «ухильництвом» від армії з боку впливових, заможних та популярних - тих хто формує образ корейця, впливає на становлення моральних цінностей та норм нації.

Ключові слова: Республіка Корея, Збройні сили, армія, строкова служба, військова повинність, ЗМІ, масова культура.

В статье рассмотрены условия и перспективы сборки вооруженных сил Республики Корея в ХХ - первой половине XXI века. Отслежены процессы реорганизаций, вызванные потребностями времени и изменениями сознания человека нового времени. Уделено внимание продолжительности, условиям и особенностям прохождения срочной службы в рядах южнокорейских вооруженных сил. Исследовано отношение общества к данному явлению, а также влияние общественности на контроль за «уклонизмом» от армии со стороны влиятельных, богатых и популярных - тех, кто формирует образ корейца, влияет на становление нравственных ценностей и норм нации.

Ключевые слова: Республика Корея, Вооруженные силы, армия, срочная служба, воинская повинность, СМИ, массовая культура.

The article examines the conditions and prospects for assembling the armed forces of the Republic of Korea in the XX - first half of the XXI century. The directions of recruited ordinary and sergeant into the armed forces of the country are highlighted.

The processes of reorganizations were monitored due to the needs of the time and changes in the consciousness of a person of modern times. The features in a number of constraints for the passage of emergency service and the reasons of changes in personnel were analyzed.

The attention was paid to the duration, conditions and peculiarities of the passage of emergency service in the ranks of the South Korean armed forces; the attitude of society to this phenomenon, as well as the influence of the public on controlling the "bowment" of the rich and popular ones - who formed the image of the Korean, influenced the formation of moral values and norms of the nation.

Key words: Republic of Korea, Armed forces, army, emergency service, military service, mass media, mass culture.

З часів здобуття незалежності в Україні неодноразово порушувалося питання доцільності несення обов'язкової військової служби для чоловічого населення. Та й справді, здавалось, навіщо країні яка не має прямих ворогів та не бере участі в безпосередніх конфліктах, що загрожують державності, постійно утримувати підготовлений військовий контингент, арсенали, льотовища, полігони тощо. Все це є спадком радянської системи та біполярності світової політики. Для миролюбивої країни, яка знаходиться в постійній економічній кризі, витрачати значні кошти на мілітаристські потреби здавалося б зайве. Громадськість неодноразово підтримувала ініціативи по внесенню змін до закону «про військову службу» та, зокрема, про загальну обов'язкову мобілізацію. Проте, будучи сучасниками подій на Сході України та в Криму, як пересічні громадяни, так і політики були змушені переглянути своє ставлення до Збройних сил України.

В умовах загострення військового конфлікту із сусідньою державою та неузгодженостей у договорах про призупинення військових дій на українському східному прикордонні, вирішення питання збройних сил набуло актуальності. Вивчення та запозичення досвіду країн, що опинились у подібній ситуації, може корінним чином змінити ставлення громадян та уряду до цієїпроблеми.

У статті автори ставлять за мету, на прикладі історії Республіки Корея (Південна Корея), розглянути особливості формування збройних сил, ставлення громадян до військового обов'язку та важливості впливу громадськості в контролі за дотриманням закону, виваженості уряду в підходах залучення чоловіків до проходження армійської служби та вирішення проблем релігійних переконань і орієнтації.

Враховуючи специфічність теми, крім праць науковців та дослідників Ж.Н. Алімбаєва [1], Т.В. Габрусенко [2], С.О. Курбанова [9], Квон Чонгіна і Кіма Рота [3], Кім Г.Н. [4]

О.В. Кир'янова [5-7], було використано матеріали газет та електорнних видань розміщених в мережі Internet та файлообмінника Youtube.

Офіційною датою створення південнокорейських збройних сил вважається 30 листопада 1948 р. після того, як 15 серпня 1948 р. в південній частині Корейського півострова було офіційно проголошено Республіку Корея [4].

Проте переломним моментом стало 25 червня 1950 р. День, коли військами Півночі було здійснено перетин демаркаційної лінії «38 паралелі», що призвело до початку Корейської війни, в якій фактично була розгромлена армія Півдня і 90% всієї території країни зайняли сіверяни. Лише вступ у війну США врятував Південну Корею від остаточної поразки. Саме досвід літа 1950 р., пам'ять про військову та політичну катастрофу, про фактичну беззахисність корейської армії перед обличчям добре озброєного і навченого ворога багато в чому сформували світосприйняття південнокорейських військових та державних діячів. Рішучість не допустити повтору подібної катастрофи до цих пір немалою мірою визначає південнокорейську військову політику .

Юридично Південна Корея і до сьогодні знаходиться у стані війни, оскільки в 1953 р. мир так і не був підписаний, проте існувала домовленість про припинення вогню. Кордон між Північчю і Півднем неспокійний, північнокорейські диверсанти регулярно з'являються на Півдні країни, а заслані з Півночі терористи тричі - в 1968, 1974 та 1982 рр. - прагнули організувати замах на південнокорейських президентів. На території Кореї розміщені американські війська, які у випадку війни зобов'язані діяти спільно з корейською армією.

З опублікування закону «Про створення національної армії» введена система військової повинності. Комплектування збройних сил країни рядовим і сержантським складом здійснюється на основі закону про військову повинність (1980). Підготовка офіцерського складу реалізується в академії національної оборони, академіях і училищах військових сил, а також на різних курсах удосконалення і перепідготовки. Армія Республіки Корея складалася із сухопутних військ, військово-повітряних і військово-морських сил, загальною чисельністю біля 690 тис. осіб. [11].

Нещодавно в Південній Кореї був схвалений документ, що визначив основні вектори розвитку і реформування збройних сил на термін до 2030 року. Офіційна назва документу «Основний план реформування 12-30». У ньому передбачені достатньо серйозні зміни як в стратегії, тактиці дій, так і в самій структурі збройних сил [10-11].

Новий документ продовжив у цілому неминучу, з урахуванням демографічної ситуації в Кореї, тенденцію на зменшення чисельності збройних сил, причому скороченню підлягають лише сухопутні війська. Якщо на сьогодні армія Півдня налічує 636 тис. осіб, то в 2022 р. вона складатиме 522 тис. осіб.

Зменшення числа військовослужбовців буде компенсуватися нарощуванням військової потужності і кількістю озброєння, придбанням більш нової, складної і високоточної техніки, а також автоматизацією і комп'ютеризацією ВС. При цьому ставка зроблена насамперед на балістичні ракети.

Основним гаслом розбудови сухопутних військ є: менше людей - більше нової і потужної зброї. Саме тому військова служба в Південній Кореї є обов'язковою для всіх чоловіків старших 18 років, її термін, залежно від роду військ, складає від 21 до 24 місяців. Верхня вікова межа призовників - 36 років. Якщо бути точним, то в армії і морській піхоті служать 1 рік і 9 місяців, в військово-морському флоті - 1 рік і 11 місяців, у військово-повітряних силах - 2 роки. Також існує альтернативна громадська служба, тривалість якої може сягати 3 років [4].

У кінці 2006 р. уряд Південної Кореї розглянув питання про поступове скорочення дворічного терміну служби в армії до 18 місяців. Згідно з попереднім планом, скорочення повинно було початися в 2008 р. і завершитися до 2015 року.

З початку січня 2011 р. термін курсу навчання молодого бійця в ПК триватиме з 5 до 8 тижнів. Крім цього, в міністерстві оборони повідомляється про зміну термінів служби військових не тільки в оборонних, але і в правоохоронних органах і в громадських установах. Солдати морської піхоти, що почали службу з 27 лютого 2011 р., служитимуть 21 місяць. Співробітники морської поліції тепер будуть служити 23 місяці. Терміни служби співробітників спецпідрозділів поліції і охоронців у тюрмах становитимуть 21 місяць, альтернативна служба - 26 місяців. Термін служби залежить від роду військ, від сімейних обставин кандидата, від ряду інших факторів, але в цілому складає від 1,5 до 2, 5 років.

Структурно збройні сили Південної Кореї вже через кілька років будуть виглядати наступним чином: 1 загальне командування ВС, 4 спеціалізованих командування (тилу, військ спецпризначення, авіакосмічне, керованих видів зброї), 6 армійських корпусів, 28 дивізій, 18 моторизованих полків. При цьому ліквідуються 14 дивізій і 5 полків [4].

Сухопутні війська є основним і найчисленнішим видом ВС (560 тис.). Вони мають наступні роди військ: піхота, танкові війська, ракетні частини і підрозділи, артилерія, війська спеціального призначення, війська протиповітряної оборони, інженерні, хімічні, армійська авіація, з'єднання і частини тилового забезпечення, військова поліція.

Важливим нововведенням розвитку військових сил Південної Кореї є зміна концепції загрози, яку повинна нейтралізувати армія. Сеул, таким чином, повернувся до тої військової філософії, яка визначала розвиток збройних сил у попередні роки. У документі чітко відображено, що головною загрозою визначена Північна Корея і саме на її нейтралізацію направлені всі сили в процесі реформування. Підставою для такого рішення слугували прикордонні військові конфлікти березня -листопада 2010 р., внаслідок яких був потоплений корабель ВМФ Південної Кореї «Чхонан» та обстріляний південнокорейський архіпелаг Енпхендо [5].

Ставлення до строкової служби в республіці Корея дуже серйозне. В армії служать майже всі чоловіки, незалежно від їх освіти та статусу батьків. За відмову від служби в армії можна отримати 18-ти місячний термін ув'язнення. Причому притягнення до відповідальності за такими статтями, навіть після відбуття покарання, в суспільстві сприймаються вкрай негативно. Для чоловіка вони стають незмивною плямою на репутації, що тягне за собою ряд обмежень: відмова у вступі до престижних вузів, отримання пристойної роботи, обмеження в кар'єрному зростанні. Кореєць, що не відслужив в армії, може викликати величезні підозри у батьків дівчини, на якій він зібрався одружитися.

Звільняються від призову: особи, старші 45 років; з початковою освітою; із серйозними захворюваннями (короткозорість, невеликий зріст, незначна вага, цукровий діабет тощо); інваліди; особи з психічними захворюваннями; засуджені до позбавлення волі більше 1,5 року; сироти; особи, на утриманні яких знаходяться непрацездатні члени сім'ї; олімпійські чемпіони; монахи. Цікаво, що від служби в армії звільняються особи, що мають татуювання на тілі, що асоціюються з приналежністю до ганстерських та бандицьких угрупувань. На думку керівництва, їх вигляд «буде викликати відразу у товаришів по службі» [6]. Так, у 2003 р. в Сеулі було заарештовано 170 чоловік за ухиляння від призову до військової служби шляхом нанесення татуювань на різні частини тіла. Телебачення продемонструвало кадри арештованих та закованих у наручники чоловіків, з яких поліція зняла сорочки, демонструючи публіці великі татуювання із зображеннями драконів, троянд і птахів [9].

Ще донедавна в республіці Корея діяла дискримінація за походженням, коли у призові до армії відмовляли метисам. Таке обмеження було запроваджено в 1972 р.. Проте час змінює ставлення суспільства і така заборона на службу в армії була визнана расистською. У 2005 р., з ініціативи Управління призову та комплектування збройних сил РК, в Положення про застосування «Закону про військову службу» було внесено зміни, що дозволяють проходження служби в південнокорейській армії та альтернативної цивільної служби південнокорейським громадянам, що є дітьми від змішаних шлюбів. Іноземцям, які отримали громадянство Республіки Корея, а також громадянам- сиротам, було дозволено з січня 2007 р. проходити військову службу в лавах південнокорейської армії або альтернативну цивільну службу. Деякі представники змішаних рас, висловлюючи бажання нести службу в чинних військових підрозділах, вважали відмову важким покаранням та скаржилися до Комісії з прав людини. 25 січня 2010 р. Національна Асамблея відмінила це положення закону. Тому з 2012 р. в армію було призвано перших представників змішаних рас, які народилися після 1 січня 1992 р.

Ще однією неузгодженою проблемою південнокорейського суспільства в умовах сучасності є врегульована законом «Про військову службу» практика покарань тих, хто відмовляється від проходження військової служби за переконаннями (наприклад, релігійним - Свідки Ієгови).

Конституційний суд розглянув це питання в 2004 та 2011 рр., обидва рази приймалось рішення про те, що закони про покарання таких ухильників за переконаннями є конституційними. Відповідним чином, Верховний суд (вищий апеляційний орган Південної Кореї) в 2004 та 2007 рр. обґрунтував рішення, що переконання та погляди не можуть слугувати законною умовою для військової служби [8].

Після публічних слухань, що проходили в липні 2015 р., ще більше людей проявили інтерес до того, яким буде рішення суду. Голова Конституційного суду, Пак Хан Чхуль, підтвердив, що рішення з цього питання має бути винесене до завершення його терміну перебування на посаді, а саме до 30 січня 2017 р. [8]

У той же час у зв'язку з проектом Закону про місцеві резервні війська Комісія з прав людини оголосила про рішення звернутися до Конституційного суду з проханням скасувати переслідування осіб, які відмовляються від проходження військової служби з політичних чи релігійно-етичних переконань,. Комісія вважає, що «примус соціальних меншин, які відмовляються від служби в армії з політичних або релігійно-етичних мотивів, до проходження обов'язкової військової служби без заміни альтернативною службою, є відмовою рахуватися з почуттям людської гідності і визнавати свободу совісті». На думку комісії, законопроект підтверджує необхідність введення альтернативної військової служби з тим, щоб у суспільстві могли співіснувати свобода совісті і обов'язкова військова служба [4].

За останні 60 років в Південній Кореї майже в кожній родині Свідків Єгови батьки, чоловіки, сини або брати були засуджені до тюремного ув'язнення за відмову від служби в армії. Рішення на користь тих, хто відмовлявся від військової служби за переконаннями, усуне марну практику укладення до в'язниці, зніме клеймо судимості з багатьох молодих людей і затвердить право всіх громадян країни на свободу совісті та віросповідання [10].

В умовах відкритості сучасного світу та боротьби за права людини у 2006 р. Верховний суд Республіки Корея вніс деякі зміни в чинне законодавство. Зокрема, дозволив жителям країни робити операції по зміні статі. Проте отримати право на процедуру можна лише за виконання деяких умов. Зокрема, чоловіку що прагне стати жінкою, необхідно відслужити в збройних силах країни або довести владним структурам, що відповідна операція не спосіб ухилитися від служби в армії. Так, транссексуалами можуть стати лише люди старші 20 років, які при цьому не перебувають у шлюбі та не мають дітей. Не можна сказати, що такі випадки часті, проте згідно даних, оприлюднених південнокорейським Верховним судом, кількість чоловіків з прагненням змінити стать значно зросла. У 2006 р. на операцію наважились 15 чоловіків, а у 2008 р. їх вже було 29.

Відстрочки від призову для осіб, які навчаються не передбачені (студентів можуть призвати до лав армії прямо з ВУЗів), звільнення по хворобі надаються дуже рідко. Служба без відриву від навчання не передбачена. Можлива служба студентів і на офіцерських посадах. Для цього під час навчання у ВУЗі студенти відвідували заняття на військових кафедрах, або ж складали іспити на посаду офіцера збройних сил. Підкреслимо що ставши офіцерами, південнокорейські студенти у будь-якому випадку пройдуть службу в армії, без «альтернатив» та «спрощених варіантів» [6].

Що стосується спортсменів, то їм, щоб на законних підставах уникнути армії, потрібно здобути медаль на Олімпійських іграх, «золото» - на Азіатських іграх або, у випадку з футболом, дійти до півфіналу Кубку світу, що і сталося з національною збірною Південної Кореї в 2002 році. Проте, таких спортсменів небагато, а тому члени національної збірної, як правило, несуть військову службу обов'язкові два роки [6].

Після проходження служби, упродовж наступних 8 років корейці повинні їздити на військові збори, терміном не менше 100 годин у рік. Уникнути їх можливо за умови сплати штрафу. Хоча для багатьох такі збори є прекрасною нагодою вирватись із повсякденної рутини і зустрітись із армійськими друзями [3].

Система резервних військ у Кореї була створена в квітні 1968 р. і стала діяти з прийняттям у тому ж році закону про резервні війська. Непридатні до військової служби зараховуються до складу резервних військ. Військовослужбовці запасу періодично залучаються на триденні збори і проходять курс мобілізаційної підготовки на базі військових частин.

Урядова політика надзвичайної готовності була розроблена для того, щоб мати можливість швидко мобілізувати цивільний персонал і підтримати запас військових у воєнний час. Міністерство національної оборони веде комп'ютеризований облік всіх громадян, що мають право служити в запасі. До початку 1990-х рр. 5 млн. чоловіків і жінок вважалися придатними до військової служби і перебували в запасі, а також були виділені галузі промисловості невійськового призначення, які повинні були виробляти, відновлювати і поставляти оборонні товари військовим у воєнний час [4; 11].

Слід зауважити, що військові структури докладають чимало зусиль аби налагодити достойні умови для проходження служби, врахувати особливості та побажання потенційних призовників. Всі ці заходи спрямовані на зацікавленість та популяризацію армійської служби, і така політика приносить позитивні результати.

Під час проходження служби військовослужбовці отримують грошову винагороду, рядові - біля 100 доларів на місяць, що нижче за мінімальну оплату праці майже в 10 разів. Водночас армія забезпечує військових всім необхідним. [16]

У 2002 р. Міністерство оборони РК внесло зміни в сфері побуту і харчування солдатів. Насамперед істотно покращився солдатський раціон. Вперше після економічної кризи в країні і подорожчання цін на енергоносії температура в солдатських казармах була підвищена до 18 градусів. Також збільшені асигнування на медичне обслуговування солдат, а в армійських госпіталях з'явилося нове сучасне дороговартісне медичне та діагностичне обладнання [17].

У збройних силах Республіки Корея останнім часом йде активна боротьба з курінням. До травня 2012 р. кожен корейський солдат мав право щомісяця отримувати п'ять пачок сигарет за пільговою ціною. Військовослужбовці південнокорейських ВПС, що кинули палити, отримують за кожні три місяці один вихідний день.

З січня 2003 р. командування сухопутних військ Південної Кореї ввело нову систему призову в армію. Призовники, які хотіли проходити службу разом, змогли служити в одній частині. На думку представників командування СВ Південної Кореї, нова система спільного проходження служби дозволить усунути у призовників небажання служити в армії, а також допоможе їм краще адаптуватися до військового життя [4].

У 2005 р. кореспондент «Російської газети» Олег Кирьянов був допущений міністерством оборони до відвідування Академії сухопутних військ Республіки Корея для вивчення процесу навчання новобранців. Журналіста деякі речі здивували. Наприклад, те, що спочатку курсантам дають незначне фізичне навантаження, збільшуючи його поступово. Військові пояснюють це тим, що система освіти в Південній Кореї змушує школярів-старшокласників дуже багато часу витрачати на навчання. Навіть на сон може залишатися всього 4-6 годин. Оскільки часу на фізичні тренування у хлопців не вистачає, новобранці в масі своїй приходять в академію дуже кволими. Щоб не зірвати їм здоров'я і не відвернути від армійської служби, навантаження збільшують плавно. Журналіста також здивувала повна відсутність покарань у вигляді "нарядів позачергово", практично повна відсутність стройової підготовки і тренувань "підйом-відбій", коли потрібно встигнути одягнутися за 45 секунд. Однак новобранців тут тренують одягатися в повній темряві, на випадок відмови електромережі, а проступки компенсовуються додатковими фізичними навантаженнями. У правилах вступу до академії зафіксовано, що дівчата повинні складати 10% від всіх новобранців. Тобто в кожному відділенні (10 осіб) повинна бути дівчина. При цьому конкурс на вступ до академії серед дівчат набагато вище - 25 осіб на місце. У юнаків - 10 [6].

Якщо судити за видатками, то в процесі реформування збройних сил дуже суттєві кошти будуть витрачені на розвиток інфраструктури і соціальний захист військовослужбовців та їх сімей. Серед примітних і цікавих моментів можна відзначити також продовження курсу на збільшення частки жінок у військах. До 2015 р. 7% офіцерських посад повинні будуть заповнені за рахунок представниць прекрасної статі, а серед сержантів частка жінок зросте до 2017 року до 5%. Крім того, з березня 2014 р. в містечку Пхачжу була створена перша в Південній Кореї військова школа старших класів казарменого типу, де 70% учнів склали діти офіцерів [10].

Слід зауважити, що випускники академії - еліта південнокорейського суспільства. За час її існування серед випускників було (за даними на 2005 р.) 3 президенти, 3 прем'єр-міністри, 167 міністрів і їх заступників, 99 депутатів парламенту, 44 посли і близько 700 високопоставлених держслужбовців [5].

Відомо, що в ХХІ ст. ЗМІ прирівнюються до четвертої гілки влади, тієї структури, яка через різноманітні медіа не лише доносить інформацію, а й формує ставлення громадськості до проблем і явищ суспільства. У середині 1990-х рр. в Південній Кореї почалася нова епоха під девізом «Інформаційне суспільство, телекомунікації, Інтернет». За останні роки Південна Корея стала одним з визнаних світових лідерів «інтернетизації» всієї країни. [1, с. 5-7] У зв'язку з ростом числа користувачів всесвітньої комп'ютерної мережі і підвищенням її ролі як засобу масової інформації в листопаді 1997 «Всесвітнє радіо KBS» створило свій сайт в Інтернеті, який постійно поповнюється і вдосконалюється.

У Кореї були створені також дві спеціальні системи радіомовлення - радіостанція армії Республіки Корея і Корейська радіомовна мережа збройних сил США («AFKN») []. Корейська радіостанція була створена в 1954 р. з тим, щоб передавати інформаційні, освітні та розважальні програми для особового складу корейської армії.

Ера телебачення в країні започаткована в 1956 р., коли в Сеулі відкрилася приватна комерційна станція, а в 1961 році - офіційний телецентр «KBS TV» - перша повномасштабна телевізійна служба в Кореї. На сьогоднішні в Кореї діють чотири гіганти телебачення: Korean Broadcasting System (KBS), Seoul Broadcasting System (SBS), Munhwa Broadcasting Corporation (MBC), Educational Broadcasting System (EBS). Однак досить популярні також Arirang TV і YTN, що транслюють англійською та корейською мовами. [1, с.75-77]

У грудні 2005 р. в ефір вийшла перша передача нового телеканалу під назвою KFN (Korean Forces Network). У програмі нового телеканалу - художні фільми, інформаційні та освітні передачі, основна мета яких - підняти загальний культурний рівень військовослужбовців. Республіка Корея стала 15-ю країною світу, де існує спеціальний телеканал для військовослужбовців [1, с. 80-81; 14]

Нещодавно Міністерство оборони Південної Кореї заявило про те, що через неефективність і низький рівень дисципліни розпускає спеціальний військовий підрозділ. При цьому до 8-ми військовослужбовців DMA були застосовані дисциплінарні заходи за порушення статуту, а троє з них піддані "серйозним покаранням" [12].

У південнокорейській армії служать усі: відомі актори, зірки шоу-бізнесу, спортсмени представники заможних та впливових сімей. А якщо якусь «зірку» запідозрять у спробі уникнути або хоча б в прагненні «знайти спокійне місце служби», то широкий розголос та осуд співгромадян гарантований.

Спроба ухилитися від військової служби нерідко могла бути перешкодою до зайняття державних посад. Так, під час проходження виборів у Кореї у 1997 р. очікувалось, що перемогу здобуде кандидат в президенти Лі Хве Чан. Виборча кампанія провалилася після оприлюднення інформації, що два його сини уникли обов'язкової військової служби, спеціально скинувши вагу перед проходженням медкомісії. У кінці 2004 р. знаменитий актор Сон Син Хон провалив військовий тест на здоров'я прийнявши ліки, таким чином нелегально ухилившись від служби в армії. Оприлюднення цієї інформації коштувало актору його репутації та вплинуло на його кар'єру. Актору було відмовлено у головній ролі в ТВ дорамі, де він став виконавцем лише одного саунду. Після вибачень та скандалу у пресі він змушений був відслужити два роки (16.11.2004 - 15.11.2006). Однак, громадськість навіть після цього не пробачила його поступку, а прагнення виставити його військову форму на фан-мітингу викликала негативний резонанс [12].

MC Мон був звинувачений в порушенні законів військової служби та ухиленні від виконання військового обов'язку, видаливши 4 «нормальних» зуби протягом періоду з серпня 2004 р. по грудень 2006 р.. Незалежно від намірів, він отримав низький рівень і був звільнений від військової служби. Із МС Мона були зняті звинувачення в порушенні законів військової служби. Проте громадськість досі ставиться до нього з підозрою. Його імідж в очах громадськості настільки впав, що невідомо чи зможе МС Мон продовжити свою кар'єру.

Прикладом того, як критика громадськості може зруйнувати кар'єру не лише політика, а й культурного діяча, якщо вони не дотримуються законів власної країни є справа Ю Син Чжуна. Справа в тому, що одним із способів усунутись від армійського обов'язку є отримання громадянства чи грін-карти США. Ю Сон Чжун - корейсько-американська знаменитість, який у 2002 Таким чином, тепер збройні сили РК здатні гарантувати безпеку держави в умовах нової військово-політичної обстановки в регіоні Північно-Східної Азії. У найближчій перспективі, завдяки реалізації програм створення новітніх видів озброєння і військової техніки, і відповідно збільшення бойових можливостей ЗС, Республіка Корея зможе перетворитися в одну з найбільш впливових країн в азіатсько-тихоокеанському регіоні.

збройний строковий ухильництво армія

Джерела та література

1. Алимбаєва Ж.Н. История массовой культуры Южной Кореи. Алмаата 2012.

2. Габрусенко Т.В. Эти непонятные корейцы. М.: Муравей, 2003. 304 с.;

3. Квон Чонгын, Ким Рота. История Кореи для зарубежных корейцев. -- Южная Корея: Сеул, Изд. Хогук, 1993. -- 310 с.;

4. Кирьянов О. Долг Родине отдают с радостью. Российская газета - Федеральный выпуск №6040 (64) // Режим доступу :

5. Кирьянов О. Корея и корейцы. О чем молчат путеводители. М.: Рипол Классик, 2013. 352 с.

6. Курбанов С.О. История Кореи: с древности до начала XXI века. -- СПб.: Изд-во Санкт- Петербургского университета, 2009. -- 680 с.;

7. Толстокулаков И.А. Политическая модернизация в республике Корея (1945-1987г.). Вестник ДВО РАН. 2005. № 2. С.49-64

8. Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, кандидат исторических наук, доцент (Украина)

9. Военная служба в Республике Корея: влияние общественности и массовой культуры

References

1. Alymbayeva Zh.N. Ystoryya massovoy kul'turbi Yuzhnoy Korey. Almaata 2012.

2. Habrusenko T.V. 3ty neponyatnbie koreytsbi. M.: Muravey, 2003. 304 s.;

3. Kvon Chonhbin, Kym Rota. Ystoryya Korey dlya zarubezhnbikh k oreytsev. -- Yuzhnaya Koreya: Seul, Yzd. Khohuk, 1993. -- 310 s.;

4. Kyr'yanov O. Dolh Rodyne otdayut s radost'yu. Rossyyskaya hazeta - Federally vbipusk #6040 (64) // Rezhym dostupu :

5. Kyr'yanov O. Koreya y koreytsbi. O chem molchat putevodytely. M.: Rypol Klassyk, 2013. 352 s.

6. Kurbanov S.O. Ystoryya Korey: s drevnosty do nachala XXI veka. -- SPb.: Yzd-vo Sankt- Peterburhskoho unyversyteta, 2009. -- 680 s.;

7. Tolstokulakov Y.A. Polytycheskaya modernyzatsyya v respublyke Koreya (1945-1987h.). Vestnyk DVO RAN. 2005.

Размещено на Allbest.ru