Повсякденне життя селянства Східної Галичини в 1941-1944 роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Повсякденне життя селянства Східної Галичини в 1941-1944 роках

В. Старка, канд. іст. наук, доц. Національний педагогічний університет

Анотація

Abstract

The author analyzed the daily life of the rural population of the eastern Galicia during the Nazi occupation relying on archival source materials of the periodical press and the previous achievements of historians. It is that today, despite a considerable number of works on the history of the second world war, this subject has not received adequate coverage in the national historiography. The majority of researchers are turning to the study of macro-historical topics. Instead, the study of history "from below" allows historians and society to learn the mechanisms of adaptation of the ordinary people to life in difficult socio-political conditions. The peasants of Galicia with the outbreak of German-Soviet war had hoped to improve the conditions of life and their political leaders - to proclaim an independent Ukrainian State.

At the same time, the policy of the German occupiers no different from their predecessors - Bolsheviks. Farmers, deprived of political rights, pay significant taxes, performed a variety of duties while in the atmosphere of constant fear for their own lives.

At the same time, gradually adapting to the conditions of the new political regime, people have managed to establish domestic economic life, to organize their own live, to arrange training of their children, leisure activities, etc. The libation of the eastern Galicia by the Red Army meant for local residents not desired freedom but return to life in the face of Soviet totalitarian reality.

Key words: everyday life, Eastern Galicia, peasants, Nazi occupation regime, socio-political transformations.

сільський галичина окупант політичний

У вересні 2019 р. світ відзначатиме 80-ті роковини початку Другої світової війни, збройного конфлікту, що змінив долі багатьох європейських народів, у тому числі й українського. Насадження нових ідеологічних доктрин, психологічний злам у свідомості, необхідність визначитися щодо політичних, військових, економічних та культурних пріоритетів для багатьох людей стало надзвичайно складним завданням. Вироблений українцями досвід адаптації до швидкоплинних суспільно-політичних процесів воєнного лихоліття буде корисним сучасникам у часи нових викликів.

Актуальність дослідження полягає в тому, що, попри значну кількість наукових розвідок з історії Другої світової війни, на сьогодні відсутнє комплексне дослідження повсякденного життя селянства Східної Галичини. Зважаючи на формат публікації, викладемо авторське бачення окремих аспектів проблеми.

Радянська історіографія основну увагу приділяла розкриттю планів нацистського керівництва щодо окупованих територій та висвітленню героїчної боротьби радянського народу з окупантами [16, 21, 34]. Проголошення незалежності України та пов'язаний з цим процес доступу дослідників до раніше засекречених архівних матеріалів, дозволили по-новому підійти до аналізу проблеми. Серед праць сучасних істориків, виокремимо регіональні студії історії національно визвольної боротьби Ю. Киричука, І. Патриляка, М. Романюка, С. Волянюка [17, 23, 33, 9]. Особливості німецького окупаційного режиму висвітлено в публікаціях львівських істориків А. Боляновського та К. Курилишина [2-4, 19].

Мета статті - охарактеризувати повсякденне життя сільських мешканців Східної Галичини у складних суспільно-політичних умовах 1941-1944 рр. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: аналізу нацистської окупаційної політики, висвітлення реакції населення на дії окупантів, розкриття способів адаптації до нових реалій.

Незважаючи на спроби організувати опір наступаючим німецьким військам, на початку липня 1941 р. Червона Армія покинула територію Східної Галичини. Після 22 місяців більшовицької влади, українське селянство сприйняло німецьку армію як силу здатну звільнити їх від радянського тоталітаризму, тому радісно зустрічало передові частини вермахту. Населення Рава-Руського району Львівської області на в'їздах до сіл установлювало транспаранти з написами "Гайль Гітлер - Слава Україні", вітальні брами прикрашали нацистськими та українськими національними прапорами [27, с. 2]. Мали місце й неприємні інциденти. У с. Кобильниці Руській Яворівського району Львівської області під час зустрічі німецьких військ невідомий убив німецького солдата, за що у відповідь страчено двох місцевих селян. Як зазначав свідок події: "село з процесією вітало німців, а тепер огірчене" [35, с. 77]. Швидкий перебіг подій викликав неоднозначну реакцію людей. Родини, що потерпіли він радянської влади, намагалися одразу розправитися з радянськими активістами. У с. Божиків у перші дні війни на місцевому скотомогильнику знайшли сім тіл місцевих комуністів [26, с. 49]. Розправи з радянським активом, податковими агентами та керівництвом колгоспів мали місце в селах Баворові, Красне, Загір'я Тернопільської області [18, с. 263].

Користуючись хаосом перших днів війни, частина селян вирішила нажитися на покинутому більшовиками майні. У першу чергу розібрали по домах майно колгоспів. В окремих випадках крали державну власність. У с. Вербіж Нижній Станіславської області із приміщення залізничної станції винесли кахельні грубки, зняли черепицю, вікна та двері, зрізали на дрова дерева [5, с. 5]. Ситуація потребувала негайного врегулювання.

Вище керівництво Організації Українських Націоналістів, напередодні війни розробивши план дій, користуючись ситуацією 30 червня 1941 р. проголосило у Львові Акт відновлення української держави. Після цього по селах Східної Галичини прокотилася ціла вервиця мітингів підтримки та заходів із формування місцевих українських самоврядних органів. У відозві ОУН від 6 липня 1941 р. зазначалося: "всю керму адміністрації, урядів, громадського й суспільного життя перебираємо в свої руки [8, с. 2]. Активісти ОУН на місцях обирали тимчасові комітети, створювали народну міліцію, намагалися організувати нормальний уклад громадського життя. Громади сіл на честь проголошення Української держави споруджували пам'ятні знаки та насипали кургани на вшанування пам'яті полеглих за волю України. За свідченнями очевидців, з приходом німців у селах відновилося громадське життя, запрацювали читальні, кооперативи, "Сільський господар", драматичні гуртки [26, с. 32]. Процеси українського державотворення широко висвітлювалися на шпальтах україномовної преси [24, с. 1].

Державотворчі заходи українських націоналістів викликали негативну реакцію німецького окупаційної адміністрації. 5 липня 1941 р. А. Гітлер під час спеціальної наради наказав шефу СС Г. Гімлеру "привести в порядок цю банду" [20, с. 47]. Як зазначають свідки подій, у с. Ценів Зборівського району Тернопільської області, після проголошення української влади, "на другий день приїхали німці, наказали зняти українські прапори, розпустити міліцію та видати організаторів акції [15, с. 282-283].

1 серпня 1941 р. територію Східної Галичини, відповідно до директив А. Гітлера та розпоряджень Генерал Губернатора Г. Франка, була приєднана як п'ятий дистрикт до Генеральної Губернії. Г. Франк у зверненні до населення Галичини наголосив, що конфіскована більшовиками приватна власність буде повернена, німецька адміністрація забезпечить свободу народно-культурного життя й релігійних практик [30, с. 1.]. З 12-ї години 1 серпня 1941 р. на території Східної Галичини припинено обіг радянської валюти. З 15 до 27 вересня 1941 р. населення мало право обміняти її у співвідношенні 5 радянських карбованців за 1 злотий. З цього дня все населення дистрикту мало сплачувати чинні в генеральній губернії податки та виконувати визначені законодавством повинності [30, с. 1]. Впроваджувані німецькою окупаційною адміністрацією правила життя в регіоні вимагали від населення абсолютного послуху та виконання всіх наказів. У випадку порушення винних чекали покарання від грошових штрафів до смертної кари. Нова влада заборонила вільний продаж сільськогосподарської продукції. Селяни мали право здавати надлишок продукції у спеціальні заготівельні пункти за встановленими державними цінами. Також було заборонено без офіційного дозволу домашній забій тварин [14, с.2].

Заборона вільного продажу харчів на тлі їх браку в містах породила спекуляцію. Ситуація набрала таких масштабів, що жителька с. Миклашів Львівської області в листі до редакції часопису "Львівські вісті" скаржилася: "коли ми несемо харч на продаж, перед містом нас стрічають львівські "панюсі" та "паскарі", що часто говорять ламаною німецькою мовою, і силою забирають продукти, ще й погрожують арештом чи грошовими карами [6, c. 2]. Влада, як могла, боролася з подібними проявами [10, арк. 12, 17, 38]. Жителя с. Капустинці Збаразького району Тернопільської області навесні 1942 р. оштрафували на 3 тис. злотих за те, що нелегально продав єврейській родині харчі [18, с. 271].

Щоб згладити суперечності між селянами та німецькою адміністрацією, лідер греко-католиків А. Шептицький у відозві "До хліборобів" від 25 липня 1941 р. закликав: "виконувати точно розпорядження голів сільрад і німецької армії. Політь, сапайте та нищіть бур'яни у картоплі, буряках та ін. Приготовляйте багато сіна та іншої паші для худоби. Поладнайте ваше рільниче знаряддя. Збирайте збіжжя дбайливо. Збіжжя, якого не потребуєте, відправляйте до збірень-пунктів за винагороду. Хто продає зерно тайком у невідповідні руки - грішить проти Бога, держави і народу та підлягає суворій карі. Помагайте у праці сусіду [7, c. 1].

Зданий німецькій державі вчасно сільськогосподарський податок (т. зв. "контингент") давав селянам право на купівлю необхідних у господарстві речей: шкіри, текстильних виробів, нафти, сигарет, горілки тощо. Але за невиконання норм поставок карали штрафами, у виняткових випадках - розстрілом. За злісне невиконання норм контингентів у 1942 р. страчено чотирьох мешканців сіл Острів та Воля Гарденицька Дрогобицької області. 4 січня 1943 р. за зловживання службовим становищем у процесі прийняття контингентів від селян розстріляні солтис і троє членів ревізійної комісії с. Рудники Мостиського району Львівської області [19, c. 77].

Окрім сплати грошових та натуральних податків, селяни виконували різноманітні повинності. Аграрії мали стежити за належним станом доріг, щорічно чистити восени й навесні рови та водні відпливи, а зібраний при цьому рослинний матеріал мали використовувати як компост. У чистоті потрібно було тримати узбіччя сільських доріг та прилеглі до них майдани, запобігати появі на них пилу і бруду. За недотримання правил - штраф 3000 злотих [13, арк. 4].

Окупаційна адміністрація слідкувала за дотриманням правил благоустрою в селах. Зокрема, вимагали складати гній у стіжки, гноївку тримати у ямах чи бочках і виливати на поля у визначений час [31, с. 5-6].

Складні соціально-економічні умови позначилися на побуті сільських мешканців. Типовими для галицького села були однокімнатні будинки із сіньми, криті соломою. Зазвичай житлові приміщення були об'єднані з господарськими спорудами для утримання домашніх тварин, через що в хатах стояв нестерпний сморід. Заможніші селяни мешкали у дво- чи трикімнатних будинках, "критих бляхою". Це було їхньою відмітною рисою.

Харчування також не вражало асортиментом. Люди споживали кашу, картоплю, квашену капусту та огірки. Життя в антисанітарних умовах і постійне недоїдання зумовили поширення інфекційних захворювань [28, c. 1-2].

Ще в червні 1941 р. солдатам вермахту роздавали інструкцію із детальним описом симптомів венеричних хвороб та застереженням уникати контактів із галицькими жінками [11, арк. 5]. Швидке поширення захворювань на черевний тиф, кір та інші хвороби змусило окупаційну адміністрацію в 1943 р. видати розпорядження "Про охоронне щеплення проти черевного тифу". Порушникам протиепідеміологічних заходів загрожували штрафи від 75 до 1000 злотих [12, арк. 17].

Усупереч усім негараздам, українському селянству в умовах нацистської окупації вдалося налагодити громадське життя. Під час релігійних свят Різдва та Великодня по селах ходили вертепи, а біля храмів водили гаївки. У сільських клубах працювали драматичні гуртки та самодіяльні хорові колективи [36, c. 2].

Громади поступово відновили навчання у сільських школах. Щоб учителі не покидали роботи, частина спільнот виплачувала освітянам додаткові кошти [29, с. 3]. Щоб діти мали змогу продовжити навчання у міських гімназіях та ремісничих училищах, під час великих релігійних свят проводили збір коштів [22, c. 4].

Підсумовуючи аналіз повсякденного життя селянства Східної Галичини в 1941-1944 рр., відзначимо, що політика нацистських окупантів підпорядковувалася виключно власним економічним інтересам. Тому сподівання на те, що німці кращі від "совітів" покинули свідомість місцевих мешканців доволі швидко. Адаптувавшись до життя в нових суспільно-політичних умовах, селяни поступово відновили господарсько-економічне та культурно-освітнє життя в тих межах, наскільки це дозволяла нацистська адміністрація. Зауважимо, що окупаційний режим у Східній Галичині був дещо ліберальніший, ніж на інших українських територіях, тому активна протидія окупантам розпочалася лише наприкінці 1943 р. і була пов'язана з посиленням терору з боку німців.

Потрібно наголосити, що особливої радості від визволення території Червоною Армією селяни не відчували. Образ босих, обдертих, голодних червоноармійців та офіцерів, котрі, їдучи верхи на конях, узуті в жіночі чоботи й замість сідла сидячи на подушці, із якої сипалося пір'я, малювало в уяві місцевих мешканців картини такого самого жалюгідного життя в умовах радянської дійсності [26, с. 36].

Загалом тематика порівняння радянського та нацистського окупаційних режимів та території Східної Галичини потребує окремого дослідження.

Список використаних джерел

1. Бережанська земля: історико-мемуарний збірник. - Торонто: Вид-во "Бережанська земля", 1998. - 900 с.

2. Боляновський А. Національна політика нацистської Німеччини в Галичині в 1941-1944 рр. / А. Боляновський // Вісн. Львів. ун-ту. Серія історична. - 1998. - Вип. 32. - С. 136-145.

3. Боляновський А. Німецька окупаційна політика в Галичині у контексті гітлерівського "нового порядку" в Європі у 1941-1944 роках: авто- реф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.02 - всесвітня історія / Боляновський А.; Львівський національний університет імені Івана Франка. - Л., 1999. - 18 с.

4. Боляновський А. Соціальний аспект гітлерівського "нового порядку" в Галичині в 1941-1944 роках / А. Боляновський // Вісн. Львів. унту. Серія історична. - 1998. - Вип. 33. - С. 186-194.

5. В селах округи // Воля покуття. - 1941. - 10 серпня. - Ч. 10-11. - С. 5.

6. Взаємини села з містом // Львівські вісті. - 1941. - 7-8 серпня. - Ч. 26. - С. 2.

7. Відозва А. Шептицького "До хліборобів" // Бережанські вісті. - 1941. - 31 липня. - Ч. 3. - С. 1.

8. Відозва ОУН про збройну боротьбу проти окупантів та будівництво незалежної Української держави // Воля Покуття. - 1941. - 6 липня. - Ч. 1. - С. 2.

9. Волянюк С. Історія воєнної округи УПА "Лисоня" / Сергій Воля- нюк. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2018. - 328 с.

10. Державний архів Львівської області (ДАЛО), ф. р-1952, оп. 1. спр. 69, 162 арк.

11. Державний архів Тернопільської області (ДАТО), ф. р-174, оп. 1. спр. 19, 5 арк.

12. Державний архів Тернопільської області (ДАТО), ф. р-175, оп. 1. спр. 958. Повідомлення відділу внутрішнього управління про утримання штрафів з осіб, які порушили постанову про щеплення, приховали епідеміологічні захворюваннями, 71 арк.

13. Державний архів Тернопільської області (ДАТО), ф. р-200, оп. 1, спр. 6, 27 арк.

14. Зарядження про убій худоби // Воля Покуття. - 1941. - 31 серпня. - Ч. 16. - С. 5.

15. Зборівщина: історія і сьогодення: історико-краєзнавчий нарис. - Тернопіль: Воля, 2008. - 480 с.

16. Іванков О. Участь чекістів в антифашистській боротьбі (19411944 рр.) / О.В. Іванков // Український історичний журнал. - 1989. - № 5. - С. 72-82.

17. Киричук Ю. Український національний рух 40-50-х років ХХ століття: ідеологія та практика / Ю. Киричук. - Л.: Добра справа, 2003. - 464 с.

18. Клименко О. Українці в поліції в дистрикті "Галичина" (Тернопільський округ): німецький окупаційний режим в Тернополі та околицях у 1941-1944 рр. / О. Клименко, С. Ткачов. - Х.: Ранок НП, 2013. - 600 с.

19. Курилишин К. Українське життя в умовах німецької окупації (1939-1944 рр.): за матеріалами україномовної легальної преси: монографія / Костянтин Курилишин. - Л., 2010. - 328 с.

20. Литвин М. Львів: між Гітлером і Сталіном / М. Литвин, К. Науменко. - Л.: ЛА "Піраміда", 2005. - 128 с.

21. Машотас В. Грабіжницька економічна політика гітлерівських окупантів у Галичині в 1941-1944 рр. / В. Машотас // Український історичний журнал. - 1970. - № 1. - С. 100-104.

22. Левицький О. З мого теперішнього досвіду (звідомлення з праці в гімназії в Станіславові) / Осип Левицький // Українська школа. - 1943. - Січень-березень. - Ч. 7-9. - С. 1-5.

23. Патриляк І. "Встань і борись! Слухай і вір.": українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939-1960 рр.): монографія / І.К. Патриляк. - Л.: Часопис, 2012. - 592 с.

24. Перше свято на визволеній землі // Бережанські вісті. - 1941. - 24 липня. - Ч. 1. - С. 1.

25. Перший розпорядок про Скарбову Адміністрацію в області Галичини від 1 серпня 1941 р. // Денник розпоряджень для Генерального Губернаторства. - 1941. - № 1. - С. 4.

26. Підгайчани в боротьбі за волю України. Історико-мемуарний збірник. - Тернопіль: Горлиця, 2000. - 623 с.

27. Повідомлення про ситуацію в Раві-Руській на Львівщині після початку війни // Жовківські вісті. - 1941. - 20 липня. - Ч. 4. - С. 2.

28. Подбаймо за кращий народний побут // Львівські вісті. - 1943. - Ч. 15. - С. 1-2.

29. Подбаймо за своїх вчителів // Львівські вісті. - 1942. - 14 липня. - Ч. 155. - С. 3.

30. Прокламація до населення Галичини! // Денник розпоряджень для Генерального Губернаторства. - 1941. № 1. - С. 1.

31. Розпорядження про обов'язок хліборобів // Вісник Розпоряджень для Генеральної Губернії. - 1942. - № 2. - С. 5-6.

32. Розпорядження про охоронне щеплення проти черевного тифу від 20 січня 1943 р. // Вісник Розпоряджень для Генеральної Губернії. - 1943. - № 6. - С. 25.

33. Романюк М. Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937-1953): монографія / Михайло Романюк. - Л.: Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича; Центр незалежних історичних студій, 2016. - 608 с.

34. Савинець В. Злочини гітлерівців проти народу, науки й культури на Львівщині / В. Савинець // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. історична. - 1990. - Вип. 26. - С. 22-30.

35. Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 р. Збірник документів і матеріалів. - Л. ; К.: "Піраміда", 2001. - 555 с.

36. Ялинка в Підберезецькій охоронці // Львівські вісті. - 1944. - 1617 січня. - Ч. 9. - С. 6.

Размещено на Allbest.ru