Нумізматичні свідчення торговельних та військових зв'язків Руських земель Великого Князівства Литовського з державою Тевтонського ордену у Пруссії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нумізматичні свідчення торговельних та військових зв'язків Руських земель Великого Князівства Литовського з державою Тевтонського ордену у Пруссії

В. Орлик, д-р іст. наук, проф.

Центральноукраїнський національний технічний університет, Кропивницький

Зв'язки українських середньовічних земель із державою Тевтонського ордену у Пруссії, навіть якщо вони часом були й епізодичними, відображені в документальних джерелах другої половини ХІІІ ст. - початку XVI ст. Проте не меш цінним джерелом для вивчення таких відносин є нумізматична спадщина. Завдяки археологічним розкопкам на теперішній час виявлено чимало тевтонських монет, які проливають світло на широку сітку торговельних відносин Товтонського ордену із руськими землями.

Ключові слова: Тевтонський орден, монети, нумізматичні джерела, українські середньовічні землі, Велике князівство Литовське.

тевтонський торговельний монета

The relations of the Ukrainian medieval lands with the state of the Teutonic Order in Prussia left the relics in the documentary sources of the second half of the XIII century - beginning of the XVI century. However, the relations of the Ukrainian medieval lands with the State of the Teutonic Order in Prussia should have been left not only in written sources. Similar relations, even if they were occasional, left a sufficient number of numismatic sources in the cultural layers of the settlements. In this case, we have the Teutonic coins, lost by their owners.

Keywords: Teutonic Order, coins, numismatic sources, the Ukrainian medieval lands, the Grand Duchy of Lithuania.

Процес становлення та розвитку зв'язків українських середньовічних земель із державою Тевтонського ордену у Пруссії відображений переважно в писемних джерелах, зокрема документальних, другої половини ХІІІ ст. - початку XVI ст. Так, ще 1286 р князь Куявії і Добжинь Владислав Локетек обіцяв охорону торуньсь- ким і хелмським бюргерам, які бувають на Русі [3, с. 28], а в 1313 р Мазовецький князь Земовіт II дозволив тору- ньським купцям вільний транзит через свої землі тільки на шляху до Володимира на Волині [7, с. 136]. У серпні 1320 р. Володимирський князь Андрій Юрійович видає протекційний універсал городянам і купцям м. Торуня на право безмитної торгівлі на Руських землях, особливо виділивши тих, хто привозив тканини й інші товари [20, с. 17]. У цьому документі, як і в універсалі, виданому краківським купцям, Володимирський князь підкреслює традиційність цих торгових зв'язків, указуючи спадкоємність своєї економічної політики з політикою свого батька - онука Данила Галицького - Юрія I Львовича. Саме із цього часу відомі переселенці з руських земель до м. Торунь. Так, Кароль Горскі згадує про багату родину Петрашів, яка переселилися до м. Торунь в 1320 р. [23, с. 9].

Торговельні зв'язки з містами Тевтонського ордену (далі - ТО, Орден) продовжувалися й після входження Волині до складу Литовської держави. Відома грамота торуньським купцям, видана після 1341 р. від імені бре-стського князя Кейстута та волинського князя Любарта, у якій Гедиміновичі дозволяли купцям м. Торуня безпе-решкодно їздити торгувати до м. Луцька через Дорого- чин, Мельник і Брест. У червні 1349 р. польський король Казимир ІІІ затверджує низку торговельних шляхів, у тому числі й із м. Торуня до м. Володимира. У грудні того ж року Казимир ІІІ затверджує право вільного проїзду представникам торуньського купецтва до м. Володимира через Галицьку Русь. Проте вже у 1354 р. в конкурентній боротьбі між купецтвом орденського м. Торуня та польського м. Кракова, Казимир ІІІ стає на бік своїх кредиторів воєнної кампанії 1352 р. на Червону Русь - краківських купців, надаючи їм монопольне право на руську й орденську торгівлю в королівстві Польському. Одним зі шляхів розв'язання зазначеної проблеми став пошук альтернативних торговельних шляхів на Волинь, зокрема через землі Великого князівства Литовського (ВКЛ). Як наслідок, у 1356 р. торговельні каравани з держави Тевтонського ордену у Пруссії пішли через територію ВКЛ, в обхід польських володінь. Папа Римський Інокентій VI у листі до магістра Тевтонського ордену Вінріха фон Кніпроде дорікав йому, що німецькі хрестоносці відкрили литовцям проходи та шляхи, побу-дували небувалі мости, якими пішли купецькі каравани в татарські та руські землі через язичеську Литву, в обхід християнської Польщі [30, с. 581].

На ґрунті торговельних інтересів держава ТО у Пруссії та Литва, як зазначає Михайло Грушевський, готові були перейти до тривалого порозуміння та зупинитивійськове протистояння [3, с. 32]. Казимир ІІІ під тиском цих обставин змушений був відмовитися від обмежень прямої торгівлі Ордену та руських земель. Загалом, у другій половині XIV ст. польські королі періодично намагалися обмежити торгівлю ТО з Волинню і Галицькою Руссю (Галичиною), а на початку XVст. на торгових взаємозв'язках руських земель ВКЛ і держави Тевтонського ордену у Пруссії негативно позначилася Велика війна 1409-1411 рр. та її наслідки. Щоправда, у часи правління великого магістра Пауля фон Русдор- фа (1422-1441) знову встановлюються зв'язки між Тевтонським орденом та ВКЛ, особливо його руськими землями. У другій половині XVст. після завершення Тринадцятирічної війни (війни міст 1454-1466) та підписання 19 жовтня 1466 р. в м. Торунь мирного договору, відомого як Другий Торуньський мир, купецтво колишніх орденських міст отримує право вільної торгівлі та пересування всіма польськими дорогами. Серед торговельнихпартнерів у хлібній торгівлі волинських міст Луцька та Володимира знову бачимо як орденські міста, зокрема Кенігзберг (на той час столиця держави Тевтонського ордену у Пруссії), так і колишні орденські міста, що відійшли до Польщі, зокрема, Гданськ і Торунь. Купецтво згаданих міст, як представники Ганзейського союзу, закуповувало на Волині необхідну сировину та напівфабрикати для своєї промисловості.

Окрім економічної співпраці, була й військова. Так, чисельні військові підрозділи держави Тевтонського ор-дену у Пруссії двічі перебували на українських теренах. Перший раз - під час битви 12 серпня 1399 р. на р. Ворсклі, у якій об'єднане військо Вітовта, що мало статус хрестоносців, зазнало нищівної поразки від татарського хана Тимур-Кутлуга й еміра Едигея. У складі війська Вітовта перебував військовий підрозділ Тевтонського ордену на чолі з командором Рагнита Марквардом фон Зальцбахом [27]. Другий раз, майже через 100 років після цих подій, на західноукраїнських землях перебувало багатотисячне військо Тевтонського ордену на чолі з Великим магістром Йоганном фон Тіфеном у складі хре-стоносців, організованих польським королем Яном Оль- брахтом у 1497 р. проти Молдавського князівства [9, 21].

Проте зв'язки українських середньовічних земель із державою Тевтонського ордену у Пруссії мали залишити слід не лише в писемних джерелах. Подібні зв'язки, навіть якщо вони часом були й епізодичними, мали залишити в культурних шарах поселень достатню кількість нумізматичних джерел, у зазначеному випадку тевтонських монет, загублених у свій час їхніми власни-ками. Знахідки монет, за висловом Миколи Котляра, є "реліктами внутрішньої і зовнішньої торгівлі тих часів" [8, с. 65]. Метою нашої статті є вивчення та введення до наукового обігу корпусу нумізматичних джерел, які відображають описані вище зв'язки українських се-редньовічних земель із державою Тевтонського ордену у Пруссії. Основними нумізматичними джерелами є монетні знахідки, поряд із власне монетами та матеріалами й інструментами монетного карбування. Саме монетні знахідки дозволяють не лише поглибити існуючі нині уявлення про грошовий обіг і торговельні взаємо-відносини, але й часом змінити усталені стереотипи. Звернемося до проблеми участі монет держави хрес-тоносців - держави Тевтонського ордену у Пруссії, у грошовому обігу на теренах середньовічної України.

Монети Тевтонського ордену зустрічаються в Україні як поодинокі знахідки, так й у складі грошових і грошово-речових скарбів. Зазначена проблема знайшла певне відображення в науковій літературі. Перші відомості про такі знахідки з'являються у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Так, у мюнц-кабінеті університету Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) зберігалися монети держави Тевтонського ордену у Пруссії, зокрема шилінги намісника Тевтонського ордену Генріха Ройсс фон Плауена (1467-1469) і магістра Генріха Реффле фон Ріхтенберга (1470-1477), що входили до складу грошового скарбу, знайденого в 1844 р. в с. Козинці Брацлавського повіту Подільської губернії [19, с. 16], а також шилінг магістра Пауля фон Русдорфа [10, арк. 2 зв.], що входив до складу грошового скарбу, знайденого в с. Велика Мощаниця Дубенського повіту Волинської губернії в 1897 р. Певні відомості про знахідки монет держави Тевтонського ордену у Пруссії (хрестоносців) у ХІХ - на початку ХХ ст. містяться в матеріалах археологічних з'їздів [18]. В українській радянській історіографії ігнорувалася участь тевтонських монет у грошовому обігу українських середньовічних земель, а також знахідки цих монет в Україні. В останні десятиліття відбуваються процеси переосмислення історичного минулого. Не стало винятком і вивчення проблем історії держави Тевтонського ордену у Пруссії, у тому числі і взаємин цієї держави хрестоносців із правителями та населенням середньовічної України. У світ виходять роботи Л. Войновича [1], Т. Горбача [2], О. Масана [9], Н. Подаляк [14], М. Чорного [21] та ін. У сучасній українській історіографії деякі аспекти проблеми знахідок монет держави Тевтонського ордену у Пруссії на території України відображені в працях Г. Івакіна [5], А. Позіховського та Р. Шуста [15], С. Демидко, O. Погорільця і С. Стопенчука [4], А. Шестопала [22], P. Саввова [17], В. Орлика [11, 13, 25, 26, 27, 28] та ін.

Аналізуючи проблеми знахідок на території сучасної України монет ТО, необхідно врахувати кілька факторів. По-перше, українські землі ВКЛ не межували безпосе-редньо із державою Тевтонського ордену у Пруссії. По-друге, карбування монет у Тевтонському ордені було розпочато у другій половині 30-х рр. ХІІІ ст. з емісій од-нобічних монет - брактеатів. Такі монети залежно від типу мають ступінь рідкості R8 - R6 [24, с. 392], тобто, сучасним дослідникам відомо від 2 до 25 екземплярів таких монет. По-третє, карбування повноцінних монет Тевтонського ордену було започатковано у часи правління Великого магістра Вінріха фон Кніпроде (13521382). Саме в часи правління цього магістра Торунсь- кий монетний двір карбував срібні монети трьох номіналів: квартинки, шеляги та півскойці (рис. 1). Найпоширенішими монетами були шеляги, менш поширеними - квартинки, а монети великого номіналу півскойця (halbschoter) - досить рідкісними. Незначні емісії даних монет знайшли відображення і на сучасному нумізматичному ринку. Зокрема квартинки, за класифікацією польського нумізмата Е. Копінські, мають ступінь рідкості R1, а півскойця - R4 (121-600 шт.) [24, с. 393]. По-третє, у XIV ст. на грошовому ринку країн Центральної та Східної Європи, у тому числі й держави Тевтонського ордену у Пруссії, окрім монет їхніх власних емісій значне місце займали празькі гроші. Таким чином, нумізматичними свідченнями економічної та військової співпраці українських середньовічних земель і держави Тевтонського ордену у Пруссії, окрім власне монет, карбованих на орденських монетарнях, є частково і празькі гроші, як міжнародний платіжний засіб, хоча факт тевтонського походження знайдених в Україні празьких грошей довести практично нереально.

Під час написання статті автором проаналізовано 274 монети держави Тевтонського ордену в Пруссії, знайдені в Україні впродовж XIX - початку XXI ст. Серед яких і чотири монети Лівонського відділення ТО, дві монети карбовані представниками ТО на чолі з Ні- колау фон Редвітцем у часи їхнього управління бана- том Северин у 1429-1435 рр. за дорученням угорського короля та Великого магістра ТО. Також нами проаналізовано кілька середньовічних фальсифікатів монет ТО, знайдених на теренах України. Відомості про знахідки цих монет містяться в різнопланових джерелах: архівних документах, музейних колекціях, згаданих вище працях дослідників, свідченнях краєзнавців і матеріалах форумів скарбошукачів [12]. Географічно всі ці знахідки розподіляються як подано в табл. 1.

Як бачимо, більшість знахідок монет держави Тев-тонського ордену у Пруссії зосереджено на теренах історичної Волині та суміжних із нею земель. Саме цей регіон України в середньовічну добу був торговельним партнером міст ТО. Періоди поглиблення таких зв'язків відображає табл. 2, де розподілені знайдені в Україні монети ТО відповідно до періоду їхнього карбування (часу правління їх емітентів).

Розподіл знахідок монет ТО на території сучасної України відповідно до їхніх емітентів засвідчує, що в українських теренах зустрічаються монети, карбовані в XIVст., зокрема брактеати [29] та монети емісій Вінріха фон Кніпроде і Конрада фон Юнгінгена. Найбільша кількість знахідок монет ТО - майже чверть (24,83 %), належить до монет емісії Великого магістра Йоганна фон Тіфена (1489-1497). На другому місці за кількісним і якісним показником - монети, карбовані в часи Великого магістра Міхаеля Кюхмейстер фон Штернберга (рис. 2) - 16,06 %, на третьому - монети емісії Великого магістра Мартіна Трухзес фон Ветцхаузена - 14,23, і на четвертому - монети, карбовані в часи Великого магістра Пауля фон Русдорфа - 12,41 %. Інакше кажучи, найбільш поширеними на українських теренах є монети Тевтонського ордену, карбовані в 1414-1441 рр. та 1477-1497 рр. Проаналізуємо в табл. 3 знахідки монет цих емісій у регіональному вимірі.

Здійснений аналіз і систематизація цих знахідок до-зволяють зробити деякі висновки: по-перше, монети Великих магістрів Міхаеля Кюхмейстер фон Штернберга та Пауля фон Русдорфа (рис. 3), які разом становлять 28,47 % знахідок в Україні монет держави Тевтонського ордену у Пруссії, були поширені не лише на теренах історичної Волині та сусідніх з нею земель, а й на Київщині та Чернігівщині. Проникнення монет згаданих магістрів на середньовічні українські землі пов'язане з активною участю ТО у громадянській війні у ВКЛ, в ролі союзника великого князя литовського Свидригайла Ольгердовича, що спровокувало чергове військове протистояння з Польщею - польсько- тевтонську війну (1431-1435). По-друге, знахідки монет Великих магістрів Мартіна Трухзес фон Ветцхаузена (рис. 4) та Йоганна фон Тіфена (рис. 5), які разом становлять 39,06 % від аналізованих нами монетних знахідок, відображають якісно інший період зв'язків руських земель ВКЛ і держави Тевтонського ордену у Пруссії після фактичного припинення протистояння Ордену та королівства Польського. У польській нумізматиці існує термін "згуби", яким характеризують монети, що знаходять у культурних шарах поселень, свого часу загублені власниками. Насичення монетами культурних шарів поселень надає можливість їх виявлення під час розкопок або інших робіт. У цьому випадку важко не погодитися з тезою Володимира Потіна, що такі монети в момент їхньої втрати мали перебувати б "у населення у значних кількостях" [16, с. 114]. Дослідження знахідок монет держави Тевтонського ордену у Пруссії на території сучасної України дозволяє зробити висновок про зв'язки (переважно економічні) її середньовічних земель із Тевтонським орденом і про присутність орденських монет у грошовому обігу на українських теренах у XIV-XVст. Порушена нами проблема потребує подальшої наукової розробки.

Насамперед, ґрунтовного вивчення нумізматичних колекцій Національного музею історії України, обласних і районних краєзнавчих музеїв, звітів Інституту археології НАН України, опублікованих документів XIV-XVст., фондів Центрального державного історичного архіву України в містах Києві та Львові, а також міських архівів Торуня, Гданська, Калі- нінграда (Кенігсберга) та ін. Таким чином, для подальшого комплексного дослідження зв'язків українських середньовічних земель із державою Тевтонського ордену у Пруссії необхідно використовувати різнопланові джерела, у тому числі й нумізматичні.

Таблиця 1. Географічний розподіл знахідок монет Тевтонського ордену на території сучасної України

Таблиця 2. Розподіл знахідок монет ТО на території сучасної України відповідно до їх емітентів

Таблиця3. Регіональний розподіл знахідок найпоширеніших монет Великих магістрів Тевтонського ордену

Рис. 1. Монети емісії Великого магістра Вінріха фон Кніпроде

Рис. 2. Дореформений та пореформений шеляги емісії Великого магістра Міхаеля Кюхмейстер фон Штернберга

Рис. 3. Шеляг емісії Великого магістра Пауля фон Русдорфа

Рис. 4. Шеляг емісії Великого магістра Мартіна Трухзес фон Ветцхаузена

Рис. 5. Шеляг та гріш емісії Великого магістра Йоганна фон Тіфена

Список використаних джерел

1. Войтович Л.В. Тевтонский орден в политике Галицко-Волынского княжества / Л.В. Войтович // StudiaSlavicaet BalcanicaPetropolitana. - Петербургские славянские и балканские исследования. - 2010. - № 2 (8). - С. 3-16.

2. Горбач Т.С. Польща і Тевтонський Орден у ХПІ-XVст.: військово-дипломатичний аспект відносин : автореф. дис. канд. іст. наук. : 07.00.02 / Т.С. Горбач ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2013. - 18 с.

3. Грушевський М.С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. - Т. 6 / М.С. Грушевський ; редкол. : П.С. Сохань (гол.) та ін. - К. : Наук. думка, 1995. -680 с.

4. Демидко С. Дослідження залишків пізньосередньовічного укріплення XVI ст. поблизу смт Меджибіж Летичівського р-ну Хмельницької обл. / С. Демидко, О. Погорілець, С. Стопенчук // Археологічні дослідження в Україні 2004-2005 рр. : зб. наук. праць / за ред. Н.О. Гаврилюк. - К. ; Запоріжжя : ІА НАН України, Дике Поле, 2006. - Вип. 8. - С 8-10.

5. Івакін Г.Ю. Історичний розвиток Києва XIII- середини XVI ст. (іс- торико-топографічні нариси) / Г.Ю. Івакін. - К. : б. в., 1996. - 272 с.

6. Ідзьо В.С. Король Данило та Українська держава в ХІІІ ст. у взаємовідносинах з Тевтонським орденом / В.С. Ідзьо // Матеріали V конгресу міжнародної асоціації україністів: Історія. Ч. 1 / редкол.

B. Ботушанський, В. Верига, Л. Винар та ін. - Чернівці : Рута, 2003. -

C. 97-101.

7. Колесник В.П. Розвиток торговельно-економічних відносин на Волині в X^-XV!!! ст. / В.П. Колесник, І.М. Пасюк // Історичні студії Волинського національного університету імені Лесі Українки. - 2010. - Вип. 3. - С. 9-20.

8. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму / М.Ф. Котляр. - К. : Наукова думка, 1971. - 174 с.

9. Масан О.М. Німецькі рицарі в Галичині й на Буковині 1497 року /

О.М. Масан // Науковий вісник Чернівецького університету. Історія // 1998. - Т. 36. - С. 76-88.

10. Архів Національного музею історії України. Ф. 1, оп. 1, спр. 32, арк.1 зв. - 3 зв.

11. Орлик В. Знахідки на Волині монет банату Северин із символікоюТевтонського ордену / В. Орлик // Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки : тези доп. ІІІ-ї міжнар. наук.-практ. конф, 5-6 листоп. 2015 р. Кіровоград - Київ - Переяслав- Хмельницький. - Кіровоград ; К. ; Переяслав-Хмельницький, 2015. -

С. 46-47.

12. Орлик В. Інформаційний потенціал WEB-ресурсів у нумізматичнихдослідженнях (на прикладі монет держав хрестоносців) / В. Орлик // Архівознавство та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі : мат. наук. конф. з міжнар. участю 14 березня 2013 р., Київ, Україна. - К., 2013. - С 129-133.

13. Орлик В. Монеты государства Тевтонского ордена в Пруссии в составе денежных и денежно-вещевых кладов, найденных на террито-рииУкраины / В. Орлик // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст. - 2013. - Вип. 33. - С. 39-45.

14. Подаляк Н. Українські землі в системі торговельної мережі німецької Ганзи в XIV ст. / Н. Подаляк // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: історичні науки. - 2009. - Вип. 73, № 6. - С. 21-25.

15. Позіховський О. Грошовий обіг на Волині в XIV-XVIIстоліттях (за мат. монетних скарбів у фондах Державного історико-культурного заповідника міста Острог Рівненської обл.) (Дод. Опис скарбів) /

О. Позіховський, Р. Шуст // Вісник Львівського університету: Серія історична. - 2005. - Вип. 39-40. - С. 543.

16. Потин В.М. Введение в нумизматику / В.М. Потин // Труды Государственного ордена Ленина Эрмитажа. - Ленинград : Искусство, 1986. - Т. 26, ч. 6. - С. 69-162.

17. Саввов Р. Подольский полугрошек и денежное обращение в

Подольском княжестве / Р. Саввов // Банкаускї веснїк. - 2016. -

№ 3 (632). - С. 16.

18. Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии, с картой, 3 таблицами планов городищ, указателем географических имен и предметным указателем / Е. Сецинский // Труды одиннадцатого археологического съезда в Киеве в 1899 году. Т. 1. - М. : Тип. Г. Лисснера и А. Гешеля, 1901. - С. 291.

19. Страшкевич К. Клады, рассмотренные в минц-кабинете университета св. Владимира с 1818 по 1866 гг. / К. Страшкевич // Универси-тетские известия. - 1866. - № 10. - С. 1-38.

20. Торгівля на Україні. XN- середина XVNст.: Волинь і Наддніпрянщина: зб. док. і мат. / за ред. М.Ф. Котляра. - К. : Наукова думка, 1990. - 408 с.

21. Чорний М. Галицькі землі у контексті східної політики Тевтонськогоордену та антиосманських хрестових походів XV ст. / М. Чорний // Єлисавет: зб. наук. праць Кіровоградського нац. тех. ун-ту. Історичні науки. - 2012. - Вип. 1. - С. 402-420.

22. Шестопал А.В. Скарби Черкащини / А.В. Шестопал. - Черкаси : Вид. Андрощук П.С., 2007. - 120 с.

23. Gorski K. Historja polityczna Torunia do roku 1793 / K. Gorski. - Torun : Drukarnia robotnicza w Toruniu, 1933. - 63 s.

24. Kopicki E. Ilustrowany Skorowidz pieniзdzy Polskich i z Polsk^ Zwi^zanych. Czesc 2 / E. Kopicki. - Warszawa, 1995. - 657 s.

25. Orlyk V. A Coin Hoard of Pre-Reform Shillings of the Grand Master Michael Kьchmeister von Sternberg Found in Chernihivschyna / V. Orlyk. - Acta Archaeologica Lodziensia. - 2016. - 62. - Pp. 93-97.

26. Orlyk V. False Coins of the Teutonic Order State in Prussia in the currency of South-Rus Lands of the Lithuanian Grand Duchy / V. Orlyk // Pieniadz i systemy monetarne wspolne dziedzictwo Europy: Bialorus- Bulgaria-Czechy-Litwa-totwa-Moldawia-Polska-Rosja-Rumunia-Slowacja- Ukraina. Studia i materialy / pod redakj Krzysztofa Filipowa, Barbary Kuklik. - Warszawa : Polskie Towarzystwo Numizmatyczne-Zarz^d Glowny, 2012. - S. 112-115.

27. Orlyk W. Rzadki wariant szel^ga Zakonu Krzyzackiego z Teofipolskiego skarbu / W. Orlyk // Biuletyn Numizmatyczny. - 2017. - 4 (388). - S. 258-263.

28. Orlyk V. Teutonic Order and the Battle on the Vorksla River in Au

gust, 1399 (Numismatic Aspect). Pieniadz a propaganda. Wspolne dziedzictwo Europy: Bialorus-Bulgaria-Czechy-Litwa-totwa-Moldawia-

Polska-Rosja-Rumunia-Slowacja-Ukraina. Studia i materialy / pod redakj Krzysztofa Filipowa. - Warszawa: Polskie Towarzystwo Numizmatyczne- Zarz^d Glowny, 2015. - S. 100-104.

29. Paszkiewicz B. Brakteaty - pieniadz sredniowiecznych Prus / B. Paszkiewicz. - Wroclaw : Wyd. Uniwersytetu Wroclawskiego, 2009. - 488 s.

30. Theiner A. Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque finitimarum historiam illustrantia maximam partem nondum edita ex tabulariis Vaticanis. T. 1 / A. Theiner. - Romae : Typis Vaticanis, 1860. - 788 p.

References

1. VOJTOVICH, L.V. (2010) Tevtonskij orden v politike Galicko- Volynskogo knyazhestva. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. - Peterburgskie slavyanskie i balkanskie issledovaniya. 2(8). 3-16.

2. HORBACH, T.S. (2013) Polshcha i Tevtonskyi Orden u XIII-XV st.: viiskovo-dyplomatychnyi aspekt vidnosyn. Abstract of unpublished thesis (PhD), Taras Shevchenko National University of Kyiv.

3. HRUSHEVSKYI, M.S. (1995) Istoriia Ukrainy-Rusi: [in 11 vol.]. Vol. 6. Kyiv : Naukova dumka.

4. DEMYDKO, S., POHORILETS, O., STOPENCHUK, S. (2006) Doslidzhennia zalyshkiv piznioseredniovichnoho ukriplennia XVI st. poblyzu smt. Medzhybizh Letychivskoho r-nu Khmelnytskoi obl. In: N.O. Havryliuk, ed. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2004-2005 rr. Zbirka naukovykh prats.Kyiv-Zaporizhzhya: IA NAN Ukrainy, Dyke Pole, 8-10.

5. IVAKlN, H.YU. (1996) Istorychnyi rozvytok Kyieva XIII - seredyny XVI st. (istoryko-topohrafichni narysy). Kyiv: [S.n.].

6. IDZIO, V.S. (2003) Korol Danylo ta Ukrainska derzhava v XIII st. u vzaiemovidnosynakh z Tevtonskym Ordenom. In: V. Botushanskyi (ed.) et al. Materialy V konhresu mizhnarodnoi asotsiatsii ukrainistiv. Istoriia. Part 1. Chernivtsi: Ruta, 97-101.

7. KOLESNYK, V.P., PASIUK, I.M. (2010) Rozvytok torhovelno- ekonomichnykh vidnosyn na Volyni v XIV-XVIII st. Istorychni studii Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. 3, 9-20.

8. KOTLIAR, M.F. (1971) Hroshovyi obih na terytorii Ukrainy doby feodalizmu. Kyiv: Naukova dumka.

9. MASAN, O.M. (1998) Nimetski rytsari v Halychyni i na Bukovyni 1497 roku. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Istoriia. 36, 76-88.

10. Arkhiv Natsionalnoho muzeyu istorii Ukrainy, fond 1, opys 1, sprava 32, arkushi 1 zv - 3 zv.

11. ORLYK, V. (2015) Znakhidky na Volyni monet banatu Severyn iz symvolikoyu Tevtonskoho ordenu. In: Proceedings of the 3rd "Aktualni problemy numizmatyky u systemi spetsialnykh haluzey istorychnoi nauky" international conference, Kirovohrad, Kyiv, Pereyaslav-Khmelnytskyi, No- vember2015. Kirovohrad-Kyiv-Pereyaslav-Khmelnytskyi: [S.n.], 46-47.

12. ORLYK, V. (2013) Informatsiinyi potentsial WEB-resursiv u numizmatychnykh doslidzhenniakh (na prykladi monet derzhav khrestonostsiv). In: Proceedings of the "Arkhivoznavstvo ta dzhereloznavchi haluzi znan': problemy vzayemodiyi na suchasnomu etapi" international conference, Kyiv, March 2013. Kyiv: [S.n.], 129-133.

13. ORLYK, V. (2013) Monety gosudarstva Tevtonskogo ordena v Prussii v sostave denezhnyx i denezhno-veshhevyx kladov, najdennyx na territorii Ukrainy. Naukovi zapyskyz ukrainskoi istorii: Zb. nauk. st. 33, 39-45.

14. PODALIAK, N. (2009) Ukrainski zemli v systemi torhovelnoi merezhi nimetskoi Hanzy v XIV st. Visnyk Chernihivskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriya: istorychni nauky. 73(6), 21-25.

15. POZIKHOVSKYI, O., SHUST, R. (2005) Hroshovyi obih na Volyni v XIV-XVII stolittiakh (Za materialamy monetnykh skarbiv u fondakh Derzhavnoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka mista Ostroh Rivnenskoi oblasti) (Dodatok. Opys skarbiv). Visnyk Lvivskoho universytetu: Seriya istorychna. 39-40, 543.

16. POTIN, V.M. (1986) Vvedenie v numizmatiku. In: Anon. Trudy Hosudarstvennoho ordena Lenina Ermitazha. Vol. 26, part 6. Leningrad: Iskusstvo, 69-162.

17. SAVVOV, R. (2016) Podol'skij polugroshek i denezhnoe obrashhenie v Podol'skom knyazhestve. Bankaьski vesnik. 3(632), 16.

18. SECINSKIJ, E. (1901) Arxeologicheskaya karta Podol'skoj gubernii, s kartoj, 3 tablicami planov gorodishh, ukazatelem geograficheskix imyon i predmetnym ukazatelem. In: Anon. Trudy odinnadcatogo arxeologicheskogo s'ezda vKieve v 1899 g. Vol. 1. Moscow : Tip. H. Lissnera i A. Heshelya, p. 291.

19. STRASHKEVICH, K. (1866) Klady, rassmotrennye v myunc- kabinete universiteta sv. Vladimira s 1818 po 1866 gg. Universitetskie izvestiya. 10, 1-38.

20. KOTLIAR, M.F. (ed.) (1990) Torhivlia na Ukraini. XIV - seredyna XVII st.: Volyn i Naddniprianshchyna. Zb. dokumentiv i materialiv. Kyiv: Naukova dumka.

21. CHORNYI, M. (2012) Halytski zemli u konteksti skhidnoi polityky Tevtonskoho Ordenu ta antyosmanskykh khrestovykh pokhodiv XV st. Yelysavet. Zbirnyk naukovykh prats Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Istorychni nauky. 1.402-420.

22. SHESTOPAL, A.V. (2007) Skarby Cherkashchyny. Cherkasy: Vyd. Androshchuk P.S.

23. GORSKI, K. (1933) Historja polityczna Torunia do roku 1793. Torun: Drukarnia robotnicza w Toruniu.

24. KOPICKI E. (1995) Ilustrowany Skorowidz pieniзdzy Polskich i z Polsk^ Zwi^zanych, Warszawa, Czesc 2. 657 s.

25. ORLYK, V. (2016) A Coin Hoard of Pre-Reform Shillings of the Grand Master Michael Kьchmeister von Sternberg Found in Cher- nihivschyna. Acta Archaeologica Lodziensia, 62, 93-97.

26. ORLYK, V. (2012) False Coins of the Teutonic Order State in Prussia in the currency of South-Rus Lands of the Lithuanian Grand Duchy. In:

V. Orlyk, Dr. habil. (History), Prof.

Central Ukrainian National Technical University, Kropyvnytskyi, Ukraine

K. Filipow, B. Kuklik (edrs.) Pieniadz i systemy monetarne wspolne dziedzictwo Europy: Biafoms-Bufgaria-Czechy-Litwa-Lotwa-Mofdawia-

Polska-Rosja-Rumunia-Sfowacja-Ukraina. Studia i materialy. Warszawa: Polskie Towarzystwo Numizmatyczne-Zarz^d Glowny, 112-115.

27. ORLYK, W. (2017) Rzadki wariant szel^ga Zakonu Krzyzackiego z Teofipolskiego skarbu. Biuletyn Numizmatyczny, 4 (388), 258-263.

28. ORLYK V. (2015) Teutonic Order and the Battle on the Vorksla River in August, 1399 (Numismatic Aspect). In: K. Filipow (ed.) Pieniadz a propaganda. Wspolne dziedzictwo Europy: Bialorus-Bulgaria-Czechy-Litwa- totwa-Moldawia-Polska-Rosja-Rumunia-Slowacja-Ukraina. Studia i materialy, 100-104.

29. PASZKIEWICZ, B. (2009) Brakteaty - pieniadz sredniowiecznych Prus. Wroclaw: Wyd. Uniwersytetu Wroclawskiego.

30. THEINER, A. (1860) Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae gentiumque finitimarum historiam illustrantia maximam partem nondum edita ex tabulariis Vaticanis. T. 1. Romae: Typis Vaticanis.

Размещено на Allbest.ru