Пояснювальна записка Харитона Лебедя-Юрчика до бюджету УНР за 1918 рік (з архіву Державної канцелярії УНР)

кандидат історичних наук, докторант

Уперше запроваджується до наукового обігу пояснювальна записка до бюджету УНР за 1918 р. директора Департаменту державної скарбниці Міністерства фінансів УНР Харитона Лебедя-Юрчика. У документі, зокрема, з'ясовуються особливості складання, співвідношення дохідної та видаткової частин бюджету. Архівне джерело засвідчує, що протягом лютого 1918 -- березня 1921 існувала УНР як єдиний суб'єкт міжнародного права, на противагу фальсифікаціям комуністичної концепції і, на жаль, деяких сучасних істориків про існування на цій же території 3-х «режимів», «правительств» і навіть держав.

Ключові слова: Харитон Лебідь-Юрчик; пояснювальна записка; Державна Канцелярія; Міністерство фінансів; Департамент державної скарбниці; УНР.

The explanatory memorandum for budget 1918 of Ukrainian Democratic Republic by Kharyton Lebid-Yurchyk as the head of Treasure Department under Ministry of finance was published. In this document, in particular, considering the process of preparing, comparing income and expenses parts of budget. However, the archival source proves, during February 1918 -- March 1921 Ukrainian Democratic Republic exist as entire subject of international law, contradict falsification of communistic concept and, unfortunately, some modern Ukrainian historians about existence on this territory at least three “political regimes ”, “governnements” and even states.

Keywords: Kharyton Lebid-Yurchyk; explanatory memorandum; State Chancellery; Ministry of finance; Department of Treasure, Ukrainian Democratic Republic.

Найбільш інформативним видом джерел із архіву Державної Канцелярії УНР є пояснювальні записки та (або) доповіді до нормативно-правових актів. У цих документах у стислій формі досить детально розглядаються причини необхідності прийняття того чи іншого закону або постанови. Одним із таких документів є пояснювальна записка директора Департаменту державної скарбниці Міністерства фінансів УНР -- Харитона Лебедя-Юрчика.

Вперше свої міркування щодо фінансів та бюджету України за 1918 р. він опублікував у 2-х розділах своєї монографії «Бюджетове право. Додаток: перший державний бюджет України на 1918 рік і пояснення найважніших позицій бюджету» (1927): «Бюджетова справа Української Держави в 1918 році» [1, с. 108-121] та «Пояснення найважніших позицій бюджету Української Держави на 1918 рік» [1, с. 121-142]. Через 2 роки він доповнив їх у своїй німецькомовній публікації «Das erste ukrainische Staatsbudget fьr das Jahr 1918» (1929) [2, s. 148-186]. Разом з тим першим найбільш повним коментарем, який зберігався в архіві, залишається його пояснювальна записка до бюджету України 1918 р.

Під час науково-технічного опрацювання протягом 1940-1960-х років комплекс документів Державної Канцелярії був поділений на окремі фонди (аналогічно з іншими архівами міністерств УНР), що отримали такі назви і номери: «Рада народних міністрів УНР, Житомир, Київ» (ф. 1063), «Рада міністрів Української Держави, Київ» (ф. 1064), «Рада народних міністрів УНР, Київ, Кам'янець-Подільський; Тарнів (Польща)» (ф. 1065). Напевно, збереження цілісності архіву Державної Канцелярії як однієї з вищих державних установ УНР, що об'єднувала (згідно з комуністичною концепцією) всі 3 «правительства» та «режими» Центральної Ради, Гетьманату та Директорії в Україні, вважалося недоцільним.

Зазначимо також, що під час науково-технічного опрацювання частина документів була віднесена до інших фондів. Результатом поділу стало те, що, наприклад, примірники бюджету України за 1918 р. та пояснювальної записки до нього авторства директора Департаменту державної скарбниці Міністерства фінансів УНР Харитона Лебедя-Юр- чика у 2-х примірниках [Особливу подяку складаю начальниці відділу довідкового апарату ЦДАВО України Ользі Редько за надання посилання на копію «повного» та «скороченого» бюджету України за 1918 р.] з архіву Державної Канцелярії [3, арк. 1-16; 4, арк. 88-114; 5, арк. 23-24; 6, арк. 115-116] штучно опинилися у 2-х різних фондах: «Українська Центральна Рада» (ф. 1115) та «Канцелярія Директорії УНР, Київ, Кам'янець-Подільський; територія Польщі, Чехословаччини» (ф. 1429).

Бюджет України за 1918 р. був ухвалений постановою уряду від 24 січня 1919 р. [7, с. 48]. Тексти «Розпису державних прибутків та видатків України на 1918 рік» та «Загального зводу проекту розпису державних прибутків та видатків на 1918 рік» вперше опублікував Харитон Лебідь-Юрчик у своїй праці «Бюджетове право» (1927) [1 с. 159-182, 183-187]. Пізніше Дмитро Дорошенко передрукував тільки перший документ [8, с. 278-281], тоді як другий документ так і залишився на сторінках рідкісного видання. [Серед усіх наукових бібліотек України примірник «Бюджетового права...» (1927) зберігається лише в Державній науковій архівній бібліотеці, м. Київ].

Пояснювальна записка Харитона Лебедя-Юрчика, як офіційний урядовий документ, спростовує комуністичну концепцію про існування в Україні 3-х «режимів» і «правительств»: Української Центральної Ради, Гетьманату та Директорії. На жаль, комуністична концепція стала основою і для деяких сучасних академічних історіографічних досліджень, в яких 3 «режими» навіть набули ознак міжнародної правосуб'єктності: УНР Центральної Ради, Українська Держава Павла Скоропадського та УНР Директорії. За цією логікою Харитон Ле- бідь-Юрчик, який почав роботу над складанням бюджету України на початку квітня 1918 і закінчив наприкінці грудня того ж року, проживав у 3-х різних державах. Іноді замість загальноприйнятого поняття «суб'єкт міжнародного права» історики використовують такі філологічні вирази як «державна модель», «держава формація», «форма державності» і т.д. Тоді як для автора першого бюджету України існувала тільки одна держава -- УНР (Україна), проголошена Четвертим Універсалом 22 січня і визнана міжнародно-правовим актом 9 лютого 1918 року; ліквідована з підписанням мирного договору у Ризі 18 березня 1921 року, коли на її території була проголошена Українська Совєтська Соціалістична Республіка. У відповідності до «Розпису державних прибутків та видатків України на 1918 рік» Центральна Рада, «Гетьманська головна кватиря» разом із Державною Канцелярією та Канцелярією Голови Ради Міністрів кваліфікувалися як «вищі державні установи». З січня 1919 року до цього переліку була додана Канцелярія Директорії.

Публікація здійснюється за архівними примірниками. У текстах збережено синтаксис і оригінальну пунктуацію, орфографію здебільшого замінено сучасною. Помилки беззастережно виправлено. У квадратних дужках розкрито скорочення.

Пояснююча записка до проекту бюджету державних прибутків і видатків на 1918 рік Проект першого Бюджету Української Народної Республіки представляється Раді Міністрів з запізненням на цілий рік, коли всі прибутки на рахунок його повинні були вже поступити і коли не зроблені лишень ті видатки, які можуть бути виконані на протязі пільгового терміну.

Таким чином, представлений проект Бюджету в більшій своїй частині має характер виконавчої сміти, або відчиту по державним прибуткам і видаткам на 1918 рік.

Порядок складання бюджету. Складання першого українського бюджету проходило в зовсім виключних умовах і уявляло особливі труднощі, котрими й пояснюється його запізнення.

Ще в кінці 1917 року уряд Центральної Ради мав на увазі приступити до складання бюджету, але бурхливі події того часу, недостатньо налагодження урядового апарату і потрясіння, які і центральні, і місцеві адміністративні інституції, відсутність, завдяки цьому, матеріалів, необхідних для виробки фінансового плану державного господарства, - все це було великою перепоною для складання бюджету в перші місяці року.

З першого часу існування гетьманського уряду, себто вже в травні місяці, всім відомствам запропоновано було в найближчий термін надіслати свої фінансові сміти, в котрі повинно було включити як майбутні, на останню частину року прибутки і видатки, так і дані про вже одержані Скарбницею прибутки і зроблені видатки з 1 січня, щоб, таким чином, бюджет обіймав весь 1918 рік.

При Міністерстві фінансів було засновано дві комісії - Бюджетна і Фінансова. Перша для розгляду фінансових кошторисів і складання проекту бюджету, друга - для розгляду законопроектів бі- жучого часу, які зв'язані були з необхідністю асигнування, коштів з Державної Скарбниці.

В кінці червня 1918 року, коли відомствами сміти ще не були представлені, Рада Міністрів постановила обов'язати відомства надіслати фінансові сміти не пізніше 7-го липня.

Однак, життя показало, що виконати цю постанову Ради Міністрів неможливо. Хоча більша частина відомств і надіслала свої сміти в призначений термін, але ці сміти в більшості зовсім не відповідали звичайним мовам складання бюджету, як з боку форми, так і з боку свого змісту.

За відсутністю будь яких-небудь нових законів, підвалинами порядку складання бюджету були загальні правила і форми, які вживалися в Росії.

Однак, надіслані відомствами сміти, з огляду на новину діла, в більшій частині не відповідали цим правилам і були постільки різноманітні по формам, що на протязі найближчих місяців: липня, серпня й вересня Департаменту державної скарбниці при- йшлося, шляхом попереднього перегляду кошторису, поступово виправляти їх зовнішню форму.

Таким чином, було досягнуто приведення кошторису в одноманітний лад, який давав би можливість потім правдиво зробити загальний звід бюджету. І тільки з кінця вересня і початку жовтня можливо було почати розгляд кошторису в Бюджетної комісії.

З другого боку, з огляду на незакінчену організацію центральних установ, відсутність у них сформованих штатів, а також відсутність програму їх діяльності, беручи на увагу поступову організацію місцевих установ і затримання, дякуючи цьому, в одержанні з міст необхідних кошторису матеріалів, кошторис відомств, які були представлені в середині року, зупинилися в стані, який мало відповідав дійсності, як відносно прибутків, так і видатків. Багатьом відомствам прийшлося неодночасно самим переробляти сміти по мірі з'ясування дійсних умов і вимог життя, одержання нових матеріалів і затвердження штатів і нових законів фінансового змісту. З другого ж боку дуже великі зміни в кошторису як прибуткових, так, особливо, видаткових були внесені як наслідки праці зазначених вище Фінансової і Бюджетної комісій і підкомісій.

Значні були всі ці зміни можливо забачити в наступної таблиці по декотрим відомствам.

З огляду на відсутність бюджету і вироблених кошторисом відомств, усі біжучі їх вимоги повинні були провадитись шляхом окремих фінансових законопроектів позабюджетного характеру і наданням в розпорядження окремих Міністерств авансових кредитів, при умові рознесення їх надалі по окремим параграфам і статтям сміти. Ця величезна біжуча праця була завданням Фінансової комісії в складі представників відомств, урядових осіб Департаменту Державної Скарбниці, а також представників Державного контролю. Цією комісією по 1 січня 1919 року розглянуто 639 законопроектів фінансового характеру. Таких позабюджетних кредитів затверджено по 16 грудня 1918 року на суму коло 4,156,000,000 карб [ованців], не рахуючи законопроектів, які не були ухвалені Фінансовою комісією або Радою Міністрів, а також, які були забрані назад самими відомствами.

Всі ці асигнування ввійшли надалі як необхідні елементи в сміти відомств і потім в загальний державний бюджет.

Після представлення кошторисів відомствами, а також їх попереднього виправлення з формального боку, вони поступали на розгляд Бюджетної комісії, праця котрої продовжувалась з кінця вересня і до кінця року.

По кожній окремій кошторису окрім допові- дача-представника відповідного відомства, призначалися два контр доповідача: один з урядовців Департаменту Державної Скарбниці, чи з нарочито призначених Міністерством фінансів фаховців- членів Бюджетної комісії, другий від Державного контролю. Кожен кошторис попередньо розглядався в подробицях в підкомісії в складі контр доповідача і представників відповідного відомства, потім передавалась на розгляд загальних зборів Бюджетної комісії.

державна скарбниця бюджет

Деякі відомства так і не представили своїх кошторисів, а саме: бувша головна гетьманська кватира, державне секретарство (тільки за 5 місяців) і Морське міністерство. Всю працю по складанню цих кошторисів довелось провадити Департаменту державної скарбниці, вкупі з представниками Державного контролю і вищезазначених відомств (за винятком скасованої головної гетьманської кватири); бюджетна праця провадилась по документам про фактичні видатки і одержані прибутки по цім відомствам. Як наслідок всієї величезної, довгої і складної праці можна було Департаменту Державної Скарбниці скласти проект загального державного бюджету, а потім розглянути його в Бюджетної комісії - тільки 30 грудня.

Дефіцит по бюджету 1918 р[оку] і засоби його покриття

Загальні вищезазначені підсумки державного бюджету показують, що він зведений з дефіцитом. Зокрема, по звичайному бюджету дефіцит рівняється - 1,085,671,282 карб[ованців], а по надзвичайному 1,011,333,260 карб[ованців].

В сучасний мент Республіка для того, щоб провадить всі держані видатки, немає інших ресурсів, як тільки випуск паперових грошей-знаків Державної скарбниці та державних кредитових білетів.

По останнім, які маються, відомостями на 23 грудня 1918 року в ужитку знаходилось українських державних знаків (окрім російських) - 2,848,054,675 карб[ованців]. По касах же Державного банку, як видно з останнього балансу на 16 листопаду, малось ще всіх кредитових білетів на 572,702,000 карб[ованців].

Однак, випуск паперових грошей не являється покриттям дефіциту, бо він уявляє борг Державної скарбниці Державному банку, на котрому формально лежить випуск цих грошових знаків в ужиток. Для дійсного покриття дефіциту 1918 року повинні бути знайдені інші засоби, а саме, ті, або інші кредитові операції. Формально до таких було при- ступлено в середині 1918 р[оку] в формі випуску і передачі Державному банку 3.6 % свідчень Державної скарбниці на 1,000,000,000 карб[ованців] (Закони 27 трав[ня] і 9 лип[ня] 1918 року).

5 серпня поступило в портфель Державного банку тимчасове 3.6 % свідчень Державної скарбниці на 500,000,000 карб[ованців], а з надбавкою %% по купону за міс[яць] червень рахунок з Державною Скарбницею закредитований на 501,700,000 карб[ованців]. 30-го серпня поступило друге тимчасове свідоцтво на таку ж суму, а з %% по купону за минулий час - 502,950,000 карб[ованців]. Разом - 1,004,650,000 карб[ованців]. На останню суму дефіциту (1,092,354,542 карб[ованців]) засоби покриття повинні бути візіскані Міністром фінансів і затверджені в законодавчому порядкові.

Питання про вияснення стану Державної Скарбниці. В зв'язку з питанням про покриття дефіциту 1918 року, а також випуск паперових грошей, уявляється дуже необхідним, щоб було з'ясовано питання про загальне становище Державної скарбниці Української Народної Республіки.

Поперед усього необхідно підкреслити, що державний бюджет в вищезазначених цифрах не уявляє вповні балансу державних прибутків та видатків України, за відсутністю в ньому дуже важливої частини - балансу розрахунків по державним боргам і іншим фінансовим відношенням з російським урядом. Ці обопільні розрахунки поки що, як відомо, неможливо було з'ясувати, через що міркування про це необхідно відкласти до майбутнього часу.

Але і окрім цього важного і не вирішеного ще питання потрібно було б з'ясувати становище Української державної скарбниці, яке було з початку окремого існування Української Республіки і яке приблизно сходиться з початком бюджетного періоду 1918 року, себто, необхідно було б з'ясувати становище вільної готівки, чи, навпаки, дефіциту Державної скарбниці на 1 січня 1918 р[оку]. З'ясування цього дуже важливого питання не може бути зроблено докладно за відсутністю для цього необхідних матеріалів. Навіть приблизно характеристику становища Державної скарбниці дуже трудно зробити через те, що з одного боку ще не складено відчитів Міністерства фінансів і Державного контролю за 1917 рік, а з другого боку - не мається певних і докладних відомоств від фінансових палат про прибутки і видатки на протязі 1918 р[оку]. Але не лишнім було б привести хоча деякі дані і міркування, які освітили б порушене питання.

На 1 січня 1918 року значилось в Скарбницях 8-ми українських губерній такі коштовності:

а) готівкою в монеті і кредитових білетах - 25,114,466 карб[ованців],

б) %% паперами - 10,200 карб[ованців], а також в польових скарбницях південно-західного і румунського фронтів - готівкою - 11,410,668 карб[ованців] 06 коп[ійок], а разом - 36,535,354 карб[ованців] і 06 коп[ійок].

До цієї суми необхідно було б додати:

а) суми, які знаходились на 1 січня 1918 року в дорозі;

б) суми, які лічились за сторонніми джерелами по біжучим за їх рахунок видаткам;

в) вільні лишки від закінчених кошторисів попередніх років.

Встановити розмір цих сум та лишків неможливо по причинам зазначеним вище, одначе, можна зауважити, що ці суми не дуже значні. Зазначена вище сума готівки повинна була б бути зменшена на слідуючи суми:

а) невиконані сміти і видатки по бюджетам 1917 та попередніх років;

б) суми, які належать стороннім джерелам, як одержані за їх рахунок;

в) суми, які належать Державному банку по щоденним з ним рахункам;

г) суми, які належать приватнім особам по поштовим переводам, одержаних в 1917 році і до кінця року не виплаченим.

Розмір всіх цих боргів за відсутністю належних справоздання також не може бути з'ясовано. Але можна з певністю зазначити, що розмір боргів стороннім джерелам (п. б.) не дуже значний.

Також певно не дуже значні суми переводів, які не були виплачені до кінця року (п. г.). Всі розрахунки Скарбниць з Банком по 1 січня 1918 року були надіслані інституціям Банку до Петербурзької контори, котра, мабуть, провела ці розрахунки по своїм книгам, а через те розрахунки ті неможливо прийняти нам на увагу.

Що ж торкається невиконаних смітних видатків по бюджетам 1917 та попередніх років (п. а.), то розмір їх досягає, видимо, значної цифри, через те, що тільки по 1 червня 1918 р[оку] (певних відомосте за останній час немає) таких видатків по повідомленням Фінансових Палат зроблено на суму - 87,499,687 карбованців.

Бюджет прибутків звичайних і надзвичайних

Державні прибутки до кінця 1918 року по ниж- чезазначеній розписі, головним чином, обґрунтовані відомостями о фактичних прибутках за перші місяці року, а іноді і на певних відомостях майже за цілий рік. Через це можна чекати, що дійсне виконання прибуткової частини бюджету не дуже відхилиться від припущення по бюджету. Це однаково відноситься до прибутків як звичайних так і надзвичайних. Можливо проте припустити, що події, які мали місце в листопаді і грудні порушили нормальне поступлення прибутків. У всякім разі, складений проект бюджету повинен відзначатись більше докладністю своїх обрахунків від бюджетів, котрі складаються в нормальний час за рік до їх дійсного виконання. З певністю можна зазначити, що бюджет, котрий складався б завчасно при теперішніх надзвичайних умовах мало б відповідав його виконанню, як це можна бачити з зазначених вище попередніх припущень відомств в середині року і цифр остаточно з'ясованих Бюджетною комісією в кінці року.

Бюджет видатків звичайних і надзвичайних

Про бюджет видатковий цього сказати неможливо. Не дивлячись на дуже значні зміни, які зроблені Бюджетною комісією в попередніх видаткових припущеннях відомств, все ж таки суми видатків по проекту бюджету в дійсності можуть декілька відхилятись і притому в бік їх зменшення. Згідно смітним правилам на протязі пільгового терміну, котрий тільки і залишається для виконання видаткової частини бюджету 1918 року вимагання поверх кошторисних кредитів в рахунок цього бюджету не може мати місця. Таким чином, не можна передбачити збільшення видатків, окрім хіба в зовсім виключних випадках, можливих поза кредитових видатків.

Навпаки, видаткові припущення можуть змінитись в бік зменшення. Як не намагалась Бюджетна комісія скоротити кредити, котрі вимагались відомствами, практично не можна було викреслити всі кредити, які в дійсності не зможуть бути використані до кінця року, а також на протязі пільгового терміну. Навіть кредити, які фактично по окремим законопроектам були вже асигновані і переведені на місця в багатьох випадках, напевне, не можна буде повністю використовувати особливо по господарським справам через брак матеріалів, робітничих рук і інших сучасних несприяючих обставин.

Маючи на увазі всі ці міркування, можливо припустити, що зазначений по бюджету дефіцит в дійсності не дуже значно зміниться, як в бік його зменшення, так і в бік його збільшення.

Список використаних джерел

1. Лебідь-Юрчик Х. Бюджетове право. Додаток: перший державний бюджет України на 1918 рік і пояснення найважніших позицій бюджету / Х. Лебідь-Юрчик. Львів: Книгарня наукового Т-ва ім. Шевченка, І927. 192 с.

2. Lebid-Jurtschyk H. Das erste ukrainische Staatsbudget fьr das Jahr 1918 // Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin = Записки Українського наукового інститута в Берліні. Bd. 2. Berlin und Leipzig: Walter de Gruyter & Co, 1929. S. 148-186.

3. Розпис державних прибутків та видатків України на 1918 рік // ЦДАВО України Ф. 1429. Оп. 5. Спр. 7. Арк. 1-16. Оригінал;

4. Розпис державних прибутків та видатків України на 1918 рік // ЦДАВО України Ф. 1115. Оп. 1. Спр. 75. Арк. 88-114. Копія;

5. Загальний звод проекту розпису державних прибутків та видатків на 1918 рік // ЦДАВО України Ф. 1429. Оп. 5. Спр. 7. Арк. 23-24. Оригінал;

6. Загальний звод проекту розпису державних прибутків та видатків на 1918 рік // ЦДАВО України Ф. 1115. Оп. 1. Спр. 75. Арк. 115-116. Копія.

7. Ч[астина] 95. Ухвалена Радою Народних Міністрів постанова з дня 24 січня 1919 року про ухвалення розпису державних прибутків та видатків за 1918 рік // Вістник державних законів для всіх земель Української Народної Республіки. 1919. Вип. 6 (вид. 11-го лют[ого] 1919 року).

8. Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр.: у 2-х т. Т. 2: Українська Гетьманська Держава 1918 року. Ужгород: «Свобода», 1930.

References

1. Lebid-Yurchyk Kh. (1927). Budzhetove pravo. Do- datok: pershyi derzhavnyi budzhet Ukrainy na 1918 rik i poyasnennya naivazhniishykh pozutsiy budzhetu [The budget law. Annex: the first state budget 1918 of Ukraine and explanation for the most important points of budget]. Lviv.

2. Lebid-Jurtschyk H (1929). Das erste ukrainische Staatsbudget fьr das Jahr 1918 [The first Ukrainian state budget 1918] // in Abhandlungen des Ukrainischen Wissenschaftlichen Institutes in Berlin [The papers of Ukrainian scholar Institute in Berlin]. Berlin und Leipzig. Bd. 2., 148-186 [in German].

3. Chancellery of the Directory, (1918). Rozpys derzhavnykh prybutkiv ta vydatkiv Ukrainy na 1918 rik [The list of state income and expenses of Ukraine in 1918] [document, original]. Central State Archive of Supreme Authorities of Power and Governments of Ukraine (further -- CSA- SAP of Ukraine), Kyiv. 1429/5/7/1-16.

4. The Ukrainian Central Council, (1918). Rozpys derzhavnykh prybutkiv ta vydatkiv Ukrainy na 1918 rik [The list of state income and expenses of Ukraine in 1918] [document, copy]. CsAsAp of Ukraine, Kyiv 1115/1/75/88-114.

5. Chancellery of the Directory, (1918). Zagalnyi zvod proektu rozpysu derzhavnykh prybutkiv ta vydatkiv na 1918 rik [The general list of the project for the state income and expenses of Ukraine in 1918]. [document, original].

6. The Ukrainian Central Council, (1918). Zagalnyi zvod proektu rozpysu derzhavnykh prybutkiv ta vydatkiv na 1918 rik [The general list of the project for the state income and expenses of Ukraine in 1918]. [document, copy]. CSASAP ofUkraine, Kyiv. 1115/1/75/115-116.

7. (1919). Chastyna 95.Uchvalena Radou Narodnych Ministriv postanova z dnya 24 sichnya 1919 pro ukhvalen- nya rozpysu derzhavnykh prybutkiv ta vydatkiv za 1918 rik [Chapter 95 Adopted by Cabinet of Ministry decree from January 24, 1919 dedicated accepting of the list for state income and expenses for 1918] in Vistnyk derzhavnykh zakoniv dla vsikh zemel ' Ukrainskoi Narodnoi Respubliky. [The Herald of state laws for all territory of Ukrainian Democratic Republic] Vol. 6, (published in February 11 1919).

8. Doroshenko D. (1930). Istoriya Ukrainy 1917-1923 rr u 2-kh tomach Tom 2: Ukrainska Hetmanska Derzhava 1918 roku. [The history of Ukraine in 1917-1923 in 22 volumes. Vol. 2: The Ukrainian Hetman State in 1918]. Uzhgorod.

Размещено на Allbest.ru