Нова пам'ятка катакомбної культури в Одеській області

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Катакомбні пам'ятники Північно-Західного Причорномор'я є західною периферією катакомбної культурно-історичної спільності (КІС) (рис. 1). Розглядаючи питання формування катакомбної КІС, дослідники відзначають, що нове населення, яке складало ранньокатакомбну культуру, з території Північно-Східного Приазов'я і Нижнього Подоння поширилося на значній частині України, по двом берегам Дніпра. На захід від Інгульця відомі лише поодинокі поховання раннього етапу. Розселення племен катакомбної КІС супроводжувалося контактами з місцевим, переважно ямним, населенням, індикатором чого є інвентар1. Вже на ранньому етапі катакомбна культура не є єдиною, в ній виявляються територіальні особливості, які на наступному (розвиненому) етапі (2500-2300 ВС) привели до формування окремих катакомбних культур, що характеризуються відносно стабільними наборами ознак.

Пам'ятники Північно-Західного Причорномор'я в основному пов'язані з пізнім етапом, домінуючими при цьому є поховання інгульської катакомбної культури.

Кераміка є найбільш поширеною і інформативною складовою поховального інвентарю (відомо близько 160 екз.). При цьому до категорії амфор і амфороподібного посуду віднесено 11 екземплярів із тулубом округлої форми і високим прямим вінцем (рис. 2). Вони прикрашені по тулубу прокресленим орнаментом4. Нечисленність цієї категорії посуду підвищує цінність кожної нової знахідки і робить їх публікацію актуальною.

У шкільний музей с. Яковлівка Роздільнянського району надійшла амфоровидна посудина, детальні умови знахідки її невідомі (рис. 1, зірочка). Але можна припустити, що вона походить зі зруйнованого підкурганного (?) поховання, яке знаходилося в околицях с. Яковлівка.

Йдеться про доволі добре збережений плоскодонний горщик з широкими опуклими боками та короткою шиєю. Загальний діаметр посудини складає 14 см. Стінки не дуже товсті. Будь-які ручки відсутні. Але у найширших точках тулуба горщика є глиняні наліпи, за які, певно, його можна було підхопити. Посуд зроблений з сірої глини без домішок.

катакомбний пам'ятник поховальний історичний

Рис. 1

Рис. 2

Рис. 3. Посуд близьких форм до горщику з Яковлівки (рис. за: Іванова 2013). 1 - Новотарутіно, випадкова знахідка; 2 - Ковалівка VI, 2/30; 3 - Ковалівка VI, 2/33; 4 - Дубіново 1/11; 5 - Ковалівка VI 1/10; 6 - Хаджидер, Костюкова могила, 1/15; 7 - Яськи 5/12; 8 - Ковалівка VI, 1/9; 9 - Баштанівка 1/20; 10 - Коржеуць 4/10; 11 - Старі Біляри, к. 1, насип

Горщик орнаментований відтисками лопатки та палички. З чотирьох сторін іде від вінця до середини тулуба стрічка відтисків, що являє собою дві тонкі, паралельні одна одній лінії з витисненими крапками в середині. Ці стрічки упираються у глиняні наліпи. Поєднуються між собою дугоподібними витисненими стрічками з трьох паралельних одна одній ліній. Ці дугоподібні стрічки вигнуті вгору. Від точки найбільшого вигину і до максимального діаметра тулуба тягнеться невеличкий шматочок витисненої стрічки, утвореної двома паралельними лініями з крапкоподібними відтисками між ними.

Через максимальний діаметр тулуба проходить ще одна витиснена лінія-стрічка з крапками по центру, яка охоплює весь горщик. Вона найширша з представлених стрічок.

Загальновідомо, що катакомбна культура представлена в кераміці здебільшого у вигляді широких плоскодонних горщиків та банок майже циліндричної форми. Вони досить часто прикрашаються відтисками шнура або лопатки. Тож цей горщик за своєю формою та орнаментом є класичним прикладом кераміки катакомбної культури.

У верхній частині є два пошкоджених місця. Перший скол зачіпає вінце глечика та частково шийку і має продовження у вигляді тріщини. Друге пошкодження більш масштабне та загрозливе. Воно представляє собою широкий скол приблизно 8 сантиметрів завдовжки. Проходить від вінця горщика до його тулуба похилою лінією під кутом 45 градусів.

Амфороподібні посудини катакомбної культури були знайдені в різних регіонах ПЗП. Подібність можна прослідкувати у посуді з курганів біля с. Дубинове, с. Ковальовка, с. Коржеуци, с. Ревове та з с. Старі Біляри5. Характерні спільні риси не обмежуються загальною морфологією посуду, а простежуються і в орнаментиці (рис. 3). Для всіх посудин характерні смужки відбитків, які складаються з кількох ліній. При чому частково збігається сам візерунок. Втім у горщика з Яковлівки є і власні, унікальні особливості орнаменту - плавність та заокругленість ліній.

А от форма горщика, знайденого в Яковлівці, найближче подібна до форми горщиків з Старих Білярів та Коржеуц. Така ж, середньої довжини шия посуду, присутність глиняних випуклостей з боків та видовженість переходу від денця до тулуба поєднують ці артефакти.

Цікавим фактом є меридіональне розташування більшості згаданих пунктів. Можливо, подібність поховального інвентарю в похованнях, розташованих за лінією північ-південь, в широкому сенсі відображає економічну природу катакомбного суспільства рухливих скотарів, зокрема переважання саме меридіональних сезонних міграцій.

Знахідка з Яковлівки представлена посудиною характерної форми та орнаментики, які достатньо рідкісні в Північно-Західному Причорномор'ї, та має значну цінність навіть суто з артефактуального боку. Картографування подібних знахідок дозволяє висловити припущення про сезонні пересування хоча б однієї з нечисленних груп катакомбного населення в регіоні меридіональними шляхами - вздовж долин річок, які за невеликим виключенням течуть на Одещині саме в напрямку на південь - до Чорного моря. Такі пересування вздовж річок, з усвідомленням басейну однієї-двох водних артерій як родової території, групи рухливих скотарів, відомі за етнографічними паралелями та можуть трактуватися в якості типової просторової моделі організації суспільства рухливих скотарів у сприятливих для пересувань посушливих умовах суббореального періоду голоцену.

Література

1. Иванова С. В. Эпоха ранней бронзы Причерноморских степей // RA. 2005. Т. 1. С. 34-43; Иванова С. В., Островерхов А. С., Савельев О. К. Очерки истории и археологии Днестро-Бугского междуречья. Киев, 2012. С.177.

2. Отрощенко В. В. Проблеми періодизації культур середньої та пізньої бронзи півдня Східної Європи (культурно-стратиграфічні зіставлення). К., 2001. С. 154; Отрощенко В. В. Етнічні проблеми передісторії України (доба бронзи) // Таврійські студії. 2011. № 1. С. 6.

3. Невелика серія дат для Північно-Західного Причорномор'я після калібрування припадає на діапазон від 2580-2341 до 2267-1981 ВС (див.: Иванова С. В., Киосак Д. В., Виноградова Е. И. Палеоэкология и культурная динамика. Голоцен Северо-Западного Причерноморья. Saarbrьcken, 2011. С. 93-95).

4. Иванова С. В. Катакомбные культуры // Древние культуры Северо-Западного Причерноморья. Одесса, 2013. С. 261-263.

5. Иванова С. В. Петренко В. Г., Ветчинникова Н. Е. Курганы древних скотоводов междуречья Южного Буга и Днестра. Одесса, 2005. С. 62, 89-92.

Размещено на Allbest.ru