Заповнюючи прогалини на карті енеоліту степової Одещини: пізньотрипільська випадкова знахідка з долини ріки Кучурган

Актуальність теми

Археологічний матеріал ми отримуємо не лише в результаті розкопок, та і не завжди є можливість проведення повноцінного археологічного дослідження. Здобуті різними шляхами, дуже часто випадково, артефакти також потрібно досліджувати і, в тому числі, картографувати їхнє розміщення. Картографування дозволяє нам по-інакшому подивитися на пам'ятку, побачити щось нове, а фіксація просторового розподілу знахідок є надзвичайно важливим моментом в будь-якому археологічному дослідженні.

З іншого боку, нова знахідка археологічних артефактів у регіоні, де усатівські пам'ятки є нечисленними, надає можливість зробити деякі висновки щодо розселення та міграції усатівських племен.

Опис знахідки

Трипільську амфору було виявлено під час сільськогосподарських робіт в селі Яковлівка Роздільнянського району Одеської області, які проводилися одним із місцевих жителів. Коли викопувалися ями до 80 см вглиб, було виявлене каміння, яке утворювало собою півколо і нагадувало кромлех. Варто зазначити, що місце знахідки, яке, скоріше за все, є нічим іншим, як похованням, по відношенню до кромлеху було дещо зміщене від його центру. Згодом була знайдена власне амфора, біля якої знаходилась кришка. Окрім того, поруч було помічено і кістки, ймовірно людські, а місце знахідки виділялося характерними особливостями рельєфу, що нагадує практично вже непомітний курган. Зі знайдених матеріалів було збережено лише амфору з кришкою, яка була передана в місцевий шкільний музей, де і зберігається досі.

Рис. 1 Новознайдена амфора з с. Яковлівка.

1 - Слобідка-Романівка, 2 - Пуркари, 3 - Маяки, 4 - Терновка І, 5 - Данку І, 6 - Тараклія ІІ, 7 - Данку ІІ, 8 - Нікольське, 9- Усатово, 10 - Тудорове І, 11 - Раскайці, 12 - Яковлівка

Рис. 3 Аналогічні амфори на інших пам'ятках. 1 - Слобідка-Романівка, 2 - Пуркари, 3 - Маяки, 4 - Терновка І, 5 - Данку І, 6 - Тараклія ІІ, 7 - Данку ІІ, 8 - Нікольське, 9- Усатово, 10 - Тудорове І, 11 - Раскайці

Рис. 4 Картосхема нововиділеного мікрорегіону

Амфора округлої форми, має доволі високе горло, вінець не прямий, відігнутий ззовні. Серед визначальних характеристик є наявність ручок-вушок на плечиках амфори. Вушка-ручки мають округлі, продовгуваті отвори, що простежуються, незважаючи на їхній пошкоджений стан. Висота амфори - 14 см, діаметр у вінці - 8 см, найбільший діаметр тулова - 17 см, діаметр дна - 7 см. Кришка має висоту 5 см, її діаметр 11 см (рис. 1).

Аналогії

Дана амфора є подібною до вже відомих знахідок у Північно-Західному Причорномор'ї (рис. 2). Різнотипні амфори є доволі поширеними формами посуду: так, в могильнику усатівської культури, що в с. Маяки, було знайдено 19 амфор, в тому числі й амфора, аналогічна знайденій в с. Яковлівка (рис. 3, 3). Знахідка з с. Маяки була орнаментована червоною та чорною фарбою¹.

В кінці XIX ст., під час досліджень І. Я. та Л. П. Стемпковських в кургані Терновка І в похованні №6 серед трьох знайдених посудин були виявлені дві орнаментовані амфори (рис. 3: 4)². Також зустрічається аналогія в усатівському кургані №1 курганної групи біля с. Пуркари, де в похованні була виявлена подібна амфора з кришкою, практично ідентична за формою амфорі, знайденій в с. Яковлівка (рис. 2, 2). Єдина відмінність в тому, що на амфорі з Пуркар присутній орнамент, відсутній на новознайденій амфорі³.

Не можна не згадати в даному контексті курганну групу із 17 курганів, яка знаходиться між селами Нікольське та Уютне, відстань від якої до с. Яковлівка становить лише близько 7 км. Зустрічаємо певні аналогії амфорі з с. Яковлівки і серед знахідок з розкопок цієї курганної групи, що проводилися в 1988-1990 рр. Так, в похованні №16 кургану №1 була знайдена приземиста амфорка з вушками - ручками (рис. 3, 8), однак менших розмірів і без кришки⁴.

Також відомі аналогії зі зруйнованого могильника на березі Дністра біля села Раскайці⁵ (рис. 3, 11), ґрунтового могильника Данку I⁶ (рис. 3, 5), Данку II⁷ (рис. 3, 7), курганної групи Тараклія ІІ⁸ (рис. 3, 6), що в межиріччі Ялпугу та р. Когильник, амфора з кургану біля села Слобідка-Романівка⁹ (рис. 3, 1), амфори з пам'яток Тудорове І¹⁰ (рис. 3, 10) та Усатове¹¹ (рис. 3, 9).

Згідно думки В. А. Дергачова, всі згадані вище знахідки з раніше відомих пам'яток належать до загальнотрипільського горизонту, який можна датувати періодом СІІ¹², тобто близько 3500-2750 рр. до н.е.¹³ На нашу думку, до відповідного часу існування можна віднести і новознайдену амфору з с. Яковлівка. Належність даного типу посуду до загальнотрипільського горизонту підтверджується подібністю однотипних амфор, знайдених не лише на пам'ятках усатівської групи, але й вихватинської, наприклад, могильники Данку I та Данку II.

Інтерпретація

усатівський археологічний трипільський амфора

Вивчення аналогій археологічному матеріалу, виявленому на різних пам'ятках, допомагає при дослідженні взаємозв'язків і впливів - як внутрішніх, в рамках усатівської культури, так і зовнішніх, в першу чергу, характеру відносин з трипільським світом.

Знайдену в с. Яковлівка трипільську амфору та виявлені аналогії їй на інших пам'ятках слід враховувати при дослідженні згаданих вище питань - як артефакти, наявність яких на усатівських пам'ятках говорить про певний зв'язок між ними. Адже, як вже згадувалося, подібні амфори зустрічаються не лише на пам' ятках усатівської культури, але і вихватинської, гординештської та інших пізньотрипільських груп, що говорить про приналежність даних амфор до загальнотрипільського горизонту.

Системи розселення суспільств давнини реалізуються не тільки як місця поселень та поховань, а скоріше як певні площі - мікрорегіони структурно та функціонально пов'язаних пам'яток різних типів¹⁴. Тому мікрорегіоном, вслід за Євгеном Неуступним, ми беремося називати не просто певну територію з множиною певних на ній об' єктів (в тому числі і природних). Для нас мікрорегіон - простір, такий, як він сприймається індивідуумом, представником окремого колективу. І тут надзвичайно важливим є розуміння лінійності простору як множини точок, лінійне пересування через які і сприяє сприйняттю окремою особою навколишнього як простору.

Розмір даного простору представляє собою максимальне число таких лінійних елементів, які є множиною точок перебування індивіда на території, множиною положень особистого простору індивіда у різний час його існування.

Сума подібних положень в просторі окремих осіб (які є носіями певної археологічної культури і становлять колектив) створює особистий простір даного колективу, представлений множиною положень окремих його представників у різний час їхнього життя.

Так і розглядаючи суму положень різних індивідів, ми також враховуємо і часову множинність цих перебувань. Цей особистий простір колективу ми не можемо розглядати без головного елементу - групи людей, які в цьому просторі живуть, і разом з тим його створюють. Саме через таку призму, дивлячись на простір, ми і побачимо те, що називаємо мікрорегіоном, який на сьогодні відзначений в просторі археологічними пам'ятками, що виступають своєрідними маркерами.

Цілком є можливим, що поховання в с. Яковлівка є певним проміжним елементом в системі усатівських поховань. Так, ми вже згадували ряд аналогій знайденій амфорі. По відношенню до них, поховання в Яковлівці розташоване на периферії. Однак є пам'ятки, географічне розташування яких представляє знахідку в Яковлівці не окремим окраїнним похованням, а частиною комплексу, що доповнює географію вже відомих пам'яток, заповнює собою білу пляму на карті трипільських поховань долини річки Кучурган.

Так, в 11 км на північ від кургану біля с. Яковлівка знаходиться поселенська пам'ятка енеоліту - Кардамичеве I. В. Г. Петренко вказує на певні аналогії в керамічному матеріалі Кардамичеве І і вже згаданої пам'ятки біля с. Нікольське, а саме матеріалу з кургану № 6 (відстань між пам'ятками - 9,5 км). Дослідник припускає можливість того, що дві пам'ятки: Кардамичеве I і Нікольське - це взаємопов'язані енеолітичні пункти, якщо не в функціональному, то в культурно - хронологічному сенсі¹⁵.

Як підсумок, маючи аналогії в археологічному матеріалі між Кардамичевим I та Нікольським, ми відповідно можемо говорити і про певний зв'язок Кардамичевого I і Яковлівки, подібно до припущення В. Г. Петренка стосовно Кардамичевого I і Нікольського. Також ми можемо припустити можливість існування зв'язків не лише на культурно-хронолонічній основі, але і функціональній - тобто існування в даному мікрорегіоні організації самодостатньої групи населення, про що може говорити наявність різних типів пам'яток.

До цієї знахідки лише у двох випадках ми могли вести мову про мікрорегіони. Один з них розташовано у нижньому Подністров'ї - це «секторне городище» Маяки, могильник в Маяках та курган №1 з курганної групи, що біля с. Пуркари. Епонімний комплекс в Усатове також складається з пам' яток різного рівня - «секторного городища» та могильника¹⁶.

На думку В. Г. Петренка, Маяки та Усатове - це не звичайні поселення або оборонні комплекси; в першу чергу вони являються ритуальним місцем довготривалого використання. Багато в чому вони подібні до так званих таборів з вимощенням (causewayed camp англійських археологів)¹⁷.

Цілком вірогідно, що комплекс в долині річки Кучурган та близьких територіально до нього пам' яток являє собою третій, подібний до двох згаданих вище комплексів (рис. 4). І в цьому його значення та унікальність - не тільки для окремого ареалу, а для усатівської культури в цілому. Дослідження цього даного мікрорегіону може в подальшому якісно доповнити раніше отримані знання. А публікація амфори з с. Яковлівка сприяє вивченню усатівської культури, розширює наше уявлення про її просторово-географічне розповсюдження, зв'язки степового і трипільського світу. Відтак, кожна нова знахідка може в певній мірі підказувати нам напрямки в подальших наукових пошуках.

Примітки

1. Патокова Э. Ф., Петренко, В. Г., Бурдо, Н. Б., Полищук Л. Ю. Памятники трипольской культуры в Северо-Западном Причерноморье. К., 1989. С. 64.

2. Дергачев В. А. Памятники позднего Триполья. Кишинев, 1980. С. 68.

3. Яровой Е. В. Курганы энеолита-эпохи бронзы Нижнего Поднестровья. Кишинев, 1990. С. 54.

4. Агульников С., Сава Е. Исследования курганов на левобережье Днестра. Кишинэу, 2004. С. 16.

5. Дергачев В. А., Манзура И. В. Погребальные комплексы позднего Триполья. Кишинев, 1991. С. 72.

6. Там же. С. 39.

7. Там же. С. 42.

8. Там же. С. 47.

9. Патокова Э.Ф., Петренко, В.Г., Бурдо, Н.Б., Полищук Л. Ю. Указ. соч. С. 104.

10. Дергачев В. А., Манзура И. В. Указ. соч. С. 74.

11. Там же. С. 108.

12. Дергачев В. А. Указ. соч. С. 68.

13. Videyko, M. 1999. Radiocarbon dating chronology of the Late Tripolye culture // BALTIC-PONTIC STUDIES, 7. Poznan: P. 34-71.

14. Evzen Neustupny Polygons in Archeology. - URL: https://www.kar.zcu.cz/texty/polygony/text.htm (дата звернення 20.12.17).

15. Петренко В. Г., Кожухарь В. К. Новые археологические памятники, разведанные в долине Кучургана // МАСП. 2011. Вып. 11. С. 357.

16. Петренко В. Г. Усатовская культура // Древние культуры Северо-Западного Причерноморья. С. 208.

17. Там же. С. 177.

Размещено на Allbest.ru