Наукова думка в Чернівцях кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.: аналіз публікаційної активності за базою даних Scopus

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукова думка в Чернівцях кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.: аналіз публікаційної активності за базою даних Scopus

Шилюк Олег Іванович, кандидат історичних наук

У статті представлено результати аналізу публікаційної активності науковців м. Чернівці за період кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Аналіз документного потоку здійснено за матеріалами бази даних Scopus. Розглянуто такі питання: особливості розподілу публікацій за галузями знань, цитованість авторів, діяльність наукових установ. Констатовано наявність проблем в ідентифікації авторів та установ у базі даних за досліджуваний період.

Ключові слова: Чернівці, наукова спадщина, аналіз цитувань, наукометрія, Scopus.

НАУЧНАЯ МЫСЛЬ В ЧЕРНОВЦАХ КОНЦА XIX - ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЫ ХХ В.: АНАЛИЗ ПУБЛИКАЦИОННОЙ АКТИВНОСТИ ПО БАЗЕ ДАННЫХ SCOPUS

В статье представлены результаты анализа публикационной активности ученых м. Черновцы за период конца XIX - первой половины ХХ в. Анализ документационного потока осуществлено по материалам базы данных Scopus. Рассмотрены следующие вопросы: особенности распределения публикаций по отраслям знаний, цитируемость авторов, деятельность научных учреждений. Констатировано наличие проблем в идентификации авторов и учреждений в базе данных за исследуемый период.

Ключевые слова: Черновцы, научное наследие, анализ цитирований, наукометрия, Scopus.

SCIENTIFIC OPINION IN CHERNIVTSIANS OF THE END OF THE XIX - FIRST HALF OF XX CENTURIES: ANALYSIS OF PUBLICATION ACTIVITY ON SCOPUS BASIS.

Lack of quantitative data on the research published over a period of studies caused the prosecution of this research. The aim of this work is to study via the bibliometric analysis publication activity of scientists who in late 19th - early 20th century worked in the city of Chernivtsi. Materials per regional address published over a period between 1978 and 1944 were removed from the SCOPUS database (as of 06th May 2019).

The aim determined is discussed according to the following defined tasks: distribution of publications according to the area of knowledge, language, author;

improvement of the research resource base per institutional parameters;

peculiarities (if found) of publications' quotes.

In accordance with the selection of organization AFFILCITY (cernдufi OR czernowitz) 119 publications have been found. Over a period from 1893 to 1901, 1909-1914 and 1933-1939 a number of published materials went up. Peak number fell on 1910 - 6 publications; 1989 and 1911 - 7; 1912 and 1914 - 8. Most of articles were in German (115). The greatest number of published articles refers to the following editions in chemistry: Zeitschrift Fur Analytische Chemie (19) and Monatshefte Fur Chemie (17).

Analysis of publications has given an opportunity to distinguish three clusters of research topics: organic chemistry (food industry); the humanities (philology and philosophy); medicine.

The articles were mostly prepared by scientists from the Chernivtsi University. It should be emphasized that specify afilyatsiyi University (Universitдt Czernowitz; k. k. Universitдt in Czernowitz) is a rare, often use the names of its units with some modifications.

It is necessary to note the figure of the chemist Richard Pribram, who, according to the number of publications in this study, takes first place - 18. And also to recall Theodor von Grienberger, a well-known German linguist and researcher of antiquity who worked as a custodian in the library of Chernivtsi University.

This study provides a systemic review of efficiency and evidence of scientific publications in the specified period. Findings can be used for setting and defining priorities for further regional historiographic studies.

Keywords: Chernivtsi, scientific heritage, citation analysis, scientometrics, Scopus.

Розвиток історичної науки на сучасному етапі зумовлює вивчення минулого через персоніфікацію, оскільки наукова і творча спадщина видатних особистостей становить основу не тільки регіонального, але й державного розвитку. Суспільна необхідність в актуалізації отриманих нашими попередниками знань, які тривалий час не були в науковому й культурному обігу, свідчить про актуальність розроблення проблем аналізу наукових досліджень.

Сьогодні спостерігається глибоке осмислення наукової спадщини вчених вищих навчальних закладів XIX-XX ст., серед яких важливе місце займає й Чернівецький національний університет. За майже півторастолітню історію свого існування вчені університету зробили великий внесок у світову науку, збагативши її низкою наукових відкриттів і досліджень, розвитком наукових шкіл.

Досліджуючи вагому наукову спадщину ЧНУ, було проведено семінари, конференції, підготовлені біобібліографічні покажчики про вчених університету [2]. Водночас, для якісного та всебічного аналізу наукової думки в Чернівцях XIX-XX ст., потрібно використовувати різні інструменти, які дають змогу поглянути на досліджуваний предмет із незвичного ракурсу, зокрема через аналіз публікаційної активності в наукометричних базах.

Потрібно зазначити, що кількісні показники цих наукометричних баз дедалі активніше використовуються для визначення та оцінювання ефективності діяльності окремих науковців, колективів чи організації. Звісно, вони не є досконалими, оскільки мають певні недоліки, що впливають на їхню об'єктивність, однак наукометричні бази даних, у яких вони використовуються, є осередками трансформації знань і каналами подальшого застосування наукових результатів, як головної інформаційної та соціальної характеристики країни, університету, наукового колективу або окремого науковця.

У часовому проміжку стереотипно вважають, що наукометрична база, як інструмент, переважно використовується для аналізу перспектив розвитку наукових досліджень та підбиття підсумків розвитку науки найближчого часу. Саме тому хотілося би зупинитися на інших можливостях використання наукометричних баз даних, зокрема в історіографічному аспекті.

Проводячи роботу щодо упорядкування профілю Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в базі даних Scopus [4], було виявлено низку публікації за період кінця ХІХ - пер. пол. ХХ ст., які фіксувалися за адресою організації - місто Czemowitz або Cemauti. Чернівецький університет розпочав свою діяльність у 1875 р., а Чернівці до 1918 р. перебували в складі Австро-Угорської імперії, а з 1918 до 1944 рр. - у складі Румунії (за винятком періоду 1940-1941 рр.) і назва міста вказувалася відповідно до німецької та румунської мов. В офіційному профілі Чернівецького університету в Scopus в адресі вказується англійське написання міста - Chemivtsi, а перші публікації датуються 1965 р. Відповідно виникло зацікавлення проаналізувати публікаційну активність у досліджуваний період.

Були сформульовані такі завдання дослідження:

- розподіл публікацій за галузями знань, мовами, авторами;

- впорядкування джерельної бази дослідження за інституційними характеристиками;

- характеристика особливостей (якщо такі будуть знайдені) цитувань публікацій.

Пошук за вибіркою міста організації - AFFILCITY (cemauti OR czernowitz) дав такі результати: 121 публікація за період 1878-1944 рр., з яких - 119 статті (Article) та 2 виправлення (Erratum). Варто наголосити на нерівномірності представлення публікації, зокрема спостерігаються періоди зростання кількості публікацій: 1893-1901, 1909-1914 та 1929-1939 рр. Пікові величини припадають на 1910 р. - 6; 1898 та 1911 рр. - по 7; 1912 та 1914 рр. - по 8 публікацій. Під час аналізування розподілу документів за галузями знань виникла певна проблема, оскільки в досліджуваний період спостерігається укрупнення тематики в порівнянні із сьогоденням, наприклад, публікації з права, літературознавства, історії одночасно належали як до Arts and Humanities так і до Social Sciences, які є на сьогодні самостійними групами. Але загалом спостерігається така картина розподілу кількості публікацій:

43 - Chemistry та Biochemistry, Genetics andMolecular Biology а також Materials Science;

31 - Arts and Humanities та Social Sciences;

24 - Agricultural and Biological Sciences;

12 - Medicine;

7 - Physics and Astronomy та Earth and Planetary Sciences;

4 - Mathematics.

Найбільша кількість публікацій в авторів: Pribram, R. - 18 (хімія); Wender, N. - 13 (хімія, біологія, сільське господарство); Gregor, G. - 10 (хімія, біологія, сільське господарство); Netolitzky, F. - 10 (біологія, сільське господарство); Grienberger, G. - 9 (філологія). Варто вказати, що Pribram, R., Wender, N. та Gregor, G. спільно працювали над окремими темами й опублікували декілька статей у співавторстві.

Лідерами за кількістю опублікованих статей є такі видання: Zeitschrift Fur Analytische Chemie - 20 та Monatshefte Fur Chemie - 18 (хімія); Indogermanische Forschungen - 8 (філологія); Zeitschrift Der Savigny Stiftung Fur Rechtsgeschichte Germanistische Abteilung - 8 (історія права); Osterreichische Botanische Zeitschrift - 7 (біологія). Треба зауважити, що здебільшого видання, у яких були опубліковані статті, що розглядаються у запропонованому дослідженні, охоплюються в Scopus з перших номерів (різні роки ХІХ ст.), іноді з невеликими перервами, і до сьогодні. Деякі міняли назву кілька разів, але загалом це досить відомі наукові видання із тривалою історією. Майже всі журнали належать до трьох видавництв: Wiley-Blackwell, Springer Nature, Walter de Gruyter.

Чи використовується ця наукова спадщина, тобто чи є цитування цих авторів? Цитованими публікаціями в досліджуваний період є незначна кількість робіт - 18 (приблизно 15 % від загальної кількості). Докладніше в таблиці нижче. Наведені дані цитування показують, що цитування з'явилися через досить тривалий проміжок часу - починаючи з 1972 р., переважна їхня кількість датується початком ХХІ ст. Причини, ймовірніше, полягають не в «якості» наукових публікацій, а в інтенсифікації використання в цей час наукової інформації, зокрема розроблення в 1960 р. Інститутом наукової інформації (ISI) універсальної системи розрахунку індексу цитування (Science Citation Index, SCI) який, зі свого боку, призвів до Web of Science [5]; розвиток глобальної мережі Інтернет; поява у 2004 р. бази даних Scopus [4].

Аналіз наявної афіляції в статтях, тобто відношення науковців до певної установи, призводить до досить цікавих висновків - хоча основним науковим закладом у Чернівцях у досліджуваний період був університет, проте частина авторів відібраних публікацій були не пов'язані з університетом, зокрема науковці в галузі медицини. Це були лікарі-практики що працювали зокрема в лікарні психічних та нервових захворювань (Flinker R.) та патолого-бактеріологічному інституті державної лікарні в Чернівцях (Natonek D., Raubitschek H.).

науковий публікація scopus

Таблиця

Також потрібно зазначити про роботи у сфері хімії та харчових продуктів виконаних у державній лабораторії гігієни в Чернівцях (Schmidt A.) та Чернівецькому відділенні державного інституту хімічної лабораторії та експертизи харчових продуктів (WenderN.). Зокрема WenderN., як вище вже згадувалось, співпрацював із науковцями університету хіміками Gregor G. та Pfibram R. щодо досліджень хімії харчових продуктів.

Але загалом статті здебільшого були підготовлені науковцями Чернівецького університету. Потрібно наголосити, що вказування університету в афіляції (Universitдt Czemowitz; k. k. Universitдt in Czemowitz) є поодинокою, частіше використовуються назви його підрозділів із певними змінами, зокрема:

- Інститут неорганічної хімії (Anorganisch-Chemisches Institut der Universitдt; Institut fьr anorganische Chemie der Universitдt) та хімічна лабораторія (Chemischen Universitдts-Laboratorium des Prof. R. Pfibram in Czernowitz; Aus dem chemischen Laboratorium der k. k. Universitдt in Czernowitz);

- Фізичний інститут (Institut fьr Experimentalphysik der Universitдt; Physikalisches Institut der Universitдt);

- Ботанічний інститут (Botanischen Institut der Universitдt in Cernдuti; Botanischen Institute der k. k. Universitдt Czernowitz).

У разі вказування лише міста в афіляції, додатково робилося уточнення з офіційними матеріалами, Зокрема «Personalstand der k.k. Franz Josephs Universitдt zu Czernowitz im Studienjahre...», «Personalstand und Ordnung der цffentlichen Vorlesungen an der k. k. Franz - Josefs - Universitдt zu Czernowitz.», «Anuarul universitatii “Regele Carol” al II-lea din Cernauti pe anul de studii..» та ін. які зберігаються сьогодні у фонді книгозбірні, чи працював цей науковець в університеті в роки опублікування статей. Як із сучасними публікаціями, так і в публікаціях означеного періоду є проблема в правильній афіляції науковця та написання його прізвища в наукометричних базах. Зокрема вище згадуваний автор Grienberger, G. - насправді Theodor von Grienberger, відомий німецький лінгвіст та дослідник античності. Також було встановлено наявність ще його двох профілів у базі даних - Grieiiberger V.; Grienberger V. Відповідно проводиться робота з упорядкування профілів чернівецьких науковців.

Саме на цьому авторі хотілося докладніше зупинитися. Було встановлено, що Теодор Грінбергер з 1904-1913 рр. працював у бібліотеці Чернівецького університету на посаді кустоса (хранителя), а в 1912-1913 н. р. на посаді головного бібліотекаря й менеджера (директора) бібліотеки [1, с. 8]. Одночасно він викладав в університеті, а в 1906 р. був призначений професором (AuЯerordentlichen Titularprofessor) німецької лінгвістики й античних досліджень. Під час перебування в Чернівцях (1904-1919) його статті були опубліковані в журналах видавництва Walter de Gruyter: 7 - в Indogermanischen Forschungen, а 2 - у Beitrage zur Geschichte der Deutschen Sprache und Literatur.

Також окремо хотілося би виділити постать Ріхарда Пшібрама (Pfibram, R.), який за кількістю публікацій у цьому дослідженні займає перше місце - 18. Чех за національністю, здобув вищу освіту в університетах Праги та Мюнхена. З першого року заснування Чернівецького університету працював на посаді завідувача кафедри хімії та професором загальної та аналітичної хімії. У 1883- 1884 навчальному році його було обрано деканом філософського факультету, а у 1891-1892 - ректором Чернівецького університету [3]. Як хімік він проводив аналіз мінеральних джерел Буковини. Понад 30 років Р. Пшібрам пропрацював у Чернівцях, а після виходу на пенсію в 1906 р. переїхав до Відня.

Отже, база даних Scopus надає широкий спектр аналітичних можливостей для дослідження вивчення розвитку наукової думки через публікаційну активність. Цей інструмент можна буде використати одночасно з традиційним аналізом документного потоку наукових публікацій. Надалі цікавість буде представляти наукометричний аналіз окремих напрямів наукових досліджень та регіональних аспектів розвитку наукової думки.

Список використаної літератури

1. Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: до 160-ї річниці від дня заснування: путівник [Текст] / уклад.: Н. М. Загородна, О. І. Шилюк. - Чернівці, 2012. - 46 с.

2 Шилюк О. Учёные Черновицкого университета: библиографический аспект исследования [Текст] /

O. Шилюк, М. Дячук // Studia Universitatis Moldaviae - Stiinte Umanistice. - 2016. - № 10(100). -

P. 128-131.

3. Richard Pribram // Wikipedia: die freie Enzyklopadie. - Електрон. дані. - 2018, аugust 20. - Режим доступу: https://bit.ly/2OkvSlo (дата звернення: 25.07.2019). - Загол. з екрана.

4. Scopus: [бібліогр. і реферат. база даних]. - Електрон. дані. - Режим доступу: https://www.scopus.com (дата звернення: 25.07.2019). - Загол. з екрана.

5. Web of Science // Wikipedia: die freie Enzyklopadie. - Електрон. дані. - 2019, June 13. - Режим доступу: https://bit.ly/2Y4Vze0 (дата звернення: 25.07.2019). - Загол. з екрана.

References

[1] - Naukova biblioteka Chernivetskoho natsionalnoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha: do 160-i richnytsi

vid dnia zasnuvannia: putivnyk [Scientific library at Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University: marking the 160^th anniversary of its foundation: guidebook]. Chernivtsi, 2012, 48 p.

[2] . Shyliuk O., Diachuk M. Uchenyye Chernovitskogo universiteta: bibliograficheskiy aspekt issledovaniya

[Scientists of Chernivtsi University: bibliographic aspect of the study]. Studia Universitatis Moldaviae -- Stiinte Umanistice. 2016, no. 10(100), pp.128-131.

[3] . Richard Pribram. Wikipedia: die freie Enzyklopadie. 2018, august 20. Available at: https://bit.lv/2OkvSlo.

[4] . Scopus. Available at: https://www.scopus.com.

[5] . Web of Science. Wikipedia: die freie Enzyklopadie. 2019, June 13. Available at: https://bit.ly/2Y4Vze0.

Размещено на Allbest.ru