В ім’я української історичної науки та поділлєзнавства. До 25-річчя діяльності центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка

За період з липня 2012 до кінця грудня 2019 рр. за участю та рекомендаціями до друку Центру дослідження історії Поділля видано 20 монографій, 92 книги, 50 наукових збірників, 19 збірників документів і матеріалів, проведено 82 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференцій, симпозіумів, круглих столів, читань й захищено дійсними членами установи 4 докторських (А.Г. Філінюк, С.В. Маркова, М.П. Олійник, О.Б. Комарніцький) та 6 кандидатських дисертацій, присвячених різним аспектам історії та культури Поділля-Хмельниччини.36

Серед наукових поділлєзнавчих монографій і книг цього періоду заслуговують на увагу видання подвижників Центру дослідження історії Поділля С.Д. Гальчака « Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: ХІХ поч. ХХІ ст.» (вид. 2-е, 2013), «Ратна слава Вінниччини» (2015), «Жіноче обличчя війни: вінничанки на захисті Вітчизни» (2015), «Друга світова війна на Поділлі (19391945) (2018), В.С. Прокопчука «Краєзнавство на Поділлі: історія і сучасність» (2014), «Дунаєвеччина: край і люди» (2013), В.П. Рекрута «Іполит Зборовський (1875-1937): на перехресті двох епох» (2014), О.А. Бакальця «Скарби Барської землі Поділля ХІУ-ХУІІІ ст.» (2017), П.Я. Слободянюка «Енергетика Поділля: історія і сучасність» (2013), А.Г. Філінюка «Правобережна Україна наприкінці XVIII на початку ХІХ ст.» (2013), С.М. Єсюніна «Міста Поділля у другій половині ХІХ на початку ХХ ст.» (2015), В.А. Захар'єва і С.М. Шпаковського «Замки і фортеці з-понад Кучманського шляху» (2015) та «Замки, фортеці, пізньосередньовічні укріплення Хмельницької області», (2017), С.В. Маркової «Суспільні та політичні трансформації в українському селі в контексті формування тоталітарної системи 1917-1933 рр.» (2015), І.П. Русого та інших співавторів «Старосинявщина в історії та документах» (2017), Ю.І. Блажевича «Нариси історії православ'я Хмельниччини» (2017), А.В. Сварчевського «Подільська Голгофа ХХ століття» (2016), Л.В. Баженова і В.Л. Задорожнюк «Володимир Січинський і Україна» (2017), А.М. Трембіцького і К.В. Завальнюка «Отаман Яків Шепель» (2016), Л.А. Іваневич «Кость Широцький (1886-1919): науковець, просвітник, педагог» (2016), О.М. Завальнюка «Подільські науковці й освітяни: звершення в ім'я України» (2016) та чимало інших, які є серйозним внеском у розвиток вітчизняної історичної науки та поділлєзнавства.37

З-поміж виданих за останнє п'ятиріччя збірників документів і матеріалів, до яких безпосередньо причетний Центр дослідження історії Поділля, варто віднести видання за участю активного свого члена, голову ради директорів центральних державних архівів України, кандидата історичних наук В.Г. Берковського, наукова творчість якого пов'язана з Хмельниччиною. Йому належать упорядкування документів з фондів центральних і Державного архіву Хмельницької області таких збірників, як «Націоналістичний рух опору на півночі Хмельниччини (1943-1948)» (2016), «Колективізація та голодомор на Славутчині 1928-1933 рр.» (2013), «Славута. Заснування і походження» (2012) та інші, а також автора-упорядника збірника С.Д. Гальчака «У лещатах «нового порядку» : населення Вінниччини під нацистським окупаційним режимом» (2013), автора-упорядника книги-альбому документів і матеріалів О.А. Бакальця «Скарби Поділля ХІУ середини ХУІІ ст.» (2017), упорядників видання О.М. Кошеля, В.С. Прокопчука і І.О. Старенького «Постаті в листах: епістолярій Юхима Сіцінського» (2014) тощо. Варто також відзначити подвижницьку діяльність О.М. Завальнюка в упорядкуванні разом з працівниками Державного архіву Хмельницької області В.Г. Байдичем, В.В. Галатиром, Ю.В. Олійником серії капітальних збірників документів і матеріалів з історії Другої світової війни на Хмельниччині, опубліковані у 2012-2018 рр.38

Серед навчальних посібників, які підготовлені і видані дійсними членами Центру за останнє п'ятиріччя, варто віднести видрукувані для потреб студентів ВНЗ О.М. Завальнюка «Новітня історія України» (2012), С.В. Трубчанінова «Історична географія України» та «Історіографія проблем Української революції 1917-1921 рр.», О.Л. Баженова «Історія первісного суспільства» (2015), С.Е. Баженової «Екскурсологія», Ю.А. Хоптяра «Наукова інформація в архівній справі» (2016) та ін. Зазначимо, що керівники Центру Л.В. Баженов та В.С. Прокопчук є співавторами підручника для вишів «Основи краєзнавства» (Харків, 2015, друге вид., 2016). Загальноосвітня школа Хмельниччини досі послуговується підручником з грифом Міністерства освіти і науки України І.В. Рибака «Хмельниччина. Історія рідного краю» (2010).

Значним досягненням Центру стали участь в організації та проведенні ХІУ (2014) та ювілейної ХУ (2017) всеукраїнських Подільських наукових історико-краєзнавчих конференцій, приурочених відповідно до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка та 100-річчю Української революції 1917-1921 рр., ІІХІХ всеукраїнських науково-краєзнавчих конференцій «Меджибіж в історико-культурній спадщині України» (2009-2019), двох всеукраїнських науково-краєзнавчих конференцій «Хмельниччина в контексті історії України» (2012, 2017 рр.), присвячених відповідно 75-ти і 80-річчю утворення Хмельницької області, п'ятої та шостої всеукраїнських науково-краєзнавчих конференцій «Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій» (2013, 2018), всеукраїнських конференцій «Славутчина та Правобережна Україна в історії України» (2014, 2017), «Віньковеччина в історії Поділля» (2015, 2019) та чимало інших. Водночас, на Вінниччині Центр дослідження історії Поділля та його обласна філія організували проведення ІІІ-ї (2014) і ІУ-ї (2016) міжнародних науково-практичних конференцій «Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку», ІУ-УІ Могилів-Подільських, перших Тиврівської, Хмільницької, Чернівецької, Шаргородської, двох Мурованокуриловецьких всеукраїнських науково-краєзнавчих конференцій (2014-2019), міжнародних наукових конференцій у Вінниці «Вірмени на Поділлі» (2016 й ін.39 Усі названі зібрання завершилися виданнями і презентаціями наукових збірників за результатами їх роботи, які суттєво поповнили бібліотеку «Подоліку». З іншого боку, всі ці зібрання є постійним місцем спілкування та обміну досвідом творчої праці, апробацією своїх пошуків та досліджень, зрештою, слугують для згуртування всієї науково-краєзнавчої спільноти навколо нагальних проблем поділлєзнавства та позитивно впливають на діяльність краєзнавчих інституцій і товариств, в тому числі Центру дослідження історії Поділля.

Сьогодні Центр дослідження історії Поділля дієво співпрацює з обласною організацією Національної спілки краєзнавців України та іншими краєзнавчими товариствами, що функціонують на Вінниччині та Хмельниччині, підтримує зв'язки з історичними факультетами і науковцями майже всіх вишів України, Варшавським університетом (Польща), Пряшівським університетом (Словаччина), з Хоккайдським університетом (Японія), університетом у Торонто (Канада) та ін. Зокрема, в 2019 р в результаті співпраці Центру дослідження історії Поділля, його Вінницької філії та Інституту голокосту в Росії у Нью-Йорку для потреб населення США було здійснено фундаментальне суто англомовне видання вінницьких краєзнавців Г. Потупчика та І. Кацапа про масові знищення євреїв нацистськими окупантами на Східному Поділлі, в так званій Трансністрії у 1941-1944 рр.40

У 2019 р., підтримуючи реформи децентралізації адміністративно-територіальної системи на рівні районів України та створення об'єднаних територіальних громад, організував і провів 2 серпня потужну регіональну науково-краєзнавчу конференцію на базі Дунаєвецької селищної ОТГ з виданням солідного наукового збірника матеріалів за результатами роботи зібрання41 та презентацією книги дійсними членами Центру В.С. Прокопчуком і А.І. Камінською «Селище Дунаївці в сузір'ї громад»42 А 1 листопада цього ж року така ж конференція була проведена в Китайгородській ОТГ Кам'янець-Подільського району, що на Хмельниччині. Це нова стратегія діяльності Центру дослідження історії Поділля.

Варто констатувати, що перехід Центру дослідження історії Поділля під час заключного етапу діяльності на громадсько-наукові засади, ліквідація його штатних посад наукових співробітників, припинення державного бюджетного фінансування та мінімальна науково-технічна і матеріальна допомога установ-засновників Інституту історії України НАН України і Національного університету імені Івана Огієнка негативно позначилися на всій роботі установи. Практично Центр тепер не спроможний здійснювати самостійні великі наукові цільові завдання, програми і проекти, займатися видавничою роботою. Все це призвело до зниження кількісних показників результатів науково-дослідної, науково-методичної і видавничої праці за останнє п'ятиріччя. Тим не менше, Центр дослідження історії Поділля, перейшовши цілком на співпрацю у виконанні своїх планів з відомствами, іншими вишами, державними історико-культурними заповідниками та музеями, краєзнавчими структурами і товариствами, зі спонсорами, а головне, спираючись на ініціативу і підтримку своїх почесних і дійсних членів, які переважно за власні кошти створюють і видають наукові, науково-популярні та науково-методичні поділлєзнавчі праці, станом на сьогодні зберігає свої позиції і займає авангардну роль в історико-регіональних дослідженнях і краєзнавчому русі на Хмельниччині та Вінниччині.

Беззаперечним доказом цього є той факт, що за час з 1 червня 1995 по 1 січня 2018 рр. під грифом, рекомендаціями або рецензуванням Центру, його почесними і дійсними членами, штатними і позаштатними науковими співробітниками опубліковано для потреб регіональної історії України та поділлєзнавства 508 окремих видань, у тому числі 79 монографій, 222 наукових і науково-популярних книг, брошур, альбомів, довідників, покажчиків й путівників, 137 наукових збірників праць та матеріалів конференцій, симпозіумів, круглих столів та тематичних, 27 збірників документів і матеріалів, 22 книги перевидань раритетної краєзнавчої літератури, 20 навчальних підручників і посібників для вищої і загальноосвітньої школи, а також за участю Центру проведено 196 міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових конференцій, симпозіумів, круглих столів і читань, дійсними членами Центру захищено 15 докторських та 20 кандидатських дисертацій, пов'язаних з регіональною історією України.

Таку величезну творчу спадщину, пов'язану з діяльністю Центру дослідження історії Поділля, не можливо ні замовчувати, ні ігнорувати. Вона, ґрунтовно, поповнивши бібліотеку Подоліку, сьогодні і на перспективу потужно працює на вітчизняну історичну науку, освіту і культуру України та поділлєзнавство, визначає подальші кроки історико-регіональних досліджень краю.

Проте позбавлений належної державної підтримки Центр сьогодні поступово втрачає свої позиції в краєзнавчому русі в умовах розбудови і зрослої конкуренції на тлі регіональних досліджень та видавництва краєзнавчої літератури всіх вищих навчальних закладів й новоутворених краєзнавчих структур (обласні організації НСКУ Державні архіви Вінниччини і Хмельниччини, національні та державні заповідники й музеї), які для цього мають більші можливості. Виходом з такого становища було б перетворення Центру дослідження історії Поділля в державний науково-дослідний інститут поділлєзнавства з утворенням відповідних наукових відділів із затвердженими штатами наукових співробітників, бюджетним фінансуванням. Такий би інститут, з одного боку, став би дієвим координатором усіх наукових досліджень та видавництва поділлєзнавчої літератури, а з другого, забезпечував би якісне виконання державних і обласних програм з підтримки краєзнавства, реалізацію масштабних програм і проектів зі створення та видання багатотомних «Енциклопедії Поділля», «Історії міст і сіл України. Хмельницька і Вінницька області» у новій редакції, «Зводу пам'яток історії та культури України. Хмельницька область», фундаментальних монографічних книг, належних підручників і посібників для потреб освіти тощо.

Однак ми усвідомлюємо, що така реорганізація Центру можлива тільки в умовах покращення економіки України й настання миру. Тому він буде працювати поки у своєму статусі громадсько-наукової установи до кращих часів, робити все можливе, щоб і надалі займати належне місце в наукових дослідженнях та краєзнавчому русі регіону, прийти з гідними показниками діяльності до відзначення свого 25-річчя у червні 2020 р.

історія поділля навчальний краєзнавство

Примітки

1 Наказ про заснування Центру від 1 червня 1995 р. //Поточний архів Центру дослідження історії Поділля, папка 1; Баженов Л.В. Створення Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАНУ у Кам'янці-Подільському //Укр. іст. журн. 1997. № 2. С. 147-148.

2 Баженов Л.В. Alma mater подільського краєзнавства (Місто Кам'янець-Подільський центр історичної регіоналістики ХІХ початку ХХІ ст.). Кам'янець-Подільський, 2005. С. 170-254.

3 Гальчак С.Д. Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі: ХІХ поч. ХХІ ст. Вид. 2-е, випр. і доп. Вінниця, 2013. 660 с.

4 Прокопчук В.С. Інституціоналізація краєзнавчого руху Правобережної України 20-х років ХХ початку ХХІ ст. Кам'янець-Подільський, 2009. 600 с.

5 Прокопчук В.С. Краєзнавство на Поділлі: історія і сучасність. Кам'янецьПодільський, 2014, 330 с.

6 Студії Кам'янець-Подільського Центру дослідження історії Поділля: наук. зб. Кам'янець-Подільський, 2005. С. 4-75.

7 Баженов Л.В. П'ятиріччя Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України // Укр. іст. журн. 2001. № 2. С. 154-157.

8 Баженов Л.В. Центр дослідження історії Поділля в Кам'янці-Подільському // Краєзнавство: наук. журнал. Київ, 2005. № 1-4. С. 31-34.

9 Баженов Л.В. Про діяльність Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам'янець-Подільському національному університеті // Регіональна історія України: зб. наук. ст. Київ: Ін-т історії України НАНУ, 2008. Вип. 2. С. 291-296.

10 Баженов Л.В. Центр дослідження історії Поділля і бібліотеки Хмельниччини // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Сер.: Бібліотекознавство. Книгознавство. Кам'янець-Подільський, 2010. Вип. 2. С. 503-508.

11 Списки почесних і дійсних членів Центру дослідження історії Поділля станом на 2000 рік // Поточний архів Центру дослідження історії Поділля, папка 1.

12 Папка «Теофіпольський відділ Центру дослідження історії Поділля та ПівденноСхідної Волині (1999-2009) // Поточний архів Центру дослідження історії Поділля,

13 Про премію Хмельницької обласної організації НСКУ за створення історії міст і сіл Хмельницької області імені Івана Стасюка //Краєзнавець Хмельниччини: науковокраєзн. зб. Кам'янець-Подільський, 2010. Вип. 1. С. 3-4.

14 Програма Всеукраїнського наукового симпозіуму «Поділля і Волинь у контексті українського національного відродження. До 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького». М. Кам'янець-Подільський, 22-23 вересня 1995 р. Кам'янецьПодільський, 1995. 16 с.

15 Звіти про роботу Центру дослідження історії Поділля за 1995-2000 рр. // Поточний архів Центру дослідження історії Поділля, папка 2, звіти Центру.

16 Там само.

17 Баженов Л.В. Alma mater подільського краєзнавства. С. 189.

18 Kamieniec Podolski. Studia z dziejow miasta i regionu /pod red. Feliksa Kiryka. Krakow, 2000. T. 1. 500 s.

19 Баженов Л.В. Стаття японського історика про селянство Поділля першої половини ХІХ ст. //Хмельниччина : Дивокрай: всеукр. науково-краєзн. зб. Кам'янецьПодільський, 2004. № 1-2. С. 41-44.

20 Папка «Науково-методична робота Центру досл

21 Звіти про роботу Центру дослідження історії Поділля за 1995-2000 рр. //Поточний архів Центру дослідження історії Поділля, папка 2, звіти Центру.

22 Баженов Л.В. П'ятиріччя Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України. С. 154-157.

23 Л.В. Баженов. Перші п'ять років діяльності Центру дослідження історії Поділля // Матеріали Х-ї Подільської історико-краєзнавчої конференції. Кам'янець-Подільський, 2010. С. 22-25.

24 Лауреати обласний премій Хмельниччини. Біобібліографічний покажчик. Хмельницький, 2004. 64 с.

25 Баженов Л.В. Alma mater подільського краєзнавства. С. 196-197.

26 Там само. С. 332-341

27 Звіти про роботу Центру дослідження історії Поділля за 2001-2012 рр. // Поточний архів Центру дослідження історії Поділля, папка 2.

28 Там само.

29 Там само.

30 Див.: Володимир Січинський історик, мистецтвознавець, архітектор, педагог України і української діаспори (До 110-річчя видатного українського вченого).

Збірник наукових праць /редкол.: О.М. Завальнюк (голова), Л.В. Баженов (наук. ред.), М. Мушинка та ін. Кам'янець-Подільський, 2005. 140 с.

31 Баженов Л.В. Alma mater подільського краєзнавства. С.234-235.

32 Гальчак С.Д. Регіонознавча інституція Східного Поділля: Вінницька філія Центру дослідження історії Поділля (2006 поч. 2010 рр.). Вінниця, 2010. 160 с.

33 Баженов Л.В. 10 років Центру дослідження історії Поділля при Кам'янецьПодільському національному університеті // Календар знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2005 рік: рек.-бібліограф. покажчик. Хмельницький, 2004. С. 40-43.

34 Баженов Л.В. До 10-річчя Центру дослідження історії Поділля при Кам'янецьПодільському національному університеті // Матеріали ХІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. Кам'янець-Подільський, 2010. С. 14-18.

35 «Історичне краєзнавство і проблеми регіональної історії Правобережної України (наукова школа професора Л.В. Баженова: біобібліографічний покажчик. Кам'янецьПодільський, 2011. 204 с. (Наукові школи університету, вип. 12).

36 Звіти про роботу Центру дослідження історії Поділля за 2012-2017 рр. //Поточний архів Центру дослідження історії Поділля, папка 4.

37 Там само.

38 Там само.

39 Там само.

40 Gregori Pogonchik, Izzia Katsap. The bleeding wound Holocaust in Transnistria 19411944. Vinnitsia: LLC “Mercury-Podillia”, 2019. 556 p.

41 Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій. Селищу Дунаївці 105. Збірник науково-краєзнавчої конференції. Вип. VIII /редкол.: В.С. Прокопчук (голова), Л.В. Баженов та ін. Кам'янець-Подільський: ПП Зволейко Д.Г., 2019. 560 с.

42 Прокопчук В.С., Камінська А.І. Селище Дунаївці в сузір'ї громад : історико-краєзнавчий нарис. Кам'янець-Подільський: ПП Зволейко Д.Г., 2019. 560 с.

Размещено на Allbest.ru