"Подольські полугрошики" Костянтина Коріатовича кінця ХІV ст. в скарбах Поділля: топографія знахідок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Подольські полугрошики» Костянтина Коріатовича кінця ХІV ст. в скарбах Поділля: топографія знахідок

Останні півтора десятка років на сторінках періодичних нумізматичних видань, збірників міжнародних конференцій не сходять нові і нові повідомлення про знахідки «подольських полугрошиків» Костянтина Коріатовича (1380-1391) 80-х років ХІУ ст. Про їх існування та перебування в грошовому обігу Подільського князівства (1345-1403 рр.) було відомо ще у ХІХ ст. із грамот та актових документів початку ХУ ст. Але ця проблема залишалася не дослідженою до початку ХХІ століття за майже повної відсутності монетного матеріалу. Лише у 2004-2007 рр. подільським нумізматам О. Погорільцю та Р. Саввову вдалося розгадати цю загадку.

Проблемам ідентифікації, атрибуції, іконографії, метрологічним показникам, техніці карбування та різновидам художнього оформлення «подольських полугрошиків» Костянтина Коріатовича присвятили свої наукові розвідки О. Погорілець, Р. Саввов, А. Крижанівський, Р. Шуст, А. Шостопал Погорілець О.Г., Саввов Р.В. Монета подільського князя Костянтина / О.Г. Пого-рілець, Р.В. Саввов // Нумізматика і фалеристика. -- 2004. -- № 3. -- С. 24-29; Погорілець О.Г., Саввов Р. Про нові знахідки монет подільського князівства / О.Г. Пого-рілець, Р.В. Саввов // Нумізматика і фалеристика. -- 2007. -- № 4. -- С. 28-31; Погорілець О.Г., Саввов Р.В. Вірменський вплив на карбування монети Подільського князівства (ІІ пол. ХІУ ст.) / О.Г. Погорілець, Р.В. Саввов // Матеріали ХІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. -- Кам'янець-Подільський: ОІЮМ. -- Т. 1. -- С. 228-235. Крижанівський А., Шуст Р. До генези іконографії та метрологічних показників Подільського князівства другої половини ХІУ ст. // Нумізматика і фалеристика. -- 2005. -- № 2. -- С. 8-10; Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посібн. / Р. Шуст. -- К.: Знання, 2007. -- К., 2007. -- С. 94-95. Шостопал А. Скарби Черкащини / А. Шостопал. -- Черкаси, 2006. -- С. 52; Шостопал А. Монети ХІУ ст. карбовані на Поділлі / А. Шостопал // Нумізматика і фалеристика. -- 2007. -- №2. -- С. 24-26., Р. Саввов Саввов Р.В. Скарб монет ХІУ ст. з-під Смотрича // Львівські нумізматичні записки, ч. 8, 2013. -- С. 10-17; Савов Р.В. Монети Подільського князівства (ХІУ ст.) / Р.В. Сав- вов. -- Хмельницький, 2009. -- 16 с., О. Алфьоров, О. Артюхін Алфёров А., Артюхин А. Герб на монете подольского князя Константина Кориа- товича // Тезисы ХХІ Всероссийской нумизматической конференции. -- М., 2013. -- С. 68-69.. Автор статті, дослідивши попередні одиничні знахідки «подільського полугрошика» та нові скарбові матеріали із Хмельниччини, Вінниччини, Черкащини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, робить спробу скласти найновішу топографію поширення та використання в грошовому обігу Подільського князівства кінця ХІУ-початку ХУ ст. срібних півгрошів Костянтина Коріатовича як місцевих платіжних засобів поряд із празькими грошами, польськими, львівськими грошиками, молдавськими пів- грошами, угорськими, польськими, литовськими денаріями та наслідуваннями золотоординських срібних дирхем.

У середині XIV ст., після падіння Галицько-Волинської держави в результаті отруєння останнього короля-князя Юрія Болеслава у 1340 р. та після смерті могутнього золотоординського хана Джанібека (1313 -- 1339), феодальна роздробленість вразила і Золоту Орду. ЇЇ влада на захід від Дніпра почала слабшати, чим скористалася Литва захопивши Волинь. У середині 1340-х років, внаслідок боротьби за спадщину Галицько-Волинського князівства (Королівства Русь), виникло нове державно-територіальне утворення -- Подільське князівство⁵ Мойсеєнко В. Подолія у складі королівства Польського й Великого князівства Литовського (середина ХІУ ст. -- 1569 р.) // Церковна православна газета, 2010. -- № 23. -- С. 11. Білецька О.В. Поділля на зламі ХІУ-ХУ ст.: до витоків формування історичної області / О.В. Білецька. -- Одеса, 2004. -- 416 с.; Білецька О.В. Грамоти подільських князів Коріятовичів як джерела до вивчення історії Поділля ХІУ ст. / О.В. Білецька // Записки історичного факультету ОНУ ім. І. Мечникова. -- Одеса, 2002. -- Вип. 12. -- С. 415-423..

Становленню Подільського князівства, ролі грамот князів Коріатовичів як джерела до вивчення історії Поділля присвячені праці одеської дослідниці О.В. Білецької. На думку іншого дослідника Поділля М. Молчановського, територія князівства, охоплювала землі від межиріччя р. Стрипи і Золотого Потоку -- приток Дністра на заході і до Дніпра -- на сході. На південному заході природною межею історичного Поділля булла р. Дністер, на півдні -- степова зона, підконтрольна в той час Золотій Орді. На півночі Подільське князівство межувало із Волинською та Київською землею Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. -- К., 1885. -- С. 170-172.. Таким чином, в другій половині XIV ст. історичне Поділля включало в себе сучасні південну частину Тернопільської, Хмельницьку, Вінницьку та центральну частину Черкаської області.

За свідченням Я. Дашкевича назві «Поділля» передувала назва «Пониззя» -- регіон у середній течії Дністра у ХІІІ -- середині ХІУ ст. Назва походить від «низу», тобто території, яка лежить нижче за течією від Галича. Перша згадка про Пониззя в Галицько-Волинському літописі належить до 1227 р., коли його столицею була Бакота на Дністрі Дашкевич Я.Р. Поділля: Виникнення і значення назви / Я.Р. Дашкевич // Збірник матеріалів УПІ Подільської істолрико-краєзнавчої конференції. -- Кам'янець- Подільський, 1990. -- С. 34-35..

До ліквідації у 1349 р. Галицько-Волинського королівства Поділля входило до сфери його впливів, хоча цей вплив був послаблений боротьбою за подільські землі між Угорщиною, Польщею, Литвою та Золотою Ордою.

Документи свідчать про те, що в кінці 40-х -- на початку 50-х років ст. на подільських землях утверджуються брати Коріатовичі, онуки Гедиміна, племінники великого князя Ольгерда (1345-1377): Юрій, Олександр, Борис, Костянтин і Федір. Їхня влада зміцніла після надання військової допомоги князю Ольгерду під час його походу у 1362 р. проти ханів «отчичів і дідичів Подільської землі -- Д. Хаджибея та Котлубея поблизу р. Сині Води (сучасний Хмільницький р-н Вінницької області). Літописець підкреслює, що після перемоги над ординцями, Ольгерд повернувся до Литви, а «все окраины с Подольем поручил и дал в пано- вание» своїм племінникам князям Коріатовичам Путівник. Хмельницька область. -- К., 2010. -- С. 12..

Польський хроніст М. Стрийковський відзначив, що Коріатовичі побудували на Поділлі багато замків і укріплених міст -- Брацлав, Меджибіж, Теребовлю, Вінницю, Рів. Столицями їхніх володінь були м. Смотрич та м. Кам'янець. Про Бакоту повідомляється: «Кориатовичи нашли себе твержу на реке Смотрич, а в другом месте были ченцы в горе. И в том месте народили город -- Бакоту» Мойсеєнко В. Подолія у складі королівства Польського й Великого князівства Литовського (середина ХІУ ст. -- 1569 р.) // Церковна православна газета, 2010. -- № 23. -- С. 11..

В той час традиційна східна торгівля купців із Галичини з балкан- ськими країнами, Молдавським князівством, кримсько-генуезькими містами проходила через подільські міста Сатанів, Смотрич, Кам'янець, про що свідчать там знахідки монетних скарбів кінця XIV -- початку ст. Авторський опис Косака В., Бакальця О. -- 2с.; Авторський опис Бакальця О., Шапринського В., Пінкасевича О. -- 2 с.; Авторський опис Бакальця О., Пінкасевича О. -- 1 с.; Бакалець О.А. Актуальні проблеми розвитку української нумізматики, генеалогії та історичного краєзнавства / О.А. Бакалець. -- Львів: Магнолія, 2015. -- 232 с.; Котляр М.Ф.

Нариси історії й лічби монет на Україні ХІУ-ХУІІІ ст. / М.Ф. Котляр. -- Київ, 1981. -- 240 с.; Саввов Р.В. Скарб монет ХІУ ст. з-під Смотрича // Львівські нумізматичні записки, ч. 8, 2013. -- С. 10-17; Савов Р.В. Монети Подільського князівства (ХІУ ст.) / Р.В. Саввов. -- Хмельницький, 2009. -- 16 с..

Першими удільними князями Подільської землі зі столицею у м. Смотричі був Юрій та Олександр Коріатовичі, які до 1366 р. виступили на боці литовського князя Ольгерда, а із 1366 р. були у васальній залежності від Польського королівства. Починаючи від цього часу володарі Подільського князівства керували парою: правили разом старший і наступний за віком брати (дуумвірат) Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. -- К., 1885. -- С. 172.. Але у 1374 р. Юрій Коріатович був отруєний молдавськими боярами після невдалої спроби заволодіти престолом у Молдавському князівстві. Петру Мушата (1375-1391), який одружився на сестрі Коріатовичів Анастасії, став законним господарем Молдавії.

Як відомо, подільські князі Олександр і Борис у 1377 р. внаслідок військового походу польського і угорського короля Людовіка І Анжуйського на українські землі, визнавали себе васалами останнього, про що свідчить розміщення гербового щита (на інших монетах -- коронованої голови страуса із підковою у дзьобі) угорських королів анжуйської династії на «подольських полугрошиках» 80-х років XIV ст. князя Костянтина Коріатовича (1380-1388/91).

Після смерті у 1382 р. Людовіка І Анжуйського князі Борис та Костянтин взяли участь у в обранні великого князя Литовського Ягайла на польський престол, одруженні його з польською королевою Ядвігою та укладенні родинної Кревської унії у 1385 р. між Польщею та Литвою.

У 1379 р. князі Коріатовичі розпочали масштабну реконструкцію кам'янецького замку. У 1375 р. папа римський Григорій ХІ утвердив у Кам'янці католицьку єпархію, в центрі міста був побудований дерев'яний кафедральний собор, а у 1380 р. в місті побудувано православну Пок- ровську церкву. Цього ж року битві із золотоординцями загинув князь Олександр, а його наступником став Костянтин Коріатович, який «керував Подільською землею цілком самостійно, але недовго» Мойсеєнко В. Подолія у складі королівства Польського й Великого князівства Литовського (середина ХІУ ст. -- 1569 р.) // Церковна православна газета, 2010. -- № 23. -- С. 11..

Уже в кінці 1393 р. Поділля перейшло під владу польського короля і великого литовського князя Владислава Ягайла, а із 1399 р. він передав Західне Поділля своєму молодшому брату Свидригайлу, який правив Подільським князівством до 1401 р., коли втік до Тевтонського ордену в Пруссію. Подільська земля за винятком її східної частини (Вінницького та Брацлавського повітів) мали окремий статус, перебуваючи під владою польського короля, а не великого князя литовського. Все це стало причиною 40-літньої війни за Поділля між великим литовським князем Вітовтом та польським королем Владиславом Ягайлом. Останні Коріато- вичі Федір і Василь остаточно відмовилися від Подільського князівства у 1403 р.

Визначною подією у правлінні Коріатовичів на Поділлі, що свідчило про їх владу і самостійність, стало карбування власної срібної монети «подольського полугрошика» за князя і дідича Поділля Костянтина Каріатовича (1380-1388/91) та срібного денарія за князювання Федора Коріатовича (1388-1394) Савов Р.В. Монети Подільського князівства (Х^ ст.) / Р.В. Саввов. -- Хмель-ницький, 2009. -- 16 с.; Погорілець О.Г., Саввов Р.В. Монета подільського князя Костянтина / О.Г. Погорілець, Р.В. Саввов // Нумізматика і фалеристика. -- 2004. -- № 3. -- С. 24-29; Погорілець О.Г., Саввов Р. Про нові знахідки монет подільського князівства / О.Г. Погорілець, Р.В. Саввов // Нумізматика і фалеристика. -- 2007. -- № 4. -- С. 28-31..

У другій половині XIV ст., коли вірменська Кілікія була завойована мамлюками, у прикарпатському регіоні в укріплених містах з'являються вірменські общини. Разом із їх появою у Східній Європі, на думку О. Погорільця та Р. Саввова, з'являється практика місцевого монетного карбування у Валахії з 1366 р., з 1367 р. -- у Львові в Галичині, у Сучаві в Молдавії з 1387 р., а у середині 80-х рр. у Смотричі та Кам'янці з'являються подібного типу і розмірів срібна монета. В цілому мова йде про загальний для прикарпатського регіону цілком зрілий монетний тип. Він вироблений на основі сталих традицій та певного досвіду монетних майстрів.

Дійсно монети Подільського князівства Костянтина Коріатовича карбувалися на високому художньому і технічному рівні на срібних монетних кружках діаметром близько 18 мм і вагою близько 1г (проба срібла цих монет становила 875-925). Для нанесення чіткого зображення використовувалися сталеві штемпелі, при виготовленні яких вживалися пуансони з елементами зображення що часто повторювалися Погорілець О.Г., Саввов Р.В. Вірменський вплив на карбування монети Поділь-ського князівства (ІІ пол. Х^ ст.) / О.Г. Погорілець, Р.В. Саввов // Матеріали ХІІ По-дільської історико-краєзнавчої конференції. -- Кам'янець-Подільський: ОІЮМ. -- Т. 1. -- С. 228.. Цю справу могли робити лише досвідчені майстри.

У ХІХ та ХХ століттях українським дослідникам вже було відомо про так звані «подольські полугрошики». Так, у грамоті початку ХV ст. великого литовського князя Вітовта (1393-1430), що стосується продажу двох сіл, зазначається: «...дати єму за тиї дві селищі шестьдесят копь тую подольськими полугрошики по той личбі как оу Подолии идеть..,» Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навч. посібн. / Р. Шуст. -- К.: Знання, 2007. -- К., 2007. -- С. 94..

У своїй монографії «Нариси історії й лічби монет на Україні ХІУ- ХУШ ст.» (1981 р.) відомий український історик і нумізмат М.Ф. Котляр зазначає: «Не можна обминути випадки можливого використання руських напівгрошів на Поділлі першої третини ХУ ст. У 1427 р. великий князь литовський Вітовт пожалував якомусь Єськові Нешевичу «Ярополкове дворище» у Подільській землі». У громоті, писаній в Острозі, далі сказано: «Записали есмо ему сею нашею грамотою п'ятдесят гривен подольскими полугрошки... по той личбе, как у Подольской земле идет» Котляр М.Ф. Нариси історії й лічби монет на Україні ХІУ-ХУІІІ ст. / М.Ф. Кот-ляр. -- Київ, 1981. -- С. 32..

Котляр вважав, що нумізматична наука не знає жодної монети, карбованої на Поділлі у ХІУ-ХУ ст. Він припускав, що «подільські полугрошики» -- це галицькі руські грошики, які використовували галицькі міста в міжнародній торгівлі з Молдавією, Кримом, Візантією, Персією, шлях до яких проходив через Поділля. Галицькі монети на Поділлі, так само як і на Волині та в Молдавії, стали в першій третині ХУ ст., поряд з празькими грошами, основними платіжними засобами місцевого ринку, про що свідчать відповідні їх знахідки. Не дивно те, що на Поділлі, руські грошики могли вважати своїми і визнавати за місцеву й систему лічби, зв'язану з цими монетами Там само. -- С. 33.. Але ця думка виявилася деякою мірою хибною за відсутності на той час документальних та матеріальних свідчень.

Дослідивши перші знахідки «подільських півгрошиків» з м. Дунає- вець 2003 і 2004 р., м. Городка 2005 р., Черкас 1997 та 2006 р., з Угорського національного музею 1887 р., Національного музею України 1937 р. з м. Вишгорода Київської області, львівські нумізмати Р. Шуст і А. Крижанівський, підтримали думки хмельницьких дослідників і авто- рів-відкривачів «подільського полугрошика» В. Захар'єва, О. Погорільця та Р. Саввова в тому, що угорська і галицька монетна система могла послужити зразком для карбування монет подільським князем Костянтином.

По-друге, вага і діаметр півгрошів Костянтина і грошика Владислава Опольського (1372-1378) майже були однаковими і дорівнювали половині празького гроша.

Р. Шуст та А. Крижанівський піддали сумніву твердження О. Погорільця та Р. Саввова про те, що смотрицькі та кам'янецькі випуски півгрошів 80-х років ХІУ ст. широко використовувалися на подільському грошовому ринку і на початку ХУ ст., мотивуючи це тим, що емісія Костянтина не могла забезпечити грошовий обіг регіону у таких мізерних масштабах.

Ми підтримуємо думку О. Погорільця та Р. Саввова про те, що «невелика кількість відомих подільських монет, насамперед свідчить про їхню відсутність в скарбах того часу, єдиним джерелом надходження цих монет в наш час. Усі монети Костянтина, обставини знаходження яких відомі, знайдені як поодинокі монети. Нумізматиці відомі немало прикладів, коли поширена та масова у свій час монета, при певних історичних обставинах, могла майже не випадати в скарби і тому є рідкісною * 20 сьогодні».

На нашу думку, сенсаційні знахідки у 2012-2017 рр. монетних скарбів кінця ХІУ -- початку ХУ ст., у яких присутні «подольські полугрошики», зокрема у селищі Смотричі (50 екз.), С. Черче І. Чемеровецький р-н Хмельницької області (19 екз.) с. Старій Пісочній (1 екз.), с. Сатановській Слободі Городоцького р-ну (1екз.), с. Черча Чемерівського р-ну (1 екз.) на Хмельниччині, в м. Немирові (3 екз.) на Вінниччині, м. Тернополі (1 ек.), на Івано-Франківщині (2 екз.), на Черкащині (4 екз.) свідчать про більш широку емісію і топографію цих монет. Загальна кількість знайдених Костянтина Коріатовича на сьогодні за нашими підрахунками становить близько 110 екземплярів.

Відомі знахідки галицьких півгрошів і нові знахідки подільських півгрошів в скарбах Поділля (переважно Західного) поряд із празькими грішми Вацлава ІІ, Яна І Люксембургського, Карла І, Владислава ^, польськими грошиками львівського карбування Казимира ІІІ, Людовіка Угорського, Владислава ІІ Ягайла, Владислава Опольського, молдавськими грішми Петру Мушата, литовськими та угорськими денаріями, свідчать про те, що грошовий обіг на подільських землях в кінці ХІУ -- початку ХV ст. був багатий і різноманітний.

В деякій мірі можна погодитися із думкою М. Котляра, А. Крижанівського та Р. Шуста про те, що «подільські полугроші», які згадуються у 9 грамотах князя Вітовта початку ХV ст., виступають в цей час в ролі лічильно-грошової одиниці, а не реальних обігових грошей. Можливо саме «від подільських монет Костянтина, карбованих у Смотричі, на Поділлі прижилася назва «подольський полугрошик», яка вживалася і Погорілець О.Г., Саввов Р. Про нові знахідки монет подільського князівства / О.Г. Погорілець, Р.В. Саввов // Нумізматика і фалеристика. -- 2007. -- № 4. -- С. 29. згодом, коли цих монет вже не карбували. Натомість грошові розрахунки у ХУ ст. на Поділлі велися у галицькій валюті -- галицько-руських грошиках, або карбованих згодом львівських півгрошах, а назва «подільський полугрошик» поширилася на ці монети, як рахункова монета» Крижанівський А., Шуст Р. До генези іконографії та метрологічних показників Подільського князівства другої половини ХІУ ст. // Нумізматика і фалеристика. -- 2005. -- № 2. -- С. 10..

Розглянемо топографію нових скарбів монет кінця ХІУ -- початку ХУ ст. зафіксованих у нових публікаціях Р. Саввова та авторських описах О. Погорільця, Б. Кульчицького, В. Косака, В. Шапринського, О. Пінкасевича, І. Яковеліса, яким автор розвідки висловлює щиру вдячність за надану інформацію та цінну допомогу в опрацюванні скарбових матеріалів.

До 2011 р. лише в одному скарбі, знайденому у Румунії (колишня Валахія) біля міста Нямц, серед інших монет ХІУ ст., був виявлений подільський півгріш. Решта ж усіх знахідок монет Подільського князівства зафіксовані як одиночні (за даними О. Погорільця, Р. Саввова, А. Шостопала їх було відомо 7 екземплярів двох видів) Саввов Р.В. Скарб монет ХІУ ст. з-під Смотрича // Львівські нумізматичні записки, ч. 8, 2013. -- С. 10-17; Шостопал А. Монети ХІУ ст. карбовані на Поділлі / А. Шостопал // Нумізматика і фалеристика. -- 2007. -- № 2. -- С. 24-26..

У 2012/2015 рр. поблизу містечка Смотрич Городоцького району Хмельницької області на орному полі, поблизу притоки Дністра р. Смотрич, на площі близько 0,1 га виявлено великий скарбовий комплекс із 1290 срібних монет кінця XIV ст., який містив 1034 (80,15%) галицько- руських грошиків м. Львова, з яких 931 (90,03%) -- короля Людовіка Угорського, 61 (5,89%) -- Владислава Опольського та 42 (4,06%) грошики Казимира ІІІ. У комплексі були присутні 128 (13,94%) празьких грошів, 50 (3,87%) півгрошів Подільського князівства Костянтина Коріа- товича (1380-1388/1391), з яких -- 44 -- першого типу і 6 -- другого типу (Див. дод. Б); 6 (0,65%) молдавських грошів Петру Мушату, 5 (0,54%) угорських денаріїв, 3 (0,32%) джучидські дирхеми, 1 (0,10%) монета київського наслідування дирхемам Джанібека, 1 (0,10%) монета Новгород-Сіверського наслідування Д. Корибута джучидським дирхемам. У комплексі також були присутні 2 (0,21%) срібні татарські гривні човникоподібної форми, вагою приблизно 200-206 г.

Смотрицький скарб був захований не раніше середини 80-х років XIV ст. Цю думку підтверджує відсутність у скарбі популярних на Поділлі галицько-руських грошиків Владислава Ягайла (1386-1434), карбування яких розпочалося лише у Львові у 1387-1389 рр. Саввов Р.В. Скарб монет ХІУ ст. з-під Смотрича // Львівські нумізматичні записки, ч. 8, 2013. -- С. 10-17. Бакалець О.А. Актуальні проблеми розвитку української нумізматики, генеалогії та історичного краєзнавства / О.А. Бакалець. -- Львів: Магнолія, 2015. -- 232 с. Саввов Р.В. Скарб монет ХІУ ст. з-під Смотрича // Львівські нумізматичні записки, ч. 8, 2013. -- С. 10-17; Савов Р.В. Монети Подільського князівства (ХІУ ст.) / Р.В. Саввов. -- Хмельницький, 2009. -- 16 с.; Погорілець О.Г., Саввов Р.В. Монета подільського князя Костянтина / О.Г. Погорілець, Р.В. Саввов // Нумізматика і фале-ристика. -- 2004. -- № 3. -- С. 24-29; Погорілець О.Г., Саввов Р. Про нові знахідки монет подільського князівства / О.Г. Погорілець, Р.В. Саввов // Нумізматика і фале- ристика. -- 2007. -- № 4. -- С. 28-31; Погорілець О.Г., Саввов Р.В. Вірменський вплив на карбування монети Подільського князівства (ІІ пол. ХІУ ст.) / О.Г. Погорілець, Р.В. Саввов // Матеріали ХІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. -- Кам'нець- Подільський: ОІЮМ. -- Т. 1. -- С. 228-235; Шостопал А. Скарби Черкащини / А. Шостопал. -- Черкаси, 2006. -- С. 52; Шостопал А. Монети ХШ ст. карбовані на Поділлі / А. Шостопал // Нумізматика і фалеристика. -- 2007. -- № 2. -- С. 24-26..

Хоча монети скарбу з м. Смотрича розійшлися серед колекціонерів, завдяки зусиллям подільських нумізматів-дослідників Р. Саввова, О. Пінкасевича та І. Яковеліса вдалося зібрати достатню інформацію відносно його якісного та кількісного складу.

Як відомо, монети Подільського князівства, карбовані князем Костянтином Коріатовичем (1380-1388/91) на монетних дворах у Смотричі і Кам'янці, виявлені на Поділлі, Черкащині, Київщині, в Угорщині та Румунії. Вони в народі одержали назву «подольський полугрошик» і перебували в грошовому обігу Поділля у 80-х роках ХІУ ст. (можливо і на початку ХУ ст.). Сьогодні Смотрич -- селище міського типу, а у 40-80-х роках ХІУ ст. був першою укріпленою столицею Подільського князівства, а Кам'янець -- другою, нині він -- районний центр Хмельницької області.

На лицьовому боці «подольських півгрошиків» із смотрицького скарбу відкарбований герб князів Коріатовичів -- Св. Юрій-Змієборець, який списом вбиває змію. Написи на монетах Костянтина виконані латиною в готичному стилі з іменем правителя і його титулами: «[М]ОХЕТ[А]* СОК8ТА(К)(ТШ[І] (Монета Костянтина)». На зворотному боці подільських монет викарбуваний герб угорських королів з династії Анжу -- геральдичний щит із 7 ліліями справа та круговий напис: «+Б(иСІ8) Н(ЕБЕБІ8 ЕТ) БОМІ[К]І*БЕ 8МОТМС (князя, дідича та господаря Смотрича (чи Поділля)». Подібний герб містився на молдавських грошах Петру Мушата (1375-1392) та його наступників в кінці ХІУ -- в першій половині ХУ ст..

Подільські монети виготовлені із срібла 875-900 проби. Вага пів- грошів коливається від 0,72 до 1,01 г, діаметром -- від 17, 6 до 18, 5 мм, тобто вони карбувалися за тією ж монетною стопою і тими ж парами штемпелів як і раніше виявлені і досліджені Р. Саввовим, О. Погорільцем, А. Шостопалом «подольські полугрошики».

Другий тип монет Костянтина, який був виявлений у Черкаській області у 1997 р. і зафіксований А. Шостопалом у статті «Монети XIV ст. карбовані на Поділлі» Шостопал А. Монети ХШ ст. карбовані на Поділлі / А. Шостопал // Нумізматика і фалеристика. -- 2007. -- № 2. -- С. 25.. Але на той час реверс знайденої монети неможливо було чітко визначити через її сильну потертість всередині поля монети та відсутність аналогічних монет. А. Шостопал припустив, що на реверсі півгроша зображені дві корони, з яких верхня знаходиться під певним кутом відносно нижньої. Але це було лише припущення.

Атрибутували зображення на другій стороні дослідники подільської монети Олександр Алфьоров та Олексій Артюхін у своїй розвідці «Герб на монете подольского князя Константина Кориатовича». Вони довели, що нове зображення на реверсі є зображенням голови коронованного страуса -- геральдичного нашоломника з герба Людовіка Угорського. Подібне зображення страуса з короною на голові було зображено на монетах першого угорського короля з анжуйської династії Карло-Роберта (1308-1342) Алфёров А., Артюхин А. Герб на монете подольского князя Константина Кориа-товича // Тезисы ХХІ Всероссийской нумизматической конференции. -- М., 2013. -- С. 68-69..

Королівство Чехія у Смотрицькому скарбі представлене 128 празькими грошами Яна І Люксембурзького (1310-1346) та Карла І (13461378), але лише 8 з досліджених монет цих правителів не були обрізані під розмір і вагу півгрошів. У скарбі присутні 26 галицько-руських грошиків львівського карбування часу правління польського короля Казимира ІІІ (1333-1370). Як і празькі гроші 11 галицько-руських грошиків були обрізані.

Правитель Галицької Русі Владислав Опольський (1372-1378) у смотрицькому скарбі представлений 41 галицько-руським грошиком (з них 6 наслідувань, 6 обрізаних та один грошик із зображенням орла). Ростислав Саввов, провівши дослідження 6 галицько-руських грошиків вказаного правителя, переконливо довів думку про те, що ці монети є якісним місцевим наслідуванням львівських монет Владислава Ополь- ського (1372-1378), які карбувалися на Поділлі не з метою фальшування, а з метою поповнення дефіциту місцевих монет, як сурогатні гроші Саввов Р.В. Скарб монет ХІУ ст. з-під Смотрича // Львівські нумізматичні за-писки, ч. 8, 2013. -- С. 10-17.. Це свідчить про існування певної традиції місцевого монетного карбування на Поділлі.

Угорська королева Марія Угорська (1382-1386/1395) у досліджуваному скарбі представлена 5 срібними денаріями двох різновидностей. Серед цих монет присутні два денарії пізнього типу без ініціалів королеви Марії, які почали на думку Р. Саввова, карбуватися з 1384/85 року Там само. -- С. 16..

Молдавське князівство у скарбі представлене досить популярними на молдавському та подільському ринках 6 срібними грошами (за вагою, зовнішнім оформленням реверса та діаметром дуже подібних на півгріш Костянтина Коріатовича) молдавського господаря Петру Мушата (13751392). Вказані монети знаходяться у доброму стані і на думку Р. Саввова відносяться до раннього типу з розміщеними на анжуйському щиті сімома ліліями і датовані 1387-1388 рр. Там само. -- С. 14..

У скарбі міститься однобічне наслідування джучидському дирхему Новгород-Сіверського князівства із знаком князя Корибута (1382-1404) середини 80-х років, а Київське князівство представлене наслідуванням дирхема хана Джанібека (1342-1357). У комплексі присутні 3 срібні дирхеми Золотої Орди -- недатований данг хана Токтамиша (1380-1395) та два його наслідування.

Отже, детальний аналіз смотрицького скарбу 2012/2012 рр. показує значну роль на подільському грошовому ринку, поряд із традиційною для цього часу і цього регіону монетою, місцевих емісій грошей Подільського князівства. Період накопичення грошей скарбу становить близько 50 років, що відповідає півстолітньому існуванню подільського князівства на чолі із братами Коріатовичами.

У 2012 р. в с. Черче Чемировецького р-ну Хмельницької області на полі було виявлено ще один срібний півгіш Костянтина Коріатовича (1380-1388/91). Автору статті вдалося у 2015 р. зібрати цікаву інформацію про два нових скарби монет кінця ХІУ ст., у яких присутні подільські півгроші Костянтина Коріатовича. Це скарб 2012 р. із с. Сатанівська Слобідка Городоцького р-ну Хмельницької області та скарб 2014 р. із м. Немирова Вінницької області.

У 2012 р. на полі поблизу шляху місцевим жителем с. Слобідка Сатанівська (розташоване за 1 км від м. Сатанова) викопаний скарб з 137 срібних монет кінця ХІУ ст. У скарбі домінують 65 (48,1%) срібних галицько-руських грошиків короля Людовіка Угорського (1342-1382).

Друге місце за кількістю монет займають галицько-руські грошики Владислава Опольського (1372-1379), яких у скарбі присутні 41 (30,3%) монета (з них 6 наслідувань, 6 обрізаних та один грошик із зображенням орла).

Польське королівство у комплексі представлене 26 (19,2%) галицько- руськими грошиками короля Казимира ІІІ (1333-1370), серед яких було 11 обрізаних. У скарбі присутні також 4 (2,9%) потертих півгроші Владислава ІІ Ягайла (1386-1434), ймовірно ранніх випусків.

Найбільшу цінність у знахідці має подільський срібний півгрошик (0,7%) князя Костянтина Коріатовича (1380-1388/91) першої половини 80-х років ХІУ ст. На аверсі монети зображений герб князів -- Св. Юрій- змієборець та круговий напис: [М]ОКЕТ[А]* СОК8ТА(К)(ТШ[І] («Монета Костянтина»). На реверсі зображено старий герб угорських королів з династії Анжу -- голова птаха з короною і підковою у дзьобі та круговий напис: +Б(ИСІ8) Н(ЕБЕБІ8 ЕТ) БОМІ[К]І*БЕ 8МОТМС (князя, дідича та господаря Смотрича). Вага монети -- 1 г, діаметр 18,5 мм. Найстаріші монети слободосатанівського скарбу -- галицько-руські грошики Людовіка Угорського (1342-1382), наймолодші -- срібні півгроші Владислава ІІ Ягайла (1386-1434) кінця ХІУ ст.

Вперше «подольські полугрошики» у Вінницькій області були виявлені у немирівському скарбі кінця ХІУ ст. Скарбовий комплекс був виявлений в кінці 2014 р. в передмісті м. Немирів Вінницької області. Комплекс складався із 19 срібних монет кінця ХІУ ст. У знахідці були присутні 5 потертих срібних празьких грошів Яна І Люксембургського (1310-1346), 3 галицько-руських грошики Людовіка Угорського (13701382), 5 півгрошів Владислава ІІ Ягайла (1386-1434) 80-х років ХІУ ст., 4 денарії Марії Угорської (1382-1386/1395) та 3 подільських півгроші Костянтина Коріатовича (1380-1388/91). На аверсі монет Костянтина від- карбовано зображення Св. Георгія Переможця на коні із списом в руці, яким він вбиває змія, на реверсі -- зображено короновану голову птаха із підковою у дзьобі. Птах (страус) взятий був із зображення нашоломника з герба першого угорського короля з анжуйської династії Карло-Роберта (1308-1342). Стан збереження монет задовільний. Проба срібла монет висока, вага першої монети 1 г, діаметр -- 18 мм, вага другої монети -- 0,85 г, діаметр близько 18,5 мм. Найстаріша монета немирівського скарбу -- празькі гроші Яна І Люксембургського (1310-1346), наймолодші -- подільські півгроші Костянтина Коріатовича (1380-1388/91).

У 2012 р. в м. Тернопіль -- центрі західного Поділля виявлено скарб із 313 срібних монет. У комплексі присутня монета Подільського князівства князя Костянтина Коріатовича (1380-1388/91) -- подільський півгрошик ІІ типу. На лицевій стороні монети зображений герб князів -- Св. Юрій-змієборець, напис:[М]ОКЕТ[Л]* СОк8тЛ(К)(ТШ[і] (Монета Костянтина). На зворотній стороні зображено старий герб угорських королів з династії Анжу -- голова птаха з короною та підковою у дзьобі та круговий напис: +Б(иСІ8) Н(ЕБЕБІ8 ЕТ) БОМВДРБЕ РОБОБІ [А] (князя, дідича та господаря Поділля). Чехію у скарбі представляють 65 празьких грошів Вацлава ІІІ (ІУ).

Людовіка Угорського -- польського і угорського короля представляють у скарбі 7 галицько-руських грошиків, Ягайла -- 227 галицько- руських грошиків та 8 львівських півгрошів. У комплексі також присутній один шилінг Тевтонського Ордену в Пруссії магістра М. Кюх- мейстера (1414-1422).

Весною 2016 р. поблизу с. Павлівка Тальніцького р-ну Черкаської області в коріннях дерева пограничної посадки між Черкаською та Кіровоградською областями, поблизу р. Синюхи, виявлено залишки шкіряного гаманця з 2 півгрошами подільського князя Костянтина Коріатовича (1380-1388/94) та 4 галицько-руськими грошиками польського короля Людовіка Угорського (1370-1382). Вага подільського півгрошика становить 0,99 г, фрагмента -- 0, 21 г.

На початку 2017 р. на адміністративному кордоні Тернопільської та Івано-Франківської областей виявлено ще два «подільських полугрошики» Костянтина коріатовича першого типу разом із двома галицькими срібними перснями.

Отже, розглянувши топографію знахідок та деякі нові скарби, у яких присутні подільські півгроші 80-х років Костянтина Коріатовича, можна зробити висновок про те, що місцеве карбування на Поділлі було досить значним (на сьогодні нумізматами вже зафіксовано 17 змішаних комплексів досліджуваного періоду, у яких присутні 110 подільських монет двох типів).

По-друге, топографія знахідок «подільських півгрошиків» є досить широкою, це -- Хмельниччина, Вінниччина, Тернопільщина, Івано-Фран- ківщина, Черкащина, Київщина, Румунія та Угорщина.

По-третє, карбування власної монети на Поділлі на Смотрицькому та Кам'янецькому монетному дворах свідчать про відносну самостійність та могутність Подільського князівства на чолі з князем і дідичем Поділля Костянтином Коріатовичем (1380-1388/91).

По-четверте, на подільський півгріш, його монетний тип, техніку виготовлення і художнє оформлення мали вплив галицькі та вірменські майстри монетної справи.

По-п'яте, на сьогоднішній день «подольський полугрошик» зафіксований у 17 скарбових знахідках, що свідчить про їх широку емісію та використання на грошовому ринку Поділля кінця ХІУ -- початку ХУ ст. як половини празького гроша.

По-шосте, детальний аналіз смотрицького 2012 р. та немирівського 2015 р. скарбів свідчить про те, що поряд із традиційною для цього часу польською, угорською, чеською, молдавською монетою, місцеві півгроші в Подільському князівстві були досить популярні, про що свідчать 9 грамот литовського князя Вітовта початку ХУ ст.

подольський полугрошики коріатович

References

1. Alforov A., Artiukhyn A. Herb na monete podol'skoho kniazia Konstantyna Koryatovycha / A. Alfiorov, A. Artiukhyn. Tezysy KhKhI Vserossyjskoj numyzma- tycheskoj konferentsyy. -- M., 2013. -- S. 68-69. [in Russian].

2. Bakalets' O. A. Aktual'ni problemy rozvytku ukrains'koi numizmatyky, he- nealohii ta istorychnoho kraieznavstva / O. A. Bakalets'. -- L'viv: Mahnoliia, 2015. -- 232 s. [in Ukrainian].

3. Bilets'ka O. V. Podillia na zlami XIV-XV st.: do vytokiv formuvannia istorychnoi oblasti / O. V. Bilets'ka. -- Odesa, 2004. -- 416 s. [in Ukrainian].

4. Bilets'ka O. V. Yevrejs'ke naselennia na Podilli v druhij polovyni KhIV st. -- pershij polovyni KhV st. / O. V. Bilets'ka // Materialy Khll Podil's'koi istoryko- kraieznavchoi konferentsii. -- Kam'ianets'-Podil's'kyj: OIYuM. -- T. 1. -- S. 235244. [in Ukrainian].

5. Bilets'ka O. V. Hramoty podil's'kykh kniaziv Koriiatovychiv iak dzherela do vyvchennia istorii Podillia KhIV st. / O. V. Bilets'ka // Zapysky istorychnoho fakul'te- tu ONU im. I. Mechnykova. -- Odesa, 2002. -- Vyp. 12. -- S. 415-423. [in Ukrainian].

6. Dashkevych Ya. R. Podillia: Vynyknennia i znachennia nazvy / Ya. R. Dash- kevych // Zbirnyk materialiv VIII Podil's'koi istolryko-kraieznavchoi konferentsii. -- Kam'ianets'-Podil's'kyj, 1990. -- S. 34-40. [in Ukrainian].

7. Kozubovs'kyj H. A. Syn'ovods'ka bytva 1362 r. i zminy v hroshovomu obihu Pivdennoi Rusi-Ukrainy / H. A Kozubovs'kyj // Spetsial'ni istorychni dystsypliny: pytannia teorii i metodyky. Zb. nauk. prats' / uporiadnyk V. V. Tomazov. -- K.: NAN Ukrainy. In-t istorii Ukrainy, 2012. -- Chyslo 20. -- S. 93-99. [in Ukrainian].

8. Kotliar M. F. Narysy istorii j lichby monet na Ukraini KhIV-KhVIII st. / M. F. Kotliar. -- Kyiv, 1981. -- 240 s. [in Ukrainian].

9. Kryzhanivs'kyj A., Shust R. Do henezy ikonohrafii ta metrolohichnykh pokaznykiv

10. Podil's'koho kniazivstva druhoi polovyny KhIV st. // Numizmatyka i fale- rystyka. -- 2005. -- № 2. -- S. 8-10. [in Ukrainian].

11. Krykun M. Administratyvno-terytorial'nyj ustrij Pravoberezhnoi Ukrainy u XV-XVIII st.: kordony voievodstva v svitli dzherel / M. Krykun. -- K., 1993. [in Ukrainian].

12. Mojseienko V. Podoliia u skladi korolivstva Pol's'koho j Velykoho kniazivstva Lytovs'koho (seredyna XIV st. -- 1569 r.) // Tserkovna pravoslavna hazeta, 2010. -- № 23. -- S. 11. [in Ukrainian].

13. Molchanovskyj N. Ocherk yzvestyj o Podol'skoj zemle do 1434 hoda. -- K., 1885. -- S. 170-225. [in Ukrainian].

14. Mykhajlivs'kyj V. M. Ponyzzia // Entsyklopediia istoriia Ukrainy u 10-ty tomakh / Hol. red. V. A. Smolij. -- T. 8. -- S. 417. [in Ukrainian].

15. Mykhajlivs'kyj V.M. Spil'ne pravlinnia brativ Koriatovychiv na Podilli (1340-1394): Struktura otochennia / V. M. Mykhajlivs'kyj // Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal, 2009. -- № 5. [in Ukrainian].

16. Mykhajlivs'kyj V. M. Zakhidne Podillia pid volodinniam Vitovta u 14111430 rokakh: nadavcha polityka u svitli dokumentiv / V. M. Mykhajlivs'kyj // Do dzherel. Zb. nauk. prats' na poshanu Oleha Kupchyns'koho z nahody joho 70-richchia. -- Kyiv-L'viv, 2004. -- S. 110. [in Ukrainian].

17. Savvov R. V. Skarb monet XIV st. z-pid Smotrycha // L'vivs'ki numizma- tychni zapysky, ch. 8, 2013. -- S. 10 -17. [in Ukrainian].

18. Savov R. V. Monety Podil's'koho kniazivstva (KhIV st.) / R. V. Savvov. -- Khmel'nyts'kyj, 2009. -- 16 s. [in Ukrainian].

19. Pohorilets' O. H., Savvov R. V. Moneta podil's'koho kniazia Kostiantyna / O. H. Pohorilets', R. V. Savvov // Numizmatyka i falerystyka. -- 2004. -- № 3. --S. 24-29. [in Ukrainian].

20. Pohorilets' O. H., Savvov R. Pro novi znakhidky monet podil's'koho kniazivstva / O. H. Pohorilets', R. V. Savvov // Numizmatyka i falerystyka. -- 2007. -- № 4. -- S. 28-31. [in Ukrainian].

21. Pohorilets' O. H., Savvov R. V. Virmens'kyj vplyv na karbuvannia monety Podil's'koho kniazivstva (II pol. KhIV st.) / O. H. Pohorilets', R. V. Savvov // Materialy KhII Podil's'koi istoryko-kraieznavchoi konferentsii. -- Kam'ianets'- Podil's'kyj: OIYuM. -- T. 1. -- S. 228-235. [in Ukrainian].

22. Putivnyk. Khmel'nyts'ka oblast'. -- K., 2010. -- S. 12-13. [in Ukrainian].

23. Shostopal A. Skarby Cherkaschyny / A. Shostopal. -- Cherkasy, 2006. --S. 52. [in Ukrainian].

24. Shostopal A. Monety XIV st. karbovani na Podilli / A. Shostopal // Numizmatyka i falerystyka. -- 2007. -- № 2. -- S. 24-26. [in Ukrainian].

25. Shust R. Numizmatyka: istoriia hroshovoho obihu ta monetnoi spravy v Ukraini: Navch. posibn. / R. Shust. -- K.: Znannia, 2007. -- K., 2007. -- S. 94-95. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru