Одеська область у міжнародних культурних зв’язках України у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеська область у міжнародних культурних зв'язках України у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.

Одеська область -- це регіон, який увібрав у себе європейський дух, створив поліетнічний і полікультурний світ. Європейські традиції мають глибокі історичні корені та здатні впливати на діяльність і свідомість сучасних поколінь. За роки незалежності України децентралізація міжнародного культурного співробітництва, поява великої кількості громадських організацій дали можливість вийти на якісно новий рівень міжнародних зв'язків. Одеська область є дійсним членом п'яти європейських організацій та Єврорегіону «Нижній Дунай»; бере участь у десятках європейських програм і програмі розвитку ООН. В Одеській області три райони, один район м. Одеси, 16 міст і містечок уклали договори про побратимство або партнерство з 48 містами 15 країн світу, а місто Одеса має 23 побратими, 1 договір про наміри побратимства і 16 партнерів з 30 країн.

Звичайно, не всі побратимські зв'язки однаково активні. Для них характерні свої ритми, піки активності й спаду. Громадські, приватні організації та особи все частіше стають носіями ідей культурної дипломатії, розвивають культурно-освітній, екологічний і туристичний напрями співпраці з міжнародними організаціями, містами-побратимами. Об'єднання зусиль усіх учасників міжнародного співробітництва дозволяє реалізувати основні цілі культурної дипломатії: покращення поінформованості про Україну; формування позитивних уявлень про нашу країну та її цінності, залучення іноземних інвестицій і політичних партнерів для вирішення нагальних проблем. Водночас ми стикаємось із проблемами, пов'язаними із новизною цього напрямку діяльності, а саме: відсутня стратегія у практичній площині як з боку держави, так і органів місцевого самоврядування. Нові умови розвитку інтеграційних процесів, зростання ролі культурної дипломатії зумовлюють потребу вдосконалення системи побратимських і партнерських зв'язків міст.

Ключові слова: міста-побратими, культурна дипломатія, партнерство, побратимські зв'язки, Одеська область, міжнародне співробітництво.

Odesa oblast -- is the region that absorbed the European spirit, created multi-ethnic and multicultural world. European traditions have deep historical roots and can influence the activity and consciousness of modern generations. During the years of Ukraine's independence the decentralization of international cultural cooperation, the emergence of a significant number of civic organizations gave an opportunity to reach a qualitatively new level of international relations. The Odesa oblast is a member of five European organizations and the Lower Danube Euroregion; takes part in dozens of European programs and UN Development Program. Three districts in Odesa oblast, one district of Odesa, 16 cities and towns have the friendship or cooperation agreements with 48 cities in 15 countries, and Odesa has 23 sister cities, 1 compact of intent and 16 partners from 30 countries. Of course, not all relationships are equally active.

Keywords: twin cities, cultural diplomacy, partnership, twinning relations, Odesa oblast, international cooperation.

В умовах незалежності України новий імпульс отримали міжнародні зв'язки регіонів, міст, що набули масового характеру та стимулювали розвиток міжмуніципального партнерства. У сучасній науковій літературі комплексного вивчення історичних, соціально-економічних, географічних, правових та інших аспектів розвитку побратимського співробітництва не здійснено. Попри те, що міста України мають досить високий показник побратимських зв'язків (891 місто-побратим у 60 країнах світу), все ж відсутня чітка стратегія у практичній площині, як з боку держави, так і органів місцевого самоврядування, щодо ефективного розвитку співпраці з містами-побратимами, участі у спільних проектах, діяльності міжнародних організацій¹.

Всі дослідження історії руху поріднених міст радянського періоду можна умовно розділити на дві групи. До першої належать праці, в яких він розглядається як одна з форм всесвітнього руху прихильників миру. Йдеться про дисертації В. Зайцева², Є. Роя³ та ін. і їхні публікації з цієї тематики. В. Зайцевим здійснена характеристика руху поріднених міст на початковому етапі його розвитку, він проаналізував важливі аспекти міжнародної діяльності Всесвітньої федерації поріднених міст та Асоціації зі зв'язків радянських і зарубіжних міст, указав на труднощі, з якими стикався рух. Продовжив дослідження історії руху, його цілей, форм і методів діяльності, довівши верхню хронологічну межу до другої половини 1970-х років, Е. Рой. На матеріалах Української РСР автор розглядав рух поріднених міст як форму міжнародної діяльності радянських трудящих, спрямованої на розвиток добросусідських відносин між Радянським Союзом та іншими країнами. Дослідник показав динаміку зростання руху з другої половини 1950-х до середини 1970-х років.

Великою є група праць, в яких рух міст-побратимів розглядається лише як одна з форм співпраці між народами, здійснюваної Спілкою радянських товариств дружби, до якої належала Асоціація зі зв'язків радянських і зарубіжних міст. Йдеться про дослідження «Породненные социалистическим интернационализмом. Дружественные связи и сотрудничество породненных областей и городов УССР и братских стран социализма»⁴, працю І. Кулінича й С. Віднянського «Киев и города-побратим»⁵, статтю С. Віднянського, І. Кулінича, І. Мельникової, П. Соханя «Сотрудничество породнённых областей и городов Украинской ССР и братских стран социализм»⁶. Безпосередньо Одеси стосуються брошури «Одесса -- Марсель», «Одесса -- Александрия», «Одесса -- Варна. Фотокнига». Ці видання містять багатий фактичний матеріал про зв'язки між містами-побратимами, автори розкривають роль цих взаємин у обміні досвідом ведення міського господарства, будівництва тощо.

Аналіз публікацій останніх років свідчить, що основні тенденції розвитку партнерських і побратимських відносин між регіонами, містами України та інших держав світу стали активніше висвітлюватися в науковій і публіцистичній літературі. Найчастіше інформація про міжнародні зв'язки подається на інтернет-сайті Асоціації міст України та громад (АМУ). Окремі аспекти розвитку міжнародної побратимської і партнерської співпраці українських міст висвітлено в роботах М. Баймуратова, В. Лажник, О. Богородецької, А. Стрижакової, С. Мерзлякової, О. Сос- кіна, С. Ковальчук, О. Кийкова та інших. Українські дослідники аналізують сучасний стан, географію, перспективи, проблеми розвитку муніципального партнерства. Водночас науково актуальним залишається вивчення ключових проблем і можливостей для реалізації побратимських зв'язків у контексті міжрегіонального та муніципального співробітництва, що зумовило вибір теми нашого дослідження.

Метою цієї статті є з'ясування специфіки, основних форм і напрямів міжрегіонального, муніципального партнерства регіонів і міст Одеської області із закордонними побратимами й партнерами.

Видатний політичний і державний діяч Німеччини, лауреат Нобелівської премії миру Віллі Брандт свого часу висловив думку: міжнародні відносини настільки важливі, що їх не можна віддавати на відкуп лише державним органам. Сьогодні вже стало нормою долати монополію державної дипломатії і сприяти зростанню та розвитку народної культурної дипломатії. Українські вчені останнім часом акцентують особливу увагу на цій тематиці, йдеться зокрема про праці Ю. Луня, М. Ваховської, О. Розумної, А. Луценка, Г. Піскорської, А. Демичевої та ін.

С. Віднянський зауважує, що народна (громадська) дипломатія є не тільки системою погоджених, солідарних відносин, акцій і заходів двостороннього і багатостороннього характеру, а й активним засобом міжнаціональної і міжнародної співпраці народів, і особливо молоді, формування світогляду, взаємозв'язку та взаємозалежності процесів, зміцнення єдності та згуртованості демократичного руху, розвитку міжнародного спілкування молоді, взаємозв'язку групових і соціальних пріоритетів .

Культурна або м'яка дипломатія за сучасних умов відіграє в державній політиці важливу роль з огляду на вплив у питаннях національної безпеки та міжнародного іміджу. О. Розумна виокремлює два важливих завдання культурної дипломатії. На зовнішньому напрямі -- забезпечення іміджу держави й успішності її міжнародної політики; на внутрішньому -- зміна парадигми культури й реформування культурної політики, від чого залежить зміст і якість культурного продукт⁸.

Необхідність у такому інструменті взаємозв'язку, як культурна дипломатія, стала особливо актуальною в умовах нагальної потреби інформаційної протидії агресивній пропагандистській політиці Російської Федерації. При цьому система об'єктів культурної дипломатії включає кінематографію, музику, живопис, скульптуру, виставкову діяльність, наукові обміни, освітні програми, переклад літературних творів тощо. До суб'єктів культурної дипломатії, як правило, відносять органи державного управління, неурядові організації, громадські об'єднання, приватних осіб, зацікавлених у міжкультурних контактах.

Розглянемо місце та роль у культурній дипломатії регіонального й муніципального співробітництва на прикладі Одеської області. Поріднення між містами, зазвичай, обумовлюється низкою причин, наприклад: відповідністю зовнішньополітичним інтересам держави, територіальною близькістю, традиційними економічними чи культурними зв'язками між містами, певною модою на встановлення побратимства, стимулюванням цього процесу з боку влади, престижністю встановлення побратимства з певним містом (особливо для малих міст), особистими зв'язками між членами муніципалітетів (громади), що в подальшому трансформуються у поріднення (так звані «приватні контакти» локальних лідерів).

В. Зелінські стверджує, що вибір міст-побратимів є не випадковим процесом, він ґрунтується на низці критеріїв, у тому числі на історичних відносинах, спільних економічних, культурних, рекреаційних, ідеологічних проблемах, аналогічних топонімах, і, певною мірою, на географічній близькості⁹. У сучасному світі більшість міст не є незалежними суб'єктами міжнародного права чи активними творцями власних стратегій, проте, вони підтримують між собою активні зв'язки та розвивають співробітництво. Як зазначає український дослідник С. Ковальчук, у науковій літературі немає згоди щодо визначення такого поняття, як «міжнародне співробітництво між містами», що робить використання цього терміна дещо неоднозначним. Крім того, використовується безліч синонімів для характеристики цього явища (наприклад, муніципальне партнерство, міжнародне співробітництво муніципалітетів, децентралізована співпраця, побратимство, партнерство між містами), що можуть додати плутанини. Одночасно це є віддзеркаленням багатства й різноманітності міжнародної діяльності міста¹⁰.

Більшість учених уважають, що співробітництво між містами у формі побратимства в окремих країнах виникло ще на початку Другої світової війни. Перші міжнародні контакти жителів різних населених пунктів встановлені в 1940 р. між містами Фінляндії і Швеції. Так, шведські сусіди почали надавати допомогу фінським комунам у поліпшенні охорони здоров'я дітей¹¹. У Росії обстоюють думку, що саме їхні міста були першими: у 1942 р. британське місто Ковентрі та Сталінград (нині Волгоград) стали містами-побратимами. Під час Другої світової війни радянські міста, зокрема Одеса, стояли біля витоків згаданого руху: до захисників міста приходили листи від жителів багатьох країн зі словами подяки й захоплення героїзмом одеситів.

Так, у вересні 1941 р. надійшли листи від громадян Брістоля (Велика Британія), гарнізону фортеці Тобрук (Лівія), у серпні 1944 р. -- з Ванкувера (Канада). Від 1940-х років у всьому світі почався процес встановлення мостів дружби. Формувалися основні принципи створення побратимських відносин. З року в рік зростала кількість міст, з якими Одеса встановлювала контакти, але лише у другій половині 1950-х років вони стали переростати в постійні зв'язки. У 1956 р. відбувся обмін делегаціями між Одесою й Оулу (Фінляндія), а в серпні наступного року було укладено угоду про співпрацю та споріднення двох міст¹². Після війни побратимський рух було організовано у формі низки міжнародних організацій, які згодом урізноманітнилися.

У США 1956 року за ініціативою президента Д. Ейзенхауера створена Міжнародна організація міст-побратимів (Sister Cities International) з метою зміцнення миру і процвітання шляхом встановлення побратим- ських відносини між людьми з різних міст по всьому світу. Президент Д. Ейзенхауер вважав, що саме споріднені зв'язки різних міст дозволять їхнім мешканцям пізнати та зрозуміти один одного й обґрунтував свою думку тезою: «друзі не стріляють у друзів». Міжнародний рух поріднених міст одержав своє організаційне й міжнародно-правове оформлення 1957 року в місті Екс-ле-Бен (Франція), де відбувся організаційний конгрес Всесвітньої федерації споріднених міст, яка пізніше дістала назву Всесвітньої федерації об'єднаних і споріднених міст (ВФОМ) -- World Federation of United and Twinned Towns (UTO).

У СРСР народна дипломатія, зокрема рух споріднених міст, була обумовлена політичною волею радянського керівництва й підпорядкована більшою мірою зовнішньополітичній ситуації і зведена до діяльності Всесоюзного товариства культурного зв'язку із закордоном, а з 1958 р. -- Союзу радянських товариств дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами. У радянський період місцеві ради були позбавлені права самостійно започатковувати міжнародне співробітництво. Згідно з постановою ЦК Компартії України Одеса у 1962 р. стала членом Всесвітньої Федерації споріднених міст¹³. Основними формами співпраці міст-побратимів у другій половині 1950-х -- першій половині 1960-х рр. було листування між представниками міської влади, обмін делегаціями міських і муніципальних властей, групами лекторів і фахівцями міського господарства.

У 1960-ті роки починають практикуватися такі форми, як обмін літературою, виставками, кінофільмами, записами радіопередач і статтями в газетах. Змінювалися не лише форми співпраці, збільшувалося число делегацій, обсяг і масштаби проведених заходів. 1970-ті -- 1980-ті рр. характеризуються пошуком нових форм співробітництва та їх поглибленням. Поряд із використанням традиційних (листування, обмін літературою, виставками, делегаціями), поширення набувають складніші форми: проведення Днів і Тижнів дружби. Ці великі комплексні заходи включали в себе поїздки делегацій, артистів, спортсменів, організацію різних виставок, показ кінофільмів, виступи лекторів, журналістів тощо. Лише у другій половині 1970-х років в Одесі були проведені Дні Оулу, Генуї, Марселя, Тиждень Генуї. Їхня головна мета -- ознайомлення широкої громадськості з життям, культурою та економікою країн, обмін досвідом. Одночасно були організовані Дні Одеси в Оулу, Балтіморі, Варні, Тиждень Одеси в Генуї і Сегеді. На початок 1990-х років Одеса встановила побратимські відносини з 14 містами світу.

Зв'язки між містами поступово переростали у співпрацю цілих областей, округів і повітів. У 1962 р був укладений договір про дружбу між Одеською областю та Варненським округом Болгарії¹⁴. У 1965 р. відносини Одеси й Сегеда переросли у співробітництво Одеської області з Чонградською Угорщиною¹⁵. Констанцський повіт Румунії поріднився з Одеською областю у 1974 р.¹⁶

Поява на політичній мапі Європи незалежної України кардинально змінила розвиток і підходи до міжрегіональної і муніципальної співпраці. Ліквідація державної монополії на культурну діяльність, децентралізація міжнародного культурного простору, поява великої кількості громадських організацій, приватних кампаній, які діють у площині культури та науки, інших факторів дала можливість на якісно новому рівні розвивати міжнародне співробітництво. У роки незалежності воно розширилося за рахунок таких нових напрямків, як членство в міжнародних організаціях, участь у міжнародних проектах, а побратимські зв'язки доповнились угодами про співпрацю або про наміри співпраці між містами. У більшості випадків вони передбачають лише економічне співробітництво відповідно до низки спільних проектів або одного з них. Співпраця найчастіше полягає в освітній, культурній, соціальній та екологічній сфері.

Сучасна тенденція інтеграційних процесів у Європі показує зростання впливу регіонів на ефективність функціонування національних економічних систем та активізацію міждержавних і міжрегіональних зв'язків. Співробітництво між окремими територіями поступово переходить на рівень місцевого управління, що раніше було пріоритетом внутрішньої політики держави. Розширення міжрегіональних і транскордонних зв'язків дало інтенсивний поштовх розвитку різних форм співпраці між окремими суб'єктами сучасної дипломатії -- регіонами, спілками й об'єднаннями низових адміністративних одиниць, містами, окремими населеними пунктами тощо. Слід зауважити, що сучасний етап міжрегіональної співпраці можна визначити як період становлення, пошуку контактів, констатації намірів, і тому укладені угоди не завжди переростають у конкретні спільні проекти і справи, але сприяють накопиченню досвіду.

Євроінтеграційні процеси слід також розглядати в контексті історії заселення та розвитку Одеського регіону. Наприкінці XVIII -- на початку ХІХ ст. у результаті декількох міграційних хвиль тут сформувалися поселення болгар, молдаван, гагаузів, німців, греків, албанців, сербів, росіян, швейцарців. Зокрема, території сучасної Одеської області виникло близько 200 таких поселень болгар, молдаван, 100 -- німців-колоністів, десятки грецьких і гагаузьких. Переселенці-колоністи принесли сюди свою національну культуру, ментальність, побут і мову та зумовили самобутність етнокультурного розвитку краю. Сьогодні на території регіону діють близько 50 загальноукраїнських і обласних національно-культурних товариств, об'єднань, серед яких найпотужнішим є Асоціація болгарських національно-культурних організацій України (діє з 1993 р.).

Одеська область є дійсним членом декількох європейських організацій: Асамблеї європейських регіонів (з 1992 р.), Робочої співдружності придунайських країн (з 1994 р.), Асоціації європейських прикордонних регіонів (з 2001 р.), Конференції приморських регіонів Європи (з 2004 р.), Асамблеї європейських виноробних регіонів (з 2004 р.) та Єврорегіону «Нижній Дунай» . Одним із найперспективніших за участю української сторони є Єврорегіон «Нижній Дунай», створений 14 серпня 1998 р. у румунському місті Галац, де відбулося підписання угоди про його формування. До складу Єврорегіону ввійшли Одеська область із боку України, райони Вулканешти, Кагул і Кантемир із боку Молдови й повіти Бреїла, Галац і Тульча з боку Румунії. У березні 2009 р., у Галаці, Єврорегіон реорганізовано в Асоціацію транскордонного співробітництва «Єврорегіон Нижній Дунай» з отриманням статусу юридичної особи.

У рамках Єврорегіону були реалізовані наступні програми: у 20002003 рр. -- проект «Придунайські озера, Україна. Стале відновлення та збереження природного стану екосистем», який фінансувався програмою ТАСІБ СВС, бюджет -- 2,5 млн. євро, «Бізнес -- інфраструктура Одеської області», «Запобігання надзвичайним ситуаціям та захист від паводків в Єврорегіоні», надана допомога Фонду підтримки підприємництва в Ізмаїлі тощо. Діяльність Єврорегіону дозволила залучити великі кошти міжнародної технічної допомоги. Більшість проектів, реалізованих на території Одеської області в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай», пов'язані з екологією та мають вузьке застосування. Загальна сума витрат на реалізацію проектів у форматі Єврорегіону складає понад 11 млн. євро. Причому більшу частину коштів виділили саме європейські фонди. З 1998 р. розпочалося плідне українсько-румунсько-молдовське культурологічне співробітництво з дослідження історії і культури населення Нижнього Придунав'я. За цей період зібрано великий етнографічний матеріал, видано чимало наукових досліджень з цієї проблематики. Гарною традицією стало проведення етнічних музичних фестивалів, семінарів, конференцій, форумів, метою яких є развиток культурного потенціалу Єврорегіону.

Активно працює в міжнародних організаціях місто Одеса. У 1992 р. Одеська мерія виступила одним із ініціаторів створення нової регіональної організації Міжнародного Чорноморського Клубу, а у 2000 р. вступила до Міжнародної Асамблеї столиць і великих міст (МАМ), стала членом клубу європейських мегаполісів «Євроміста» (2006 р., EUROCITIES). 2008 рік був особливим у міжнародній діяльності: Одеса стала членом організації «Чорноморський Єврорегіон» (створена з ініціативи міста), міжнародної організації «Ліга історичних міст», приєдналася до ініціативи організації «Мери за мир» щодо заборони ядерної зброї. У 2009 р. міська рада прийняла рішення про вступ до Європейської коаліції міст проти расизму, а наступного року оформила членство в туристичній асоціації «Дунайський центр компетентності». Цікавим напрямком співробітництва між містами став проект «DONAUHANSE», спрямований на збереження навколишнього середовища узбережжя Дунаю (з 2006 р.), у якому практичну допомогу надає Компанія «ТИНА ВЕНА»¹⁸. 20 березня 2019 р. на сесії міської ради прийнято рішення про вступ до Асоціації маркетингу європейських міст (European Cities Marketing Association). Це професійна організація, яка об'єднує адміністративні структури європейських міст, презентуючи їхні інтереси в сегментах відпочинку й ділового туризму. В асоціації представлено понад 100 міст із 32 країн Європи.

Двостороння співпраця між регіонами й містами була доповнена участю в постійних міжнародних проектах. Одеська область бере участь у декількох європейських програмах і програмі розвитку ООН: Програмах транскордонного співробітництва «Румунія-Україна-Республіка Молдова» (учасники програми: повіти Ботошань, Сучава, Ясси, Васлуй, Галац і Тульча у Румунії (Браіла як прилегла територія), Чернівецька та Одеська області України (Івано-Франківська, Вінницька, Тернопільська як прилеглі), вся територія Республіки Молдова), «Чорне море», «Південно- східна Європа» (з 2007 р.) та ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» (з 2011 р.). Одеська обласна рада й державна адміністрація підписали Меморандуми про співпрацю з Міжнародним благодійним фондом «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» (27.07.2015 р.), Благодійним фондом «Карітас Одеса УГКЦ», Благодійним фондом «Гуманітарний фонд «Єдність громади» (05.02.2015 р.), про співробітництво в рамках Стратегії ЄС для Дунайського регіону (18.02.2015 р.) та з ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна» щодо реалізації Проекту з оснащення діалізних відділень в Одеській області медичним обладнанням (26.07.2017 р¹⁹. У рамках реформи децентралізації область бере участь у 8 проектах, зокрема програмах Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні», «U-LEAD», українсько-шведському проекті «Підтримка децентралізації в Україні»²⁰.

Найактивнішим учасником міжнародних проектів є місто Одеса. З 2005 р. у місті проводиться День Європи. У рамках програми відбулося відкриття Європейського Клубу на базі Одеського національного університету (2007 р.), книжкові виставки, конкурси дитячих ілюстрацій і творчих робіт серед школярів «Проектуємо Європу майбутнього», презентації мов країн-членів ЄС, шкільних євроклубів та євростудій тощо. Проведення Дня Європи в травні кожного року стало звичним і для Одеської області. В 2007 р. вперше проведено День Сусідства (підтримали ініціативу міст Парижа, Брюсселя, Женеви, Рима). Багаторічні традиції сусідства, сформовані атмосферою одеських подвірь, знайшли своє продовження й розвиток. Традиційними стали Дні міст побратимів -- Дні Стамбула (з 2008 р.), Дні Німеччини (з 2007 р.), Дні Польщі (з 2009 р.), Дні Франції з фестивалем «Французька весна в Україні» (з 2005 р.), Дні Японії (з 2015 р.).

Особливе значення має проведення Дня міста Одеси. Кожного року це свято з одеситами розділяють делегації із багатьох країн, міст-побратимів. За 2006-2010 рр. у святкуваннях взяли участь 57 делегацій із міст побратимів, 326 делегацій, які представляли міжнародні організації, де є членом Одеса, громадські об'єднання, фонди, представники посольств, одеської діаспори. У рамках святкової програми традиційно проводиться Фестиваль польського кіно, виставки, виступи художніх колективів із різних міст-побратимів тощо. 18 квітня 2017 р. голова Одеської міської ради підписав Меморандум про участь у Національній мережі інтеркультурних міст України (ІСС-ЦА) у рамках програми Ради Європи, спрямованої на розвиток ідей і практичної реалізації інтеграції переселенців і національних меншин до громадського й культурного життя міста. Однією з кращих практик міжкультурної взаємодії, нарівні з Монреалем, Женевою та Мадридом, визнали створення Грецького і Стамбульського парків в Одесі²¹. На кінець вересня 2019 р. планується проведення в Одесі міжнародного форуму інтеркультурних міст за участю 127 міст із понад 50 країн світу. Співробітники КП «Грантовий офіс «Одеса 5Т» підготували проекти для отримання грантів у рамках Спільної Операційної Програми транскордонного співробітництва Європейського Інструменту Сусідства «Басейн Чорного моря 2014-2020», що доповнює існуючу програму «Румунія-Україна 20142020».

Обличчя Одеси -- це Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Два дні і дві ночі нової музики» (з 1995 р.), Міжнародний фестиваль джазу «ОдесаДжазФест» (з 2001 р.), Дні єврейської культури «Клез- мерфест» (з 2008 р.), Міжнародний музичний фестиваль «ODESSA CLASSICS», фестиваль «Золоті скрипки Одеси», фестиваль «Odessa// Batumi Photo Days» (з 2015 р.), бієнале «Море акварелі» та Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Freierfest» (з 2016 р.).

Асоціація болгарських національно-культурних організацій України запровадила проведення з 1998 р. етнографічних фестивалів «Всеукраїнський болгарський Собор». В останньому сьомому фестивалі (2016 р.) взяли участь близько десяти тисяч учасників, десятки етнонаціональних колективів з України, Болгарії і Молдови. Традиційно у травні масово відбуваються заходи, присвячені дню Святих братів Кирила та Мефодія. У 2018 р. Одеса та Болград у рамках цих свят приєдналися до міжнародної акції «Розите на България». У заходах, які відбувалися на центральній площі Болграда, взяли участь понад 200 чоловік. До акції приєдналися вихованці дванадцяти болгарських недільних шкіл із Болграда та сіл Кубей, Криничне, Оксамитне Болградського району, міста Ізмаїл і села Каменка Ізмаїльського району, міста Татарбунари та села Дельжилер (Дмитровка) Татарбунарського району, міста Кілія й села Новоселівка Кілійського району, а також міста Кропивницький. В Одесі у рамках акції було виконано танець «хоро».

За роки незалежності розвиток побратимських і партнерських відносин став надбанням не лише міста Одеси (23 побратими, 1 договір про наміри і 16 партнерів із 30 країн). В Одеській області чотири райони, один район м. Одеси, 16 міст і містечок уклали договори про побратимство або партнерство з 49 містами 16 країн світу.

Таблиця 1 Розвиток побратимських і партнерських зв'язків регіонів, місті населених пунктів Одеської області станом на 01.01.2019 р.