До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р.
Аналіз особливостей історичного наративу національно-демократичної революції на західноукраїнських землях України. Характеристика визвольної боротьби українців на Східній Галичині восени 1918 року. Дослідження діалектики першолистопадового повстання.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.04.2020 |
| Размер файла | 59,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2. Витоки міфу про «революційний характер», «революцію» на Східній Галичині 1918 р. слід шукати у спробах «вписати» «класову боротьбу» місцевого населення, якої насправді не було, у ширший контекст більшовицької й соціалістичної революції (про це, із-поміж іншого, свідчить записка Галревкому 1920 р. та публікація «Більшовика України» 1928 р.). Модифікація цього міфу відбулася в умовах хрущовської «відлиги» у відомій статті О.Карпенка, а його трансформація постала 1993 р. у вигляді «національно-демократичної революції на західноукраїнських землях».
3. Спогади безпосередніх творців Листопадового чину, джерела зовнішнього походження, а також тогочасна преса фактично не містять трактування досліджуваних подій саме як революції, а лише як переворот, роззброєння й т. д., що свідчить про їх суто мілітарний характер. їх генезу слід шукати в таємних планах 1916 р. українських офіцерів -- старшин ав- стро-угорської армії (відомих як гурток «першої УВО»), щодо відокремлення українських етнічних теренів від Габсбурзької монархії та приєднання їх до Наддніпрянщини.
Усе сказане доповнюється однак тим прикрим фактом, що сучасна вітчизняна історіографія у заявленій темі відмовчується, так і не спромігшись на принципову розмову без «-ізмів» та взявши на озброєння концепції, життя котрих почалося ще в 1950-х і продовжилося в 1990-х рр. Конче необхідної наукової дискусії «з приводу» досі немає, навіть попри нещодавній сторічній ювілей подій осені 1918 р.
References
1. Arendt, Kh. (2011). O revolyutsii. (I.Kosich, transi.). Moskva: Evropa. [in Russian].
2. Bevz, T. (2012). Fenomen «revoliutsiia» u dyskursakh myslyteliv, politykiv, naukovtsiv. Kyiv: IPIEND. [in Ukrainian].
3. Bohachevskyi, D. (1959). Ideolohichni osnovy lystopadovykh podii. Filiadelfiia: Oseredok Pratsi NTSh, 1959. [in Ukrainian].
4. Bohachevskyi, D. (1976). Na vozi i pid vozom: Kartyny z zhyttia halytskoho voiaka i pravnyka. Toronto: Dobra knyzhka. [in Ukrainian].
5. Buden, B. (2013). Zona perekhodu: Pro kinets komunizmu. (N.Vakhovska, transi.). Kyiv: Meduza. [in Ukrainian].
6. Cherchenko, Yu.A. (2009). Lystopadova natsionalno-demokratychna revoliutsiia v Halychyni 1918. Smolii, V. (Ed.) Entsyklopediia istorii Ukrainy, 6, 161--162. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].
7. Dolnytskyi, M. (1958). Viiskova pidhotova Lystopadovoho Zryvu ta yii zdiisnen- nia. Ukrainska halytska armiia u 40-richchia yii uchasty u vyzvolnykh zmahanniakh (Materiialy do istorii). Vinnipeg. [in Ukrainian].
8. Dyvnych, Yu. (1949). Na ispyti Velykoi revoliutsii 1917/18-1948. [in Ukrainian].
9. Eizenshtadt, Sh.N. (1999). Revolyutsiya i preobrazovanie obshchestv. Sravnitelnoe izuchenie tsivilizacij. (A.Gordon, transi.). Moskva: Aspekt Press. [in Russian].
10. Hnatevych, B. & Dumin, O. (1953). Ukrainska halytska armiia. Istoriia ukrainskoho viiska. Vinnipeg: Vydavets Ivan Tyktor. [in Ukrainian].
11. Hrytsak, Ya. (1996). Narys istorii Ukrainy: Formuvannia modernoi ukrainskoi natsii XIX--XXst. Kyiv: Heneza. [in Ukrainian].
12. Hutsuliak, M. (1973). Pershyi Lystopad 1918 roku na zakhidnykh zemliakh Ukrainy zi spohadamy i zhyttiepysamy chleniv Komitetu vykonavtsiv Lystopadovoho chynu. Niu- York; Vankuver. [in Ukrainian].
13. Kaminskyi, A. (1974). Mizh dvoma revoliutsiiamy (Vid selianskoi revoliutsii mynulo- ho do robitnychoi revoliutsii maibutnoho). Miunkhen: Suchasnist. [in Ukrainian].
14. Karpenko, O. (2006). Z istorii Zakhidno-Ukrainskoi Narodnoi Respubliky. Ivano- Frankivsk. [in Ukrainian].
15. Karpenko, O. (Ed.). (2001). Zakhidno-Ukrainska Narodna Respublika 1918-1923: Dokumenty i materialy (Vols.1--5). Ivano-Frankivsk: Lileia-NV. [in Ukrainian].
16. Kharari, Yu.N. (2018). 21 urok dlia 21 stolittia. (O.Demianchuk, transl.). Kyiv: Fors Ukraina. [in Ukrainian].
17. Kuchabskyi, V. (2015). Zakhidna Ukraina u borotbi z Polshcheiu ta bilshovyzmom u 1918-1923 rokakh. (T.Lisna, transl.). Lviv. [in Ukrainian].
18. Kuzma, O. (1960, 1931). Lystopadovi dni 1918 r.: Zi shkitsamy. Lviv; Niu-York: Chervona kalyna. [in Ukrainian].
19. Levytskyi, K. (1968, 1931). Velykyi Zryv (Do istorii ukrainskoi derzhavnosty vid bereznia do lystopada 1918 r. napidstavi spomyniv ta dokumentiv). Lviv: Chervona kaly- na; Niu-York: Vydavnytstvo Chartoryiskykh. [in Ukrainian].
20. Lozynskyi, M. (1922). Halychyna v rr. 1918-1920. [in Ukrainian].
21. Lysiak-Rudnytskyi, I. (1994). Istorychni ese. (Ya.Hrytsak, transl.). Vol.2. Kyiv: Osnovy. [in Ukrainian].
22. Lytvyn, M.R. & Naumenko, K.Ye. (1995). Istoriia ZUNR. Lviv: Olir. [in Ukrainian].
23. Lytvyn, M.R. & Naumenko, K.Ye. (1991). Istoriia halytskoho striletstva. Lviv: Kameniar. [in Ukrainian].
24. Makukh, I. (1958). Na narodnii sluzhbi. Ditroit: Vydannia Ukrainskoi vilnoi hromady Ameryky. [in Ukrainian].
25. Mirchuk, P. (1958). Pershyi lystopad. Toronto: Liga vyzvolennia ukrainy. [in Ukrainian].
26. Nimchuk, I. Ukrainska viiskova orhanizatsiia u Vidni v dniakh perevorotu (Prychynok do istorii budovy Ukrainskoi derzhavy v Halychyni). Retrieved from http://komb-a-ing- war.blogspot.com/2008/11/blog-post_3493.html [in Ukrainian].
27. Omelianovych-Pavlenko, M. (1929). Ukrainsko-polska viina 1918-1919. Praha: Nakladom Merkur-filmu. [in Ukrainian].
28. Paliiv, D. (1966). Lystopadova Revoliutsiia (Z moikh spomyniv). Ukrainska halytska armiia u 40-richchia yii uchasty u vyzvolnykh zmahanniakh v 1918-1919 rr.: Materiialy do istorii. Vol.III. Vinnipeg. [in Ukrainian].
29. Pidkova, I. & Shust, R. (Ed.) (2001). Lystopadove povstannia 1918 (Lystopadovyi Chyn, Lystopadovyi Zryv). Dovidnyk z istorii Ukrainy (A-Ya). Kyiv: Heneza. [in Ukrainian].
30. Plokhii, S. (2018). Brama Yevropy: Istoriia Ukrainy vid skifskykh voien do nezalezh- nosti. (R.Klochko, transl.). Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia. [in Ukrainian].
31. Shankovskyi, L. (1958). Ukrainska armiia v borotbi za derzhavnist. Miunkhen: Dniprova khvylia. [in Ukrainian].
32. Shlemkevych, M. (1958). Verkhy zhyttia i tvorchosty: Promovy - Dopovidi. Niu-York; Toronto: Kliuchi. [in Ukrainian].
33. Shults, E. (2016). Teoriya revolyutsii. Revolyutsii i sovremennye tsivilizatsii. Moskva. [in Russian].
34. Tarnavskyi, M. (2008). Spohady. Lviv: Vechirnia hodyna. [in Ukrainian].
35. Trylovskyi, K. (1936). Moi pershi dni u ZUNR. Litopys Chervonoi Kalyny, 11, 18--19. [in Ukrainian].
36. Tsehelskyi, L. (1960). Vid legend do pravdy: Spomyny pro podii v Ukraini zviazani z Pershym Lystopadom 1918 r. Niu York; Filadelfiia: Bulava. [in Ukrainian].
Анотація
До питання про характер (не)революційного руху на Східній Галичині в 1918 р. Іван Монолатій, доктор політичних наук, професор, професор кафедри політології, Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника (Івано-Франківськ, Україна)
Мета дослідження полягає в аналізі особливостей історичного наративу Листопадовий зрив (Листопадовий чин) - національно-демократичної революції на західноукраїнських землях - не як революції в її класичному варіанті, а військового перевороту з елементами національно-визвольної боротьби західних українців восени 1918 р.
Методологія дослідження спирається на принципи історизму, етнічної політології, системності, науковості, міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, історико-генетичний, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Автор дотримується методології інституціоналіза- ції політичних акторів в умовах політизації етнічностей.
Наукова новизна. На основі історико-політологічного аналізу історіографічної спадщини передумов і творення Західноукраїнської Народної Республіки охарактеризовано події 31 жовтня - 1 листопада 1918 р. як різночитання й узагальнення їх безпосередніх учасників, з'ясовано чинники політичних та ідеологічних «.пояснень» революційності «Листопадового зриву» в історіографії української діаспори ХХ ст.
Висновки. Твердження радянської та сучасної вітчизняної іс- торіографій про «революційний характер» подій на Східній Галичині 1918 р., а отже Листопадову 1918 р. національно-демократичну революцію - досі дискусійне. Галицькі українці леґальним чином проголосили Українську державу в межах Австро-Угорщини, очікували мирної передачі влади на Східній Галичині, а збройне повстання 31 жовтня - 1 листопада 1918 р. в геополітичних реаліях загострення польсько-українських взаємин стало доконаним фактом як військовий переворот. Унаслідок цього 1 листопада відбувся акт передачі державної влади у краї вповноваженим австро-угорського уряду Українській Національній Раді, а 13 листопада 1918 р. вона проголосила Західноукраїнську Народну Республіку. Витоки міфу про «революційний характер», «революцію» на Східній Галичині 1918 р. слід шукати у спробах «вписати» насправді неіснуючу «класову боротьбу» населення реґіону у ширший контекст більшовицької
й соціалістичної революції. Модифікація цього міфу відбулася в умовах хру- щовської «відлиги» 1957р. у відомій статті історика О.Карпенка, згодом його трансформація 1993 р. обернулася «національно-демократичною революцією на західноукраїнських землях». Спогади безпосередніх творців Листопадового чину, джерела зовнішнього походження, а також тогочасна преса фактично не містять трактування досліджуваних подій саме як «революції», а лише - як «перевороту», «роззброєння» й т. д., що свідчить про їх мілітарний характер.
Ключові слова: революція, військовий переворот, Східна Галичина, Габсбурзь- ка монархія, Західноукраїнська Народна Республіка.
Abstract
To the question of the character (not)revolutionary movement in eastern halychyna in 1918. Ivan Monolatii, Doctor of Political Sciences (Dr. Hab. in Political Sciences), Professor, Professor of Department of Politology, V.Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine)
The purpose of the study is to analyze the peculiarities of the historical narrative “The November Breakdown” (“November Action”) - the national democratic revolution in the Western Ukrainian lands - not as a revolution in its classical version, but a military coup with the elements of the national liberation struggle of Western Ukrainians in the Autumn of 1918.
The research methodology is based on the principles of historicism, ethnical politology, systemicity, science, interdisciplinarity. The following general historiographical methods are used: historiographical analysis, historical-genetic, terminological analysis, comparative, typological. The author adheres to the methodology of institutionalization of political actors in the context of politicization of ethnicities.
The scientific novelty. On the basis of the historical and political analysis of the historiographical heritage of the preconditions and the creation of the Western Ukrainian People's Republic, the events described on October 31 - November 1, 1918 as discrepancies and generalizations of their direct participants, clarified the factors of political and ideological “explanations” of the revolutionary “November Breakdown” in historiography of the Ukrainian diaspora of the 20th Century.
Conclusions. The assertion of Soviet and contemporary Ukrainian historiography about the “revolutionary nature” of events in Eastern Halychyna in 1918, and hence the November 1918 national democratic revolution, are still debatable. Halychyna Ukrainians legally proclaimed the Ukrainian state within the framework of Austria-Hungary, expected a peaceful transfer of power in Eastern Halychyna, and the armed uprising of October 31 - November 1, 1918 in the geopolitical realities of the intensification of Polish-Ukrainian relations became a feasible fact as a military coup. As a result, on November 1, an act of transfer of state power in Eastern Halychyna was authorized by the Austro-Hungarian government to the Ukrainian National Council, and on November 13, 1918, it proclaimed Western Ukrainian People's Republic. The origins of the myth of the “revolutionary character”, “revolution” in Eastern Halychyna in 1918, should be sought in attempts to “inject” the really non-existent class struggle of the population of the region into the broader context of the Bolshevik and socialist revolution. The modification of this myth occurred in the conditions of Khrushchev's “thaw” of 1957 in the famous article of Historian O.Karpenko, later the transformation of the myth began in 1993 in the form of a “national-democratic revolution” in Western Ukrainian lands. The memories of the direct creators of the “November Action”, the source of external origin, as well as the time press, in fact, do not contain the treatment of the events under study just as a revolution, but only as a coup, disarmament, etc., which testifies to the militaristic nature of events.
Keywords: revolution, military coup, Eastern Halychyna, Habsburg Monarchy, Western Ukrainian People's Republic.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Національні ідеї галицької молоді у 1900-1903 рр. Формування партійно-політичної системи у Східній Галичині та на Буковині. "Національний з'їзд" польських політичних сил 1903 р. Суспільна діяльність єврейських організацій на західноукраїнських землях.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 06.07.2012Відмінності між поглядами історика О.Ю. Карпенка і тиражованими офіційною радянською історіографією 1950-1960-х рр. Кліше, пов'язані з трактуванням характеру революційного руху на Східній Галичині та створенням Західноукраїнської Народної Республіки.
статья [44,2 K], добавлен 18.08.2017Характеристика особливостей виникнення анархістського руху в Україні в 1903-1904 роках. Дослідження "махаєвського" епізоду в анархізмі. Визначення й аналіз ролі перших анархістських груп в Одесі, яка стала центром анархістського руху в Східній Європі.
статья [28,5 K], добавлен 11.08.2017Революційні події у Відні 1848 р., поштовх посиленню визвольних рухів, об’єднаних під скіпетром Габсбургів у Галичині та Буковині. Господарська криза Австрії у період наполеонівських воєн. Посилення національного руху серед українського населення.
реферат [24,3 K], добавлен 11.05.2011Становлення та ідейні засади українських політичних партій в Галичині. Українська соціал-демократична партія як складова частина австрійської соціал-демократичної. Програми і напрями діяльності. Вплив Революції 1905 р. в Російській імперії на діяльність.
контрольная работа [35,0 K], добавлен 17.04.2014Проаналізовано правові засади та особливості розвитку українського національного руху в Галичині. Розгляд діяльності українських політичних партій та поширенні ідеї самостійності. Охарактеризовано основні напрямки суспільно-політичної думки того часу.
статья [21,3 K], добавлен 11.09.2017Дія української просвітницької самоорганізації, що діяла в другій половині XIX – першій половині XX ст. у Східній Галичині під назвою "Просвіта". Перший вияв діяльності "Просвіти". Тематика книжок про потреби галицьких русинів, про шляхи їх розвитку.
реферат [35,3 K], добавлен 03.11.2011Соціальні та національні проблеми імперії Габсбургів. Передумови та завдання революції. Буржуазна революція 1848 р. і реформи в Австрійській імперії. Революція в Галичині. Українці в імперському парламенті. Поразка революції і Жовтневе повстання у Відні.
курсовая работа [54,8 K], добавлен 05.07.2012Визначення причин виникнення голоду на Україні в період національно-визвольної революції 1648-1653 рр., аналіз його соціальних наслідків. Утворення Переяславської Ради як результат зближення молодої козацької держави із Москвою в часи голодного лиха.
статья [28,4 K], добавлен 20.09.2010Аналіз переговорів представників держав Антанти з українським національним урядом у 1917–1918 р., під час яких виявилися інтереси держав щодо УНР, їх ставлення до державності України. Аналогії між тогочасними процесами і "українською кризою" 2014-2015 рр.
статья [26,0 K], добавлен 11.09.2017
