Іван-Юліан Шпитковський та його курс лекцій зі сфрагістики

3. Византійська печатка, назва, вид.

Білет №9.

1. Основні частини печаті.

2. Печатки герман.[ських] племен.

3. Руські княжі печатки, опіка над ними.

Білет №10

1. Походження слова «печать», назвати цей термін в знаних студентові мовах.

2. Важніші прикмети печаткових легенд, їх зазначення на полі печатки. Їх юридичн.[ий] бік.

3. Печатки Північно-руських городів.

Білет №11

1. Важніша література про сфрагістику.

2. Хто мав право (носити) вживати печаток й сигнетів. Що то є гліптика?

3. Історія російської держ.[авної] печатки. Зміни печат.[них] знаків.

Білет №12

1. Форми печатних толоків. Їх матеріял.

2. Кара в старод.[авній] Греції за зловживання печаток.

3. Радянська державна печать. Охорона урядових радян.[ських] печаток. Заходи в разі їх затрат.

Білет №13

1. Печатна маса.

2. Поділ стародавн.[ьої] грецької печ.[атки] за її суспіль.[ною] ознакою.

3. Доля імператорських печаток за смертю їх власників.

Білет №14

1. Спосіб прикріплювання печаток.

2. Російські печатки приватних осіб.

3. Печатки галицько-володим.[ирських] володарів. Фальшування цих печаток.

Білет №15

1. Египетські й єврейські печатки.

2. Вага булли Александра ІІІ для розвитку печатництва в Сер.[едній]«Середньовічній»? і Зах.[ідній] Європи.

3. Теорії виникнення печатних знаків на печатках галицько-укра- їн.[ського] лицарства.

Білет №16

1. Спосіб привішування печаток.

2. Папські булли.

3. Ознаки печаток укр.[аїнських] козацьких старшин.

Білет №17

1. Спосіб замикання староримських письм.

2. Печатки литовських князів.

3. Рецепта крашення печатн.[ого] воску.

Білет 18

1. Староримські збірки сфрагістичні.

2. Печатки Зах.[ідно]укр.[аїнского] духівництва.

3. Спосіб інвентаризування й порядкування сфрагіст.[ичних] збірок.



Білет №19

1. Сигнетна мода в Стар.[одавньому] Римі й нахил до громадження сфраг.[істичного] матеріялу.

2. Гетьманські печатки, їх знаки.

3. Збірки сфрагістичні у Львові.

Білет 20

1. Наукове й практичне значення печаті (зага[льне]).

2. Запоріжські печатки, їх ознаки як сх.[ідно] укр.[аїнських] печаток.

3. Універс.[итетська] збірка печаток в нашому нумізматично-сфрагістичному Музеї.



Додаток В

Білети на залік з курсу сфрагістики

Білет №1

1. Вичислити кілька допоміжних істор.[ичних] наук та пояснити їх значення.

2. Зовнішні прикмети печатки.

Білет №2

1. Сфрагістика, її значення й завдання.

2. Види (форми) печатки.

Білет №3

1. Поділ печаток відносно соц.[іально] групової приналежності їх власників.

2. Важніша література сфрагістики.

Білет №4

1. Країни, що в них найраніше вживано печаток.

2. Активний й пасивний матеріял печатки.

Білет №5

1. Основне завдання печатки.

2. Роди картин на печатці.

Білет №6

1. Основні елементи печатки.

2. Етимолог.[ічний] вивід сл.[ова] «печать», назвати цей термін у знаних студентові мовах.

Білет №7

1. Форми печаток взагалі.

2. Роди печаток у стар.[одавній] Греції.

Білет №8

1. Роди печаток на грамотах.

2. Папські булли.

Білет №9

1. Основні частини печатки.

2. Спосіб прикріплювання печаток.



Додаток Г

Програма курсу з сфрагістики (грудень 1952 р.)

1. Допоміжні істор.[ичні] науки, їх значення (загально).

2. Сфрагістика, її значення (ін. sigiПographia), її завдання.

3. [Сфрагістика], розвиток дисципліни (від XVIII в.). Головніша література предмету.

4. Найстарші країни, де вживано печ[ат]ок (Вавил.[он], Єгип.[ет], Палест.[ина], Гр.[еція], Рим).

5. Основне (юридичне) значення п[ечат]ки: (легалізувати] доку- мен.[ти], замкн.[ути] письма).

6. Елементи п[ечат]ки: а) толок (вид: плитка, каблук, ручка), матеріал б) печ[а]тна маса (глина, метал, віск, лак, саджа). в) спосіб прикріплення печ[ат]ок.

7. Форми п[ечат]ок: кругла, овальна, остро-ов.[альна], 4-кутна, червова.

8. Роди печаток: відбиті (витиснені), висячі (одно-, дво- бічні).

9. Части п[еча]тки: знаки (предмети, геом.[етричні] фігури), легенди, (привіски).

10. Поділ [печаток] за змістом п[ечат]ки: картинні і [.. .]Пропуск у тексті.. (портр.[етні], сценіч.[ні], герб.[ові], письм.[ові]).

11. [Поділ печаток] за соціальними] групами (приналежністю до...) у феодал.[ьній] добі (пануючих, лицар[ів], духовн[их] і міст і т.).

12. Роди легенди: написи отокові (1, 2, 3 стрічкові), на полі печат.[ки], міжстроч. девізи, їх мова, рід букв, їх згідність зі зміст.[ом] докум.[енту], спосіб поміщення.

13. Печ[ат]ки: Вавилону (циліндр.[ичні], 3-кутн.[і]), Єгипту, Єврейс.[ькі] (в ритуал. знач. [ені] та [,..]Нерозбірливо.).

14. Грецька печ.[атка]: роди (сигнет, сфрагіс) індивідуал.[ьні], юридич.[не], знач.[ення], її завдання, виріб, кара за зловживання.

15. Римська п.[ечатка]: її завдання (замкнення письма) і легалізація докум.[енту]. Гемми (гліптика), мода й артизм, dactylathaca, право вживання п[ечат]ок в Римі.

16. Византійські й папські булли (печать й грамота), форма б.[ул] - двосторонність, монетна п.[ечать], contrasigillum, custodia.

17. П[ечат]ки герман.[ських] племен: за Меровінгів, Каролінгів, значення п[ечат]ки.

18. Розвиток різьби печаток на Зах.[ідній] Європі; назви важн.[ійших] мистців. Фальшування печаток.

19. Правне значення п[еча]тки на Зах.[ідній] Євр.[опі]: портретова за Каролінгів, булла папи Олекс.[андра] ІІІ - розвиток вживання печатки; нищення держ.[авної] п[еча]ки зі смертю володаря.

20. Кара за зловживання й фальшування печаток.

21. Польська п[ечат]ка. Її поділ за соц.[іальною] приналежністю власників: а) п[ечат]ки пануючих (маєстатич.[ні], портретові, піші, кінні, гербові, [....]Нерозбірливо.). Різниця м.[іж] печ.[атк]ами малопольс[ьких] а мазо- вец.[ьких] та литов.[ських] князів, між «пішою» і «кінною» печаттю.

б) лицарські п[ечат]ки: з гербом, його частю, сам щит, сам клейнод.

в) п[ечат]ка духовних: епископська (патроні, стояча, портрет.[на], ціла, погруддя), інституц[ій], низших (в береті, з книгою, вотивна і т.); форма п[еча]тки. г) міська п[еча]ть: вид (мури міста, вежа, портрет патрона), індивідуальні (гмерки), магістрат.[ські], цехові.

22. Руські печатки. Приклади та практичне значення сфрагіс.[тики]. а) П[ечатки] київських і півн[ічн]о руських князів (вид, краска п[ечат]ки), рід (сигнет й толоки); неусталеність печ.[атних] норм. Печатники. Б) П[ечат]ки п[ів]н[ічно]-руських городів і владик (візерунки, легенди, краска п.[ечат]ок) в) [Печатки] приватних осіб (малограмотн.[ість], замінність за п.[ечат]ки). Г) російські державні п[ечат]ки, зміни їх картин, наказ Ів.[ана] Грозного, рід і краска печ[ат]ок, 3 роди печ[ат]ок, печ.[атка] коронаційна. Радянська Державна П[ечат]ка. Регламентація радян.[ських] урядов.[их] п[ечаток]к. Заходи при втраті такої печатки.

23. Печатки галицько-володимирських володарів: а) кн.[язя] Льва Дан[илов]ича, короля Юрія, її латин.[ська] легенда. Печатник кн.[язя] Данила Курило. Їх роди, легенди, фальшування; п[ечат]ки литовських князів. Б) П[ечат]ки галиц.[ького] укр[аїнськ]ого лицарства-шляхти, їх вид, кирил[ичні] монограми. Наук.[ова] полеміка в предметі їх походження (Балт[ика], Помор[я], Угри, Схід, Захід). в) Печ[ат]ки східноукраїнські, козац[ьк]их старшин, гетьманів, Запоріжжя (печ[ат]ок вид, картини, кирил.[ичні] ініціяли, арматура), негеральдичність, легенди, її мови: араб.[ська], лат.[инська], поль.[ська]).

24. Науковий опис п[ечат]ки: форма, величина, тип, геральд [ичний] спосіб означення боків [печатки]; легенда, мова,стиль букв; практичні дії над печ.[аткою].

25. Рецепта на крашення печаткового воску.

26. Інвентаризування печ.[атних] збірок, в формі книжковій і картковій.

27. Істор.[ичні] дані нашого сфрагіст[ично]-нумізматичного Музею та його сфрагістичної збірки. Сфраг[істичні] збірки в м. Львові.



Додаток Д

План лекцій з сфрагістики на 1952 р. (Львів, УШ.1952)

1. Допоміжні історичні науки, їх значення - загально.

2. СфрагістикаВставка: «значення сл.[ова]». як допоміжна істор.[ична] наукаВставка нерозбірливо., її завдання. Значення поняття печаті, її ціль. Етимологія слова. Історія дисципліниВставка: розвиток від ХУІІІ в.. Література предмету. Збірки матеріал.[ів] наш [ого] муз [ею]Курсивом виділено вставки та виправлення подальшого часу..

3. Найстарші країни, де вживано печаті (Вавилонія - Палестина, Египет, Греція, Рим - Візантія, Папи. Сер.[едньовічна] Європа, слов'яни). Юридичне значення печаті. Фальшування печаток.

4. Елементи печаті: толок, печатна масаОлівцем зверху вставка: «віск».Початково: «Зміст знаків на полі печаті».Початково: «Поділ за фахом власників».Вставка нерозбірливо.; способи витиску склад[ової] часті печат[ного] знака. Роди й види печатей: привішування печаті. Кустодія.

5. Роди⁷⁷ знаків на полі печаті. Поділ печатей за рисунком: картинні з[ображенн]я з геометр.[ичною] фігурою; отоковий напис. Поділ печаті за змістом: письмові, картинні, портретові (піші, кінні, вотивні, жіночі), гербові.

6. Поділ за приналежністю до сусп.[ільних] груп⁷⁸ власників: імператорські, княжі і інш.[их] вельмож, духовні, лицарсько-шляхетські, міські, головно у феодальному періоді.

7. Легенди (отокові написи), девізи. Письмо, легенди. Печатно-гра- верський куншт на Заході. Важніші гравери печаток.

8. Перегляд польських печаток.

9. Руські [....] , литовсько-вкраїнс.[ькі] печаті.

10. Регламентація печаток держ.[авно]-публ.[ічних] інституцій в СССР. Заходи на випадок їх стратиВнизу аркуша вказівка: «Половина числа лекцій призначена на практичні вправи»..



Додаток Е

Практичні зауваження по виготовленню копій печаток

«Але тепер для наших практичних потреб, для роблення відбиток печаток запишемо собі таку рецепту: береться гіпс з порошкованим шлязом на 1/10 до 1/5 л на 1 л гіпсу. Той додаток робить гіпс гнучкий і гніткий без затрати його твердости. Для ліпших відбиток особливо в чужих архівах треба брати крошку житнього хліба. На всякий випадок перший спосіб ліпше удається. Помічна в тім випадку є пластеліна та інші способи».



Додаток Є

Спосіб описування печаток за І. Шпитковським

«Наприкінці лекції про притвердження печатки, її форму, знак на печатці, її тип та легенду хочемо сказати про методу наукового опису печаток.

Сказано було [вище], що [матеріалом для роблення] печатки є або метал або воск, згл. з т. зв. іспанського воску лаку та що вони є одно або двосторонніВиправлено «одно або двобічні».. Сі другі були звичайно під кустодією т.є. або накриті папером, взг. текстилем (сукно, полотно) взг. [находилися] в металевім, деревлянім або в паперовім ящику.

При науковім описі металевих печаток зовемо їх буллами і більше не описуємо. При папських буллах називаємо лише ім'я папи та кілька перших слів булли. При тім зазначуємо спосіб прикріплення печатки до грамоти.

Про різні 3 роди скірних вадах не говоримо, зазначуємо лише [коротко] скіряна привязка. При нитково-шнурковій привязціДодано - «філофлос». не розрізняємо їх роду ниток (вовна, бавовна, шовк чи лен) тільки зазначуємо одно-дво-трибарвну краску [привязки]. Способу привязки печатки до грамоти теж не описуємо, тільки зазначуємо «печать привішена».

При описі воску опускаємо хибну до тепер думку про печ.[атний] матеріал т.зв. мальта. «МаШа» то є восковий матеріал зложений з воску, гіпсу з домішкою глини. З 20 рецепт роблення печатної маси нема ні одної, що свідчило би про таку мікстуру т.зв. МаШї:а. Тут інтересно зазначити чого ми вище не сказали про спосіб роблення різно-баврного воску.

[...].

Не можна при описі вживати слів то чорний, червоний і т.д. віск бо по правді є се жовтий віск різно забарвлений. Дво-барвні печаті се рід іграшки і рідко стрічається. Синя дуже а дуже рідка.

Тому що матеріял печатки має великий вплив на форму степмелю- вання, [на] тип [печаті] та на її прикрпілення - для того подання матеріалу є дуже важне. При поданні матеріалу печаті робиться зайвим дальший опис печаті. Тому коротко подати метал чи віск [або] печать чи булла і зараз спочатку подати инші прикмети в клямрахЦі дужки в тексті..

Вистачить сказати булла оловяна, золота. При восковій печаті подати лише «печать» без додатку поєдинча чи зложена.

Якщо не подана краска воску то розуміється, що [мова] віск натуральний.

Форма печаток. До поданих вище форм печаток сказати, що круглих печаток не зазначувати. Не уживати терміну «яйцеватої» ані параболічної форми лише остроовальної. «Spitrowal» (щасливий термін [винахід] Mellys'a): печать щитоподібна, горою або долом заокруглена. Не уживати серцевата лише як «кєр» або «черва» (Kartenherz). Бенедиктинські печ.[аті] або картуш шестираменний з боками вгнутіДопис «з кінцями завиваними». Додаток «який він, не давати опису».. На всі «авантуричні» форми шкода висилюватися на опис, радше дати їх рисунок.

Величина. Відносини величини не конче зазначувати, якщо так, то в мм йде наперед височина, а потім ширина 21:10.

Стемпльовання. Для двобічних печаток термін монетна печатка не є властива, бо монети є і однобічні. Малі печ.[аті] на реверсі не зазначувати, то «секретні», лише контрольні. При буллах не конче зазначувати двобічність. Не уживати слів передня, задня, лише аверс, реверс. Опис аверсу лише зазначити . При описі реверсу згадати лише її істніння, зазначити лише при дуже важних випадках.

Тип печ.[аток]. Істнування письмової печатки не зазначувати. Портретова печ[ать] розуміється така, що на ній портрет власника печати (голова, погруддя). Візерунки інших (святих, історичні образи, архитек- тонічні, симболічні) належать до картинних.

Якщо герб вибивається,а прикраси мають другорядне місце то береться [сю картину] до гербів. Гербову печ[ать] трудну до опису зазначити лише [або дати рисунок]. Дрібні пояснення як герб щит клейнод дати в клямрах []. Боки«Сторони». печ[аті] дати по геральдичному значиться противно до звичайного способу.

Легенди. Легенди маємо троякі на полі, на образі⁸⁷ і краю (Um- AufRundschrift). Оток одно, дво- трирядовий. Якщо картина переділяє напис дай позему чертку. Для познаки нової лінії рядка пряма чертка. При описі гемм печати дай анфас (enfas). При звороті голови на ліво на право типу профіль зворот вліво, профіль зворот вправо [...].

Такі були б важніші замітки чи правила при описі печатки. При трудній для описі печатці краще дати рисунок або світлинку.

Размещено на allbest.ru