Вивчення німецькими вченими сільськогосподарського потенціалу українських земель під час Другої світової війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН

Вивчення німецькими вченими сільськогосподарського потенціалу українських земель під час другої світової війни

Корзун О.В.

Тема Другої світової війни залишається в історичній науці досить гострою. Не сходять зі сторінок наукових видань розкриття різного роду аспектів політики окупаційної влади, адже оприлюднюються все нові і нові документи, по- новому інтерпретуються вже відомі, крім того, ця тема до сьогодні не перестає бути топовою в політичних маніпуляціях. Популярними залишаються дослідження, присвячені стану і проблемам сільського господарства в роки війни. Однак дослідженню наукового забезпечення цієї сфери істориками приділялося недостатньо уваги, особливо в питанні вивчення німецькими вченими сільського господарства українських земель, використання їх напрацювань у військовій економіці. Аналіз цих питань дозволить детальніше відтворити події Другої світової війни, а саме, участь німецьких вчених аграрної сфери в цьому конфлікті планетарного масштабу, оцінити масштаби використання українського продовольчого, людського та інтелектуального ресурсу в умовах війни. Особливе зацікавлення викликає роль німецької наукової спільноти щодо реалізації націонал-соціалістами своїх планів по освоєнню «східного простору».

Історіографія стратегічних планів нацистів по освоєнню «східного» простору цікавило вчених вже давно. Особлива увага зверталася на вивчення геополітичних намірів Німеччини, посягань на аграрні ресурси українських земель. Зарубіжні дослідники в своїх наукових працях (М. Берлі [4], К. Макракіс [13], Р. Хахтманн [7], С. Флаховські [6]) звернулися до аналізу ролі наукової спільноти в реалізації і легітимізації цих планів. Ряд колективних робіт присвячений дослідженню діяльності провідних наукових інститутів часів нацизму, Товариства кайзера Вільгельма [2; 9; 11; 16], Німецького науково-дослідного спільноти [14] та інших [12; 18], які безпосередньо координували наукову роботу з реалізації задумів гітлерівців. До того ж, значна увага приділяється дослідженню самооцінки німецькими вченими свого співробітництва з нацистським режимом, їх відповідальності перед суспільством за наукові висновки [8].

Українські вчені І. Спудка і Л. Турчина [29], І. Верба [19], В. Шайкан [32], О. Салата [27], В. Удовик [30], працювали над питаннями, пов'язаними з діяльністю українських наукових установ за часів нацистської окупації, становищем інтелігенції, питаннями колабораціонізму. Окремі вчені надають загальну характеристику сільськогосподарської дослідної справи під час німецької окупації [25]. Біографічні дослідження відомих фігур аграрної науки часів окупації [5; 20] дають можливість через долі людей проаналізувати особистісний досвід вчених, їх мотиви взаємодії і стратегії виживання в умовах війни. Однак проблема вивчення німецькими вченими сільськогосподарського потенціалу українських земель в роки Другої світової війни до цього часу залишається не висвітленою у науковій літературі.

На момент приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів німецьке суспільство в цілому лишалось під враженням продовольчих труднощів та невдач Першої світової війни, коли відбулось різке падіння виробництва продуктів харчування та почався голод. Тому аграрному та продовольчому питанню гітлерівська влада з самого початку надавала ключову роль. Використання сільського господарства українських земель стало головним аспектом в геостратегічних і військових планах Німеччини. За його рахунок планувалося вирішити продовольчу і сировинну проблеми, які гостро стояли особливо під час військових дій. Варто також відмітити, що ще з довоєнних часів німецьке керівництво виношувало ідею створення автаркії - перш за все, організації самозабезпечення Німеччини продовольством [1, с. 90]. Згідно висновків німецьких експертів, важливу роль повинен був зіграти аграрна сфера окупованих східних областей і, перш за все, України [15, с. 205]. Для ефективної експлуатації цієї території створювався не тільки бюрократичний апарат, що гарантував швидкий доступ держави до продуктів харчування для забезпечення тотальної мобілізації всіх ресурсів під час війни, але й об'єднувались всі німецькі наукові сили для вивчення сільськогосподарського потенціалу окупованих земель. При націонал- соціалізмі головні німецьких наукових організацій

- Товариство кайзера Вільгельма (нім. KaiserWilhelm-Gesellschaft - KWG) і Німецьке науково-дослідне співтовариство (нім. Deutsche Forschungsgemeinschaft - DFG) з такою ж готовністю мобілізували всі ресурси для режиму, з якою взагалі переважна більшість німецьких вчених поставила себе на службу Третьому Рейху [10, с. 45]. Наука і політика тут особливим чином поєднувались один з одним: дослідники діяли як експерти в справі наукового консультування для політичних потреб.

Генеральний секретар міністерства сільського господарства і продовольства Третього Рейху, а пізніше і його міністр Герберт Баке (нім. Herbert Friedrich Wilhelm Backe) маючи значний вплив в наукових колах Німеччини (1937 р. - сенатор, а в 1941 р. - Перший віце-президент KWG), домігся великої інтеграції сільськогосподарських досліджень KWG з цілями «континентальної європейської економічної зони під керівництвом Німеччини». На практиці це виглядало як розведення рослин і тварин, адаптованих до сільськогосподарських умов окупованих територій. Тому ключовим завданням він вважав всебічне вивчення діяльності і результатів досліджень всіх радянських науково-дослідних інституцій аграрного спрямування, особлива увага приділялася українським НДІ [9, c. 15-16].

З початком військових дій з Радянським Союзом всі німецькі вчені, які опинились на окупованих територіях для збору наукової інформації або проведення наукових досліджень перебували в безпосередньому підпорядкуванні Центральної служби з досліджень Сходу (нім. Zentrale fьr Ostforschung), який підпорядковувався так званому «Східному міністерству» (нім. Ost ministerium)

- Імперському міністерству окупованих східних територій (нім. Reichsministerium fьr die besetzten ostgebiete, RMfdbO), очолюваний А. Розенбергом. А створений за його ініціативою Оперативний штаб (далі ОШР) (нім. Einsatzstab Reichsleiter Rosenberg) безпосередньо відповідав за організацію збору та вивезення всіх культурних цінностей, зокрема і наукового матеріалу.

При ОШР було створено окремий зондерштаб «Наука» (нім. Sonderstab Wissenschaft), який очолював Ганс Брайн (нім. Hans Braun). Завданням цього зондерштаба була конфіскація всіх наукових розробок, документації, книжкових зібрань і забезпечення ними на вимогу німецьких фахівців, які працювали на німецьку військову економіку і утримання військ. Це перш за все стосувалося сфер медицини, ветеринарії, сільського та лісового господарства [24, с. 300].

Варто згадати і Східну економічну організацію (нім. Wirtschafts organisation Ost), створену

німецьким командуванням ще до нападу на Радянський Союз, 19 лютого 1941 р., для економічного контролю над окупованими землями. Головою сільськогосподарського управління було призначено «праву руку» Баке, генерального секретаря міністерства сільського господарства Ханса-Йохима Ріке (нім. Hans-Joachim Ernst Riecke) [3, c. 35-36]. Спеціальним завданням ввіреного йому управління було також вилучення наукової документації, зокрема в науково- дослідних установах аграрного спрямування та передача їх для подальшого опрацювання фаховим німецьким інституціям.

Одним з результатів ОШР було створення робіт, названих «розробками» (нім. Ausarbeitungen). У більшості вони представляли собою базовий, науково обґрунтований підготовчий матеріал, який використовувався нацистами для реалізації політики інтеграції окупованих територій. До групи «Наука» залучалися тільки професійні кадри Німеччини, їх склад постійно змінювався і поповнювався новими фахівцями. До числа постійних співробітників на окупованих територіях належали тільки п'ять чоловік разом з керівником, питаннями природних наук займався Рудольф Прокш (нім. Rudolf Proksch) і Рудольф Тіле (нім. Rudolf Thiele), залучалися на певний термін ще 13 наукових співробітників, в т.ч.: геолог Г аррі Томсон (нім. Thomsen Harry), Харальд Фішер (нім. Harrld Fischer) з Інституту сільськогосподарської техніки при Університеті в Позена, економіст Вальтер Томс (нім. Walter Thoms) з Гейдельберга, мікробіолог Шварц (нім. Schwartz) з Карлсруе та ін. [26].

Цілями окремих наукових відряджень було вивчення інститутів, що представляли для німців особливий інтерес. Директор Інституту біології кайзера Вільгельма (ньому. Kaiser-Wilhelm-Institut fьr Biologie), Фріц фон Веттштейн (нім. Fritzvon Wettstein) підкреслював важливість захоплення, наприклад, насіннєвих колекцій як найголовнішим завдання під час війни. Була організована кілька груп експертів, які займалися вивезенням радянських сортових матеріалів [25, c. 65]. Одна з груп, яку очолювали Рудольф Тіле (нім. Thiele) і проф. Володимир Кундерт, влітку 1942 р. працювала в бібліотеках та наукових установах Одеси, де багато уваги приділялось вивченню результатів діяльності «Інституту Лисенка» (Всесоюзного селекційно- генетичного інституту Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна в Одесі). Група виконувала наукове замовлення Вальтера Гроса (нім. GroЯ Walter), директора Інституту біології і расової теорії (нім. Institut fьr Biologie und Rassenlehre), керівника расово-політичного управління націонал-соціалістична робочої партії (нім. Rassenpolitische Amt (RPA), і його заступника Вернера Гюттіґа (нім. Werner Hьttig) [24, c. 300].

Особливий інтерес у представників групи «Наука» в квітні 1942 р. викликав заповідник «Асканія-Нова», який був детально вивчений, а його бібліотека майже в повному обсязі вилучена. Значна частина матеріалів групи присвячена Криму, де працювали протягом усього 1942 Генріх Вальтер (нім. Heinrich Walter) в Нікітському ботанічному саду, професор Шварц на біологічній станції в Карадаге і Браун на Метеорологічної станції в Сімеїзі [24, с. 301].

Головним споживачем даних, зібраних Штабом, його звітів і «розробок» з наукового забезпечення сільського господарства були Вища школа з її інститутами, зокрема Інститут біології і расової теорії, і інші науково-дослідні установи Третього Рейху: Берлінський університет ім. Фрідріха Вільгельма, Познанський університет з його структурами, структури університету ім. Ернста Моріца Арндта та Імперське відомство з дослідження ґрунтів, Вища технічна школа в Карлсруе. Існувала також домовленість між Головною групою «Сільське господарство» Господарського штабу «Схід» про науковий супровід, забезпеченні їх працівників конфіскованої Штабом літературою і розробленими матеріалами.

Базуючись на розробках групи «Наука» на території Рейхскоміссаріата України у вересні 1942 р. було проведено переформатування аграрної науки: інституційно оформлено контроль за науковою сферою спочатку у вигляді Крайового відомства з питань сільськогосподарських досліджень і освіти, а в 1943 р. Крайового дослідного центру з виділенням в ньому окремої групи сільськогосподарських досліджень в Києві і з філією в Херсоні [28, с. 128-131]. Крайові дослідні центри повинні були провести організаційне та адміністративне об'єднання всіх дослідних установ та місцевих вчених-аграріїв, які залишились на окупованій території. При кожній науково-дослідній інституції на громадських засадах були призначені куратори з німецької сторони, під загальним науковим керівництвом ректора університету Геттінгена, професора, доктора Зоммера (нім. Georg-August-Universitдt Gцttingen prof. Sommer) [28, с. 86].

Як зазначав у доповідній записці відповідальний за організаційну складову сільськогосподарських досліджень в Рейхскомісаріаті України Кьорнер (нім. Kцrner) «природні та економічні умови сільськогосподарського виробництва в Україні значно відрізняються від німецьких, тому для сільськогосподарського освоєння потенціалу цього краю існують, крім усього іншого, дві передумови, які мають особливе значення: а) проведення широкого дослідження всіх питань, пов'язаних з сільським господарством, їх оцінка та передача в практичне застосування; б) поточна підготовка добре кваліфікованих місцевих спеціалістів [28, с. 85].

В лютому 1942 KWG розробив спеціальну програму, яка передбачала розширення діяльності та фінансування дослідницьких сільськогосподарських науково-дослідних інститутів на вже захоплених територіях. Керував цією програмою відомий вчений, професор агрономії

Берлінського університету, Оберфюрер СС Конрад Мейер (нім. Konrad Meyer-Hetling), [10, c. 53]. Він також керував сільськогосподарським напрямком в ДослідницькомурадіРейху (нім. Reichsforschungsrat - RFR), спеціальному державному органі, який «підтримував» сільськогосподарські, природознавчі та технічні науки в Третьому Рейху. Аграрну сферу представляли відділи ґрунтознавства (геологія, мінералогія, геофізика), тваринництва, лісового господарства та картографування [10, c. 22]. Головним завданням відділів було досконале вивчення окупованих територій для подальшого заселення німецькими поселенцями. Наукові теорії та висновки вчених, які працювали в цьому напрямку, ввійшли до наукової аргументації Генерального плану «Ост» (нім. «Generalplan Ost»), який вже в червні 1942 р. К. Мейер представив рейхсфюреру СС Гімлеру. Документ передбачав переселення 5 млн. німців на територію анексованої Польщі та на захоплені землі Радянського Союзу, де мільйони слов'янських та єврейських мешканців мали би бути поневолені, виселені чи знищені.

Генеральний план «Ост» тісно пов'язав академічні дослідження, раціональне планування та націонал-соціалістичну політику захоплення та винищення. В його розробці були задіяні зовсім різні наукові дисципліни, такі як геологія, кліматологія, архітектура, статистика, біологія, медицина, антропологія, соціологія, право, мовознавство, організація шляхів сполучення. Але особливе місце займали ветеринарія, генетика, агрономія, сільське та міське планування. Важливо відмітити, що в ході розробки плану вчені не тільки приймали до уваги те, куди було направлено цілі націонал-соціалістичної держави, але й самі їх формулювали. Автори планування спирались на статистичні дані, карти та літературу, які вже давно були зібрані різними науковими силами, що досліджували східноєвропейські території.

Діяльність відділу картографування яскраво демонструє цю тезу. Відділ знаходився під керівництвом географа Отто Шульц-Камфенхеля (нім. Otto Schulz-Kampfhenkel), який, маючи величезний вплив серед військового командування організував спеціальний загін особливого призначення (нім. Forschung Staffel zur besonderen Verwendung des Oberkommandoder Wehrmacht), що складається з покликаних до військової служби вчених. У загін входила група геологів, географів, гідрологів і біологів: Хайнц Елленберг (нім. Heinz Ellenberg), Фрідріх Хуттенлохер (нім. Friedrich Huttenlocher), Еріх Обердорфер (нім. Erich Oberdorfer), Еріх Отремба (нім. Erich Otremba), Йозеф Шмітюсен (нім. Josef Schmithьsen) і Генріх Вальтер (нім. Heinrich Walter) [18, c. 169, 179]. На відміну від військових географічних підрозділів вермахту, загін повинен був за допомогою аерофотозйомки уточнювати карти для військового командування. Наприклад, мова йшла по оцінці місцевості для проходження важкої броньованої техніки або можливості військового маскування. Але основна діяльність мала все-таки цивільний характер. Спільно з Інститутом агротехніки, живлення рослин і ґрунтознавства (директор Г Махов) загоном була проведена масштабна експедиція по уточненню ґрунтової карти України і створено карту ерозійних ґрунтів окупованих українських земель [17, с. 122--129].

Результати цієї роботи, за припущеннями вчених, були вивезені під час відступу німецьких військ і довгий час вважалося, що ці дані втрачені для вітчизняних вчених. Тільки нещодавно нами було знайдено в архівах України результати цієї експедиції, карту ґрунтів України з пояснювальним текстом [31, арк. 1-3]. Опис класифікує ґрунти з точки зору їх формування, фізичних якостей, хімічних властивостей. Поряд з цим даються рекомендації щодо заходів для поліпшення їх якостей в сільськогосподарському відношенні (приклади сівозмін для різних типів ґрунтів, меліоративних робіт, застосування різних за хімічним складом добрив).

Особлива увага приділялась питанням селекції. Директор Інституту селекційних досліджень (нім. Institut fьr Zьchtungsforschung) Вільгельм Рудольф (нім. Wilhelm Rudorf) особисто контролював всі українські селекційні установи [2, c. 293]. Селекційними дослідженнями на українському територіях займався давній колега Рудольфа, селекціонер Клаус фон Розенштіель (нім. Klausvon Rosenstiel) [17, с. 131]. Користуючись базою Українського НДІ селекції і генетики (102 співробітника, 6 дослідно-селекційних станцій, 26 сортових ділянок при цукрових заводах) [21, арк. 2-9], значна увага приділялась виведенню одно-насіннєвий цукрових буряків, дослідам з кок-сагизом, вирощуванням сортів злакових та бобових культур стійких до низьких температур та обмеженої вологості [5, с. 75].

Масштабну роботу по вивченню поширення шкідників в сільському господарстві вдалося провести на базі Інституту захисту рослин Очолили це наукова установа доктор зоології, професор Микола Шарлемань і, з німецької сторони, вчений-ентомолог професор, доктор Йоган Готфрід Шедль (нім. Schedl). Німецький вчений поставив за мету вивчення біологічних рас біошкідників та можливості їх взаємозаміни для подальшого розведення в штучних умовах. Для цього перевірялись висновки радянських науковців щодо використання біошкідника трихограми. Проводились досліди по випробуванню в місцевих умовах ряду німецьких препаратів по боротьбі з гризунами, деякими шкідливими комахами і хворобами рослин аби розробити уніфіковані підходи в боротьбі з шкідниками для всіх окупованих німцями земель [28, с. 145147]. Відділ прогнозування, який мав особливий першочерговим статус,проводив велику роботу по вивченню чисельності шкідників з метою розробки прогнозу. Вже восени 1942 р. було проведено широкомасштабну експедицію, для якої була розроблена спеціальна «Інструкція по осінньому обстеженню ґрунтів на зараженість шкідниками в сільському господарстві» (нім.

«Instruktion fьr die Herbstliche Bodenuntersuchung Inder Landwirtschaft») [22, арк. 3-10зв]. Щоб активізувати роботу на місцях, познайомити місцевих спеціалістів с німецькими досягненнями 17-23 жовтня 1942 р. в Києві проводилась Всеукраїнська конференція, на якій було заслухано понад 40 наукових доповідей. Перед фахівцями з регіонів виступали німецькі фахівці, які визначили основні принципи розвитку науково-дослідної роботи в сільському господарстві, особлива увага зосереджувалась на питаннях щодо захисту рослин (проф. Зоммер, проф. Шедлі, проф. Кюдевінд) [23, арк. 76-77зв]. нацистський сільськогосподарський колекція селекційний

З наближенням театру військових дій наукові проекти були згорнуті, а на німецьких кураторів була покладена основна задача по організації «евакуації» звітної наукової документації, елітного насіннєвого і племінного фонду, цінної літератури і навіть «цінних» місцевих науковців.

Таким чином, німецька наукова спільнота долучилась до реалізації нацистської політики щодо українських територій, працюючи в якості експертів, над легітимізацією гітлерівських проектів. Одночасно німецькі науковці-аграрії реалізовували свої наукові завдання, користуючись організаційними та фінансовими можливостями, які надавали владні та військові структури Третього Рейху. Радянська сільськогосподарська наука представляла особливий інтерес для німецьких політиків. Користуючись підготовленими місцевими науковими кадрами, використовуючи значний організаційний ресурс місцевого дослідної справи, вирішувалася не тільки продовольча і сировинна проблеми, але тривали дослідження по освоєнню «східного» простору для німецької нації. Війна, яка наклала відбиток на постулати наукової етики, надала можливість німецьким вченим відвідати українські інститути, узурпувати наукову документацію, колекції та селекційний матеріал. Однак, незважаючи на військовий конфлікт світового масштабу, переділ територій воюючими державами і режимами, аграрна наука продовжувала розвиватися, відбувався науковий обмін, хоча з різною часткою залучення і етичності.

Список використаних джерел

1. Arnold, K., 2005. `Die Wehrmacht und die Besatzungspolitik in den besetzten Gebieten der Sowjetunion: Kriegfьhrung und Radikalisierung im «Unternehmen Barbarossa', Berlin: Duncker undHumblot, 579 s.

2. 2002. `Autarkie und Ostexpansion: Pflanzenzucht und Agrarforschungim Nationalsozialismus. Geschichte der Kaiser- Wilhelm-Gesellschaftim Nationalsozialismus', Gцttingen: Wallstein--Verl, 306 s.

3. Benz, W., 2014. `Hans-Joachim Riecke, NS-Staatssekretдr: vom Hungerplanervor, zum «Welternдhrer» nach 1945', Berlin: wvb, Wiss. Verl, 127 s.

4. Burleigh, M., 1988. `Germany turns eastwards. A study of Ostforschung in the Third Reich', New York: Cambridge Univ, XI, 351.

5. Elina, O., 2014. `From Russia with Seeds: The Story of the Savitsky's, Plant Geneticists and Breeders', Studies in the history of Biology, Vol.6, No.2, p.62-79.

6. Flachowsky, S., 2008. `Von der Notgemeinschaftzum Reichsforschungsrat. Wissenschaftspolitikim Kontext von Autarkie. Aufrьstung und Krieg', Stuttgart, 545 s.

7. Hachtmann, R., 2007. `Wissenschaftsmanagementim Dritten Reich. Geschichte der Generalverwaltung der Kaiser-WilhelmGesellschaft', Gцttingen: WallsteinVerlag, Bd.1, 668 s.

8. Heim, S., 2002. `Die reine Luft der wissenschaftlichen Forschung: zum Selbstverstдndnis der Wissenschaftler der KaiserWilhelm-Gesellschaft', Berlin, 49 s.

9. Heim, S., 2008. `Plant breeding and agrarian research in Kaiser-Wilhelm-Institutes: 1933-1945; calories, caoutchouc, careers', Boston studies in the philosophy of science, Vol.260, Berlin; Heidelberg: Springer, X. 300 s.

10. Heinemann, I., Wagner, P., 2013. `Wissenschaft - Planung - Vertreibung :Neuordnungskonzepte und Umsiedlungspolitikim 20. Jahrhundertstuttgart :Franz Steiner Verlag. 223 s.

11. Henning, E., Kazemi, M., 2016. `Handbuchzur

Institutsgeschichte der Kaiser-Wilhelm. Max-Planck- Gesellschaftzur Fцrderung der Wissenschaften 1911-2011: Daten und Quellen', Berlin: Archiv der Max--Planck--Gesellschaft, 1080 s.

12. Jacobeit, W., Kopke, C., 1999. `Die biologisch-dynamische Wirtschaftsweise. Die Gьted der «Deutschen Versuchen fьr Ernдhrung und Verpflegung» der 1939 bis 1945', Berlin: Trafo-- VerlagWeist, 134 s.

13. Macrakis, K. 1993. `Surviving the Swastika. Scientific Research in Nazi Germany', New York: Oxford Univ, XII. 280 s.

14. Mertens L., 2004. `Nur politisch Wьrdige. Die DFG- Forschungs fцrderungim Dritten Reich 1933-1937', Berlin: Akad.- Verl, 414 s.

15. Tooze, A., 2008. `Цkonomie der Zerstцrung: die Geschichte der Wirtschaft im Nationalsozialismus', Mьnchen: Pantheon, 926 s.

16. Vierhausu, R., Broske, B., 1990. `Forschungim Spannungsfeld von Politik und Gesellschaft: Geschichte und Struktur der Kaiser-Wilhelm aus Anlassihres 75 jдhrigen Bestehenshrsg', Stuttgart, XII, 1010 s.

17. Walter, H., 1989. `Bekenntnisse eines Цkologen. Erlebtes in acht Jahrzehnten und auf Forschungsreisen in allen Erdteilen mit Schlussfolgerungen', Stuttgart; New York: Fischer, 365 s.

18. Hдusler, H., 2007. `Eine Sondereinheit fьr Militдr geografischen Beurteilung des Gelдndes. Weltkrieg', MILGEO: Schriftenreihe des Militдrischen Geowesens, Bundesministerium fьr Landesverteidigung, Vienna, 21, s.1-209.

19. Верба, І., 1995. `Сторінки історії Української академії наук в німецькій окупації (кінець 1941 - початок 1942 рр.)', Розбудова держави, №3, с.45-50.

20. 2006. `Г Вальтер, Ю. Клеопов і Г. Махов - забуті сторінки вітчизняної науки', УААН, ДНСГБ; уклад.: В. А. Вергунов, В. І. Мельник, за заг. ред. В. М. Єжова; наук. ред. В. А. Вергунов, Сімферополь: Таврида, 160 с. (Іст.-бібліогр. сер. «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії»; кн.13.)

21. Державний архів Київської області, Ф.-Р2412, Оп.2, Спр.243, Арк.2-9.

22. Державний архів Хмельницької області, Ф.Р-421, Оп.1, Спр.4, 58 арк.

23. Кашеварова, НГ., 2005. `Деятельность зондерштаба «Наука» Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга по конфискации ценностей научных учреждений Украины (1941-1943 гг.)', Библиотеки нац. акад. наук: проблемы функционирования, тенденции развития, Киев, Вып.3, с.298-316.

24. Корзун, О., 2015. `Науково-дослідні сільськогосподарські установи України в період окупації під час Другої світової війни: загальний огляд проблеми', Наукові записки Вінницького державного педагогічного у-ту ім. М. Коцюбинського, Вип.23 Серія: Історія: Збірник наук. праць, Вінниця: ДП «Державна картографічна фабрика», с.96-102.

25. 2014. `Перелік розробок підготовлених за дорученням Оперативного Штабу', Кошеварова Н. Г Діяльність Оперативного штабу Розенберга з вивчення нацистами «східного простору» (1940-1945). / НАН України, Інститут історії України, Київ: Інститут історії України. Ч.1.: Джерелознавче дослідження, с.393-479.

26. Салата, ОО., 2009. `Причини колабораціонізму української інтелігенції в умовах німецько-фашистської окупації 1941-1944', Гілея (науковий вісник): збірник наукових праць, Вип.22, с.111-118.

27. 2012. `Сільське господарство УРСР та його наукове забезпечення у роки Другої світової війни (1940-1945)': зб. док. і матеріалів, НААН, ДНСГБ, ЦДАВО України; Уклад.: В. А. Вергунов, О. В. Корзун та ін., Київ, 754 с.

28. Спудка, ІМ., Турчина, ЛВ., 2012. `Діяльність наукових установ часів окупації на території Рейскомісаріату «Україна»', Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, Вип. ХХХІІІ, Запоріжжя, с.130-135.

29. Удовик, ВМ., 2005. `Становище наукових установ в період німецької окупації України (1941-1944)', Актуальні проблеми Великої Вітчизняної війни 941--1944: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 27-28 квітня, 2005, Луганськ, с.215-221.

30. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Ф.3206, Оп.4, Спр.22, 3 арк.

31. Шайкан, ВО., Лисенко, ОЄ., 2005. `Колабораціонізм на території рейскомісаріату «Україна» і військової зони в роки Другої світової війни', Кривий Ріг: «Мінерал», 466 с.

Анотація

Встановлено, що німецька наукова спільнота долучилась до реалізації нацистської політики щодо українських територій. З'ясовано, що у роки Другої світової війни наукові проекти, пов'язані з сільськогосподарськими дослідженнями на українських територіях набули пріоритетності, оскільки допомагали в реалізації нацистської політики з освоєння окупованих ними земель. Визначено, що користуючись підготовленими місцевими науковими кадрами, використовуючи значний організаційний ресурс місцевої сільськогосподарської дослідної справи тривали дослідження по освоєнню «східного» простору для німецької нації. Виявлено, що Друга світова війна надала можливість німецьким вченим відвідати відомі українські інституції аграрного спрямування та узурпувати сільськогосподарські колекції та селекційний матеріал.

Ключові слова: німецькі вчені, сільськогосподарська дослідна справа, наукові дослідження, наукові проекти, українські землі, сільськогосподарський потенціал, нацистська політика, Друга світова війна.

The article analyzes the German scientific community which has been involved in the implementation of Nazi policies regarding Ukrainian territories. It is argued, that in the years of the Second World War the scientific projects, related to agricultural researches on Ukrainian territories purchased priority, as helped in realization of Nazi policy from land occupied by them development. It has been determined that using the local scientific personnel trained, using a significant organizational resource of local agricultural research, research on the development of the «eastern» space for the German nation continued.

It is discovered that the Second World War gave possibility to the German scientists to visit the known Ukrainian institutes and usurp agricultural collections and plant--breeding material.

Keywords: German scientists, agricultural research, scientific research, scientific projects, Ukrainian lands, agricultural potential, Nazi politics, World War II.

Размещено на Allbest.ru