Господарський розвиток за первісної доби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Первісна доба є дуже важливою та цікавою історичною епохою. Під час неї проходило формування людини як виду, та встановлення її панування. Це був дуже складний період для наших пращурів, період важких випробувань та звершень. Саме у цей час людина навчилась бути людиною. Опанувала ремесла, розселилася по поверхні Земної кулі, та створила перші суспільні об'єднання. Людина навчилась розмовляти, будувати житла, вдало оборонятися від диких звірів, полювати та рибалити, ліпити глиняний посуд, майструвати зброю, знаряддя для рибальства, та обробітку землі.

На жаль від цієї протяжної у часі доби не залишилось ні писемних, ні усних джерел інформації, тільки речові: кам'яні рубила, шкребки, кам'яні, кремнієві, мідні та бронзові наконечники для стріл чи списів. Були знайдені рештки будівель з кісток, каменю та глини, залишки глиняного посуду, знарядь для обробітку землі, ями для зберігання м'яса, кісток, тощо. Глиняні статуетки є матеріальним підтвердженням наявності духовної культури та релігії, а орнаментований посуд є свідченням наявності творчого мислення. Всі ці речі є неоціненими помічниками для істориків, які вивчають цю дивну епоху. Епоху коли людина стала людиною.

Мета моєї наукової праці - зібрати, систематизувати та проаналізувати якомога більше інформації про господарський розвиток за первісної доби.

Господарський розвиток за первісної доби

Первісна доба була найтривалішою і мабуть найскладнішим етапом в історії людства. За даними наукових досліджень людина з'явилась близько 3 мли років тому. Людство пройшло шлях від зародження людини як біологічного виду до сучасного фізичного типу, від первісного людського стада до родової та сусідської громад, племен та їхніх союзів, зародження державності, виникнення на рубежі IV -- III тис. до н. е. стародавніх цивілізацій.

Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам'яний (палеоліт, мезоліт, неоліт), бронзовий і ранній залізний віки. Найважливішими рисами первісної доби були перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства, існування роду як господарської одиниці, який поділявся на великосімейні виробничі колективи, громади спільної власності па землю.

Палеоліт - почався близько 2,5 млн. років назад і закінчився 12 тис. років тому. Основною формою організації суспільства була первісна община. Люди в такій общині були рівними по положенню, мали однакові права і обов'язки, не було багатих і бідних. Праця та споживання носили колективний характер і ґрунтувались на спільній власності. Знаряддя праці пройшли еволюцію від палки-копалки, примітивних кам'яних знарядь до мікролітів. Кількість їх видів досягла 100. Основні матеріали, з яких виготовлялись знаряддя в епоху палеоліту: камінь, кістка, ріг. Основні заняття: збиральництво, полювання, рибалка. Людина веде господарство привласнюючого типу. Головними заняттями населення були збиральництво, загінне полювання, рибальство. Людина навчилася видобувати та підтримувати вогонь, що було найвизначнішим технічним досягненням. Знайдено залишки господарсько-побутових комплексів, що складалися з жител, які нагадують курені, накриті шкурами звірів, ділянок, де обробляли кремінь, кістку, ріг, вогнищ і ям-сховищ. Тогочасна людина полювала на мамонтів, носорогів, коней, зубрів, биків, лосів, оленів, птахів.

Мезоліт (ХІІ - VIII тис. до н.е.). Епоха мезоліту починається після відступу льодовика (кінець X - IX тис. до н.е.) на північ і і пов'язана з потеплінням клімату. Винайдені вудка, гарпун, рибальські голки та сіті, поширюється лук і стріли. Проходить подальша еволюція знарядь праці, високого розвитку досягають мікроліти. З'являються крупні складні знаряддя - макроліти. Виникає перший транспорт, а саме водний (колоди, плоти, човни), що дозволяє годуватись з більшої території. Відбуваються перші спроби приручити тварин.

Перехідною епохою від мезоліту до неоліту був протонеоліт. Щодо умов ведення господарства цей період характеризувався виснаженням мисливських ресурсів, кризою привласнюючого і зародженням відтворюючого господарства, яке розпочалося з тваринництва. Першими прирученими тваринами були собака, бик і свиня. В цей час зародилося землеробство і виникли перші постійні поселення.

Неоліт - VIII - IV тис. до н.е. В цей період відбувається неолітична революція - перехід від привласнюючого типу господарства до відтворюючого. Це знаменується першим великим суспільним поділом праці: виділенням в окремі галузі землеробства і тваринництва. (Великий суспільний поділ праці - виділення основних галузей господарства). Вперше це відбувається на Близькому Сході, але швидко поширюються на усі інші території. Перехід до землеробства привів до виникнення осілого способу життя, що потім викликає зміну соціального устрою суспільства і виникнення держав. Кочові скотарські племена сприяли розвитку торгівлі.

Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше -- ралом. Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами). Збіжжя жали кістяними або крем'яними сернами. Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней. Розвивалося общинне ремесло. Використовувався перший штучний матеріал -- кераміка. Збереглося чимало цегляного посуду, випаленого з глини, оздобленого чорним, білим та жовтим орнаментами, жіночі статуетки прародительок. Для щоденного вжитку використовували миски, немальовані горщики сірого кольору. Зародилося прядіння і ткацтво, з'явився ткацький верстат. У неоліті остаточно завершилося формування техніки обробки каменю (шліфування, пиляння, свердління), вдосконалилися лук і стріли, з'явилися кам'яні сокири. Виник наземний транспорт -- лижі, віз, сани, волокуша. Худобу використовували як тяглову силу. Наслідком неолітичної революції стала досить розвинена система обміну.

Мідний вік, або енеоліт, у межах території України датується IV-III тисячоліттями до н.е. У країнах Стародавнього Сходу він розпочався понад 5 тис. років тому, а окремі мідні вироби знаходять тут ще раніше, навіть у шарах середини VI тисячоліття до н.е. (Яримтепе в Іраку, Чатал-Гуюк в Туреччині) чи кінця VIII тисячоліття до н.е. (Алі-Кош в Ірані).

З енеолітом пов'язана велика кількість відкриттів і нововведень. Людство опанувало перші метали -- мідь і золото. Перша мідь була самородна, знаряддя з неї ковані. Але скоро люди навчилися плавити цей метал з руди. Виникають копальні. Одну з них, що датується IV тисячоліттям до н.е., досліджено, наприклад, в урочищі Аї-Бунар у Болгарії. Тут відкрито великі виробітки мідної руди, виявлено знаряддя праці -- рогові кайла, мідні сокири, а також кераміку. З самородного золота в мідному віці виготовляли прикраси.

Виникає орне землеробство з використанням тяглової сили бика. Доказом цього є знайдена на одному з поселень культури лійчастого посуду у Польщі (Кржниця Яра) глиняна статуетка -- бики в ярмі. Румунські палеозоологи встановили деяку деформацію шийних хребців у биків, що ходили в ярмі. З'являється колесо, а відтак -- гарба, в яку запрягали також бика. Зображення таких двоколісних гарб є, наприклад, на плитах Кам'яної Могили поблизу Мелітополя. У курганах ямної культури виявлено рештки дерев'яних гарб. Вперше на території України їх знайдено в кургані Сторожова Могила поблизу Дніпропетровська. Тепер таких знахідок відомо багато. Лише однією Каховською експедицією у 1973 р. було виявлено 29 коліс від возів. У мідному віці коня привчають до верхової їзди. Важливу роль у прирученні коня відіграли племена середньостогівської і ранньоямної культур степової зони Східної Європи. Удосконалюється керамічне виробництво, з'являються гончарні печі, залишки яких виявлено, зокрема, у трипільців. Поширюється і розвивається прядіння і ткацтво. Входить у практику циліндричне свердлення кам'яних порід за допомогою порожнистого свердла, що застосовувалося найчастіше при виготовленні бойових сокир-молотів.

За мідним віком настав бронзовий, який охопив Ш-- II тис. до н. е. на Стародавньому Сході, а в Європі -- II тис. до й. е. Визначальними рисами цього періоду були існування відтворюючого господарства, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства, виділення скотарських племен. Високим був рівень громадського ремесла, насамперед гончарного та бронзоливарного. Виникли місцеві центри металургії та обробки бронзи. Обмін набув постійного та регіонального характеру. Обмінювалися мідь, бронза, золото, бурштин, фаянс, сіль.

Перехід до виробництва заліза на межі II -- І тис. до н.е. став визначальним моментом початку раннього залізного віку. У Західній Європі він поділявся на два періоди: гальштадський (900 -- 500 рр. до її. е.) і латенський (500 р. до н. е. -- початок нашої ери). Для гальштадської культури характерними були співіснування бронзових і залізних знарядь праці, перехід від мотики до сохи та плуга. У латенський період з'явилися залізні серпи, плужні лемеші, розвивалися ремесла, особливо ковальство, ювелірна справа, гончарство. На початку нашої ери на території, завойованій Римом, латенську культуру змінила так звана провінційна римська культура.

Основними ремісничими професіями були ковалі, зброярі, гончарі, будівельники. Зразки їхніх виробів знайдено у великій кількості як в розкопаних поселеннях, так і в могильниках. Виявлено чимало ремісничих майстерень, у тому числі ковальських, гончарських, ювелірних. Серед знайдених виробів найчастіше зустрічаються залізні сокири, серни, ножі, рибальські гачки, наконечники списів, стріл, бронзові пряжки, браслети, шпильки, посуд, античні прикраси, кераміка, намиста, амфори.

Удосконалення знарядь праці, розширення виробництва їх з металу, поділ виробничої сфери на сільське господарство і ремесло, виробництво додаткового продукту створили економічні умови для виникнення держав. Перші з них утворилися на Стародавньому Сході (Єгипет, Індія, Месопотамія) на зламі неоліту і бронзової доби.

Отже ми можемо бачити, що у цей період людство пройшло дуже складний шлях від звіроподібної мавпи до людини розумної. Люди навчилися говорити, гуртуватись у роди, а потім плем'я. Люди освоїли спочатку примітивні заняття, такі як збиральництво, полювання, а потім перейшли до ремесел: гончарства, примітивного ковальства, вироблення знарядь праці. Людство приручило диких тварин, навчилось обробляти землю та запасатись їжею. Люди навчились будувати житла, потім поселення, а згодом перейшли до цивілізаційного рівня. Тож ми можемо бачити, що під час первісної доби людство пройшло найважливіші етапи свого формування.

Список використаних джерел

господарський палеоліт первісний

1.Б. Д. Лановик, З. М. Матисяйкевич, Роман Матейко/Підручник.

2.Матеріали сайту STUD FILES [електронний ресурс] : https://studfiles.net/preview/2426261/

3.Матеріали сайту lektsii. Org [електронний ресурс]: https://lektsii.org/15-60237.html

4.Знаряддя праці кам'яного віку [електронний ресурс]: http://fb.ru/article/349328/orudie-truda-kamennogo-veka-foto-s-nazvaniyami.

Размещено на Allbest.ru