Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку Чехословаччини періоду "празької весни" у поглядах Честміра Цісаржа

Р. Постоловський

Анотації

У статті розглядають погляди Ч. Цісаржа на проблему суспільно-політичного розвитку Чехословаччини періоду "Празької весни".

Ключові слова: Чеська національна рада, молодіжна політика, засоби масової інформації.

The article deals with the viewpoints of Chestmir Zsisarge on social and political development of Chechoslovakia during Prague spring period.

Keywords: Chech national council, youth policy, mass media.

Основний зміст роботи

Більш об'єктивно оцінити роль Честміра Цісаржа в процесах "Празької весни" допомагають спогади, комуністів - реформаторів О. Дубчека та З. Млинаржа.

Так З. Млинарж дає Ч. Цісаржу наступну характеристику: "Після того як на політичну сцену вийшли радянські танки і коли більшість вчорашніх "гігантів" на справді виявилися карликами, я неодноразово насміхався, спостерігаючи за трансформацією деяких ще не так давно визнаними усіма "прогресивних": О. Черніка, Ч. Цісаржа, Г. Гусака, Р. Ріхти, та І. Шотоли" [1, с.83]. "Якщо б справа полягала лише у посмішці, то найбільшим улюбленцем публіки став би, Ч. Цісарж, він посміхався як для реклами зубної пасти, причому робив це при першій ліпшій нагоді і так вдало, що міг би досить вдало примати участь у виборчій компанії до американського конгресу. Але цього було не достатньо для того, щоб претендувати на роль яку відіграв О. Дубчек" [1, с.134].

В свою чергу О. Дубчек характеризує Ч. Цісаржа наступним чином: "разом з моїм обранням на посаду першого секретаря були обрані й нові секретарі ЦК КПЧ - Ч. Цісарж, Д. Колдер і Ш. Садовский. Цісарж був інтелектуалом, який мав в політичній кар'єрі злети й падіння. Ч. Цісар та Ш. Садовский стали на сторону реформ, Ш. Садовський був більш послідовним, тоді як Ч. Цісарж пережив складну еволюцію особливо після окупації" [8, с.154].

14 березня 1968 р., на засіданні ЦК КПЧ Ч. Цісарж був призначений відповідальним секретарем за сферу освіти, науки та культури [11, с.1]. В інтерв'ю з цього приводу Ч. Цісарж зазначив: "що культурну політику партії мають формувати комуністи, які є спеціалістами у цій галузі. Тому що інтерес партії додав Ч. Цісарж - це інтерес всього суспільства, який полягає у творені широкого простору для вільного, творчого розвитку мистецтва і науки та культурного рівня людей. Є неможливим, щоб партійні органи вважали працівників культури і митців лише за виконавців, якихось, директив складених кимось на горі" [10, с.3].

За даними опитувань серед громадян Чехословаччини станом на квітень 1968 р., Ч, Цісарж за рівнем довіри громадян серед партійних діячів займав четверту позицію після О. Дубчека, Й. Смрковського та Л. Свободи з 11,5 % [12, с.541].

Найбільшою популярністю Ч. Цісарж користувався серед студентів. Так чехословацькі студенти дали зрозуміти, що хочуть брати активну участь у політичному житті країни, коли після відставки А. Новотни з посади президента активно підтримували кандидатуру Ч. Цісаржа на цю посаду, хоч це висування під гаслом "Цісаржа на град" містило в собі певну долю жарту [9, с.111].

Ч. Цісарж наголосив на важливості врахування інтересів молоді у політиці партії. Молоді, яка у процесі відродження проявила конструктивну зацікавленість в суспільному розвитку, своє бажання самостійно представляти свої інтереси, потреби та ідеали [2, с.5]. І дав чехословацькій молоді наступну характеристику: "Характер сучасної молоді є неоднозначним. Загалом думаю, що найактивніша частина молоді, яка вважається політично незалежною, склала останнім часом іспит на справжню державність. Виявила таку зацікавленість до долі нашої країни, що викликало недовіру багатьох скептиків. Що для нас, середнього покоління, є болючим. Не так сприймається молоддю, яка має своє уявлення про ідеальний порядок. І цей ідеал набуде соціалістичного характеру, якщо на практиці доведемо, що така мрія є соціалізмом" [4, с.1].

На думку Ч. Цісаржа є нормальним в сучасних умовах, що різні інтереси, які не зміг виразити Чехословацький союз молоді, молодь виражає через незалежні організації окремих груп молоді, наприклад студентів. Нові незалежні організації можуть існувати довго, тому це буде довго розділяти інтереси робітничої молоді, селянської молоді та студентів. Суттєвим все-таки буде не менш специфічний інтерес групи молоді, але і суспільний інтерес молоді загалом і проти всього суспільства. А якого буде форма молодіжної організації покаже майбутнє [4, с.1].

10 липня 1968 р., розпочала свою роботу Чеська національна рада (ЧНР) яку, за одноголосної підтримки, очолив Ч. Цісарж [6, с.1-2].

Коментуючи своє призначення головою ЧНР для часопису "Руде право", Ч. Цісарж наголосив, що на сучасному етапі рада має виражати передусім чеські політичні ідеї та погляди, щодо державного устрою Чехословаччини у партнерстві з Словацькою національною радою. Крім того, зазначив Ч. Цісарж, вона має брати участь у формуванні чеських державних органів у федеративній Чехословаччині, а також займеться створенням пропозицій стосовно внутрішнього устрою чеської частини держави та ряду інших актуальних проблем [7, с.2].

Відповідаючи на питання про найближчі завдання ЧНР, Ч. Цісарж, зазначив, що таким завданням є підготовка першого робочого засідання ЧНР.Ч. Цісарж підкреслив, що в президії мають бути представлені представники всіх чеських земель, політичних партій та представники національних меншин, що проживають на території Чехії, Моравії та Сілезії.Ч. Цісарж наголосив на необхідності налагодження контактів з Словацькою національною радою й підготовці спільного засідання і додав, що ЧНР має враховувати реалії сьогодення для здійснення успішної діяльності [7, с.2].

Виступаючи на другому засіданні ЧНР, Ч. Цісар наголосив на важливості історичного продовження традиції Чехословацької державності, яка розпочалася з проголошення Національними зборами 14 листопада 1918 р., Чехословацької республіки та її першого президента Т. Макарика, і додав, що на сучасному етапі відбувається виправлення помилок, які негативно позначились на системі державного управління та докладаються зусилля для виведення чехословацького соціалізму на вищій рівень, по наданню йому глибших демократичних, гуманістичних, людських рис [3, с.1].

празька весна цісарж комуніст

Особливу увагу Ч. Цісарж у своїй діяльності приділяв засобам масової інформації (ЗМІ).

Так на нараді журналістів-комуністів 23 травня 1968 року.Ч. Цісарж виділяє два етапи розвитку чехословацької преси у період після січня 1968 р.

На першому етапі процесу відродження, зазначає Ч. Цісарж, преса допомогла розширити і поглибити процес критики помилок минулого, сприяла демократизації суспільного життя та брала участь у формуванні нового політичного курсу КПЧ й держави, допомогла мобілізувати найширші верстви народу і залучити їх до політичної діяльності. На цьому етапі преса допомагала зорієнтуватись комуністам, які були позбавлені інформації про події на січневому пленумі і дізнавались правду завдяки ЗМІ [5, с.3].

На другому етапі, починаючи від змови генерала Шейни, на думку Ч. Цісаржа, преса почала нарощувати об'єм повідомлень про проблеми та інформації сенсаційного характеру. Кількість стала переважати над якістю матеріалу, почали поширюватися напівправда і спекуляції. Часто непродумана критика колишньої діяльності партії і держави переростала у свідомості людей в суцільну дискредитацію періоду соціалістичного будівництва. Органи партії і держави, опинившись під тиском нагромаджених проблем, не змогли відповідати на питання з усіх сторін. Преса, підтримуючи програмні цілі, разом з тим не підтримує зусилля партії в опануванні ситуацією, а, навпаки, сприяє розвитку анархії. А для подальшого розвитку соціалізму важливим є те, яку роль візьме на себе преса, яка, на думку Ч. Цісаржа, повинна мати необхідну свободу слова [5, с.3].

Але, зазначає Ч. Цісарж, свобода не означає відкидання правил і норм роботи ЗМІ. Необхідно задуматись, наголошує Ч. Цісарж, над ідеєю і профілем кожного журналу. Це завдання не лише редакції, але й організації, що видає газету, адже не може довго тривати ситуація, коли сам автор статті вирішує, що друкувати, а що ні. Нормалізувати необхідно також стосунки між окремими редакціями і відповідними представниками партії та держави [5, с.3].

Необхідною умовою в роботі ЗМІ Ч. Цісарж назвав необхідність виступів поряд з офіційними діячами представників найрізноманітніших груп суспільства, адже останнім часом свої погляди в ЗМІ висловлює в основному інтелігенція, а необхідно залучати більше робітників і селян [5, с.3].

До окремої категорії в ЗМІ відносить Ч. Цісарж авторів, які мають особливу точку зору і своєрідні ідеї, що розходяться з позицією газети або інтересами держави. На його думку, було б добре, щоб редакції наголошували читачеві чи слухачу на своєрідному характері матеріалу [5, с.3].

Ч. Цісарж підкреслив, що ситуація існування надмірної свободи в ЗМІ, особливо на радіо та телебаченні, які, як дома, так і за кордоном вважаються офіційними інститутами держави, завдала шкоди закордонним інтересам Чехословаччини, тому життєво необхідною умовою роботи радіо і телебачення є ретельніший відбір об'єктивної інформації, офіційних заяв і коментарів [5, с.3].

Ми, додав Ч. Цісарж, звикаємо жити в новій атмосфері, яка характеризується свободою слова, критики, інформації. Хочемо щоб так було завжди бо в цьому бачимо одну з важливих умов здорового розвитку всього суспільного організму. Створення атмосфери небувалої свободи, соціалістичної свободи, такої, що виходить з самих глибоких потреб подальшого розвитку соціалізму в нашій країні. Комуністи і працівники в ЗМІ мають відіграти в найближчому майбутньому вирішальну роль. Але нажаль є випадки порушення принципів журналістської етики, що виражається у неповному висвітлені новин, недостовірності джерел, що викликає громадський резонанс й у перекручуванні офіційної інформації [2, с.5].

Для нього є суперечливим твердження про побудову соціалізму в Чехословаччині в 1960 р., (мається на увазі прийнята конституції у 1960 р., за якою Чехословаччина проголошувалась першою з країн народної демократії, в якій завершено будівництво соціалізму - Р.М. Постоловський).Ч. Цісарж наголошує, що в Чехословаччині були побудовані лише основи соціалізму і характер змін в суспільстві є очевидною складовою процесу подальшого розвитку. Другий аспект справи, на думку Ч. Цісаржа, полягає в тому, що соціалістичне суспільство не є суспільством, яке могло б досягти завершеної моделі, яка стає остаточною раз і на завжди. На думку Ч. Цісаржа сучасне суспільство в умовах науково технічної революції не може консервувати систему і свої інститути [10,с.1].

Значну увагу Ч. Цісарж також приділяв змінам у ідеологічній сфері. Аналізуючи цей процес він зазначив, що він не може бути однозначним. В політиці, додає Ч. Цісарж ми зробили значний заділ і є велика надія, що нова система, нова модель може утвердитись у відносно короткий період. Сфера мислення не має нічого, що необхідно узаконити, тут панує вільний розум, його потужність, його здатність зрозуміти. Не знаю іншого шляху до пізнання, до правди - ніж терпляче дослідження, висновки з спостережень, дискусія та полеміка. Цей процес проходить на всіх рівнях. Ми хочемо щоб наука була соціально корисною, але це не можливо без посилення наукових висновків та довіри до них, щоб ними керувались. І це є тривалий та виснажливий процес.

Хочемо і політику здійснювати науково і це є найскладнішим, тому що тут недостатньо лише вміння синтезувати максимально загальні висновки всіх наук, тут необхідно вміти об'єднати суб'єктивні фактори, людської взаємодії з його іноді непередбачуваними психологічними поворотами. Тому політика є не лише наукою, а й мистецтвом. А ідеологія, на мою думку, є відображенням реальної політики у свідомості людей. Наскільки є ця політика науковою, правильною, настільки захоплює і дана ідеологія [4, с.1].

Отже секретар ЦК КПЧ з питань ідеології Ч. Цісарж відповідав за сферу освіти, науки та культури в період "Празької весни" зосередив свою увагу на ролі молоді, діяльності парламенту (ЧНР) та функцій ЗМІ в процесі демократизації чехословацького суспільства.

Джерела та література

1. Млынарж З. Мороз ударил из Кремля; [пер. с чешского С.И. Разуван] / З. Млынарж. - М.: Республика, 1992. - 287 с.

2. Diskukuse na plenarnim zasedanl UV KSC. Sodruh Cestmir Cisar // Rude pravo. - 1968. - 3 dubna. - S.4-5

3. Druha schuze prozatlmnl Ceske narodni rady. Z projevu predsrdy Ceske narodnirady dr. C. Cisare // Rude pravo. - 1968. - 1 serpna. - S.1, 3

4. Cesta je otervana. Hovorim s tajemnikem UV KSC Dr. Cestmirem Cisarem // Kulturrni tvorba. - 1968. - № 15 - S.1,14

5. Cisar C. Uloha tisku v nasi spolecnosti / C. Cisar // Rude pravo. - 1968. - 30 kvetna. - S.3

6. Ceska narodni rada zvolena // Rude pravo. - 1968. - 11 cervence. - S.1

7. Ceska narodni rada vykrocila do zivota. Na besede s Dr. Cestmirem Cisarem // Rude pravo. - 1968. - 14 cervence. - S.2

8. Nadeje umira posledni. Vlastni zivotopis Alexandra Dubceka / [editor Jin Hochman]. - Praha: Svoboda-Libertas, 1993. - 296 s.

9. Pazout J. Mocnym navzdory. Studentske hnuti v sedesatych letech 20 stoleti / J. Pazout. - Praha: Prostor, 2008. - 344 s.

10. Vyvoj uz neni mozno zvratit. Hovorime se sodruhem Cestmirem Cisarem // Rudepravo. - 1968. - 28 brazna. - S.1,3

11. Zprava o zasedanl predsednictva UV KSC // Rude pravo. - 1968. - 15 brazna. - S.1

12. Skilling G. Harold Czechoslovakia's Interrupted Revolution / H. Skilling - Princeton: Princeton Univerity Press, 1976. - 924 p.

Размещено на Allbest.ru