Газета "Вестник Таврического земства" як джерело вивчення економічної діяльності земств Таврійської губернії (1897-1908 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГАЗЕТА "ВЕСТНИК ТАВРИЧЕСКОГО ЗЕМСТВА" ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗЕМСТВ ТАВРІЙСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1897-1908 РР.)

Ярослав Березняк

Анотація

Стаття присвячена дослідженню земської періодичної газети "Вестник Таврического земства", що упродовж 1897--1902 рр. видавалася у формі "Листка сельскохозяйственных объявлений" . Розглянуто мету та завдання періодичного видання упродовж всього часу його існування. Досліджено програму, шляхи поширення та ставлення населення до "Вестника" . Проаналізовано статті, присвячені економічній діяльності земств, окремо виділено публікації земського ветеринарного та агрономічного персоналу. Розглянуто причини, котрі призвели до припинення фінансування газети.

Ключові слова: "Листок сельскохозяйственных объявлений", "Вестник Таврического земства", Таврійська губернія, земство, газета.

Основною умовою входження України до євроінтеграційного простору є проведення комплексу державних реформ, найголовніша з яких - децентралізація влади та реформа місцевого самоврядування. За основу адміністративної реформи взято польську модель, котра дозволяє передати реальні повноваження регіональним органам управління. У той же час, не слід забувати вітчизняний досвід самоврядування, що втілювався в життя земськими установами на протязі другої половини XIX - початку XX ст.

Цінним джерелом вивчення діяльності земств Таврійської губернії виступає газета "Вестник Таврического земства", що видавалася упродовж 1897-1908 рр. Особливу увагу земській газеті дослідники почали приділяти після проголошення незалежності України в 1991 р.

З іншого боку, варто відзначити, що на сьогоднішній день немає комплексного дослідження, яке б охоплювало весь період видавництва газети.

Мета статті - аналіз газети "Вестник Таврического земства" як першоджерела до вивчення економічної діяльності земств Таврійської губернії (1897-1908 рр.).

В 1897 р. таврійські губернські збори ухвалили видавати при губернській управі "Листок сельскохозяйственных объявлений" та уповноважило передати 1000 карбованців (далі - крб.). Програма "Листка" затверджувалася Головним управлінням та включала в себе: оголошення сільських господарів губернії, приватних осіб та торгових фірм; телеграми та відомості про положення ринків збуту товарів сільського господарства; сповіщення повітових земських управ та інших закладів Таврійської губернії з питань сільського господарства.

"Листок" видавався двічі на місяць, щорічна оплата встановлювався на рівні 1 крб. Планувалося безкоштовно розсилати періодику земським управам Таврійської, Херсонської та Катеринославської губернії, міським управам, волосним та поліцейським управлінням. Оплата за публікацію одного рядка сягала 2 коп. для сільських господарів губернії, 4 коп. - для торгових фірм, 1 коп. - для земських управ [1, арк. 155].

Бажаючи забезпечити статут наміченому видавництву, Таврійська губернська управа звернулася до земських повітових управ з проханням співпрацювати та запропонувала їм: розміщувати у "Листку" розпорядження, що представляли б зацікавленість для сільських господарів губернії та повітів; публікувати відомості про ціни на хліб та стан місцевого ринку; надавати дані про стан врожаю та ціни на робочі руки; приймати передплату на видання та оголошення для нього, при чому за винагороду за цю роботу службовцям управи надавалось право отримувати 10 % від отриманих коштів [2, с. 202].

Уже в перший рік роботи в 1897 р. на "Листок сельскохозяйственных объявлений" підписалося 57 осіб, в 1898 р. - 8, ще 38 осіб підписалися на обидва роки. У 1897 р. від передплатників у видавництво надійшло 38 крб. 15 коп., у 1898 р. - 44 крб. 50 коп. Витрати на друк 8 номерів "Листка" у кількості 5160 екземплярів склали 121 крб. 80 коп. Нестача коштів покривалася з бюджету губернського земства [1, арк. 156].

В губернській управі зазначалося, що інформація, яка друкувалася у "Листку" була цікавою та важливою, але основної мети - бути посередником зі збуту та придбання сільськогосподарських продуктів так і не було досягнуто. У зв'язку з цим, розпочалися пошуки з реорганізації та популяризації "Листка".

Мелітопольська земська повітова управа рекомендувала видавати "Листок" щотижня, розсилати його безкоштовно усім закладам губернії, посадовцям та землевласникам, а також замінити 10 % винагороду за приймання передплати на право безкоштовного друку оголошень повітових земських управ. В свою чергу, губернський гласний М. Іваненко, за ініціативи якого заснували "Листок сельскохозяйственных объявлений", для залучення якомога більшої кількості передплатників запропонував: ознайомити усіх господарів губернії з "Листком", поширивши його через повітові земські управи та друкуючи оголошення про нього у всіх місцевих газетах; полегшити передплату та прийом оголошень через залучення до цієї справи волосних правлінь та земських начальників; проінформувати всі торгові фірми про існування земського періодичного видання, а також друкувати всі обов'язкові постанови земств, відомості про епідемії та епізоотії [2, с. 203]. земський газета стаття ветеринарний

Губернська управа врахувала вказані пропозиції і вже на наступний рік розширила та замінила програму "Листка", в якому публікувалися: урядові розпорядження; розпорядження і сповіщення земських управ Таврійської губернії; місцева земська хроніка; загальноземська хроніка; торгово- промисловий відділ (ціни на хліб, відомості про ярмарки, ціни на робочі руки); сільськогосподарський відділ (відомості про врожай, вказівки по боротьбі з шкідливими комахами, метеорологічні відомості, статті по сільському господарству); оголошення [2, с. 205].

У такому форматі "Листок сельскохозяйственных объявлений" виходив до 1903 р., коли губернське земство отримало дозвіл замінити його на періодичний орган з більш широкою програмою - "Вестник Таврического земства". У газеті друкувалися урядові заходи та розпорядження, відомості з народного господарства та медицини. Читачі могли знайти у ній обговорення питань за участі провідних спеціалістів губернії - агрономів, садівників, ветеринарів, а також поділитися власним досвідом.

У квітні 1904 р. на посаду секретаря редакції запрошений співробітник "Русского богатства" Л. Зак, котрий поставив видавництво газети на професійний рівень. Статті із загальноземських питань готували іногородні співробітники, а місцеві земські діячі - подавали інформацію з всіх сфер земського життя. Так, упродовж 1903-1905 рр. у "Вестнику" публікувалися статті уповноваженого з сільськогосподарської частини, кандидата сільськогосподарських наук М. Неручева "Порода скота отвечающая настоящему строю южно-русского хозяйства" [3, с. 61-64], "Агрономическая помощь населению" [4, с. 44-52], "К вопросу о земском участии в борьбе с филлоксерой" [5, с. 59-68], земського агронома В. Андрієвича "Из сельскохозяйственной деятельности Бердянского земства" [6, с. 52-59], земського ветеринара М. Шадріна "Об участии губернских и уездных земств в организации ветеринарной помощи" [7, с. 33-40; 8, с. 1-8].

На додаток, редакція розіслала усім кореспондентам Статистичного бюро та народним учителям листи з пропозицією доставляти кореспонденцію про місцеві потреби. Для пожвавлення зв'язку з передплатниками запроваджувалася рубрика "Вопросы и ответы", у якій присяжні повірені м. Сімферополя давали поради по земським та юридичним питанням [9, с. 3].

У 1907 р. "Вестник Таврического земства" видавався тиражом у 2400 екземплярів об'ємом 1 14 друкованих листа. За виключенням 78 екземплярів, що розсилалися передплатникам, усі інші передавалися безкоштовно у сільські та волосні правління, земські школи та бібліотеки-читальні, лікарські та фельдшерські пункти, земським гласним та страховим агентам. З внесених у кошторис 1907 р. 11 тис. крб. витрачено до 1 листопада 7 599 крб. 55 коп., отримано прибутку від передплати та оголошень на рівні 203 крб. 04 коп. В кошторис 1908 р. внесено за прикладом минулого року 11 тис. крб., з яких: друкарські витрати - 3 650 крб.; платня секретареві редакції - 3 тис. крб.; винагорода для співробітників - 900 крб.; гонорар за статті - 1850 крб.; поштові та експедиційні витрати - 1350 крб.; на виписку періодичних видань та на канцелярські витрати - 250 крб. [10, с. 108].

Що стосується змісту "Вестника" упродовж 1906-1907 рр., коли він видавався у вигляді щотижневої газети, необхідно відмітити, що характер опублікованих у ньому статей визначався завданнями видавничого характеру. Домінуючою темою була проблематика, пов'язана з ознайомленням сільського населення з земством. З цією метою вміщували статті з викладом організації земських закладів: "Что такое земство", "Как выбираются земские гласные", "Организация земских учреждений", "Откуда земство берет деньги", "Земское обложение", "Что делать земству", "Мелкая земская единица", "Земство и сбыт крестьянского хлеба" і т.д. Другорядними вважалися статті, присвячені загальнодоступному викладу діючого законодавства щодо селян ("Крестьянские права", "Крестьянские семейные разделы", "Усыновление в крестьянских семьях", "Новый закон о выходе из общины") та різні практичні відомості, що були необхідні в селянському побуті ("О переселении", "Как купить землю через Крестьянский банк", "Как открыть общество потребителей", "Как открыть народные товарищества", "Народные библиотеки"). Особлива увага приділялась прийомам удосконалення техніки сільського господарства, котрим присвячена серія статей, підготовлених земськими агрономами С. Олексіїнком та А. Левицьким, садовим інструктором О. Барсаком, спеціалістом головного управління землеробства К. Далем та деякими іншими фахівцями ("О травосеянию", "Боронирование озимых посевов", "О рядовой сеялки", "О томасшлаке") [11, арк. 131].

Намагаючись всебічно розширити світогляд читачів, редакція "Вестника" вміщувала на своїх сторінках немало статей з права, історії, природничих наук, повідомлення про найважливіші події внутрішнього життя Росії та кореспонденції з різних місць Таврійської губернії. Упродовж з 1 січня 1906 - 15 листопада 1907 рр. редакція у рубриці "Питання та відповіді" дала 310 відповідей на різноманітні запитання читачів, в основному в сфері права. За аналогічний період, оригінальних статей під окремим заголовком поміщено 356, що у середньому становила 4 статті на номер (52 номера у 1906 р. та 42 - у 1907 р.) До цього списку не увійшла кореспонденція, місцева земська хроніка тощо [10, с. 112].

Бажаючи визначити якою мірою матеріал, що друкувався у "Віснику Таврійського земства", задовольняли запити сільського населення та дізнатися, чи читають його селяни, редакція звернулася до сільських та волосних правлінь, земських шкіл та читалень з проханням дати відповіді на питання: 1) чи корисний "Вестник"? 2) його читають селяни? 3) потрібно продовжувати його видавництво? 4) про що надається недостатньо інформації? До 15 листопада в редакцію надійшло 634 відповіді, в тому числі від селян - 375. З 345 відповідей отриманих від сільських та волосних правлінь, 333 виразились, що "Вестник" корисний, 328 - видання потрібно продовжувати, 323 - газета селянами читається. З 246 відповідей, отриманих від земських вчителів та завідуючих земськими бібліотеками-читальнями, 236 дали позитивний результат на всі три питання. З ЗО земських гласних 27 відгукнулися, що "Вісник" корисний та його і далі потрібно видавати, 24 - що селяни газету читають. Взагалі, з 634 відповідей дали позитивне відношення до газети 604-609 респондентів, що дорівнює 95-96 %. Що стосується мотиву негативних відгуків відносно видавництва "Вестника", котрих нараховувалося 4-5 %, то респонденти відмічали малограмотність населення та недоступний для селян стиль викладення матеріалу. З іншого боку, доброзичливці "Вестника" вказували на те, що газета більше ніж будь-яка інша підходить до потреб селянського життя, ознайомлюючи населення з земством та подаючи йому необхідні в побуті практичні відомості та поради, а по популярності мови являється органом доступним і для малограмотного читача [11, арк. 132].

У 1908 р. "Вестник Таврического земства" перестав видаватися. З приводу його ліквідації на губернських земських зборах розгорілися жаркі дебати, в результаті яких незначною більшістю голосів ухвалено продовжувати видання, але адміністрація вирішила інакше - асигнування на газету виключалося з кошторису, внаслідок перевищення 3 % від норми [13, с. 65]. У свою чергу, Євпаторійська земська управа заявила, що "в даний момент існує багато популярних, дешевих та загальнодоступних газет і журналів для народу, тому освічені люди в сільській місцевості можуть обрати для себе періодику за власним смаком. Що стосується спеціальних земських органів, то вони в основному розсилаються безкоштовно та практично не мають передплатників, обходяться земству дорого та не окупають витрати по видавництву" [12, с. 208].

Упродовж 1906-1908 рр. в Російській імперії припинили своє існування 11 земських періодичних органів, серед яких крім "Вестника Таврического земства" виділялися "Владимирская газета", "Вестник Екатеринославского земства", "Вестник Новгородского земства", "Полтавская газета", "Саратовская земская неделя", "Сборник Херсонского земства" та ін. Дослідник з історії земств Б.Б. Веселовський констатував, що головна причина такої тенденції лежала не в економічній, а в політичній площині. Знищувалось все, що було запідозрено в політичній неблагонадійності і в першу чергу періодичні видання, книжні склади та інші організаційні центри, навколо яких групувався "третій елемент" [13, с. 64].

Таким чином, публікації "Вестника Таврического земства" є цінним джерелом з вивчення діяльності земств Таврійської губернії та включають до змісту статті, присвячені історії, праву, природничим наукам, з'ясуванню ролі земств у розвитку місцевого самоврядування. Особливу увагу заслуговують матеріали, опубліковані земським агрономічним персоналом.

Список використаних джерел