Главная Коллекция "Otherreferats" История и исторические личности Керівники органів НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) західних областей УРСР: кількісні та якісні характеристики (1944-1953 рр.)

Керівники органів НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) західних областей УРСР: кількісні та якісні характеристики (1944-1953 рр.)

Аналіз складу керівників НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) у західних областях УРСР упродовж 1944-1953 рр. Визначення принципу підбору працівників на ці посади, причин та хвиль їх ротації. Якісна характеристика керівника обласного управління НКВД-НКГБ (МВД-МГБ).

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.04.2019
Размер файла 55,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЕРІВНИКИ ОРГАНІВ НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УРСР: КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

(1944-1953 РР.)

Андрій ЖИВЮК*

У статті здійснено аналіз складу керівників НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) у західних областях УРСР упродовж 1944-1953 рр. На основі обробки масиву біографічних даних начальників обласних управлінь визначено принципи підбору працівників на ці посади, причини та хвилі їх ротації, змодельовано якісну характеристику керівника обласного управління НКВД-НКГБ (МВД-МГБ), виходячи з репрезентативної вибірки кількісних показників.

Ключові слова: народний комісаріат внутрішніх справ, народний комісаріат державної безпеки, міністерство внутрішніх справ, міністерство державної безпеки, західні області УРСР, радянізація, номенклатура.

керівник область західний україна

Живюк А. Руководители органов НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) западных областей УССР: количественные и качественные характеристики(1944-1953 гг.)

В статье осуществлён анализ состава руководителей органов НКВД- НКГБ (МВД-МГБ) западных областей УССР в 1944-1953 гг. На основании обработки массива биографических данных начальников областных управлений определены принципы подбора работников на эти должности, причины и волны их ротации, смоделирована качественная характеристика руководителя областного управления НКВД-НКГБ (МВД-МГБ), исходя из репрезентативной выборки количественных показателей.

Ключевые слова: народный комиссариат внутренних дел, народный комиссариат государственной безопасности, министерство внутренних дел, министерство государственной безопасности, западные области УССР, советизация, номенклатура.

ZhyviukA. Leaders of NKVD-NKGB (MVD-MGB) Bodies in Western Regions of the Ukrainian SSR (1944-1953): quantitative and qualitative characteristics

The article analyzes the leaders of NKVD-NKGB (MVD-MGB) bodies in western regions of the Ukrainian SSR in 1944-1953. On the basis of processing biographical data array of regional NKVD-NKGB (MVD-MGB) heads the principles of employees selection for these positions, causes and waves of their rotation are defined; qualitative characteristics of the head of the regional NKVD-NKGB (MVD-MGB), based on a representative sample of quantitative indicators are modeled.

Key words: People's Commissariat for Internal Affairs, People's Commissariat for State Security, Ministry of Internal Affairs, Ministry of State Security, the western region of Ukrainian SSR, Sovietization, nomenclature.

Метою нашої реконструкції є здійснення кількісного та якісного регіонального зрізу керівного номенклатурного складу НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) у західних областях УРСР упродовж 1944-1953 рр. Нижня хронологічна межа визначається січнем 1944 р., початком звільнення Західної України від нацистської окупації й відновлення тут радянської влади, у тому числі структури органів НКВД-НКГБ; верхня - ухваленням 15 березня 1953 р., після смерті Й. Сталіна, союзною Верховною Радою закону про об'єднання МГБ і МВД в одне відомство - МВД СРСР. Ці хронологічні маркери в основному збігаються зі здійсненням «другої радянізації» західних областей УРСР. Географічні рамки обмежуються територією Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської, Тернопільської областей, тобто регіоном, який на початок Другої світової війни входив до складу II Речіпосполитої.

Жив'юк Андрій Анатолійович - канд. іст. наук, доцент, завідувач кафедри історії України Рівненського Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. С. Дем'янчука них архівах Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської областей та Галузевому державному архіві СБУ, а також довідники Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934-1941: Справочник. - М.: Мемориал, 1999. - 504 с.; Петров Н. Кто руководил органами госбезопасности, 1941-1954: Справочник. - М.: Мемориал; Звенья, 2010. - 1008 с., дотичні документальні публікації НКВД-МВД СССР в борьбе с бандитизмом и вооружённым националистическим подпольем на Западной Украине, в Западной Белоруссии и Прибалтике (1939-1956): Сб. док. / Сост. Н. И. Владимирцев, А. И. Кокурин. - М.: Объединенная редакция МВД России, 2008. - 640 с. та інтернет-ресурси.

На сьогодні, за рідким винятком Редько А. Номенклатурний принцип добору, розстановки і підготовки кадрів у діяльності Обласного управління МВС у Станіславській області (1939-1962 рр.) // Історія міліції України: минуле і сучасне: зб. наук. праць за матер. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Івано-Франківськ, 15 травня 2009 р.). - Івано-Франківськ: ПЮІ ЛьвДУВС, 2009. - 308 с. - (Спец. випуск). - С. 292-296., не існує досліджень, де характеризувався б керівний склад органів НКВД-НКГБ (МВД- МГБ), що були створені та діяли у західноукраїнських областях упродовж 1944-1953 рр. Відсутні також реконструкції з аналізом цього керівного складу, виходячи з принципів його відбору, ротації, кількісної, якісної характеристик.

Існує стереотип, що компартійна й радянська номенклатура, котра прийшла до керівництва регіоном у 1944 р. - це «нові совєти», порівняно з «першими совєтами» 1939-1941 рр. Чи так це? Оновлення/неоновлення кадрового складу на прикладі начальників управлінь НКВД-НКГБ виглядає таким чином: з 21-го начальника УНКВД західних областей УРСР (Волинська, Рівненська, Дрогобицька, Львівська, Станіславська, Тернопільська), які працювали в регіоні впродовж 1944-1953 рр., до німецько-радянської війни на аналогічній посаді у Західній Україні перебував лише 1 (В. М. Трубников - начальник УНКГБ Чернівецької обл.); з 21-го начальника УНКГБ західних областей УРСР зразка 1944-1953 рр. довоєнний західноукраїнський досвід мали тільки 3 (Р. В. Крутов - начальник УНКВД Рівненської обл., А. Н. Мартинов - начальник УНКВД Чернівецької обл., О. Н. Михайлов - начальник УНКГБ Станіславської обл.).

Як бачимо з таблиць 1 і 2 Таблиці складено й подальші підрахунки зроблено за: Петров Н. Кто руководил органами госбезопасности, 1941-1954; НКВД-МВД СССР в борьбе с бандитизмом и вооружённым националистическим подпольем на Западной Украине, в Западной Белоруссии и Прибалтике (19391956); інтернет-ресурси., серед керівних працівників органів НКВД-НКГБ (МВД-МГБ), які отримали призначення до західних областей УРСР у 1944-1953 рр., теза про «нові совєти» знаходить своє підтвердження.

Таблиця 1

Начальники УНКВД-УМВД західних областей УРСР у 1944-1953 рр.

Прізвище, ім'я, по батькові

Область

Рік народження

Місце народження

Національність

Соціальне

походження

Освіта

Вступ до ВКП(б)

Робота в органах

Звання, вік

Термін

на посаді

Нагороди

Попередня робота

(Західна Україна)

гЧ

гм

со

LT)

ю

Гч

00

(Ті

10

її

гм

гЧ

13

АЛЕКСАНДРОВ Л.А.

Львівська

1

і

1

1

1

1

І

1

6 місяців, 1952-1953

1

1

АНТОНЮК

Іван

Оксентійович

Рівненська

1901

Подільська

губ.

українець

селянин

приходська школа,

прикордонна

школа

1928

1924

полковник,

46 років

5 років 7 місяців, 1947-1953

Ј

го

с

Т

S

І

О)

С[

о.

о

центральний апарат МВД УРСР

АСМОЛОВ

Олексій

Микитович

Рівненська

1906

Саратовська губ.

росіянин

селянин

військове училище, військова академія

1932

1947

генерал-майор, 41 рік

Гч

ті

сті

т-І

'3

к

U

S

го

1

гЧ

гм

m

LT)

KD

Гч

00

(Ті

10

її

12

13

ГОРБУНКО М.Н.

Тернопільська

1

1

і

1

1

і

1

1

4 роки 7 місяців,

1948-1953

1

1

ГРЕБЧЕНКО

Іван

Кузьмович

Львівська

1904

Харківська губ.

селянин

1

1928

1930

Полковник дб,

44 роки

3 роки 2 місяці,

1948-1952

орден ЧП

начальник УМВД,

Вінницька обл.

ГРИЦЕНКО

Олексій

Варфоломійович

го

.о

U

CD

та

U

'і

та

к

U

1905

Катеринославська губ.

українець

робітник

сільська школа, інститут, 2 роки

1931

1932

Полковник,

45 років

2 роки 4 місяці, 1950-1953

со

її

Оі

с[ ай

Ј 5

О 5

го

т

с

т

заст. начальника

УНКВД-УМВД,

Волинська обл.

ГРИЦЕНКО

Тимофій

Федотович

Волинська

1

і

і

1

і

1

1

і

4 роки 11 місяців, 1948-1953

1

1

ГРУШКО

Євген

Семенович

Львівська

1894

Тарнув

Люблінської губ.

росіянин

селянин

4-класне

училище

1920

1920

комісар міліції

2-го рангу,

50 років

2 роки 9 місяців, 1944-1947

S V О.

І н ГО

D о ^ с[ - а: о. го

° Ґп 1

LO го

заст. начальника

УНКВД, Ленінградська обл.

ЗАВГОРОДНІЙ

Михайло

Андрійович

го

.о

U

CD

та

U

'і

та

ь-

U

1900

Херсонська губ.

українець

селянин

неповна середня

1930

1921

полковник дб,

44 роки

1 рік 1 місяць, 1944-1945

І-

U

со

CO

I

0)

С[

Q.

О

начальник УНКВД, Одеська обл.

гЧ

ГМ

со

LT)

KD

Гч

00

(Ті

10

її

12

13

НЕІЗМАЙЛОВ

Пилип

Михайлович

го

.о

и

со

го

U

'і

го

г

и

1903

1

1

1

1

і

1

полковник,

42 роки

4 роки 7 місяців,

1945-1950

со

X

о_

гп

го

І

го

начальник УНКВД,

Полтавська обл.

ПРИХОДЧЕНКО

Микола

Якович

Рівненська

1

Харківська губ.

українець

селянин

1

і

1936

підполковник

8 місяців, 1944

1

і

САБУРОВ

Олександр

Миколайович

Дрогобицька

1908

В'ятська губ.

росіянин

селянин

1

1932

1936

генерал-майор,

36 років

6 років 7 місяців, 1944-1951

І-

U

X Н

LO и

S со

І со

0)

С[

Q.

О

командир

партизанського

з'єднання

САРАЄВ

Роман

Миколайович

Тернопільська

1903

Зміїв

українець

робітник

земська школа, гімназія, 2 класи

1930

1920

полковник дб,

40 років

2 роки 10 місяців, 1943-1946, 1953, Рівне

|ї

X °г

LO Г9

С= m

"1

і?

Оі г

Ј ь

° m со

начальник відділу УНКВД, Челябінська обл.

U

со

О

о_

<

X

<

и

Дрогобицька

1

і

і

1

і

1

1

і

2 роки, 1951-1953

1

і

т

S

СО СО

О 'І g ш g- S и u о

Q.

1-

Дрогобицька

1898

.о

U

CD

Ш

Q.

О

0)

росіянин

робітник

вище-початкове

училище

1918

1939

полковник,

55 років

3 місяці, 1953

1

начальник УМГБ, Дрогобицька обл.

гЧ

гм

m

LT)

KD

Гч

00

(Ті

10

гЧ

гЧ

12

13

т

S

Т ,s со

2 1 '§

ЇЗ к & <

Львівська

1903

Приморська обл.

українець

селянин

сільська школа,

вища прикордонна

школа

1927

1924

генерал-лейтенант,

50 років

3 місяці, 1953

1

міністр внутрішніх

справ УРСР

СУРКОВ

Микола

Васильович

Волинська

1904

.о

U

І

S

т

<

росіянин

робітник

вище-початкове

училище

1924

1920

полковник дб,

49 років

3 місяці, 1953

1

начальник УМГБ,

Свердловська обл.

ТРУБНИКОВ

Володимир

Матвійович

Рівненська

1907

та

CD

'fO

Q

росіянин

робітник

двокласне училище, інститут, 3 курси

1928

1934

комісар дб, генерал- майор, 37 років

4 роки, 1944-1948, 1953, Львів, Тернопіль

с

Т а *“

Г CD

1- ^

- X

CO Q- со гп

і *

^ м

CL

о

начальник УНКВД, Архангельська обл. (начальник УНКВД

Чернівецька обл.)

ФАДЄЄВ

Семен

Федорович

та

.о

U

CD

та

U

'і

та

ь-

U

1914

Одеса

росіянин

робітник

Інститут, 1 рік

1939

1937

полковник, 39 років

3 місяці, 1953

1

заст. міністра держбезпеки УРСР

ЯКОВЕНКО

Олександр

Михайлович

Волинська

1908

с;

Ю

О

го

.о

U

>S

го

Q.

>-

1-

українець

селянин

двокласне училище, інститут радянського будівництва, 3 роки

1930

1939

підполковник, полковник дб, 36 років

4 роки 1 місяць, 1944-1948

= т ^

X 1- X

ш н- о.

s С го

х

О го

центральний апарат

НКВД УРСР

Таблиця 2

Начальники УНКГБ-УМГБ західних областей УРСР у 1944-1953 рр.

Прізвище, ім'я, по батькові

Область, залізниця, військовий округ

Рік народження

Місце народження

Національність

Соціальне походження

Освіта

Вступ до ВКП(б)

Робота в органах

Звання, вік

Термін на посаді

Нагороди

Попередня робота

(Західна Україна)

гЧ

гм

сп

LT)

Гч

00

(Ті

10

її

гм

гЧ

13

ВОЛОШЕНКО

Костянтин

Ісидорович

Львівська

1905

Пенза

росіянин

робітник

міське училище,

3 кл.

1930

1931

полковник дб,

39 років

7 місяців, 1944

2 ордени ЧЗ

начальник УНКГБ,

Алтайський край

ВОРОНІН

Олександр

Іванович

Львівська

1908

Владимирська губ.

росіянин

робітник

сільська школа, радпартшкола

1928

1937

комісар дб

3-го рангу, 36 років

4 роки 2 місяці, 1944-1948

с

т

с

т

І-

S

І

0)

С[

о.

о

начальник УНКГБ, Сталінградська обл.

КОЖЕВНИКОВ

Сергій

Федорович

Дрогобицька

1904

Ніжин

росіянин

кустар

вище-початкове

училище

1926

1925

генерал-майор, 47 років

4 місяці, 1951-1952

1

центральний апарат МГБ СРСР

КОЛОМІЄЦЬ

Василь

Дмитрович

Тернопільська

1905

Кременчук

українець

службовець

вище-початкове училище, технікум, 1 рік

1939

1922

полковник дб,

41 рік

6,5 років, 1946-1952

с

т

І-

т-1

с

т

гм

<=;

S

І

0)

С[

Q.

о

заст. начальника УНКГБ, Львівська обл.

гЧ

гм

сп

LT)

KD

Гч

00

(Ті

10

її

12

13

КОСТЕНКО

Арсеній

Григорович

та

.0

U

CD

та

U

'і

та

ь-

U

1900

Харківська губ.

українець

службовець

семирічка

1940

1920

полковник, 51 рік

1 рік 4 місяці, 1951-1953

І-

U

CD

CD CD гН ^

„ х

1= о_ т т s v і а: оі та с[ і

Q. (О

О

гм

заст. начальника УМГБ,

Станіславська обл.

КРУТОВ

Роман

Васильович

та

.о

U

CD

та

U

'і

та

Ь-

U

1903

Саратов

росіянин

селянин

шестикласне училище,

радпартшкола

1927

1929

полковник дб, 43 роки

1 рік 1 місяць, 1946-1947

1

начальник УМГБ, Ошська обл.

(начальник УНКВД

Рівненська обл.)

МАЙСТРУК

Володимир

Федорович

Тернопільська

1903

Проскурів

українець

робітник

трудова школа, 4 роки, інститут компросвіти,

5 місяців

1928

1932

підполковник, полковник дб,

41 рік

8 років 4 місяці, 1944-1952, Дрогобицька, Львівська обл.

CD

CD

го „ Т

р:

<и ^

О

гм

заст. начальника УНКВД, Київська обл.

МАЛІНІН

Леонід

Андрійович

Тернопільська

1907

Q.

>-

Ю

І

S

Q.

0)

1

го

ш

росіянин

робітник

технікум, 3 роки

1931

1933

комісар дб, 37 років

1 рік 2 місяці, 1944-1945

1

начальник УНКГБ, Новосибірська обл.

гЧ

гм

со

LT)

KD

Гч

00

(Ті

10

її

12

13

МАРТИНОВ

Олександр

Миколайович

Волинська

1908

та

CD

'го

Q

росіянин

робітник

оГ

It

і-

Q.

с

1931

1935

підполковник дб,

36 років

8 місяців,

1944

І-

U

СО

CO

I

0)

С[

CL

о

ОВ ЧА

(начальник УНКВД

Чернівецька обл.)

О і sc со х о ш і >s

s 2'ї

5" S

2 $

Волинська

1905

область Війська Донського

українець

робітник

технікум, 1 рік, робфак інституту, 2,5 роки

1928

1932

полковник дб,

42 роки

2,5 роки,

1947-1949

І-

U

СО X со го s v Ј го**

CL

о

контррозвідка ЧА

МИХАЙЛОВ

Олексій

Никифорович

та

.о

U

CD

та

U

'і

р

и

1905

Луганськ

українець

робітник

заводська школа, інститут,

3 роки

1924

1939

полковник дб, 39 років

2 роки 5 місяців, 1944-1946

X

т

I-

U

со

со

S

I

0)

С[

CL

о

заст. наркома держбезпеки Узбецької РСР (начальник УНКГБ

Станіславська обл.)

МИХАЛЬЧУК

Тимофій

Антонович

Рівненська

1903

Волинська губ.

росіянин

селянин

комуністичний університет, 2 роки

1929

1938

полковник, 47 років

1 рік 4 місяці, 1950-1951

1

заст. начальника

УМГБ, Львівська обл.

МОРОЗ

Микола

Тихонович

Дрогобицька

1908

Харківська губ.

українець

робітник

семирічка, інститут,

2 роки 9 місяців

1929

1933

полковник, 40 років

3 роки, 1948-1951

орден ЧЗ

заст. начальника УМГБ, Дрогобицька обл.

гЧ

ГМ

со

LT)

KD

Гч

00

(Ті

10

її

12

13

ПОПЕРЕКА

Михайло

Степанович

оаі/

1910

Барановичі

українець

робітник

військово-політичне учи

лище, військово-політична академія, 2 курси

1932

1938

генерал-майор,

34 роки

2,5 роки, 1944-1946,

1952-1953,

Львівська обл.

І-

U

т-1

с

т

S

І

0)

С[

Q.

О

ГО

заст. начальника

УКР «Смерш», ПКВО

РЕШЕТОВ

Микола

Антонович

Рівненська

1903

Тамбовська губ.

росіянин

селянин

го

с;

о

3

1-

Q.

го

с

С[

го

Q.

1923

1923

полковник дб, 41

рік

9 років, 1944-1953

ГО

- т

С V

т с

<=; «ч

їй

С[ -

CL СО о СО гм

начальник УМГБ,

Чернівецька обл.

САРАЄВ

Роман

Миколайович

го

.0

U

со

го

с;

U

'і

го

г

и

1903

Зміїв

українець

робітник

земська школа, гімназія, 2 класи

1930

1920

полковник дб,

44 роки

3 роки 1 місяць, 1947-1950

Ј

го

с

т

S

І

0)

С[

Q.

о

центральний апарат МГБ УРСР (начальник УНКВД, Тернопільська обл.)

СИДОРОВ

Іван

Данилович

Волинська

1910

Воронезька губ.

росіянин

селянин

інститут, 0,5 року

1931

1932

полковник дб,

39 років

3 роки 4 місяці, 1949-1953

1

начальник УМГБ Кіровоградська обл.

т

S

со Cfl

О g

X о S

ш g- S u u о

Q.

1-

Дрогобицька

1898

.о

и

со

ш

Q.

О

0)

росіянин

робітник

вище-початкове

училище

1918

1939

полковник, 54 роки

11 місяців, 1952-1953

1

заст. начальника УМГБ, Дрогобицька обл.

гН

(N

го

ІЛ

(О

г*.

00

О)

ОТ

11

12

13

ЦВЄТУХІН

Федір

Андрійович

Рівненська

1904

Херсонська губ.

українець

службовець

семирічка

1937

1929

підполковник дб,

40 років

3 роки 4 місяці,

1944-1947

ордени ЧП, 2 ЧЗ

центральний апарат

НКГБ УРСР

ШЕВЧЕНКО

Володимир

Григорович

Рівненська

1912

Київ

українець

робітник

інститут,

2 роки

1938

1932

пол ковник,

35 років

5 років 5 місяців, 1947-1953,

Станіславська, Львівська,

Тернопільська обл.

m

т

с"

т

со

со

S

і

О)

<=L

о.

о

резерв МГБ СРСР

(заст. начальника відділу УНКГБ,

Дрогобицька обл.)

ШЕСТАКОВ

Михайло

Миколайович

Волинська

1909

Ніжній Новгород

росіянин

службовець

семирічка, технікум,

3 роки

1939

1931

полковник дб,

35 років

1 рік 9 місяців,

1944-1946

'

центральний апарат НКВД СРСР

Уважаємо, що тотальне оновлення керівного складу УНКВД-УНКГБ (УМВД-УМГБ) спричинили не стільки безповоротні втрати (з довоєнного складу начальників відповідних управлінь західних областей УРСР на фронті загинули лише 2 з 16 - І. Білоцерківський і Є. Лосєв), скільки якісно нова ситуація та виклики, з якими зіткнулися радянські каральні органи у західноукраїнському регіоні починаючи з 1944 р. Ціну зусиль, докладених задля «великого перелому» в боротьбі за Західну Україну, яскраво увиразнює кількість нагород, отриманих, зокрема й тільки, начальниками місцевих УНКВД-УНКГБ (УМВД-УМГБ).

Нагороди

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

Разом

орден Леніна 2

орден Леніна 2

4

орден Червоного прапора 12

орден Червоного прапора 5

17

орден Червоної зірки 10

орден Червоної зірки 2

12

орден Кутузова ІІ ст. 1

орден Кутузова ІІ ст. 1

2

орден Богдана Хмельницького ІІ ст. 4

4

орден Вітчизняної війни І ст. 8

орден Вітчизняної війни І ст. 5

13

орден Вітчизняної війни ІІ ст. 1

1

орден Трудового червоного прапора 5

орден Трудового червоного прапора 2

7

орден «Знак пошани» 2

орден «Знак пошани» 1

3

знак «Заслужений працівник НКВД» 1

знак «Заслужений працівник НКВД» 6

7

Усього 41

29

70

Разом - 63 ордени (із них 47 - бойових) і 7 знаків «ЗП НКВД» (без медалей, тільки за час служби у західних областях УРСР). Коли врахувати, що 11 осіб не отримали орденів, а про нагородження 5 дані відсутні, отримуємо середній баланс для решти 24 відзначених: 3 нагороди для одного, 7 орденів на рік. Найбільшу кількість нагород мали: Сараєв (7 орденів, у тому числі орден Леніна та знак «ЗП НКВД»); Решетов (7 орденів, у тому числі орден Леніна); Майструк (5 орденів), Грушко (4 ордени, у тому числі орден Леніна та знак «ЗП НКВД»); Коломієць (4 ордени, у тому числі орден Леніна). Така інтенсивність відзначень бойовими орденами керівників структур НКГБ/МГБ і НКВД/МВД на звільненій території на завершальному етапі війни та в повоєнний час засвідчує те, що у західних областях УРСР тривала справжня війна за утвердження комуністичного режиму, і для її ведення необхідні були кадри з відповідними досвідом і підготовкою.

Подальший кількісний та якісний аналіз масиву біографічних даних щодо керівників УНКВД-УНКГБ (УМВД-УМГБ) західних областей УРСР у 1944-1953 рр. здійснено нами за параметрами, заданими в таблицях 1 і 2.

Місце народження

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Україна 11

Росія 9

Харківська губ. (Зміїв) 3

Владимирська губ. 1

Катеринославська губ. (Луганськ, Юзівка) 2

Воронезька губ. 1

Волинська губ. 1

Нижегородська губ. (Ніжній Новгород) 1

Київ 1

Область Війська Донського 1

Подільська губ. (Проскурів) 1

Пензенська губ. (Пенза) 1

Полтавська губ. (Кременчук) 1

Пермська губ. (Єкатеринбурґ) 1

Херсонська губ. 1

Саратовська губ. (Саратов) 1

Чернігівська губ. (Ніжин) 1

Тамбовська губ. 1

Білорусія 1

Терська обл. (Георгієвськ) 1

Мінська губ. (Барановичі) 1

Начальники УНКВД (УМВД)

Україна 8

Росія 5

Харківська губ. (Зміїв) 3

В'ятська губ. 1

Катеринославська губ. (Юзівка) 2

Єнісейська губ. (Ачинськ) 1

Херсонська губ. (Одеса) 2

Приморська обл. 1

Подільська губ. 1

Саратовська губ. 1

Польща 1

Терська обл. (Георгієвськ) 1

Люблінська губ. (Тарнув) 1

Казахстан 1

Тургайська обл. 1

Таким чином, усі 34 особи, на котрих є дані (Сараєв і Сте- хов зустрічаються в обох переліках), народилися на території Російської імперії: 18 - в Україні, 13 - у Росії, по 1 - у Білорусії, Казахстані та Польщі.

Рік народження

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

1898 1 1907 1

1894 1 1904 2

1900 1 1908 3

1898 1 1905 1

1903 5 1909 1

1900 1 1906 1

1904 2 1910 2

1901 1 1907 1

1905 4 1912 1

1903 3 1908 2

1914 1

Разом за роками отримуємо: 1894 - 1, 1898 - 1, 1900 - 2, 1901 - 1, 1903 - 7,1904 - 4,1905 - 5, 1906 - 1, 1907 - 2, 1908 - 5, 1909 - 1, 1910 - 2, 1912 - 1, 1914 - 1. На 1900-1910 рр. припадає 30, із них на 1903-1905 рр. - 16 осіб.

Вікова амплітуда в начальників УНКГБ - 14 років (ще одне покоління), у начальників УНКВД - 20 років (уже різні покоління). Домінуюча більшість з'явилася на світ у першому десятилітті ХХ ст. (час перемін, перезавантаження). Майже половина - упродовж 1903-1905 рр. У 1917 р. (час революції) їм було по 12-14 років - підлітковий вік із пошуками себе, цілей у житті, суперечки з батьками, конфлікти з оточенням. До того ж семеро (кожен п'ятий) - безбатченки (Поперека - батько загинув у 1914 р. (4 роки); Сараєв - батько помер у 1918 р. (15 років); Сидоров - батько помер у 1921 р. (11 років); Сурков - батько помер у 1919 р. (15 років); Стехов - батьки померли в 1900 р. (2 роки), виховувався в коваля; Шевченко - батько загинув у 1918 р., під час повстання проти Центральної Ради, мати померла того ж року (6 років); Шестаков - батько помер у 1919 р. (10 років), виховувався у сестри-учительки).

Національність

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

українці 10 росіяни 11

українці 8 росіяни 7

Соціальне походження

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

робітники 12 селяни 4

робітники 6 селяни 9

службовці 4 кустарі 1

Попри очікувану гегемонію вихідців із робітництва, вона

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

1

2

сільська школа 1

початкова 5

приходська школа 1

початкова 4

трудова школа 1

н/середня 6

сільська школа 2

н/середня 2

заводська школа 1

н/вища 7

земська школа 1

середня 1

земська школа 1

вище початкове училище 2

н/вища 4

вище початкове училище 3

2-класне училище 2 вища 1

міське училище 1

4-класне училище 1

6-класне училище 1

гімназія 1

семирічка 4

інститут 4

гімназія 1

військова школа 1

технікум 4

прикордонна школа 2

інститут 5

військове училище 1

радпартшкола 3

військова академія

комуністичний університет 1

військово-політичне училище 1

військово-політична академія 1

Наявна інформація про освіту 28 осіб. Із них: початкова - 8, неповна середня - 7 (разом - 54%), середня - 1, незакінчена вища - 11, вища - 1 (Асмолов; вищу освіту мав також Дмитрієв, відсутній у переліку). Характерно, що серед типів навчальних закладів, в яких здобували освіту начальники УНКГБ, немає військових (військова та прикордонна школи, військові училища й академії), а серед типів закладів, в яких навчалися начальники УНКВД, немає партійно-ідеологічних (радпартшкола, комуністичний університет, військово-політичне училище, військово-політична академія). Очевидно, це стало наслідком остаточного розмежування «органів» у післявоєнний період на два відомства - НКГБ і НКВД.

Членство й час вступу до ВКП(б)

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

1918 1 1930 2

1918 1 1930 3

1923 1 1931 3

1920 1 1931 1

1924 1 1932 1

1924 1 1932 1

1926 1 1937 1

1927 1 1939 1

1927 1 1938 1

1928 3

1928 3 1939 2

1929 2 1940 1

Наявна інформація про час вступу до ВКП(б) 32 осіб, що розкладається наступним чином: 1918 - 1, 1920 - 1, 1923 - 1, 1924 - 1, 1926 - 1, 1927 - 2, 1928 - 6, 1929 - 2, 1930 - 4, 1931 - 4, 1932 - 2, 1937 - 1, 1938 - 1, 1939 - 2, 1940 - 1. Тобто 18 (56%) із 32 осіб стали членами партії в 1928-1932 рр. («висуванці»), що накладається на роки першої п'ятирічки й так званого «великого перелому», пов'язаного зі згортанням непу, початковим етапом форсованої індустріалізації, суцільною колективізацією на селі та зміцненням тоталітарного режиму. Відсутність тих, хто вступив до партії в 1933-1936 рр. пов'язана, очевидно, з третьою генеральною чисткою ВКП(б) 1933-1934 рр. і кампанією з обміну партквитків 1935-1936 рр., коли було припинено прийом нових членів. Ті ж, хто пройшов чистку, на ділі довели свою відданість сталінській системі.

Початок роботи в «органах»

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

1920

2

1932 4

1920

3

1934 1

1922

1

1933 2

1921

1

1936 2

1923

1

1935 1

1924

2

1937 1

1925

1

1937 1

1930

1

1939 2

1929

2

1938 2

1932

1

1947 1

1931

2

1939 2

Наявна інформація про початок роботи в «органах» 34 осіб, що розкладається так: 1920 - 5, 1921 - 1, 1922 - 1, 1923 - 1, 1924 - 2, 1925 - 1, 1929 - 2, 1930 - 1, 1931 - 2, 1932 - 5, 1933 - 2, 1934 - 1, 1935 - 1, 1936 - 2, 1937 - 2, 1938 - 2, 1939 - 4, 1947 - 1. Звідси: 30 із 34 (88%) начальників УНКГБ і УНКВД західних областей УРСР працювали в «органах» під час «Великого терору». Помітні три «сплески» приходу майбутніх керівників обласних управлінь: 1920 (4), 1932 (5), 1939 (3). Перший - це пік збройного протистояння радянської влади й українського селянства (ВЧК - «озброєний загін партії»), другий - завершення «великого перелому» («висуванці»), третій - чистка «органів» після «Великого терору» («беріївський призив»). Переважна більшість спочатку ставали членами партії, а згодом ішли працювати в «органи». Окремо стоять 10 осіб, котрі стали комуністами вже маючи тривалий чекістський стаж (Сурков - у ЧК із 1920, у партії - із 1924 рр., Сараєв - 1920, 1930 рр., Костенко - 1920, 1940 рр., Завго- родній - 1921, 1930 рр., Коломієць - 1922, 1939 рр., Строкач - 1924, 1927 рр., Антонюк - 1924, 1928 рр., Цвєтухін - 1929, 1937 рр., Шестаков - 1931, 1939 рр., Шевченко - 1932, 1938 рр.). Серед них, як бачимо, ряд видних чекістів, котрі посідали ключові місця в апараті НКВД і МГБ - Сараєв (начальник управління 2-Н МГБ УРСР), Строкач (начальник УШПР, заступник наркома, нарком (міністр) внутрішніх справ УРСР), Цвєтухін (начальник 1-го спецвідділу НКВД УРСР, начальник 2-го відділу НКГБ УРСР, начальник 5-го управління МГБ УРСР), Шевченко (заступник міністра держбезпеки УРСР). Цікаво, що з «призову» 1920 р. лише Грушко став членом партії того ж року (інші - Сурков, Сараєв, Костенко - через 4, 10, 20 років); із «призову» 1932 р. тільки Шевченко вступив до партії пізніше (через 6 років), інші (Гриценко, Матвієнко, Майструк, Сидоров) прийшли в партію в роки «великого перелому», за кілька років до початку роботи в «органах»; із призову 1939 р. всі мали солідний попередній партійний стаж (Стехов - 21 рік, Михайлов - 15, Яковенко - 9). Звідси висновок: важливість членства в партії перед вступом до «органів» зростала впродовж 1920-1930-х рр. у геометричній прогресії.

Звання на час призначення на посаду начальника управління НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) в одній із західних областей УРСР

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

комісар дб 1

комісар міліції 2-го рангу 1

комісар дб 3-го рангу 1

генерал-лейтенант 1

генерал-майор 2

генерал-майор 4

полковник дб 9

полковник дб 4

полковник 5

полковник 5

підполковник дб 3

підполковник дб 1

підполковник 1

Серед працівників НКГБ (МГБ) генеральські звання мали 4 чол., спеціальні - 16; серед працівників НКВД - 6 і 5 відповідно (спеціальні звання для співробітників органів держбезпеки було скасовано указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 липня 1945 р., натомість для них запроваджувалися військові звання, аналогічні армійським). Очевидно, що це ще один наслідок відомчого розмежування. Домінуюча кількість новопризначених начальників обласних управлінь були полковниками: НКГБ (МГБ) - 14, НКВД(МВД) - 9. Загальна картина: комісар держбезпеки - 1, комісар держбезпеки 3-го рангу - 1, комісар міліції 2-го рангу - 1, генерал-лейтенант - 1, генерал-майор - 6, полковник державної безпеки - 13, полковник - 10, підполковник державної безпеки - 4, підполковник - 1. Комісарами державної безпеки були Воронін і Малінін (у віці 36 і 37 років), комісаром міліції - Грушко, генерал-лейтенантом - Строкач, генерал-майорами - Асмолов, Булига, Кожевников, Поперека, Трубников, Сабуров.

Вік та час призначення на посаду начальника управління

НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) в одній із західних областей УРСР

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

35 2 42 2

36 2 44 3

36 2 43 1

37 1 45 1

37 1 44 1

39 1 46 1

39 3 47 2

40 1 49 1

40 2 51 1

41 1 50 2

41 3 54 1

42 1 55 1

Середній вік начальників УНКГБ - 41,4 роки, начальників УНКВД - 43,6 роки. Тобто, це були люди середнього віку, близького до піку професійної зрілості й активності, який, водночас, характеризується застоєм у розвитку особистості, особливо за низького освітнього цензу. Наймолодші - Шевченко і Шестаков (35 років), найстарший - Стехов (55 років).

Останнє місце роботи до призначення на посаду начальника управління НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) в одній із західних областей УРСР

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

центральний апарат МГБ СРСР 1

1

резерв МГБ СРСР 1

1

заступник наркома держбезпеки республіки 2

заступник міністра держбезпеки УРСР 1 3

центральний апарат МГБ УРСР 2

2

начальник УНКГБ (УМГБ) 6

начальник УМГБ 2 8

заступник начальника УНКГБ (УМГБ) 5

5

міністр внутрішніх справ УРСР 1 1

центральний апарат НКВД СРСР 1

1

центральний апарат НКВД (МВД) УРСР 2 2

начальник УНКВД (УМВД) 4 4

заступник начальника УНКВД 1

заступник начальника УНКВД (УМВД) 2 3

начальник відділу УНКВД 1 1

ОВ ЧА 1

1

контррозвідка ЧА 1

1

командир дивізії військ НКВД 1 1

командир партизанського з'єднання 1 1

Усього 21

15 36

12 осіб було призначено з рівноцінних посад - начальників управлінь НКГБ-НКВД, ще 8 - із посад заступників начальників УНКГБ-УНКВД, разом - 20 (55,5%). 7 прийшли з центрального апарату НКГБ-НКВД (МГБ-МВД) УРСР і СРСР, 1 - міністр внутрішніх справ УРСР, 3 - заступники міністра держбезпеки, разом - 11 (30,5%). Тобто, наддосвідчені керівні чекістські кадри. «Маргінали» - особливий відділ, контррозвідка, внутрішні війська, партизани.

Наявність досвіду роботи у західних областях УРСР

Начальники УНКГБ (УМГБ)

Начальники УНКВД (УМВД)

наявний 11

4 15

довоєнний 3

1 4

ні 10

12 22

Усього 24

17 37

Домінували кадри з відсутністю досвіду роботи у західних областях УРСР - 59%, що ж до тих, хто мав довоєнний досвід - таких було лише 11%.

Ротація

Зміни начальників управлінь НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) західних областей УРСР у 1944-1953 рр.

Область

УНКГБ (УМГБ)

УНКВД (УМВД)

Усього

Волинська

3

4

7

Дрогобицька

3

3

6

Львівська

4

3

7

Рівненська

4

4

8

Станіславська

4

4

8

Тернопільська

3

3

6

Таким чином, як начальники УНКГБ (УМГБ), так і начальники УНКВД (УМВД) у західних областях УРСР упродовж 19441953 рр. змінювались у середньому раз на два-три роки, що свідчить, з одного боку, про службову відповідність («служебное соответствие») кадрового складу й реалізацію ним поставлених завдань, а з іншого - про намагання керівництва за допомогою систематичних ротацій освіжити та мотивувати цей кадровий склад.

Термін і час перебування на посаді начальників управлінь

НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) західних областей УРСР у 1944-1953 рр.

УНКГБ (УМГБ)

УНКВД (УМВД)

сумарний термін - 730 місяців

сумарний термін - 636 місяців

середній термін - 35 місяців

середній термін - 30 місяців

близько 3 років

2,5 роки

мінімуми (до року) - 5

мінімуми (до року) - 7

максимуми (8-9 років) - 2

максимуми (5-6 років) - 2

Загальна середня тривалість перебування на посаді - 2 роки 9 місяців. Загальна кількість мінімумів - 12 (серед них 7 припадає на Львівську та Дрогобицьку обл. (нинішня Львівська), загальна кількість максимумів - 4.

Серед мінімумів 5 припадає на ротацію 9 жовтня 1944 р. (у цей день з'явився спільний наказ НКвД-НКГБ СРСР № 001240/00380 «Про заходи щодо посилення боротьби з оунівським підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях Української РСР». За цим актом для «посилення» роботи органів НКВД- НКГБ було передбачено реорганізувати районні відділення НКВД-НКГБ у районні відділи, в їх складі створити ВББ (3-5 досвідчених оперативників, для цього відрядити до західних областей 250 працівників), переглянути склад начальників РВ НКВД-НКГБ, замінити тих, хто не відповідає своєму призначенню (для цього направити по 50 досвідчених начальників РВ), відбулася заміна начальників УНКГБ у 3 областях - Львівській (Волошенко - Воронін), Волинській (Мартинов - Шестаков), Тернопільській (Майструк - Малінін; Майструк був призначений начальником УНКГБ звільненої Дрогобицької обл.), замінено начальника УНКВД у Рівненській обл. (Приходченко - Трубников).

6 мінімумів припадає на ротацію 19 березня - 11 червня 1953 р., котра була пов'язана з об'єднанням 15 березня того року МГБ і МВД СРСР у МВД СРСР під керівництвом Л. П. Берії, при цьому з 6 начальників УМГБ західних областей на посаді начальника УМВД залишився лише 1 - Стехов (Дрогобицька). За три місяці Л. П. Берія провів нову ротацію начальників УМВД, при цьому у західних областях УРСР на посаді залишився лише Сараєв (Рівненська).

Три начальники УНКГБ попрацювали в декількох західноукраїнських областях: Майструк (Тернопільська, Дрогобицька, Львівська), Шевченко (Рівненська, Станіславська, Львівська, Тернопільська), Решетов (Чернівецька, Рівненська). Один (Сараєв) був як начальником УНКГБ (Станіславська), так і начальником УНКВД (Тернопільська, Рівненська). Також Трубников працював начальником УНКВД у Рівненській, Львівській і Тернопільській обл. Характерно, що архівна справа з персональною справою Трубникова, звільненого з органів МВД після арешту Л. П. Берії, була вилучена СБУ з Державного архіву Тернопільської області на початку 1990-х рр. Держархів Тернопільської обл., ф. П-1, оп. 1, спр. 2532: Матеріали на колишнього начальника УМВС по Тернопільській області генерал- майора Трубнікова В.М. 29 травня 1951 - 7 серпня 1953 рр., 164 арк.

«Нетиповим» можна вважати усунення з посади начальника УМГБ Рівненської обл. полковника Т. А. Михальчука (10 серпня 1951 р.) - згідно з висновком, затвердженим заступником міністра держбезпеки УРСР, він був звільнений «за допущення порушення радянської законності в підлеглих органах», оскільки «роботу підлеглого йому апарату належним чином не контролював, у результаті чого працівниками Зарічненського, Деражненського, Рівненського райвідділів і 5-го відділу УМГБ було допущено порушення радянської законності»ГДА СБ України, м. Рівне, спр. П-2970, т. 1, арк. 57-58.. Справжнім приводом для звільнення Т. А Михальчука стала фальсифікація працівниками 5-го відділу УМГБ з його відома справи про молодіжну націоналістичну організацію, котра нібито існувала у середній жіночій школі № 1 міста Рівного.

Цікаво, що у Волинській обл. заступником начальника УНКВД (УМВД) у 1945-1950 рр. був О. В. Гриценко, а начальником УМВД у 1948-1953 рр. - Т. Ф. Гриценко. Тобто, упродовж 1948-1950 рр. і начальник, і заступник начальника УМВД мали однакове прізвище.

Окрім внесених до таблиць, обласні управління як виконувачі обов'язків очолювали: УНКГБ у Волинській обл. - полковник Будкін Федір Васильович (червень-грудень 1949 р.); УНКГБ у Тернопільській обл. - підполковник держбезпеки Дмитрієв Петро Павлович, 1907 р. н., м. Юзівка, українець, закінчив Північнокавказький енергетичний інститут (1931 р., 4 роки навчання), член ВКП(б) з 1930 р., інженер, на партійній роботі з 1938 р., у НКВД - з 1939 р., був начальником УНКВД Чернігівської, Дніпропетровської, Чернівецької обл., УНКГБ Сумської обл., із грудня 1944 р. працював інженером на Донбасі та Криму. Єдиний (!) серед усіх начальників УНКВД і УНКГБ західних областей УРСР, хто здобув повноцінну вищу цивільну освіту. Хоча Асмолов А.Н. (очолював УМВД Рівненської обл. лише 3 місяці) теж мав вищу військову освіту - закінчив Московське піхотне училище та академію імені М. В. Фрунзе (1939 р.).

Зауважимо, що замість відкликаного в розпорядження НКГБ УРСР Дмитрієва секретар Тернопільського обкому КП(б)У Компанець пропонував республіканському ЦК призначити на посаду заступника Дмитрієва - Федора Климентійовича Ільїна (Чижова), 1902 р. н., члена ВКП(б) з 1927 р., перебував на партійній роботі у Чернігівській обл., у НКВД - з 1938 р., на посаді заступника начальника УНКВД Смоленської обл. Держархів Тернопільської обл., ф. П-1, оп. 1, спр. 118, арк. 17. Ф. К. Ільїн був чи не єдиним із рекомендованих після звільнення західних областей УРСР на посаду начальників управлінь НКВД-НКГБ, хто належав до ключових виконавців масових розстрілів. Наказом НКВД СРСР № 001365 від 26 жовтня 1940 р. він, серед 125 працівників НКВД СРСР, Калінінської, Смоленської і Харківської обл., був нагороджений «за успішне виконання спеціальних завдань» (розстріл польських офіцерів) «Даже собаки от нас шарахались» // Новая газета: Спецвыпуск «Правда ГУЛАГа». - 2008. - № 6. - 7 июля.. Зрештою, на місце Дмитрієва призначили Майструка.

* * *

Виступаючи у травні 1945 р. на нараді секретарів обкомів КП(б)У з кадрових питань західних областей УРСР, секретар республіканського ЦК О. І. Кириченко визнав:

«Коли я сказав деяким товаришам, що у західних областях повинні бути начальники НКВД, НКГБ із місцевих товаришів, то вони зробили при мені гримасу, а потай говорили, що Кириченко страшні речі заявляє, а коли я те саме сказав про секретарів обкомів, то вони очевидно вирішили, що я зовсім з глузду з'їхав» Цит. за: Першина Т Формування управлінських кадрів в Західній Україні в 1944-1948 рр.: регіональні особливості // Сторінки воєнної історії України. - К., 2009. - Вип. 12. - С. 307..

Відкидання задекларованого О. І. Кириченком підходу до формування керівних номенклатурних кадрів у західних областях УРСР призвело до критичного розриву й непорозуміння між компартійною номенклатурою та місцевими мешканцями, які, по суті, репрезентували чужорідні соціуми та існували самі по собі, вступаючи в безпосередній контакт лише епізодично, під час «наскоків» на села груп партійних активістів чи співробітників каральних органів. Органи НКВД-НКГБ (МВД-МГБ) у західних областях УРСР в особі їхніх керівників були «заряджені» на впокорення регіону, утвердження тут радянської влади, і з цим завданням вони впоралися, у тому числі завдяки своїм особистим рисам. Не останню роль тут зіграв підбір керівників каральних структур. Інше питання - який концепт історичної пам'яті населення Західної України був зумовлений брутальними методами «другої радянізації», і як це відбилося на його подальшому ставленні до радянської влади.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Бессмертный батальон капитана милиции К.Г. Владимирова

    Формирование из работников НКГБ, НКВД, курсантов Могилёвской школы НКГБ и милиционеров полка и его участие в обороне Могилёва. История жизни капитана Владимирова, план командира по ведению боя у посёлка Гаи. Стойкость и мужество бойцов-милиционеров.

    реферат [24,9 K], добавлен 26.12.2009

  • Західноукраїнське село у повоєнні роки (1944-1953 років)

    Етапи відновлення радянської влади в західних областях України. Аналіз колгоспної системи загальнорадянського зразка. Характеристика форм радянської організаційної роботи. Особливості розвитку соціально-економічного життя західних областей України.

    дипломная работа [259,5 K], добавлен 12.09.2012

  • Колективізація в західноукраїнських областях у 1939–1952 роках

    Поглинення Західної України та етапи їх радянізації. Відбудова господарства в повоєнний період. Колективізація на західноукраїнських землях в 1944–1948 рр. Завершальний етап та основні наслідки колективізації на території західних областей УРСР.

    курсовая работа [52,4 K], добавлен 21.01.2011

  • Лубянка: ВЧК – ОГПУ – НКВД – КГБ

    Характеристика органов внутренних дел и государственной безопасности СССР. Всероссийская чрезвычайная комиссия по борьбе с контрреволюцией и саботажем при СНК РСФСР. Государственное политическое управление при НКВД. Народный комиссариат внутренних дел.

    реферат [29,7 K], добавлен 22.11.2012

  • Народный комиссариат внутренних дел

    Изучение истории создания, структуры и функций Народного комиссариата внутренних дел как центрального государственного органа СССР по борьбе с преступностью и поддержанию порядка в обществе. Цели и деятельности НКВД в период Великой Отечественной войны.

    контрольная работа [29,8 K], добавлен 25.06.2011

  • Органы и войска НКВД в период 1934-1941 гг.

    Становление и развитие Народного комиссариата внутренних дел. Характеристика функций, задач и основных структурных элементов ОВД. Основные оперативные подразделения ОГПУ СССР. Особенности деятельности НКВД Советского Союза в период 1934-1941 гг.

    реферат [40,6 K], добавлен 09.12.2011

  • Советская военная промышленность и НКВД в 30-е годы

    Органы внутренних дел СССР как заказчик и потребитель продукции военной промышленности. Взаимоотношения НКВД с военной промышленностью. Осуществление очистки заводов военной и авиационной промышленности от контрреволюционных и антисоциальных элементов.

    статья [20,3 K], добавлен 10.08.2009

  • Мемориальный народный музей истории ГУЛАГа

    История открытия музея ГУЛАГа в Йошкар-Оле. Купеческий дом как основной экспонат музея. Отображение времени властвования НКВД - главная цель создания музея. Фото кабинета следователя ОГПУ-НКВД МАССР. "Тропа смерти" по которой выносили расстрелянных.

    презентация [8,5 M], добавлен 17.02.2013

  • Г.Г. Ягода – первый нарком НКВД СССР

    Краткий очерк жизни и анализ общественно-политической деятельности Г.Г. Ягоды, причины ареста и ссылки. Изменения в кадрах ОГПУ и НКВД в бытность Г.Г. Ягоды заместителем председателя ОГПУ и Наркомом внутренних дел СССР. Суд над ним и оценка деятельности.

    реферат [42,4 K], добавлен 18.05.2015

  • Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі

    Суть пакта Ріббентропа-Молотова та таємний протокол до нього. Початок Другої світової війни. Приєднання частини західноукраїнських земель у 1939-1940 р. до УРСР і СРСР. Радянізація західних областей України, репресії радянської адміністрації в краї.

    реферат [17,4 K], добавлен 15.08.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены