Фальшиві литовські монети князя Олександра Ягеллона та технології їх виробництва 1492–1501 pp. (на прикладі знахідок в українських землях)
Дослідження головних аспектів фальшування монет за часів правління литовського князя Олександра Ягеллона, технологічні особливості їх виготовлення. Кустарні приватні підробки монет, прототипами для виробництва яких стали литовські денарії та півгроші.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.04.2019 |
| Размер файла | 69,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Фальшиві литовські монети князя Олександра Ягеллона та технології їх виробництва 1492-1501 pp. (на прикладі знахідок в українських землях)
Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше у вітчизняній історіографії з'ясовано висвітлено питання підробки монет литовського князя Олександра Ягеллона у фокусі фальшування монет в українських землях XV-XVI ст.
З XIV ст. українські землі підпадають під політичний вплив Великого князівства Литовського. Олександр I Ягеллон - син Казимира IV Ягеллона (1447-1492), з 1492 р. - великий князь литовський, король Польщі у 1501-1506 рр. Вагомою історичною подією часів правління Олександра І Ягеллона є надання Києву Магдебурзького права у 14941497 рр. [1, с. 17-18].
До грошового обігу в українських землях кінця XV - початку XVI ст. залучались монети ряду європейських емітентів, а саме: богемські гроші, угорські, литовські та польські денарії, грошики Червоної Русі, денарії Київського князівства, карбовані при князі Володимирі Ольгердовичі, а також пруські, сілезькі та молдавські монети. Як еквівалент вартості в грошовому обігу зберігались монетно-вагові срібні гривні. У грошових розрахунках Волині, Галичини та Поділля переважали литовські монети [2, с. 80-95].
1495 р. князем Олександром І Ягеллоном проведено грошову реформу, за якою того ж року розпочиналося карбування дрібних срібних денаріїв, а також півгрошів. У період з 1495 по 1499 рр. доходи від карбування монет сягали 61 920 гульденів. Виготовлення монет зосереджувалось на монетному дворі у столиці литовської держави - Вільні. Дрібні литовські денарії Олександра І Ягеллона мали на аверсі зображення вершника з мечем «Погоні», над яким зображалась літера «А», як перша літера імені князя. Нумізматам відомі два основні типи монет денарієвого типу - з літерою «А» у написанні готичним та ренесансним шрифтом. Монети номіналом півгріш карбувались у період з 1495 по 1506 рр. Відомі три основні типи монет, які класифікуються за шрифтом легенди: готичним, ренесансним, або перехідним типом з їх комбінацією. Півгроші мали на аверсі зображення вершника з мечем вліво «Погоні» з легендою по колу MON' ALEXANDRI, та зображення орла з легендою MAGNI DVC LITVANIE, що в повному перекладі означає «Монета Олександра, князя литовського» [3, s. 41-44].
В нумізматичній літературі описано факт існування пробної монети грошового номіналу [4, s. 22], але скарбові та поодинокі монетні знахідки у Центрально-Східній Європі свідчать про відсутність її в реальному грошовому обігу.
Ставши основою грошового обігу в українських землях, литовські денарії та півгроші також були використані фальшуваль - никами монет як зразки для імітації.
Тема фальшивих монет доби феодалізму є актуальною на нинішньому етапі розвитку нумізматичної думки в Україні. Вона відповідає основному напряму нумізматичних пошуків сучасних вчених і дослідників, що виражається у пошуку центрів карбування монет на етнічних українських землях.
Існує багато видів тогочасних фальсифікатів монет, основні концепції яких розроблено польським нумізматом Ежи Пінінськи [5] і коротко описані як:
1. Зниження якості монети апаратом влади без змінення її номінальної вартості.
2. «Імпортні» іноземні монети, гірші від місцевих за своєю якістю, обмежені владою до обігу як фальшиві.Монети, карбовані високопоставленими магнатами без отримання права монетної регалії;
3. Монети, самовільно карбовані майстрами монетних дворів несанкціонованим чином із металу з низькою часткою дорогоцінного.
4. Приватне, таємне карбування монет кустарним чином.
5. Навмисний збут фальшивих монет на ринку.
У запропонованій статті ми розглядаємо лише ті фальшиві монети Олександра І Ягеллона, що належать до п'ятої групи, яка визначається кустарними приватними підробками в таємних майстернях фальшувальників.
В українській нумізматиці окремі питання щодо фальшивих монет досліджувались у статтях М. Котляра [6], Р Якушевої-Омелянчик [7],
B. Шлапінського та В. Шуста [8], А. Бойко - Гагаріна [9], В. Орлика [10], В. Шалобудова [11],
C. Климовського [12], З. Зразюк [13], Г. Козу - бовського [14] та ін. Перша спроба каталогізації фальшивих монет здійснена В. Нечитайлом [15], проте, у працях дослідника, викладені лише припущення, які здебільшого не мають історичного аналізу та наукового підтвердження, а відтак, вимагають глибшого вивчення.
1992 р. при дослідженні зовнішнього двору південного корпусу Князівського палацу знайдено верхній штемпель (рис. 1).
денарій литовский ягеллон фальшування
Рис. 1. Штемпель для карбування фальшивого денарія Олександра Ягеллона, знайдений у Литві
При розкопках Князівського палацу в Литві, окрім численної кількості монет, пломб і рахункових жетонів та печаток, були знайдені також і монетні штемпелі для карбування литовських і лівонських монет. У литовській нумізматичній літературі дані штемпелі вже згадувались у роботах В. Алексіюнаса [16, с. 53], Л. Квізікевічуса [17; 18], Є. Іванаускаса та А. Кунцевічуса [19, с. 189-196] та ін.
Дослідник Е. Ремецас [20, c. 162-169] узагальнив відомості та доповнив кількість відомих у науковому світі монетних штемпелів, знайдених на території Вільнюса.
Одним із штемпелів був залізний інструмент довжиною 75 см з діаметром робочої частини 14 мм і масою 112 грамів. На площині робочої частини вирізьблене зображення аверсу денарія Олександра I Ягеллона із «Погонею» та літерою «А» (ренесансного шрифту). В першоджерелах опису він подається як перший відомий штемпель для карбування литовських монет [18, с. 183-188], але подальші дослідження спростовують цю думку [20, с. 167]. Звернено увагу на те, що деталі даного штемпеля виготовлені не пунсонами, а імітовані зі справжніх монет, що особливо чітко проглядається при графічному аналізі літери «А». Тому даний штемпель можна віднести до знарядь фальсифікаторів монети [20, с. 167].
Причиною поширеного використання саме денаріїв, як прототипів для фальшування монет, ми бачимо у відносній іконографічній простоті малюнку монети, що вимагала менше зусиль для зловмисників при виготовленні штемпелю.
У фокусі дослідження фальшування монет Олександра I Ягеллона можна зробити припущення, що описаний у нумізматичних каталогах тип денарії без літери «А», найбільш імовірно, є результатом виробничого браку карбування денарії (при забитті металом частини робочого штемпеля, що відтискає саме літеру «А»), або ж описання фальсифікатів минулого якісного рівня виконання оригінальних монет.
Серед фальшивих півгрошів Олександра I Ягеллона нам вдалося дослідити один екземпляр фальшивого півгроша, виготовленого із міді, знайденого в околицях міста Володимир - Волинського (рис. 2). Основу фальсифікату виготовлено з міді, шар дорогоцінного металу не зберігся. Виходячи з візуального аналізу елементів зображення фальшивого півгроша можна дійти висновку, що його виготовили шляхом карбування по мідній заготовці власноруч виготовленим штемпелем. Написи легенди і стиль виконання літер несуть імітативний характер, хоча зміст легенди переданий максимально наближено.
Рис. 2. Фальшивий півгріш Олександра Ягеллона, мідь
Процес виготовлення фальсифікатів міг відбувався наступним чином (по стадіях):
1. Виготовлявся лист прокату міді відповідної товщини під заготовки (інколи для простішого отримання листової міді зловмисники використовували мідний посуд).
2. Вирубувались заготовки з листу міді (ймовірно, циліндричним інструментом із загостреними кінцями по аналогії з технологією, яку застосовували на державних монетарнях).
3. Власноруч виготовленими штемпелями карбували мідні заготовки, наносячи на них зображення монети.
4. На отримані «напівфабрикати» монет наносили шар дорогоцінного металу для надання їм вигляду виготовлених із дорогоцінного металу методами ртутної амальгами чи покриття оловом (лудіння).
5. Відомі також підробки, виготовлені з олова, яке за кольором подібне до срібла.
Варто відмітити, що серед монетних підробок кінця XIV - початку XV ст. переважають підробки монет дрібного номіналу, адже їх іконографія характеризувалася простим малюнком.
Знахідки фальшивих литовських монет часів Олександра I Ягеллона, за нашими спостереженнями, відомі на території історичної Волині, Поділля та Галичини, що пояснюється головним чином широкою розповсюдженістю оригінальних монет-прототипів у грошовому обігу зазначених історичних регіонів.
Виробниками фальшивих монет у період, що досліджується, найчастіше були особи, які володіли навичками металообробки - ковалі та ювеліри, або ж ті, хто в минулому вже мав досвід монетного карбування. Часто діяльність фальшувальників монет таємно організовувалась високопоставленими магнатами та представниками влади.
Отже, на зламі XV-XVI ст. домінуючу роль у грошовому обігу в українських землях займали литовські монети, що стали зразками для виготовлення кустарних підробок. Основні монетні номінали, введені в обіг за часів правління князя Олександра I Ягеллона - денарії та півгроші знайшли своє відображення також у підробках минулого. Вони виготовлялись шляхом карбування по заготовках із недорогоцінного металу кустарно вирізаними штемпелями, після чого на отримані «напівфабрикати» із рельєфним зображенням наносився шар дорогоцінного металу. Нанесення цього шару відбувалося методами ртутної амальгами чи лудіння. Іконографічна простота та поширення денаріїв Олександра Ягеллона на грошовому ринку стали головними причинами їх використання як зразків для фальсифікації. Можна припустити, що описані в нумізматичній літературі типи денарії без літери «А», ймовірно, були високоякісними підробками минулого, прийнятими дослідниками за нові монетні типи. Знахідки фальшивих монет Олександра Ягеллона відомі на території Волині, Поділля та Галичини.
Джерела та література
денарій литовский ягеллон фальшування
1. Русіна О. Україна: Литовська доба 1320-1569 / О. Русіна, І. Сварник, Л. Войнович. - К.: Балтія - Друк, 2008. - 176 с.
2. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму / М.Ф. Котляр. - К.: Наук. думка, 1971. - 174 с.
3. Ivanauskas E. The coins of Lithuania 1386-2009 / Е. Ivanauskas. - Vilnius, 2009. - 405 s.
4. Kopicki E. Monety Wielkiego Ksiestwa Litewskiego 1387-1707 / Е. Kopicki. Warszawa, 2005. - 136 s.
5. Pininski J. Pojecie monety falszywej w Poznym Sredniowieczu / J. Pininski // Wiadomosci Numizmatyczne. - R. XX, 1976. - Z. 4.
6. Котляр М.Ф. Фальшивомонетники в Полтавському полку на початку XVIII століття / М.Ф. Котляр // Український історичний журнал. - 1970. - №6.
7. Яушева-Омельянчик РМ. Лисянський скарб монет (знахідка 1960 р.) / РМ. Яушева - Омельянчик // Музейні читання: Тези доповідей наукової конференції Музею історичних коштовностей України - філіалу Національного музею історії України, грудень 1994 р. - К., 1996. - С. 12-15.
8. Шуст Р Карбування та розповсюдження фальшивої монети на території Руського воєводства в XV-XVII ст. / Р. Шуст, В. Шлапінський // Вісник Львівського університету: Середньовічна історія. - Львів, 2002. - Вип. 37/1.
9. Бойко-Гагарин А.С. Фальшивые монеты в денежном обращении южных земель ВКЛ во время правления князя Витовта Кейстутовича и технологии их производства / А.С. Бойко-Гагарин // Нумизматические коллекции: наследие исторической Литвы и связанных с ней стран - открытия и просвещения науки: Тезисы докладов Межд. научн.-практ. конф. - Вильнюс, 2012. - 223 с.
10. Orlyk VM. False coins of the Teutonic Order state in Prussia in the currency of South-Rus lands of the Lithuanian grand duchy / VM. Orlyk // Studia I Materialy konferencii «Pieniadz I systemy monetarne wspolne dziedzictwo Europy». - Augustow-Warszawa, 2012.
11. Шалобудов В.М. Скарб фальшивих польських монет XVII ст. з с. Сокілка на Полтавщині / В.М. Шалобудов // Археологічний літопис Лівобережної України. - 2009. - №1.
12. Климовский С.И. Лужение копеек в Киеве XVII в. / С.И. Климовский // Монета. - Вологда, 2000. - Вып. 7 (К 80-летию Василия Васильевича Узденикова).
13. Зразюк З.А. Монеты-подделки из клада, найденного в 2000 году в с. Лелюховка Новосанжарского района Полтавской области / З.А. Зразюк // XIV Всероссийская нумизматическая конференція: Тезисы докладов и сообщений. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 124-125.
14. Козубовський ГА. Про наслідування золотоординським монетам на Україні / Г.А. Козубовський // ХП сходознавчі читання А. Кримського: Тези доп. Міжн. наук.-практ. конф. - К., 2008.
15. Нечитайло В.В. Каталог монет України періоду козаччини XV-XVIII ст. / В.В. Нечитайло. - К., 2011.
16. Aleksiejunas V Pirmasis Lietuvos valstybes monetos spaudas / V Aleksiejunas // Liaudies kultura. - 1994. - Nr.3.
17. Berga T. Lietuviskos monetos spaudas is Vilniaus nacionalinis muziejus. / Т Berga, L. Kvizikevicius // Nordis Numismatik Unios Medlemsblad. - Vilnius, 1991. - №4.
18. Kvizikevicus L. Lietuviskos monetos spaudas is Vilniaus Zemutines pilies rumu / L. Kvizikevicus // Numizmatika. - 2000. - №1.
19. Ivanauskas E. Livonijos monetu spaudai Vilniaus Zemutineje pilyje / Е. Ivanauskas, А. Kuncevicius // Numizmatika. - 2000. - №1.
20. Ремецас Э. Монетные штемпели, найденные при археологических раскопках Княжеского дворца Литвы / Э. Ремецас // Средневековая нумизматика Восточной Европы. - Москва, 2006. - Вып. 1.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Процес становлення Олександра І на престол, розвиток його як особистості, особливості світогляду. Риси зовнішньої політики Росії в часи правління Олександра І, принципи формування міжнародних відносин. Перебіг війни з Францією 1812 р., аракчєєвщина.
курсовая работа [63,7 K], добавлен 09.11.2010Результати східного походу Олександра Македонського (334-324 рр. до н.е.). Особливості політики на завойованих територіях. Історичне значення і наслідки походу Олександра Македонського. Процес розпаду світової держави і створення системи нових держав.
презентация [829,6 K], добавлен 10.10.2015Розгляд реформ у різних сферах життя за часів правління князя Володимира Великого. Боротьба Володимира Великого за Київський престол. Вплив релігійної реформи князя Володимира на розвиток Київської Русі. Напрямки зовнішньої політики в часи Володимира.
презентация [2,1 M], добавлен 18.04.2019Загальний огляд історії судоустрою українських земель Великого князівства Литовського. Судова реформа 1564-1566 р. Гродські, підкоморські суди. Копні суди як інститут руського-українського звичаєвого права. Судовий процес на українських землях князівства.
диссертация [227,1 K], добавлен 12.05.2011Вивчення біографії та історії правління великого князя литовського Ольгерда, сина Гедиміна, брата Кейстута, який у період своєї влади (з 1345 по 1377 роки) значно розширив границі держави й сприяв розвитку будівництва в місті православних церков.
реферат [162,5 K], добавлен 13.05.2012Оцінка стану економіки України за часів правління Центральної Ради: промисловість, сільське господарство, фінанси, зовнішньоекономічні стосунки. Економічний розвиток часів правління Павла Скоропадського. Правління Директорії і шляхи аграрної реформи.
реферат [21,4 K], добавлен 17.02.2013Працэс пераходу ад звычаёвага да пісанага права. Месца агульназемкіх прывілеяў сярод іншых крыніц права XV стагоддзя. Нормы дзяржаўнага права і кампетэнцыі вялікага князя па Прывілею 1492 года. Цывільнае, сямейнае, крымінальнае, адміністрацыйнае права.
контрольная работа [22,7 K], добавлен 28.03.2010Падіння грецької могутності. Цар Філіпп II та його роль у посиленні Македонії. Засилля македонських правителів. Олександр Македонський, його віско та Східний похід. Утворення імперії Олександра Македонського. Опозиція східній політиці Олександра.
реферат [17,9 K], добавлен 22.07.2008Рождение и молодые годы князя Тверского. Поездка в Орду, ее историческое значение. Рост значимости князя. Великое княжение Михаила Ярославича. Ухудшение отношений с Новгородом и Москвой. Перелом в их соперничестве. Трагическая гибель тверского князя.
презентация [636,5 K], добавлен 22.11.2011Правління князя Володимира та його хрещення у Херсонесі. Хрещення Русі у 988 році та значення даної події для держави. Заснування Києва Ярославом Мудрим у 1037 році. З'їзд князів у місті Любечі в 1097 році, боротьба князя Мономаха з половцями.
презентация [3,4 M], добавлен 03.02.2011
