Регіональна специфіка масових репресій 1930-х рр. проти вітчизняної інтелігенції: сучасна українська історіографія

регіональна специфіка масові репресії

Проблема реальної спрямованості та кількісних параметрів політичних репресій за радянських часів значною мірою ще й досі залишається «білою плямою» в історичній науці. Вже понад двадцять років крок за кроком розкривається правда про боротьбу з «ворогами народу» завдяки розширенню доступу до матеріалів розпорядчих документів, чекістських доповідних у різні інстанції, оперативно-статистичної звітності, обвинувальних висновків і т. ін. Головним наслідком масових репресій було фізичне винищення інтелектуальної частини нації та моральне розтління тих, кого терор не торкнувся. Публікація та поширення нових наукових матеріалів регіонального характеру наряду із загальними тенденціями сприяє погляду на такі історичні явища у широкому розмаїтті та палітрі суспільних інтересів. У цьому контексті й досі залишається більше запитань, ніж відповідей, які стосуються механізмів репресивної політики, особливо її регіонального аспекту, тому історіографічна розробка даної проблеми сучасними вітчизняними дослідниками з кожним роком набирає все більших обертів.

Мета дослідження полягає у характеристиці сучасною українською історіографією регіональної специфіки репресій 1930-х рр. стосовно вітчизняної інтелігенції.

Після проголошення незалежності України в 1991 р. змінилися умови та підходи дослідницької роботи в даній галузі, що сприяє появі ряду самостійних, як вузькоспеціалізованих, так і оглядового змісту робіт, присвячених долі представників вітчизняної інтелігенції в умовах сталінського терору.

Тематика регіонального аспекту сталінських репресій проти української інтелігенції становить один із напрямів дослідження даного явища сучасною вітчизняною історіографією. На сьогодні наявна низка праць, які висвітлюють особливості цих процесів у більшості регіонів УРСР.

Роль і місце ціленаправленої політики тоталітарної держави в досягненні цілковитого контролю над суспільством і виявлення характерних рис каральної політики та її наслідків для населення південного регіону України висвітлює М. Шитюк [26]. Його праця «Масові репресії на Півдні УРСР в 20-ті - на початку 50-х рр.» містить аналіз найбільших політичних процесів, сфабрикованих каральними органами проти діячів науки і культури в другій половині 1930-х рр.

Репресіям проти професорсько-викладацького складу університетів і вищих навчальних закладів Одеси та Миколаївщини присвячені роботи П. Соболя [24], В. Нікітіна [13].

Аналітично-статистичним дослідженням щодо сталінського політичного терору проти освітян Півдня України є стаття М. Окси [14], у якій з'ясовано кількість репресованих працівників освіти регіону в другій половині 1930-х рр. Роботу репресивної машини тоталітарного режиму проти освітян Мелітопольщини (статистичні дані, найбільш переслідувані категорії інтелігенції) показано у збірці статей «Репресії проти освітян Запоріжчини» [18].

Аналіз політичних репресій проти науковців, вихідців із Західної України, з акцентом уваги на ідеологічних чинниках їх проведення, знайшов відображення у працях О. Рубльова та Ю.Черченка [21]. Автори говорять про вплив даних подій на розвиток суспільно-політичних взаємин між УСРР та західноукраїнськими землями, української науки та культури, що «спричинилося до зниження інтелектуального рівня та творчого потенціалу української нації» [21, с. 141]. Вчені не оминули і такий аспект, як вплив репресій на побутовому рівні, який полягає у тому, що «у переважній більшості населення УСРР сформувався стійкий стереотип галичанина як «шпигуна», «контрреволюціонера», «націоналіста» на відміну від наддніпрянця, вихованого у відданості «партії й урядові» [21, с. 142]. О. Рубльов у науковій розвідці «Західноукраїнська інтелігенція у таборах СССР, 1930-ті рр.: людські біографії у контексті «перековки» [20] простежив і реконструював гулагівську біографію певної частини уродженців західноукраїнських земель, репресованих тоталітарним режимом через сфабриковані справи «СВУ», «УНЦ» та «УВО» [20, с. 252].

Серед розгалуженої системи регіональних досліджень масових репресій проти інтелігенції помітне місце займають напрацювання подільських вчених. Особливості процесу репресій і його специфіку проти культурно-освітньої та наукової інтелігенції у регіоні проаналізовано О. Посвістак [16]. Окремим напрямом є вивчення причин та ходу репресій проти науково-краєзнавчої інтелігенції Правобережної України, вплив її представників на поширення краєзнавчого руху в Україні [17], розгортання краєзнавчого життя регіону [22]. Останнім часом з'явились дослідження регіональних аспектів політичних репресій проти інтелігенції в окремих містах [23].

Сучасна вітчизняна історіографія поповнилася також дослідженнями, присвяченими політичним переслідуванням представників інтелектуальної еліти на Житомирщині [3]. Організація та специфіка здійснення репресивних акцій проти представників «духу нації» цього краю ґрунтовно висвітлена Ю. Шевчуком [25], який виокремив певні регіональні особливості здійснення масових політичних репресій в 1930-х рр., реконструював механізм його здійснення, охарактеризував технологічні методи та прийоми, назвав безпосередніх учасників та виконавців каральних акцій на місцевому рівні.

Низка досліджень сучасних авторів висвітлює становище Київського університету в умовах проведення масових репресивних заходів. Певним підсумком історіографії проблеми стала поява біографічних досліджень [2], присвячених діячам КДУ 1930-х рр., в яких автори намагалися дослідити окреслені питання через призму особистостей. Особливостям стратегії та тактики владних структур щодо розгортання репресивних дій у КДУ присвячена робота К. Довгань [6]. Вперше в історіографії здійснено системний аналіз діяльності представників особового складу Київського університету в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму [6, с. 13-14] на основі використання широкого кола джерел з історії вишу, документів і матеріалів його діячів (1933-1941 рр.).

Не оминули сучасні дослідники й інтелігенції північно-східного регіону України. Імена уродженців чернігівської землі, які були розстріляні в урочищі Сандормох, оприлюднила І. Довга [5]. Вивченням «справ» чернігівської інтелігенції займався і В. Шкварчук [27]. Становище окремих груп інтелектуальної еліти Харківщини досліджували М. Корж [9], І. Панченко [15], К. Двірна [4]. Ситуація на Полтавщині у 1930-ті рр. значною мірою висвітлюється в рамках серії «Реабілітовані історією» [8]. У книзі «Репресоване краєзнавство: (20-30-і роки)» [19] на основі широкого кола джерел висвітлюється стан краєзнавства в Україні 1920-1930-х рр., розповідається про найактивніших діячів краєзнавчого руху, в т. ч. полтавчан, які стали жертвами сталінських репресій. Нищівну політику проти науково-педагогічної інтелігенції у даному регіоні вивчали Л. Бабенко [1], Н. Кочерга та В. Ревегук [10]. Документальне підтвердження масового характеру репресій на Полтавщині подається в дослідженні О. Лошицького [12].

Висвітленню окремих аспектів даної проблематики у східних регіонах України присвячені роботи А. Климова [7], З. Лихолобової [11].

Отже, сучасний стан розробки проблеми регіональної специфіки політичних репресій проти української інтелігенції характеризується появою низки праць, яким притаманна ґрунтовна джерельна база, поєднання історичної біографістики з соціологічними, політологічними та культурологічними аспектами. Автори, на основі архівних джерел, подають статистичні дані щодо жертв політичного терору в регіонах, повертають із забуття імена багатьох вчених та освітян. Дослідники з' ясували хід багатьох показових політичних процесів, посилення терору та переслідувань на теренах українських земель. Крім того, історіографія проблеми має чітке методологічне підґрунтя, і праці такого характеру стають особливою ланкою у відтворенні загальної картини сталінських репресій у радянській Україні.

Джерела та література

1. Бабенко Л. Політичні репресії 1920-1930-х рр. у Полтавському педагогічному інституті / Л. Бабенко // Рідний край: альманах Полтавського державного педагогічного університету / Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. - Полтава, 2009. - № 2 (21). - C. 196-209.

2. Верба І. В. Кость Штеппа / І. В. Верба // Укр. іст. журн. - 1999. - № 3. - С. 97-112; № 4. - С. 98-114; Казьмирчук Г Д., Ляпіна О. В. Репресії радянської влади проти істориків Київського університету (1918-1935 рр.) / Г Д. Казьмирчук, О.В. Ляпіна // Вісник Київського університету. Серія: Історія. - 1999. - Вип. 42. - С. 8-12; Шевченко Л. В. Доля керівників Київського університету в 30-і роки ХХ ст. / Л. В. Шевченко // Історія України. Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. - 2003. - Вип. 20-21. - С. 511-527.

3. Голяченко О.С. Остання адреса - Сандормох (невідомі сторінки репресій 30-х років) / О.С. Голяченко // Житомирщина на зламі тисячоліть: Наук. зб. «Велика Волинь». - Житомир, 2000. - Т 21. - С. 191-192; Єршов В. Політичні репресії в Житомирському педінституті 19331941 рр. / В. Єршов // Волинь-Житомирщина: Іст.-філол. зб. з регіон. пробл. - Житомир, 1998. - Вип. 3. - С. 37-71; Рафальська Т «Великий терор на Житомирщині»: специфіка та технологія / Т Рафальська // Укр. іст. журн. - 2007. - № 3. - C. 66-75.

4. Двірна К. Інтелігенція Харківщини в роки сталінського терору (за сторінками місцевої преси 1937 р.) / К. Двірна // Культура України. -Х., 1994. - Вип. 2. - C. 17-27.

5. Довга І. Чернігівці у розстрільних списках Соловків / І. Довга // Сіверянський літопис. - 2009. - № 1. - С. 67-70.

6. Довгань К. Г. Київський університет в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму (1933-1941 р. р.): автореф. дис.. канд. іст. наук / К. Г Довгань. - К., 2008. - 15 с.

7. Климов А. Шість страшних літ (політичні репресії в Луганському педагогічному інституті 1933-38 рр. / А. Климов // Бахмутський шлях. - Луганськ, 2008. - № % (52/53). - C. 123-127.

8. Ковтун Г. К. та ін. Масові незаконні репресії 20-х - початку 50-х років на Полтавщині / ГК. Ковтун // Реабілітовані історією / АН України. Ін-т історії України та ін.; Ред. кол.: П.Т. Тронько (відп. ред.) та ін. - К., Полтава, 1992. - С. 5-49.

9. Корж М. «Справа» УФТІ: [Репресії серед харків. учених-фізиків в 30-х рр.] / М. Корж // Краєзнавство. - 1995. - Річник VII. - Ч. 1-4. - С. 50-52.

10. Кочерга Н. Репресивні заходи сталінізму проти наукової інтелігенції Полтавщини / Н. Кочерга, В. Ревегук [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.poltava.repres.narod.ru

11. Лихолобова З. Сталінський тоталітарний режим та політичні репресії у др. пол. 1930-х рр. (переважно на матеріалах Донбасу) / З. Лихолобова - Д., 2006. - 145 с.

12. Лошицький О. «Лабораторія-2»: Полтава. Документальні матеріали про масові репресії в Полтавській області у 1937-1938 рр. / О. Лошицький // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. - 2000. - № 2/4. - С. 129-178.

13. Нікітін В. Репресовані краєзнавці Миколаївщини / В. Нікітін, М. Шитюк // Краєзнавство. - 1999. - № 1-4. - С. 134-138.

14. Окса М. Репресії проти освітян на Півдні України / М. Окса // Репресії проти освітян Запоріжчини. - Мелітополь, 2001. - C. 6-30.

15. Панченко І. Репресії музейних працівників на Харківщині (30-ті рр. ХХ ст.) / І. Панченко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. - Х., 2001. - Вип. 6. - С. 78-86.

16. Посвістак О. А. Культурно-освітня і наукова інтелігенція Поділля у 20-30 р. р. ХХ ст.: взаємини з владою.: автореф. дис.... канд. іст. наук / О.А. Посвістак. - Кам'янець- Подільський, 2010. - 19 с.

17. Прокопчук В.С. Історичне краєзнавство Правобережної України 30-х років ХХ - поч. ХХІ ст.: від репресій, занепаду - до відродження, розквіту / В.С. Прокопчук. - Кам'янець-Подільський, 2005. - 600 с.

18. Репресії проти освітян Запоріжчини: Зб. наук. праць студентів та викладачів / За ред. М.М. Окси. - Мелітополь, 2001. - 105 с.

19. Репресоване краєзнавство (20-30-і роки) / Передм. П.Т. Тронька; Ін-т історії України; Всеукраїнська спілка краєзнавців; М-во культури України. - К., 1991. - 514 с.

20. Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у таборах СРСР, 1930-ті рр.: людські біографії у контексті «перековки» / О. Рубльов // З архівів ВУЧК - ГПУ - НкВд - КГБ. - 2004. - № 1/2 (22/23). - С. 250-314.

21. Рубльов О. С. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції, 20-50-ті рр. ХХ ст. / О.С. Рубльов, Ю.А. Черченко. - К., 1994. - 350 с.; Рубльов О.С. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939) / О.С. Рубльов. - К., 2004. - 648 с.

22. Савчук В.О. Кам'янець-Подільський як центр науково-краєзнавчого руху Поділля першої половини 20-х років ХХ ст.: проблеми формування та діяльності / В.О. Савчук // Освіта, наука, культура на Поділлі: Зб. наук. праць. - Кам'янець-Подільський, 2007. - Т. 9. - С. 279-292; Савчук В.О. Політичні переслідування краєзнавців м. Кам'янця-Подільського у 1933 р. (за матеріалами архівно-кримінальної справи № 275629) / В.О. Савчук // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. - К., 2010. - Вип. 36. - С. 255-266.

23. Савчук В.О. Політичні переслідування наукової інтелігенції м. Кам'янця-Подільського у 19201930-х рр. / В.О. Савчук // З архівів ВУЧК - ГПУ - НКВД - КГБ. - 2009. - № 2. (33). - С. 370386; Прокопчук В. Доля Дмитра Богацького: від голови Кам'янець-Подільського наукового товариства ВУАН до «ворога народу» / В. Прокопчук // З архівів ВУЧК - ГПУ - НКВД - КГБ. - 2011. - № 1(36). - С. 235-243.

24. Соболь П. Нищення інтелектуальної еліти Півдня України: 30-ті роки / П. Соболь // Історія України: маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. - К., 1999. - Вип. 7. - С. 276-281; Соболь П. Члени Миколаївської «Просвіти» - жертви сталінських репресій / П. Соболь [Електронний ресурс]. - Режим доступу - http: // www.memorial.kiev.ua

25. Шевчук Ю. Технологія здійснення репресій проти інтелігенції Житомирщини в 30-х рр. XX ст. / Ю. Шевчук // Історія України: Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. - К., 2010. - Вип. 36. - C. 213-239; Шевчук Ю. Політичні репресії проти науково-педагогічної інтелігенції Житомирщини в добу «великого терору» / Ю. Шевчук // Іст. журнал. - К., 2009. - № 3(45). - C. 66-79.

26. Шитюк М.М. Освітяни Миколаївщини - жертви репресій сталінізму / М.М. Шитюк. - Миколаїв, 1994. - 70 с.; Шитюк М. Масові репресії на території Миколаївщини (30-ті роки XX століття) / М. Шитюк // Укр. іст. журн. - 1998. - № 1. - С. 94-99; Шитюк М. Політичні репресії серед інтелігенції Півдня України / М. Шитюк // Історія України. Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. - К., 2000. - Вип. 11. - С. 398-412; Шитюк М.М. Масові репресії на Півдні УРСР в 20- ті - на початку 50-х pp.: автореф. дис.... докт. іст. наук / М.М. Шитюк. - К., 2001. - 26 с.

27. Шкварчук В. Із енкаведистських архівів: [За матеріалами кількох «Справ» на інтелігенцію Чернігів. обл.: І. Тичина, І. Сазонов, В. Васок] / В. Шкварчук // Дзвін. - 1995. - № 3. - С.129-135.

Размещено на Allbest.ru