Діяльність земських установ Чернігівської губернії з продовольчого забезпечення населення в роки Першої світової війни

Розгляд основних напрямків та форм діяльності земських установ Чернігівської губернії із продовольчого забезпечення населення в умовах Першої світової війни. Значення співпраці земських органів місцевого самоврядування із кооперативними організаціями.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2019
Размер файла 23,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність земських установ Чернігівської губернії з продовольчого забезпечення населення в роки Першої світової війни

Юлія Петровська

У статті розкриваються основні напрямки та форми діяльності земських установ Чернігівської губернії із продовольчого забезпечення населення в умовах Першої світової війни. Підкреслюється, що доволі ефективною у цей час виявилася співпраця земських органів місцевого самоврядування із кооперативними організаціями, завдяки якій сформована земцями система продовольчого забезпечення населення у цілому виявилася спроможною працювати в форс-мажорних обставинах та відрізнялася своєю прозорістю. Робиться висновок, що, незважаючи на значний обсяг роботи, яку доводилося виконувати земським установам, її трудомісткість, мінімальні строки забезпечення населення продовольством, як повітові, так і губернське земства певною мірою зняли гостроту продовольчого питання в Чернігівській губернії у воєнні роки.

Ключові слова: Перша світова війна, земські установи, продовольче забезпечення. земський продовольче забезпечення війна

В статье раскрываются основные направления и формы деятельности земских учреждений Черниговской губернии по продовольственному обеспечению населения в условиях Первой мировой войны. Подчеркивается, что довольно эффективным в это время оказалось сотрудничество земских органов местного самоуправления с кооперативными организациями, благодаря которому сформированная земцами система продовольственного обеспечения населения в целом оказалась способной работать в форс-мажорных обстоятельствах и отличалась своей прозрачностью. Делается вывод, что, несмотря на значительный объем работы, которую приходилось выполнять земским учреждениям, ее трудоемкость, минимальные сроки обеспечения населения продовольствием, как уездные, так и губернское земства в некоторой степени сняли остроту продовольственного вопроса в Черниговской губернии в военные годы.

Ключевые слова: Первая мировая война, земские учреждения, продовольственное обеспечение.

The article deals with the main activities and forms of Chernihiv province zemstvo establishments in food providing of the population during the First World War. It is emphasized that the cooperation of local zemstvo with cooperative organizations was quite effective. And it gave zemstvo's system offood security an opportunity to work in a force majeure and be distinguished for its transparency. It is concluded that, despite the considerable amount of work that zemstvo establishments had to do, its complexity, the minimum terms of providing the population with food, so country as provincial zemstvo took off to some severity of food problems in Chernihiv province during the war years.

Keywords: the First World War, zemstvo establishments, food providing.

Актуальність наукової розвідки зумовлена, насамперед, потребою осмислення ролі земств у вирішенні продовольчого питання під час Першої світової війни, необхідністю визначення специфіки земської роботи в продовольчій сфері в умовах воєнного часу. Окремі аспекти обраної нами проблеми знайшли своє висвітлення як у вітчизняних [32; 40], так і зарубіжних [18; 26] дослідженнях, однак її регіональний вимір залишається нерозкритим. Мета статті полягає в з'ясуванні особливостей діяльності земських установ Чернігівської губернії в продовольчій сфері в роки Першої світової війни.

На початку Першої світової війни продовольчі ресурси населення Чернігівської губернії були достатніми, свідченням чого була величезна кількість клопотань сільських громад, які надходили на адресу Чернігівського губернського присутствія, про надання їм дозволу пожертвувати певну частину хліба зі своїх хлібозапасних магазинів або грошей із продовольчих капіталів на «потреби війни» [10, арк. 11-11 зв.; 7, арк. 23-23 зв.; 11, арк. 15-16; 9, арк. 7-8 зв.; 12, арк. 16-17]. Крім того, сільські громади прохали губернське присутствіє надати їм дозвіл поповнити недоїмку зі збору на надання допомоги сім'ям військовослужбовців за рахунок продовольчого капіталу [9, арк. 7-8 зв.] або продати певну кількість хліба військовому відомству [8, арк. 32-35, 38-62].

За умов зростання цін на сільськогосподарську продукцію (наприклад, у січні 1914 р. у Чернігівській губернії ціна на жито становила 74-76 коп. за пуд [33, с. 141], а у грудні 1914 р. - 90-95 коп. за пуд [35, с. 553]), однією з причин якого, на думку сучасників, стало активне скуповування останньої інтендантською службою армії, Головним управлінням землеустрою та землеробства, а також іншими органами, які діяли в умовах жорсткої конкуренції [14, с. 33-34], а також порушення товарообігу між містом та селом, в результаті якого в руках селян накопичилися значні грошові суми в знеціненій валюті, за які вони нічого не могли купити [27, с. 222], оскільки зіткнулися з подорожчанням, а невдовзі й відсутністю на місцевих ринках «мануфактурних» товарів (наприклад, протягом 1914-1915 рр. ціна на гас зросла з 5 до 7-8 коп. за фунт, на сірники - з 11-12 коп. за пачку з 10 коробок до 23 коп., на цукровий пісок - з 12 коп. до 16 коп. за фунт (на колотий - з 15 до 21 коп. за фунт) [20, с. 9-10]), користь від продовольчих пайків, які видавалися державою сім'ям військовослужбовців, була незначною, а прибутки, одержані селянами від реквізованих у них державними структурами коней, худоби, а також продажу сільськогосподарської продукції, не вирішували проблему гострої нестачі промислових товарів [19, с. 487-498].

Зважаючи на особливості Чернігівської губернії, в надзвичайно складному становищі опинилося населення її північних повітів (передусім, Суразького, Мглинського та Новозибківського), яке, обробляючи поширені в цьому регіоні землі низької якості, одержувало низькі врожаї та хронічно відчувало нестачу сільськогосподарської продукції. Показово, що органи земського самоврядування Чернігівської губернії (так само, як і міського), які на початку війни займалися закупівлею продовольчих товарів для армії, розпочали активні дії у напрямку продовольчого забезпечення цивільного населення. Для боротьби зі спекуляцією та дорожнечею у травні 1915 р. у Чернігові було створено Чернігівський губернський комітет із забезпечення міських поселень предметами першої необхідності, який очолювався губернатором. За порадою комітету, який розглядав клопотання міських та земських установ, а також приватних осіб про підвіз предметів першої необхідності, накладав на осіб, що займалися спекуляцією, стягнення, більшість міських дум встановила та періодично переглядала обов'язкові для всього населення тверді ціни на продовольчі товари. Восени 1915 р. за пропозицією комітету міські та земські установи організували закупівлю предметів першої необхідності для продажу їх населенню за доступними цінами [5, арк. 100-100 зв.]

Цього ж року в Чернігівській губернії було створено місцеву нараду з продовольства, яку очолював уповноважений голови Особливої наради з продовольства. І губернський продовольчий комітет, і місцева нарада займалися постачанням предметів першої необхідності для місцевого населення з тією різницею, що перший розглядав питання, пов'язані з організацією підвозу продовольства, дров, гасу і т.д., а друга - переважно продовольства [5, арк. 118 зв.]. Діяльність як повітових, так і губернського земств із продовольчого забезпечення населення здійснювалася в тісному зв'язку з діяльністю уповноваженого Особливої наради, який допомагав їм у придбанні продовольчих товарів та предметів першої необхідності. Завдяки зусиллям уповноваженого земства та міста Чернігівської губернії отримали із запасів, що були зроблені для армії, 100253 пуд. житнього борошна, 15017 пуд. 20 фунт. пшеничного борошна інтендантського помелу, 1468 пуд. вівса, 777 пуд. ячменя. Забезпечення населення продуктами із запасів, зроблених для армії, тривало протягом 1915-- 1916 рр.

Крім того, для задоволення продовольчих потреб населення були використані продукти з евакуйованих інтендантських вантажів, які знаходилися на станціях Чернігівської губернії. З січня по травень 1916 р. було відпущено із запасів, зроблених для армії, 120000 пуд. житнього борошна, 4892 пуд. пшеничного борошна, 10246 пуд. жита, 17832 пуд. кормового вівса, 10020 пуд. ячменю, 39650 пуд. насіннєвого вівса. Однак цієї продукції було недостатньо для того, щоб у повному обсязі задовольнити продовольчі потреби населення губернії. Відтак місцева нарада з продовольства визнала за необхідне подати клопотання голові Особливої наради про асигнування 500000 руб. із метою заготівлі жита, житнього борошна, пшениці та солі, у результаті чого було отримано 10000 руб. для заготовки солі, яка власне й була придбана та зберігалася у 15 вагонах на одній із станцій. Щодо решти продуктів, то відповідь Особливої наради була категоричною: їх заготівлею повинні перейматися земства та міста [4, арк. 27-28].

Заготівля продуктів для населення здійснювалася місцевою нарадою з продовольства за рахунок коштів, наданих їй Чернігівським губернським земством (120000 руб.), а також за рахунок коштів, які надавалися їй повітовими земствами, містами та кооперативами. В результаті місцева нарада заготовила 138000 пуд. жита, 60000 пуд. житнього борошна, 5000 пуд. пшениці, 3000 пуд. гречаної крупи, 17000 пуд. насіннєвої віки. З метою забезпечення населення губернії пшеничним борошном місцева нарада домовилася з власниками двох млинів про те, що вони на вимогу уповноваженого відпускатимуть борошно за твердими цінами, в результаті чого населення було забезпечено 35000 пудами борошна. Крім того, місцевою нарадою було придбано за твердими цінами під загрозою реквізиції 19 вагонів пшеничного борошна на станції Бахмач та 2 вагони на станції Корюківка. Як було з'ясовано, власники цих вагонів сподівалися на те, що невдовзі їм вдасться або вивезти хліб за межі губернії, або продати його, як тільки ціни на нього почнуть зростати. Разом із тим у травні 1916 р. нарада розпочала переговори з Чернігівським губернським земством про передачу йому 160000 пуд. пшениці, яка була придбана уповноваженим [4, арк. 27-28].

Повітові земські установи так само докладали максимум зусиль для продовольчого забезпечення населення своїх повітів. Продовольчі операції вимагали від них значних коштів, знайти які було дуже важко. Так, наприклад, за підрахунками Чернігівського повітового земства для придбання жита, крупи, борошна, солі, масла, чаю, цукру, гасу, сірників потрібно було 5000000 руб. Натомість повітове земство мало лише 40000 руб., із яких значна частина знаходилася в розпорядженні повітового земського комітету та призначалася для надання допомоги сім'ям військовослужбовців [15, с. 15-18]. На початку війни земства переглянули та скоротили свої кошториси [16, с. 5; 17, с. 4; 36, с. 6], внаслідок чого постраждали, насамперед, економічна та культурна сфери земського господарства [29, с. 7]. Однак, зрозуміло, що за рахунок скорочень земського бюджету неможливо було покрити всі видатки воєнного часу. Протягом Першої світової війни земства Чернігівської губернії зверталися як до державних, так і до приватних фінансових установ із клопотаннями про видачу їм позичок на різних, іноді - навіть не дуже вигідних умовах. Повітові земства Чернігівської губернії повсякчас наголошували на тому, що позички потрібні їм для задоволення потреб, викликаних війною, для віднайдення оборотних коштів у зв'язку з поганим надходження земських зборів до бюджетів [17, с. 4; 31, с. 4; 36, с. 6].

Ще одним джерелом фінансування діяльності повітових земств були їхні каси дрібного кредиту. Так, наприклад, Глухівські повітові земські збори в березні 1916 р. визнали за необхідне взяти кредит у 50000 руб. у касі дрібного кредиту Глухівського повітового земства з метою постачання населення продовольчими товарами [1, с. 4]. Протягом 1916 р. й інші повітові земства Чернігівської губернії залучили до організації продовольчого забезпечення населення свої каси дрібного кредиту [39, с. 4-5; 41, с. 2-3; 2, с. 3-4]. Як правило, скориставшись послугами кас, вони закупали продовольчі товари та розподіляли їх між кооперативами. Останні організовували продаж товарів населенню за прийнятними цінами. До подібної практики, зокрема, зверталися Конотопське [23, с. 4], Чернігівське [39, с. 4-5] та інші повітові земства.

Дорожнеча предметів як місцевого виробництва, так і привозних (сіль, гас та ін.) у Остерському повіті спонукала земців та місцевих кооператорів до створення земсько-кооперативного закупівельного товариства, метою якого була закупівля та продаж населенню предметів першої необхідності [30, с. 10]. На початку 1916 р. у зв'язку з загостренням продовольчої ситуації Ніжинські повітові земські збори вирішили терміново відкрити земський склад та здійснювати продаж товарів тільки кооперативам. Також було вирішено у виключних випадках звертатися і до послуг приватних торговців, однак укладати з останніми попередні домовленості відносно умов продажу товарів населенню [28, с. 4-5]. Сосницькі повітові земські збори також дозволили управі відкрити оптовий склад продуктів першої необхідності, для чого асигнували 30000 руб. [2, с. 3-4] У свою чергу, Борзнянські повітові земські збори асигнували 10000 руб. із метою влаштування продовольчого складу в селі Плисках [25, с. 4].

Щодо Чернігівського губернського земства, то на засіданні місцевої наради з продовольства на початку січня 1916 р. було розглянуто питання його участі в справі продовольчого забезпечення населення. Зважаючи на те, що урядові заготовки виявилися недостатніми для задоволення продовольчих потреб населення губернії в повному обсязі, а відтак постала необхідність здійснення закупівельної операції саме громадськими установами, Чернігівському губернському земству було рекомендовано розпочати фінансування повітових земств, а у виключних випадках - і міст із метою надання їм оборотних коштів. Кошти, отримані повітовими земствами та містами, призначалися для створення громадських запасів жита, пшениці, житнього та пшеничного борошна, цукру та солі [5, арк. 132 зв.-134]. Чернігівське губернське земство подало клопотання Особливій нараді про видачу йому 1500000 руб. на кредитування повітових земств [22, с. 8]. У березні 1916 р. Чернігівська губернська земська управа розпочала продовольчу операцію, яку було вирішено зосередити в губернській та повітових касах дрібного кредиту [21, с. 5]. На 1 липня 1916 р. губернська земська управа витратила з власних коштів 1057801 руб., 154045 руб., що знаходилися в губернській касі дрібного кредиту, та 250000 руб. авансу, отриманого з дозволу Особливої наради з продовольства.

Показово, що Чернігівське губернське земство не контактувало безпосередньо з населенням. Роль посередників виконували повітові земські установи та кооперативні організації. У свою чергу, правління каси дрібного кредиту Чернігівського губернського земства розпочало закупівлю в межах Чернігівської губернії 600000 пуд. пшениці, законтрактувало один млин, а також почало переговори з власниками інших млинів. Крім того, правління каси вирішило фінансувати продовольчі закупівлі жита, житнього борошна, інших продуктів, які здійснювалися уповноваженим Міністерства землеробства. Також правління каси розпочало переговори з уповноваженим, повітовими касами дрібного кредиту з метою об'єднання їхньої роботи та коштів, головним чином, для економії як фінансових ресурсів, так і продовольчих товарів [6, арк. 6-7]. Незабаром губернська земська каса дрібного кредиту взяла на себе обов'язок організувати постачання пшеничного борошна до губернії. На одному з засідань місцевої наради з продовольства було визнано за необхідне, щоб каса долучала до своєї діяльності й громадські організації [3, с. 7-8].

Незважаючи на колосальні зусилля земських установ Чернігівської губернії, ситуації, що склалася наприкінці 1916 - на початку 1917 рр., було не уникнути. Нездатність державних продовольчих органів впорядкувати систему продовольчого забезпечення населення, міжвідомча конкуренція, половинчастий характер розкладки хліба та фуражу, яка здійснювалася в інтересах армії, а не цивільного населення, на чому, зокрема, наголошувала Чернігівська губернська земська управа [13, с. 1-2; 38, с. 3], призвели до того, що на початку 1917 р. у північних повітах спостерігалися випадки голодування [37, с. 12], а після повалення самодержавства у Новозибківському повіті стався справжній голод. Створений після Лютневої революції Чернігівський губернський продовольчий комітет нічого не зміг вдіяти, адже південні повіти Чернігівської губернії, а також ті губернії, які свого часу постачали хліб місцевому населенню, відмовилися від продовольчих поставок [24, с. 4-5]. Влітку 1917 р. відсутність продуктів спостерігалася в Чернігові [42, с. 9-10].

Отже, під час Першої світової війни земці, тісно співпрацюючи з місцевими державними структурами, касами дрібного кредиту, кооперативними організаціями, приватними особами, вживали конкретних заходів із придбання продовольства й предметів першої необхідності та їх справедливого розподілу серед населення. Незважаючи на значний обсяг роботи, яку доводилося виконувати земським установам, її трудомісткість, мінімальні строки забезпечення населення продовольством, як повітові, так і губернське земства, певною мірою зняли гостроту продовольчого питання в Чернігівській губернії у воєнні роки.

Джерела та література

1. Б. И. Глуховское чрезвычайное уездное земское собрание / И. Б. // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 13. - С. 4-5.

2. Беловский. Сосницкое чрезвычайное земское собрание / Беловский // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 33. - С. 3-4.

- Губернское продовольственное совещание // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 44.С. 7-8.

3. Державний архів Чернігівської області,ф.145, оп. 1, спр. 1139, 32арк.

4. Державний архів Чернігівської області,ф.145, оп. 2, спр. 760, 165арк.

5. Державний архів Чернігівської області,ф.145, оп. 3, спр. 1260, 15арк.

6. Державний архів Чернігівської області,ф.147, оп. 1, спр 1998, 28арк.

7. Державний архів Чернігівської області,ф.147, оп. 1, спр. 1977, 98арк.

8. Державний архів Чернігівської області,ф.147, оп. 1, спр. 1982, 10арк.

9. Державний архів Чернігівської області,ф.147,оп. 1, спр. 1999,14арк.

10. Державний архів Чернігівської області,ф.147,оп. 1, спр. 2004,20арк.

11. Державний архів Чернігівської області,ф.147,оп. 1, спр. 2005,19арк.

12. Доклад № 9. О мерах к обеспечениюнаселения

13. Крайняя продовольственная нужда // Черниговская земская газета. - 1917. - № 59. - С.4-5.

14. Лихошерст И. Борзнянское очередное земское собрание / И. Лихошерст // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 45. - С. 3-4.

15. Мацузато К. Сельская хлебозапасная система в России 1864-1917 годы / К. Мацузато // Отечественная история. - 1995. - № 3. - С. 185-197.

16. Михайлюк О. В. Селянство України в перші десятиліття ХХ ст.: Соціокультурні процеси : Монографія / О. В. Михайлюк. - Дніпропетровськ : Вид-во «Інновація», 2007. - 456 с.

17. Нежинское чрезвычайное уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 12. - С. 4-5.

- О. К. Очередные вопросы земских собраний / К. О. // Черниговская земская неделя. - 1914.№ 39. - С. 7-8.

18. Остерский уезд // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 4. - С. 10.

19. Примак М. Нежинское земское собрание / М. Примак // Черниговская земская неделя. - 1914. - № 35. - С. 4.

20. Реєнт О. П. Перша світова війна і Україна / О. П. Реєнт, О. В. Сердюк. - К. : Ґенеза, 2004. -480 с.

21. Торговые известия // Селянин. - 1914. - № 1. - С. 140-141.

22. Торговые известия // Селянин. - 1914. - № 17-18. - С. 461-462.

23. Торговые известия // Селянин. - 1914. - № 23-34. - С. 552-553.

24. Фиалковский П. П. Чрезвычайное Новгородсеверское уездное земское собрание / П. П. Фиалковский // Черниговская земская неделя. - 1914. - № 41. - С. 6.

25. Черниговское очередное Губернское Земское Собрание // Черниговская земская газета. - 1917. - № 20. - С. 11-13.

26. Черниговское Чрезвычайное Губернское Земское Собрание // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 51. - С. 3-4.

27. Черниговское чрезвычайное уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 5. - С. 4-5.

28. Шапошнікова Н. О. Продовольче становище в Україні в роки Першої світової війни : дис. ...кандидата іст. наук : 07.00.01 / Шапошнікова Наталія Олександрівна. - К., 1999. - 194 с.

29. Энес. Кролевецкое чрезвычайное уездное земское собрание / Энес // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 17. - С. 2-4.

30. N. Хлібний кризіс у Чернігові / N. // Черниговская земская газета. - 1917. - № 60. - С. 9-10.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Питання формування земських установ Полтавського земства, нормативної бази земської реформи й початкового періоду впровадження земств на території Полтавської губернії. Обрання голови губернської управи. Причини масових порушень виборчого законодавства.

    реферат [21,6 K], добавлен 04.07.2009

  • Невиправдані втрати серед добровольців під час американо-іспанської війни - фактор, що вплинув на курс уряду США на формування професійного війська в роки першої світової війни. Причини антивоєнних настроїв в американському суспільстві у 1917 році.

    статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017

  • Завоювання Росією Середньої Азії в 60-70-ті роки ХIX ст. Протиріччя між Росією і Англією. Персія напередодні Першої світової війни. Військові-політичні події на території Персії в ході Першої світової війни. Наслідки Першої світової війни для Персії.

    реферат [43,9 K], добавлен 25.10.2013

  • Дослідження з історії Першої світової війни. Передумови виникнення війни. Боротьба за новий переділ світу. Англо-німецький конфлікт. Розробка планів війни, створення протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни.

    реферат [33,4 K], добавлен 10.04.2009

  • Передумови виникнення першої світової війни і криза липня 1914. Боротьба за новий переділ світу. Плани війни та створення двох протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни. Протиріччя між Англією й Німеччиною.

    реферат [33,4 K], добавлен 04.04.2009

  • Політичне становище у Європі у зв'язку с балканськими подіямі 1912-1913 рр., що привело до Першої світової війни. Переслідування українців на окупованих австрійським та російським урадями землях України. Наслідки війни для подальшого стану України.

    доклад [25,6 K], добавлен 19.03.2008

  • Аналіз на основі дипломатичних документів та літератури головних напрямків американської політики Чорноморському регіоні та Східному Середземномор’ї в період Першої світової війни. Активна дипломатична діяльність Сполучених Штатів Америки у регіоні.

    статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Стратегічна ситуація та співвідношення сил на світовій арені у 1917 році. Суперечності в рядах Антанти. Лютнева революція в Росії. Підписання Комп'енського перемир'я і завершення Першої світової війни. Декрет про мир та "14 пунктів" В. Вільсона.

    реферат [32,0 K], добавлен 22.10.2011

  • Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.

    курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014

  • Об’єднання українських громадсько-політичних організацій в Сполучених Штатах заради допомоги історичній батьківщині. Аналіз діяльності етнічних українців у США, спрямованої на підтримку українських визвольних змагань під час Першої світової війни.

    статья [58,6 K], добавлен 11.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.