Діяльність земств Катеринославської губернії в роки Першої світової війни

Реформа місцевого самоврядування та впровадження земств як логічне продовження селянської реформи. Діяльність органів місцевого самоврядування Катеринославської губернії щодо задоволення потреб армії та цивільного населення в роки Першої світової війни.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.03.2019
Размер файла 20,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ДІЯЛЬНІСТЬ ЗЕМСТВ КАТЕРИНОСЛАВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

А.О. Манько

Анотація

Розглянуто діяльність органів місцевого самоврядування щодо задоволення потреб армії та цивільного населення в роки Першої світової війни.

Ключові слова: біженці, управа.

А.А. Манько. Деятельность земств Екатеринославской губернии в годы Первой мировой войны

Рассмотрена деятельность органов местного самоуправления относительно обеспечения нужд армии и гражданского населения в годы Первой мировой войны.

Ключевые слова: беженцы, управа.

A.О. Manko. Zemstvo activity in the Katerynoslav province in the years of World War I

One of the problems of modern state organization is the formation of the system of local self-government institutions that are capable to decide tasks of local life. The today's existing investigation on the above mentioned theme gives us the idea about the activity of zemstvo in common, in Russian Empire or Ukraine. They often left the less studied question of the activity of the local self-government institutions in some province as in Katerinoslav itself. The analysis of the activities of semstva is carried with the help of common specific historical investigating methods. Such approach gives an opportunity to show a complex activity of zemstva as to the social providing of population and the economic activity of local self-government institutions during the World War I.

Key words: refugees, justice.

В умовах становлення української державності українські вчені, громадські діячі все частіше звертають свою увагу на позитивний досвід Російської імперії щодо організації місцевого самоуправління, здатного ефективно вирішувати проблеми місцевого життя. Тому актуальним стає врахування досягнень минулого у сфері місцевого самоврядування.

З другої половини ХІХ ст. - початку ХХ ст. чільне місце в суспільно-політичному житті країни займають земства - органи місцевого самоврядування, що виникли в 1864 р. після скасування кріпосного права. Реформа місцевого самоврядування була логічним продовженням селянської реформи. У ситуації, що склалася після відміни кріпосницьких порядків, земства поряд з політичною діяльністю забезпечували і суто адміністративно-господарські потреби регіону і краю.

Історіографічні дослідження, які пов'язані з вищезазначеною тематикою і вплинули на її розробку, досить різноманітні за суттю та змістом. Одним з перших здійснив спробу дослідити діяльність земств історик Б.Б. Веселовський у "Истории земств за 40 лет", де зібраний значний фактичний і статистичний матеріал, що не втратив значення і в наш час. У чотиритомній монографії Б.Б. Веселовського проведено аналіз фінансової, господарської і культурної діяльності земств [1]. Історіографічний аналіз діяльності земств продовжили радянські історики, зокрема Н.М. Пірумова. Дослідниця зосередила свою увагу на вивченні діяльності земств у загальноімперському масштабі [12]. Уявлення про внесок земств можемо отримати з праці сучасного російського історика Г.О. Герасименка "Земское самоуправление в России", у якій автор аналізує роботу земств у всіх сферах суспільного життя, називає причини виникнення земств та аналізує складнощі, що виникли в ході їх діяльності [3]. Період незалежності української держави відкрив нову сторінку у вивченні діяльності земств. Серед сучасних українських авторів, що досліджують роботу органів місцевого самоврядування можна назвати Т.О. Шаравару, яка вивчає історіографічний аспект діяльності земств [15]; Л.М. Жванко - аналізує становище біженців у роки Першої світової війни [4]. Важливим джерелом для аналізу діяльності земств є Журнали Катеринославського губернського зібрання, які видавалися упродовж усієї діяльності земського самоврядування. У журналах міститься інформація щодо основних питань, які вирішувало земство в той чи інший історичний період, а також подається поіменний список гласних, що дає можливість зробити висновок про соціальне обличчя земства.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі виявлених джерел дослідити діяльність Катеринославського земства в роки Першої світової війни. Теоретико-методологічну основу публікації складають принципи історизму та об'єктивності. їх реалізація ґрунтується на використанні аналітичного, історико-політичного, порівняльно-історичного методах дослідження. катеринославський губернія земство самоврядування

Відомий російський історик того часу Б.Б. Веселовський зазначав: "Екатеринославское земство это - типичное земство аграриев" [1, с. 272]. Проте з початком Першої світової війни характер діяльності земств дещо змінився, бо на їхні плечі було покладено відповідальність за матеріальні, трудові ресурси для оборони імперії. Вже 1 серпня 1914 р. було зібрано надзвичайне Катеринославське губернське земське зібрання, де до присутніх звернувся віце- губернатор Катеринославської губернії М.О. Татищев, який наголосив на тому, що головне завдання земств - забезпечення продовольством країну [5, с. 4]. У цілому, тільки за 1914 р. Катеринославське земство змогло заготовити для потреб армії14 тис. пудів пшениці, 597 тис. пудів пшеничної муки, 475 193 пудів жита та 763 965 пудів житньої муки [7, с. 1260]. Як зазначали самі організатори заготівельної кампанії, головна причина високих темпів заготівлі провіанту та фуражу для армії крилася в утримуванні закупівельних цін на певному рівні, що давало можливість виробникам вигідно продати свою продукцію.

Однак земство вирішувало не тільки питання забезпечення армії продуктами харчування, а й активно сприяла створенню лазаретів для поранених. Так, у ході обговорення питання про допомогу Червоному Хресту була прийнята резолюція за наданням Голови зібрання князя М.П. Урусова, відповідно до якої було створено два рухомих лазарети Червоного Хреста по 50 ліжок кожен, з асигнуванням 92 тис. руб. [6, с. 8]. Уже 21 серпня 1914 р. Катеринославський госпіталь на чолі зі старшим лікарем В.М. Паріном прибув до Бердичева і через 36 годин міг приймати поранених, що надходили з Галицького фронту [13, арк. 10].

Поза увагою земства не залишилися і родини солдат. Згідно з резолюцією Земського зібрання кожному повіту надавалося 25 тис. руб на допомогу найбіднішим родинам призваних на військову службу [6, с. 10]. Воїни, що з певних причин були евакуйовані з театру воєнних дій, могли розраховувати на добовий пайок, для чого земством було виділено 6 тис. руб [6, с. 7].

Війна, що прийшла на зміну розміреному життю мільйонів людей, зруйнувала їх звичний спосіб існування, змусила покинути свої будинки та шукати кращої долі на території Російської імперії, не- охопленою війною. Наплив біженців вимагав масштабної організації допомоги, тому не остання роль у покращенні життя цієї категорії населення належить земствам. Тим паче, що Катеринославська губернія виявилася в числі губерній, на території якої осіла найбільша кількість біженців. Статистичні відомості щодо губерній, які змогли прийняти на своїй території найбільшу кількість біженців наведено у табл. 1 [9, с. 82-85].

Таблиця 1

Назва губернії

Загальна кількість біженців по імперії, %

Кількість біженців у губернії

осіб

%

Катеринославська

9,23

244 687

7,07

Самарська

5,83

153 865

4,05

Тамбовська

4,75

127 251

3,60

Лифляндська

4,59

121 274

6,95

Харківська

4,48

117 606

3,16

Незважаючи на вищезазначені цифри, головний уповноважений Російського товариства Червоного Хреста князь М.П. Урусов вважав, що ресурси губернії не повністю задіяні для задоволення потреб біженців [9, с. 80].

Усі емігранти були направлені до повітів, однак кількість біженців по повітах не була однаковою. Статистичні дані щодо кількості біженців у окремих повітах подано в табл. 2 [8, с. 370-371].

Таблиця 2

Назва повіту

Кількість біженців

Маріупольський

41205

Павлоградський

29834

Олександрівський

28103

Бахмутський

3373

Слов'яносербський

1868

Такий розподіл біженців по повітах самі ж представники земства пояснювали прагненням захистити промислове серце імперії від можливих виступів, епідемій тощо.

Різнилася не тільки кількість людей, що направлялася до повітів, а й сума на їх утримання, наприклад у Верхньодніпровському повіті допомога на одну людину становила 7 руб 50 коп, тоді як у Бахмутському та Олександрівському повітах тільки 6 руб [13, арк. 5, 7]. Тож не дивно, що члени Земської управи розмірковували над тим, як же змусити цю категорію населення працювати, тим більше, що значна кількість працездатного чоловічого населення перебувала на фронтах Першої світової війни. Так, член Управи В.Я. Яковлев пропонував припинити видавати біженцям матеріальну допомогу і у такий спосіб примусити працювати. Губернський гласний Е.К. Бродський мав дещо поміркованіші погляди і вбачав можливість залучити цю категорію до робіт шляхом упровадження премій. Урешті-решт, Земське зібрання прийняло рішення скоротити матеріальну допомогу біженцям, натомість виплачувати премії тим, хто приступив до виконання робіт [8, с. 116-117].

Крім вищезазначених заходів у шести із восьми повітах працювало бюро праці, що надавало можливість кожному бажаючому знайти певне заняття. Біженці, що переселилися до Катеринославської губернії, обслуговувалися в медичних закладах на рівні з місцевим населенням [8, с. 374]. Незважаючи на всі заходи, які проводило Катеринославське земство для задоволення потреб біженців, а також щодо залучення їх до робіт, попри все це фінансування потреб останніх здійснювалося не своєчасно, що призводило, за словами гласного Олександрівського уїзду К.Б. Міхно, до того, що біженці заважали роботі Управи шляхом вторгнення в приміщення виконавчого органу місцевого самоврядування [5, с. 80 ].

Здорожчання товарів першої необхідності, житла, паливних матеріалів негативно позначилося не тільки на становищі біженців, а й суттєво торкнулося державних службовців. Доктор політичної економії і статистики К.Г. Воблий писав: "Те, кто получает определенный доход, при обесценивании денег могут приобрести на свой доход меньше количество благ, чем они приобретали раньше" [2, с. 13]. За період з 1914 р. по 1916 р. ціни на предмети першої необхідності підвищилися на 185 %, а ціни на одяг і взяття більше ніж на 300 %. Виходячи з вищезазначеного, земство прийняло рішення збільшити заробітну плату державним службовцям Губернського Земства від 10 до 30 % залежно від заробітку кожного службовця [10, с. 21].

Земське самоуправління займає помітне місце в історії формування органів місцевого самоврядування. Адже воно ближче стояло до потреб населення, ніж офіційна влада.

Найбільш яскраво проявилася роль земства в історії за часів Першої світової війни, коли воно активно долучалося до справи допомоги армії у різних формах: лікування поранених на фронтах солдатів, турбота про родини військовослужбовців, біженців, вирішення нагальних соціально-економічних питань.

Значення діяльності органів місцевого самоврядування для країни не можливо переоцінити, особливо у вирішенні питань господарчого і соціального значення, якими безпосередньо займалися земські управи, котрі прагли надати посильну допомогу населенню губернії у справі забезпечення його усім необхідним у часи нестачі товарів першої необхідності та неймовірної дорожнечі.

Бібліографічні посилання

1. ВеселовськийБ. Б. История земства / Б.Б. Веселовский. - СПб., 1911. - Т. 4.

2. Воблый К.Г. К вопросу о причинах современной дороговизны / К.Г. Воблый. - К., 1915.

3. Герасименко Г.А. Земское самоуправление в России / Г.А. Герасименко. - М., 1990.

4. Жванко Л.М. Правове регулювання соціального захисту біженців Першої світової війни в Російській імперії (1914-1915) / Л.М. Жванко // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - 2004. - Вип. 14. - С. 233-246.

5. Журналы Александровского Уездного Земского Собрания 50-й очередной сессии 1915 г. - Александровск, 1916.

6. Журнал Чрезвычайного Екатеринославского Губернского Земского Собрания 1 августа 1914 г. - Екатеринослав, 1914.

7. Журналы Екатеринославского Губернского Земского Собрания 49-й очередной сессии 1914 г. - Екатеринослав, 1916.

8. Журналы Екатеринославского Губернского Земского Собрания 50-й очередной сессии 1915 г. - Екатеринослав, 1916.

9. Журнал Екатеринославского Губернского Земского Собрания 27 июля 1916 г. -Екатеринослав, 1916. - С. 82-85.

10. Журнал Чрезвычайного Екатеринославского Губернского Земского Собрания 20 ноября 1916 г. - Екатеринослав, 1916.

11. Журналы Екатеринославского Губернского Земского Собрания 51-й очередной сессии 1917 г. - Екатеринослав, 1917.

12. Пирумова Н.М. Земская интеллигенция и ее роль в общественной борьбе до начала ХХ века / Н.М. Пирумова. - М., 1981.

13. Центральний державний історичний архів України, м. Київ. - Ф. 719, оп. 1, спр. 416.

14. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України. - Ф. 719, оп. 1, спр. 7.

15. Шаравара Т.О. Соціально-економічна діяльність земств в Україні (1864-1917) : Історіографія: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 "Історія України" / Т.О. Шаравара. - К., 2005.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Невиправдані втрати серед добровольців під час американо-іспанської війни - фактор, що вплинув на курс уряду США на формування професійного війська в роки першої світової війни. Причини антивоєнних настроїв в американському суспільстві у 1917 році.

    статья [22,6 K], добавлен 11.09.2017

  • Завоювання Росією Середньої Азії в 60-70-ті роки ХIX ст. Протиріччя між Росією і Англією. Персія напередодні Першої світової війни. Військові-політичні події на території Персії в ході Першої світової війни. Наслідки Першої світової війни для Персії.

    реферат [43,9 K], добавлен 25.10.2013

  • Політичне становище у Європі у зв'язку с балканськими подіямі 1912-1913 рр., що привело до Першої світової війни. Переслідування українців на окупованих австрійським та російським урадями землях України. Наслідки війни для подальшого стану України.

    доклад [25,6 K], добавлен 19.03.2008

  • Дослідження з історії Першої світової війни. Передумови виникнення війни. Боротьба за новий переділ світу. Англо-німецький конфлікт. Розробка планів війни, створення протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни.

    реферат [33,4 K], добавлен 10.04.2009

  • Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.

    курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014

  • Передумови виникнення першої світової війни і криза липня 1914. Боротьба за новий переділ світу. Плани війни та створення двох протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни. Протиріччя між Англією й Німеччиною.

    реферат [33,4 K], добавлен 04.04.2009

  • Стратегічна ситуація та співвідношення сил на світовій арені у 1917 році. Суперечності в рядах Антанти. Лютнева революція в Росії. Підписання Комп'енського перемир'я і завершення Першої світової війни. Декрет про мир та "14 пунктів" В. Вільсона.

    реферат [32,0 K], добавлен 22.10.2011

  • Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.

    контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010

  • Аналіз на основі дипломатичних документів та літератури головних напрямків американської політики Чорноморському регіоні та Східному Середземномор’ї в період Першої світової війни. Активна дипломатична діяльність Сполучених Штатів Америки у регіоні.

    статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Історіографічний аналіз праць, присвячених важкій промисловості Сходу України, які було опубліковано в роки Першої світової війни. Дослідження урядових заходів, спрямованих на узгодження роботи промислових підприємств різного профілю і форми власності.

    статья [18,1 K], добавлен 14.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.