Відновлення в Україні діяльності середніх медичних шкіл у 1943-1944 роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська військово-медична академія (Україна, Київ)

Відновлення в Україні діяльності середніх медичних шкіл у 1943-1944 роках

Нікітюк О.В.

кандидат історичних наук, підполковник

доцент кафедри оперативно-тактичної підготовки

(з циклом мовної підготовки)

До Великої Вітчизняної війни на території України функціонувало 199 середніх медичних шкіл різних профілів, в яких навчалося майже 46 тисяч учнів. Термін навчання у фельдшерсько-акушерських, зуболікарських та фармацевтичних школах складав три роки, а в школах медичних сестер, зуботехнічних і на відділеннях медичних лаборантів два роки. Число шкіл за профілями та кількість навчаємих в них учнів на 15 вересня 1941 року подано в таблиці 1 [1, арк. 81].

З початком війни майже усі середні медичні школи на території України припинили свою діяльність. В ході німецько-фашистської окупації значну частину приміщень шкіл було зруйновано, знищено навчально-лікувальні бази, лабораторії, навчальну та навчально-методичну літературу, наочне та практичне обладнання.

Мета статті: на основі аналізу архівних матеріалів висвітити процес відновлення в Україні середніх медичних шкіл у 1943-1944 роках.

З початком звільнення України від окупантів розпочався процес відновлення діяльності навчальних закладів, серед них і середніх медичних шкіл. Підставою для відновлення діяльності навчальних закладів на звільнених територіях став наказ Уповноваженого Державного комітету Оборони СРСР від 12 травня 1943 року № 25 [6, арк. 81].

До війни середні медичні навчальні заклади України підпорядковувалися Народному комісаріату охорони здоров'я УРСР. Зі звільненням республіки роботу по відновленню медичних шкіл очолило Управління медичних навчальних закладів Наркомату охорони здоров'я УРСР, яке з жовтня 1943 року розташовувалося в м. Харкові. Робота Управління щодо відновлення діяльності середніх медичних шкіл була розпочата з проведення аналізу стану мережі шкіл та складання перспективного плану їх відновлення [1, арк. 27]. В результаті проведеного аналізу було встановлено, що більшість приміщень середніх медичних шкіл (СМШ) зруйновані і не придатні до використання за призначенням [1, арк. 80]. В особливо важкому стані знаходилися приміщення медичних шкіл Ворошиловградської, Дніпропетровської, Полтавської, Сталінської та Харківської областей. Вони або повністю були знищені, або ж потребували значного капітального ремонту [1, арк. 84].

Виходячи з реальних умов та потреби України в середніх медичних кадрах, кількість спланованих до відновлення СМШ у 1944 році була значно меншою ніж їх чисельність до війни. В архівних документах знайдено кілька проектів перспективного плану складеного Управлінням в листопаді 1943 року. Один з перших проектів від 11 листопада 1943 року, без урахування чотирьох західних областей, подано у таблиці 2 [2, арк. 1].

Слід відмітити, що поновлення решти фельдшерських і акушерсько-фельдшерських шкіл та шкіл медичних сестер, які функціонували до війни, передбачено у разі потреби і можливостей розпочати з вересня 1944 року.

При підготовці плану відновлення мережі середніх медичних шкіл бралося до уваги:

а) в першу чергу відновлювалися школи, які на 1941 рік мали власні приміщення, достатню кількість практичних баз, кваліфікований педагогічний персонал та гуртожитки;

б) враховуючи наказ Уповноваженого Державного комітету Оборони СРСР № 25 від 12 травня 1943 року про те, що головною задачею середньої медичної освіти на найближчий час є підготовка фельдшерів та акуше- рок-фельдшериць, фельдшерсько-акушерські школи відновлюються в кількості 70% існуючої до війни мережі;

в) згідно вказівок Наркомату охорони здоров'я СРСР мережа (сітка) сестринських шкіл відновлювалися на 22% до загальної кількості сестринських шкіл, які функціонували на перше січня 1941 року;

г) передбачалося, що зуболікарські, зуботехнічні, фармацевтичні школи та школи медичних лаборантів відновлюються ті з них, які у 1941 році не планувалися до закриття, як такі, що не відповідали своєму призначенню [1, арк. 80].

В перших числах грудня 1943 року Наркоматом охорони здоров'я УРСР було складено та погоджено з Народним комісаріатом фінансів УРСР план курсових заходів з відновлення мережі середніх медичних шкіл. Урахування витрат на відновлення медичних навчальних закладів Наркомфіном УРСР було передбачено у розробленому в грудні проекті бюджету республіки на 1944 рік [7, арк. 27].

На початку грудня 1943 року в Україні розпочали діяльність 17 фельдшерських шкіл, дві фармацевтичні та дві зуболікарські школи, а також кілька шкіл підготовки медичних сестер. Загальна кількість учнів у них складала близько трьох тисяч чоловік [1, арк. 27 зв].

У січні 1944 року Управління медичними навчальними закладами Наркомату охорони здоров'я УРСР було переведено до міста Києва та розширено його штат з двох до трьох чоловік. Управління продовжувало здійснювати керівництво відновленням медичних навчальних закладів. Відновленим середнім медичним школам були направлені нові навчальні програми та плани, правила прийому, витяги з наказу Уповноваженого Державного комітету Оборони СРСР від 12 травня 1943 року № 25 з питань середньої медичної освіти, накази щодо призначення стипендій учням, порядку звільнення від призову до армії учнів випускних курсів, організацію харчування, заробітну плату викладачів та інші керівні документи [1, арк. 81 зв].

Відновлення діяльності середніх медичних шкіл здійснювалося згідно перспективного плану та проводилося у три етапи. В першу чергу відновлювалися медичні школи у восьми звільнених областях Лівобережжя України (Ворошиловградській, Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Сталінській, Сумській, Чернігівській та Харківській). Відновлення розпочалося з першого січня 1944 року [2, арк. 20 зв]. На протязі першого календарного півріччя передбачалося відновити діяльність 39 медичних шкіл, з них: 27 фельдшерських і акушерсько-фельдшерських (у тому числі - три з відділеннями медичних лаборантів); три зуболікарських (у тому числі з відділеннями зубних техніків), чотири фармацевтичних та п'ять шкіл медичних сестер [1, арк. 34 зв].

У другу чергу здійснювалося відновлення середніх медичних навчальних закладів у 13-ти областях Правобережжя України (Вінницькій, Волинській, Житомирській, Кам'янець-Подільській, Кіровоградській, Київській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій) та місті Києві, яке було розпочато у другому кварталі 1944 року. Згідно плану у ІІ та ІІІ кварталах 1944 року передбачалося відновлення 31 медичної школи, з яких 19 фельдшерських і акушерсько-фельдшерських (у тому числі три з відділеннями медичних лаборантів); дві зуболікарських (у тому числі одну з відділеннями зубних техніків), дві фармацевтичні та вісім шкіл медичних сестер.

У третю чергу проводилося відновлення середніх медичних шкіл у Дрогобичській, Ізмаїлівській, Львівській та Станіславській областях. Там було заплановано відкрити чотири фельдшерсько-акушерських школи та дві школи медичних сестер, що на дві більше, ніж було до війни. Однією з перших було розпочато відновлення фельдшерсько-акушерської школи у Львові.

Слід відмітити, що у 15 великих обласних центрах при відновленні середніх медичних навчальних закладів планувалися школи з двома профілями підготовки фахівців: фельдшерським і акушерсько-фельдшерським, що сприяло кращому забезпеченню шкіл викладачами і практичними базами та дозволило покращити якість підготовки медичних кадрів. Одночасно дозволялося тимчасове функціонування при цих школах зуболікарського або ж фармацевтичного відділення, якщо самостійне існування такого відділення на той час було неможливим, або ж недоцільним. В ході відновлення передбачалося, що в першу чергу школи будуть комплектуватися учнями старших курсів, які перервали навчання внаслідок війни [2, арк. 2].

У зв'язку з втратою більшістю середніх медичних шкіл своїх приміщень Наркоматом охорони здоров'я УРСР було заплановано у 1944-1947 роках відновити 17 навчальних корпусів та 20 гуртожитків, а також зробити капітальний ремонт у 52 навчальних корпусах та 35 гуртожитках. Однак, цей план розпочав реалізовуватися тільки з 1945 року. У 1944 році школи проводили ремонти власними силами та засобами, до чого залучалися і учнівські бригади [1, арк. 36 зв].

З початком відновлення середніх медичних шкіл у них запроваджувалися нові навчальні програми та плани, лише учні випускних курсів навчалися за програмами 1941 року. Четвертого квітня 1944 року Всесоюзний комітет зі справ вищої школи при РНК СРСР прийняв рішення, що документи про вищу та середню освіту, отриману в період німецької окупації вважалися недійсними. Для отримання радянського диплому про закінчення вузу або технікуму (середнього навчального закладу), необхідно було скласти іспити та заліки з предметів, проходження яких було передбачено навчальним планом до моменту окупації, а також скласти державні іспити або ж захистити дипломний проект в Державній екзаменаційно-кваліфікаційній комісії. Студенти вузів та учні технікумів (шкіл), які навчалися в період окупації зараховувалися на той же курс, на якому вони навчалися до окупації. Також вони могли бути зарахованими на старші курси, при умові здачі іспитів за попередні курси [1, арк. 32]. Цим рішенням до шкіл знову пішли навчатися ті, хто закінчив середні медичні навчальні заклади в період окупації.

Слід відмітити, що середня медична школа не мала своїх штатних викладачів, а лікарі-викладачі працювали в них лише за сумісництвом, часто розглядаючи роботу в школі як додаткове навантаження, що виключало їх зацікавленість у набутті та підвищенні педагогічної кваліфікації. Управління медичними навчальними закладами Наркомату охорони здоров'я УРСР звернулося до заступника Народного Комісара охорони здоров'я УРСР Луганського з проханням сприяти у забезпечені середніх медичних шкіл кваліфікованими викладачами. Передбачалося, щоб кожна середня школа у своєму складі мала 3-5 викладачів-лікарів з основним місцем роботи, а за сумісництвом вони б працювали у лікувально-профілактичних закладах. Ці викладачі мали б складати педагогічний актив школи, дозволять нормально організовувати навчання в школі та проводити систематичну методичну роботу з підвищення педагогічної кваліфікації решти викладачів [1, арк. 33, 33 зв].

У червні 1944 року був призначений новий начальник Управління медичними навчальними закладами Наркомату охорони здоров'я УРСР П.Л. Шупик та розширено штат Управління [4, арк. 13].

У відновлених школах на перше липня 1944 року навчалося 7863 учні, з яких: 6353 фельдшерів та акушерок-фельдшериць, 600 зубних лікарів, 399 фармацевтів, 83 зубних техніків та 75 медичних лаборантів [2, арк. 21].

Слід відмітити, що згідно наказу Всесоюзного комітету зі справ вищої школи при РНК СРСР від 15 червня 1944 року № 250 для вузів та технікумів було встановлено літні канікули з 16 липня по 30 вересня 1944 року, а початок занять 1944-1945 навчального року з першого жовтня. Наказом також було встановлено графік занять для вузів та технікумів на 1944-1945 навчальний рік: перше півріччя з першого жовтня 1944 року по 20 лютого 1945 року, друге з першого березня по 15 липня 1945 року та канікули з 21 по 28 лютого 1945 року [1, арк. 58 зв].

У 1943-1944 навчальному році СМШ в основному були укомплектовані викладачами, за виключенням окремих шкіл, де не було викладачів-хірургів, інфекціоністів та викладачів-лікарів окремих вузьких спеціальностей. Більша частина шкіл потребувала навчальних посібників, підручників та наочного обладнання. Загалом СМШ книжками та навчальними посібниками були забезпечені на 40%. Лише окремі школи зберегли свої навчальні фонди (бібліотеки). Краще були забезпечені навчальними підручниками Чернігівська, Одеська, Полтавська та Запорізька області. Лише одеські фельдшерсько-акушерська та зуболікарська школи повністю зберегли наочне обладнання. У 20% шкіл було організовано гаряче харчування учнів та викладачів [1, арк. 36, 83].

Умови проведення занять у 1943-1944 навчальному році були незвичайними, лише в частині шкіл учні закінчили навчальний рік, значна ж частина продовжувала навчання до вересня, а у ряді шкіл навчальний рік було продовжено до жовтня. В окремих школах Правобережжя були проведені лише непарні семестри, і переведення з курсу на курс не було лише з семестра на семестр [2, арк. 46].

У 1944 році середні медичні навчальні заклади України підготували 1405 медичних працівників. Випускники середніх медичних шкіл після закінчення навчання Наркоматом охорони здоров'я УРСР направлялися на роботу в усі області України. Розподіл випускників по областям та профілем підготовки подано в таблиці 3 [1, арк. 83 зв].

У серпні 1944 року Головним управлінням середніх медичних навчальних закладів Наркомату охорони здоров'я СРСР була проведена перевірка роботи Управління медичних навчальних закладів Наркомату охорони здоров'я УРСР з питань відновлення мережі середніх медичних навчальних закладів в республіці. На час проведення перевірки встановлено, що з 39 відновлювальних СМШ Лівобережжя України навчальний рік, або ж перше навчальне півріччя (окремі школи) закінчили та закінчують 34 школи, 5 ведуть підготовку до нового навчального року, у тому числі і єдиний в республіці Харківський рентген-технікум.

Із 13 областей Правобережної України на час проведення перевірки закінчили, або ж закінчують перше півріччя 11 шкіл, з яких 6 фельдшерсько-акушерських, дві зуболікувальні, дві фармацевтичні та одна школа медичних сестер. Ще 9 фельдшерсько-акушерських шкіл та 6 шкіл медичних сестер проводили зарахування та розпочали заняття з першого вересня 1944 року. Однак, не отримано відомостей про становище в п'яти школах [2, арк. 20 зв].

Вступні іспити у 1944-1945 навчальному році проводилися в серпні-вересні 1944 року. За даними Управління медичними навчальними закладами Наркомату охорони здоров'я УРСР на 15 вересня 1944 року до 75 СМШ на 6240 місць загального плану набору було подано 13416 заяв, з них 1714 відмінників. Допущено до вступних випробувань 10005 чоловік [5, арк. 53].

19 вересня 1944 року Радою народних комісарів УРСР була прийнята Постанова № 1239 “Про поновлення роботи середніх медичних шкіл народного комісаріату охорони здоров'я УРСР”, якою народний комісаріат охорони здоров'я УРСР зобов'язувався поновити у 1944-1945 навчальному році роботу 75 середніх медичних шкіл та зобов'язати виконкоми обласних рад депутатів трудящих, виконком Київської міськради повернути середнім медичним школам учбові приміщення і гуртожитки та надати приміщення тим школам, які їх не мають. Передбачалося забезпечити школи і гуртожитки інвентарем, а також матеріалами для ремонту приміщень, паливом на зимовий період, організувати безперебійне харчування учнів та викладачів [1, арк. 24].

Кількість учнів в СМШ на 10 грудня 1944 року складало: на І курсі - 8932, ІІ курсі - 3933 та ІІІ курсі - 2946 осіб. Всього навчалося 15711 учнів [2, арк. 44]. На кінець 1944 року у 24 областях України відновлено 17 навчальних корпусів та 20 гуртожитків [1, арк. 84 зв].

В таблиці 1 подано дані кількості середніх медичних навчальних закладів України на кінець першого семестру 1944-1945 навчального року та чисельність в них учнів на курсах [3, арк. 4].

Таблиця 1

В наказі Народного комісаріату охорони здоров'я УРСР від 14 грудня 1944 року № 2126 зазначено, що протягом порівняно невеликого часу на Україні було відновлено діяльність 75 середніх медичних шкіл різних профілів, в яких навчається понад 15 тисяч учнів [1, арк. 68]. В наказі йшлося про негайну перевірку профілювання середніх медичних шкіл у областях відповідно до плану та введення у обласних Наркоматах охорони здоров' я штатні посади інспекторів середніх медичних шкіл, які б здійснювали систематичне керівництво медичними школами і курсовими заходами та несли відповідальність за стан та зміст навчально-виховної роботи у школах області. В наказі зазначалося про необхідність забезпечення шкіл учбовим устаткуванням та викладачами, транспортними засобами, поновлення в школах методичних організацій і залучення до роботи усього педагогічного колективу, дано вказівки щодо обміну досвідом та здійснення керівництва і контролю за роботою шкіл та інше [1, арк. 69-70].

Відновлення мережі середніх медичних шкіл на звільненій території України з жовтня 1943 по грудень 1944 року здійснювалося відповідно до перспективного плану Управління медичних навчальних закладів Наркомату охорони здоров'я УРСР. Відновлення проводилося з урахуванням реальних можливостей на місцях. План прийому до середніх медичних шкіл у 1944-1945 навчальному році перевищував план прийому, затверджений НКОЗ СРСР і складав по 2 групи на школу за виключенням шкіл великих обласних центрів. Відновлена мережа середніх медичних навчальних закладів була достатньою і спроможною, щоб забезпечити Україну середнім медичним персоналом.

Список використаних джерел

середній медичний школа фельдшерський

1. Центральний державний архів вищих органів влади та державного управління. - Ф. 342. - Оп. 14. - Т. 2. - Од. зберіг. 4278. - 87 арк.

2. Там само. - Од. зб. 4274. - 54 арк.

3. Там само. - Од. зб. 4330. - 37 арк.

4. Там само. - Од. зб. 4272. - 15 арк.

5. Там само. - Од. зб. 4302. - 110 арк.

6. Там само. - Од. зб. 4319. - 227 арк.

7. Там само. - Од. зб. 4269. - 54 арк.

Размещено на Allbest.ru