Печатки Старосамбірського деканату Перемишльської єпархії кінця XVIII – початку ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Печатки Старосамбірського деканату Перемишльської єпархії кінця XVIII - початку ХХ ст.

Протягом останніх років з'явилася низка публікацій, які тією чи іншою мірою охоплювали церковні печатки Старосамбірського деканату Перемишльської греко-католицької єпархії. Йдеться, зокрема, про роботи, у яких відображено культ Архангела Михаїла¹, Пресвятої Богородиці² та св. Євстахія³ у парафіяльній сфрагістиці. Робота про печатки дрогобицько-самбірського регіону охоплює в тому числі штемпелі Старого Самбора⁴. Останньою публікацією, присвяченою печаткам Перемишльської греко-католицької єпархії, є праця Т. Денисової⁵. У ній описано, зокрема, й два оригінальні штемпелі, що належали парафіям Стрілки та Явора Старосамбірського деканату й зберігаються у сфрагістичній колекції Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького. На жаль, авторкою допущено помилки при відчитуванні легенди печатки парафії Стрілки: «СТРІЛЄЦКОИ»⁶, а має бути «СТР'ЬЛЄЦКОИ». Крім того, некоректно подано опис св. Євстахія на цьому ж штемпелі: «зображення святого Євстахія з прапорцем у лівій руці…»⁷. Насправді там відтворено посох, й опис мав би звучати: «у лівій руці, відведеній вбік, св. Євстахій тримає посох, увінчаний фаною»⁸.

Окрім того, Т. Денисова висловлює твердження, не підкріплені дослідженнями документальних джерел, у яких збереглося багато відтисків описаних печаток, про те, який матеріал мав би застосовуватися для відбитків кожного штемпеля. Авторка зазначає, що для цих двох матриць використовувалися об'ємні матеріали (такі як віск та сургуч)⁹, що, здебільшого, не відповідає дійсності¹⁰. Позитивним моментом цієї публікації є введення у науковий обіг інформації про збережені до наших днів оригінальні штемпелі парафій Перемишльської єпархії.

Таким чином, усі перелічені вище згадки про печатки Старосамбірського деканату не дають комплексного уявлення про штемпелі які побутували там протягом ХІХ - початку ХХ ст. Сподіваємося, що пропонована спеціальна розвідка з окресленої проблематики заповнить наявні прогалини.

У Старосамбірському деканаті Перемишльської греко-католицької єпархії в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. налічувалася 31 парафія¹¹. Здійснюючи пошуки печаток в архівах, музеях, рукописних збірках бібліотек Львова, Перемишля, Сяніка, Варшави, вдалося віднайти 43 різних відтисків парафіяльних і одної деканатської печаток. На сьогодні відомі лише два оригінальні штемпелі, що зберігаються у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові у фонді «Сфрагістика», який належить с. Явора¹² та с. Стрілки¹³.

Найбільша кількість храмів була посвячена св. Миколаю Чудотворцю (9 парафій - Волосянка Велика, Головсько¹⁴, Залокоть, Лопушанка Хомина (св. О. Миколаю Єпископу), Потік Великий¹⁵, Сприня, Старе Місто (Старий Самбір), Сторона, Тур'є) та Архангелу Михаїлу (7 парафій - Білич Горішній, Білич Долішній¹⁶, Бистриця, Волошиново, Ісаї, Смільна, Ясениця Замкова), Богородиці (6 парафій) - тут представлені такі посвяти, як Покров Пресвятої Богородиці (у 3 парафіях - Ластівка, Свидник, Стрільбичі), Собор Пресвятої Богородиці (у парафії Звір), Введення в храм Пресвятої Богородиці (у парафії Сушиця Рикова¹⁷) та Успіння Богородиці (у парафії Топільниця)¹⁸. По одному разу зустрічаються посвяти свв. Онуфрію (Лаврів), Димитрію (Лінина Мала), Євстахію (Стрілки), Кузьмі і Дем'яну (Тершів), Зішестя Св. Духа (Лінина Велика), Воздвиження Честного Хреста (Страшевичі), Вознесіння Господа Ісуса Христа (Явора), двічі - св. Параскевії (Лужок Верхній, Ясениця Масьова¹⁹)²⁰. Характерною рисою більшості парафіяльних печаток було відображення у їхньому сюжетному зображенні титулу церкви.

Документи, засвідчені печатками, хронологічно охоплюють 1798-1916 рр. Це були переважно акти фінансово-майнового характеру (Консигнації…, Специфікації…, Фасії доходу…, Виказ доходів епитрахильних… Подписка получения.), метричні свідоцтва, листи тощо.

Для семи парафій вдалося виявити по два відбитки різних штемпелів, які належали одному урядові, це, зокрема, Залокоть, Лаврів, Ластівка, Сторона, Топільниця, Явора, Ясениця Замкова. Старий Самбір представлений шістьма печатками, починаючи з 1798 р. і закінчуючи 1914 р. Існування кількох варіантів печаток уможливлює простеження еволюції штемпелів у різних параметрах: матеріал, форма, розміри, легенда, сюжетне зображення. Коротко їх охарактеризуємо.

На основі віднайдених печаток Старосамбірського деканату можна стверджувати, що матеріалами для відбитків слугували: сургуч, сажа, папір й мастика, чорнило та фарба. За формою усі виявлені печатки поділяються на овальні (28 шт.) та круглі (16 шт.).

У більшості виявлених відтисків присутні зображення. Виняток становлять штемпелі Залокоть (1904-1905), Ластівка (1905), Сторона (1899-1916) та Явора (1902) - там місце малюнка заступає напис. Усі ці печатки функціонували на початку ХХ ст. і належать до т.зв. «нових» штемпелів.

На основі досліджених відтисків можна виділити три основних підходи, які лежали в основі сюжету: 1. Зображення постатей святих (23 храми); 2. Богородичні празники (6 храмів); 3. Господні празники (3 храми).

У тих випадках, коли виявлено дві печатки, що функціонували в певній парафії, спостерігаємо відсутність зображення (у 4 парафіях) або спрощення сюжету. Наприклад, Успіння Богородиці у парафії Топільниця зведене лише до постаті Богородиці з маленьким Ісусом на руках. В окремих штемпелях простежується тенденція до збереження давніх традицій та відтворення основних елементів, які були в давніших печатках. Прикладом цього є Лаврів (1798 та 1913 рр.), де в обох печатках св. Онуфрій поданий майже ідентично, різняться лише окремі дрібні деталі та стиль гравіювання. Також збережено образ Архангела Михаїла, який попирає сатану, в обидвох варіантах штемпеля в Ясениці Замковій (1840-1899 та 1898-1911 рр.). Однак художнє виконання цього сюжету є настільки відмінним, що можна твердити лише про однакову ідею. Друга печатка (1898-1911) вирізняється композиційною цілісністю та динамічністю сюжету: Архангел Михаїл поданий в наступальному русі, а сатана (в людській подобі) падає у прірву.

На прикладі парафіяльних печаток Старосамбірського деканату стосовно зображення можна простежити наступні тенденції: 1) у малюнку відображався титул храму; 2) малюнок поступається місцем легенді у «нових» штемпелях.

Написи розташовувалися довкола зображення. Легенди переважно відділені від малюнка двома концентричними колами чи овалами. Обідки виконані у формі лінії та крапочок. У тексті між словами використовували роздільники: хрестики, крапки, двокрапки, розетки тощо. У печатках парафій Залокоть (1904-1905), Ластівка (1905), Сторона (1899-1916) та Явора (1902) зображення відсутнє, і написи заповнюють також центральну частину, поєднуючи розміщення і по колу, і в горизонтальних рядках.

Легенди виконані українською мовою, лише печатка Лінини Малої (1885-1900 рр.) містить напис латинкою, а в одному випадку взагалі без напису - Старий Самбір (1798 р.). Легенди дають змогу встановити територіальну, інституційну та, в окремих випадках, конфесійну приналежність парафій і, ще рідше, титулатуру храмів. Наприклад: *ПЄЧАТЬ ЦЄРКВИ ВОЛОШЫНОВСКОЙ;: ПЄЧАТЬ: ЦЄРКВИ: ЗВОРСКОИ:; ГР. КАТ: УРЯД ПАРОХІЯЛЬНИЙ * в Лаврові: *; SIGILL: ECCL: R.G.C. LOCAL: CAPELL: LENINKA MALA; * ПЕЧАТЬ ЦЕРКВИ ГР. К. ВЪ СТАРОМЬСТЬ; Пєчать цєркви Білича горішного Михаилъ чудотворець. тощо. У переважній більшості штемпелів була застосована формула: ПЄЧАТЬ ЦЄРКВИ…, запропонована ще австрійським урядом у циркулярах за 1797-1798 рр.²¹

Усі написи виконано друкованим шрифтом. Для раціонального використання площі штемпеля вживали скорочення, так звані суспенсії та сігли. При викарбовуванні легенд змінюється графічна форма літер, стиль, характер письма. Поступово зникають церковно-словянські букви Y, і, А, М, на їх місце приходять сучасні українські літери.

Але в окремих випадках спостерігаємо стійке дотримання традиції і майже однакове передання змісту та форми легенди. Так, у Старому Самборі з 1853 до 1910 р. у назві населеного пункту використовується літера «Ь»: СТАРОМЪСТ[С] КА²², ВЪ СТАРОМЬСТЬ²³, ВЪ СТАРОММЬСТЬ²⁴; въ СТАРОМЪ САМБОРЬ²⁵. Існує ще й зворотня тенденція, коли у давніх печатках не вживали церковно-словянських літер, а в нових - вони присутні. Наприклад, у парафії Сторона у 1849-1885 рр. зафіксовано СТРОЧКОЙ²⁶, а в 1899-1916 рр. - въ СТОРОННІ²⁷; у парафії Ясениця Замкова у 1840-1899 рр. - [.] НИЦКОИ²⁸; 1898-1911 рр. - въ Ясениці замковой²⁹. Необхідно зазначити, що церковно-слов'янські літери фігурують переважно у назвах населених пунктів, тому що формула ПЄЧАТЬ ЦЄРКВИ. не передбачала їхнього вживання, так як і формула ГР. КАТ: УРЯД ПАРОХІЯЛЬНИЙ. Та й опечатки, у більшості випадків, трапляються в назвах населених пунктів, хоча подекуди вони присутні й у інших словах.

Помилки у тексті зафіксовані при написанні літери «Н», яку часто передавали як латинське «N» (Нанчовка Велика, Смільна, Сприня, Сторона); те саме з буквою «И» - «Н» (Бистриця, Волосянка Велика); мабуть, дзеркальне відображення «Ч» - «Г» (Волосянка Велика). Такі специфічні особливості, ймовірно, сприятимуть виявленню майстрів-граверів, які виготовляли ці штемпелі, чи визначенню тих центрів, де вони гравіювалися, а також допоможуть при встановленні періоду функціонування одних печаток за рахунок достовірної інформації, яка збереглася щодо інших.

Документи, на яких збереглися відтиски печаток, доносять до нас не лише самі пам'ятки, але й фіксують терміни використання штемпелів. Виявлено три печатки, що існували наприкінці XVIII ст. - Лаврів (1798), Старий Самбір (1798) та Тур'є (1799-1804).

Проаналізувавши хронологію відомих нам документів, отримуємо наступний результат: найдовше функціонували печатки парафій Лопушанка Хомина - 66 р. (1845-1911), Ясениця Замкова - 59 р. (1840-1899), Білич Долішній - 58 р. (1848-1906), Ластівка - 50 р. (1849-1899), Волошиново - 38 р. (1847-1885), Сторона - 36 р. (1849-1885), Тершів - 36 р. (1849-1885), Свидник - 33 р. (1873-1906) тощо. Але це не означає, що ця інформація є 100% достовірною, адже не всі документи збереглися та дійшли до наших днів, також не всі документи засвідчені печатками вдалося виявити. Тому необхідно застосувати метод аналогій, порівнюючи усі відомі нам пам'ятки.

На прикладі печаток Старосамбірського деканату можемо з точністю до одного року встановити, коли завершився період функціонування лише Ясениці Замкової (відповідно 1899 р., тому що наступний штемпель застосовували вже з 1898 р.) та окремих штемпелів Старого Самбора, так, відома нам як третя печатка зафіксована у 1885-1892 (7 років), четверта - у 1893-1896 (3 роки), п'ята 1900-1910 (10 років), шоста 1911-1914 (3 роки). Щодо Старого Самбора, вдається з точністю до року (інколи до 2 - 3 років) встановити терміни використання четвертої та п'ятої печаток. Або досить точно з'ясувати, коли закінчується період використання третьої та розпочинається період шостої печаток.

Аналізуючи відтиски Ясениці Замкової, Волошиново, Смільни й Білича Долішнього, зокрема палеографію написів і зображення (в усіх випадках постать Архангела Михаїла, котрий попирає змія), можна стверджувати, що усі штемпелі виготовлені в один період. Відбитки Стрілків, Топільниці, Явора, Сприні, Звір, Строни, Нанчовки Великої та Тур'ї, незважаючи на те, що містять різні посвяти (і, відповідно, різні зображення), мають однакову величину, яка коливається в межах: ширина 33 - 34, висота 43 - 45), овальну форму, малюнки, відділені від легенди обідками з крапочок. Літери чіткі, друковані, з певними особливостями: «Ч» (верхня частина якої є маленькою), «А», «Ц» (із хвостиком до низу), «Р» (низ закручений досередини), «Н» (переважає традиційне виконання цієї літери, а не на латинський манер як «N», яке подекуди зустрічається в написах інших печаток, наприклад печатки Нанчовки Великої). Напис розпочинається із зірочки і тягнеться справа наліво, усі слова розділені двокрапкою.

Лише одна з перелічених вище печаток збереглася на документі 1799 р., але, зважаючи на виявлені подібні риси, можна припустити, що й інші 11 печаток теж були виготовлені на зламі XVIII-XIX ст. У зв'язку з цим період їхнього функціонування значно подовжується. Наприклад, якщо взяти за відправну дату 1799 р., для парафій Ясениця Замкова він буде становити 100 р., Білич Долішній - 107 р., Волошиново - 86 р., Сторона - 86 р., Смільна - 100 р., Стрілки - 100 р., Топільниця - 108 р., Явора - 100 р., Сприня - 100 р., Звір - 105 р., Нанчовка Велика - 100 р.

За часом виготовлення парафіяльні печатки можна умовно поділити на «давні», які функціонували з кінця XVIII ст. до останньої чверті ХІХ ст. (а подекуди, й до початку ХХ ст.) та «нові», які з'явилися в останній чверті ХІХ ст. - на початку ХХ ст. й використовувалися до 1914 р. (подекуди, й довше). Цей процес був масовим та охоплював значну кількість парафій. Проаналізувавши увесь сфрагістичний матеріал Старосамбірського деканату маємо наступну картину: «давніми» штемпелями послуговувалися протягом досить тривалого часу - 86 - 108 р., «новими», відповідно - 1 - 20 років. Виготовлення нових печаток в останній чверті ХІХ ст. було зумовлено різними чинниками, зокрема, такими як застосування інших матеріалів для відтисків (чорнило та фарби), які не підходили для «давніх» печаток (відбитки були нечіткі, розмиті); відбувся розвиток граверства - змінилися способи гравіювання та матеріали, з яких виготовляли матриці (каучук, гума); за досить довгий період використання штемпелі зносилися (у більшості випадків пошкоджені були їхні ручки), що не дозволяло робити якісні відтиски; відбулися зміни адміністративно-юридичного права щодо утримання церковних споруд (це право було передане місцевим парафіяльним комітетам), що призвело також до поступової зміни змісту легенд.

Подано короткий опис печаток: кількість віднайдених відтисків, хронологію документів, на яких вони збереглися, та місце зберігання; а також зафіксовано сфрагістичні параметри печаток: матеріал, форма, розмір, зображення та легенду.

Література

церковний печатка деканат єпархія

1 Скочиляс І. Богородичні сюжети на парафіяльних печатках Старосамбірського деканату Перемиської єпархії другої половини ХІХ - початку ХХ ст. // Знак: Вісник Українського геральдичного товариства. - Львів, 2012. - Ч. 57. - С. 2-3.

2 Скочиляс І. Сюжетне зображення церковних штемпелів Перемиської єпархії останньої третини ХІХ - початку ХХ ст. // Знак: Вісник Українського геральдичного товариства. - Львів, 2004. - Ч. 32. - С. 3.

3 Денисова Т. Матриці печаток парафіяльних церков Перемишльської греко-католицької єпархії у сфрагістичній колекції Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького / / Нумізматика і фалеристика. - К., 2011. - №3. - С. 6-11.

4 Збереглося 13 відтисків печатки Стрілків на яких чітко вимальовується саме такий сюжет: Центральний державний історичний архів України у Львові (далі - ЦДІА України у Львові). - Ф. 146. - Оп. 20. - Спр. 1632. - Арк. 49, 51, 52, 54, 56, 57 зв., 58, 60, 64, 65, 67, 69, 71).

5 Денисова Т. Матриці печаток парафіяльних церков Перемишльської греко-католицької єпархії… - С. 11.

6 На даний час вдалося відшукати 13 примірників відтисків штемпеля Стрілки, що функціонував у 1885-1899 рр. Матеріалом для відтисків у всіх випадках використовували сажу та чорнило (ЦДІА України у Львові. - Ф. 146. - Оп. 20. - Спр. 1632. - Арк. 49, 51, 52, 54, 56, 57 зв., 58, 60, 64, 65, 67, 69, 71). Вдалося віднайти 6 примірників відтисків штемпеля Явори, що функціонував у 1885-1899 рр. Матеріалом для відтисків у всіх випадках слугувала сажа (ЦДІА України у Львові. - Ф. 146. - Оп. 20. - Спр. 1639. - Арк. 31, 41, 45 зв., 56, 56 зв., 57). Подаючи наукову інформацію щодо матеріалу який використовувся для відбитків необхідно провести в архівах пошуки відтисків досліджуваної печатки і, таким чином, мати аргументовані підстави для власних тверджень.

7 СхимаНсмъ Всего Клира руского-католического епархіи Перемышльской на годъ отъ рожд. Хр. 1879. - Перемышль, 1879. - С. 347-355; Шематизмъ Всего Клира греко-католического епархій соединеныхъ Перемыской Самборской и Сяноцкой на рокъ водъ рожд. Хр. 1910. - Перемышль, 1909. - С. 356-375.

8 Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові (далі - НМЛ). - ФС. 144.

9 Тепер с. Головське Турківського р-ну. Сучасні назви населених пунктів подано за: Львівська область Адміністративно-територіальний поділ / Матеріал підгот. Ф. Алєйніков. - Част. 2. - Львів, 2005. - С. 107-152.

10 Тепер с. Потік Великосільської с.р., Старосамбірського району

11 Тепер с. Біличі Старосамбірського району

12 Тепер с. Сушиця Тершівської с.р., Старосамбірського району.

13 Детальніше див.: Скочиляс І. Богородичні сюжети на парафіяльних печатках Старосамбір - ського деканату… - С. 2-3.

14 Тепер с. Ясениця Турківського району

15 СхимаНсмъ Всего Клира руского-католического епархіи Перемышльской на годъ отъ рожд. Хр. 1879. - Перемышль, 1879. - С. 347-355.

16 ЦДІА України у Львові. - Ф. 201. - Оп. 1. - Спр. 331. - Арк. 24-26 зв.

17 Вестникъ законовъ и роспордженіи красвыхъ длд королевства Галиціи и Володомиріи разомъ съ великим киджествомъ Краковскимъ. - 1866. - Ч. XIV (Выдано и розослано 30 грдид 1866). - С. 111-117.

18 Створення парафіяльних комітетів, покладені на них фінансово-майнові обов'язки зумовили заміну напису в печатках - замість - ПЄЧАТЬ ЦЄРКВИ…, почала застосовуватися формула - ГР. КАТ: УРЯД ПАРОХІЯЛЬНИЙ. Детальніше про ці процеси див.: Скочиляс І. Богородичні сюжети в парафіяльних печатках Перемишльської єпархії ХІХ - початку ХХ століття / / Український археографічний щорічник. Нова серія. - Вип. 7. - Київ-Нью-Йорк, 2002. - С. 168-170.

Размещено на Allbest.ru