Бойові дії військ Південно-Західного фронту на Ковельському напрямку влітку 1916 р.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бойові дії військ Південно-Західного фронту на Ковельському напрямку влітку 1916 р.

Дем'янюк Олександр Йосипович, доктор історичних наук, доцент, професор кафедри соціально-гуманітарних наук та суспільних відносин, Луцький інститут розвитку людини університету «Україна», м. Луцьк.

У статті подано характеристику бойових дій армій (8-ї, 3-ї, Окремої) Південно-Західного фронту під командуванням генерала від кавалерії О. Брусилова на Ковельському напрямку влітку 1916 р. Розглянуто специфіку наступальних операцій російського війська, взаємини головнокомандувачів Південно-Західного і Західного фронтів, визначено причини невдач російських частин по оволодінню Ковелем. Хронологічно структуровані воєнні дії на волинському театрі бойових дій після Луцького (Брусиловського) прориву, зокрема бойовий шлях 8-ї армії генерала від кавалерії О. Каледіна під час її наступу на Ковель.

Ключові слова: Перша світова війна, Південно-Західний фронт, Волинська губернія, Ковель, 8-ма армія, О. Брусилов, О. Каледін

Демьянюк А.И. Боевые действия войск Юго-Западного фронта на Ковельском направлении летом 1916 г.

В статье представлена характеристика боевых действий армий (8-й, 3-й, Особой) Юго-Западного фронта под командованием генерала от кавалерии А.А. Брусилова на Ковельском направлении летом 1916 г. Рассмотрено специфику наступательных операций русской армии, взаимоотношения главнокомандующих Юго-Западного и Западного фронтов, определены причини неудач русских войск по овладению Ковелем. Боевые действия на волынском военном театре расставлены хронологически, в частности, боевой путь 8-й армии генерала от кавалерии О. Каледина во время ее наступления на Ковель. бойовий військо фронт ковельський

Ключевые слова: Первая мировая война, Юго-Западный фронт, Волынская губерния, Ковель, 8-я армия, А. Брусилов, А. Каледин.

Demianiuk O. Battle actions of South-Western front's troops on Kovel's direction in the summer of 1916 In the article description of battle actions of South-Western fronts armies (VIII, III, Osibna) under the command of general from the cavalry О. Brusylov on Kovel's direction in summer of 1916 is given. The specific of offensive operations of the Russian army, mutual relations of commanders of South-Western and Western fronts, reasons of Russian parts failures to capture Kovel are considered. Military operations on the Volyn theatre of battle actions after the Lutsk (Brusylov) breach are chronologic structured, in particular battle way of the VII army of general from the cavalry of O. Kaledin during her treading on Kovel.

Key words: World War First, South-Western front, Volyn region, Kovel, the VIII army, O. Brusylov, O. Kaledin.

Постановка проблеми та її актуальність. Упродовж весни-осені 1916 р. бойові дії на Східному фронті перебували в активній фазі. У зону військового протистояння потрапило населення усіх західноукраїнських регіонів. Військова присутність у прифронтовій смузі, яка з обох боків подекуди сягала 30 км, робила життя населення Волині й Галичини нестерпним. Насичення терену військовиками тягарем лягло на місцевих жителів, які, окрім продовольчих визисків, потерпали від різно-манітних військово-фортифікаційних повинностей.

Утім, за переконанням більшості дослідників подій Першої світової війни, саме на Східному фронті у 1916 р. вирішувалася подальша доля військового протистояння країн Антанти і Троїстого союзу. Найвідомішою воєнною операцією цього періоду став Луцький (Брусиловський) прорив. Значно менше дослідженими є бойові дії військ Південно-Західного фронту на Ковельському напрямку. Сподіваємося, що із наближенням століття тих подій інтерес дослідників і громадськості пожвавиться, з'являться наукові розвідки.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. В історичній науці (радянській, зарубіжній, вітчизняній) бойові дії на Східному фронті у 1916 р. неодноразово піддавалися вивченню й аналізу. Серед дослідників згадаємо А. Зайончковського, К. Гільчевського, О. Соловйова, М. Борбича, М. Джілберта, С. Венгертнена. Однак, до цього часу не підготована цілісна праця, присвячена розгляду особливостей перебігу бойових дій на Ковельському напрямку влітку 1916 р.

Мета та завдання дослідження. З огляду на стан розробки цієї проблеми, спробуємо розкрити на основі аналізу опублікованих джерел і архівних матеріалів діяльність військ Південно-Західного фронту на Ковельському напрямку після успішного проведення Луцького прориву.

Виклад основного матеріалу дослідження. Наступальна операція Південно-Західного фронту, планування якої російський Генштаб здійснював весною 1916 р., передбачала множинний прорив ліній оборони ворога по усьому фронту (загалом 450-550 км).

Паралельно з боротьбою на підступах до Луцька розгорнулися бойові дії на Волинському Поліссі. До складу 8-ї армії генерала від кавалерії О. Каледіна (начальник штабу - генерал-майор С. Сухомлинов), праве крило якої мало здійснювати наступ на важливий залізничний вузол Ковель, входили: XLVI (генерал-лейтенант М. Істомін), ХХХ (генерал від інфантерії А. Зайончковський), ХХХІХ (генерал-лейтенант С. Стельницький) армійські корпуси; IV (генерал-лейтенант Я. Гілленшмідт), V (генерал- лейтенант Л. Вельяшов) кінні корпуси [1, с.121].

Було запропоновано організувати кавалерійський наскок у запілля ворога. IV кінний корпус 7-ї кавалерійської дивізії й 3-тя Кавказька козацька дивізія під загальним командуванням генерал-лейтенанта Я. Гілленшмідта мали прорвати лінію оборони ворога та рухатися у напрямку Ковеля, при цьому розгромити запілля австрійців, знищити залізничні шляхи, навести паніку у ворожому війську і допомогти 8-й армії при її наступі [2, с.37]. Упродовж 23-26 травня 1916 р. (тут і далі дати подано за старим стилем - О.Д.) 8-ма армія генерала від кавалерії О. Каледіна на лінії Рафалівка -- Костюхнівка вела важкі бої з групою армій генерала А. фон Лінзінгена [3, s.19]. У складі Польського легіону брав участь майбутній керівник Польської держави Ю. Пілсудський. Учасник боїв під Костюхнівкою Г. Якуб згадував, що «бригадир Пілсудський отримав 4-й і 5-й полки вирушив з ними на лінію Копче-Щебен» [4, арк.164], а під Костюхнівкою продовжували битися польські бригади під командуванням полковника Е. Ридз Смігли.

V Сибірський кавалерійський корпус у районі с. Колки та ХХХ армійський корпус біля с. Рафалівка довго не могли здолати оборонні рубежі ворога і прорватися до Стоходу. За оперативним повідомленням генерал-майора М. Духоніна, 25 травня ХХХ армійський корпус тиснув ворога по всьому фронту, від Стиру до Журавич [5, с.13]. Після вдалого наступу на Луцьк головнокомандувач Південно-Західним фронтом генерал О. Брусилов видав директиву №1594, в якій поставив завдання перед 8-ю армією закріпитися на р. Стир, на ділянці Сокол -- Рожище -- Луцьк -- Торговиця і розвинути наступ: правим флангом на Островські -- Нові Червища -- Кашівку -- Сокол, а лівим флангом у напрямку Торговиця -- Демидівка. В ході наступальної операції російське військо вийшли до р. Стохід в районі с. Мильськ, де й перебувало до липня 1916 р.

26 травня головнокомандувач Південно-Західного фронту генерал від кавалерії О. Брусилов вимагав від генерала від кавалерії О. Каледіна забезпечити рейд кінноти генерал-лейтенанта Я. Гілленшмідта у запілля австрійців. Утім, 28 травня О. Брусилов відмовився від цієї ідеї. Генерал Я. Гілленшмідт повідомляв, що у ворога там зосереджена потужна важка артилерія, а генерал О. Каледін, передбачаючи малі шанси на успіх, просив командувача фронту вичекати із кінним рейдом [2, с.47]. Під тиском цих аргументів генерал О. Брусилов призупинив наказ про рейд V кавалерійського корпусу в запілля австрійців. 26 травня 1916 р. генерал від інфантерії А. Зайончковський частинами 80-ї піхотної дивізії ХХХ армійського корпусу зайняв Колки, Розничі, Копилля, форсував р. Стир й утримував фронт до с. Навіз. Частини XLVI корпусу генерал-лейтенанта М. Істоміна вели поодинокі бої під Чорторийськом. 28 травня 1916 р. австрійські підрозділи перейшли у контрнаступ під Колками з тим, щоб зупинити фронт на р. Стир.

Через бездіяльність 3-ї армії наступ ХХХІХ, XL і VIII корпусів, які успішно подолали передні оборонні рубежі ворога, довелося призупинити. Побоюючись за правий фланг 8-ї армії, начальник штабу Південно-Західного фронту вимагав від генерала О. Каледіна зайняти оборону на відвойованих позиціях, скерувавши вперед лише кінноту й команди розвідників [2, с.48]. Відтак, сутички німецьких і російських кавалеристів відбулися в районі Ратного, Кортеліс, Замшан [6, с.154]. Водночас головнокомандувач Південно-Західного фронту генерал від кавалерії О. Брусилов сподівався на дієву підтримку з боку Західного фронту, головнокомандувач якого, генерал від інфантерії О. Еверт мав розпочати наступальні бойові дії 1 червня. Однак у цей день генерал від інфантерії М. Алексєєв повідомив О. Брусилова, що наступу на Західному фронті не буде. Через погану погоду він переносився на 5 червня. Проте і в новопризначений день генерал О. Еверт наступу не розпочав.

Штаб Південно-Західного фронту розіслав директиву всім арміям фронту про відновлення наступу 1 червня. 8-ма армія скеровувалася на фронт Ковель -- Володимир-Волинський -- Милятин, маючи в районі Ковеля кінний резерв для забезпечення правого флангу армії з півночі й для підтримки зв'язку з 3-ю армією [2, с.49]. Тим часом наступною датою наступу Західного фронту визначено 11 червня. Військова ситуація вимагала завдання головного удару військами генерала від інфантерії О. Еверта, оскільки ворог почав перекидати війська в зону дії Південно- Західного фронту, а генерал від кавалерії О. Брусилов уже вичерпав свій нечисленний резерв. Так, на Ковельському шосе виявлено зведену австро-німецьку дивізію генерал- лейтенанта Руше, сформовану з окремих батальйонів і полків, частково підвезених з інших фронтів, загалом біля 20 батальйонів чисельністю 13 тис. багнетів [2, с.49].

Німецьке командування, усвідомлюючи складність воєнної ситуації на Східному фронті, почало стягувати нові війська з-під Вердена і знімати з Італійського фронту. Побоюючись втратити Ковель, німці й австро- угорці перегрупували свої сили та почали потужні контратаки проти російських військ. У зоні дії 8-ї армії вздовж залізниці в бік Ковеля вперше з'явилися свіжі німецькі дивізії -- 11-та баварська і 108-ма піхотна. Услід за ними в район Киселина передислокувався Х німецький корпус, спішно переведений з Французького фронту. Потужні контратаки цих військ змусили 8-му армію, що вже не мала резервів, зупинити успішне просування вперед [7, с.544]. У цей період побудовано кілька залізничних гілок, серед яких Ковель -- Камінь-Каширський та вузькоколійки до сіл Тоболи, Старі Червища, Седлище.

Переконавшись у бездіяльності генерала О. Еверта, О. Брусилов звернувся безпосередньо до підлеглого головнокомандувача Західним фронтом командувача лівофланговою групою військ генерала від інфантерії Л. Леша з проханням негайно перейти у наступ та підтримати 8-му армію у боротьбі на Ковельському напрямку. Однак головнокомандувач Західним фронтом генерал О. Еверт заборонив тому будь-які дії з підтримки Південно-Західного фронту. Тим часом від 1 до 10 червня 1916 р. частини 8-ї армії марно намагалися подолати ворожий опір, викликаний значним посиленням ворога, переважно німецькими підрозділами, стійкістю і запеклістю його контратак. Було й побоювання про атаку центру 8-ї армії або її правого флангу через бездіяльність 3-ї армії генерала Л. Леша.

Ще 3 червня ставка верховного головнокомандувача російських військ прийняла рішення про необхідність розвивати успіх Південно-Західного фронту. Головнокомандуючому фронтом генералу О. Брусилову наказано «зібрати усі необхідні сили для негайного розвитку удару і оволодіння Ковельським районом тому, що тільки таким чином будуть залучені для маневреної діяльності блоковані нині ХХХ, XLV! і !V кінний корпуси» [2, с.53]. Західному фронту відводилася другорядна роль - відволікаючий наступ у районі Баранович. Пріоритетним напрямком наступу російських військ було визначено м. Ковель, яке перебувало на межі дій армій Південно-Західного і Західного фронтів, з продовженням наступу на Кобрин - Пружани.

Командарму 8-ї армії генералу О. Каледіну відразу надійшло розпорядження зі штабу фронту з вимогою припинити наступ на Володимир-Волинському напрямку, натомість зібрати не менше 4 дивізій на Ковельському напрямку, де перейти у наступ 4 червня з метою оволодіння Ковелем. Через кілька днів командувач 8-ї армії отримав ще одну директиву штабу фронту, в якій йому пропонувалося наступати лише на Ковельському напрямку.

Для посилення наступаючих у підпорядкування головно-командувача Південно-Західним фронтом генерала від кавалерії О. Брусилова перейшли частини гвардії та V Сибірський корпус генерала від інфантерії М. Воронова, який замінив XL армійський корпус. Уже 8 червня, після форсування р. Стир, був уведений в бій V Сибірський корпус для розвитку успіху російських військ на Ковельському напрямку. 11 червня до складу Південно- Західного фронту передано 3-ю армію генерала Л. Леша і 78-у піхотну дивізію із Західного фронту. З Північного фронту перекидався ІІІ армійський корпус генерала від інфантерії П. Огановського [1, с.463].

Хоча вдалий час для розвитку наступу було втрачено, генерал О. Брусилов намагався максимально ефективно використати свою тактичну перевагу. Зокрема, 3-й та 8-й арміям він наказав розбити ворога та оволодіти районом Городок -- Маневичі. Генерал Л. Леш мав захопити територію у напрямку Городок - Маневичі - Галузія, а генерал О. Каледін завдати головний удар на Ковель, допоміжний -- на Володимир-Волинський. Проте значного успіху в цей час бойові дії російських військ не мали. Лінія фронту посунулася в бік Ковеля лише на 5--20 км. Фронт встановився по лінії Кисилин -- Затурці -- Локачі -- Свинюхи [8, с.37]. У ворога було відвойовано 25 тис. км2 волинської території.

До 10 червня 1916 р. ситуація на фронті стабілізувалася. Втрати російської сторони сягнули 40 тис. осіб, ворог втратив 35 тис. осіб, з яких полоненими 11,5 тис. [1, с.122]. По обидва боки фронту розпочалося перегрупування сил, поповнення бойових арсеналів, прибуття новомобілізованих.

17 червня австро-німецькі війська, отримавши підкрій- плення, розпочали наступ на позиції 8-ї армії. Підрозділи генерала Г. фон Марвіца прорвали фронт VIII армійського корпусу поблизу с. Ватін. 19 червня група генерала Ф. фон Бернгарда прорвала російський фронт, але контратакою 24-ї піхотної дивізії поблизу с. Линівка фронт було відновлено. Водночас ХХХІХ і XL армійські корпуси відбили шалену атаку 4-ї австро-угорської армії. 21 червня, отримавши підкріплення, генерал О. Каледін відкинув війська Г. фон Марвіца на попередні позиції.

Від 22 червня до 22 липня 1916 р. російська агентура помітила передислокацію на волинський терен воєнних дій 8 потягів з артилерією, 46 вагонів з колючим дротом і бетонними кубами, 129 потягів з німецькими частинами, 116 потягів з австрійськими вояками [2, с.72]. Переважна більшість поповнення скерована в зону дії 3-ї й 8-ї російських армій. Посилення австро-німецької оборони і вигідна позиція, яку вони займали за Стоходом, невдовзі дали про себе знати.

Виконуючи директиву головнокомандувача Південно- Західним фронтом, хоча й після довготривалих дебатів командарм О. Каледін розпочинає наступ на Ковель. Діючи тандемом з 3-ю армією генерала Л. Леша, частини 8-ї армії досягли певних результатів. Так, генерал А. фон Лінзінген 25 червня змушений був відвести свої війська за р.Стохід. Наступного дня, намагаючись закріпити успіх, частини ХХХ і I Туркестанського армійських корпусів форсували Стохід, захопили плацдарм, однак через відсутність підтримки невдовзі були змушені його залишити [1, с.122]. У ніч з 27 на 28 червня німці відбили атаку і відтіснили на правий берег 2-гу Туркестанську дивізію, вдень завдано поразки Кубанській дивізії й захоплено Пожог. Частина ХХХ корпуса 8-й армії під шквальним ворожим вогнем також змушена відступити на правий берег Стоходу. Без успіху завершилася атака І й ХХХІХ корпусів на Свитники.

Начальник штабу Південно-Західного фронту генерал від інфантерії В. Клембовський змушений був віддати наказ генералу О. Каледіну про припинення наступу, організацію оборонної лінії на Стоході, підготовку атаки артилерійським вогнем, строгу координацію дій 8-ї та 3-ї армій.

28 червня 1916 р. телеграмою №2170 головнокомандувач Південно-Західного фронту вимагав від командира 8-ї армії рішуче перейти у наступ на Ковель «І Туркестанським корпусом -- зі сходу, І армійським, ХХХІХ і ХХІІІ корпусами -- по обидві сторони залізниці, що дасть, безсумнівно, можливість просунутися ХХХ корпусу, нині прикутому контратаками ворога»; командиру 3-ї армії належало «наступати у повній взаємодії з 8-ю армією з перемінним напрямком руху кінноти на Камінь-Каширський для роз'єднання Пінської й Ковельської групи» [2, с.72].

Посилаючись на необхідність деякого перегрупування, підвозу гарматних набоїв і укомплектування особовим складом, командувач 8-ї армії генерал О. Каледін просив головнокомандувача Південно-Західним фронтом генерала О. Брусилова відкласти атаку на 3 липня, командувач 3-ї армії генерал Л. Леш -- на 6 липня 1916 р. Розраховуючи на гвардію, генерал від кавалерії О. Брусилов призначив наступ на 7 липня.

Після могутнього артобстрілу російські солдати ХХІХ армійського і IV кавалерійського корпусів, що входили до складу 3-ї армії, в кількох місцях прорвали оборону військ генерала Хауера, переправилися на лівий берег р. Стохід біля сіл Червище, Рудка, Тоболи [9, с.223] і захопили там восьмикілометровий плацдарм по флангу і трикілометровий у глибину [10, с.154]. Війська 8-ї та 3-ї армій 1 липня вийшли на лінію р. Стохід і встановили фронт по ній від Любешова до залізниці Ковель -- Луцьк.

У цей період О. Брусилов сформував нову армійську групу (з серпня -- Окрема армія) з гвардійських частин (гвардійський кавалерійський корпус (командир - генерал від кавалерії хан Гусейн Нахічеванський), І гвардійський корпус (командир - генерал від кавалерії великий князь Павло Олександрович), ІІ гвардійський корпус (командир - генерал від кавалерії Г. Раух); корпусів 8-ї армії (І армійський корпус (командир - генерал від інфантерії А. Душкевич), ХХХ армійський корпус (командир -- генерал від інфантерії А. Зайончковський), V кавалерійський корпус (командир -- генерал-лейтенант Л. Вельяшев). її очолив генерал від кавалерії В. Безобразов. На створення виділено десять днів і наказано завдавати ударів у напрямку Ковеля на стику 3-ї та 8-ї армій Південно-Західного фронту. У другій половині серпня 1916 р. до складу Окрема армії увійшла Окрема авіагрупа на чолі зі штабс- капітаном А. Залуським [11, с.336].

15 липня 1916 р. відновлено загальний наступ Південно-Західного фронту, розпочато так звану 1-шу Ковельську битву [12, с.357]. Особовому складу 3-ї армії та армійській групі генерала В. Безобразова вдалося відтіснити ворога в районі сіл Сільце і Тристень, 8-а армія вела бої в районі с. Кашівка й у напрямку Володимира-Волинського. Один із найуспішних боїв відбувся 18-19 серпня 1916 р., коли три правофлангові армії Південно-Західного фронту одночасно розпочали наступ на позиції ворога. В полон взято майже 20,5 тис. солдатів противника, захоплено 56 гармат [1, с.71].

Утім зазначимо, що в результаті Ковельської битви армійська група генерала В. Безобразова досягла лише часткових успіхів, у цілому операція зазнала невдачі. Успішно провести наступальні операції наприкінці літа 1916 р. російському командуванню завадило зволікання з розробкою генерального плану наступу, що дозволило австро-угорському і німецькому військам перегрупуватися й посилити свої позиції, а також відсутність узгодженості в діях командування Південно-Західного та Західного фронтів. Генерал О. Брусилов небезпідставно вважав, що час для взяття Ковеля був остаточно втрачений [13, с.210]. Яскраво проглядалася невдача концентрованого наступу на Ковель двома напрямками: з лінії Рудка Мірінська -- Малий Порськ -- групою В. Безобразова, з лінії Малий Обзир - Смоляри - армією Л. Леша [2, с.90]. Тому 28 липня 1916 р. генерал О. Брусилов наказав військам Південно-Західного фронту перейти до активної оборони. Наступ 3-ї, 8-ї армій та армійської групи В. Безобразова біля р. Стохід був дуже невдалим. Гвардія зазнала величезних втрат -- 33 тис. осіб.

30 липня 1916 р. 3-тю та армійську групу генерала В. Безобразова передано у розпорядження головнокомандувача Західним фронтом з наказом використати їх для наступу на Ковель. Генерала від кавалерії В. Безобразова усунуто від командування, а на його місце призначено генерала від кавалерії В. Гурка. 14 серпня з військ гвардії, І, ХХХ армійських корпусів, V кавалерійського корпусу утворено Окрему армію. 18 серпня 1916 р. головнокомандувач Південно-Західним фронтом генерал О. Брусилов призначив ще одну атаку в напрямку Ковеля силами 8-ї армії. XL армійський та IV Сибірський корпуси взяли почергово села Шельвів, Бубнів, Коритницю, однак надвечір вдалою контратакою були відкинуті на попередні рубежі. За кілька днів ситуація повторилася. Цим закінчилася наступальна операція 8-ї армії на Ковельському театрі бойових дій. Головнокомандувач Західної армії генерал О. Еверт призначив атаку на 17 серпня з Червищанського плацдарму і наказав генералу Л. Лешу приступити до перегрупування сил у районі наступу. Той не поспішав виконувати директиву і розташував свої сили, а це -- ХХХІ, ІІІ, XXXIV й XXVI армійські корпуси на величезному відтинку від Любешова до с. Череваха. Лише в ніч на 1 вересня генерал Л. Леш головним напрямком атаки визначив лінію Камінь-Каширський -- Запруддя і почав відкрите перекидання основних формувань в район Тоболи -- Старі Червища [14, с.63], чим виказав свої наміри ворогу. Урешті-решт 2 вересня головнокомандувач Західним фронтом, так і не давши наказу про наступ, висловився про неможливість ведення бойових дій восени в погодних умовах Полісся. 4 вересня 1916 р. надійшла директива про відміну наступу на Ковель і підготовку до зимівлі на зайнятих рубежах.

Таким чином, літня кампанія 1916 р. на Ковельському напрямку не принесла жодному із супротивників значної переваги. Тактичні й стратегічні результати неодноразових атак російського війська звелися до нуля агресивними контратаками австро-німецьких армій. Через відсутність чіткого стратегічного планування після вдалого прориву Південно-Західного фронту в районі Луцька бойові дії на Волинському Поліссі не мали ефективного продовження.

Література

1. Залесский К.А. Первая мировая война. Правители и военачальники. Биографический энциклопедический словарь / К.А. Залесский. -- М.: Вече, 2000. - 576 с.

2. Стратегический очерк войны 1914-1918 гг.: в 7 ч. / Сост. В.Н. Клембовский; под ред. А.А. Свечина, Д.П. Парского и др. - М., 1920. - Т. 5 : Период с октября 1915 г. по сентябрь 1916 г. - 124 с.

3. Waingertner P. Kostiuchnowka 1916. Najwiksza polska bitwa I wojny swiatowej / P. Waingertner. - Lodz, 2011. - 140 s.

4. Державний архів Волинської області. - Ф. 160. - Оп. 1. - Спр. 3.

5. Брусиловський прорив на Волині: факти, цифри, дати, документи, матеріали, карти, телеграми, мемуари, фотографії, раритети / Упоряд. І. Пасюка. - Луцьк : ПВД «Твердиня», 2006. - 96 с.

6. ДенисюкВ.Т Ратнівська земля: історико-краєзнавчий нарис / В.Т. Денисюк, І.О. Денисюк. - Луцьк: Надстир'я, 2003. - 452 с.

7. Зайончковский А.М. Первая мировая война / А.М. Зайончковский. - СПб.: ООО Из-во «Полигон», 2002. - 878 с.

8. Соловйов О. Економічне становище Волині в роки Першої світової війни / О. Соловйов // Науковий вісник ВДУ. Історичні науки. - 1997. - № 2. - С. 35-40.

9. Герасимов М.Н. Пробуждение / М.Н. Герасимов. - М.: Воениздат, 1965. - 270 с.

10. Борбич М. Перша світова війна: бої на Стоході / М. Борбич // Минуле і сучасне Волині й Полісся: край на межі тисячоліть. М-ли Х наук. істор.- краєзн. конф.: зб. наук. праць. - Луцьк: Надстир'я, 2002. - С. 154-155.

11. Харук А. Повітряні бої в небі Волині в роки Першої світової війни (із історії Особливої бойової авіагрупи) / А. Харук // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та Волині. М-ли ХІІ Всеукр. наук. істор.-краєзн. конф.: зб. наук. праць: у 2 ч. -- Луцьк: Надстир'я, 2003. - Ч. 1. - С. 335-338.

12. Тинченко Я. Генерал Олександр Греків: військова діяльність і доля / Я. Тинченко // З архівів ВУЧК -- ГПУ - НКВД - КГБ. - 2001. - № 2. - С. 343-415.

13. Брусилов А.А. Мои воспоминания / А.А. Брусилов. - Изд. четвертое. - М.: Воениздат, 1946. - 264 с.

14. Зайончковский А. Стратегический очерк войны 1914-1918 гг. / А. Зайончковский. - М.: Воениздат, 1923. - 138 с.

Размещено на Allbest.ru