Ремонти і перебудови Борисоглібського собору в Чернігові у XIX ст. (за матеріалами Державного архіву Чернігівської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ремонти і перебудови Борисоглібського собору в Чернігові у XIX ст. (за матеріалами Державного архіву Чернігівської області)

Борисоглібський собор у Чернігові, за словами відомого дослідника А.А. Карнабеда, являє собою яскравий приклад і зразок кам'яних витворів Чернігівської архітектурної школи [1, с. 3]. Його минувшина знайшла відображення в численних наукових і краєзнавчих студіях, різних за метою написання, формою, фактологічним навантаженням й аналітичним рівнем [2]. Але незважаючи на це, мусимо констатувати, що чимало проблем з історії собору ще залишається поза увагою дослідників. До таких, зокрема, належить історія ремонтів і перебудов собору протягом XIX ст. Праці переважної більшості дослідників, що зверталися до цієї проблеми, мають, здебільшого, поверхневий і описовий характер. Відтак, виняткової актуальності набуває процес виявлення та запровадження у науковий обіг нових джерел, що в майбутньому дозволить створити узагальнюючу працю з історії цієї визначної пам'ятки.

Борисоглібський собор у Чернігові, Борисоглібський собор у Чернігові, фото початку ХХ ст. фото початку ХХ ст.

Борисоглібський собор у Чернігові, фото кінця ХІХ ст.

Борисоглібський собор у Чернігові, фото початку ХХ ст.

Чернігівські Спасо-Преображенський і Борисоглібський кафедральні собори та соборна дзвіниця, фото кінця ХІХ ст.

Збудований близько 1123 р., Борисоглібський собор традиційно вважається пантеоном-усипальницею чернігівського князя Давида Святославича та його родини. За маже дев'ять століть свого існування споруда зазнала численних перебудов і ремонтів, які внесли певні зміни до її первинного архітектурного образу. Після монголо-татарської навали собор відновлено у другій половині XIII ст. - була влаштована покрівля із дерева, перекладені тимпани порталів, при цьому північна галерея вже не відновлювалася [3, с. 101]. У XV ст. собор згадується як монастирський храм [4, с. 41]. Під час пожежі 1611 р., вочевидь, загинув давньоруський стінопис [5, с. 30]. У 1627-1628 рр. після передачі домініканським монахам собор перебудували для католицького костелу - східну частину споруди дещо розширили, на фасадах збили напівколони, а також пробили видовжені стрільчаті вікна [3, с. 101]. За чернігівського архієпископа Лазаря Барановича Борисоглібський собор було відновлено як православний храм: до західного фасаду прибудований восьмигранний притвор-баби- нець, а на початку XVIII ст. після перебудови верхів, собор став п'ятибанним, набувши традиційних рис українського бароко. Довкола собору поступово розбудовується кафедральний монастир, який проіснував до 1786 р. Після ліквідації обителі, Борисоглібський собор разом зі Спасо-Преображенським стали кафедральними храмами Чернігова. Ремонтні роботи XIX ст. остаточно сформували зовнішній вигляд собору, в якому він залишався до Другої світової війни. Ці роботи, втім, були доволі критично оцінені В.Л. Модзалевським і П.М. Савицьким, які у спільній студії «Очерки искусства Старой Украины. Чернигов» зазначили, що «реставрация 90-х годов XIX века лишила храм украинского облика, и не возвратив византийского, осталась памятником большого безвкусия эпохи» [6, с. 121].

Під час Другої світової війни Борисоглібський собор зазнав значних руйнувань і був відновлений за проектом М.В. Холостенка у гаданих формах XII ст. Роботи з відбудови пам'ятки з незначними перервами тривали більше десяти років. Лише 29 грудня 1960 р. комісія у складі начальника Державного будівельного нагляду обласного відділу у справах будівництва і архітектури Шейкіна, інспектора з охорони пам'яток архітектури М.Я. Призанта, директора чернігівської міжобласної спеціальної науково-реставраційної виробничої майстерні № 3 А.М. Крохіна та головного інженера м/о СНРВМ № 3 М.М. Дробнишева склала акт про приймання споруди Борисоглібського собору в Чернігові з оцінкою виконаних робіт - «добре» [7].

Постановою Ради міністрів УРСР № 970 від 24 серпня 1963 р. Борисоглібський собор взято на державний облік, а згодом включено до складу Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника (тепер - Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»). Ця визначна пам'ятка вітчизняного зодчества внесена до Державного реєстру національного культурного надбання (пам'ятки містобудування України, охор. № 812).

Виявлені у фондах Державного архіву Чернігівської області документи, що уперше публікуються нижче, дозволяють простежити історію ремонтів і перебудов Борисоглібського собору в XIX ст., встановити призабуті імена осіб, що їх здійснювали та з'ясувати основні архітектурні принципи за якими ці роботи здійснювалися.

Документи друкуються мовою оригіналу згідно з нормами сучасної російської орфографії та пунктуації зі збереженням усіх фонетичних, лексичних і стилістичних особливостей. Археографічне опрацювання здійснено на підставі чинних правил публікації документів XIX ст. популярним методом. Нерозібрані внаслідок пошкодження тексту слова та словосполуки позначено трьома крапками у квадратних дужках [...]. Скорочення розкрито, очевидні орфографічні помилки виправлено без застереження. У примітках наведено відомості про деяких осіб й установи, що згадуються в документах.

Джерела та література

історичний пам'ятка собор архітектурний

1. Карнабед АА. Борисоглібський собор / А. Карнобед // Комсомольський гарт. - 1967. - № 72. - С. 3.

2. Адруг А.К. Про перебудови та реставрацію Борисоглібського собору / Анатолій Адруг // Сіверянський літопис. - 1997. - № 5. - С. 77-78;

3. Анастасьев А.К. Воззвание, с кратким сообщением об исторической судьбе Черниговского кафедрального собора церквей Спасова Преображения и Борисоглебской // Прибавление к « Черниговским епархиальным известиям»: Ч. неофиц. - 1890. - № 7. - С. 132-137

4. Архипова Е.И. Романская архитектурная резьба Борисоглебского собора в Чернигове / Е.И. Архипова // Матеріальна та духовна культура Південної Русі: Матеріали міжнародного польового археологічного семінару (Чернігів-Шестовиця, 19-22 липня 2012 р.). - Чернігів, 2012. - С. 25-35

5. Воробьева Е.В. О датировке Успенского и Борисоглебского соборов в Чернигове / Е.В. Воробьева, А.А. Тиц // Советская археология. - 1974. - № 2. - С. 98-111

6. Добровольский ПМ. Архив Черниговского кафедрального собора/ П.М. Добровольский // Труды Черниговской губернской архивной комиссии. - Чернигов: Тип. губерн. правления, 1902. - Вып. 4: 1900-1902. - Отд. 2. - С. 1-68; Описание работ, произведенных в 1889 г по отделке и украшению Борисо-Глебской церкви Черниговского Кафедрального Собора // Черниговские губернские ведомости. - 1890. - № 1, 2. - Л. 4

7. Ефимов А.Н. Черниговские кафедральные соборы златоверхий Спасопреображенский и Борисоглебский священноисторические памятники - храмы ХІ века, их прошлое и современное состояние / [собор. свящ. А. Ефимов]. - Вып. 1. - Чернигов: Тип. губерн. правления, 1908. - 55 с.

8. Милорадович ГА. Описание черниговских соборов Спасо- Преображенского и Борисоглебского с видом соборов / граф М-ч. - Чернигов: Тип. губерн.правления, 1889. - 27 с.

9. Остапенко МА. Дослідження Борисоглібського собору в Чернігові // Архітектурні пам'ятки: зб. наук. пр. / за заг. ред. Грабовського С.Я. - К.: Вид-во Акад. архіт. УРСР, 1950. - С. 64-72

10. Світлична Н.О. Інтер'єр Борисоглібського собору Чернігова до руйнувань Другої світової війни / Світлична Н.О., Оляніна С.В. // Могилянські читання 2012 року: Зб. наук. пр. - К., 2013. - С. 292-297;

11. Холостенко Н.В. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове / Н.В. Холостенко // Советская археология. - 1967. - № 2. - С. 188-210.

12. Адруг А.К. Архітектура Чернігова другої половини XVII - початку XVIII століть / Адруг А.К. - Чернігів, 2008. - 224 с.

13. Раппопорт П.А. Русская архитектура X-XIII вв.: каталог памятников / П.А. Раппопорт / [под общ. ред. Б.А. Рыбакова]. Вып. Е1-47. - Л.: Наука, Ленинград. отд-ние, 1982. - 135 с.

14. Карнабед А.А. Чернігів: архітектурно-історичний нарис / Карнабіда А. - 2-е вип., перероб. і доп. - К.: Будівельник, 1980. - 128 с.

15. Модзалевский В.Л., Савицкий П.Н. Очерки искусства Старой Украины. Чернигов. Підготовка до друку і передмова О.Б. Коваленка // Чернігівська старовина: Збірник наукових праць, присвячений 1300-річчю Чернігова. - Чернігів: Сіверянська думка, 1992. - С. 101-142.

Размещено на Allbest.ru