Віддзеркалення життя та діяльності Олени Теліги в працях дослідників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Віддзеркалення життя та діяльності Олени Теліги в працях дослідників

Ж.І. Кулик

Історіографію, пов'язану з постаттю Олени Теліги, можна умовно поділити мінімум на дві групи: перша -- це дослідження життя, діяльності та творчості Олени Теліги, котрі були написані українськими дослідниками-емігрантами, часто безпосередніми її друзями; друга -- праці сучасних вчених, які були видані в незалежній Україні. Другий період дослідження життєвого та творчого шляху Олени Теліги розпочався після 1991 р. Як відомо, 1991 р. Радянський Союз перестав існувати, відбулося офіційне скасування цензури, почалося активне вивчення особистостей, котрі були безпосередніми творцями історії. На жаль, ім'я Олени Теліги на довгі роки було викреслене з історичної пам'яті нашого народу. В даній статті ми спробуємо проаналізувати історіографію, котра стосується життя та діяльності Олени Теліги.

Довгий час не існувало гальних праць про життя та діяльність Олени Теліги. Перші спроби зроблили друзі поетеси. Започаткував дослідження постаті Олени Теліги Олег Жданович.

Перед тим, як перейти безпосередньо до розгляду праць різних авторів, мені хотілося б навести інформацію про Олену Телігу, вміщену в «Енциклопеції українознавства» [7]. Отже, в даній енциклопедії наводиться біографічна довідка про Олену Телігу, автор зазначає важливий факт праці Олени Теліги в Культурній Референтурі ОУН. Найбільшу цінність для нас становить посилання в енциклопедії на те, хто ж першим висвітлив постать та творчий доробок поетеси. Отже, в кінці статті зазначено: «Література: Жданович О. На зов Києва. Прапори духа. Життя і творчість О. Теліги, 1947; Шевчук Г. Без металевих слів і без зідхань даремних, ж. Арка, ч. 1, Мюнхен, 1947; Бойко Ю.О. Теліга -- як публіцистка й поетка, в О. Теліга-збірник. Детройт-Нью-Йорк-Париж, 1977». Автор статті -- Олег Штуль (Жданович -- Ж. К.).

Олег Жданович був другом та близьким соратником Олени Теліги, тож кому, як не йому, було краще знати поетесу. Напевне, він є одним з тих авторів, котрі справді мають моральне право писати про неї. Потрібно не применшувати значення праці цього автора, хоча вона мала деякі неточності, зокрема, в біографічному нарисі, адже вони їх було виправлено в подальших дослідженнях. Як зазначають Н. Миронець та І. Боднарук, заслуга саме О. Ждановича, що він не лише впорядкував, а й, у першу чергу, зберіг праці Олени Теліги для нащадків, безпосередньо врятувавши її вірші, котрі й стали джерелом збірки «Душа на сторожі».

Підтвердження цієї версії ми знаходимо й у праці Олега Ждановича «Прапори духа» [9]: «Друковані тут поезії мають свою історію: 32 з них були свого часу (1940) вибрані самою поеткою і призначені для видання окремою збіркою. Рукопис її поезій загинув в київському Гестапо, а цей вибір, що випадково в часі арештів був при впорядникові, пройшов довгий шлях...».

Отже, 1947 р. було видано працю Олега Ждановича «На зов Києва (Олена Теліга)» [8]. В ній автор розповідає про погляди Олени Теліги, наводить біографічну довідку про діячку ОУН, зокрема, про її перетворення з «російської панни» на свідому українку; аналізує творчість поетеси. В окремому розділі «Переоцінка цінностей» автор згадує про появу «Літературно-наукового Вістника» за редакцією Д. Донцова та вплив видання на становлення світогляду Олени Теліги, адже саме там вона друкувала свої праці. Автор не оминає безпосереднього впливу націоналіста Донцова на Олену Телігу, на утвердження її української світоглядної позиції, формування її націоналістичної свідомості. Автор збірника називає поетесу найталановитішою.

Аналіз творчості поетеси, оминаючи біографію останньої, розкриває перед нами Григорій Шевчук у статті «Без металевих слів і без зідхань даремних» [31]. Автор торкається саме аналізу творчості поетеси, він надає поезії Олени Теліги високого змісту, зазначаючи що вона зуміла, не виголошуючи на всі боки слів «Вітчизна» та «Батьківщина», бути справжньою патріоткою України. Автор вважає, що поезія Олени Теліги виростала передусім з «альбомної» поезії. Автор додає, що в такій характеристиці немає нічого образливого. Попри всю подальшу критику, котра подекуди трапляється в літературі на його адресу за «альбомність» поезії О. Теліги, потрібно віддати належне автору, адже він був першим, хто проаналізував її творчий доробок.

Наступним дослідником постаті Олени Теліги в «Енциклопедії українознавства» зазначено Ю. Бойка. Він у статті «О. Теліга. Усе починається з любові» [3] зазначає про біографічні віхи авторки, переплітаючи їх з творчістю. Автор розкриває перед нам вплив на творчість поетеси Дмитра Донцова та інших близьких друзів -- Леоніда Мосендза та Євгена Маланюка, дає детальний аналіз статтей поетеси. Він зазначає, що поетеса спершу сприймала духовне життя ХІХ -- початку ХХ ст. крізь окуляри Дмитра Донцова.

Далі хотілося б, відповідно до наведеного, приділити належну увагу «духовному вчителю» та наставнику Олени Теліги, редактору «Вістника» Дмитру Донцову.

1953 р. Дмитро Донцов видає працю «Поетка вогненних меж Олена Теліга» [5]. Він надає нам можливість ознайомитись з портретом поетки, пишучи розділ у праці безпосередньо з такою назвою. Далі він наводить аналіз творчості Олени Теліги, зокрема її статті «Проти партачів життя», аналізує її вірші, віднаходячи в них трагічний героїзм. Дмитро Донцов зазначає, що Олена Теліга не мала великої кількості поезій, бо ставила високі вимоги до написаного. Також автор праці показує нам, що крізь усю поезію червоною ниткою проходить бурхлива енергія, гімн радості життя, молодості. Дмитро Донцов наводить факт про те, що Олена Теліга не була прихильницею феміністичного руху: «Жінка повинна вийти з -- “жіночого гетта яких би то не було жіночих організацій”».

Торкається аналізу творчості поетеси Дмитро Донцов і в наступній праці -- «Дві літератури нашої доби» [4]. У розділі «Трагічний оптимізм» пише про Олену Телігу. Називає трагічним оптимізмом філософію її життя й зазначає, що остання була притаманна також Тарасу Шевченку та Лесі Українці, додаючи, що тільки така філософія дає відвагу жити й умирати.

Катерина Штуль у праці «Поворот» [32] також наводить коротку біографічну довідку про Олену Телігу, друкує її поезії, не наводячи аналізу останніх. Робота називається поворотом тому, що саме там вміщено п'єсу з однойменною назвою, однією з дієвих осіб котрої виступає Олена Теліга.

В «Матеріалах з американських архівів» [18] вміщено листи Олени Теліги до Наталі Лівицької-Холодної. Потрібно віддати належне колективу авторів, адже їх коментарі до кореспонденції є цінним джерелом вивчення біографії Олени Теліги.

Улас Самчук у праці «На білому коні. На коні вороному» [22] наводить низку спогадів про Олену Телігу -- від їх особистого знайомства до останнього дня її смерті.

Юрій Клиновий у праці «Моїм синам, моїм приятелям. Статті й есеї» [14] присвячує Олені Телізі статтю під назвою «Великий мир Олени Теліги». Автор безпосередньо був знайомий з Оленою Телігою з 8 листопада 1938 р. Автор описує знайомство в «Збірнику» Ждановича, наводить біографічну довідку про поетесу.

Серед сучасної української історіографії «пальму першості», звичайно, має Надія Миронець. Адже саме доктор наук Надія Миронець видала дві праці «Олена Теліга. О краю мій...» [27] та «Олена Теліга. Листи. Спогади» [26], в яких уперше на теренах України комплексно проаналізувала життя та діяльність поетеси. У праці «Олена Теліга. О краю мій.» авторка публікує поезії Олени Теліги, її оповідання та рецензії, а також фотографії. Надія Миронець надає читачам можливість ознайомитись із біографічним нарисом життя поетеси.

У праці «Олена Теліга. Листи. Спогади» авторка публікує листи від Олени Теліги друзям, знайомим. Доктор історичних наук публікує спогади про поетесу.

До збірки «Олена Теліга. Вибрані твори» [25] ввійшли всі відомі поетичні, знакові публіцистичні твори О. Теліги та добірка листів. Праця вміщує статтю Олега Штуля-Ждановича про життя та творчість поетеси.

Олег Баган у співавторстві з Богданом Черваком у праці «Лицарі духу» [1] наводить читачам статтю, присвячену життю та творчості поетеси під назвою «Тільки тим дана перемога, хто й у болі сміятися зміг! (Олена Теліга)». Автори надають увагу як біографії поетеси, так і аналізу її творчості.

Історіографічну цінність являє праця М. Ільницького «Критики і критерії. Літературно-критична думка в Західній Україні 20-30-х рр. ХХ ст.» [12]. Робота містить ряд статей, одна з котрих стосується Дмитра Донцова -- «Дві раси, дві касти, дві літератури (Дмитро Донцов)»). У цій статті автор розкриває перед нами появу «Літературно-наукового вісника» 1922 р. у Львові і важливість цього видання для літератури того періоду. Автор торкається такого явища, як «празька школа», куди входила й Олена Теліга.

Іван Боднарук у роботі «Між двома світами. Вибрані статті про українських письменників» [2] присвячує постаті Олени Теліги статтю «Полум'яна легенда героїзму і посвяти». В статті автор надає читачам біографічну довідку про поетесу й аналізує статтю О. Ждановича «На зов Києва», уміщену в однойменному збірнику.

Галина Ільєва у праці «Таємниці кохання» [11] розкриває перед нами життєвий та творчий шлях Олени Теліги. Авторка теж наводить біографічну довідку про поетесу, вона зосереджується на філологічному аналізі поетичної творчості Олени Теліги.

Подібна робота в О. Климентової «Творчість Олени Теліги та літературно-культурологічна ситуація «Празької школи» [13], котра аналізує творчість Олени Теліги в контексті «празької поетичної школи». Автор приділяє увагу витокам творчості Олени Теліги, її основним тематичним мотивам.

Потрібно звернути увагу на працю «Спеціальні галузі історичної науки. Збірник на пошану Марка Якимовича Варшавчика». [24] У виданні висвітлено доробок ученого М.Я. Варшавчика та подано праці його колег та учнів, котрі працюють у галузі джерелознавства, архівознавства, спеціальних історичних дисциплін. Важливу цінність для дослідників життя та творчості Олени Теліги містить стаття Надії Миронець, вміщена в цьому збірнику, -- «Епістолярна спадщина Олени Теліги як історико-літературне джерело». Авторка аналізує вибрані листи Олени Теліги до своїх соратників та друзів, зокрема, до Наталі-Лівицької-Холодної, до Дмитра Донцова та інших.

Розглядаючи проблеми історіографії, не потрібно применшувати роль періодики. Ці видання -- окремий пласт: як видані в діаспорі, так і сучасні українські, де було вміщено статті про життя і діяльність поетеси.

Періодику представлено насамперед такими газетами, як «Вістник», «Літаври», «Арка», «Література і мистецтво», «Українське Слово», «Жіночий світ», «Самостійна Україна», «Наше життя», «Сучасність», «Альманах Гомону України». Спершу потрібно віддати належне таким газетам, як «Вістник» [29] та «Літаври» [28], адже саме там публікувалася Олена Теліга за життя. Творчість Олени Теліги перед читачами характеризує Олег Штуль [33]. Біографічну довідку про поетесу ми знаходимо в статтях Н. Синявської [23], Я. Зорич [10], К. Криворучко [16]. Творчість Олени Теліги проаналізували Ю. Клиновий [15], Д. Донцов [6]. Спогади про революціонерку залишив Євген Маланюк [17] і згаданий Ю. Клиновий [15]. Н. Миронець проводить низку архівних розвідок і друкує нові матеріали до біографії О. Теліги [19, 20]. У статтях Н. Миронець відображено також секретні документи німецької поліції, в котрих ми знаходимо інформацію про підпілля ОУН(м), політичною діячкою котрого в культурній референтурі й була, як відомо, Олена Теліга. П. Надтисянський також аналізує підпілля ОУН(м) у Києві та участь у ньому Олени Теліги [21].

З огляду на викладене можна зазначити наступне: історіографія в достатньому обсязі висвітлює життя, суспільну та політичну діяльність Олени Теліги. Незважаючи на те, що багато авторів проробили вагому працю, більшість досліджень не дає нам повного аналізу життя та діяльності поетеси, часто надаючи побіжні відомості про Олену Телігу як громадську діячку і діячку ОУН(м). Більшість праць дослідників торкаються біографії поетеси, без заглиблення у її політичну та громадську діяльність.

Література

творчість теліга література

1. Баган О. Лицарі духу: укр. письменники-націоналісти -- «вісниківці» / Баган О. [та ін.]. -- 2. вид., доп. -- Дрогобич : Відродження, 1996. -- 284 с.

2. Боднарук І. Між двома світами: вибрані статті про укр. письменників / Боднарук І. -- Донецьк: Український Культурологічний Центр, 1996. -- 176 с.

3. Бойко Ю.О. Теліга. Усе починається з любові / Ю.О. Бойко // Теліга Олена. Збірник / ред. О. Жданович. -- Детройт [та ін.]: Видання Укр. Золотого хреста в ЗСА, 1977. -- 473 с.

4. Донцов Д. Дві літератури нашої доби / Донцов Д. -- Торонто, Онтаріо: Гомін України, 1958. -- 296 с.

5. Донцов Д. Поетка вогненних меж: Олена Теліга / Донцов Д. -- Торонто, 1953. -- 96 с.

6. Донцов Д. Портрет поетки / Д. Донцов // Альманах Гомону України, 1992. -- 256 c.

7. Енциклопедія українознавства: Словникова частина / Наукове товариство ім. Шевченка; Гол. ред. В. Кубійович. -- [Paris; New York]: Молоде життя Том 8: Си -- Т. -- 1976. -- 3164 с.

8. Жданович О. На зов Києва (Олена Теліга) / Жданович О. -- Винипег, Манітоба: Культура й освіта, 1947. -- 83 с.

9. Жданович О. Прапори духа. Життя і творчість О. Теліги / Жданович О. -- Винипег, Манітоба: Сурма, 1947. -- 188 с.

10. Зорич Я. Крізь січні в теплі квітні (у 40-річчя смерти) / Я. Зорич // Жіночий світ. -- Вінніпег: Організація Українок Канади ім. О. Басарабової, лютий 1982. -- Ч. 2. -- 29 с.

11. Ільєва Г.О. Таємниці кохання: до проблем любовної поезії української еміграції / Ільєва Г.О. -- Коломия: Вік, 1996. -- 112 с.

12. Ільницький М. Критики і критерії. Літературно-критична думка в Західній Україні 20-30-х рр. ХХ ст. / Ільницький М. -- Львів : ВНТЛ, 1998. -- 188 с.

13. Климентова О. Творчість Олени Теліги та літературно-культурологічна ситуація «Празької школи»: монографія / Климентова О. В. -- К.: ДУІКТ, 2009. -- 166 с.

14. Клиновий Ю. Моїм синам, моїм приятелям: статті й есеї / Клиновий Ю. -- Едмонтон; Торонто: Об'єднання укр. письменників «Слово» в Канаді, 1981. -- 308 с.

15. Клиновий Ю. Поезія Олени Теліги / Ю. Клиновий // Наше життя. -- Нью-Йорк, квітень 1978. -- Ч. 4. -- 37 с.

16. Криворучко К. «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив» (об'явлення поетки Олени Теліги / К. Криворучко // Українське Слово. -- К., 5 червня 1997. -- Ч. 22 (2867). -- 16 с.

17. Маланюк Є. Розповідь про Лену / Є. Маланюк // Сучасність. -- Мюнхен, серпень 1968. -- Ч. 8 (92). -- 128 с.

18. Матеріяли до історії літератури і громадської думки: листування з американських архівів 1857-1933 = Documents for the study of literature and of ideiological trends: Correspondence from American archives 1857-1933 / Ред. Струмінський Б. та ін. -- Нью-Йорк, 1992. -- 814 с.

19. Миронець Н. Німецька поліція про націоналістичне підпілля / Н. Миронець // Українське слово. -- К., 16 жовтня 1997. -- Число 41 (2886). -- 16 с.

20. Миронець Н. Нові знахідки (до біографії Олени Теліги) / Н. Миронець // Українське слово. -- К., 25 вересня 1997. -- Число 38 (2883). -- 16 с.

21. Надтисянський П. Гестапівські розстріли заглушили голос Зову Києва / П. Надтисянський // Самостійна Україна. -- 1985. -- Ч. 1 (414). -- 73 с.

22. Самчук У. На білому коні. На коні вороному: спомини і враження: у двох частинах / Самчук У. -- Острог; Луцьк: Національний ун-т «Острозька академія»; Твердиня, 2007. -- 424 с.

23. Синявська Н. Олена Теліга / Н. Синявська // Жіночий світ. -- Вінніпег: Організація Українок Канади ім. О. Басарабової, березень 1950. -- Ч. 3. -- 33 с.

24. Спеціальні галузі історичної науки: зб. на пошану Марка Якимовича Варшавчика / ред. Я.С. Калакура [та ін.]. -- К.: [б.в.], 1999. -- 211 с.

25. Теліга О. Вибрані твори / Теліга О. -- 2-ге вид., доповнене. -- К.: Смолоскип, 2008. -- 534 с.

26. Теліга О. Листи. Спогади / Теліга О. -- 2-е вид., випр. -- К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 2004. -- 400 с.

27. Теліга О. О краю мій: Твори. Документи. Біографічний нарис / Теліга О. -- 2-ге вид. випр. -- К.: Видавництво ім. Олени Теліги, 2006. -- 496 с.

28. Теліга О. Прапори духу / О. Теліга // Літаври. Тижневик літератури і мистецтва. -- К., 4 листопада 1941 р. -- Ч. 3. -- 4 с.

29. Теліга О. Чорна Площа / О. Теліга // Вісник. Місячник літератури, мистецтва, науки й громадського життя. -- Львів, 1936. -- 160 c.

30. Теліга Олена. Збірник / ред. О. Жданович. -- Детройт [та ін.] : Видання Укр. Золотого хреста в ЗСА, 1977. -- 473 с.

31. Шевчук Г. Без металевих слів і без зідхань даремних / Г. Шевчук // Арка. Місячник. Журнал літератури, мистецтва і критики, виходить у співпраці з видавничою комісією МУРу. -- Рік видання І. -- Липень 1947. -- Число 1. -- № 4. -- 48 с.

32. Штуль К. Поворот / Штуль К. -- Париж, 1992. -- 85 с.

33. Штуль О. З ритмом життя / О. Штуль // Література і мистецтво. Додаток до газети «Українське Слово». -- К., 29 жовтня 1941. -- Ч. 2. -- 2 с.

Размещено на Allbest.ru