Пічні кахлі ХУІІ-ХУІІІ ст. з розкопок на Печерську

Размещено на http://www.allbest.ru/

Пічні кахлі ХУІІ-ХУІІІ ст. з розкопок на Печерську

Д.В. Фінадоріна

Стаття вводить до наукового обігу знахідки пічних кахлів ХУІІ-ХУІІІ ст., здобутих під час археологічних досліджень по вул. Цитадельній. Ці матеріали доповнюють колекцію кахлів, сформовану в результаті багаторічних досліджень Києво-Печерської лаври та сусіднього Вознесенського монастиря ХУІ-ХУІІ ст.

Ключові слова: археологічні знахідки Печерська, пічна кахля.

Актуальність дослідження полягає у необхідності введення до наукового обігу археологічних матеріалів з території колишнього Печерського містечка Києва. Ця робота є елементом створення повної Археологічної карти Печерського району Києва та окремою джерельною складовою у підготовці зведеного каталогу пічної кахлі XIV- XIX ст. Києво-Печерської лаври.

Ділянка Печерська західніше Києво-Печерської лаври становить неабиякий археологічний та історико-топографічний інтерес. За письмовими джерелами тут з давнього часу розміщувалися садиби парафіяльної церкви Феодосія Печерського та споруди жіночого Вознесенського монастиря, відокремлені одна від одної т. зв. Васильківським шляхом, який, як вважається, майже повністю співпадав з трасою сучасної вулиці Цитадельної [1, с. 59-70].

Археологічні дослідження всередині Феодосіївсь- кої церкви були проведені у 1986 р., коли тут вдалося виявити рештки конструкцій попередньої дерев'яної церкви XVII ст. та дослідити декілька різночасових ґрунтових поховань [2, с. 102-106]. Протягом 2005-2010 років Архітектурно-археологічною експедицією ІА НАН України практично повністю було розкопано садибу Вознесенського монастиря, який у XVII ст. розташовувався на місці сучасного Київського арсеналу [3, с. 9-23]. На фоні цих досліджень своєрідною «білою плямою» виглядає ділянка між двома зазначеними об'єктами (тобто траса вулиці Цитадельної), хоча археологічні розкопки свого часу тут також проводилися. Йдеться про земляні роботи, пов'язані з прокладкою мережі водогону у 1987 р., траса якої проходила уздовж центральної осі вулиці. У межах траншеї було зафіксовано близько 15 об'єктів, 12 з яких (житло та господарські ями) датуються XVII-XVIII ст. Майже всі виявлені об'єкти супроводжувалися чисельними і доволі показовими археологічними матеріалами, які, на жаль, досі належним чином не опрацьовані та не оприлюднені. Повна публікація зазначеної колекції ще чекає свого часу. У даному разі ми обмежимося лише розглядом зразків пічної кахлі.

Знахідки, про які йде мова (приблизно

пічний кахель археологічний

120 фрагментів), походять з 8-ми об'єктів, більша ча-стина яких була сконцентрована в ямі біля південного кута корпусу Арсенала. В результаті камеральної обробки було отримано майже 12 повних форм. Всі кахлі датуються ХУІІ-ХУІІІ ст., мають розміри пластини від 18,5 х 18,5 см до 22,5 х 22,5 см, висоту румпи у 9,0-10,0 см, світло-сірий та світло-вохристий колір черепка. Вони виконані як в теракотовому, так і в полив'яному вигляді. Поверхню пластини кахлів декоровано переважно орнаментом рослинного, рослинно-геометричного типів, за виключенням одиничного екземпляра з зооморфним зображенням. Більшу частину знайдених кахлів свого часу було відреставровано та передано до фондів Києво- Печерського заповідника.

Серед збірки пічної кахлі з вул. Цитадельної передусім розглянемо зразки з орнаментами, які найчастіше трапляються серед археологічних знахідок Печерська. Це дві лицьові виповнюючі кахлі з елементами «акантового» та ковано-го орнаменту. Декор цих виробів, виконаний в однаковій стилістиці, має певні відмінності. Один з екземплярів (інв. № Арх-1122) полив'яний, з розмірами пластини 22,4 х 22,4 см, висотою румпи

11.0 см, походить з ями, виявленої біля центральної частини корпусу Арсенала (рис. 1.1). Кахля має неполив'яні аналоги з території Воскресенської церкви та Киево-Печерського монастиря. Також знайдено частину лицьової виповнюючої кахлі з полив'яною поверхнею, декоровану килимо-вим орнаментом рослинно-геометричного типу, складеним з хрестоподібних фігур, рослинних елементів (інв. № Арх-1176). Пластина виробу пря-мокутна, розмірами 21,0 х 20,0 см, висота румпи -

8.0 см (рис. 1.2). Аналоги таких кахлів присутні се-ред археологічного матеріалу Києво-Печерського та Вознесенського монастирів; зустрічаються ви-роби як з теракотовою, так і з полив'яною поверх-нею (зелена, брунатна та поліхромна полива).

Серед збірки пічної кахлі є декілька фрагментів лицьових виповнюючих виробів з орнаментом у вигляді 8-ми переплетених кілець. Повні розміри реконструйованого виробу становлять 18,5 х 18,5 см, висота румпи - 9,0 см (за аналогами знахідок з відомих археологічних об'єктів Печерська). В колекції пічної кахлі КПЛ вироби з декором даного типу присутні в різних морфологічних варіаціях (лицьові, кутові, пояскові). Є форми неполив'яні та вкриті поливою (зеленого, брунатного кольору). Серед матеріалу розкопок трапляються й кахлі з декором у вигляді 8-подібних фігур та елементів «кованого орнаменту». Це майже повна форма лицьової виповнюючої кахлі, знайденої у фрагментованому стані, та частина кута подібного виробу. Розміри кахлів становлять 22,8 х 22,0 см, висота румпи складає 9,0 см (рис. 1.3). Їх аналоги в теракотовому виконанні також відомі серед археологічного матеріалу Печерська.

Далі виділимо кахлі з більш вираженим рослинним орнаментом (рис. 1.4, 5, 6): майже повна форма кутової виповнюючої неполив'яної кахлі, декорованої рельєфним орнаментом у вигляді стилізованих квітів, з розмірами пластин

22,0 х 22,0 см та 22,0 х 11,0 см; дві лицьові виповнюючі кахлі з неполив'яними пластинами, у яких розміри однієї становлять 18,5 х 18,5 см з висотою румпи 9,0 см (інв. № Арх.-1178), розміри іншої - 22,5 х 22,0 см з висотою румпи 9,8 см. Кахлі декоровані рельєфним орнаментом, складеним з рослинних стилізованих елементів, з симетричною побудовою композиції.

На окрему увагу заслуговує кахля із зооморфнимзображенням. Мова йде про лицьову виповнюючу кахлю, вкриту зеленою поливою, з увігнутою пря-мокутною пластиною, декорованою зображенням стилізованого лева та рослинно-геометричними еле-ментами (інв. № Арх-1177). Розміри пластини скла-дають 21,5 х 15,3 см, висота румпи - 10,0 см (рис. 1.7). На відміну від звичайних виробів з рослинно- геометричним орнаментом, кахлі такого ґатунку для території КПЛ та Печерська в цілому можна вважати унікальними. У фондовому зібранні Києво-Печерського заповідника є лише один аналог зазначеної кахлі за декоративними ознаками, виконаний в поліхромному полив'яному варіанті. Декілька екземплярів з більш примітивним виконанням цього тератологічного сю-жету відомі з розкопок Верхнього Києва, Вознесенсь- кого монастиря та нещодавніх досліджень у східній секції корпусу № 4 Києво-Печерської лаври. Ця група кахлів є темою окремого розгляду.

В цілому, розглянуті знахідки значно доповню-ють колекцію пічної кахлі XVII - початку XVIII ст. Києво-Печерської лаври [4, с. 43-46] та суміжного з нею жіночого Вознесенського монастиря [5, с. 135-143]. Багато її зразків з вул. Цитадельної є типовою продукцією гончарних майстерень того часу та мають прямі аналоги у обох згаданих пам'ятках.

Посилання

1. Алферова ГВ., Харламов В.А. Киев во второй половине XVII в. - К., 1982. - С. 59-70.