С.М. Бібіков та первісна археологія Криму

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

С.М. Бібіков та первісна археологія Криму

Олексій Черкасов

м. Севастополь

Анотація

Ключові слова: життєвий шлях, історіографія, первісна історія Криму, первісна археологія, первісний пам'ятник, наукові погляди.

Черкасов А.С. Н. Бибиков и первобытная археология Крыма

Целью данной публикации является освещение процесса становления С.Н. Бибикова как ученого, определение влияния эпохи на его судьбу и мировоззрение, конкретизация значения ученого в развитии крымской первобытной археологии посредством историографического обзора авторских работ, которые условно структурированы по четырем направлениям: исследование памятников верхнего палеолита, мезолита и неолита (преимущественно, Крыма); работы, посвященные изучению истории ранних земледельческо-скотоводческих племен юго-восточной Европы, в частности Среднего Поднепровья и Приднестровья; обобщающие исследования методологического и общетеоретического характера; палеоэкономические и палеодемографические труды. Продемонстрированы характерные особенности авторского научного стиля. В частности, глубокое понимание абсолютной ценности исторического факта и вторичности наших суждений о нем, неизменный интерес к человеческой личности как носителю культурных традиций, ясность и краткость подачи материала, художественная одаренность и принципиальная конкретность суждений и т.д. С помощью биографического, историко-генетического и историко-структурного методов доказано, что стараниями С.Н. Бибикова Крымский регион в ХХ в. продолжал оставаться научной лабораторией передового опыта в области разработки методики раскопок и фиксации находок пещерных памятников, комплексного подхода к найденному материалу, глубокого исследования и анализа, образцом оперативного введения в научный оборот ценных фактов, материалов по первобытной истории региона и страны в целом.

Ключевые слова: жизненный путь, историография, первобытная история Крыма, первобытная археология, первобытный памятник, научные взгляды.

Cherkasov О.S. M. Bibikov and prehistoric archaeology of the Crimea

The purpose of this publication is to highlight the process of becoming S.M. Bibikov as a scientist, to determine the impact of age on his fate and Outlook, clarifying values scientist in the development of the Crimean prehistoric archaeology through historiographic review of the author's works, which are conventionally structured in four directions: the study of the monuments of the upper Paleolithic, Mesolithic and Neolithic (mainly, the Crimea); the works devoted to the study of the history of early agricultural and cattle-breeding tribes of South-Eastern Europe, in particular The middle Dnieper and Transnistria; generalizing research methodological and theoretical nature; paleo-ecological and paleo-geograficheskie works. Demonstrated characteristic features of author s scientific style. In particular, a deep understanding of the absolute values of the historical fact and secondary our judgments about him, abiding interest in the human person as a carrier of cultural traditions, clarity and brevity of the material, artistic talent and fundamental concreteness judgments etc. Using biographical, historical-genetic and historical-structural methods is proved that the efforts S.M. Bibikov of Crimean region in the twentieth century continued to be a scientific laboratory of excellence in the field of development of methods of excavation and fixing finds cave monuments, the complex approach to the found material, in-depth research and analysis, a sample of quick introduction into the scientific circulation of securities facts, materials on the ancient history of the region and the country as a whole.

Key words: the life and creative activity, historiography, primeval history of the Crimea, prehistoric archaeology, prehistoric monument, scientific views.

Персоналії видатних діячів вітчизняної історичної науки завжди привертали увагу як особистості своєї епохи, чия життєдіяльність нерозривно пов'язана із суспльно-політичними та науково-громадськими процесами у державі. У даному контексті доцільним та актуальним є звернення до постатей початківців української первісної археології. Серед таких науковців - Сергій Миколайович Бібіков, заслужений діяч науки, археолог-практик, лауреат Державної премії України.

У вітчизняній науці накопичено чимало праць, присвячених висвітленню науково-творчого внеску представників археологічної науки у дослідження проблем первісної історії. У тому числі, до висвітлення етапів становлення С.М. Бібікова як ученого-археолога звертались В.І. Довженок, Ю.М. Захарук, О.І. Тереножкин, О.О. Формозов, В.П. Чабай, В.Л Миц. Комплексним виданням та загальною характеристикою наукової спадщини науковця займалися В.М. Станко, В.Ю. Коен та ін. У 2009 р. відбулася науково-практична конференція з актуальних питань первісної археології Східної Європи та присвячена 100-річчю з дня народження В.М. Бібікова. Однак, поки що історіографічний огляд праць ученого залишається переважно на периферії детальних досліджень.

Метою даної статті є висвітлення процесу становлення С.М. Бібікова як ученого, окреслення впливу епохи на його долю та світосприйняття, конкретизація значення фахівця у розвитку кримської первісної археології через історіографічну характеристику показових авторських праць відповідної тематики. Актуальність досліджуваної теми визначається й плідністю внеску науковця у становлення та розвиток української національної науки протягом ХХ ст. як дослідника, археолога, організатора наукового життя тощо.

Біографія ученого вражає насиченістю подій, як і епоха, в яку він жив. Народився Сергій Миколайович 14 (1) вересня 1908 р. у Севастополі в родині службовця. Ще в юнацькі роки виявилася любов майбутнього вченого до археології та краєзнавчої діяльності. Будучи школярем, С.М. Бібіков працював практикантом у Центральному музеї Тавриди, а влітку брав участь в археологічних експедиціях під керівництвом М.Л. Ернста та Г.А. Бонч-Осмоловського (розкопки Кіїк-Коби, Чокурчи, Неаполя Скіфського, розвідки пам'ятників гірського Криму тощо). У 1926 р. було надруковано першу наукову розвідку С.М. Бібікова - «Розкопки кургану у селі Червона Гірка біля Сімферополю». За цю працю автора визнано гідним звання члена-пошукача Таврійського товариства історії, археології та етнографії (ТТІАЕ), організації-спадкоємниці відомої ТУАК. У 1928 р. на засіданні товариства молодий науковець виступив із доповіддю на тему: «Археологічні розвідки у галузі кам'яного віку Криму». Виступ отримав позитивні відгуки А.І. Маркевича, М.Л. Ернста, С.М. Забніна та інших визнаних учених [5,с.102-103].

Після закінчення дослідно-зразкової школи Кримнаркомосу у 1928 р., С.М. Бібіков вступив на перший курс Кримського педагогічного інституту, продовжував займатися археологічними дослідженнями. Однак, навчання у ВНЗ, в якому не існувало спеціалізованої кафедри, не задовольняло спрямованості наукових інтересів С.М. Бібікова. Тому, у 1929 р. він переводиться до етнографічного відділення географічного факультету Ленінградського державного університету. Таким непростим виявився шлях С.М. Бібікова до вищої освіти. Це, безперечно, характеризує його як цілеспрямовану, наполегливу людину, яка не зупинялася на досягнутому, а постійно навчалася та удосконалювалася.

У 1931 р. вже випускником університету С.М. Бібіков вступив до Качинської авіаційної школи; до 1934 р. працював військовим авіатехніком. Після демобілізації влаштувався на роботу до Державної Академії історії матеріальної культури (з часом Інститут історії матеріальної культури). У 1941 р. під керівництвом українського археолога П.П. Єфименка захистив кандидатську дисертацію (тема: «Пізньопалеолітичні поселення у печерах Шан-Коба і Мурзак-Коба»), а у 1953 р. - докторську («Ранньотрипільське поселення Лука-Врублевецька на Дністрі...») [6,с. 13-14].

Протягом 50-80 рр. ХХ ст. Сергій Миколайович був одним із провідних фахівців у Радянському Союзі та Західній Європі у галузі первісної історії та археології. Саме тому він очолив радянську делегацію на V-му Міжнародному конгресі прото- та до-істориків (Гамбург, 1958 р.) - першому науковому форумі міжнародного рівня, на якому прийняли участь науковці з СРСР.

Протягом 1956-1968 рр. С.М. Бібіков - директор Інституту археології АН УРСР, а з 1968 р. - завідувач відділом античної та середньовічної археології Криму. Помер С.М. Бібіков у листопаді 1988 року.

Численну науково-археологічну спадщину ученого умовно можна структурувати за чотирма основними напрямами:

- дослідження пам'ятників верхнього палеоліту, мезоліту та неоліту (переважно, Криму);

- праці, присвячені вивченню історії ранніх хліборобсько-скотарських племен південно-східної Європи, зокрема Середнього Подніпров'я та Наддністрянщини;

- узагальнюючі розвідки методологічного та загальнотеоретичного характеру;

- палеоекономічні та палеодемографічні дослідження.

Усі означені праці С.М. Бібікова ґрунтувалися на величезному фактичному матеріалі, що сприяло виваженим, ґрунтовним висновкам, які випливали з його вивчення. Таким чином, вони є характеристикою провідних рис авторського наукового стилю: змістовності, оригінальності, нестандартного підходу до археологічного матеріалу, системності та історизму тощо. Акцентуємо, що кожна розвідка, окрім власне наукової цінності, мала виконувати й ідеологічно-пропагандистські функції. То були реалії непростої історичної доби, в яку випало працювати ученому.

Враховуючи предмет дослідження пропонованої статті, зупинимося на першій групі авторських джерел. Первісна археологія Криму складає пріоритетний та завершений цикл наукової творчості С.М. Бібікова, що розпочався у середині 30-х рр. ХХ ст. і тривав протягом усього життя ученого. Так, у 1935 р. С.М. Бібіковим, разом із С.О. Трусовою та Є.В. Жировим, було проведено розкопки мезолітичного гроту Шан-Коба у Байдарській долині на південному заході Криму. З відкриттям означеної стоянки традиційно пов'язано і започаткування цілісного вивчення мезоліту Кримського регіону. Результати розкопок було оперативно підготовлено до друку і видано С.М. Бібіковим у першому номері часопису «Радянська археологія» (1936 р.) [1, с. 195-212]. Вже у структурі вказаної праці можна прослідкувати авторський стиль викладу матеріалу: від деталізованого опису географічного розташування та параметральної характеристики пам'ятника, аналізу характеристики методики проведення археологічних розкопок в умовах печерних стоянок і до послідовного опису власне розкопувальних пошарових пошуків з чіткою характеристикою знайдених артефактів, що було об'єднано у три основні кремінні комплекси [1, с. 202-204]. Акцентуючи на стратиграфічних умовах та ступені збереженості Шан-Коби, учений наголошував на важливому значенні даного пам'ятника для вивчення азильсько-тарденуазької стадії в історичному розвитку суспільства [1, с. 210, 212]. археологія крим подніпров'я наддністрянщина бібіков

Влітку 1936 р. загін Кримської палеолітичної експедиції С.М. Бібікова під керівництвом Є.В. Жирова продовжував дослідження західної частини Байдарської долини та басейну р. Чорна. Вказані маршрути відповідали плану детальних розвідок палеоліту регіону і пошукам Г.А. Бонч-Осмоловського впродовж 1927-1928 та 1930 рр. У процесі розвідок було знайдено нові пізньопалеолітичні стоянки тарденуазького періоду - навіс Юсуф-Коба І (3 км на північ від с. Біюк-Муском'я на східному схилі мису Ланга), у гроті Мурзак-Коба та мезолітичний пам'ятник з похованням у скельному навісі Фатьма-Коба (останню стоянку було піддано ученим ґрунтовним розкопкам вже після Великої Вітчизняної війни, протягом 1956 - 1959 рр.)

Особливу увагу С.М. Бібікова привернув грот Мурзак-Коба, розташований на східному березі р. Чорна біля входу до ущелини Боклу-дере, у межах якого у 1938 р. було знайдено парне поховання чоловіка та жінки. У статті «Грот Мурзак-Коба - нова пізньопалеолітична стоянка у Криму», яку було надруковано у 1940 р., автором за виробленою схемою подавався опис місцевості та координати місцезнаходження пам'ятника і надалі проводилася його конкретизована стратиграфія. Для розкопок кістяків первісної людини застосовувалась авторська методика, як у процесі витягу кістяків, так і під час підготовчих робіт. До неї належали:

- складання детальної польової документації;

- розподілення площі на дільниці розміром 1х1 м;

- послідовне видалення нашарувань з місця розкопок з обов'язковим попереднім нівелюванням на кутах квадратів, нанесенням на план та нівелюванням верхніх та нижніх меж розташування каменів, що були присутні на дільницях, та фіксацією рівня знахідок;

- додаткове розділення метрової дільниці на 25 квадратів, з метою досягнення максимальної точності у визначенні положення артефактів та залишків первісного періоду;

- нанесення розташування археологічного матеріалу на окремі планшетки, з відмітками для подальшого їх співставлення з основним планом, у разі проблематичності визначення правильної орієнтировки його на плані;

- велике значення фотографії, що сприяє точному відтворенню загальної картини археологічного об'єкту та його деталізації тощо [2, с. 160-161].

Після опису інвентарю, знайденого на стоянці, С.М. Бібіков сформулював компаративні висновки. Зокрема, ученим було встановлено, що, по-перше, на основі датування інвентарю, поховання з третього шару, а також співставлень артефактів з матеріалами кримських (Шан-Коба, Фатьма-Коба) та західноєвропейських пам'ятників первісної епохи, первісний пам'ятник Мурзак-Коба належить до пізньопалеолітичного періоду (тарденуаз) з акцентуванням на особливості господарсько-культурного типу (велика присутність раковин молюсків).

По-друге, на території Криму процес переходу до неоліту відбувався через поширення збиральництва та ранні форми рибальства, в умовах підлеглого значення полювання [2, с. 176].

По-третє, знаходження кроманьйонських кістяків надає можливість реконструкції фізичного типу первісної людини, з акцентом на знахідку кроманьйонських скелетів у тарденуазькому шарі [2, с. 177]. Крім цього, важливе значення мав факт ампутації двох останніх фаланг на мізинцях обох рук жіночого кістяка з Мурзак-Коби. У даному контексті важливу роль зіграла етнографічна наука, дані якої С.М. Бібіков активно використовував у процесі археологічних досліджень. Зокрема, обряд відрубування пальців був широко розповсюджений на материках Землі, за виключенням Європи. На думку науковця, такий обряд було пов'язано з варіативними ідеологічними та релігійними уявленнями етносів. Висловлюючи певну наукову обережність в інтерпретації цього факту, С.М. Бібіков наголошував на зображеннях, знайдених у гроті Гаргас у верхніх Піренеях, де серед малюнків четвертинних тварин було знайдено й відбитки кінцівок людських рук з відсутніми фалангами пальців. Отже, робив узагальнення учений, спостереження у гроті Мурзак-Коба вперше наочно підтвердили існування такого обряду у віддалені часи і слугуватимуть попередженням до посилення уваги щодо антропологічних останків.

Важливим і новаційним для археологічних праць першої третини ХХ ст. стало і порівняння поховань Мурзак-Коби та Фатьма-Коби, що свідчили як про істотні відмінності, так і подібності в обряді поховання:

Таким чином, С.М. Бібіков вказував, що факти подібностей та відмінностей (досить рідкі для первісних останків) не є засадою для хронологічного розділення порівнюваних поховань. Вказані різнотипні поховання було здійснено в одну епоху [2,с.175-176].

Серед мезолітичних пам'ятників Криму С.М. Бібіков вперше виділив і ті, що належали епосі неоліту, порівнявши останні з аналогічними південноукраїнськими місцезнаходженнями (стаття «До питання про неоліт у Криму» // КСІІМК. - 1940. - №4). Аналізуючи мезолітичне господарство, С.М. Бібіков проілюстрував його кризовий стан у різних зонах, охарактеризував закономірність появи нових форм економіки, пов'язаних із започаткуванням тваринництва та землеробства у південних мезолітичних ареалах та посиленням значення рибальства у північних (публікація «Розкопки у навісі Фатьма-Коба та деякі питання вивчення мезоліту Криму» // МІА. - 1966. - №126).

Ученим було сформульовано гіпотезу про первинне заселення Східної Європи. Орієнтуючись на комплексні дані, автор сформулював ідею про заселення Східної Європи у древньому палеоліті суспільствами Кавказу. Водночас, дослідник не виключав і західних інфільтрацій населення, культура яких надала ознаки синкретизму древньо- та пізньопалеолітичним культурам регіону (праці «Деякі питання заселення Східної Європи в епоху палеоліту» // СА. 1959. - №4; «Про південні шляхи заселення Східної Європи в епоху древнього палеоліту» // Зб. «Четвертинний період». До VI Конгресу ІНКВА. К., 1961. - №№13, 14, 15 та ін.).

- До природничо-історичної проблематики належать твори С.М. Бібікова з питань геології четвертинного періоду, в яких розглядаються умови життя та діяльності людини у плейстоценову та голоценову епохи (стаття «Про датування та реконструкцію палеолітичних сховищ у Криму» // БКІЧП. 1957. - №21). До них адитивні праці палеоекономічного спрямування. У цих розвідках автором застосовано нову методику аналізу археологічного матеріалу, що інтегрувала принципи як археологічного, так економічного характеру. В основу методики ученим було покладено:

- встановлення господарських засад суспільства, що вивчається;

- відтворення розмірів поселень, жител та господарських споруд;

- розробка демографічних даних;

- визначення обсягу продукту, що споживається, а отже забезпечує життєдіяльність суспільства тощо.

Усі ці компоненти надавали можливість цілісно та системно розкрити первинну економіку, встановити не лише особливості занять древнього суспільства, а й конкретизувати його економічний потенціал виробництва, взаємозв'язок та взаємозалежність між окремими галузями господарства, визначити технічний стан виробництв та ступінь участі кожного з них у суспільному виробництві тощо. На основі відносно повних даних про економіку древніх суспільств, з'являлась можливість уточнення та поширення знань про її соціальний устрій, ідеологію та ін.

Впровадження нової методики проводилося самим С.М. Бібіковим при вивченні матеріалів Мезенської палеолітичної стоянки в Чернігівській області, трипільських поселень у Середньому Подніпров'ї, кремінних виробів енеолітичного періоду на Дніпрі (розвідка «Досвід палеоекономічного моделювання в археології. Доповідь на сесії Відділу історичних наук АН СРСР». - Кишиньов, 1967).

Незважаючи на широку географію наукових досліджень С.М. Бібікова, Крим завжди перебував в епіцентрі пильної уваги ученого. Археолог щорічно відвідував півострів, брав участь в експедиціях, надавав усіляку допомогу місцевим археологам, зокрема, у проблемі охорони історичних пам'ятників. Так, на зламі 50-60-х років, коли археологічні пам'ятники, розташовані у межах Внутрішньої гряди Кримських гір, опинилися під загрозою антропогенно-промислового знищення, С.М. Бібіков зумів, використовуючи особистий авторитет, врятувати від руйнування палеолітичну стоянку Качинський навіс, відкриту наприкінці ХІХ ст. К.С. Мережковським.

Таким чином, розглядаючи постать Сергія Миколайовича Бібікова, не можна не відзначити змістовного, творчого, насиченого проміжку часу, що відвела йому доля. Тим більш цінним видається його великий особистий внесок у розвиток первісної археології Криму, що зайвий раз переконує у доцільності звернення до біографій окремих особистостей, як ключа до розуміння відповідної епохи. Учений, відкривач кримського мезоліту, залишив цінну наукову спадщину, яка заслуговує на подальше комплексне вивчення. Свій науковий та духовний подвиг учений здійснив не для слави й визнання, а з інтелектуального потенціалу і великої внутрішньої потреби працювати на благо свого народу і своєї Батьківщини. Перспективи подальшого вивчення проблеми пов'язані з розробкою та поглибленням даної тематики, окремим розглядом напрямів науково-археологічної діяльності дослідника, особливо його теоретико-методологічних та джерелознавчих пошуків.

Джерела та література

1. Бибиков С.Н. Предварительный отчет о работе Крымской экспедиции 1935 г. / Сергей Николаевич Бибиков // Советская археология. - 1936. -№1. - С. 195-212.

2. Бибиков С.Н. Грот Мурзак-Коба - новая позднепалеолитическая стоянка в Крыму / Сергей Николаевич Бибиков // Советская археология. - 1940. - №5. - С. 159-178.

3. Бибиков С.Н. Финальный палеолит и мезолит Крыма / С.Н. Бибиков, В.Н. Станко, В.Ю. Коен. - Одесса: Весть, 1994. - 241 с., 112 ил.

4. Винокур І.С. Археологія України: Підручник для студ. іст. спеціальностей ВНЗ: Видання друге, доп. і переробл. / І.С. Винокур, Д.Я. Телегін. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 480 с., іл.

5. Довженок В.И. К 60-летию С.Н. Бибикова / В.И. Довженок, Ю.Н. Захарук, А.И. Тереножкин // Советская археология. - 1968. - №3. - С. 101-104.

6. Мыц В.Л. К 100-летию со дня рождения Сергея Николаевича Бибикова. Штрихи к портрету: взгляд в прошлое / В.Л. Мыц // Актуальные проблемы первобытной археологии Восточной Европы. - Отв. ред. В.П. Чабай // Археологический альманах. - №20 (сборник статей). - Донецк: Донбасс, 2009. - С. 9-16.

7. Телегин Д.Я. Памятники эпохи мезолита на территории Украинской ССР / Д.Я. Телегин. - К., 1985.

8. Храпунов И.Н. Древняя история Крыма / Игорь Николаевич Храпунов. - Симферополь: ДОЛЯ, 2007. - 272 с., ил.

References

1. Bibikov S.N. Predvaritelnyy otchyet o rabote Krymskoy ekspeditsii 1935 g. / Sergey Nikolayevich Bibikov // Sovetskaia arkheologiia. - 1936. - №1. - S. 195-212.

2. Bibikov S.N. Grot Murzak-Koba - novaia pozdnepaleoliticheskaia stoyanka v Krymu. / Sergey Nikolayevich Bibikov // Sovetskaia arkheologiya. - 1940. - №5. - S. 159-178.

3. Bibikov S.N. Finalnyy paleolit i mezolit Kryma. / Sergey Nikolayevich Bibikov, V.N. Stanko, V.Yu. Koen. - Odessa: Vest, 1994. - 241 s., 112 ill.

4. Vinokur I.S. Arkheoljgiia Ukrainy: Pidruchnyk dlia studentiv ist. Spetsialnostei VNZ: Vydannia druge, dop. i pereroblene / I.S. Vinokur, D.Ya. Telegin. - Ternopil: Navchalna knyga - Bogdan, 2008. - 480 s., ill.

5. Dovzhenok V.I. K 60-letiiu S.N.Bibikova. / V.I. Dovzhenok, Yu.N. Zakharuk, A.I. Terenozhkin // Sovetskaia arkheologiia. - 1968. - № 3. - S. 101-104/

6. Myts V.L. K 100-letiiu so dnia rozhleniia Sergeia Nikolayevicha Bibikova. Shtrikhi k portretu: vzgliad v proshloye / V.L. Myts // Aktualnyye problemy pervobytnoy arkheologii Vostochnoy Evropy. - Otv.red. V.P.Chabay // Arkheologicheskiy almanach. - №20 (sbornik statey). - Donetsk: Donbass, 2009. - S. 9-16.

7. Telegin D.Ya. Pamiatniki epochi mezolita na terrinorii Ukrainskoy SSR / D.Ya. Telegin. -K., 1985.

8. Khrapunov I.N. Drevniaia istoriia Kryma / Igor Nikolayevich Khrapunov. - Simferopol: DOLIA, 2007. - 272 s., ill.

Размещено на Allbest.ru