Українська діаспорна преса Канади про початок діяльності американської адміністрації допомоги у радянських республіках за часів голоду 1921-1923 років

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Початковий період панування більшовиків на територіях колишньої Російської імперії був насичений різноманітними утопічними політико-економічними експериментами. Ці радикальні нововведення були зумовлені доктриною побудови комунізму та розбудови класового суспільства, а також революційною доцільністю. Значна кількість цих експериментів мала вкрай негативний характер. Все це, разом із несприятливими погодно-кліматичними умовами на значній території губерній, призвело до розгортання масштабної катастрофи - голоду 1921-1923 рр. Особливістю боротьби з голодом і його наслідками була допомога світової спільноти та міжнародних гуманітарних організацій. Серед них особливе місце належить Американській адміністрації допомоги (American Relief Administration (далі - АРА)), яку очолював Герберт Кларк Гувер, який надалі став 31 Президентом Сполучених Штатів Америки (далі - США).

Досить уважно за подіями у країні рад стежила діаспорна спільнота. Значною активністю відзначалася українська емігрантська громада в Канаді. З огляду на компактність проживання українців у Канаді, їхню згуртованість і організованість, діаспора Канади мала у своєму розпорядженні декілька періодичних видань, які активно висвітлювали діяльність допомогових організацій із подолання голоду 1921-1923 рр., особливу увагу приділяючи діяльності АРА на більшовицьких теренах.

Саме цим фактом зумовлено вибір теми наукового пошуку запропонованої розвідки.

Аналізуючи історіографічний доробок, варто наголосити на тому, що в поданому формулюванні наукова проблема не була досліджена як вітчизняними науковцями, так і закордонними істориками.

Значення української діаспорної періодики як джерела дослідження діяльності філантропічних організацій за часів голоду 1921-1923 рр. згадується лише контекстно, у межах більш широких досліджень. Однією з основних робіт, присвячених висвітленню й оприлюдненню інформації, що містилася в українських газетах Канади, є збірка документів, упорядкована представником діаспорної історичної школи Канади Романом Сербіним «Голод 1921-1923 рр. і українська преса в Канаді» [1]. У ній автор не акцентує окремої уваги на діяльності Американської адміністрації допомоги. Він не виокремлює та не консолідує періодичні джерела в цьому ракурсі. Ще одна публікація, що опосередковано згадує діяльність АРА, яка висвітлювалася діаспорною періодикою в Канаді, є науково-популярна стаття Ігоря Бігуна «На поміч рідній землі. Голод 1921-1923 рр. і українська преса Канади» [2]. Основним її недоліком є саме науково-популярність і відсутність чітких посилань на використані в тексті джерела.

Основним завдання представленої наукової публікації є аналіз матеріалу, присвяченого діяльності Американської адміністрації допомоги, на сторінках україномовних періодичних видань Канади 20-х років ХХ ст. Основний акцент робиться на газети 1921 р. видання.

Варто зазначити, що осередком друку періодичних видань українців у Канаді стало місто Вінніпег. У міжвоєнний період тут концентрується українська діаспорна інтелігенція. Після Першої світової війни в Канаді налічувалося 5 основних діаспорних часописів. Ці газети мали різне політичне забарвлення та подавали ворогуючі між собою ідеологічні та світоглядові позиції. Чотири газети належали до проукраїнського національного середовища. Вони друкувалися раз на тиждень: у вівторок виходив «Канадійський ранок», у середу «Канадійський українець» і «Український голос», а в четвер - загальногромадський «Кана- дійський фармер». Їх єднало вороже ставлення до радянської влади на підконтрольних більшовикам територіях колишньої Російської імперії.

Часопис «Українські робітничі вісті» мав прорадянську позицію, він виходив двічі на тиждень. Ці видання виходили українською мовою. Досліджуючи україномовну пресу Канади, необхідно зазначити її насиченість фактами про голод 1921-1923 рр. Інформацію досить часто передруковували із провідних газет США, які активно насичували свої сторінки відомостями про діяльність АРА на підконтрольних більшовикам територіях, публікували відомості зі звітів міжнародних і українських гуманітарних організацій та установ, повідомлення радянських і західних урядів, репортажі радянських журналістів, особисті листи від емігрантів, що мали родичів на вражених голодом територіях, і свідчення емігрантів, яким вдалося вирватися з голодуючих регіонів.

Однією з перших згадок у канадській діаспорній пресі була інформація про те, що перед подальшою дискусією щодо обсягів допомоги та її видів голова АРА Герберт Гувер зажадав від більшовиків негайного звільнення всіх громадян США, що були ув'язнені в радянській Росії. Ця замітка виходить у газеті «Українські робітничі вісті» від 3 серпня 1921 р. [3]. У цьому ж номері було надруковано умови, за якими АРА погоджувалася на роботу в більшовицькій Росії [4]. З'являються в канадській пресі перші відомості і про переговори між представником АРА Уолтером Брауном із представниками більшовиків у Ризі [5].

Одразу після укладання Ризької угоди між радянською Росією й Американською адміністрацією допомоги діаспорний часопис Канади «Українські робітничі вісті» зазначає: «Договір між США та Росією підписано. З російської сторони підпис поставив Максим Літвінов, від представників АРА - Волтер Браун» (укр.) [6]. Газета «Український голос» від 31 серпня 1921 р. містить першу згадку в канадській діаспорній пресі про початок діяльності АРА в Росії та надання конкретної допомоги, починаючи із 24 серпня: «<...> Першу поміч у харчах для голодної Росії вислано <...> Тисячу тон різних харчів вислано до Петрограда, 2 500 тон - до Москви для подальшого відправлення в Поволжя. Разом із допомогою до Росії вирушило 30 осіб персоналу АРА» (укр.) [7]. У середині вересня з'являються відомості про відкриття першої їдальні АРА в Петрограді: «9 вересня 1921 р. організовано харчування 200 дітей Петрограда. Харчування складалося з рисового пудингу, какао та білого хліба» (укр.) [8].

Ще одна україномовна канадська газета «Канадський фармер» у номері від 27 жовтня 1921 р. повідомляє про відкриття перших їдалень АРА в Петрограді, Москві, Самарі й основних містах Поволжя [9]. У цьому ж номері газети було надруковано докладну інформацію щодо розгортання через мережу складів АРА програми відправки речових і харчових посилок для нужденних у голодуючі регіони. Українську громаду Канади було поінформовано, що не обов'язково самостійно купувати та відправляти посилку, варто лише сплатити вартість вмісту пакунка, що становив 10, 20, 30, 40 чи 50 доларів США, та надати інформацію про отримувача та його адресу. Виходячи з наданої суми, формувався пакунок, який або доставлявся на адресу отримувача, або його можна було забрати особисто на складах, що працювали в Петрограді, Москві, Самарі, Симбірську, Саратові, Києві та в Одесі. Єдиною особливістю такої схеми було те, що чверть коштів направлялася на гуманітарну підтримку голодуючих. Якщо ж протягом 90 днів посилку не вдавалося вручити або адресат не проживав за вказаною адресою, то кошти поверталися в повному обсязі відправнику [10].

Таку інформацію щодо можливості відправки посилок у голодуючі регіони розмістила на своїх сторінках і прокомуністична газета «Українські робітничі вісті». Уточнюючи, що сплата вартості посилок здійснюється переказом - «фуддрафтсом» вартості посилки на адресу штаб-квартири АРА. Також було розміщено більш широкий перелік населених пунктів, де розташовані склади для видачі посилок - «В Україні: Київська губернія - Біла Церква, Бердичів, Білополє, Богуслав, Черкаси, Ільниці, Київ, Козя- тин, Лисянка, Липовець, Маринівка, Нові Прилуки, Погробищє, Радомшель, Шпола, Сквіра, Самго- родок, Сміла, Тараща, Умань, Вишнівка, Звени- городка. Подільська губернія - Бершад, Брацлав, Чорний Острів, Гайсан, Каменець-Подільський, Літин, Межибож, Могилев-Подільський, Немирів, Полонне, Проскурів, Шпіків, Стражівка, Томаш- піль, Тульчин, Вінниця, Жмеринка. Чернігівська губернія - Чернігів та Ніжин. Волинська губернія - Ізяслав, Кошельні, Новгород-Волинський, Овруч, Славочна, Староконстантинів, Житомир. На території інших губерній України - Бахмут, Балта, Херсон, Миколаїв, Харків, Кременчук, Луганськ, Первомайськ, Полтава, Тирасполь, Єлисаветград, Катеринослав, Юзівка (сучасний Донецьк). На території Білорусі - Бобруйськ, Борисів, Ігумень, Гомель, Мінськ, Мозир, Полоцьк, Луцьк, Вітебськ» (укр.) [11].

Такими були відомості про діяльність АРА, розміщені в канадський україномовній діаспорний пресі за 1921 р.

Варто зазначити, що 1921 р. став роком, коли Американську адміністрацію допомоги було допущено для роботи на територіях, контрольованих більшовиками, розгортання її діяльності супроводжувалося певними перепонами з боку радянського бюрократичного апарату, досить ворожим ставленням представників регіональної влади. Ігри в «незалежність» з боку уряду радянської України призвели до того, що в 1921 р. АРА не мала можливості повноцінно надавати допомогу нужденним українцям. Однак було розгорнуто програму з відправки речових і харчових посилок з утворенням значної мережі складів, де їх можна було отримати. Те ж саме стосувалося і діяльності в радянській Білорусі, де основні зусилля АРА були спрямовані на посилкову кампанію, підтримку біженців із голодуючих регіонів Росії та надання медичної допомоги.

Канадська україномовна преса в процесі висвітлення гуманітарної місії АРА фактично поділилася на два табори - один був представлений виданнями патріотичного забарвлення, які вкрай скептично ставилися до більшовиків, інший табір фактично був прокомуністичним - це стосувалося газети «Українські робітничі вісті». У цьому виданні інформація, що передруковувалася з радянської преси, фактично ніколи не підлягала критичному осмисленню. Загалом, українські діаспорні видання Канади відіграли значну роль у справі інформування української громади Північної Америки про подолання голоду 1921-1923 рр. На даний час відомості, що наявні в цих інформаційних виданнях, є цінним джерелом щодо дослідження діяльності американських філантропічних організацій за часів голоду 1921-1923 рр. у Союзі Радянських Соціалістичних Республік.

Список літератури

діаспорний більшовик міжвоєнний

1. Сербин Р Голод 1921-1923 і українська преса в Канаді. Торонто; Київ, 1992. 704 с.

2. Бігун І. На поміч рідній землі. Голод 1921-1923 рр. і українська преса Канади. Українська правда. Історична правда. Канадіана.

3. Росія прийняла пропозиції Гувера. Українські робітничі вісті. Канада, Вінніпег. 1921. 3 серпня.

4. Условія Гувера. Українські робітничі вісті. Канада, Вінніпег. 1921. 3 серпня.

5. З країни пошести і голоду. Канадський українець. Канада, Вінніпег. 1921. 10 серпня.

6. Договір між Америкою і Росією в справі несення помочі голодуючим підписано. Українські робітничі вісті. Канада, Вінніпег. 1921. 24 серпня.

7. Перша поміч для голодуючих Росії. Український голос. Канада, Вінніпег. 1921. 31 серпня.

8. Перша американська пожива для дітей в Петрограді. Українські робітничі вісті. Канада, Вінніпег. 1921. 14 вересня.

9. З допомогової акції в Європі. Канадський фармер. Канада, Вінніпег. 1921. 27 жовтня.

10. Посилка харчів в Росію. Канадський фармер. Канада, Вінніпег. 1921. 27 жовтня.

11. Посилка харчових посилок до рад. України і сов. Росії. Українські робітничі вісті. Канада, Вінніпег. 1921. 30 листопада.

Размещено на Allbest.ru