Ініціатива Європейської Комісії "е-Європа - інформаційне суспільство для всіх" (1999-2005 роки)
У статі досліджується процес впровадження ініціативи Європейської Комісії "Е-Європа - інформаційне суспільство для всіх" в контексті функціонування соціуму та органів управління. Характеристика положень моделі з акцентуванням соціальних пріоритетів.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.10.2018 |
Размер файла | 19,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 94(420)
Ініціатива Європейської Комісії «е-Європа - інформаційне суспільство для всіх» (1999-2005 рр.)
Євгеній Києнко-Романюк
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, аспірант (Україна)
Тетяна Неприцька
Донецький національний університет імені Василя Стуса, кандидат політичних наук, доцент (Україна)
Анотація
ініціатива європейський соціальний інформаційний
У статі досліджується процес впровадження ініціативи Європейської Комісії «Е-Європа - інформаційне суспільство для всіх» в контексті функціонування соціуму та органів управління наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. Ініціатива «е-Європа» мала публічне значне і соціальне ідеологічне навантаження та стартувала як модель з акцентуванням соціальних пріоритетів, проте з часом еволюціонувала до орієнтації на підвищення ефективності економіки та публічних послуг. Це дало можливість «е-Європі» бути впровадженою в життя, при тому, що жодних фінансових засобів на її виконання не передбачалося.
Ключові слова: інформаційне суспільство, е-Європа, інформаційна політика, Інтернет, публічне замовлення, публічні послуги, інфраструктура.
Евгений Киенко-Романюк
Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского, аспирант (Украина)
Татьяна Неприцкая
Донецкий национальный университет имени Василия Стуса, кандидат политических наук, доцент (Украина)
Инициатива Европейской Комиссии «е-Европа - информационное общество для всех» (1999-2005 гг.)
Аннотация. В статье исследуется процесс внедрения инициативы Европейской Комиссии «е-Европа - информационное общество для всех» в контексте функционирования социума и органов управления в конце ХХ - начале ХХІ веков. Инициатива «е-Европа» имела публичную и социальную идеологическую нагрузку и стартовала как модель с акцентированием социальных приоритетов, но со временем эволюционировала до ориентации на повышение эффективности экономики и публичных услуг. Это дало возможность «е-Европе» быть внедренной в жизнь, при том, что никаких финансовых средств на ее исполнение не предвиделось.
Ключевые слова: информационное общество, е-Европа, информационная политика, Интернет, публичный заказ, публичные услуги, инфраструктура.
Abstract
Yevgenii Kyienko-Romaniuk
Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsiubynsky, post-graduate student (Ukraine)
Tetiana Neprytska
Vasyl' Stus Donetsk National University, PhD in Political Sciences, associate professor (Ukraine)
Initiative of the European Commission Entitled “e-Europe - an Information Society for All” (1999-2005)
The article studies the process of introduction of the European Commission initiative entitles “e-Europe - an Information Society for All” in the context of the society and bodies of governance functioning at the end of the 20th - the beginning of the 21st centuries.
The “e-Europe” initiative predetermined a number of activities associated with the introduction of e-governance. The provision of electronic public services included ensuring an easy access of citizens to the basis public information and promotion of electronic communication between the citizens and the government; the development of all-European services on the base of the IDA program; simplification of electronic administrative procedures for legal persons; access to all basic ways of communication with the European Commission on an electronic platform; promotion of usage of an electronic signature in the public sphere.
The “e-Europe” initiative paid great attention to the issues associated with public service provision. The European Commission developed the framework cooperation conditions in order to facilitate the provision of public services to physical and legal persons at the European level. The EU member-states had to actively introduce interactive services, to move a considerable number of public requests on the electronic platform, to open point of free Internet-access. In cooperation with the member-states, the business and the authorities, the Commission determined and provided the services in the format, which best suited the user, thus facilitating the process of equal regional development.
The “e-Europe” initiative had a significant public and social ideological impact. It was started as a model which put emphasis a social priorities. However, it has evolutionized and is not focused on orientation at raising the economy and improving public services. This gave “e-Europe” implemented a chance for there were not prepared finances aimed at its implementation.
Key words: information society, e-Europe, politics, the Internet, public broadcasting, public request, public services, infrastructure.
Вивчення історії впровадження елементів електронного врядування та функціонування механізмів інформаційного суспільства дозволяє ознайомитися з досвідом розвинених країн сучасного світу і глибше зрозуміти процес формування постіндустріального суспільства.
Вивченням систем електронного управління в Європі, загалом, і застосуванням та наслідками впровадження програми «Е-Європа - інформаційне суспільство для всіх», зокрема, займалися українські дослідники, такі як Є. Калашнюк [1], В. Гурковський [2] та інші. Серед авторів, опублікованих у Польщі, можемо назвати Т. Фронтчак [3], T. Гобан-Класа та П. Сєнкєвіча [4] та інших. Наявна також значна кількість публікацій англомовних досліджень [5]. Переважно ці праці досліджують феномен інформаційного суспільства з погляду соціології, управління та економіки.
Метою статті є дослідження ініціативи Європейської Комісії «е-Європа - інформаційне суспільство для всіх» у контексті функціонування соціуму та органів управління наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.
Восьмого грудня 1999 року (за два дня до саміту в Хельсінкі) президент Європейської Комісії Романо Проді оголосив старт ініціативи «е-Європа - інформаційне суспільство для кожного» (eEurope - an Information Society for All) [6], ціллю якої було прискорення трансформації європейського суспільства в інформаційне. Ініціатива «е-Європи» стала одним із ключових елементів стратегії Європейської Комісії, що мала кінцевою ціллю модернізацію та зміцнення європейської економіки. Розробники вважали, що вона позитивно вплине на зайнятість населення, підвищить ефективність праці, конкурентоспроможність продукції та якість суспільного життя.
Під час обговорень цієї ініціативи в країнах-членах ЄС, Європейському парламенті та інших установах було заявлено багато претензій, що стосувалися визначення пріоритетних завдань, ключових форм діяльності, способу їх реалізації, джерел фінансування, зобов'язань країн тощо. Але, зрештою, ініціатива була прийнята і зафіксована в документах «е-Європа - інформаційне суспільство для кожного. Поточний звіт» (eEurope - an Information Society for All. Progress Report) [7] та «The Lisbon European Council - an Agenda of Economic and Social Renewal for Europe» (Засідання Європейської Ради в Лісабоні - порядок денний економічного та соціального відновлення задля Європи) [8], які були подані Європейською Комісією на засідання Європейської Ради в Лісабоні 24-24 березня 2000 року.
Під час європейського саміту в Санта-Марія-да-Фейра (19-20 червня 2000 р.) було прийнято план дій ініціативи «е-Європа 2002» [9]. Діяльність у рамках ініціативи була згрупована відповідно до трьох головних цілей, що передбачали одинадцять напрямків діяльності: дешевший, швидший і безпечний Інтернет (дешевший доступ до Інтернету, швидший Інтернет для науковців та учнів і студентів, безпечні мережі та використання карт пам'яті з мікропроцесорами); інвестиції в людський потенціал і його кваліфікації (європейська молодь і цифрова епоха, робота в економіці знань, участь всіх громадян і фірм в економіці знань); стимулювання використання Інтернету (прискорення розвитку торгівлі через Інтернет, електронний уряд: надання електронних послуг громадянам, дистанційні медичні послуги, європейське цифрове наповнення глобальних мереж, розумні транспортні системи).
Ініціатива «е-Європа 2002» передбачала ряд дій, пов'язаних із запровадженням електронного уряду. Зокрема, надання електронних публічних послуг включало в себе: забезпечення громадянам легкого доступу до базової публічної інформації та промоція електронної комунікації між громадянами та урядом; розвиток пан'європейських послуг на базі програми IDA; спрощення електронних адміністративних процедур для юридичних осіб; доступ до всіх базових видів комунікації з Європейською Комісією на електронний платформі; промоція використання електронного підпису в публічній сфері. Дешевший і швидший доступ до Інтернету передбачав: створення нових регулюючих норм для телекомунікаційного сектора, які б підтримували розвиток конкуренції, особливо в локальних мережах; забезпечення участі в інформаційному суспільстві слаборозвинених регіонів, особливо інвестування коштів державних фондів у розбудову інфраструктури на тих територіях, що не вважаються привабливими для приватних інвестицій; мобілізація телекомунікаційних операторів та виробників устаткування до співпраці з надавачами послуг та споживачами з метою швидкого впровадження і розповсюдження інтернет-протоколу шостої версії. Безпечні мережі та використання карт пам'яті на мікрочіпах включали: покращення доступу до рішень, що давали безпеку в Інтернеті, шляхом стимулювання і підтримки ініціатив приватного сектора; створення кращих механізмів координації з метою подолання електронної злочинності; збільшення рівня безпеки доступу до електронних послуг через пропаганду використання карт пам'яті всіх форматів з мікрочіпами.
Нова ініціатива «е-Європа 2005» [і0] стала продовженням ініціативи «е-Європа 2002» на 2003-2005 роки і частиною лісабонської стратегії, яка планувала до 2010 року перетворити Європейський Союз у найбільш конкурентоспроможну і динамічну економіку знань, з вирішеним питанням безробіття і відсутністю соціальної дискримінації. Загальна мета полягала у формування сприятливого середовища для приватних інвестицій і створення нових місць праці та зростання продуктивності, модернізації сфери публічних послуг та надання можливості всім громадянам брати участь у глобальному інформаційному суспільстві.
План дій «е-Європа 2005» складався з чотирьох напрямків. Перший - базові дії - перегляд і пристосування правового поля на рівні країн-членів та загальноєвропейському, зокрема, перевірка, чи чинні норми не шкодять розвиткові нових послуг, розвитку конкуренції та можливості співпраці, покращенню доступу до різних мереж. Задля цього планувалося: підключення публічної адміністрації, шкіл та медичних закладів до мережі з широкополосним з'єднанням, розвиток інтерактивних публічних послуг, надання дистанційних медичних послуг, усунення бар'єрів на шляху широкополосного Інтернету, перевірка правових норм, що впливали на електронну торгівлю, створення групи цифрової безпеки. Другий - підтримка обміну досвідом про найкращі приклади і просування цих проектів, а також головними висновками винесеними з поразок. Третій - моніторинг діяльності та вимірювання ефективності. Четвертий - загальна координація дій, ідентифікація синергії між діями, забезпечення хорошої комунікації між державними та пан'європейськими державними органами, які приймають рішення, та приватним сектором, а також завчасне підключення країн-кандидатів до зазначених ініціатив.
План «е-Європа 2005» приділив дуже багато уваги питанням, пов'язаним із наданням публічних послуг. Європейська Комісія розробила узгоджені рамкові умови співпраці з метою підтримки надання публічних послуг фізичним та юридичним особам на загальноєвропейському рівні. Країни-члени ЄС мали активно впроваджувати інтерактивні послуги, перенести на електронну платформу значну частину публічних замовлень, відкрити публічні пункти доступу до Інтернету, щоб могли легко скористатися всі громадяни. Єврокомісія, разом із країнами- членами, приватним сектором і владою, визначали і надавали у найбільш зручному форматі для користувача послуги, які сприяли вирівнюванню розвитку всіх регіонів.
План «е-Європа 2005» передбачав докладання зусиль для формування інфраструктури інформаційного суспільства. Найважливішими були визначені цілі, пов'язані із забезпечення доступу до швидкісного Інтернету із різних платформ (не лише персонального комп'ютера, але й через мобільний Інтернет, цифрове телебачення тощо). Т.Фронтчак порівнює цю модель розбудови інфраструктури із стратегією США «Національна інформаційна інфраструктура» (National Information Infrastructure), яка була прийнята ще в 1993 році, та передбачала розбудову інфраструктури і підтримку приватних інвестицій у поєднанні з охороною конкуренції [3, с. 19].
Отже, ініціатива «е-Європа» мала значне публічне і соціальне ідеологічне навантаження та стартувала як модель з акцентуванням соціальних пріоритетів, проте з часом еволюціонувала до орієнтації на підвищення ефективності економіки та публічних послуг. Це дало можливість «е-Європі» бути впровадженою в життя, при тому, що жодних фінансових засобів на її виконання не передбачалося. Всі витрати покривали країни-члени, промислові та банківські структури.
Джерела та література
1. Калашнюк Є. Принципи та механізми інформаційної політики Європейського Союзу // Міжнародні відносини. 2006. № 33-34. С.99-101.
2. Гурковський В. Зарубіжний досвід формування інформаційного суспільства: перспективи адаптації в Україні // Публічне управління: теорія та практика. 2010. № 2. С. 51-57.
3. Frontczak T. Polska gmina wobec wyzwan spoteczenstwa informacyjnego. Poznan: Akademia Ekonomiczna w Poznaniu, 2003. 88 c.
4. Goban-Klas T., Sienkiewicz P. Spoteczenstwo informacyjne: Szanse, zagrozenia, wyzwania. Krakow: Fundacja Post^pu Telekomunikacji, 1999. 175 c.
5. Webster F. Theories of the Information Society. London and New York: Routledge, 2002. 302 c.
6. Prodi launches ''eEurope'' Initiative to accelerate Europe's transformation into an Information Society // European Commission. URL: http://europa.eu/rapid/press-release_IP-99-953_en.htm (дата звернення: 18.12.2017) eEurope - an Information Society for All. Progress Report. Brussels: Office for Official Publications of the European Communities, 2001.27 p.
7. The Lisbon European Council - an agenda of economic and social renewal for Europe: Contribution of the European Commission to the special European council in Lisbon 23-34th March 2000. URL: http://ec.europa.eu/growthandjobs/pdf/lisbon_en.pdf (дата звернення: 18.12.2017) eEurope 2002: An Information Society For All Action Plan prepared by the Council and the European Commission for the Feira European Council 19-20 June 2000. Brussels: Council of the European Union Commission of the European Communities, 14.6.2000. 30 p.
8. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. eEurope 2005: An information society for all An Action Plan to be presented in view of the Sevilla European Council, 21/22 June 2002. Brussels: Council of the European Union Commission of the European Communities, 28.5.2002. 23 p.
References
1. Kalashnjuk Je. Pryncypy ta mekhanizmy informacijnoji polityky Jevropejsjkogho Sojuzu // Mizhnarodni vidnosyny. 2006. № 33-34. S.99-101.
2. Ghurkovsjkyj V. Zarubizhnyj dosvid formuvannja informacijnogho suspiljstva: perspektyvy adaptaciji v Ukrajini // Publichne upravlinnja: teorija ta praktyka. 2010. № 2. S. 51-57.
3. Frontczak T. Polska gmina wobec wyzwan spoteczenstwa informacyjnego. Poznan: Akademia Ekonomiczna w Poznaniu, 2003. 88 c.
4. Goban-Klas T., Sienkiewicz P. Spoteczenstwo informacyjne: Szanse, zagrozenia, wyzwania. Krakow: Fundacja Post^pu Telekomunikacji, 1999. 175 c.
5. Webster F. Theories of the Information Society. London and New York: Routledge, 2002. 302 c.
6. Prodi launches ''eEurope'' Initiative to accelerate Europe's transformation into an Information Society // European Commission. URL: http://europa.eu/rapid/press-release_IP-99-953_en.htm (data zvernennia: 18.12.2017)
7. eEurope - an Information Society for All. Progress Report. Brussels: Office for Official Publications of the European Communities, 2001.27 p.
8. The Lisbon European Council - an agenda of economic and social renewal for Europe: Contribution of the European Commission to the special European council in Lisbon 23-34th March 2000. URL: http://ec.europa.eu/growthandjobs/pdf/lisbon_en.pdf (data zvernennia: 18.12.2017)
9. eEurope 2002: An Information Society For All Action Plan prepared by the Council and the European Commission for the Feira European Council 19-20 June 2000. Brussels: Council of the European Union Commission of the European Communities, 14.6.2000. 30 p.
10. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. eEurope 2005: An information society for all An Action Plan to be presented in view of the Sevilla European Council, 21/22 June 2002. Brussels: Council of the European Union Commission of the European Communities, 28.5.2002. 23 p.
Статтю подано до редколегії 13.02.2018 р.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Роль австрійського політика Ріхарда Куденхова-Калергі у започаткуванні процесу європейської інтеграції. Створення "Пан’Європейського руху", покликаного принести Європі мир і співпрацю. Політичні передумови для популяризації ідеї європейського єднання.
статья [34,3 K], добавлен 11.09.2017Антифеодальний суспільний рух Західної і Центральної Європи першої половини XVI століття. Лютеранство, найбільший напрям протестантизму. Передумови Реформації, перші десятиліття XVI століття. Кальвiнiзм, особливості Реформації в країнах Західної Європи.
реферат [37,3 K], добавлен 18.11.2010Вплив європейської суспільно-політичної і економічної думок на українських інтелектуалів кінця XIX ст. Розгляд економічних і соціальних ідей українського націоналізму. Економічна платформа, розроблена ідеологами ОУН, формування і втілення її положень.
статья [17,0 K], добавлен 29.08.2013Становлення концептуальних засад новітньої політики Великої Британії у повоєнний період (1945-1956 роки). Витоки "особливої позиції" країни в системі європейської інтеграції. Участь Британії в процесі планування післявоєнної системи регіональної безпеки.
статья [27,4 K], добавлен 11.09.2017Розгляд поглядів Шарля де Голля на інтеграційні процеси у Західній Європі у ракурсі національного питання, економіки, системи безпеки і оборони та принципу керування цим об'єднанням. Аналіз шляхів реалізації програми де Голля на практиці у 1958-1968 рр.
статья [54,1 K], добавлен 11.09.2017Загальна характеристика еволюції господарства на етапі ранніх цивілізацій та європейської цивілізації середньовіччя. Опис головних особливостей європейської цивілізації ХХ – початку ХХІ століть. Аналіз ідей та досягнень основних нобелівських лауреатів.
тест [13,8 K], добавлен 06.10.2010Республіканський період в історії Стародавнього Риму. Процес еволюції політичного порядку, лінія розвитку римського суспільства, особливості співвідношення класових сил. З'ясування соціальних передумов політичного устрою та специфічних рис його розвитку.
реферат [24,8 K], добавлен 29.11.2009Фінляндсько-радянські відносини в 1918-1920 рр. Тартуський мирний договір. Карельська проблема в 1921-1923 рр. Аландське питання у шведсько-фінляндських відносинах на початку 1920-х рр. Особливості розвитку відносин між країнами Північної Європи та СРСР.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 16.04.2014Утвердження суспільно-політичного плюралізму. Суспільство в умовах плюралістичної демократії. Економічний розвиток Угорщини у 1900-2005 рр. Особливості зовнішньої політики країни на сучасному етапі. Угорсько-українські відносини: вектори співробітництва.
реферат [35,0 K], добавлен 25.09.2010Зародження наукових засад української національної біографії. Бібліографознавці та формування історичної бібліографії в радянській Україні. Історико-бібліографічні дослідження української еміграції. Функції науково-дослідної комісії бібліотекознавства.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 06.01.2011