Микита Шаповал про репресивний характер встановлення російськими більшовиками влади в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Микита Шаповал про репресивний характер встановлення російськими більшовиками влади в Україні

Марченко А.І.,

аспірант, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова (Україна, Київ)

Анотація

Досліджується ряд праць М. Шаповала, видатного вченого, громадського діяча, патріота та одного із творців української революції 1917--1921 рр., в яких науковець описує прихід більшовицької влади на території України та наслідки їх тоталітарного правління для населення.

Ключові слова: вчений, більшовицький терор, комуністична партія, М. Шаповал, велика революція, український народ.

Annotation

Marchenko A.I., postgraduate student, National Pedagogical Dragomanov University (Ukraine, Kyiv)

Nikita Shapoval about the repressive nature of the establishment by the Russian Bolsheviks of power in Ukraine

The rear explored a works by N. Shapoval, a prominent scientist, public figure, patriot and one of the founders of the Ukrainian revolution of 1917--1921, in which scientist described the arrival of Bolshevik authorities in Ukraine and the consequences of the irulefor the population.

Keywords: scientist, Bolshevik terror, communist party, N. Shapoval, great revolution, Ukrainian people.

М. Шаповал має пряме відношення до революційних подій та розбудови української державності. Його головна ціль, яку вчений переслідував протягом всього свідомого свого життя, була вільна, соборна, демократична держава Україна. Вчений ще на початковому етапі приходу до влади більшовиків зумів розгледіти їхні справжні наміри стосовно України, а саме зробити нашу країну васалом для Москви на довгі десятки років.

Джерельну базу даного дослідження, в першу чергу, складають праці самого М. Шаповала: «Революційний соціалізм в Україні» 1921 р., «Большевизм і Україна» 1926 р., «Велика революція і українська визвольна програма» 1927 р., а також сучасних вчених, зокрема: Д. Курас, Н. Миронець, О. Чумаченко, та ін.

Метою даного дослідження є проаналізувати ставлення М. Шаповала до ведення політики більшовиків та приход їх до влад що характеризувати становлення більшовицької влади та розглянути результати комуністичного терору на Україні.

Актуальність даного дослідження зумовлена наявністю деяких прогалин стосовно особи М. Шаповала, як одного із безпосередніх учасників революційних подій у боротьбі за здобуття незалежності, відношення до приходу та жорстокого встановлення більшовицької влади на теренах нашої держави, на які варто більш точно загострити увагу, зокрема аналізуючи праці самого вченого.

М. Шаповал проводить Грунтовний аналіз політики російських більшовиків на теренах нашої держави. Дослідник виділяє і описує різні аспект життєдіяльності, зокрема, політичне становище української держави, економічна та соціальна політика більшовиків її наслідки для населення, далі культура та освіта, туди ж можна віднести і свободу слова [5, с. 1-5].

Перше знайомство з політикою більшовиків та їх політичною програмою у М. Шаповала відбулося ще в молодості, а саме під час проходження військової служби. Тоді, будучи солдатом, він навіть співпрацював 3 представниками більшовицької партії, через спільність революційних поглядів [13, арк. 121].

Протягом свого життя вчений змінив своє ставлення та став одним із перших вчених, які гостро критикували прихід більшовиків до влади в Україні. За словами М. Шаповала після повалення Гетьманства і відходу німців з території нашої країни відбувся перший етап більшовицького захоплення України [12, с. 130].

Прихід російських більшовиків на терени Україні відбулось не з першого разу. Перша спроба відбулась в 1917 р. по квітень 1918 р. Друга - з кінця 1918 р. по вересень 1919 р.

Встановлення більшовицької радянської влади в Україні відбулося при зовнішньому збройному втручанні з боку комуністичної Росії. Після ультиматуму 3 грудня 1917 р. Центральній Раді більшовицькі війська наступного дня розпочали наступ на територію УНР і 8 грудня зайняли Харків. Там, під захистом московських багнетів, зібрався І Всеукраїнський з'їзд Рад, повністю контрольований Москвою, і 12 грудня 1917 р. резолюцією «Про організацію влади в Україні» проголосив в Українській Народній Республіці радянську владу [2, с. 416].

Прагнення більшовиків захопити всіма силами Україну обумовлювалося єдиним фактором - без України немає Росії. Це відноситься і до природних ресурсів, мінералів, корисних копалин, якими наша країна наділена сповна, вихід до Чорного і Азовського морів, так і людськими ресурсами - дешевою робітничою силою.

Так, наприклад, після приходу комуністичної влади до першої столиці України - м. Харкова, більшовики стали нещадно вивозити врожай пшениці до Росії. Чисельність вивезеного хліба щоразу збільшилась, на початку 140 вагонів, через пару місяців 300, азі квітня число зросло до 400.

Негативні наслідки приходу до влади більшовицького режиму позначились і на економіці підприємств. Після загального одержавлення, приватні підприємства втратили свого власника і перейшли до рук держави, яка не завжди була спроможна підтримувати такий же рівень продуктивності праці та, головне, виплат робітникам, який був раніше. Часто такі підприємства припиняли свою діяльність. Ресурси які держава викачувала з таких підприємств насамперед були спрямовані на військові потреби та підтримку боєздатної армії. Уряд в 1918 р. запровадив так звану продрозкладку, фактично забираючи шляхом реквізиції селянської продукції. Впроваджувалась політика воєнного комунізму [3, с. 142].

Стосовно політичної ситуації, прийшовши до влади, більшовики монополізували владу в єдиній комуністичній партії. Компартію вони проголосили в статусі єдиної державної, всі інші партії потрапили під заборону.

Вищі ешелони партії перетворились на частину державного механізму. Практично всі відповідальні державні посади обіймали лише члени РКП(б). Уся влада концентрувалася на найвищому щаблі компартійно-радянської піраміди.

Захопивши владу в 1917 р. більшовицька влада примусово почала нав'язувати українському населенню ідеологію тотального контролю та нав'язування єдино правильної на думку правлячої гілки з Москви комуністичну ідеологію. Така політика не бачила перешкод на своєму шляху та позбавляла всіх інакомислячих шляхом репресій, залякування, фізичної розправи, заслання до таборів. Методи більшовиків були досить різноманітні в цьому аспекті [1, є. 447].

Вчений у своїй праці «Велика революція» зазначає певну кількість періодів революції на Україні, а саме перший - доба Рос. Тимчасового Уряду (і УЦ Ради), другий - доба УНР і ЦНР, третій - доба Німецької окупації (УЦР і Гетьманщина), четвертий - доба УНР - Директорії, п'ятий - доба Петлюрівщини і Двоєвластя, шостий - доба Польської окупації, сьомий - доба Московської більшовицької окупації [12, с. 252].

М. Шаповал зазначає, що в більш культурно розвинутих країнах, наприклад Європи, більшовицькі гасла не були сприйняті. Лише Московщина, Україна та Білорусь надали простір для більшовизму. Хоча вчений наголошує, що без підтримки армії більшовицький терор не мав би успіху на території нашої держави. Настав режим терору і воєнно-партійної диктатури. Трудове населення позбавилось найменшої свободи і стало виконувати свою давню роль: платити податки, давати жовнірів до війська і утримувати начальство [12, с. 258].

Наш народ, за словами М. Шаповала, після приходу до влади більшовиків почав чітко усвідомлювати гнітючого становлення України. Цей гніт і визиск персоніфікується не-українською більшістю КПбУ. Українська маса усвідомлює економічні суперечності, політичний гніт, культурну неволю [12, є. 24].

Науковець наголошує, що в Українській республіці повинна бути українська влада, що буде спиратися на 80% населення українського й на трудові маси не українських народностей [12, с. 38].

Цікаво подивитися на етнічний склад комуністичної партії на теренах нашої держави після приходу більшовиків в Україну. У 1918 р. після партійного перепису лише 3% членів визнали себе українцями. В наступні роки тенденція трохи змінилась на краще, наприклад в 1925 р. вже 36.9% позначили себе як українці. Загалом на керівні посади займали в переважній більшості комуністи, можна дійти до висновку, що влада в Україні була проросійською, яка не підтримувала інтереси та вимоги простих українських громадян [7, с. 265].

Далі вчений звертає увагу на українську еміграцію, та дає настанови боротися й надалі за самостійну Україну. Визволення України, продовжує автор, по суті може бути тільки визволенням від визиску, політичного й соціального гніту та культурної тьми - загалом кажучи - визволенням від продуктів і наслідків буржуазного устрою. Еміграція що справді хоче визволення, мусить з повною рішучістю поборювати це злочинне змовництво проти України і, стежучи за розвитком свого народу та передбачаючи необхідний хід подій, морально включатися в систему інтересів свого народу, його стремлінь і боротьби [12, с. 39].

М. Шаповал приводить приклади політики більшовицької партії в сфері науки та освіти, яку радянська влада почала брати під контроль і обмежувати населення в прагненні до саморозвитку та самоосвіти. Наука й освіта, школа, бібліотека, книги й преса, свобода досліду і свобода критики - це значний шлях для розвитку індивіда, коли мова йде про шлях виховання.

В радянській Росії та Україні, за словами автора, панує монополія компартії на думку, школу, слово, газету. Це призводить до деградації суспільства, яке мислить однаково, шаблонно. Хоча логіка в такому підході ясна, народом, який не вміє мислити самостійно легше управляти [12, с. 47-48].

Стосовно політичної ситуації, прийшовши до влади, більшовики монополізували її в єдиній комуністичній партії. Компартію проголосили в статусі єдиної державної, всі інші партії потрапили під заборону. Вищі ешелони партії перетворились на частину державного механізму.

Практично всі відповідальні державні посади обіймали лише члени РКП(б). Уся влада концентрувалася на найвищому щаблі компартійно-радянської піраміди. Вчений розвиває свою думку про необхідність незалежності країн, які входять до складу Радянського союзу. М. Шаповал зазначає, що Україну Росія тримає за допомогою соціального вузлу, який в свою чергу став результатом міжнаціональної системи поділу суспільної праці, а не національної [12, с. 57].

Такий підхід чітко виявлявсь на прикладі промисловості, наприклад в Україні не було повного закінченого робітничого циклу, наші підприємства виготовляли деталі, та постачали їх в сусідні республіки, які також їх обробляли і відправляли до Росії, яка вже сама завершувала виробництво продукції.

Після приходу до влади більшовицької партії, Україна за словами М. Шаповала, стала колонією Москви, яка забезпечує її продовольством і дешевою робочою працею [8, с. 299].

СРСР мусить розкластись на свої складові частини, а це може статись лише шляхом скасування диктатури компартії, котрі всі «гарні слова» в конституціях сучасних «самостійних» членів СРСР зробили жалюгідними фікціями. Замість диктатури повинна прийти міжнародна демократія, цеб-то урівноправлення народів і нова їх взаємочинність, на основі інших норм, нова інтеграція, як вільних і незалежних [12, с. 56].

Також М. Шаповал передбачив падіння більшовицької партії, провівши аналогії із царською владою, яка виступала проти демократії та прав народу. Більшовицький режим вчений називає не інакше як окупація, від якої нашу країну треба рятувати. Порятунок може прийти лише від усвідомлення народом свого становище та рішучих змін, сподіватись на допомогу Європи та іншого світу не варто. Українці повинні самі стати володарем своєї землі. Після приходу до влади більшовицької партії, Україна за словами М. Шаповала стала колонією Москви, яка забезпечує її продовольством і дешевою робочою працею [8, с. 299].

Для українського народу є єдиний правильний шлях це побудова свого, власного суспільства. Перший шлях це перемога над всеросійською диктатурою. Здійснення визволення України лежить тільки в соціалістичній програмі [12, с. 58].

Голод 1921-23 рр. також був спричинений політикою більшовицької партії на території України та Кубані. Такого висновку дійшов вчений проаналізувавши ряд причини у своїй праці. Далі автор наголошує: Стосовно головних причини, як записав «за даними людей», тобто самих очевидців які спричинили голод, науковець виділив такі основні фактори та провів аналіз кожного із них: «Винуваті білогрвардійці, друге більшовики, а трете Бог, блокада, революція, егоїзм Європи і т.д. Світова війна (під питанням)» [9, с.1]. шаповалов революція більшовицький комуністичний

Як зазначав М. Шаповал: «Большовицький режим приводить за собою голод. Такий емпіричний досвід, але ми мусимо зрозуміти через що саме цей режим спричиняв голод» [9, с. 3].

У своїй праці «Большевизм і Україна» вчений наголошує:«Удержавленя природних багатств,

господарства і культурно-духовної діяльності створило нечувану деспотію держави і рабства населення». Далі М. Шаповал підводить до узагальнення про соціалізм в СРСР - «це рабство всіх і панування деспотів, зупинка думання всіх, бо за їх думають Маркс, Ленін і деспоти» [11, с. 8].

Варто виділити одну із головних тез М. Шаповала стосовно більшовицького режиму в Україні, вчений зазначає, що з часом більшовицькі ідеї та гасла в розумінні українців почали набувати зовсім інших рис. Робітничий клас почав розуміти, що головні постулати на яких трималась більшовицька пропаганда, не мають ніякого відносин до реальності. Населення все більше почало ставитись ворожо та прийшло усвідомлення гніту й визиску України Москвою. Також багато запитання було стосовно економічного становища, політичного гніту, культурної неволі. Радянська влада вела колоніальну політику, збагачуючись за рахунок українського населення, які виступали в ролі дешевої робітничої сили без особливих прав та природних ресурсів [7, с. 23].

Прихід та встановлення більшовицької влади на теренах нашої держави мало негативний вплив для населення. Політика більшовиків була зумовлена, насамперед, на протидію індивідуальним якостям людини. Населення повинно було мислити, жити, працювати шаблонно і підкорятись партійному керівництву з Москви, таким народом легше управляти та маніпулювати. Також вчений наголошував на неможливості побудови демократичного устрої в країні, поки правлячу гілку займаюсь комуністична партія. Варто виділити головну тезу М. Шаповала стосовно більшовиків, він зазначає, що в період революційних подій, коли наша країна мала можливість здобути незалежність, саме більшовизм та їхній терор щодо українців, був головною проблемою на шляху до суверенітету.

Отже, можна дійти до таких висновків, що російська більшовицька партія підступно скористалась відсутністю чіткої політики та ослаблення української влади, яка на хвилі революційних подій не зуміла консолідувати зусилля заради однієї мети, а саме здобуття незалежності, та на довгі роки, до 1991 р., зробила Україну васалом Москви.

Список використаних джерел

1. Білокінь С. І. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917-1941 рр.): джерелознавче дослідження / С. І. Білокінь; НАН України, Ін-т історії України. - К., 1999. - 447 с.

2. Заруба В. М. Історія держави і права України: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. М. Заруба; Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. Кафедра теорії та історії держави і права. - К.: Істина, 2006. - 416 с.

3. Кульчицький С. В. УСРР в добу «воєнного комунізму» (1917-- 1920 рр.): Спроба побудови концептуальних засад реальної історії / С. В. Кульчицький. -К., 1994. - 142 с.

4. Кульчицький С. В. Більшовики і і Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. - К.: Наук, думка, 2003. - Т.1: А-В. -С.294.

5. Курас Д. Україна і більшовизм у теоретичній спадщині Микити Шаповала Вісник Книжкової палати. - 2014. - №5. - С.1-5.

6. Миронець Н. М. Шаповал про національне відродження і державність / Н. М. Миронець // Політологічні читання. - 1993. - №2.-С.149-172.

7. Реєнт О. П. Українська революція і робітництво: Соціально- політичні та економічні зміни 1917-1920 рр. / О. П. Реєнт. -К.: Ін-т історії України, 1996. -265 с.

8. Українська радянська енциклопедія: у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан; редкол.: О. К. Антонов та ін. - 2-ге вид. -К.: Головна редакція УРЕ, 1974-1985.

9. ЦДАГО України. - Ф.269. - Оп.2. - Спр.38.

10. Чумаченко О. А. Громадсько-політична діяльність Микити Шаповала. Автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2002. - 20 с.

11. Шаповал М. Большевизм і Україна / М. Шаповал. - Прага: Вільна спілка, 1926. - 60 с.

12. Шаповал М. Велика революція і українська визвольна програма / М. Шаповал. - Прага: Вільна Спілка, 1927. - 324 с.

13. Шаповал М. Інтелігенція і пролетаріат / М. Шаповал. - Відень; Київ: [б. в.], 1920. - 34 с.

14. Шаповал М. Мій шлях: (конспект споминів) / М. Шаповал // ЦДАВОВУ України. -Ф.3563. - Оп.1. - Од.зб. 118.

15. Шаповал М. Революційний соціалізм в Україні /М. Шаповал. -Відень: [б. в.], 1921. -256 с.

16. Bilokin' S. I. Masovyj terorjak zasib derzhavnogo upravlinnja v SRSR (1917-1941 rr.): dzhereloznavche doslidzhennja / S. I. Bilokin'; NAN Ukrai'ny, In-t istorii' Ukrai'ny. -K., 1999. - 447 s.

17. Zaruba V. M. Istorija derzhavy і prava Ukrai'ny: Navchal'nyj posibnyk dlja studentiv vyshhyh navchal'nyh zakladiv / V. M. Zaruba; Dnipropetrovs'kyj derzhavnyj universytet vnutrishnih sprav. Kafedra teorii' ta istorii' derzhavy і prava. -K.: Istyna, 2006. - 416 s.

18. Kul'chyc'kyj S. V. USRR v dobu «vojennogo komunizmu» (1917-1920 rr.): Sproba pobudovy konceptual'nyh zasad real'noi' istorii' / S. V. Kul'chyc'kyj. -K., 1994. - 142 s.

19. Kul'chyc'kyj S. V. Bil'shovyky і і Encyklopedija istorii' Ukrai'ny: u 10 t. / redkol.: V. A. Smolij (golova) ta in.; Instytut istorii' Ukrai'ny NAN Ukrai'ny. -K.: Nauk. dumka, 2003.-T.1: A-V. - S.294.

20. Kuras D. Ukrai'na і bil'shovyzm u teoretychnij spadshhyni Mykyty Shapovala Visnyk Knyzhkovoi' palaty. - 2014. - №5. - S.l-5.

21. Myronec' N. M. Shapoval pro nacional'ne vidrodzhennja і derzhavnist' / N. M. Myronec' // Politologichni chytannja. - 1993. - №2. -S.149-172.

22. Rejent О. P. Ukrai'ns'ka revoljucija і robitnyctvo: Social'no politychni ta ekonomichni zminy 1917-1920 rr. / О. P. Rejent. - K.: In-t istorii' Ukrai'ny, 1996. -265 s.

23. Ukrai'ns'ka radjans'ka encyklopedija: u 12 t. / gol. red. M. P. Bazhan; redkol.: О. K. Antonov ta in. - 2-ge vyd. - K.: Golovna redakcijaURE, 1974-1985.

24. CDAGO Ukrai'ny. - F.269. - Op.2. - Spr.38.

25. Chumachenko O. A. Gromads'ko-politychna dijal'nist'Mykyty Shapovala. Avtoref. dys. kand. ist. nauk: 07.00.01 / Kyi'v. nac. un-t im. T. Shevchenka. -K., 2002. - 20 s.

26. Shapoval M. Bol'shevyzm і Ukrai'na / M. Shapoval. - Praga: Vil'na spilka, 1926. - 60 s.

27. Shapoval M. Velyka revoljucija і ukrai'ns'ka vyzvol'na programa / M. Shapoval. - Praga: Vil'na Spilka, 1927. - 324 s.

28. Shapoval M. Inteligencija і proletariat / M. Shapoval. - Viden'; Kyi'v: [b. v.], 1920. - 34 s.

29. Shapoval M. Mij shljah: (konspekt spomyniv) / M. Shapoval // CDAVOVU Ukrai'ny. - F.3563. - Op.l. - Od.zb. 118.

Размещено на Allbest.ru