Комплектування та впорядкування архівів УРСР у повоєнний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплектування та впорядкування архівів УРСР у повоєнний період

На основі архівних даних і опублікованих матеріалів аналізуються заходи архівістів з питань оформлення архівних матеріалів протягом повоєнних років. Представлені особливості архівного розвитку, наслідки і перешкоди, які виникали на шляху проведення архівних робіт.

Таким чином, в більшості обласних архівах УРСР були укомплектовані архівні матеріали. Спеціальні групи контролю з найкваліфікованіших співробітників переглядали вже впорядковані архівні документи, і в розі необхідності, вносили доповнення або виправлення. Комплектування і порядок архівних матеріалів було Висвітлення проблеми комплектування та впорядкування архівних матеріалів у обласних та міських архівних установ є однією з важливих етапів дослідження історії архівної справи в повоєнний період. Дане дослідження окреслить основні методи і шляхи проведення комплектації матеріалів в архівах УРСР.

Історіографія дослідження включає в себе основні праці по даній проблемі: І. Бутич розкрив проблему використання та комплектування матеріалів в архівах УРСР [1]. О. Мітюков є автором унікальної для досліджуваного періоду монографії «Радянське архівне будівництво на Україні. 1917-1973» [2]. Досить велику увагу О. Мітюков приділив відбудові архівного господарства, розкрив шляхи і методи упорядкування режиму збереження і кращого використання архівних матеріалів. Звісно праця витримана в рамках пануючої ідеології. Головний внесок у дослідженні історії архівної справи на сучасному етапі зробив І. Мищак у своїй монографії «Архівна справа в Україні середини 1940-х - середини 60-х рр.» [3].

В радянський період значну увагу проблемам архівознавства приділив С. Пількевич, його стаття «О работе архивных органов и государственных архивов Украины» [4].

Так, комплектування архівних документів розпочалося ще в роки війни. Офіційним циркуляром, що визначав завдання архівів щодо збереження, збирання і концентрації документів, став наказ НКВС УРСР від 12 серпня 1943 р. «Про збирання документальних матеріалів Великої Вітчизняної війни у районах УРСР, звільнених від німецько-фашистських загарбників», а згодом постанова РНК УРСР від 31 серпня 1944 р. «Про заходи до створення документальної бази історії України та історії Вітчизняної війни і впорядкування архівного господарства УРСР». За неповними даними, вже на 1 січня 1945 р. в УРСР було зібрано 4 715 фондів документальних матеріалів обсягом 481 479 од. зб. та 305 836 кг. Розсипу, 43 103 екземпляри брошур, листівок, плакатів і відозв, 41 064 - газет, 7479 - книжок, 68 963 фотонегативів і позитивів, багато кінокартин та діапозитивів. Значних зусиль доклали архівісти всіх областей України, необхідно зазначити зусилля архівістів Київщини, Харківщини, Житомирщини, які розгорнули активну пошукову роботу ще до завершення війни. Працівниками Одеського, Львівського, Чернігівського державних архівів, незважаючи на нестачу методичних знань та практичних навиків, за достатньо короткий час було зібрано розпорошені в різних містах та установах областей масив документальної спадщини Великої вітчизняної війни ті історії України [2, с. 138-150].

З 8 по 31 серпня 1943 р. у Миропіллі було сконцентровано 13 фондів - 696 од. зб [5, арк. 1]. У вересні 1943 р. було визволено обласний центр Сумської області - Суми і вже 3 вересня почали функціонувати відділ державних архівів Сумської області та облдержархівів із штатом 9 працівників. Свою увагу архівісти зосередили на збиранні документів до 1 жовтня 1943 р., в облдержархіві було зібрано 45 фондів - 1905 од. зб. [5, арк. 4, 5, 35].

У вересні відновили свою роботу також Роменський і Конотопський філіали облдержархіву. Поновили діяльність також Глухівського філіалу було неможливим, оскільки а матеріали знищені. Збирання документів у Глухові займався міський архів.

Сумський облвиконком своєю постановою від 20 жовтня 1943 р. «Про збирання і збереження документальних матеріалів часів Вітчизняної війни радянського народу проти німецьких окупантів» зобов'язував міські, районні та сільські виконкоми Рад депутатів трудящих, усіх керівників установ, підприємств та організацій організувати збирання архівних документів. Одночасно за допомогою районних і міських Рад депутатів трудящих відновлювалася мережа районних і міських державних архівів. У квітні 1945 р. було проведено реевакуацію документальних матеріалів Сумського облдержархіву [6, арк. 20, 39, 55].

У цей час проводилася перевірка наявності документальних матеріалів архіву з паралельними відновлення довоєнної номенклатури фондів та збиранням наявності реевакуйованих документів з описами. Щоб зробити і свій внесок у відбудову зруйнованого ворогом народного господарства, архівісти розгорнули роботу по виявленню та використанню документальних матеріалів в економічних та політичних цілях. За час з 1944 по 1948 р. було переглянуто 369 фондів на 5974 од. зб., складено 747 тематичних карток, надіслано 41 інформаційний лист та 2 огляди фондів зацікавленим підприємствам і установам. За допомогою архівних матеріалів було прискорено темпи відбудовних робіт і заощаджено значні державні кошти, зокрема тільки обласне управління промбудматеріалів завдяки архівним матеріалам заощадило 12-15 тис. крб.

Комплектування Сумського облдержархіву документальними матеріалами проводилося в основному за рахунок приймання профільних документів від державних архівів: Чернігівського, Курського, Харківського, облдержархівів, філіалів облдержархівів у Прилуках, Конотопі та Ромнах, райархівів - Краснопільського, Смілівського, Глинського, Глухівського, Лебединського. Надходили документи також від ліквідованих установ та матеріали по виборах до Верховної і місцевої Рад і народних судів [7, с. 5-6].

Разом з тим проводилася передача непрофільних фондів до інших архівів. На 1 січня 1951 р. в облдержархів і зберігалося 2330 фондів - 69086 од. зб., у філіалі облдержархіву в Ромнах - 1000 фондів (227 065 од. зб, у філіалі облдержархіву в Конотопі -641 фонд (202 801 од. зб.) На 1 січня 1951 р. в області функціонувало чотири міських та 31 районних архівів, в яких було сконцентровано 452 фонди - 16 614 од. зб. [8, арк. 5].

Однак використання цих документальних матеріалів здебільшого було неможливим, оскільки більшість з них перебували у розсипу. Тому перед архівістами постало завдання якісно впорядкувати, систематизувати і описати розсип цінних документів. Варто наголосити, що перебування архівних органів і установ у структурі НКВС відіграло позитивним чином для збереження і збирання архівних матеріалів. Завдяки роботі підрозділів силових структур НКВС архівісти зуміли організувати швидкий і ефективний розшук матеріалів. У донесенні на ім'я наркома внутрішніх справ УРСР В. Рясного начальників обласних УНКВС «Про роботу органів НКВС в щойно звільнених районах», зокрема сумської області зазначалося: «Відділ Держархіву здійснює збір цінних матеріалів, багато яких стане у нагоді в оперативних цілях, наприклад: різні світлини, зобов'язання поліцейських з їх фотографіями тощо. Усі вони використовуються для розробки й практичної реалізації».

Начальник Ворошиловградського УНКВС, підполковник держбезпеки Садовнік, у свою чергу, повідомляв, що «збір архівних матеріалів відбувається вкрай незадовільно, ураховуючи, що окупаційна влада при відступі підірвала усі адміністративні будівлі, а документи спалила» [9].

Архівна справа в перші повоєнні роки зводилася в основному до пошуку, накопичення та зберігання документів і матеріалів. Технічна і наукова обробка проводилася в першу чергу документів які становили оперативну цінність, мали важливе державне значення. Така ситуація була спричинена не лише нестачею кваліфікованих кадрів в архівних установах та браком часу, й недостатнім фінансуванням, що спричинило складне матеріальне становище галузі [10].

Складне становище у галузі архівної справи, що характеризувалося неякісним проведення упорядкування та описування документів і матеріалів в обласних і міських архівах спостерігалося протягом перших повоєнних років. Такий стан речей спровокував у квітні 1946 р. проведення наради начальників архівних установ та управлінь республіки, крайових і обласних архівних відділів. На нараді підіймалися важливі питання організації роботи регіональних архівних установ, в цілому охарактеризувався стан архівної справи як незадовільний. Першочерговим завданням перед архівістами в наступні роки було поставлено - впорядкування матеріалів по фондах.

У зв'язку з окупацією, було знищено основну частину довідників та покажчиків по фондах державних архівів України, описи були частково втрачені (так, у Чернігівському обласному державному архіві описи були відсутні на 90% документів), або пошкоджені, самі документи внаслідок багатьох переміщень перетворилися на купи розсипу, який потребував швидкого розбирання, систематизації та описування. Наступного року архівісти мобілізували всі сили на впорядкування документів. Вже в першу половину 1947 р. у всіх центральних і обласних державних архівах України були піддано науково-технічний обробці 180 534 од. зб. і 7 593 од. зб. 47 064 кг. Розсипу тобто майже вдвічі більше. Кількість невпорядкованих архівних документів у державних архівних України значно зменшилася і за станом на 1 січня 1948 р. становила 4 104 707 од. зб. замість 6 841 596 од. зб. у січні 1947. У західних областях України у розсипі перебувало 474 тони документів, з них 230 тон у Львівському обласному державному архіві. Основна частина документів повернулася до Львова, і внаслідок розмежування документів між Філіалом ЦДІА і Львівським облдержархівом, необхідно було впорядкувати матеріали довоєнних фондів.

Впорядкування фондів у архівах Західної України йшло особливо повільно, через брак досвідчених архівістів. Так, у Закарпатському облдержархіві була розібрана лише четверта частина документів та матеріалів, у Дрогобицькому із 269 379 од. зб, у 1947 р. було впорядковано лише 3 877 од. зб [5, арк. 1].

Як зазначалося вище, на початок 1948 р. у західних областях України у розсипі перебувало ще 474 тони документів, на території центральної України становище було дещо кращим. Так, в держархів Житомирської області було упорядковано 468 442 од. зб., з них інвентаризовано 142 641 од. зб. Повільно створювався і науково-довідковий апарат обласних архівів, якість науково - технічної обробки матеріалів залишала бажати кращого. Враховуючи таку ситуацію, Головне архівне управління МВС СРСР видало наказ №155 від 5 серпня 1948 р. «Про заходи по покращенню якості науково-технічної обробки документальних матеріалів і описів у державних архівах СРСР».

Таким чином, у більшості обласних архівах УРСР були створені спеціальні групи контролю із найбільш кваліфікованих співробітників, які переглядали вже впорядковані архівні документи, і в разі необхідності, вносили доповнення чи виправлення. Найкращих результатів о організації і виконання даного розпорядження добився Харківський, Львівський, Дніпропетровський, Чернівецький, Одеський, Станіславський обласні державні архіви. Завдяки вдалій організації груп контролю їм вдалося покращити рівень науково-технічної обробки документальних матеріалів. Фонди у вище зазначених архівах, були значно краще впорядковані та описані [5, арк. 4, 5, 35].

Завдання по впорядкуванню архівних документів, залишалися актуальними і в наступні роки. Більшість невпорядкованих документів залишалися у вигляді розсипу, звалені на стелажах, або ж просто на підлозі архівосховищ. Найгірше становище було в Закарпатському обласному державному архіві та його філіалі у Мукачево [9, с. 356].

Для надання методичної допомоги державним архівам Західної України АУ МВС УРСР підготувало спеціальну «Інструкцію по впорядкуванню документальних матеріалів, що утворилися в системі діловодства колишніх австрійських, польських, румунських і чеських установ» [5, арк. 4, 5, 35].

Таким чином, у більшості обласних архівах УРСР були укомплектовані архівні матеріали. Спеціальні групи контролю із найбільш кваліфікованих співробітників переглядали вже впорядковані архівні документи, і в разі необхідності, вносили доповнення чи виправлення. Комплектування та впорядкування архівних матеріалів було виконане на достатньо високому рівні.

архівний монографія радянський

Список використаних джерел

архівний монографія радянський

1.Бутич И. Л. Использование документальных материалов государственных архивов УССР в научных и народнохозяйственных целях / научно-информационный бюллетень АУ УССР. - 1954. - №2.-С.65-66.

2.Мітюков О. Г. Радянське архівне будівництво на Україні.1917-1973. - К.: Наук, думка, 1975.

3.Мищак I. М. Архівна справа в Україні середини 1940-х - середини 60-хрр. (історичний нарис). - К., 2006.

4.С. Пількевич. У 1956 р. вийшла у світ його стаття «О работе архивных органов и государственных архивов Украины».

5.Синельников Я. Б. Радянське архівне будівництво на Волині (1939-1966 рр.) I Я. Б. Синельников И Архіви України. - 1967. - №3. -С.3-12.

6.ДАСО. - Ф.Р-2445. - Оп.5. - Спр.56.

7.Делеган М. В. Архівна справа на Закарпатті у 1945-1991 р.

8.Місюра В. П. До історії архівів і архівної справи на Закарпатті // Ужгородський державний університет. Доповіді та повідомлення. №2 Серія історія, 1958.

Размещено на Allbest.ru