Особливості оподаткування колгоспів в УРСР у 1945-1953 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 93.908

Особливості оподаткування колгоспів в УРСР у 1945-1953 рр.

Котик Ю. В.,

кандидат історичних наук, старший викладач, Вінницький національний аграрний університет

Мета статті полягає у проведенні історичного аналізу процесу оподаткування колгоспів в УРСР у 1945--1953 рр., як чинника успішної фінансової політики радянської влади.

В процесі дослідження були використані загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція та дедукція та спеціальний метод історичного дослідження -- аналіз архівних документів. У роботі проаналізовані заходи радянської держави щодо відновлення та налагодження діяльності колективних сільських господарств в УРСР та особливості їх оподаткування у!94М1953рр.

Ключові слова: оподаткування, УРСР, державні доходи, податкова політика, колгосп, податкові органи, обласний фінансовий відділ, податковий інспектор, бюджет.

Проблема оподаткування колгоспів в УРСР у повоєнний період у вітчизняній науковій літературі висвітлена недостатньо. Окремі аспекти розглянуті у працях Д. Бурмістрова, П. Кучерявенка, Є. Талана, С. Кульчицького. Однак, на нашу думку, обрана тема дослідження потребує подальшого вивчення. радянський сільський оподаткування

За роки Другої світової війни сільське господарство УРСР зазнало величезних втрат. Було зруйновано близько 28 тис. сіл, ЗО тис. колгоспів, майже всі машино-тракторні станції. Багато земель опинилось у занедбаному стані, значно зменшилось поголів'я великої рогатої худоби. Через нестачу сільськогосподарської техніки селянам доводилось використовувати коней та корів, як тяглову силу. Не зважаючи на значні проблеми, фінансування сільського господарства УРСР у повоєнні роки здійснювалось за другорядним принципом. Так, протягом 1946-1950 рр. воно отримало лише 7% від загальних капіталовкладень у господарство республіки. Серйозним недоліком була висока ступінь централізації керівництва розвитком сільськогосподарської галузі, не кваліфікованість управлінських, насамперед партійних, кадрів. У 1948 році половина секретарів обкомів КП(б) У не мали вищої освіти. Селу бракувало інженерів, агрономів, технологів. Негативними явищами стали громіздке планування, безгосподарність та зменшення чисельності колгоспного селянства в Україні у перші п'ять повоєнних років на 386 тис. осіб.

Не зважаючи на об'єктивні та суб'єктивні труднощі у відновленні економіки українського села, радянська влада, відмовившись від зовнішніх інвестицій для відбудови народного господарства, головну увагу зосередила на пошуках внутрішніх джерел фінансування потреб економіки, вагомим з яких стало сільське господарство. Метод перекачування коштів з села у місто був апробований ще в 1930-х роках. Тому для його успішного використання радянське керівництво заходилось швидкими темпами відновлювати функціонування колгоспів, які стали надійним інструментом мобілізації доходів українського селянства. Вже на кінець 1945 року в УРСР була налагоджена діяльність 27493 колгоспів та 784 радгоспів [1, с. 74]. Якщо для відновлення колективних господарств в УРСР на землях, що входили до її складу станом на 1939 рік, необхідні були лише організаційні та юридичні заходи, то в Західній Україні радянська держава використала метод примусової колективізації. У звіті ЦК КП(б)У на XVII з'їзді КП(б)У від 24 вересня 1952 р. підкреслювалось: «Великою перемогою нашої партійної організації є завершення колективізації сільського господарства в західнихобластях» [2].

Найбільші прибутки від колгоспів держава отримувала шляхом виконання ними планів хлібоздачі, які невпинно зростали, без урахування матеріально- технічних ресурсів та людських можливостей господарств, природо-кліматичний умов, що врешті призвело до страшних наслідків голоду 1946-1947 рр. Окрім того, держава отримувала надприбутки за рахунок надання МТС послуг за монопольними цінами для сільськогосподарських товариств, виплати мізерної заробітної плати колгоспникам у вигляді трудоднів, створенням «ножиць» між низькими закупівельними та високими продажними цінами на продукцію села. За 1 кг борошна колгоспи отримували від держави 1 коп., за 1 кг м'яса - 23 копійки. Водночас ціна 1 кг борошна у роздрібній державній торгівлі становила 31 коп., а м'яса 1 крб. 50 коп.

До перелічених неподаткових надходжень до державної скарбниці, слід додати сплату колгоспами прибуткового податку. До 1937 року колгоспи сплачували сільськогосподарський податок. Але він мав значні недоліки: не враховував всі джерела доходів та не визначав у повній мірі фактичний дохід колгоспів у звітній період. Прибутковий податок забезпечував рівномірне обкладання колективних господарств, враховуючи їх сільськогосподарську спеціалізацію [3, с. 588].

У повоєнний час обкладання колгоспів прибутковим податком здійснювалось на підставі Наказу Президії Верховної Ради СРСР «Про прибутковий податок з колгоспів» від 11 серпня 1948 року та інструкції Міністерства СРСР від 25 грудня 1948 року. Прибутковий податок стягувався з сільськогосподарських госпо¬дарств, риболовецьких артілей, промислово-сільсько¬господарських артілей. Прибутковий податок сплачувався з доходів за попередній рік відповідно до річних звітів колгоспів після документальної перевірки фіскальними органами. Щорічно, до 1 березня правління колгоспу надсилало у відповідний фінансовий орган річний звіт за попередній рік, затверджений на загальних зборах колгоспників та ревізійною комісією. За несвоєчасне подання звіту у відповідні органи голова колгоспу та бухгалтер сплачували штраф, за надання свідомо неправдивих даних несли кримінальну відповідальність. Прибутковий податок сплачувався у декілька етапів. До 25 березня у розмірі 20% від доходів попереднього року, до 1 травня - 30% від доходів поточного року з урахування авансового платежу, до 1 жовтня 30% від доходів поточного року і станом на 1 грудня - 40% решти платежу. Несплачені суми податку могли бути списані з рахунку колгоспу за рішенням суду. За кожний день відтермінування сплати податку стягувалась пеня у розмірі 0,05%. У разі неправильного обрахування податку, правління колгоспу подавало скаргу у районний чи міський фінвідділ. Завідуючий фінансовим відділом у десятиденний термін розглядав скаргу, а потім повідомляв правлінню колгоспу рішення у письмовій формі [4, с. 30-31].

Джерела доходів колгоспу були рослинництво, тваринництво, підсобне господарство, доходи отримані від діяльності за межами господарства, інші грошові надходження. Доходи в натуральній формі надходили від продукції, що використовувалась на виробничі потреби господарства та колгоспників. Доходи у грошовій формі утворювались в результаті обов'язкової здачі продукції за державним планом, від продажу сільгосптоварів державі, продажу продукції на колгоспних ринках та реалізації несільськогосподарських товарів та послуг. Натуральні доходи, що йшли на внутрішньоколгоспні потреби, оподатковувались за ставкою у 6%, на потреби селян - 12%. Грошові надходження отримані за рахунок держзакупівель обкладались ставкою у 9%, а колгоспної торгівлі - 15% [там само, с. 34].

Організація роботи з оподаткування колгоспів покладалась на Міністерство фінансів УРСР та обласні фінансові відділи. Після аналізу податкової звітності колгоспів, матеріалів оперативної перевірки їх діяльності, нарахування та стягнення прибуткового податку за попередній період керівні податкові органи вказували недоліки та надавали рекомендації районним фінансовим органам та податковим інспекторам щодо оптимізації процесу оподаткування. Так, відповідно до листа Наркомату фінансів УРСР (у 1946 році Народний комісаріат фінансів переформовано на Міністерство фінансів УРСР) від 5 січня 1945 року всі обласні фінансові відділи та начальники відділів державних доходів мали надавати щоквартально до центральних органами звіт, щодо виконання планів по державним доходам від хлібозаготівлі та прибуткового податку зокрема, не лише у формі статистичних таблиць, а з пояснювальною запискою про діяльність суб'єктів господарювання [5, арк. 2].

До 15 січня поточного року всі райфінвідділи забезпечувались довідниками із заготівельними та закупівельними цін на сільськогосподарську продукцію. Окрім того, для підвищення кваліфікації старших податкових інспекторів, податкових інспекторів та дільничних податкових інспекторів районів, на початку року, республіканські та обласні фінансові органи організовували інструктивні наради-семінари. На них розглядались перелік документів колгоспної звітності, складання податкових звітів та методика їх перевірки для визначення оподатковуваного доходу. Одночасно службовці центральних фінансових органів відряджались у райони УРСР для проведення документальних перевірок окремо визначених колективних господарств з метою виправлення помилок та надання рекомендацій.

Головною організаційною ланкою у оподаткуванні колгоспів прибутковим податком були районні фінансові відділи (далі райфінвідділи). Для проведення цієї роботи завідувач райфінвідділом обирав найбільш досвідченого дільничного інспектора, який під безпосереднім керівництвом старшого податкового інспектора, здійснював перевірку річних звітів колгоспів, визначав оподатковуваний дохід та нараховував податок. В районах з великою кількістю колгоспів інспектору з оподаткування колгоспів призначався помічник з наявних дільничних інспекторів. Інспектор мав досконало знати подвійний, простий та скорочений облік колективних господарств, аналізувати первинні документи з оприбуткування та витрат товарів і коштів, записи в сільськогосподарській аналітичний книзі на підставі яких формувався річний звіт. Не пізніше 15 січня райфінвідділи надсилали правлінням колгоспів платіжне оповіщення про сплату до 25 березня авансу прибуткового податку у розмірі 20% окладу попереднього року. Сума податку за рік нараховувалась після документальної перевірки річного звіту колгоспу та повідомлялась колгоспам до15 травня [4, с. 38-40].

Однак практика досить кардинально відрізнялась від теорії. Надходження до державної скарбниці від прибуткового податку були незначними. Так, у Вінницькій області у першому кварталі 1949 року вони склали 1800 тис. крб. Для порівняння, надходження від податку з обороту становили 69656 тис. крб. [6, арк. 5-6]. За перший квартал 1947 року в УРСР план надходження коштів від прибуткового податку складав 31950 тис. крб., а від податку з обороту - 8419000 тис. крб. [7, арк. 27]. Навіть в Державному бюджеті УРСР на 1959 рік доходи від сільського та лісового господарства разом сягали лише 1511519 тис. крб. [8, арк. 3]. Справа у тому, що прибутковий податок сплачувався за залишковим принципом. Першочерговим було питання виконання колгоспами хлібозаготівельних планів. Вони невпинно зростали, перетворившись на не підйомний тягар. У посушливому 1946 році колгоспи України взагалі спромоглися поставити державі лише 60% запланованої сільгосппродукції. На республіканській радіонараді керівників обласних фінансових відділів 19 серпня 1948 року очільник Запорізького обласного фінвідділу звітував про виконання плану хлібозаготівлі на 84%. І лише після його виконання планувалось зосередити зусилля на стягненні прибуткового податку з колгоспів та сільгоспподатку з селян [9, арк. 3]. В цілому, у четвертій п'ятирічці УРСР щорічно продавала хліба державі на 18% менше ніж у 1940 році [10, с. 11]. Окрім того, значним фінансовим тягарем для колгоспів була оплата послуг державних МТС. Так у дохідній частині Державного бюджету УРСР на 1949 рік були заплановані надходження від послуг МТС у сумі 330500 тис. крб., а від прибуткового податку з кооперативних організацій, і колгоспів зокрема, лише 222359 тис. крб. [11, арк. 3]. За таких обставин, колгоспи були перетворені на постійних боржників, які не могли виконати свої податкові зобов'язання у повному обсязі.

Отже, надходження до бюджету від оподаткування колгоспів УРСР прибутковим податком у 1945¬1953 рр. були незначні та другорядні. Головними для радянської держави залишались неподаткові доходи: від хлібозаготівельних планів, оплати колгоспами послуг МТС, зниження собівартості сільгосппродукції за рахунок малої заробітної плати колгоспників, створенням «ножиць» між низькими закупівельним та високими продажними цінами сільгосптоварів.

Список використаних джерел

1. История Украинской ССР в десяти томах. За ред. Ю. Ю. Кондуфора. - Т.9. - К.: «Наукова думка», 1985. -582 с.

2. Коваль М. В. УРСР в період відбудови і розвитку народного господарства (1945-1955) // Український історичний журнал. - 1990.

3. Кучерявенко М. П. Курс податкового права. У 6 т. Т. 1. Генезис податкового регулювання. У 2 ч. 4.2. / М. П. Кучерявенко. - X.: Легас, 2002. -791с.

4. Справочник налоговой работы. Под редакцией Д. В. Бурми¬строва. -М.: Госфиниздат, 1954. -235 с.

5. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВОВУ). -Ф.Р-30. -Оп.19. -Спр.41.

- 137 арк.

6. Державний архів Вінницької області. - Ф.Р-3666. - Оп.2 - Спр.1128.- 190арк.

7. ЦДАВОВУ. - Ф.Р-30. - Оп.19. - Спр.96. - 119 арк.

8. Там само. - Оп.19. - Спр.162. - 157 арк.

9. Там само. - Оп.17. - Спр.127. - 23 арк.

10. Талан Є. П. Колгоспи Української РСР в період завершення будівництва соціалізму (1951-1958 рр.). - К.: Наукова думка, 1966.

- 159 с.

11. ЦДАВОВУ. - Ф.Р-30. - Оп.19. - Спр.137.-59 арк.

References

1. IstorijaUkrainskoj SSRvdesjatitomah. Zared. Ju. Ju. Kondufora.

- T.9. -K.: «Naukova dumka», 1985. -582 s.

2. Koval' M. V. URSR v period vidbudovy і rozvytku narodnogo gospodarstva (1945-1955) // Ukrai'ns'kyj istorychnyj zhurnal. - 1990.

3. Kucherjavenko M. P. Kurs podatkovogo prava. U 61. T.l. Genezys podatkovogo reguljuvannja. U 2 ch. Ch.2. / M. P. Kucherjavenko. - H.: Legas, 2002. -791 s.

4. Spravochnik nalogovoj raboty. Pod redakciej D. V. Burmistrova. -M.: Gosfinizdat, 1954.-235 s.

5. Central'nyj derzhavnyj arhivvyshhyhorganivvlady taupravlinnja Ukrai'ny (dali - CDAVOVU). -F.R-30. - Op.19. - Spr.41. - 137 ark.

6. Derzhavnyj arhiv Vinnyc'koi' oblasti. - F.R-3666. - Op.2 - Spr.1128.- 190 ark.

7. CDAVOVU. - F.R-30. - Op.19. - Spr.96. - 119 ark.

8. Tam samo. - Op.19. - Spr.162. - 157 ark.

9. Tam samo. - Op.17. - Spr.127. - 23 ark.

10. Talan Je. P. Kolgospy Ukrai'ns'koi' RSR v period zavershennja budivnyctva socializmu (1951-1958 rr.). - K.: Naukova dumka, 1966. - 159 s.

11. CDAVOVU. - F.R-30. - Op.19. - Spr.137. - 59 ark.

Размещено на Allbest.ru