Історико-біографічні та просопографічні дослідження дворянства у сучасній українській історіографії

Аналіз робіт сучасних українських науковців, що присвячені історико-біографічним дослідженням. Характеристика праць про вивчення життєвого шляху і діяльності окремого представника дворянства і створення колективної біографії українських дворянських родин.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.10.2018
Размер файла 29,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історико-біографічні та просопографічні дослідження дворянства у сучасній українській історіографії

Бараненко С. М.

Сучасна наукова думка містить у своєму арсеналі відомості не тільки про значні локальні або світові події, а й про конкретних осіб. Персоніфікована історія акцентує увагу на певній людині, показує її діяльність, місце та роль у суспільстві, демонструє її інтелектуальні здобутки. Науковець, що працює в полі біографії, повинен показати не просто людину в часі. Він має представити саму особистість людини, яка буде проявлятися через призму соціальних рис епохи. Сьогоденні можливості науковців значно розширилися, не в останню чергу завдяки, доступам до нових джерел інформації, новітніх підходів тощо. Поступове включення в науковий обіг інформацій виокремлених з архівів, повинно створити більш точні, «яскраві» сторінки з життя відомих людей. У зв'язку з цим персоніфікована історія дозволяє українському досліднику більш глибоко зануритися у вивчення та аналіз подій, що стосуються української еліти дореволюційної доби. Адже саме вона відігравала велику суспільно-громадську та культурну-меценатську роль у житті суспільства. Незаслужене тривале забуття цілого класу людей в українській історії зобов'язує науковця відтворити історіографічну справедливість.

Означена проблема знайшла часткове відображення в публікаціях дослідниць І. Старовойтенко [8] та Т. Чубіної [11], які звернули увагу на генеалогічні праці про ряд українських родів, козацьку старшину правобережну шляхту.

Мета статті полягає в аналізі історико-біографічних і просопографічних досліджень сучасних українських науковців, які присвятили свої праці вивченню життєвого шляху та діяльності окремого представника дворянства та створенню колективної біографії українських дворянських родин.

На початку XXI ст. серед вітчизняних істориків набули поширення дослідження, присвячені життю та діяльності найяскравіших персоналій, які належали до дворянського стану. Так, нерідко ці праці були пов'язані з представниками Лівобережжя та Катеринославщини. Наприклад, вивченню державної, економічної та громадської діяльності представника відомого старшинсько- дворянського роду Г. Галагана присвятив працю А. Тимошенко [9]. Автор охарактеризував основні галузі виробництва господарств поміщика, зазначаючи, що в пореформений період великому землевласнику вдалося зберегти свої маєтки, а згодом - і стабілізувати їхній економічний стан, проте загалом, він так і не зміг повністю перевести своє господарство на ринкову систему, причини чого дослідив історик (активне громадське життя, брак часу тощо). Докладно автор проаналізував законотворчу діяльність Г. Галагана, його внесок у підготовку реформи про скасування кріпосного права, називаючи його «одним з безпосередніх творців селянської реформи» [9, с. 11]. Доброчинна та громадська діяльність поміщика, на думку автора, свідчила про українську національну позицію («із вкрапленням слов'янофільських поглядів»), що проявилося у фінансування таких видань як «Основа» та «Киевская старина», а також діяльності українських представників творчої інтелігенції [9, с. 13].

Постать Г. Милорадовича стала об'єктом дослідження О. Коваленко, у якому вона відтворила його життєвий шлях і напрями діяльності [4]. У центрі уваги дослідниці не лише біографія самого громадського діяча, а й те соціокультурне середовище, яке впливало на його становлення та світогляд. Г. Милорадович брав безпосередню участь у розробленні проекту селянської реформи, а також становленню органів місцевого самоврядування, надавав підтримку закладам освіти, охорони здоров'я та соціального захисту. Окремий розділ дослідження присвячено науковому доробку Г. Милорадовича, зокрема його студіям з історії та генеалогії «малоросійського дворянства», що відіграли важливу роль у становленні історичних досліджень на українських теренах.

Постать катеринославського діяча О. Поля була висвітлена у праці І. Кочергіна [5]. Ця особистість належить до числа тих, хто був незаслужено забутий у радянський період, тому автор є першим в історіографії, хто детально розглянув його родовід, громадську та службову діяльність. Дослідник вивчив ту велику спадщину, яку залишив О. Поль як археолог, меценат, рудорозробник, громадський діяч, що брав участь у впровадженні селянської, земської і судової реформ у Катеринославській губернії.

Життя та діяльність останнього предводителя дворянства Катеринославської губернії князя М. Урусова розглянули К. Недря та П. Чорнобай [7]. Походження з відомого роду, на думку дослідників, дозволило визначити рід занять князя як високопосадовця. Дослідники наголошують, що виховання (в межах традиційного для дворянства), громадська та службова діяльності мали найбільший вплив на формування особистості князя М. Урусова. Доброчинна діяльність князя та його сім'ї, як зазначають дослідники, мала системний характер, зокрема ними була створена система закладів Червоного хреста у Катеринославській губернії [7, с. 83]. Окремо слід відзначити розділ 4 монографії, у якому К. Недря та П. Чорнобай намагаються відтворити «мережу особистих зв'язків князя М. П. Урусова» [7, с. 85]. Так, автори проаналізували місце родини у житті громадського діяча та її вплив, відносини князя з Д. Яворницьким (результатом яких є реалізація культурних та соціальних проектів).

Досліджуваний період в українській історичній науці характеризується підвищеною увагою до просопографічних студій. Така актуалізація пов'язана з тим, що історики намагаються створювати не просто історико-біографічні, а більш поглиблені особистісні, персоніфіковані дослідження однієї людини або групи осіб. Дослідниця І. Старовойтенко дає визначення просопографії як «якісно новому типу історико- біографічного дослідження особистості, відтворенню на основі джерел її багатогранного соціально- психологічного портрету, який повинен відобразити у відомому діячеві певної галузі «живу» людину у сукупності усіх притаманних її особистісно-людських даних, а не традиційно формалізовану датами і заслугами постать» [8, с. 7]. Енциклопедія історії України, яка видавалася під егідою Інституту історії України Національної академії наук України, зазначає, що просопографія - це «спеціальна історична дисципліна, що вивчає весь комплекс джерел біографічного та ін. особистісного характеру, а саме: зовнішність, індивідуальні риси та якості, соціальне й етнічне походження, родинні зв'язки, кар'єру, різноманітні життєві обставини тощо з метою створення портретів окремих осіб чи груп, об'єднаних за певними спільними критеріями, для реконструкції минулого як історії людей» [3, с. 40]. Українські дослідники звертали свою увагу на вивчення дворянських родин як Лівобережжя, так і Правобережжя.

Історія роду Потоцьких, а саме тульчинської лінії, стала предметом докторської дисертації Т. Чубіної [10]. Спираючись на широке коло джерел, дослідниця простежила генеалогію роду, суспільно-політичну, меценатську та культурну діяльність його представників з використанням просопографічного методу. Цей метод дозволив розглянути не лише історію роду, а й ту епоху, у якій жили Полоцькі; виокремити індивідуальні якості, духовний світ особистості та її роль у суспільстві та історичних подіях тогочасного періоду, а також зв'язок з попередніми та наступними поколіннями [10, с. 401]. Окреме місце у дослідженні займає аналіз життя та діяльності жінок родини Полоцьких тульчинської лінії. Автор зазначила, що тендерні ролі матері, дружини, сестри, коханки та ін. (могли виконуватись жінками декілька одночасно) не ставали на заваді для їхньої власної самореалізації [10, с. 317]. На думку дослідниці, культурна спадщина Полоцьких «є феноменом української культури кінця XVIII - першої половини XIX ст., а їхні маєтки - великими історико-культурними осередками європейського значення» [10, с. 399].

Вивчала історію роду Марковичів-Маркевичів, діяльність його представників і внесок у спадщину української культури Г. Голубчик [2]. Дослідження виконано із застосуванням методів та принципів «нової сімейної історії». Автор представила вертикальний та горизонтальний типи (рівні) родинності, які полягають у «літературно-науковій традиції роду як «діалогу» предків і нащадків» та в «ідейних взаємовпливах, спільних культурно-громадських проектах» [2, с. 7]. Г. Голубчик дослідила родовід сім'ї як старшої гілки Марковичів, так і молодшої Маркевичів, зауваживши, що освіта сприяла культурно-інтелектуальній діяльності представників роду [2, с. 171]. Заслуговує на увагу розділ, присвячений інтелектуальній спадщині роду та її оцінці в українській історіографії. Автор зробила влучне зауваження щодо доробку Марковичів-Маркевичів, що був репрезентований домінуючими в зазначену епоху напрямами історичної науки (антикварний, критичний, романтичний та народницький) [2, с. 173].

Продовжила вивчення історії роду в межах «нової сімейної історії» Н. Барабаш. Вона відтворила історію та структуру роду Білозерських, зазначаючи, що родини були «включені у велику дружньо-родинно-свояцько- сусідську мережу», що пов'язувало їх з українським культурним оточенням [1, с. 97]. Приділивши увагу тендерному виміру родини Білозерських, автор наголошує, що подружжя Кулішів (а особливо П. О. Куліш) мали значний вплив на жінок досліджуваної сім'ї, на формування суспільних та культурних настанов, які ті, як наслідок, намагалися втілити в культурно- громадському просторі [1, с. 120]. Не обійшла увагою дослідниця життєвий та творчий шлях таких відомих представників родини як В. М. Білозерського та М. М. Білозерського, на яких також великий вплив справив П. Куліш.

Звернулася до просопографії з метою створення портрету української гілки роду Штейнгелів дослідниця І. Кузьміна [6]. Автор реконструювала родовід Штейнгелів та їхньої української гілки, життя її родоначальників в Україні, застосовуючи як офіційні, так і неофіційні джерела, причому роблячи акцент саме на останні. Так, використання епістолярної спадщини Штейнгелів, ділової кореспонденції, мемуарів діячів тогочасної доби дозволили дослідниці більш детально змалювати просопографічний портрет родини. Окремий розділ було присвячено найвизначнішому представнику родини - Федору Штейнгелю - як громадському-політичному та культурному діячеві, приділивши чимало уваги його доброчинній діяльності та внеску в науку, зокрема. Дослідниця наголошує, що українська гілка родини Штейнгелів є яскравим прикладом того, «як упродовж десятиріч під впливом історичних обставин змінювалася національна самоідентифікація родини» - від німецьких лютеран до українських патріотів [6, с. 200].

Отже, сучасні українські науковці активно звертаються до дослідження історико-біографічних та просопографічних аспектів історії дворянства, про що свідчать проаналізовані у статті праці. Автори проаналізували життєвий шлях, суспільно- політичну, громадську, культурну діяльності таких відомих представників дворянства як Г. Г алаган, Г. Милорадович, О. Поль, М. Урусов. Дослідники звертали увагу не лише на конкретну особу, яку вивчали, але і на її соціокультурне середовище, яке мало чималий вплив на розвиток особистості. Популярним напрямом дослідження дворянства є просопографічні праці, які покликані створити колективну біографію зазначеної дворянської родини. Дослідники, використовуючи такий метод, вивчали не лише відомих, але й не таких знаних як широкому загалу, так і науковцям, представників родів.

Чималу увагу було приділено впливу на дворянські родини виховання у сім'ї, освіти, родинного кола, оточуючого середовища, соціальних зв'язків, а також зв'язку поколінь.

історичний біографічний дворянський родина

Список використаних джерел

1. Барабаш Н. О. Рід Білозерських і культурний світ України XIX - початку XX століть / Н. О. Барабаш. - К.: Стилос, 2007. - 264 с.

2. Голубчик Г. Д. Рід Марковичів-Маркевичів у культурно- громадському житті України: «Нова сімейна історія»: дис.... канд. іст. наук: 07.00.06/ Г. Голубчик. - Дніпропетровськ, 2003. -209 с.

3. Енциклопедія історії України: у 10 т. / [гол. редкол.: В. А. Смолій]. - К.: Наукова думка, 2012. - Т.9. - Прил-С. - 944 с.

4. Коваленко О. О. Громадсько-політична та наукова діяльність Г. О. Милорадовича (1839-1905 рр.): автореф. дис.... канд. іст. наук: 011 О. О. Коваленко. - Чернігів, 2011. -20 с.

5. Кочергін І. О. Олександр Поль: мрії, справи, спадщина /

І.О. Кочергін. - Дніпропетровськ: Національна гірнича академія, 2002. - 222 с.

6. Кузьміна І. В. Українська гілка роду Штейнгелів: визначні постаті. Історико-просопографічне дослідження дис.... канд. іст. наук: 07.00.06 11. В. Кузьміна. - Київ, 2016. - 240 с.

7. Недря К. М. Почесний громадянин міста Катеринослава - князь М. П. Урусов. Суспільно-політичний портрет / К. М. Недря, П. О. Чорнобай. - Дніпропетровськ: НГУ, 2013. - 159 с.

8. Старовойтенко І. Просопографія: підходи до трактування змісту наукової дисципліни в історіографії / І. Старовойтенко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. - 2006.- 13.-С.6-27.

9. Тимошенко А. Г. Державна, господарська і громадська діяльність Г. П. Галагана: автореф. дис.... канд. іст. наук: 07.00.01 / А. Г. Тимошенко. - Харків, 2004. - 20 с.

10. Чубіна Т. Д. Рід Потоцьких в Україні (Тульчинська лінія): суспільно-політичні та культурологічні аспекти: автореф. дис.... д- ра іст. наук: 07.00.011 Т. Д. Чубіна. - Донецьк, 2008. - 36 с.

11. Чубіна Т. Д. Просопографія як метод дослідження козацько- старшинських родів / Т. Д. Чубіна // Наукові праці істор. ф-ту Запорізького нац. ун-ту. - Запоріжжя, 2009. - Вип.26. - С.78-85.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.