Перша бойова перемога Українського флоту - військово-морське зіткнення на траверзі Чорноморська 8 вересня 2016 року

Поспєлов А.С.

В умовах відродження морського потенціалу України після трагічних подій лютого-березня 2014 р., вітчизняні науковці, військові і не байдужі громадяни змушені вирішувати задачу інформаційної війни, як в середині держави так і в зовнішньому просторі. По відношенню до Військово-Морських Сил Збройних Сил України (ВМСУ) вона полягає в подоланні своєрідного «комплексу меншовартості», головним критерієм котрого є те, що ВМСУ слабкі, оснащені застарілою технікою і т.д. Навіть включення у бойовий склад ВМСУ протягом 2016-2017 рр. 6-ти новітніх малих броньованих артилерійських катерів (МБАК) проекту 58155 «Гюрза-М» не змінило ситуацію кардинально.

Між тим, ще до включення у бойовий склад ВМСУ двох перших катерів такого типу БК-01 «Бердянськ» (бортовий номер U175) та БК-02 «Аккерман» (U174), вони де-факто 8 вересня 2016 р. пройшли бойове випробування, яке без можна вважати першою бойовою перемогою українського військового флоту.

Інформація про зіткнення з угрупованням бойових кораблів російського флоту, яке мало місце в цей день відразу ж стала відомою в українських і в російських ЗМІ. Тільки тон відповідних публікацій був різко протилежним. Публікації російських агенцій, по їх назвам і змісту були вкрай образливими для України і її флоту. Російські журналісти, навіть ті, що працювали в спеціалізованих і авторитетних по військовим питанням сайтах, стверджували про «позорне хрещення новітніх українських катерів» [5], про «повний провал операції усього (!) українського флоту» [2]. Лише відомий в мілітаристичних колах російський сайт bmpd, подав інформацію про це доволі виважено, причому з посиланнями на українські ЗМІ [4].

Що ж до останніх, то, українські журналісти подали інформацію з викладанням відеороликів, що інколи нагадувало рекламу новітніх МБАків або не завжди якісну пропаганду [6; 7]. Об'єднувало ЗМІ двох країн те, що першоджерелом для їх всіх була офіційна інформація телекомпанії ВМСУ «Бриз». Втім 17 вересня 2016 р. інформаційний потік по подіях 8 вересня зник.

Автор даної статті, для відновлення подій 8 вересня 2016 р. звернувся до безпосередніх учасників подій з українського боку і на підставі їх спогадів і інтернет- публікацій спромігся відновити картину цього бою.

Після окупації Криму Російською Федерацією і перенесення головної військово-морської бази (ВМБ) ВМСУ в Одесу, зоною оперативного призначення національного військового флоту стала лише північно- західна частина Чорного моря. Кораблі Одеського загону Морської Охорони Державної Прикордонної служби України (МО ДПСУ) разом з кораблями та катерами 1-ї бригади ВМСУ почали патрулювати визначену міжнародними угодами акваторію виключної морської економічної зони держави, в тому числі й ті її ділянки, де відбувався видобуток газу зі спеціальних платформ.

Одночасно, в умовах проведення Антитерористичної операції на Сході Україні зберігалася потенційна небезпека провокаційних чи агресивних дій збройних сил РФ (ЗС РФ) саме з морського напряму. Оскільки майже єдиною ціллю таких акцій з боку Чорноморського флоту РФ (ЧФ РФ) був виключно Одеський портово- промисловий комплекс (хаб) і в першу чергу місто Одеса - найважливіший індустріальний, комунікаційний, науково-освітній й культурний центр України на узбережжі Чорного моря, природньою для ВМСУ та МО ДПСУ стала задача оперативного попередження відповідних дій з боку потенційного противника і адекватної реакції на них.

Разом з тим, перетворення Одеси на головну ВМБ ВМСУ, постійно зростаюча активність морського й авіаційного компоненту національного флоту, в тому числі і його поповнення новітніми МБАК проекту 58155 типу «Гюрза-М» в своїй оперативній зоні, змушувало командування ЧФ РФ розширяти масштаби своєї розвідувально-спостережної діяльності біля українського кордону.

Ще з березня 2014 р. недружні дії кораблів ЧФ РФ в територіальному морі України фіксувалися доволі часто. Однак всі вони проходили відносно далеко від лінії морського державного кордону України, визначалися як не системні і тому прямої небезпеки Одеському хабу не завдавали. Але в вересні 2016 р. ЗС РФ почали проводити стратегічні командно-штабні навчання (КШН) «Кавказ-2016» з залученням сил та засобів Південного воєнного округу, Каспійської воєнної флотилії та Чорноморського флоту (5-12 вересня 2016 р.). Вже 7 вересня розпочався другий етап вказаних навчань, під час якого кораблі та катери Чорноморського флоту відпрацьовували операції на морському й прибережному театрі війни, який географічно охоплював південно- східну частину Кримського півострову, Кавказьке узбережжя РФ та Республіки Абхазія [2].

Особливість навчань «Кавказ-2016» з огляду на ЧФ РФ полягала в тому, що в них були безпосередньо задіяні новітні кораблі: нещодавно (9 червня) прибувший на ЧФ головний новітній фрегат (сторожовий корабель 1го рангу - СКР) проекту 11356 «Адмірал Григорович», для якого це була перевірка перед виходом на бойову службу в Середземне море (що і сталося 24 вересня) [1] та дизель-електричні підводні човни проекту 636.3 Б-237 «Ростов-на-Дону» й Б-261 «Новороссийск». Остання, в ході цих навчань 9 вересня стріляла з підводного положення крилатою ракетою стратегічного призначення «Калибр» [8].

Саме тому поява в територіальному морі України як раз в перший день флотської фази КШН «Кавказ-2016» тактичної групи кораблів російського Чорноморського флоту у складі СКР 2-го рангу «Сметливый» (останній легендарного радянського проекту 61 - так звані «поющие фрегаты» - перші в світі кораблі з газотурбінною енергетичною установкою) та середнього розвідувального корабля (СРЗК) «Приазовье» (ССВ- 201) (проект 864, польської будівлі 1987 р.) викликало занепокоєння українського командування.

По-перше, СКР «Сметливый», не дивлячись на солідний вік (введений у бойовий склад ЧФ СРСР у 1969 р.) у 1987-1995 рр. пройшов модернізацію за проектом 01090, в ході котрої він отримав оригінальну неакустичну систему визначення кільватерного сліду підводних човнів (об'єктів) «Кайра» МНК-300. Подруге, модернізацію радіолокаційного обладнання (РЛС) цей корабель проходив постійно і напередодні подій, в серпні 2016 р. отримав дві новітні станції супутникового зв'язку «Ауріга 1.2В». По-третє, СКР «Сметливый» був найбільш активно-діючим бойовим кораблем основного класу російського ЧФ - тільки за 2016 р. він тричі ходив на бойову службу в Середземне море, а напередодні КШН «Кавказ-2016», 26-31 серпня, цей корабель був задіяний у миттєвій перевірці боєготовності корабельних ударних груп. По-четверте, своєрідне корабельне угруповання СКР «Сметливый» та СРЗК «Приазовье» (а останній був спеціально побудований для ведення радіотехнічної розвідки в ближній та середній морських зонах), яке до того ж прямувало безпосередньо у напрям Одеси, вказувало на виконання ним особливих задач саме проти України. Цікаво, що російськомовна вікіпедія відкрито говорить про те, що ця група в рамках КШН «Кавказ-2016» з 7 вересня 2016 р. забезпечувала безпеку економічної зони РФ в Каркінітській затоці й газовидобувних платформ «Черноморнафтогазу» на Одеському й Голіцинському родовищах і до 10.09.2016 р. СКР патрулював в Одеській затоці спостерігаючи за діями ВМС України [9].

Навіть для не підготовленій у військовому плані людині буде здаватися дивним склад такої групи - СКР та СРЗК, який забезпечує безпеку економічної зони РФ й газовидобувних платформ. Причому на всьому периметрі Північно-Східної частини Чорного моря - від Каркінітській до Одеській заток. Для командування ж Одеського загону МО ДПСУ та 1-ї бригади надводних кораблів ВМСУ діяльність такої російської групи класифікувалась (та ще в рамках КШН «Кавказ-2016») однозначно як така, що являє безпосередню небезпеку Україні.

Саме тому, на перехоплення російської тактичної групи і контролю над нею з Одеси, 7 вересня 201 р. вийшов корабель МО ДПСУ BG-62 «Поділля» (модернізований проект 205П). Над районом проводив патрульний політ і легкий літак ДПСУ (з одеського аеродрому «Шкільний»), Як повідомляв вже після інциденту (про це в подальшому) 9 вересня 2016 р. на своєму каналі в системі www.youtube.com кореспондент Військового телебачення України Jeniy Sylkin, прикордонний корабель та літак «несли службу в північно-західній частині виключної (морської) економічної зони України з метою збору доказової бази по фактам агресії РФ, захопленню об'єктів та майна України та незаконної промислової діяльності Російської Федерації в районах Голіцинського та Одеських газових родовищ» [4].

Як тільки український корабель наблизився до газових родовищ, російські СКР та СРЗК почали небезпечно маневрувати, створюючи таким чином умови навігаційним подіям. Разом з тим, на небезпечній висоті, обліт BG-62 «Поділля» здійснив російський бомбардувальник Су-24М (зі складу 43-го окремого морського штурмового авіаполку, аеродром Сакі, Крим).

Без відповіді на явні провокаційні дії з боку ЗС РФ, екіпаж BG-62 «Поділля», зібравши факти доказів російської агресії, був змушений повернутися до місця постійної дислокації. Так, виглядає єдиний раз оприлюднена українська офіційна версія подій, яку без купюр навів вкрай авторитетніший та надзвичайно інформативний російський блог bmpd [4]. Втім, як стверджують українські моряки, небезпечне маневрування російського СКР та українського корабля МО, не обійшлося без проблем і по фізичним причинам (різниця у розмірах та водотоннажності), а також при явному перевитраті палива, український корабель повернувся до Одеси. Тепер справу в свої руки могло взяло командування ВМСУ, яке висунуло потенційному супротивнику адекватну відповідь у вигляді єдиної крупної одиниці вітчизняного флоту - фрегату «Гетьман Сагайдачний» (U130) та вертольоту Ка-27ПЛ, зі складу 10-ї Морської авіаційної бригади [10]. Екіпаж фрегату «Гетьман Сагайдачний» був піднятий по бойовій тривозі і корабель оперативно вийшов в зону маневрування російської корабельної групи. Одночасно вночі здійснив переліт на нього з оперативного аеродрому в Очакові, вертоліт Ка-27ПЛ.

Помітив наближення крупної цілі, російський СРЗК «Приазовье», на швидкості 10-12 вузлів відійшов від свого флагмана на 20-24 милі. Одночасно, в районі Дністровської банки СКР «Сметливый» застопорив хід приблизно в 1-2 милях від лінії морського державного кордону України та ліг у дрейф. «Гетьман Сагайдачний» наблизився на відстань15-20 кабельтових від СКР «Сметливый», знизив швидкість і став своїм корпусом та маневром перекривати останньому можливий шлях у бік Чорноморська чи Одеси. Така диспозиція тривала приблизно до 10.30 ранку 8 вересня 2016 р.

Розуміючи, що сили противників по факту приблизно однакові, а також враховуючи ідеальні погодні умови - повний штиль та чудова видимість, командування 1-ї бригади надводних кораблів ВМС розпочало операцію по витісненню російського СКР з територіального моря України, залучивши до цього обидва новітніх МБАК проекту 58155 БК-01 «Бердянськ» таБК-02 «Аккерман», які в той час ще не були офіційно зараховані у склад ВМСУ, оскільки проходили державні випробування.

О 8 годині ранку 8 вересня 2016 р. обидва катера зі штатними екіпажами (5 осіб) та представниками промисловості (8 осіб на БК-02 «Аккерман») вийшли у черговий випробувальний похід (спочатку перехід з заводської у воєнну гавань, а далі у бік полігону). Втім, командування 1-ї бригади, при згоді з представниками київського суднобудівного заводу «Ленінська кузня» (з квітня 2017 р. - «Кузня на Рибальському»), вирішило направити катери на допомогу (підсилення) фрегату «Гетьман Сагайдачний».

Перехід здійснювався під Державними прапорами України на економічній швидкості 12 вузлів при ідеальних гідрометеорологічних умовах. Комбріг визначив місце рандеву з фрегатом, екіпаж котрого чикав на прибуття катерів. Під час переходу проводилися сеанси зв'язку по міжнародним каналам у напряму фрегат-катери, фрегат-берег, берег-катери з метою створити шум в ефірі і таким чином зберегти ефект раптовості появи МБАКів. В результаті командири двох МБАКів вже на переході на чітко розуміли обстановку і слідуючи в строю кільватер («Бердянськ» попереду, «Аккерман» за ним) приблизно об 11 годні вийшли в район. При цьому, враховуючи радіолокаційну малопомітність катерів та дальність стрільби їх основної зброї - 30-мм автоматичних гармат ЗТМ-1, командир 1-ї бригади заборонив МБАКам наближатися до російського СКР на відстань ближче 3 миль.

Коли на відстані приблизно 24 милі, командир головного катеру БК-01 «Бердянськ» за допомогою навігаційної РЛС помітив СКР «Сметливый», МБАКи, розвивши повну швидкість 25 вузлів, почали маневр зближення з російським кораблем. Задум був в тому, щоб вийти на нього з різних сторін під гострим до російського сторожовика кутом, задля максимального приховування до відповідного моменту своєї присутності. А для того, що б маневр катерів вдався, фрегат «Гетьман Сагайдачний», як тільки МБАКи вже входили у район, поставив димову завісу і почав рухатися на курс перпендикулярний СКР «Сметливый», носом на північ (у бік Чорноморська), закриваючи таким чином російському кораблеві можливий шлях на Одесу.

З відстані до 10 миль, командири МБАКів взяли російський СКР у приціли своїх станцій оптико- електронної системи керування вогнем. Одночасно кораблі розділилися: БК-01 «Бердянськ» рухався на СКР «Сметливый» з боку берегу, а БК-02 «Аккерман» зі сторони моря. В результаті, російський СКР опинився у центрі своєрідного пеленгу, носовий кут котрого створював фрегат «Гетьман Сагайдачний», фланги основи - малі броньовані артилерійські катери.

Димова завіса і маневр флагману ВМСУ насторожили екіпаж «Сметливого», а появу новітніх українських катерів росіяни, як здається помітили лише візуально, приблизно на відстані 50 кабельтових. На СКР «Сметливый» пробили бойову тривогу і в екстреному режимі запустили турбіни енергетичної установки. Одночасно на кораблі розпочався активний рух особового складу, який командири українських катерів класифікували як ознаки паніки. Екіпаж російського СКР виявився абсолютно не готовим для зустрічі з новітніми українськими бойовими катерами.

Втім, досвідчений екіпаж російського СКР, відносно швидко зміг надати руху своєму кораблю і він намагався відсікти від української формації БК-02 «Аккерман». У відповідь БК-01 «Бердянськ» пішов на переріз курсу СКР «Сметливый». Командири обох МБАКів бачили рух носової спареної 76.2-мм артилерійської установки АК-726, яку її оператори спробували наводити за допомогою радіолокації на БК-01 «Бердянськ». При цьому, безпосередні учасники подій відмічають повільну реакцію особового складу російського корабля, рівно як і повну бездіяльність СРЗК «Приазовье», на якому скоріше за все не могли зрозуміти, що відбувається навколо «Сметливого» [10].

На СКР «Сметливый», після пробиття бойової тривоги запрацювали далеко не всі системи, а з труб повалив густий дим, не характерний проекту 61. Українські учасники подій одностайні в тому, що на теоретично найбільш за інтенсивністю використання бойовому кораблі російського Чорноморського флоту, не вся радіолокація і зброя знаходились у справному стані. А артилерію, яка могла використовувати для наведення не тільки радіолокацію, а й штатні оптичні прилади, російські моряки використовували шаблонно, а тому, в умовах, що склалися - неефективно. Через це, здійснив спробу лише одного бойового маневру і отримав у відповідь контрманевр українських катерів, СКР «Сметливый», повернув на 180 градусів і почав прямувати у бік Севастополя.

Фрегат «Гетьман Сагайдачний» на дистанції кілька миль, супроводжував СКР «Сметливый» приблизно 160 миль у вздовж узбережжя півострову Крим. Лише коли стало зрозуміло, що небезпеки для інтересів України російський корабель не являє, флагман ВМС України повернув до Одеси.

Що ж до обох українських МБАКів проекту 58155, то після цього зіткнення вони знизили швидкість до економічної і перейшли біля 12 години у полігон бойової підготовки, де провели заплановані на цей день артилерійські стрільби.

Інцидент 8 вересня 2016 р. з повною впевненістю можемо назвати першою бойовою перемогою Військово-Морських Сил України. По-перше, це була справжня бойова операція, яка являла собою комбіновані дії різнорідних сил - багатоцільового бойового корабля основного класу і вузькоспеціалізованих малих броньованих артилерійських катерів.

По-друге, операція ліквідувала явну небезпеку для України, яку проводила оригінальна за своїм складом російська корабельно-розвідувальна група. А тому, що очікувати від неї в умовах тільки-но розпочатої морської фази КШН «Кавказ-2016» нікому не було зрозуміло. Саме тому, парування чи навіть припинення її дій на ранніх стадіях цього - було єдиним в той момент рішенням проблеми.

По-третє. Новітні українські малі броньовані артилерійські катери проекту 58155 типу «Гюрза-М», які за конструкцією були створені як радіолокаційно малопомітні, вдало пройшли бойове випробування. Втім, деякі українські учасники подій схиляються до думки, що фрегат «Гетьман Сагайдачний» самостійно вшпорився б з такою задачею, а от використання МБАКів було передчасним. Потенційному противнику розкрили невідомі для нього і доволі оригінальні можливості українських «змій» [10].

По-четверте, особовий склад усіх українських кораблів продемонстрував відмінний бойовий вишкіл і високий бойовий дух. Той самий, якого як мінімум значній частині українського офіцерського корпусу не вистачило в Криму у лютому-березні 2014 р. Навпаки, бойова підготовка і технічний стан найбільш ходового корабля російського Чорноморського флоту виявився нижчим за його українських візаві.

сторожовий корабель політичний траверза

Список використаних джерел