Діяльність старшинської школи УПА імені полк. Є. Коновальця на Коломийщині (із особистих зізнаннь Федора Стефановича-"Кропиви")

Висновки. Підсумовуючи питання вишколів командного і рядового складу, відзначаємо: ведучи боротьбу за відновлення власної держави, першочерговим завданням для українських повстанців було забезпечення власних структур професійними кадрами. Розв'язувалося це питання шляхом організації власних вишкільних курсів, підготовкою та проведенням яких займалися досвідчені повстанці, які пройшли військову службу в арміях інших держав та здобули безпосередній бойовий досвід. Яскравим підтвердженням ефективної роботи вишкільних структур ВО «Говерля» стало майже десятирічне протистояння українського визвольного руху радянській репресивно-каральній системі

У публікації подається протокол допиту організатора та керівника першої старшинської школи УПА імені полк. Є. Коновальця на Гуцульщині Федора Стефановича-«Кропиви». Відзначимо, що публікований документ є важливим джерелом до комплексного дослідження українського визвольного руху загалом, особливостей підготовки старшинських і підстаршинських кадрів, зокрема. У власних зізнаннях Ф. Стефанович описує місце дислокації, чисельність, називає керівний склад старшинської школи. Крім цього подає загальну інформацію про керівний склад ОУН і УПА на Станиславівщині.

У виданні максимально збережено лексику, авторські та редакторські особливості джерел. Без змін подано власні та географічні назви. Виправленню підлягали лише найбільш очевидні граматичні огріхи. Кожен документ супроводжується легендою, в якій зазначено місце зберігання документа (назва архіву, номер фонду, опису, справи, аркушів).

Документ

Протокол допроса

Арестованного СТЕФАНОВИЧА Федора Владимировича, 1883 года рождения, урож. села Вашковцы, Черновицкой области, украинец, имеет высшее техническое образование. В последнее время находился в бандах УПА группы «Гуцульщина», имел звание полковника.

От 21-го июня 1945 года

ВОПРОС: Расскажите кратко свою автобиографию?

ОТВЕТ: До службы в австро-венгерской армии, я учился. Имею высшее лесотехническое образование. После призыва на военную службу окончил офицерскую школу и все время работал на интендантских должностях, последняя моя должность в австро-венгерской армии - старший помощник начальника интендантской службы штаба дивизии, имея звание майора.

В 1919 г. был призван на службу в УГА (Украинская Галицкая армия). Служил до 1921 г. включительно, занимал должность начальника мастерских дивизий по вещевому обеспечению. В том же году был повышен в звании до подполковника. Участия в боевых походах против Красной Армии не принимал.

По окончанию военных событий в период гражданской войны возвратился к семье на Галичину и работал на Станиславщине по лесоустройству и эксплуатации. В начале марта 1944 г. я попал в банду УПА и 6 месяцев находился на Гуцульщине.

ВОПРОС: Каким образом Вы попали в УПА и какую роль выполняли?

ОТВЕТ: В УПА я был взят принудительно по распоряжению заместителя Коломийского окружного проводу ОУН «БОРИСА» Легкий Григорій Йосипович («Борис», «30», «200», «300»; 21.06.1922, с. Слов'ятин Бережанського р-ну Тернопільської обл. - 20.10.1950 р., біля с. Шешори Косівського р-ну Івано-Франківської обл.). Член ОУН (1930-ті). Освіта середня. Пропагандист Станиславівського повітового проводу ОУН (1941). Організаційний референт Городенківського повітового проводу, військовий референт Городенківського повітового проводу (1942), відтак Коломийського повіту (1943 - 1945). Організаційний референт Коломийського окружного проводу ОУН (1944 - 03.1945). Провідник Коломийського окружного проводу ОУН (03.1945 - 10.1950). Член Карпатського крайового проводу ОУН (1947 - 10.1950). Загинув разом із В. »Савчаком-Сталем». Нагороджений Срібним хрестом заслуги (ч. 2/48 від 2.09.1948 р.). Фігурант АС «Гірські», «Карпати». Одружений із Оленою «Михнюк-Зелена»., использовался, как военный специалист. Согласно назначения являлся начальником 1-й старшинской гуцульской окружной школы.

[***]

ВОПРОС: Продолжайте показания, где находилась Старшинская школа УПА, как долго Вы в ней работали, сколько сделано выпусков и охарактеризуйте преподавательский состав школы?

ОТВЕТ: Первая гуцульская школа старшин УПА находилась сначала в с. Брустури, а затем в с. Снидавка, Косовского района, Станиславской области. В школе я работал три с половиной месяца. За это время был сделан лишь один выпуск. Общий состав школы - 40 человек, 6 преподавателей, 31 курсант, машинистка, повар и помощник повара.

Комплектованием школы курсантским составом руководил Коломийский окружной провод ОУН. Слушательский состав подбирался физически здоровый и каждый из курсантов имел образование не ниже среднего.

По окончанию школы из общего количества 31 курсанта были выпущены с оценкой способностей для назначения в УПА на должности: сотенный - 1, четовых - 23, роевых - 7.

Мне известно, что выпущенный из школы сотенный по псевдониму «КРУК»Геник Костянтин Степанович («Крук», «149»; 1920, с. Нижній Березів Косівського р-ну Івано-Франківської обл. - 01.12.1950, урочище Петричила між сс. Шешори і Прокурава Косівського р-ну Івано-Франківської обл.). Закінчив 7 кл. школи у с. Нижній Березів. Закінчив вечірню школу (1939 - 1941). Навчався у м. Івано-Франківськ. Член ОУН. Заарештований гестапо (1941), втік. Провідник юнацтва районного проводу. Референт СБ Косівського повітового проводу ОУН (1941 - 1944). Організував і очолив сотню групи УПА «Гуцульщина» (1944). Референт СБ Косівського надрайонного проводу ОУН (1945). Заступник референта СБ Коломийської окружного проводу ОУН (літо 1946 - 12.1950). Поручник УПА. Фігурант АС «Карпати»., фамилию и имя не знаю, родом, якобы, из села Березов, Яблоновского района. Сейчас «КРУК» работает помощником начальника штаба группы УПА «Гуцульщина» «КОЗАКА».

В группе преподавателей состояли:

1. «СТЕПОВОЙ», фамилии не знаю, родом из Полтавщины, бывший командир Красной Армии, ст. лейтенант артиллерии, во время оккупации немцами восточной Украины, где-то работал учителем в школе, при отступлении немецких войск, бежал вместе сними и добровольно поступил в УПА. В школе старшин преподавал топографию и заведовал кадрами школы.

2. «ЛЕСОВОЙ» «БУГУН», фамилии не знаю, прибыл вместе с «СТЕПОВЫМ» из Полтавщины, бывший командир Красной Армии, лейтенант артиллерии. По его рассказам в 1941 г. из Красной Армии дезертировал. Где и кем он на Полтавщине работал не знаю. В школе старшин преподавал уставы внутринней и полевой службы УПА и одновременно являлся комендантом учебной роты.

3. «ОМЕЛЬЧЕНКО» ИВАНОВ, имя и отчество не знаю, бывший командир Красной Армии, родом из Киева, до войны работал в Станиславе в Облземотделе. При немцах жил в Киеве и с ними бежал на Запад во время отступления. Семья его - жена и двое детей проживают поселок Завоело, Яблоновского района. В школе старшин преподавал тактику.

4. «ЯВОР» бывший поручник румынской армии, данных о его настоящей фамилии не знаю. В школе старшин преподавал стрелковое дело. Работал примерно месяц, после чего был направлен на Буковину руководителем жандармерии, его сменил по преподаванию цыкла стрелкового дела серб «ГОТ».

5. «ГОТ» по фамилии ГАЧИЧ, каким образом он попал в УПА не знаю. По неточным данным, он, якобы, также поймал во время облавы и арестован органами НКВД.

6. «НЕЗАБУДЬКО» ТКАЧУК, родом из с. Шешоры, Косовского района, имеет высшее медицинское образование. В школе преподавал гигиену и скорую помощь.

Периодически еще читал в школе лекции воспитательного характера в духе идеологии ОУН проводник ОУН Буковины «ТУР»Тодорюк Володимир Істратійович («Тур»; 1910, с. Стара Жадова Сторожинецького р-ну Чернівецької обл. - 05.1945). Адвокат. Член ОУН (1930). В'язень румунських тюрем (1937). Учасник Південної похідної групи ОУН, секретар міської управи м. Миколаєва (1941). Заарештований румунською сигуранцою у м. Радівці і перебував короткостроково у Бухарестській в'язниці (1942). Після звільнення, через переслідування сиґуранци перебрався до Галичини. Референт пропаганди Коломийського окружного проводу ОУН (1944). В.о. провідника Буковинського обласного проводу ОУН після арешту Артемізії «Галицької-Мотрі» та загибелі Мирослава «Кіндзірського-Степана», водночас обласний організаційний референт (01 - 02.1945). Референт пропаганди Карпатського крайового проводу ОУН (03 - 05.1945). Розстріляний за підозрою у зраді. Фігурант АС «Гірські».. Фамилии его не знаю, по профессии адвокат, уроженец гор. Черновцы, бывший поручник, румынской армии, имеет примерно 31 лет, низкого роста, брюнет, лицо круглое, плотного телосложения.

ВОПРОС: Какую работу в УПА Вы проводили в остальное время после окончания учебы в старшинской школе. Имели ли Вы в УПА специальное звание. Назовите свой псевдоним?

ОТВЕТ: После окончания учебы в школе старшин я со всей группой преподавательского состава был направлен в распоряжение проводника Коломийского окружного провода ОУН «СТАЛЯ». «СТАЛЬ» дал нам задание отправиться в поселок Замагура, Жабьевского района и организовать подстаршинскую школу по переподготовке младшего командного состава действующих сотен УПА. Начальником школы был назначен «СТЕПОВОЙ», а я ввиду старости лет был оставлен лектором по цыклу преподавания инженерного и конного дела, и административная служба в УПА.

В сентябре 1944 г. мы школу подстаршин организовали, но ввиду приближения фронта ее расформировали. Согласно указаний штаба УПА округа на базе школы сформировали учебный курень в составе 4-х сотен во главе которого стал «СТЕПОВОЙ». Меня в этот курень назначили помощником интеданта «НЕЧАЯ».

Задачей куреня являлось обучение создаваемых новых сотен группы УПА Гуцульщины.

В ноябре месяце 1944 г. я заболел на тиф и по болезни из куреня «СТЕПОВОГО» выбыл. Болел до апреля 1945 г. По выздоровлению снова был вызван «БОРИСОМ» для назначения на работу. Предлагали мне стать пропагандистом окружного провода ОУН, но вопрос окончательно не был разрешен, так как сразу же после того проходила облава и я добровольно сдался войскам в плен.

Во время присвоения званий командному составу УПА по приказу штаба УПА Края «Запад», как об этом сообщил мне заместитель проводника Коломийского окружного провода ОУН «БОРИС», в апреле месяце 1945 г. мне было утверждено звание полковника УПА и в обращении меня называли уже полковником. Псевдоним я имел «КАРАКАЗБЕК», сначала имел псевдоним «КРОПИВА».

ВОПРОС: Расскажите какие Вы знаете вооруженные банды УПА, действующие на Гуцульщи- не, их численный состав и вооружение?

ОТВЕТ: По данным, которым я располагал в апреле месяце 1945 г. на гуцульщине действовали ряд куреней УПА, обеднённые в группу «Гуцульщина», которой командует «КОЗАК»Яворський Микола («Козак», «Здоровенко»; 1916, Тернопольській обл. - 29.01.1946, біля с. Поляниця тепер у складі Яремчанської міськради Івано-Франківської обл.). Член ОУН. Служив у Польському війську. Воював у легіоні «Нахтіґань» (04.1941 - 12.1942). В УНС (07.1943). Очолив 3-ю сотню у курені УНС «Чорні чорти» імені Євгена Коновальця (08 - 11.1943). Курінний. Створив першу бойову сотню на Гуцульщині, яка воювала проти німців і угорців (11.1943). Призначений командиром усіх частин УПА в Коломийській окрузі (25.03.1944). Командир першого куреня на Гуцульщині, опісля командир Коломийського загону. Військовий референт Коломийського окружного проводу ОУН (01.1945 - 01.1946). Командир ТВ-21 «Гуцульщина» (01.1945 -- 1946). Нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги 2-го класу (наказ 1/45, від 25.04.1945). Старший булавний, поручник (15.04.1945), сотник (літо 1946), майор (29.01.1946).. Характеризуя каждый курень в отдельности, я знаю следующие:

1. Курень «СКУБЫ»Гах Дмитро Миколайович («Скуба»; 1919, с. Хриплин Івано-Франківської міської ради - 27.09.1945, біля м. Коломия Івано-Франківської обл.). Член ОУН. Член «Просвіти». Член братства «Тверезість». Працював робітником на залізниці. 1940 р. мобілізований до Червоної армії, командир танка. Вступив до легіону «Нахтіґаль», лейтенант (1941 - 01.1943). Чотовий у курені УНС імені Євгена Коновальця «Чорні чорти» (07.1943 - весна 1944). Командир сотні «Сурма» (весна - 10.1944). Курінний куреня «Гайдамаки» ТВ-21 «Гуцульщина» (10.1944 - 09.1945). Старший булавний (10.1944), хорунжий (04.1945), сотник, майор (посмертно). Нагороджений Срібним Хрестом Бойової Заслуги 1-го класу (наказ 1/45 від 25.04.1945). Похоронений між сс. Кривоброди і Пилипи Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.. Состоит из 4-х сотен, в составе куреня насчитывается до 700 чел., на вооружении имеется 6 орудий горно-легкой артиллерии разных калибров, 6 - 8 ротных минометов, до 25 станковых и до 100 шт. легких пулеметов, в достаточном количестве имеет автоматов и винтовок. 16 апреля с.г. курень пополнился в людском составе на 70 чел.

Куренным этого куреня является «СКУБА», фамилии его не знаю, откуда родом также неизвестно, лично его видел несколько раз, лет ему 30 - 35, высокий, плотного телосложения, имеет военное образование, которое получил в немецкой армии. В военном отношении грамотный. Часто бывает в рейдах по Закарпатской Украине.

2. Курень «КНЫША»Горнякевич Дмитро («Книш», «Мурза», «Ратай»; 1909, смт. Букачівці (с. Чернів) Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. - 31.10.(02.11.)1946, с. Космач р-н гори Лисина-Космацька Косівського р-ну Івано-Франківської обл.). Член «Просвіти», член ОУН. Вчителював на Снятинщині. Служив у польському війську. Воював в українському легіоні «Роланд» (04 - 12.1941). Організаційно-мобілізаційний референт Коломийського окружного проводу ОУН (1943 - 1944). Створив і очолив сотню УПА, яка оперувала в Коломийському, Косівському, Верховинському р-нах Станіславської обл. (весна - 06.1944). Командир куреня «Гуцульський» (10.1944 - 10.1946). Член військового штабу 21-го (Коломийського) тактичного відтинку УПА «Гуцульщина» (01.1946). Військовий референт Коломийського окружного проводу ОУН (1943 - 1944). Булавний, хорунжий (15.04.1945), поручник (22.01.1946). Фігурант АГ «Горні».. Состоит из 4-х сотен, в составе куреня насчитывается до 600 чел., на вооружении имеет 4-легких орудия, 4 ротных миномета, много легких пулеметов.

Одна сотня этого куреня вооружена исключительно станковыми пулеметами которых насчитывается до 20 шт.

Куренным этого куреня является «Кныш», фамилии и откуда родом не знаю. Лично его видел два раза. Ему лет 30 низкого роста, блондин, полный, волос зачесывает назад, одет в форму венгерского солдата, как командир слабый.

3. Курень «НЕДОБИТОГО»Матвіїв Юліан Миколайович («Кріс», «Любомир», «Недобитий», «Л-13», «М-14», «2М», «01», «12-48»,»227а», «0-13», «0-1»; 1914, с. Білявці Бродівського р-ну Львівської обл. - 08.04.1953, м. Київ). Походив з родини учителів. Член «Пласту». Закінчив Бродівську гімназію. Навчався на юридичному факультеті Люблінського університету (1932 - 1937) та факультеті соціально-економічних наук університету у Бельгії (1939). Магістр права, адвокат. Член ОУН (1932). Член Грубешівського повітового проводу ОУН (1940 - 1941). За завданням проводу ОУН працював секретарем української допоміжної поліції у м. Коломия Івано-Франківської обл. (10 - 11.1941), згодом став комендантом УДП у м. Кути (11.1941 - 03.1944). Чотовий, командир сотні імені І. Богуна куреня «Гайдамаки» (03 - 12.1944), курінний УПА куреня «Перемога» (01 - 11.1945) ТВ-21 «Гуцульщина». Референт СБ Косівського надрайонного проводу ОУН (12.1945 - 09.1947). В.о. провідник Косівського надрайонного проводу ОУН (05 - 09.1947). Референт СБ Коломийського окружного проводу ОУН (09.1947 - 05.1948). В.о. референта СБ Чернівецького окружного проводу ОУН (05 - осінь 1948). В.о. референта пропаганди Чернівецького окружного проводу ОУН (весна - осінь 1949). Організаційний референт Буковинського окружного проводу ОУН (05.1948 - 07.1950). Провідник Буковинського окружного проводу ОУН (07.1950 - 05.1952). Одружився з Любою Якубів з м. Розділ Львівської обл. Заарештований 28.05.1952 р. під час проведення операції УМДБ Івано-Франківської обл. у с. Люча Косівського р-ну Івано-Франківської обл. разом з М. Кричуном-«Черемшиною». Згідно з вироком суду від 20.01.1953 р. засуджений за ст. 54-8 та 54-2 КК УРСР до ВМП. Розстріляний у Лук'янівській тюрмі. Нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги (15.04.1945). Поручник УПА (22.01.1946). Йому присвячена книга В. Гуменюка «Повість про Недобитого» (Львів, 2005 р.). Фігурант АС «Змовники», «Кочівники», «Ядро»., состоит из 3-х сотен с общим количеством людского состава до 200 чел. В этом курене продолжительное время свирепствовала эпидемия тифа, кроме того Косовском районе он был рассеян войсками Красной Армии, поэтому по оценке боеспособности его считают слабым. На вооружении имеет легких орудия, 1 ротный миномет, 6 станковых и до 20 легких пулеметов.

Куренным этого куреня является «НЕДОБИТЫЙ» фамилии и откуда родом не знаю. Лично его видел два раза. Ему лет 30, низкого роста, полный, блондин, фамилии и откуда родом не знаю. При немцах в Кутах работал комендантом полиции, имеет высшее юридическое образование.

4. Курень «ИСКРЫ» состоит из 3-х сотен, с общим количеством людского состава до 300 чел., на вооружении имеет 2 ротных миномета, 4 станковых и 8 легких пулеметов, остальное вооружение - винтовки и автоматы.

Куренным этого куреня является «ИСКРА», лично его не видел и о нем ничего сообщить не могу. Куренным «ИСКРА» был назначен в начале января с.г., до него этым куренем командовал «ЛЕСНОЙ»Злобін Андрій («Богун», «Лісовий»; 1918, Полтавська обл. - 18.02.1945, с. Баня-Березів Косівського р-ну Івано-Франківської обл.). Лейтенант ЧА (артилерія). Потрапив до УПА (03.1944). Призначений інструктором підстаршинської школи УПА «Ґреґіт» ТВ-21 «Гуцульщина» (04 - 08.1944). Командував куренем УПА «Карпатський» (10.1944 - 04.1945). Нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги (наказ №9 ВО «Говерля» від 1.02.1945 з датою старшинства 20.02.1945). Поручник УПА. Помер від тифу., который умер от тифа.

5. Курень «ПЕРЕБЕЙНОС»Назарій Данилюк-«Перебийніс».. Состоит из 3-х сотен, с общим количеством людского состава до 200. В прошлом году этот курень имел до 800 чел., много людей потерял в результате эпидемии тифа, облав и дезертирства. На вооружении имеет 2 легких орудия, 2 миномета, 6 станковых и 16 ручных пулеметов, автоматы, винтовки.

Куренным этого куреня является «ПЕРЕБЕЙНОС», лично его видел несколько раз, лет 35, высокий, худощавый, брюнет, фамилии настоящей не знаю. Родом из Буковины, имеет высшее образование, юрист. Жену его, работавшую в курене врачем, за то, что она много расходовала из аптеки УПА медикаментов на оказание медпомощи больным жителям сел, «СБ» расстрелялаДана інформація не відповідає дійсності. Щодо загибелі дружини Назарія Данилюка-«Перебийноса» Луції Дани- люк-Карличук (референт УЧХ Буковинського обласного проводу ОУН (11.1944 - 03.1945) існує декілька версій..

6. Курень «КРЫГЫ»Додяк Олексій Семенович («Ворон», «Крига»; 1913, с. Рівня, тепер у складі м. Вижниця Чернівецької обл. - 5.10.1945, м. Івано-Франківськ). Член ОУН (08.1941). Закінчив семирічну та агрономічну школи. Служив у румунському війську, сержант піхоти (1935 - 1936). Ройовий, заступник командира сотні в Буковинському курені (08 - 11.1941). Служив в українській поліції у Києві, згодом інструктор (12.1941 - 02.1943). Вступив до УНС (10.1943). Командир сотні, яка оперувала в Верховинському р-ні Івано-Франківської обл. та гірських районах Буковини. Військовий референт Косівського повітового проводу ОУН (11.1943 - 07.1944). Військовий референт у Коломийського окружного проводу ОУН. Командир 1-ї сотні (імені полк. Д. Вітовського) Буковинського куреня УПА (літо - 11.1944). Сотенний у цьому курені (11.1944 - 02.1945). Заарештований 16.02.1945 р. смт. Яблунів Косівського р-ну Івано-Франківської обл. Засуджений 17.07.1945 р. до ВМП Військовим трибуналом військ НКВС Чернівецької обл.. Состоит из 3-х сотен с количеством людского состава до 300 чел. Действовал курень на Буковине, сам куренной «КРЫГА» в бою с частями Красной Армии возле г. Кицманы Черновицкой области в январе месяце с.г. убит. Кто сейчас командует этим куренем не знаю.

На вооружении раньше курень имел 2 легких орудия, 2 ротных миномета, 6 станковых и 12 ручных пулеметов, автоматы, винтовки.

7. Группа «МОРОЗА»Негрич Дмитро Миколайович («Мороз»; 26.07.1909, с. Вижній Березів Косівського р-ну Івано-Франківської обл. - 19.09.1945, біля с. Баня-Березів Косівського р-ну Івано-Франківської обл.). Член ОУН (1943). Служив у польському війську, підофіцер. Провідник районного проводу ОУН. Створив у Вижньому Березові самооборонний кущовий відділ (1940). Організував і очолив «Березівську» сотню УПА, яка ввійшла до куреня «Карпатський» (весна 1944). Сотенний куреня «Скуби» (зг. 07.1945) ТВ-21 «Гуцулыцина» ВО-4 (1944 - 1945). Сотня оперувала у Косівському, Коломийському, Надвірнянському, Верховинському р-нах Станіславської обл. та гірських р-нах Буковини, багато рейдувала. Нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги (наказ №9 ВО «Говерля» від 1.02.1945, з датою старшинства 20.02.1945). Хорунжий УПА. является отдельной единицей имеет в своем составе 150 человек, вооружена только легким автоматическим оружием, достаточно маневренная. Командует группой «МОРОЗ», лет 28, среднего роста, блондин, плотного телосложения. Фамилии не знаю, родом из с. Березово Яблоновского района Станиславской области, в бывшей польской армии служил подофицером.

8. Группа «КАРАПКА»Карапка Дмитро Іванович («Боярин»; 1916, с. Усть-Путила Путильського р-ну Чернівецької обл. - 28.04.1945, прис. Черепанка с. Мариничі Путильського р-ну Чернівецької обл.). Служив у румунській армії, звідки втік та перейшов на нелегальне становище (1936). Член ОУН. Комендант боївки ОУН (04.1944). Чотовий 2 чоти сотні Онуфрія Москалю- ка-«Яструба» ТВ-20 «Сучава» (05 - 12.1944). Командир сотні Буковинського куреня УПА (12.1944 - 04.1945). Загинув у сутичці з «істребками» на хут. Черепанка с. Мариничі Путильського р-ну Чернівецької обл. является отдельной единицей, имеет в своем составе до 60 человек. Вооружена легким автоматическим оружием и винтовками. В его группе имеется большое количество снайперов вооруженных винтовками со снайперскими приборами. В группе высоко поставлена дисциплина и по своей активности она считается наиболее боевой. Действует главным образом на Буковине.

Командует группой «КАРАПКА», по ухваткам типичный бандит, служил в конных частях румынской армии, имел звание младшего сержанта, фамилии его не знаю, среднего роста, брюнет, лет 35, в движениях энергичный, на левой стороне лба имеет шрам.

Кроме перечисленных куреней и групп УПА, в феврале месяце с.г. проводник ОУН на Буковине «ТУР» создал на своей территории еще два куреня с количеством стрельцов в них по 200 чел., в каждом. Из Гуцульщины на должность куренных были направлены «ТУРУ» из резерва командного состава УПА сотенные «ЛЕВКО» и «ЧЕРНЫХ».

При каждом курене и самостоятельной группе имеет по две четы - инженерно-саперная и военно-полевой жандармерии.

Кроме того, созданы из призывного контингента мужского населения, т.н. резервно-запасные сотни с целью пополнения действующих сотен УПА и для создания по необходимости новых вооруженных единиц. Таких резервно-запасных сотен на Гуцульщине насчитывается - 12.

ВОПРОС: Что Вам известно о новых изменениях, введенных в структурном построении ОУН и УПА?

ОТВЕТ: За время моего пребывания на службе в УПА, никаких изменений в структурном построении УПА не произошло. В отношении ОУН в конце 1944 г. буковинскую организацию украинских националистов, которая до этого времени считалась самостоятельной, присоединили к коломийской окружной организации и провод ОУН Коломийского округа возглавил руководство над организацией Буковины и с того времени стал называться Коломийско-Буковинский.

ВОПРОС: Кого Вы знаете из руководящего состава Коломийско-Буковинского окружного провода ОУН?

ОТВЕТ: Из руководящего состава Коломийско-Буковинского окружного провода ОУН я знаю следующих:

1. «СТАЛЬ»Савчак Василь Миколайович («Сталь», «Блакитний», «Андріан», «Арпад», «Сокіл», «Старий», «С-20», «383/с»; 23.03.1922, с. Ямниця Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл. - 20.10.1950 р., біля с. Шешори Косівського р-ну Івано-Франківської обл.). Освіта середня. Закінчив народну школу та Станиславівську гімназію. Член Юнацтва (1936). Організаційний референт Станіславського обласного проводу ОУН (Юнацтва) (1940 - 1944). Провідник Коломийського окружного проводу ОУН (весна 1944 - 03.1945). Провідник Буковинського окружного проводу ОУН (03.1945 - 06.1950). Організаційний референт Карпатського крайового проводу ОУН (07 - 10.1950). Нагороджений Бронзовим хрестом заслуги (ч. 1/45 від 25.04.1945). Нагороджений Срібним хрестом заслуги (ч. 2 від 2.09.1948). Фігурант АС «Гірські», «Змовники», «Підпільники». окружной проводник Коломийско-Буковинского округа, фамилии и откуда родом не знаю, лет 25, среднего роста, плотного телосложения, шатен, лицо полное, одет в немецком мундире, часто его видел в Жабьевском районе.

2. «БОРИС»Легкий Григорій Йосипович. заместитель «СТАЛЯ», или оргреферент Коломийско-Буковинского окружного провода ОУН, имеет 26 лет, родом из Обертынского района, фамилии не знаю, среднего роста, блондин, видел его в последнее время в с. Космач 16 апреля 1945 г.

3. «ДИК»Валько Дмитро Онуфрійович («Забіяка», «Дик»; 1909, с. Ямниця Тисменицького р-ну Івано-Франківської обл. - 19.02.1946, біля с. Перерив Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.). Освіта середня. Перебував за кордоном (1939 - 1941). Служив у німецькій поліції. Керівник боївки СБ Коломийського окружного проводу ОУН (1944). Охоронець В. »Лівого-Йордана». Заступник референта СБ Коломийського окружного проводу ОУН (не пізніше 08.1945 - 02.1946). Можливо, це «Гарт». Фігурант АС «Гірські», «Карпати». руководитель «СБ» окружного провода ОУН, имеет 37 лет, высокий, блондин, плотного телосложения, откуда родом и как его фамилия не знаю. «ДИК» на Коломийщине проводником «СБ» окружного провода стал в феврале 1945 г., до этого окружным проводником «СБ» был «КЛИМ», последний переведен для работы в область.

«ДИК» имеет свою боевку до 15 вооруженных человек и в составе боевки от каждого повита имеет по одному представителю для связи с повитовыми проводниками «СБ».

Никого больше из состава Коломийского-Буковинского окружного провода ОУН не знаю.

ВОПРОС: Сколько повитов входит в состав Коломийско-Буковинского округа и назовите кого Вы знаете из руководителей повитовых проводов?

ОТВЕТ: В состав Коломийско-Буковинского провода ОУН входит 7 повитов - четыре повита Коломийщины и три повита Буковины. На Коломийщине имеются повиты Коломийский, Снятин- ский, Косовский и Городенковский. На Буковине - Черновицкий, Вижницкий, Стороженецкий.

Из повитовых руководителей ОУН Буковины никого не знаю, а на Коломийщине повитовыми проводниками работают:

1. «ВИКТОР» проводник Коломийского повитового провода ОУН, его заместитель, или оргреферент - МИКИТЮК Зиновий, родом из Коломии, псевдоним последнего не знаю.

2. «КУРЯВА» проводник Снятинского повитового провода ОУН, его заместитель «ЧАЙКА» ЧАЙЧЕНКО.

3. «ГОНТА»Федюк Василь Юрійович («Гонта», «Євшан», «Курява»; 01.07.1918, с. Кийданці Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. - 12.2006, м. Коломия Івано-Франківської обл.). Організаційний референт Коломийського повітового проводу ОУН (осінь 1941 - 09.1942). Провідник Косівського повітового проводу ОУН (09.1942 - осінь 1944). Повітовий, відтак надрайонний Городенки (осінь 1944 - 05.1945). Провідник Городенківського надрайонного проводу ОУН (осінь 1944 - 05.1945). Заарештований 30.05.1945. проводник Косовского повитового провода ОУН.

4. «ТРИСКА» проводник Городенковского повитового провода ОУН.

Никого больше из состава руководства повитовых проводников ОУН Коломийщины не знаю.ВОПРОС: Кого Вы знаете из состава руководства Краевого провода ОУН и Краевого штаба УПА. Видели ли Вы за время пребывания в УПА кого либо из руководителей Центрального провода ОУН?

ОТВЕТ: Из состава руководства краевого провода ОУН и штаба УПА я никого не знаю. Когда я был начальником старшинской школы, то к нам в с. Брустура, вместе с «БОРИСОМ» приходил один представитель краевого провода, но я о нем ничего сообщить не могу, так как его я видел один раз лишь.

Приметы: Низкого роста, блондин, лет 40 - 45, полный, одет в штатском платье.

Будучи в с. Космач второй раз по указаниям «БОРИСА», ходил на встречу члена краевого провода для сопровождения его в расположения школы. О нем также ничего существенного показать не могу.

Приметы: Среднего роста, брюнет, худощавый, щуплый, одет в штатской одежде.

Из состава руководства центрального провода ОУН за время своего пребывания в УПА никого не видел.

К этому хочу дополнить. В ноябре 1944 г. разговаривая один раз с «БОРИСОМ», последний мне сообщил, что немцы освободили из под ареста БАНДЕРУ Степана и МЕЛЬНИКА Андрея. Тогда же он мне говорил, что бандеровцы объединились с мельниковцами и, что, якобы, МЕЛЬНИК назначен заместителем БАНДЕРЫ. МЕЛЬНИК и генерал КАПУСТЯНСКИЙ находится, якобы, в районе г. Холм Любинского воеводства (Польща). В подтверждение правдоподобности своих сведений «БОРИС» сослался на сообщение, которое они, якобы, получили по этому вопросу с центра. Насколько это правдоподобно утверждать не могу.

ВОПРОС: Много ли имеется восточников в составе банд УПА группы «Гуцульщина»?

ОТВЕТ: В бандах УПА много восточников было тогда, когда еще стоял в Карпатах фронт. Особенно много было власовцев. Венгры совместно с УПА порядочное количество восточников с диверсионно-разведывательными заданиями перебросили через линию фронта на Советскую сторону. Перебрасывали одиночками и группами

Много также групп мадьяры вглубь СССР забросили самолетами. Несколько таких групп было выброшено на Киевщину и Полтавщину. Конкретно кого либо из них я не могу назвать, потому, что в этот период в УПА я был новый человек и никого из них не знаю. Сейчас восточников в составе банд УПА имеется очень мало.

Протокол с моих слов записан правильно, мною прочитан в чем и расписываюсь.

ОПРОСИЛ: НАЧАЛЬНИК ОТДЕЛЕНИЯ № ОТДЕЛА УНКГБ КАПИТАН ГОСБЕЗОПАСНОСТИ (ФОРМАНЧУК)

ГДА СБУ. - Ф. 65. - Спр. С-13422. - Т. 2. - Арк. 211-219.

Список використаних джерел і літератури

АУСБУ ІФО - Архів управління Служби безпеки України у Івано-Франківській області.

АУСБУ ЧО - Архів управління Служби безпеки України у Чернівецькій області.

ГДА СБУ - Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Ільницький, 2016 - Ільницький В. До питання функціонування відділів УПА на Чернівеччині (1944 - 1945) // Східноєвропейський історичний вісник / [головний редактор В. Ільницький]. Дрогобич, Посвіт, 2016. Вип. 1. С. 60-68.

Кентій, 1999 - Кентій А. Нарис боротьби ОУН-УПА в Україні (1946 - 1956 рр.). Київ, Інститут історії України НАН України, 1999. 111 с.

Киричук, 2003 - Киричук Ю. Український національний рух 40-50-х років XX століття: ідеологія та практика. Львів: Добра справа, 2003. 464 с.

Когут, 1999 - Когут М. Повстанська доля Байрака. Дрогобич, Відродження, 1999. 48 с.

Літопис УПА, 1978 - Літопис Української Повстанської Армії / відп. ред. Є. Штендера, співред. П. По- тічний. Торонто, Літопис УПА, 1978. Т 3: Чорний ліс: видання команди Станиславівського тактичного відтинка УПА 1947 - 1948 роки. Передрук підпільного журналу УПА (1947 - 1948). Кн. 1. 272 с.

Літопис УПА, 1987 - Літопис Української Повстанської Армії / відп.ред. Є. Штендера, співред. П. Й. По- тічний. Торонто: Літопис УПА, 1987. Т 15: Спогади командира відділу особливого призначення «УПА - Схід». 270 с.

Літопис УПА, 1990 - Літопис Української Повстанської Армії / упоряд. Петро Содоль. Торонто, Літопис УПА, 1990. Т 18: Група УПА «Говерля». Документи, звіти та офіційні публікації: Кн. 1. 328 с.

Літопис УПА, 1992 - Літопис Української Повстанської Армії / упоряд. Петро Содоль. Торонто, Львів, Літопис УПА, 1992. Т. 19: Група УПА «Говерля». Спомини, статті та видання історично-мемуарного характеру: Кн. 2. 360 с.

Літопис УПА, 2007 - Літопис Української Повстанської Армії. Нова серія / упоряд. Олександр Іщук, Сергій Кокін. Київ, Торонто, 2007. Т 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА (1944 - 1945). 912 с.

Літопис УПА, 2012 - Літопис Української Повстанської Армії. Нова серія / упоряд. Дмитро Про- даник. Київ, Торонто, Літопис УПА, 2012. Т 19: Підпілля ОУН на Буковині: Документи і матеріали. 1943 - 1951. 840 с.

Патриляк, 2004a - Патриляк І. «Щоденний хліб» курсантів УПА: житлове, матеріально-технічне, продо- вольчета медичне забезпечення старшинських та підстаршинських шкіл УПА (1943 - 1944) // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. Львів: Коло, 2004. Збірник 3: До 75-ліття Організації Українських Націоналістів. С. 246-259.

Патриляк, 2004b - Патриляк І. Старшинські й підстаршинські школи УПА в 1943 - 1944 рр. // Визвольний шлях. 2004. Кн. 4 (673). С. 92-106.

Ремесло повстанця, 2007 - Ремесло повстанця. Збірник праць підполковника УПА Степана Фрасуля- ка-«Хмеля» / ред. і упоряд. Р. Забілий. Львів, Центр досліджень визвольного руху, 2007. 424 с.

Русначенко, 2002 - Русначенко А. Народ збурений: Національно-визвольний рух в Україні й національні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940 - 50-х роках. Київ: Університетське видавництво «Пульсари», 2002. - 519 с.

Содоль, 1995 - Содоль П. Українська Повстанча армія 1943 - 1949. Довідник другий. Нью-Йорк, 1995. 295 с.

Федорівський, 1962 - Федорівський С. Нотатки повстанця. Нью-Йорк: Прометей, 1962. 207 с.

Чижевський, 1948 - Чижевський В. Організація військової праці ОУН. [б. м.; б. в.], 1948. - 132 с.

Размещено на Allbest.ru