Поселення заключного етапу доби бронзи в басейні нижньої течії Сіверького Донця та на Донецькому кряжі: археологічна карта регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поселення заключного етапу доби бронзи в басейні нижньої течії Сіверького Донця та на Донецькому кряжі: археологічна карта регіону

В основу картографування поселень заключного періоду доби бронзи в басейні нижньої течії Сіверського Донця та на Донецькому кряжі покладено дві групи джерел. До першої групи належать пам'ятки, досліджувані в ході розкопок. Інформація щодо їх локалізації міститься в публікаціях або наукових звітах. До другої групи джерел належать поселення, відомі за результатами розвідок. Друга група більша за кількістю. На сьогоднішній день відомо близько 800 пам'яток, інформація про які обмежується лише зборами матеріалу на поверхні. Частка поселень, досліджуваних за допомогою розкопок складає близько 6 % від загальної кількості (Бровендер 2000, с. 319, табл. 2.2, 2.3). Завдяки широті географічного обсягу отримані дані надають можливість для їх просторового аналізу.

Більшість цих поселень розташовані в межах сучасної Луганської області. Згідно існуючого географічного районування ділянка до впадіння р. Деркул належить ще до басейну середньої течії Сіверського Донця. Приблизно від впадіння р. Оскіл розташована найширша частина річкової долини, яка характеризується численними заплавами. Нижня течія починається від впадіння р. Деркул: Сіверський Донець повертає на південь та оминає східну частину Донецького кряжу (Смалій 2016, с. 215). Північна межа досліджуваного регіону проходить по верхівках рік Красна, Борова, Айдар та Деркул. Південна межа позначається південними схилами Донецького кряжу, річки з яких належать вже до басейну Азовського моря. Таким чином, картографовані поселення знаходяться на межі нижньої та середньої течії Сіверського Донця і охоплюють більшу частину Донецького кряжу.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Значна частина знахідок із розвідок зберігається в фондах археолого-етнографічного музею Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. Розвідки здійснювались К. І. Красильніковим протягом 1980-х рр. з метою створення зводу пам'яток археології Луганської області. На превеликий жаль видання зводу так і не було здійснене. Інформація щодо цих пам'яток знаходиться в картотеці археологічної лабораторії, а знахідки зберігаються в фондах археологічного музею Луганського національного університету (далі ЛНУ) Автор вдячний К. І. Красильнікову за можливість використання матеріалів.. Локалізацію більшості поселень на місцевості визначено завдяки опису в польових щоденниках К. І. Красильнікова та докладним описам на бірках, які супроводжують матеріали в фондах музею. Зазвичай поселення прив'язані до населеного пункту з додаванням певної інформації -- відстані від умовного орієнтиру (краю села, школи та ін.), вказаного берегу ріки, топографічних умов розташування пам'ятки, її площі та стану збереженості.

Рис. 1. Поселення другого етапу бережнівсько-маївської зрубної культури (БМЗК) басейну Сіверського Донця та Донецького кряжу: 1 -- Іллічівка; 2 -- Клинове; 3 -- Піліпчатине; 4 -- Давидо-Микільське; 5 -- Зимогір'я; 6 -- Обозне IV; 7 -- Катеринівка I; 8 -- Катеринівка II; 9 -- Денежнікове II; 10 -- Мостки Vа; 11 -- Нова Астрахань; 12 -- хутір Шевченко 1б; 13 -- Литвинівка II; 14 -- Осаулівка IV; 15 -- Золоте II; 16 -- Зоріковка Пб; 17 -- Бугаївка I; 18 -- Проказине III; 19 -- Михайлівка I; 20 -- Осінове Друге V6; 21 -- Рогове VII; 22 -- Новопсков 1; 23 -- Сабівка II; 24 --Миколаївка; 25 -- Білокуракіне III; 26 -- Передільське Ша; 27 -- Колесніковка Ша; 28 -- Войтове VII; 29 -- Лопаскіне IX; 30 -- Новомикільське I; 31 -- Трьохізбенка I; 32 -- Лопаскіне XII; 33 -- Проказине II; 34 -- Новотошківське; 35 -- Сватове II; 36 -- Середньотепле I; 37 -- Невське II; 38 -- Черемшина; 39 -- Великоцьк I; 40 -- Д'якове V; 41 -- Д'якове I; 42 -- Туба II; 43 -- Борькін Струмок; 44 -- Усове Озеро; 45 -- Лиман; 46 -- Жовте; 47 -- Провалля -- Грушова Балка

Рис. 2. Кераміка другого етапу бережнівсько-маївської зрубної культури (БМЗК) з поселень лівобережжя Сіверського Донця та долини р. Айдар: 1 -- Лопаскіне XII; 2 -- Лопаскіне IX; 3 -- Осінове Друге V6; 4--6 -- Новопсков I; 7 -- Рогове VII; 8 -- Денежнікове II; 9, 12 -- Михайлівка I; 10 -- Проказине II; 11 -- Передільське Ша

Як показала вибіркова перевірка, в більшості випадків цих даних вистачає, щоб знайти поселення на місцевості. Так, протягом 2006--2013 рр. співробітниками Східноукраїнської філії ІА НАНУ повторно обстежувались поселення біля сс. Обозне, Лопаскіне, Жовте, Сабівка, Райгородка, Трьохізбенка, Миколаївка, Проказіне, Першозвановка, Нова Кондрашевська, Станиця Луганська, Мечетне, Паліївка та інші. Інколи поселення прив'язані до населених пунктів, які вже не існують. Наприклад, поселення Мечетне I прив'язане до с. Іванівка, якого вже немає на сучасних картах. В деяких випадках поселення взагалі не були знайдені. Наприклад, поселення біля сіл Волнухіне та Макарове скоріш за все знищені у наслідок антропогенної діяльності. Таким чином, публікація матеріалів з розвідок поселень переслідує мету збереження інформації стосовно їх географічного розташування та культурно-хронологічної належності.

Вперше картографування поселень доби пізньої бронзи Сіверсько-Донеччини було здійснене Ю.М. Бровендером, який розділив їх за хронологічним принципом (Бровендер 1996, с. 56--60). Згідно концепції В.В. Отрощенка про існування двох ліній культур в рамках зрубної культурно-історичної спільності (далі ЗКЮ), Ю. М. Бровендер склав карти поселень першого та другого періодів покровської зрубної культури (далі ПЗК) та бережнівсько-маївської зрубної культури (далі БМЗК).

Рис. 3. Кераміка другого етапу бережнівсько-маївської зрубної культури (БМЗК) з поселень лівобережжя Сіверського Донця: 1 -- Сватове II; 2 -- Мостки Vа; 3 -- Нова Астрахань; 4 -- Новомикільське I; 5 -- Білокуракине III; 6 -- Зориківка Пб; 7 -- Литвинівка II; 8, 9 -- Колесниківка Ша; 10 -- Войтове VII

Окремо складено карту для поселень степанівського типу, які, за Ю. М. Бровендером, відносяться до першого етапу БМЗК та розповсюджені переважно на Донецькому кряжі (Бровендер 2000, с. 475-- 477, рис. 5.1--5.3). До першого періоду ЗКЮ віднесені 58 поселень, до другого -- 647, до третього -- 44 поселення (Бровендер 2000, с. 319, табл. 2.1).

У відповідності до поставленого завдання з більш ніж 800 пам'яток доби бронзи були відібрані поселення двох хронологічних горизонтів: другого періоду БМЗК (далі -- БМЗК 2) та постзрубного часу. Попередні результати картографування поселень фіналу доби бронзи були опубліковані раніше (Пробийголова, Кра- сильніков 2010, с. 20--1; 2013, с. 219--232).

Для подальшого аналізу задіяні і матеріали з фондів музею ЛНУ, і матеріали пам'яток, досліджуваних розкопками. Загальна кількість поселень другого етапу БМЗК складає 47 пунктів, що збігається з даними Ю. М. Бро- вендера (Бровендер 2000, с. 319, табл. 2.1). Кількість поселень фіналу доби бронзи складає 72 пам'ятки, з них 46 відомі за розвідками, на 26 проводились різні за обсягом розкопки.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Картографування поселень БМЗК 2 показало їх відносно рівномірне розповсюдження по всій території нижньої течії Сіверського Донця та Донецького Кряжу (рис. 1). Найбільша кількість поселень розташована вздовж лівого берега Сіверського Донця (10 поселень) та Айдару (9 поселень). На Лівобережжі Сіверського Донця горизонти БМЗК 2 простежені на поселеннях Усове Озеро, Іллічівка, Борькін Струмок (Березанська 1990; Шаповалов 1976, с. 150-- 172; Иваницкий 2010, с. 200--212). Далі, нижче за течією, відомо такі пункти, як Туба II, Трьохізбенка I, Лопаскіне IX, Лопаскіне XII (рис. 2: 1, 2). Значна кількість поселень локалізується вздовж р. Айдар: Рогове VII (рис. 2: 7), Осінове Друге V6 (рис. 2: 3), Новопсков I (рис. 2: 4--6), Лиман, Проказине Па (рис. 2: 10), Прока- зине III, Передільське ІІІа (рис. 2: 11). Кількісно поступаються поселення, виявлені по берегах Жеребця, Красної, Борової, Євсуга, Теплої та Деркула: Невське II, Сватове II (рис. 3: 1), Мостки Vа (рис. 3: 2), х. Шевченко I6, Нова Астрахань (рис. 3: 3), Войтове VII (рис. 3: 10), Се- редньотепле, Литвинівка II (рис. 3: 7), Зоріков- ка Пб (рис. 3: 6), Новомикільське I (рис. 3: 4), Великоцьк I, Колесніковка Ша (рис. 3: 8, 9).

На Правобережжі обжитою виявилась долина р. Лугань: Золоте II (рис. 4: 4), Новотошківське (рис. 4: 6--8), Зимогір'я (Пробийголова 2013, с. 118--124), Сабівка II, Катеринівка I та Ка- теринівка II (Теліженко, Пробийголова 2009, с. 103--136).

Рис. 4. Кераміка другого етапу бережнівсько-маївської зрубної культури (БМЗК) з поселень правобережжя Сіверського Донця та Донецького кряжу: 1, 2 -- Обозне IV (Весела Гора); 3 -- Бугаївка I; 4 -- Золоте II; 5 -- Осавулівка IV; 6--8 -- Новотошківка

Частина поселень розташована безпосередньо на правому березі Сіверського Донця: Обозне IV -- Весела Гора (рис. 4: 1), Давидо-Микільське (Пробейголова, Красильников 2015, с. 74--86), Миколаївка. Декілька поселень виявлено на Донецькому кряжі. По- перше, це поселення в зоні Бахмутських міднорудних копалень: Клинове та Піліпчатине, серед матеріалів яких можна виділити групу кераміки, яка відповідає ознакам посуду БМЗК 2 (Татаринов 1977, с. 200). По-друге, це група поселень в глибинних районах Донецького кряжу: Бугаївка (рис. 4: 3), Осаулівка IV (рис. 4: 5), Д'якове I та Д'якове V, Черемшина, Провалля -- Грушова балка.

При порівнянні кількості поселень на Правобережжі та Лівобережжі Сіверського Донця, останні переважають. Так, на лівому березі Сіверського Донця та вздовж його лівих приток зосереджено 31 поселення, що складає 66 % від загальної кількості. На Правобережжі розташовано 16 поселень (34 %), із них 10 -- на Донецькому кряжі, інші -- вздовж Сіверсько- го Донця та Лугані. В обох частинах регіону зустрічаються поселення як вздовж крупних річкових артерій, так і в верхів'ях балок. Тобто, якоїсь залежності від крупних водоймищ не простежується.

Система розташування поселень фіналу доби бронзи в межах досліджуваного регіону відрізняється від попередньої доби (рис. 5). За складом керамічних комплексів виділяються поселення з постзрубною (пост-БМЗК) Термін пост-БМЗК використав В. Б. Панковський (Панковський 2012, с. 10). керамікою та поселення з бондарихинською керамікою. Крім того, відомі поселення змішаного типу, на яких зустрічається постзрубна та бондари-перський

Поселення

* з бондарихинською керамікою О з посгзрубною керамікою ® змішаного типухинська кераміка, посуд синкретичного типу, який поєднує бондарихинські та постзрубні риси.

Рис. 5. Поселення фіналу доби бронзи басейну Сіверського Донця та Донецького кряжу: з бондарихинською керамікою та змішаного типу: 1 -- Діброва; 2 -- Іллічівка; 3 -- Глибоке Озеро II; 4 -- Лиманське Озеро; 5 -- Усове Озеро; 6 -- Борькін Струмок; 7 -- Клешня Перша I; 8 -- Чернікове Озеро; 9 -- оз. Перерва; 10 -- Зелена Горниця IV; 11 -- Заозерне III; 12 -- Кругле II; 13 -- Стара Краснянка II; 14 -- Варварівка II; 15 -- Сіротине II; 16 -- Капітанове; 17 -- Оріхово-Донецьке IV; 18 -- Лопаскіне VIII; 19 -- Лопаскіне VI; 20 -- Магістральне; 21 -- Нова Кондрашевська; 22 -- Кібікінський Колодязь; 23 -- Закатне I; 24 -- Давидо-Микільське; 25 -- Зелена Гора II; 26 -- Піщане; 27 -- Кремінна; 28 -- Мостки III; 29 -- Боровеньки I; 30 -- Боровеньки IV; 31 -- Трембічеве II; 32 -- Курячівка IV6; 33 -- Осінове Друге IV; 34 -- Іково; 35 -- Іково Ша; 36 -- Лиман; 37 -- Байдівка Ша; 38 -- Бахмутівка ГУа; 39 -- Юганівка; 40 -- Розівка VI; 41 -- Подкуйчанськ Па; 42 -- Полтава III; 43 -- Верхня Дуванка III; 44 -- Білокуракіне I; 45 -- Риб'янцеве V; 46 -- Курячівка II; з постзрубною керамікою: 1 -- Волнухіне; 2 -- Сабівка; 3 -- Зимогор'я, 4 -- Обозне IV; 5 -- Картамиш (Червоне Озеро III); 6 -- Давидо-Микільське VI; 7 -- Капітанове II; 8 -- Кругле I; 9 -- Мостки VIII; 10 -- Стрільцовка III; 11 -- Денежнікове IV; 12 -- Донецьке-Олексіївка I; 13 -- Нижній Мінченок III; 14 -- Голубовський Ша; 15 -- Суходіл I; 16 -- Санжарівка I; 17 -- Фащівка; 18 -- Друге Підгірне; 19 -- Дар'ївка II; 20 -- Бірюкове IV; 21 -- Барикіне V; 22 -- Новоборова I; 23 -- Рогове I; 24 -- Мечетне I; 25 -- Заозерне III; 26 -- Жовте

Рис. 7. Знахідки фіналу доби бронзи з поселень в долині р. Лугань: 1--3 -- Сабівка; 4 -- Голубовський ^а; 5 -- Суходіл I; 6, 7 -- Зимогір'я

Поселення з постзрубною керамікою рівномірно розповсюджені по всій території Сі- версько-Донеччини та в загальних рисах співпадають з територією попередньої БМЗК 2. В той же час бондарихинська кераміка присутня лише на Лівобережних поселеннях, а на Правобережжі та на Донецькому кряжі, за деякими винятками, вона не відома. Кількість поселень, на яких зустрінута бондарихинська кераміка, складає 41 пункт, із них на 12 проведено розкопки, 29 відомі за даними розвідок. До поселень зі змішаними, постзрубно-бондарихинськими керамічними комплексами, віднесено шість пам'яток, на всіх із них проводились розкопки.

Поселень виключно з постзрубною керамікою нараховане 26 пунктів, на восьми з них проводились розкопки.

Найбільша концентрація поселень з бонда- рихинською керамікою відмічається вздовж лівого берега Сіверського Донця в межиріччі річок Оскіл, Жеребець та Красна. Саме тут починається найширша ділянка долини Сі- верського Донця з численними заплавами та дюнними останцями (Смалій 2016, с. 215). Щільність поселень в цьому мікрорегіоні достатньо висока, інколи вони розташовані на відстані кількох кілометрів одне від одного: Лиманське Озеро (Татаринов 1980, с. 280-- 283), оз. Клєшня I, Чернікове Озеро (Супрун 1999, с. 70--76), Борькин Струмок (Иваницкий 2010, с. 200--212) та ін. Нижче за течією Сіверського Донця відомі поселення Оріхово- Донецьке IV (Горбов, Усачук, 2001, с. 15--45), Капітанове (Березанская 1982, с. 71), Магістральне (смт Петрівка), Кібікінський колодязь (смт Станично-Луганське) (Локтюшев 2009a, с. 402--416; 2009b, с. 106--112), Закатне I (Гудименко 2004, с. 96--102). Розвідками виявлено ще кілька поселень з бондарихинською керамікою: Лопаскіне V, Лопаскіне VIII, Сіро- тине, Нова Кондрашевська, Стара Краснянка. Таким чином, бондарихинська кераміка знайдена на 14 поселеннях, розташованих вздовж заплавних озер лівого берега Сіверського Донця. Зазвичай, більшість з них розташована на піщаних дюнах, рідше вони займають надзаплавні тераси.

Рис. 8. Знахідки фіналу доби бронзи з поселень вздовж правого берега р. Сіверський Донець: 1, 2 -- Давидо- Микільське; 3 -- Друге Підгірне II; 4 -- Жовте (правий берег); 5 -- Давидо-Микільське VI6; 6 -- Обозне IV (Весела Гора)

Схожа ситуація простежується вздовж лівих приток Сіверського Донця, які також відзначаються широкими річковими долинами. В найбільшій кількості бондарихинська кераміка зустрінута на поселеннях в долині р. Айдар: Лиман (Бровендер 1993, с. 148--174), Байдівка, Бахмутівка ГУа, Іково Ша, Осінове Друге IV, Риб'янцеве I--V, Трембічеве II, Курячівка IV6, Білокуракіне. Крім того, бондарихинська кераміка знайдена на поселеннях вздовж р. Красна та Жеребець: Зелена Гора II, Розівка V, Подкуйчанськ Па, Кремінна, Піщане, Полтава III.

До поселень зі змішаним складом керамічного комплексу віднесено шість пам'яток: Усове Озеро (Березанская 2001, с. 11--15), Ил- лічівка (Шаповалов 1976, с. 190--172), Глибоке Озеро II, Діброва (Гершкович 1998, с. 61--92), Заозерне (Стадник 2011, с. 267--271), Давидо- Микільске. Вони розташовані на Лівобережжі Сіверського Донця, тобто в ареалі розповсюдження бондарихинської кераміки. На Дави- до-Микільському поселенні кераміка бонда- рихинської культури локалізується у вигляді компактного скупчення на східній окраїні, в той час, як посуд постзрубного типу зустрічається по всій площі пам'ятки.

Нараховується 26 поселень без присутності кераміки бондарихинської культури, рівномірно розташованих і на лівому, і на правому берегах Сіверського Донця. Відомі вони й на Донецькому кряжі. До лівобережних пам'яток відносяться поселення Капітанове II (Пряхин, Отрощенко, Беседин, Бровендер 2000, с. 11), Кругле I (рис. 6: 4), Мостки, Стрільцівка III (рис. 6: 5), Денежнікове IV (рис. 6: 6), Донець- ке-Олексіївка I (рис. 6: 2), Нижній Мінченок III (рис. 6: 1), Рогове I (рис. 6: 8), Новоборова I (рис. 6: 7), Барикіне V (рис. 6: 9).

Рис. 9. Знахідки фіналу доби бронзи з поселень Донецького кряжу: 1--3 -- Мечетне I; 4 -- Фащівка V; 5 -- Дар'ївка II; 6 -- Бірюкове IV; 7 -- Санжарівка I; 8 -- Волнухіне

Правобережні поселення концентруються в долині р. Лугань: Голубовський IV (рис. 7: 4), Зимогір'я (рис. 7: 6, 7), Суходіл I (рис. 7: 5), Сабівка (рис. 7: 1--3). Декілька поселень виявлено безпосередньо по берегах Сіверського Донця: Жовте (рис. 8: 4), Обозне IV -- Весела Гора (рис. 8: 6), Давидо-Микільске (рис. 8: 1, 2) та Давидо-Микільске VI6 (рис. 8: 5), Друге Підгірне II (рис. 8: 3). Постзрубна кераміка виявлена й на Донецькому кряжі. В першу чергу необхідно згадати знахідки постзруб- ної кераміки в культурному шарі поселення Червоне Озеро III Картамиського комплексу (Бровендер 2010, с. 15). За результатами розвідок аналогічні знахідки походять з місцезнаходжень Санжарівка I (рис. 9: 7), Фащівка V (рис. 9: 4), Дар'ївка II (рис. 9: 5), Бірюкове IV (рис. 9: 6), Волнухіне (рис. 9: 8). Знахідки фіналу доби бронзи досліджені в культурному шарі та об'єктах на поселенні в урочищі Мечетному I (рис. 9: 1, 2). На деяких правобережних поселення проводились різні за обсягом розкопки: Червоне Озеро III (Бровендер 2010, с. 15),

Обозне IV -- Весела Гора, Фащівка (Колода, Корохина, Панковский та ін. 2016, с. 100--111), Зимогір'я, Давидо-Микільське, Мечетне I (Пробийголова 2013, с. 118--124; 2014, с. 319--326; Пробейголова, Красильников 2015, с. 75--87). Досліджувані розкопками вісім поселень з пос- тзрубною керамікою складають 28 %, шість із них розташовані на Правобережжі та на Донецькому кряжі.

Стосовно локалізації пам'яток трьох груп в межах басейну Сіверського Донця можна відмітити таке. Співпадають ареали розташування поселень з бондарихинською або зі змішаною постзрубно-бондарихинською керамікою в долині лівого берега Сіверського Донця з його лівобережними притоками. Помітна тенденція поступового зменшення їх кількості у напрямку пониззя Сіверського Донця. Південніше Сіверського Донця, в басейні лугані та на Донецькому кряжі, бондарихинська кераміка поки що не виявлена. Лише окремі пам'ятки (Закатне, Давидо-Микільське) свідчать про те, що носії бондрихинської культури практично впритул підійшли до північно-східних відрогів Донецького кряжу.

Поселення з постзрубною керамікою рівномірно розповсюджені по всій території Сі- версько-Донеччини та повторюють характер розташування поселень БМЗК 2. Вони відомі і на Лівобережжі, і на Правобережжі, де їхня кількість майже однакова: 10 пам'яток на лівому та 14 на правому берегах та на Донецькому кряжі. За своєю кількістю поселення з пост- зрубною керамікою майже вдвічі поступаються поселенням з бондарихинською керамікою. Проте, різниця скоріше носить джерелознавчий характер -- поселення з бондарихинською керамікою виразно відрізняються від інших поселень доби пізньої бронзи, тому їх легше ідентифікувати. Різниця між поселеннями БМЗК 2 та постзрубними не настільки очевидна, тому їх виокремлення відбувається повільніше. Особливо це стосується підйомного матеріалу з розвідок.

ВИСНОВКИ

Поселення періоду БМЗК 2 рівномірно розповсюджені по всій території нижньої течії Сіверського Донця та Донецького кряжу, розташовані вони і вздовж крупних водних артерій, і в верхів'ях балок, в тому числі в глибинних районах Донецького кряжу. Схожу тенденцію демонструють постзрубні поселення (пост- БМЗК) горизонту фіналу доби бронзи, які зустрічаються і на лівобережжі, і на Правобережжі Сіверського Донця включно з територією Донецького кряжу (Фащівка, Мечетне I).

Таким чином, результати картографування не підтверджують тезу про поступове запустіння Донецького кряжу наприкінці доби бронзи (Бровендер 2010, с. 15; Отрощенко 2011, с. 122--134). Навпаки, отримані дані свідчать, що ця територія залишалась залюдненою починаючі з БМЗК 1 (Бровендер 2000, с. 475-- 477, рис. 5.1--5.3) до фіналу доби бронзи включно.

Інші результати дає картографування поселень з бондарихинською керамікою та змішаних постзрубно-бондарихинських пам'яток фіналу доби бронзи. Стало очевидно, що пам'ятки, на яких присутня бондарихинська кераміка, розташовані лише на лівобережжі Сіверського Донця й практично не відомі на Правобережжі та на Донецькому кряжі. Південна межа розповсюдження бондарихинської кераміки, яка входила до складу постзрубних (пост-БМЗК) комплексів, локалізується вздовж лівого берега Сіверського Донця. Давидо-Микільське поселення -- поки що крайня південно-східна пам'ятка з бондарихинською керамікою, розташована в заплаві правого берега р. Сіверський Донець. Далі на південь в басейні р. лугань та на Донецькому кряжі бондарихинська кераміка відсутня.

ЛІТЕРАТУРА

1.Березанская, С. С. 1982. Северная Украина в эпоху бронзы. Киев: Наукова думка.

2.Березанская, С. С. 1990. Усово Озеро. Поселение срубной культуры на Северском Донце. Киев: Наукова думка.

3.Березанская, С.С. 2001. Материалы бондарихин- ской культуры на поселении «Усово Озеро». В: Отрощенко, В.В., Пряхин, А.Д. (ред.).Эпоха бронзы Доно-Донецкого региона.Материалы 5-го Украинско-Российского полевого археологического семинара. Киев, Воронеж: ВГУ, с. 11-15.

4.Бровендер, Ю.М. 1993. Поселение срубной культуры у с. Лиман в Северско-Донецком Левобережье. В: Санжаров, С.Н. (ред.). Древние культуры Подонцовья. Луганск: Облуправление по печати, с. 148-174.

5.Бровендер, Ю.М. 1996. Материалы картографирования бытовых памятников срубной культуры в Среднем Подонцовье. В: Пряхин, А.Д. (ред.). Доно-Донецкий регион в системе древностей эпохи бронзы Восточноевропейской степи и лесостепи. Тезисы докладов и материалы конференции. Воронеж: ВГУ, 1, с. 56-60.

6. Бровендер, Ю.М. 1996. Материалы картографирования бытовых памятников срубной культуры в Среднем Подонцовье. В: Пряхин, А.Д. (ред.). Доно-Донецкий регион в системе древностей эпохи бронзы Восточноевропейской степи и лесостепи. Тезисы докладов и материалы конференции. Воронеж: ВГУ, 1, с. 56-60.

7.Бровендер, Ю.М. 2000. Поселения срубной общности в среднем течении Северского Донца. Дисертация канд. ист. наук. ИА НАНУ.

8.Бровендер, Ю.М. 2010. О времени прекращения функционирования Донецкого горно-металлургического центра эпохи бронзы. Проблеми історії та археології України. Матеріали VII Міжнародної наукової конференції, Харків, 28--29 жовтня 2010, с. 15.

9.Гершкович, Я.П. 1998. Этнокультурные связи в эпоху поздней бронзы в свете хронологического соотношения памятников. Археологический альманах, 7, с. 61-92.

10.Горбов, В.Н., Усачук, А.Н. 2001. Бондарихинское поселение предскифского времени и некоторые аспекты адаптации домостроительства к природным условиям. Донецкий археологический сборник, 9, с. 15-45.

11.Гудименко, И.В. 2004. Итоги археологических исследований поселений Закатное I и Закатное II у станицы Митякинской Тарасовского района Ростовской области в 2003 году. В: Кияшко, В.Я. (ред.). Историко-археологические исследования в Азове и на Нижнем Дону в 2003 г. Азов: Азовский музей-заповедник, с. 96-102.

12.Иваницкий, В.Р. 2010. Предварительные результаты исследования многослойного поселения Борькин Ручей. Матеріали та дослідження з археології Східної України, 10, с. 200-212.

13. Колода, В.В. Корохина, А.В. Панковский, В.Б. Разумов, С.Н. 2016. Материалы энеолита и бронзового века поселения Фащевка (историография, стратиграфия, керамическая коллекция). В: Маріна, З.П. (ред.). Археологія та етнологія Півдня Східної Європи. Дніпро: Ліра, с. 101-114.

14.Локтюшев, С.А. 2009a. Отчет. Научно-исследовательские работы 1933 г. на Луганщине. Краєзнавчі записки, 5: Археологічне надбання С.О. Локтюшева, с. 106-112.

15.Локтюшев, С.A. 2009b. Кибікінська дюнова стація на Луганщині. Краєзнавчі записки, 5: Археологічне надбання С.О. Локтюшева, с. 402-406.

16.Отрощенко, В.В. 2011. До причини та часу припинення розробок міднорудних покладів Донбасу за доби бронзи. В: Бровендер, Ю.М. (ред.). Проблеми гірничої археології. Матеріали VIII міжнародного картамиського польового археологічного семінару. Алчевськ: ДонДТУ, с. 122-134.

17.Панковський, В.Б. 2012. Кістяна і рогова індустрії доби пізньої бронзи в Північному Причорномор'ї. Автореферат дисертації канд. іст. наук. ІА НАНУ.

18.Пробейголова, А.С. 2013. Стратиграфия Зимогорского поселения на р.Лугань. В: Черленок, Е.А. (ред.). Проблемы периодизации и хронологии в археологии эпохи раннего металла Восточной Европы. Санкт-Петербург: Скифия принт, с. 118-124.

19.Пробейголова, А.С. 2014. Поселение заключительного этапа бронзового века урочище Мечетное 1 на Донецком кряже. Верхнедонской археологический сборник, 6, с. 319-326.

20.Пробейголова, А.С. Красильников, К.И. 2010. Поселения бондарихинской культуры в среднем течении Северского Донца по результатам картографирования. Проблеми історії та археології України. Матеріали VII Міжнародної наукової конференції, Харків, 28--29 жовтня 2010, с. 20-21.

21.Пробейголова, А.С. Красильников, К.И. 2013. Некоторые итоги разведок поселений финала бронзового века в среднем течении Северского Донца. Матеріали та дослідження з археології Східної України, 12, с. 219-232.

22.Пробейголова, А.С. Красильников, К.И. 2015. Давыдо-Никольское поселение позднего бронзового века в среднем Подонцовье. Археологические вести, 21, с. 75-87.

23.Пряхин, А.Д. Отрощенко, В.В. Беседин, В.И. Бровендер, Ю.М. 2000. Поселение эпохи бронзы Капитаново II. Воронеж, ВГУ. Археологические памятники донского бассейна, 4.

24.Смалій, О.В. 2016. Стан використання водних ресурсів басейну річки Сіверський Донець. Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 1 (225), с. 214-218.

25.Стадник, А.И. 2011. Слой эпохи поздней бронзы на поселении Заозерное I. Матеріали та дослідження з археології Східної України, 11, с. 262-271.

26.Супрун, А.В. 1999. Новые памятники бондари- хинской культуры в среднем течении Северского Донца. Древности Северского Донца, 3, с. 70-76.

27.Татаринов, С.И. 1977. О горно-металлургическом центре эпохи бронзы в Донбассе. Советская археология, 4, с. 192-207.

28.Татаринов, С.И. 1980. Железоделательный горн бондарихинской культуры. Советская археология, 3, с. 280-283.

29.Теліженко, С.А. Пробийголова, О.С. 2009. Нові пам'ятки епохи мезоліту-середньовіччя на Луганщині. Матеріали та дослідження з археології Східної України, 9, с. 103-136.

20.Шаповалов, Т.А. 1976. Поселение срубной культуры у с. Ильичевка на Северском Донце. В: Березанская, С.С. Отрощенко, В.В. Телегин, Д.Я. (ред.). Энеолит и бронзовый век Украины. Киев: Наукова думка, с. 150-172.

Размещено на Allbest.ru