Охоронні археологічні дослідження на території заповідників (на прикладі Кам’янця-Подільського)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Охоронні археологічні дослідження на території заповідників (на прикладі Кам'янця-Подільського)

І.О. Старенький

Анотація

У статті розповідається про значення охоронних археологічних досліджень на території заповідників. Як приклад наводяться археологічні дослідження на території Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець", їх значення для дослідження історії та історико-культурної спадщини міста, тих тем, які не були зафіксовані в писемних джерелах. археологічний заповідник культурний

Ключові слова: охоронні археологічні дослідження, археологічна експедиція, археологічний матеріал, Кам'янець-Подільський, НіАЗ "Кам'янець".

Важливою складовою пам'яткоохоронної роботи на території міста є археологічні дослідження. Зазвичай вони носять охоронний або рятівний характер. Розглянемо охоронні археологічні дослідження на прикладі Кам'ян- ця-Подільського на території Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець".

Історична частина Кам'янця-Подільського зацікавила дослідників ще у ХІХ ст. Проте довгий час пам'ятки архітектури використовувались виключно з практичною метою, а дослідженню археологічних нашарувань уваги взагалі не приділялось. Дещо покращилася ситуація наприкінці століття. 1890 року в місті на базі Подільського єпархіального історико-статистичного комітету було засновано Давньосховище, до фондів якого потрапляв підйомний археологічний матеріал. Перші невеликі археологічні дослідження на території міста провів у 1901 р. Ю. Сіцінський на вулиці Вірменській. Наприкінці 1920-х - на початку 1930-х рр. невеликі археологічні розвідки проводилися Ю. Сіцінським та О. Неселовським на території Карвасар, Старого замку та поруч з Кушнірською баштою.

На жаль, усі знахідки з цих об'єктів було втрачено у ХХ ст. Далі протягом трьох десятиліть жодних робіт не проводилося. У 1959-1969 рр. досліджувалась територія Старого замку І. Винокуром, Є. Пламеницькою та С. Шкурком. Зазначимо, що на сьогодні у фондах Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника виявлено тільки матеріали з досліджень 1959 року; місце знаходження археологічних знахідок з розкопок 19611969 рр. залишається невідомим.

Важливим кроком для збереження історико-культурної спадщини Кам'янця-Подільського стало створення 18 травня 1977 р. Державного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець". Однак це не пожвавило археологічні дослідження. Переважно земляні роботи проводилися без залучення археологів. Водночас у 1980-х рр. проведено розкопки фундаментів знищених більшовиками у 1930-х рр. Вірменської Миколаївської та Іоанно-Предтеченської церков, а також на площі Польський ринок досліджено залишки будинку давньоруського часу. Розкопками у 1990-х рр. займалася археологічна експедиція під керівництвом Адріана Мандзія. У 2008 та 2010 роках розкопки на Північному бастіоні Старого замку проводила співробітник Інституту археології НАН України Л. Виногродська. У ході досліджень було виявлено матеріали трипільської культури трьох хронологічних періодів: етапу ВІ борисівської групи, ВІ-ВІІ заліщицької групи та гординештського типу фіналу етапу СІІ. Окрім того досліджено потужні нашарування пізнього етапу чорноліської культури, середньовічні нашарування ХІІІ - початку XVI ст. та пізнішого часу [6; 7].

Незважаючи на величезне значення описаних вище археологічних досліджень, на жаль, вони були епізодичними, не мали системності і не було можливості оперативно їх провести під час різних земляних робіт на території заповідника.

Переломним став 2012 р., коли в складі ДП НДЦ "ОАСУ" "Подільська археологія" було створено постійно діючу археологічну експедицію "Кам'янець", співробітниками якої стали В. Мегей та П. Болтанюк, до яких пізніше приєднався автор статті.

Варто зазначити, що починаючи з 2012 р. всі земляні роботи на території НІАЗ "Кам'янець" проводяться за участі археологів, які представлять археологічну експедицію в складі "Охоронної археологічної служби України" Інституту археології НАН України. При прокладанні комунікацій або ж їх ремонту проводиться археологічний нагляд, а за необхідності - розкопки. Особливістю Кам'янця-Подільського є те, що в ході Другої світової війни, у 1941 і особливо у 1944 р., внаслідок авіабомбардувань сильно постраждала історична частина міста. Пошкоджені бомбами будинки, переважно, були розібрані наприкінці 1940-х - на початку 1960-х рр. Тогочасна партійна верхівка міста вирішила, що значно простіше буде розібрати пошкоджені архітектурні пам'ятки, розбити на їх місці парк чи звести нову споруду, ніж реставрувати. У 1990-х розпочалася відбудова втраченої історичної забудови. Але лише з 2012 р. на ділянках, які відводилися під відбудову втраченої історичної забудови, почали проводити повномасштабні охоронні археологічні дослідження.

Вже перший польовий сезон приніс сенсаційні результати. У ході археологічних розкопок на прилеглій з півночі до Вірменського бастіону території було виявлено потужний давньоруський культурний шар кінця ХІІ-ХШ ст. товщиною до 0,5 м. Поряд дослідниками зафіксовано вал та рів цього ж періоду. Поверх давньоруського валу залягав культурний шар XVII ст. потужністю 0,2-0,3 м, що свідчить про повторне використання укріплень в ранньо- модерний час. Якщо раніше вважали, що давньоруський дитинець Кам'янця знаходився на території Старої фортеці, а в сучасному Старому місті був неукріплений посад, то археологічні дослідження 2012 р. порушують це аксіоматичне в літературі твердження і відкривають нові горизонти перед дослідниками історії Кам'янця-Подільського [2, с. 153-154].

Того ж таки 2012 року проведенні розкопки по вул. Францисканська, 10. Дослідження проходили на площі близько 2000 м 2. Вдалося зафіксувати оборонні лінії Середнього та Верхнього ронделів XVIII - початку ХІХ ст., а також фундаменти цейхгаузу. При розкритті його фундаментів вдалося встановити розмір будівлі - 12*27,8 м. Зафіксовано трьохкамерне підвальне приміщення довжиною до 10 м та висотою 2,16 м [1, с. 58-59].

Кілька ділянок на території Кам'янця- Подільського досліджувалось 2013 р. Зокрема, на площі Польський ринок у центральній частині Старого міста виявлено залишки трипільського житла, яке датується петренським локально-хронологічним утворенням етапу СІ. Повністю це житло було досліджено лише 2015 р. співробітником Інститут археології Д. Черноволом.

2014 року на посаду керівника постійно діючої археологічної експедиції "Кам'янець" призначено П. Болтанюка. Польовий сезон 2014 р. розпочався з дослідження ділянки по вул. Францисканська, 10. У ході робіт зафіксовано товщину куртини Верхнього ронделю (2,4-2,5 м) та рівень валгангу, під яким йшов глиняний замок товщиною 0,2-0,3 м. Конструкція основи фундаменту куртини утворювала цілий ряд арок, що опиралися на кам'яні стовпи. Нижче рівня валгангу йшли нашарування XVI-XVIII ст., ще нижче - періоду пізнього Середньовіччя XIV-XVI ст. Зафіксовано також давньоруський культурний шар кінця ХІІ-ХШ ст., а прясло та один уламок горщика можна віднести до ІХ-Х ст. До материкової породи прилягав культурний шар трипільської культури потужністю до 1 м. У його розвитку можна виділити три хронологічні періоди в межах середини V - середини ІІІ тис. до н. е. Серед знахідок зафіксовано керамічний гончарний штамп трипільської культури [3, с. 303].

У липні того ж року дослідження проводилися в центральній частині Старого міста (пл. Польський ринок, 3/1). У ході робіт біля північно-східного кута було закладено траншею 6 * 2 м, а також два шурфи: біля східної стіни кам'яного фундаменту та в південно-західному куті споруди. У траншеї зафіксовано нашарування XIV-XVШ ст., мощення XIV-XVII ст., фрагмент якого було демонтовано і перевезено до відділу археології історичного музею-заповідника, де з ним сьогодні мають змогу ознайомитися відвідувачі. У цій же траншеї виявлено культурний шар трипільської культури потужністю 0,8 м, у межах якого знайдено залишки господарської ями та розвал горщика етапу СІ. У шурфах зафіксовано нашарування пізнього Середньовіччя та трипільської культури [4, с. 67-69]. Також у 2014 р. проведено дослідження на ділянці за адресою пл. Польський ринок 3/9-10.

Польовий сезон 2015 р. розпочався з дослідження ділянки по вул. Зарванській, 7/1. Тут зафіксовано культурні нашарування XVI-ХІХ ст., які сильно зруйновані траншеями радянського періоду. Протягом квітня-травня роботи проходили по вулиці Успенській, 2. Загальна площа траншей становить 50 м 2. Встановлено, що в межах досліджуваної ділянки знаходиться кілька житлових об'єктів ХІХ - першої половини ХХ ст. Зафіксовано нашарування XVII-ХІХ ст., зібрано колекцію керамічних люльок, а також виявлено монетний скарб мідних солідів Яна Казимира [8, с. 117-128].

Пізніше, того ж 2015 року, роботи на ділянці по вул. Зарванській, 7/1 було продовжено. Була зібрана колекція кераміки трипільської культури етапу СІ (петренська група), поодинокі фрагменти давньоруської кераміки другої половини ХІІ - першої половини ХІІІ ст. Водночас у двох місцях були виявлені непорушені нашарування литовського періоду, які можна датувати другою половиною XIV ст. Цінність знахідки полягає в тому, що нашарування давньоруського, золотоординського та литовського часів на території міста майже знищені пізнішими перебудовами, враховуючи, що протягом століть населення тіснилося на скелястому півострові площею 121 га. Численною виявилася група кераміки середини XV-початку XVI ст., представлена фрагментами горщиків овоїдної форми з валикоподібним потовщенням вінець. Численною також є і кераміка XVII-XVШ ст., серед якої окремо виділялися фрагменти турецьких кавових чашечок з напівфаянсу з розписом кобальтовими фарбами другої половини XVII ст. Окрім того частково досліджено другий ярус підземель [9, с. 146-149].

2016 року проводилися дослідження по вул. Троїцькій, 4 А, де виявлено сховок зброї часів Першої світової війни [11, с. 63-65] та величезну кількість археологічного матеріалу другої половини ХІХ - початку ХХ ст., представленого фаянсовими виробами як вітчизняного, так й іноземного виробництва (Богемія, Саксонія, Австро-Угорщина, Англія та ін.), скляними виробами, серед яких виділяються аптечний посуд, пляшки з-під бехерівки (Кар- лові Вари), парфумерні пляшечки зі Швейцарії, керамічні пляшки з-під зельтерівських мінеральних вод (Нассау, Німеччина), пивні пляшки ХІХ ст. та ін. [10, с. 263-270].

На цій же ділянці було закладено розкоп для дослідження гончарного горна середини XV- початку XVI ст. Встановлено, що гончарний горн складався з камери для спалювання дров та камери для обпалу керамічних виробів. З'єднувалися вони між собою вузьким каналом. Розмір камери для спалювання дров становить 2,44 х 1,41 м, а для обпалу кераміки - 2,86 х 1,98 м. Отже, загальна довжина складає 5,3 м. Челюстями горн орієнтований на південь. Горнова яма прорізала бурий дегумусований трипільський шар та врізалася в суглинки. Камера для спалювання дров овальної форми, її дно пропалене на глибину 0,15 м, печина яскраво-червоного кольору, поверхня дна, завдяки попелу та вуглинкам, чорного кольору. Камера для обпалу-краплеподібної форми, вершиною обернена до каналу, максимальне розширення ближче до краю. Дно цієї камери плавно піднімається від каналу до краю, перепад по висоті становить 0,27 м. З внутрішнього боку по периметру камери йде невисоке підвищення шириною 0,3-0,4 м з підмащеною глиною та добре пропаленою поверхнею. Прилягаючий до горна суглинок пропалений до червоного кольору. Нижня частина стінок вирізана з материкової породи, вище використана глина зі значними домішками органіки. Стінки, які місцями збереглися на висоту до 0,4 м, звужуються доверху. З північно-східного та південно-західного боків горна розташовані господарські ями округлої форми, заглиблені в материкову породу на 1,2-1,4 м. Ще одна яма аморфної форми розташована із західного боку теплопристрою і врізана в материкову породу на 1,82,0 м. Всі вони до верху були заповненні фрагментованими керамічними виробами впереміш з чорноземом. На всій площі горна залягав шар фрагментованого керамічного посуду відновлювального випалу (сірого кольору) потужністю до 0,8 м. На основі опрацювання керамічного матеріалу було розроблено єдину поки що класифікацію кераміки означеного періоду для території Наддністрянщини.

Експедиція в складі ДП НДЦ "ОАСУ" "Подільська археологія" припинила свою діяльність у 2016 р. Натомість було створено Кам'янець-Подільську архітектурно-археологічну експедицію в складі НДЦ "ОАСУ" (керівник к. і. н. П. Нечитайло), до складу якої увійшли П. Болтанюк, І. Старенький. У цьому ж році проведені дослідження на ділянці по вул. Францисканській, у ході яких віднайдено фундаменти Турецької башти, що у XVIH ст. використовувалася під комплекс людвисарні; піч-кам'янку початку XVII ст.; ділянку артилерійської батареї св. Яна першої половини XVIII ст.; ділянку міського оборонного муру уздовж каньйону кінця XVII - першої половини XVIII ст. У передматериковому шарі зафіксовано кераміку трипільської культури, давньоруського часу, XIV, XV-XVI ст. [5, с. 157-166]. Далі роботи проводилися в центрі Старого міста на пл. Польський ринок, де вдалося зафіксувати потужні нашарування трипільської культури, XIII-XIV, XV-XVI, XVII-XVIII ст., зібрано значний нумізматичний матеріал (майже 150 монет) XV-ХІХ ст. Виявлено і досліджено залишки житлово-господарських споруд XVII-XVIII ст. з виробничими місцями (ливарня, косторізна справа) та залишки турецької кав'ярні останньої третини XVII ст. зі значною кількістю знахідок: турецької монети (пара, мангір), кавових чашечок, керамічних люльок, ґудзиків, пряжок, вагових гирьок та ін. Наприкінці польового сезону роботи проводилися по вул. П'ятницькій, де вдалося виявити залишки житлової будівлі та археологічні нашарування від трипільської культури до ХХ ст.

Сезон 2017 р. розпочався з археологічного нагляду за земляними роботами по вул. Кузнечній, 12, де були зафіксовані матеріали XV-XVI, XVII-XVII та ХІХ-ХХ ст. Того ж року масштабні археологічні роботи проведені на ділянці по вул. П'ятницькій, в ході яких виявлено залишки трипільського житла етапу СІ (петренської групи), об'єкти золотоординсько-литовського часу. Серед матеріалів виявлено "київське" наслідування дангу хана Джанібека 1352/1353 р., що являється найзахіднішою на сьогодні знахідкою цієї монети, колекцію монет XIV-XVIII ст. Крім того досліджено значну кількість об'єктів XV-XVIII ст., у тому числі комплекс чинбарні.

Отже, саме завдяки діяльності постійно діючої археологічної експедиції в Кам'янці-Подільському, яка переважно проводить охоронні археологічні дослідження, вдалося зафіксувати значну кількість цінних археологічних об'єктів, а знайденими матеріалами поповнити фонди Кам'янець-Подільського державного історичного музею заповідника та Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець".

Посилання

1. Болтанюк П.А. Археологічне дослідження фундаменту цейхгаузу / П.А. Болтанюк, Д.І. Кондратюк // Археологічні студії "Межи- біж". Наук. щорічник 3'2014. - Хмельницький: ІРД, 2014. - С. 54-64.

2. Болтанюк П.А. Історія розвитку Вірменського бастіону / П.А. Болтанюк, А.М. Кулішова, В.П. Мегей // Археологія & фортифікація Середнього Подністров'я: зб. матер. ІІ всеукр. на- ук.-практ. конф. - Кам'янець-Подільський: ПП "Медобори-2006", 2012. - С. 152-157.

3. Болтанюк П.А. Міське укріплення - Верхній (Високий) рондель / П.А. Болтанюк // Археологія & фортифікація Середнього Подністров'я: зб. матер. ІУ всеукр. наук.-практ. конф. - Кам'янець-Подільський: ПП "Медобори-2006", 2014. - С. 300-305.

4. Болтанюк П.А. Попередні результати археологічного дослідження ділянки на Польському ринку, 3/1 у Кам'янці-Подільському / П.А. Болтанюк, Д.І. Кондратюк, І.О. Старенький // Археологічні студії "Межибіж". Наук. щорічник 3'2014. - Хмельницький: ІРД, 2014. - С. 64-73.

5. Нечитайло П.О. Пошуки "Людвисарні" (археолого-архітек- турні дослідження на Францисканській, 10) / П.О. Нечитайло, Д.К. Черновол, І.О. Старенький // Археологія&Фортифікація України: зб. матер. УІміжнар. наук.-практ. конф. - Кам'янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2016. - С. 157-166.

6. Овчинніков Е.В. До питання про фортифікаційні споруди на поселеннях Кукутень-Трипілля / Е.В. Овчинніков, Л.І. Виногрод- ська, П.А. Болтанюк // Археологія&Фортифікація України: зб. матер. ІУвсеукр. наук.-практ. конф. - Кам'янець-Подільський: ПП "Медобори-2006", 2014. - С. 54-61.

7. Овчинніков Е.В. Кераміка Кукутень-Трипілля з території Старого замку (Північний бастіон), м. Камянець-Подільський / Е.В. Овчинніков, Л.І. Виногродська, П.А. Болтанюк // Археологі- я&Фортифікація України: зб. матер. ІІІ всеукр. наук.-практ. конф. - Кам'янець-Подільський: ПП "Медобори-2006", 2013. - С. 10-17.

8. Старенький І.О Археологічні дослідження на ділянці за адресою вулиця Успенська, 2/1-3 в Кам'янці-Подільському: попередні результати / І.О. Старенький // Хмельницькі краєзнавчі студії: наук.- краєзн. зб. - Хмельницький, 2015. - Вип. 6. - С. 117-128.

9. Старенький І.О. Комплекс матеріалів з археологічних досліджень по вулиці Зарванській, 7/1 у Кам'янці-Подільському / І.О. Старенький // Археологія&Фортифікація України: зб. матер. VH всеукр. наук.-практ. конф. - Кам'янець-Подільський: ПП Буй- ницький О.А., 2017. - С. 145-156.

10. Старенький І. О. Побут кам'янчан ІІ половини ХІХ - початку ХХ ст. за даними археологічних досліджень по вулиці Троїцькій, 4а / І.О. Старенький, Я.О. Зайшлюк // Наукові праці Кам'я- нець-Подільського державного історичного музею-заповідника: зб. наук. пр. - Кам'янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2017. - Т. І. - С. 262-281.

11. Старенький І.О. Сховок Першої світової війни з охоронних археологічних досліджень на території Кам'янця-Подільського в 2016 році / І.О. Старенький // Музеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини: актуальні виклики сучасності: матер. міжнар. наук.-практ. конф. - Київ: НАКККіМ, 2016. - С. 63-65.

Размещено на Allbest.ru