Студенти Кам’янець-Подільського педінституту: ідеологічна, фахова і практична підготовка до роботи в школі в завершальний період радянської державності (1961-1991 рр.)

Відгуки шкіл, громадськості та характеристики на студентів з місця роботи свідчили про те, що до самостійної роботи в школі студенти у переважній більшості були підготовлені. Багато характеристик студентів закінчувалися проханням направити конкретних осіб після закінчення вишу на роботу в школи, де вони проходили педпрактику. Ось уривок з відгуку на роботу студентки Л.Ціцій, яка практикувалася у Пижівській 8-річній школі Новоушиць- кого району Хмельницької області: “Теоретичний матеріал знає добре, гарно володіє методикою викладання, точно і сумлінно виконує вказівки дирекції школи. Читає методичну літературу і використовує на уроках, старанно готується до проведення уроків, широко використовує наочність, технічні засоби. Уроки проводить жваво, урізноманітнює методи і форми викладання, активізує клас. Відвідує уроки досвідчених учителів і все краще переймає. Багато працює з учнями в позакласний час, проводить вечори цікавої математики та фізики. Приймає активну участь у суспільно-корисній роботі” [33, спр. 11, арк. 46], [89].

Педагогічну практику підсумовували захист звітної документації і підготовка практикантами реферату на методичну тему з наступним його обговоренням на підсумковій науково-практичній конференції. У рефератах використовували власний досвід роботи у школі, узагальнювали досягнення вчителів, до яких були прикріплені. Конференція закінчувалась виставкою, на яку студенти представляли виготовлені ними в школі наочні прилади, розробки окремих тем і уроків, описи виконаних заходів, щоденники, альбоми, роздавальний дидактичний матеріал, макети об ' ємних посібників [19, арк. 64].

Результативність педагогічної практики на випускних і передвипускних курсах зафіксована в таблиці 3.

Таблиця 3. Інформація про результати педагогічної практики студентів випускних і передвипускних курсів (60-70-ті рр. ХХ ст.)

[10, спр. 244, арк. 48-50; спр. 275, арк. 50, 52-55; спр. 293, арк. 27-28; 25, спр. 11, арк. 43-44; спр. 128, арк. 31-32; 10, спр. 60, арк. 36-37; спр. 270, арк. 74; спр. 356, арк. 104; 27, арк. 44-45, 48-49; 72, арк. 54, 56-57; 35, арк. 31; 30, арк. 36; 29, арк. 67; 11, арк. 63; 19, арк. 64]

*			Кількість студентів, які одержали оцінку
Навчальний р		на передвипускних курсах		на випускних
	Факультет	“відмінно"	“добре"	“задовільно"	“незадовільно"	“відмінно"	“добре"	“задовільно"	“незадовільно"
1960/61	фізико-математичний					64	18	3
	історико-філологічний	-	-	-	-	15	28	7	-
	фізичного виховання	-	-	-	-	34	16	4	-
1962/63	фізико-математичний	37	56	8	-	89	72	11	-
	історико-філологічний	25	16	9	-	67	36	-	-
	фізичного виховання	18	20	3	-	22	19	5	-
	фізико-математичний	45	58	12	-	65	35	12	-
1963/64	історико-філологічний	22	25	1	-	37	11	2	-
	педагогіки і методики початкового навчання	24	22	1	-	37	7	-	-
	фізичного виховання	19	20	5	-	20	17	-	-
	фізико-математичний	50	40	4	-	20	25	1	-
1965/66	історико-філологічний	54	34	3	-	62	24	1	-
	педагогіки і методики початкового навчання	22	17	-	-	29	11	-	-
	фізичного виховання	25	16	1	-	-	-	-	-
	фізико-математичний	93	24	-	-	31	12	-	-
^9/9961-	історико-філологічний	87	50	4	-	73	12	-	-
	педагогіки і методики початкового навчання	12	26	3	-	20	22	1	-
	фізичного виховання	15	36	-	-	21	17	1	-

Значна увага у виші приділялася професійному педагогічному вихованню майбутніх вчителів. Традиційними стали бесіди викладачів кафедри педагогіки і психології зі студентами перших курсів про педагогічну професію, майстерність вчителя, його роль у суспільстві [11, спр. 400, арк. 111]. З метою професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів у групах організовувалися огляди педагогічних журналів “Начальная школа”. “Початкова школа”, “Народное образование”, “Вожатый”, газет “Учительская газета”, “Радянська освіта”, “Комсомольская правда”, “Пионерская правда”, “Юный ленинец”, “Зірка” [91, арк. 152]. Традиційними стали зустрічі старшокурсників з першокурсниками, у ході яких випускники “передавали естафету молодшим” [91]. На всіх факультетах проводилися бесіди про педагогічну етику, педагогічний такт і культуру поведінки майбутніх вчителів, читалися лекції “Педагогічна інтуїція і педагогічний такт учителя” [11, спр. 356, арк. 153].

Організовувалися зустрічі з майстрами педагогічної справи. Для цього на історичному факультеті було створено клуб “Зустрічі з професією” (керівник - старший викладач Б.М.Кушнір). Студенти інституту зустрічалися з вчителями історії Великодеркальської середньої школи (СШ) Шумського р-ну Тернопільської області М.А.Маринюком, вчителькою фізичного виховання Путильської СШ Чернівецької області О.В.Мельник, заслуженим вчителем УРСР, вчителем Заліщицької СШ Тернопільської області О.С.Туром, з учителем історії Мізоцької СШ Здолбунівського р-ну Рівненської області Ю.Ф.Ха- батюком, вчителями української мови і літератури Старокостянтинівської СШ №2 В.І.Ніколайчук, Теофіпольської СШ Г.Л.Осецькою, педагогами середніх шкіл м.Хмельницького Ю.ГШмідтом, Ю.ТКоробком, А.А.Нємцовим, м.Ка- м'янця-Подільського - Є.М.Баценком, З.ГУкупник, В.О.Івашковою, В.Я.Кара- севичем, Л.І.Хімічем, С.М.Ледньовою, М.М.Федоровою, В.І.Козловою, Т.І.Пальцун, О.В.Кукрицькою, П.М.Ногачевською, ГП.Романюк, Н.І.Плеша- ковою, М.Т.Подченюком, Л.А.Орєховою, С.М.Корнійчуком, Т.В.Романюк, М.П.Кіценькою, В.І.Котлярем, Т.Г.Коршун та ін. [11, спр. 270, арк. 105; спр. 356, арк. 153; спр. 400, арк. 112], [93, с. 20].

Системі професійного виховання сприяв і такий вид роботи як шефство студентів над окремими класами. Студенти факультету підготовки вчителів початкових класів виступали колективними вожатими жовтенятських груп. У Кам'янець-Подільській СШ №8 вони організували танцювальний колектив, гуртки “Умілі руки”, “Цікава граматика”, “Цікава математика”. В дитячому садку “Золота рибка” допомагали вихователям у проведенні занять, вивчали психологічні особливості дошкільнят, набували умінь працювати з ними [11, спр. 356, арк. 154]. У підшефній школі с.Привороття провели “Тиждень музики” [11, спр. 270, арк. 106]. Крім того, вони допомагали викладачам кафедри педагогіки і методики початкового навчання проводити соціологічні дослідження у міській початковій школі №12 [11, спр. 356, арк. 155].

Студенти філологічного факультету проводили шефську роботу в піонерських загонах СШ №5 і Довжоцької СШ. Загонові вожаті організували цікаві бесіди, культпоходи в кіно, вивчали історичні пам'ятки міста, допомагали готувати піонерські збори, свята, концерти, виховні години [11, спр. 270, арк. 106].

Істфаківці випробували свої професійні здібності в шефстві над семикласниками СШ №1 , учнями школи-інтернату .№2. Майбутні вчителі історії відвідували школи, допомагали учням не лише добре навчатися, а й цікаво, змістовно відпочивати. Вони провели бесіди за матеріалами з'їздів КПРС, з історії міжнародного жіночого руху, до свята Радянської армії і Дня Паризької Комуни, розповіли про Луїса Корвалана і Спартака, обговорили кінофільм “Звезда пленительного счастья” (про декабристів), організували екскурсію на виставку картин художника В .Розвадовського, провели бесіди про творчість І.Рєпіна, тиждень музики тощо [11, спр. 270, арк. 106]. У Нігинській СШ організували фестиваль “Діти різних народів” [11, спр. 735, арк. 13], у Маківській СШ обладнали куток радянсько-болгарської дружби [94].

Студенти фізмату в школі-інтернаті .№1 та СШ .№3 у 1977-1978 н.р. провели конкурс “Нумо ж, хлопці!”, “Нумо ж, дівчата!”, диспут “Кого я вважаю своїм товаришем?”, “Мій ідеал” [11, спр. 356, арк. 155]. Крім того, вони допомагали у роботі заочної фізико-математичної школи, проводили екскурсії старшокласників у фізичні лабораторії інституту [11, спр. 270, арк. 106].

Активну спортивно-масову роботу проводили студенти факультету фізичного виховання: допомагали сільським і міським школам організовувати змагання з легкої атлетики, волейболу, баскетболу, гімнастики, спортивні конкурси тощо [94, арк. 12]. В Рахнівецькій СШ вони провели атеїстичний вечір, виступали з концертами художньої самодіяльності в СШ №8, 9, 13, проводили тематичні вечори з показом акробатичних і гімнастичних вправ [11, спр. 356, арк. 155].

Мали місце й інші приклади співпраці студентської молоді і шкіл. Зокрема, у 1979 р. студенти інституту - учасники XI Всесвітнього фестивалю молоді і студентів на Кубі, побували майже в усіх школах району, поділились враженнями про “Острів свободи”. Тепло зустрічали студентів учні шкіл Жванця, Голоскова, Оринина, Гуменців, Г аврилівців. Студенти не тільки розповідали учням про фестиваль, але й провели підготовку до створення танцювальних колективів у ряді шкіл. Успішно діяв танцювальний гурток в Довжоцькій СШ.

Тоді ж лектори-комсомольці прочитали у сільських школах більше 140 лекцій (“Ленінський комсомол - бойовий помічник парії”, “Героїчний шлях комсомолу”, “Життя - подвиг (із сторінок біографії М. Островського)”, “Юні герої Хмельниччини”, “Кам'янець-Подільський у X п'ятирічці”, “Кам'янець- Подільський в 3-му році X п'ятирічки”, “Книги Л.І.Брежнєва “Мала земля” і “Відродження” - про роль молоді в комуністичному будівництві” та ін.) [94].

У 1961 р. молодь вишу взяла шефство над піонерським клубом “Дружба”, у складі якого працювали гуртки - танцювальний, драматичний, фотографічний та ін. Начальником штабу клубу працював студент фізико-математичного факультету С.Мельничук [96]. У 1977 р. відкрився дитячий клуб “Ровесник”, шефство над яким взяли студенти факультету підготовки вчителів початкових класів Г.Прокопів, Л.Гоцуляк, ГСенчук, Т.Писаренко, Т.Власик [93, с. 19].

Під час зимових канікул студенти відвідували рідні школи, де брали участь у зустрічах випускників з старшокласниками, запрошували вступати до педагогічного інституту. У 1978-1979 н.р. випускники всіх факультетів підтримали ініціативу студентів фізмату Ніжинського ордена Трудового Червоного Прапора педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя - “Всією групою - на роботу в сільську школу”. Було проведено відповідні збори, на яких юнаки і дівчата дали alma mater своє тверде слово піти учителювати на село [26, арк. 113].

Традиційним було проведення Тижнів педагогічної майстерності, у ході яких організовувалися конкурси між групами і курсами на краще знання теорії і практики учительської справи. Змагання завершувалися загальноінститутським конкурсом і встанволенням переможця для участі в республіканських та всесоюзних змаганнях [16, арк. 18]. Нерідко вони проводилися у тісній співпраці з колективами провідних вищих навчальних закладів, зокрема Полтавським педінститутом ім. В.ГКороленка, кращими школами і вчителями регіону [97].

З 1975 р. функціонували педагогічні загони по роботі з важковиховуваними підлітками у складі 50 студентів з різних факультетів. Для керівництва роботою загону створювався штаб із 7 осіб (першим начальником штабу був студент історичного факультету Б.Шпігель) [11, спр. 270, арк. 75]. На кожному факультеті було відділення цього загону. Наприклад, на факультеті підготовки вчителів початкових класів у 1985 р. діяли педзагони “Пошук”, “Дошкільний”, “Вихователь, вожатий, учитель”, які працювали в різних школах міста і району. Особливо відзначилися студенти І.Білявська, І.Кушнір, Н.Левкович, Л.Дов- ганюк, І.Латник та ін. [93, с. 19]. Основним їх завданням було проведення індивідуальної профілактичної виховної роботи з хлопчиками, схильними до правопорушень. За кожним студентом закріплювали підлітка, який стояв на обліку в дитячій кімнаті міліції. Весь процес роботи члена педзагону з підопічним фіксувався у спеціальних картках обліку виховної роботи. Було проведено низку рейдів з виявлення і усунення безнаглядності дітей [11, спр. 356, арк. 106]. 5-6 підлітків щорічно включали до складу студентських будівельних загонів, де упродовж літа вони працювали і виховувалися під наглядом своїх старших шефів. Загони завжди працювали в тісному контакті з працівниками міської дитячої кімнати міліції [37, арк. 37-38].

Студентська молодь брала активну участь у літніх навчальних практиках. Щорічно влітку с проходилася піонерська практика, якій передувала підготовча робота. На всіх факультетах проводився 16-годинний семінар “Методика підготовки студентів до роботи у піонерських таборах” та триденні практичні заняття в спортивно-оздоровчому таборі, під час яких студенти навчались проводити піонерські лінійки, інші масові заходи [ 16, арк. 18]. Крім того, молодь перевіряла свої вміння, знання і навички в піонерських загонах шкіл міста, знайомилась з матеріалами з'їздів, комсомольськими та піонерськими газетами і журналами, виготовляла необхідну документацію, вивчала пісні, ігрові матеріали, маршрути походів, екскурсії [11, спр. 356, арк. 157]. Для проведення практичних занять запрошувались працівники Будинку піонерів, старші піонервожаті шкіл міста, комсомольський актив [98, арк. 2]. Навчання закінчувалося складанням заліку [99, арк. 2]. Щорічно, 22 квітня, біля пам'ятника

В.І.Леніну на піонерському зльоті відбувалися урочиста посвята студентів у піонервожаті [11, спр. 356, арк. 157].

Перед виїздом у табори на всіх факультетах проводилися конференції- настанови [11, спр. 270, арк. 71]. Щороку майже 500 студентів, об'єднаних в 20-30 педагогічних загонів, виїжджали в піонерські табори сільської місцевості як старші піонервожаті, вихователі. Студенти факультету фізичного виховання працювали на посадах фізкерівників й інструкторів з плавання і туризму. Для отримання навичок організатора виховної роботи молодь направляли на дворові майданчики у містах [11, спр. 158, арк. 89; спр. 318, арк. 90; 16, арк. 89; 19, арк. 65], [100].

Частина студентства виконувала функції екскурсоводів на туристичних базах. Зокрема, вони працювали на турбазах Москви, Ленінграда, Риги, Вільнюса, Мінська, Києва, Одеси, Ялти, Севастополя, Хмельницького, Кам'ян- ця-Подільського [11, спр. 158, арк. 90; спр. 270, арк. 71; спр. 356, арк. 104; 80, арк. 33; 28, арк. 31; 98, арк. 2], [95].

Загалом, літня практика проходила досить успішно. Наприклад, у 1989 р. після перевірки документації оцінку “відмінно” одержали 326 студентів, “добре” - 99, “задовільно” - 17. Кожного четвертого студента нагородили Почесною грамотою та грошовою премією (всього 110 осіб) [98, арк. 3].

Щоліта, починаючи з 1963 р., студенти І курсу історичного факультету, відповідно до навчального плану, проходили під керівництвом доктора історичних наук, професора І.С.Винокура двотижневу виробничу практику з археології. Молодь брала участь в археологічних розкопках у Кам'янці-По- дільському, Городку, селах Бакота, Врублівці, Гораївка, Студениця, Тарасівка, Велика Слобідка, Устя, Сокіл, Думанів Кам'янець-Подільського району; Ставище, Сокілець Дунаєвецького; Рудківці, Вільхівці, Глибівка Новоушицького; Бедриківці, Іванківці, Мархлівка Городоцького; Ружичанка, Рідкодуби, Ред- винці Хмельницького; Дорогоща Ізяславського; Теліжинці Старосинявського; Острополь Старокостянтинівського районів Хмельницької області [11, спр. 11, арк. 13; спр. 270, арк. 28; спр. 356, арк. 37; 29, арк. 68; 19, арк. 52], [102-113]. У 1968 р. в експедиції спільно з студентами педінституту працювала молодь Іркутського та Дніпропетровського університетів [103]. Крім того, кам'янчани брали участь у розкопках, які проводилися на базі Інституту археології та Інституту суспільних наук АН УРСР Зокрема, вони розкопували черняхівське поселення ГУ-У ст. н.е. в с.Бернашівка Могилів-Подільського району Вінницької області, палеолітичні стоянки - в с.Молодове Сокирянського району Чернівецької області, слов'янське поселення ГУ-УШ ст. н.е. - в с.Роїще Чернігівського району Чернігівської області, черняхівське поселення ГГГ-ГУ ст. н.е. - в с.Заводовка Черкаської області, могильники ГГГ-ГУ ст. - на околиці села Раковець Збаразького району Тернопільської області, а також літописне місто

Зарубин, що на Черкащині [11, спр. 356, арк. 36; 24, арк. 33; 26, арк. 51], [22, с. 42], [114-117]. У 1981 р. студенту IV курсу О.Надвірняку пощастило взяти участь в археологічних розкопках античного міста Північного Причорномор'я - Херсонес [118]. Роботами керували видатні археологи - доктори історичних наук, професори В.Д.Баран, О.П.Черниш, С.М.Бібіков, В.Й.Довженок та ін. [11, спр. 4о0, арк. 52], [ш4].

Експедиції проводилися на високому науковому і технічному рівні. Студенти навчалися вести розчистку місця розкопу, фіксувати пам'ятки, набували навичок у проведенні польових досліджень, камеральної обробки археологічного матеріалу, виготовлення і обладнання стендів для експозицій і виставок. Підсумки досліджень лягали в основу написання курсових і конкурсних робіт, виступів на наукових конференціях. Матеріальні знахідки і цінності поповнили історико-краєзнавчі музеї Кам'янця-Подільського, Кременця та Хмельницького [11, спр. 13, арк. 13; 26, арк. 52; 81, арк. 32].

З 1966 р. регулярно проводилися діалектологічна та фольклорна практики студентів-філологів [119]. Що стосується першої практики, то 25 студентів- першокурсників щорічно проходили її в селах Кам'янець-Подільського, Хмельницького, Дунаєвецького, Городоцького, Чемеровецького, Полонського, Славутського районів Хмельницької області. Вони фіксували говірковий матеріал з фонетики, словотвору, морфології, синтаксису, а також лексики й фразеології. В окремих населених пунктах місцеве мовлення записувалося на магнітофонну стрічку (наприклад у селах Ружичанка Хмельницького, Руда, Вихватнівці Кам'янець-Подільського [11, спр. 318, арк. 47; спр. 356, арк. 51; спр. 400, арк. 54], Смотрич Дунаєвецького, Скіпче Городоцького, Онацьківці Полонського, Бубнівка Волочиського районів) [11, спр. 270, арк. 39].

У ході фольклорної практики записувалися народні пісні, вірші, казки, байки, різні розповіді у районах Хмельницької (Білогірський, Дунаєвецький, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Кам'янець-Подільський, Ново- ушицький, Полонський, Старокостянтинівський, Чемеровецький), Тернопільської (Підволочиський, Гусятинський), Івано-Франківської (Надвірнянський), Чернівецької (Хотинський) областей [24, арк. 46]. З уст старожилів фіксували на папері і на магнітній плівці фольклорні твори. До кожного твору практиканти складали паспорти, встановлювали творчі контакти з носіями фольклору, співаками та оповідачами. Одночасно зі збором матеріалу студенти всіляко популяризували зібрані твори, проводили групові бесіди з сільськими мешканцями, у творчому плані контактували з колективами районних будинків культури, де виступали з концертами [11, спр. 356, арк. 51; 26, арк. 54].

Кафедра російського мовознавства, відповідно до програми “Практика з російської діалектології і соціолінгвістичного вивчення російської мови”, проводила соціолінгвістичну практику [98, арк. 3] переважно у російськомовних селах Хмельниччини: Майдан-Олександрівському, Петрашах, Женишківцях Віньковецького і Пилипах Хребтіївських Новоушицького районів. Студенти збирали фольклорні матеріали (казки, пісні, загадки, прислів'я, обряди, легенди про походження сіл), повні тексти, анкети, скеровані на виявлення діалектичних слів, складали словникові статті, аналізували зібраний матеріал [12, спр. 356, арк. 32; 26, арк. 55]. Для встановлення більш міцного контакту з людьми студенти працювали разом з жителями сіл на польових роботах. Так, лише у 1984 р. ними було заготовлено 12 тон зеленої маси [81, арк. 32]. Загалом, зібрані матеріали з діалектології і фольклору опрацьовувалися упродовж навчального року і широко використовувалися під час написання рефератів, доповідей, курсових і дипломних робіт, ставали предметом обговорення на засіданнях студентських наукових гуртків і груп, звітних конференціях.

Студенти І курсу факультету підготовки вчителів початкових класів проходили навчально-польову практику. Вона була покликана сприяти: “1) формуванню у студентів діалектико-матеріалістичного світогляду; 2) поглибленню знань студентів, одержаних в процесі вивчення теоретичних курсів, творчому застосуванню цих знань; 3) виробленню умінь та навичок проведення спостережень у природі; 4) підготовці до проведення екскурсій у природу; 5) вихованню у студентів бережливого ставлення до природи рідного краю та ознайомлення з методикою природоохоронної діяльності тощо” [98, арк. 2]. Під час проведення цієї практики першокурсники проводили зйомки місцевості, вимірювання висот і віддалей за допомогою спеціальних приладів, орієнтування на місцевості, спостереження за рухом сонця по небосхилу, його висотою тощо. Молодь вивчала місцеві рослинні угрупування (лісів, луків, боліт, полів) та їх флористичний склад, збирала і гербаризувала значну кількість матеріалу, необхідного для виготовлення гербаріїв, вивчала культурну польову рослинність, лікарські рослини, знайомилась з тваринним світом лісів, луків, боліт, полів, водойм. Крім того, під час проходження практики студентам було прочитано низку лекцій, непередбачених програмою з “Основ природознавства”, на такі теми як “Природоохоронні заходи в початковій школі”, “Складання букетів і композицій з природного матеріалу і дикоростучих рослин”, “Лікарські рослини Поділля” [24, арк. 69-70], “Вивчення висоти підвищення форм рельєфу”, “Ходіння по азимуту”, “Гербаризація і колекціонування рослин”, “Визначення швидкості течії річки” тощо [11, спр. 356, арк. 86].

У ході практики проводилися конкурси на кращу композицію букета з квітів, квіткову композицію, кращий плакат, біологічні вікторини, різні свята, наприклад, “Знай, люби і охороняй рідну природу” [21, арк. 31]. Кожний студент виготовляв по 2 гербарії (морфологічний і синтетичний). Зокрема, у 19831984 н.р. загалом було підготовлено 63 види гербаріїв, які передали Голос- ківській середній школі [74, арк. 32]. Польова практика закінчувалася підведенням підсумків. Студенти подавали свій щоденник практики, альбоми і зошити із записами спостережень, звіт про самостійну роботу і календар погоди [99, арк. 2].

До початку 70-х рр. молодь фізико-математичного факультету проходила виробничу практику переважно на верстатобудівному і електромеханічному заводах. Упродовж практики знайомилися з технологічним процесом всього виробництва, працюючи в усіх основних цехах. Закріплювалися здобуті теоретичні знання, удосконалювалися практичні навики, набуті в навчальній майстерні інституту Працюючи на робочих місцях, більшість студентів виконували встановлені норми виробітку. Наприклад, у стержневому відділі ливарного цеху верстатобудівного і в цеху зборки реостатів та магнітів електромеханічного заводу усі доведені виробничі завдання виконувалися сповна. Крім того, практиканти брали активну участь в громадсько-політичній і культурно-масовій роботі на заводах: працювали агітаторами в цехах і бригадах, випускали стінні газети, брали участь у художній самодіяльності [10, спр. 275, арк. 57; 33, спр. 128, арк. 57-58; 35, арк. 56]. Виробнича практика закінчувалася диференційованим заліком та складанням кваліфікаційного екзамену на виробничий розряд, що додатково стимулювало молодь.

Упродовж 60-х рр. частина студентів фізико-математичного факультету після проходження відповідної підготовки одержували права на водіння автомобілем [80, арк. 60]. Тоді ж бажаючі студенти-третьокурсники всіх факультетів складали кваліфікаційні екзамени на право кінодемонстратора вузькоплівкового кіно. Поступово їхня кількість зростала. Так, якщо у травні 1967 р. екзамени складали 240 студентів [33, спр. 40, арк. 53; 34, арк. 52], то вже у 1969 р. - 426 [33, спр. 92, арк. 61]. У виші працювало студентське любительське об'єднання кіноаматорів “Горизонт” (керівник - В.Валяровський). У квітні 1967 р. воно продемонструвало на екрані два невеликих кінофільми - “Слідами древніх культур” (про археологічні розкопки студентів інституту в Ружичанці і Бакоті) та “Як ми в таборі жили” (про літній відпочинок студентів у спортивно- оздоровчому таборі с.Голосків). Над їх створенням працювали студенти фізико-математичного факультету Ю.Шульц, історико-філологічного - В.Нечи- тайло і Ж.Войтенко. Кінофільми з успіхом пройшли в Кам'янці-Подільському, потім в обласному центрі, де один з них - “Слідами древніх культур” зайняв одне з перших місць і потрапив на республіканський огляд любительських фільмів в Києві [120].

З середини 1960-х рр. студенти Ш-ІА курсів фізико-математичного факультету почали проходити виробничу практику з курсів “Математичні машини і програмування” та “Алгоритми і обчислювані машини”. Упродовж десятиліття вона проводилася на базі обчислювальних лабораторій Київського педагогічного інституту ім. О.М.Горького [11, спр. 60, арк. 37; 33, спр. 11, арк. 48; 34, арк. 50; 80, арк. 57-58; 36, арк. 69] і Вінницького педагогічного інституту ім. М.О.Островського [33, спр. 128, арк. 56; 35, арк. 55]. Заняття проводили викладачі цих навчальних закладів. Вільний від практичних заходів час студенти присвячували відвідуванню музеїв, театрів, кіно, ознайомленню з пам'ятками та визначними місцями Києва та Вінниці. У Києві вони відвідали філіал музею

В.І.Леніна, музеї російського образотворчого мистецтва, ТГШевченка, західного та східного мистецтва, історичний музей, Лавру, здійснили екскурсію по Дніпру, відвідали оперний театр, кінопанораму, стереокіно, цирк, зоопарк та ін. При цьому більшість студентів ретельно конспектували лекції мистецтвознавців у музеях з метою використання записаного для проведення виховної роботи в школі. Практиканти зустрілися з поетом, академіком П.ГТичиною, який передав у дар інституту бібліотечку видань власних творів. У Вінниці для студентства організували екскурсії до садиби-музею М.Пирогова [33, спр. 11, арк. 49; спр. 128, арк. 57], [121]. По закінченні практики усі склали диференційований залік. Зокрема, у 1965-1966 н.р. 19 студентів отримали “відмінно”, 32 -“добре”, 10 - “задовільно” [33, спр. 11, арк. 49].

Починаючи з другої половини 70-х рр., ця практика проводилася вже на базі обчислюваної лабораторії свого вишу. Тоді ж було започатковано навчальну практику з вимірювань на місцевості, яка включала в себе теоретичну підготовку, зокрема, знайомство з найважливішими геодезичними інструментами, та практичну підготовку, яка забезпечувалася проведенням лабораторних робіт (бусольне знімання, теодолітне знімання, мензульне знімання, геометричне нівелювання) [34, арк. 56].

З 1983-1984 н.р. студенти історичного факультету почали проходити правову практику, у ході якої вони ознайомлювалися з роботою і документацією Рад народних депутатів, відділів міліції, суду і прокуратури [81, арк. 32].

Починаючи з кінця 70-х рр., студенти факультету фізичного виховання брали участь у багатоденних туристичних походах, під час яких вони вчилися рухатися по різних рельєфах місцевості, долати природні перешкоди, правильно розбивати бівуаки, встановлювати та складати намети, розводити вогнище, готувати їжу в польових умовах. Крім того, вони складали карту- схему маршруту з детальним описом об'єктів, які їм зустрічалися [26, арк. 57]. Під час походу надавалася практична допомога колгоспам, проводилися бесіди з населенням, організовувалися вечори відпочинку та матчеві зустрічі з різних спортивних ігор з сільською молоддю [26, арк. 58].

У 1980 р. при інституті було створено клуб туристів “Атлантида”, який сприяв поширенню туризму, його пропаганді, дбайливому ставленню до скарбниць природи. Особливого поширення набули гірський, скелео-, водний, лижний види туризму. Члени клубу прокладали нові маршрути, забезпечували нові можливості вивчення цікавих природних об'єктів. “Атлантида” неодноразово брала участь в обласних та республіканських змаганнях з різних видів туризму. Стенд клубу прикрашали вимпели та кубки за здобуті призові місця. Його члени неодноразово перемагали на обласних та республіканських змаганнях з техніки гірського, водного і лижного туризму [122].

Маршрути спелеологів клубу пролягли по найбільш відомих печерах України, серед них: Вертеба, Перлина, Атлантида та ін. Щорічні переходи на Кавказ, в райони Приельбрусся, Карпати давали змогу широко розвивати альпінізм. Члени клубу мали можливість на практиці використати набуті ними знання. Після складання іспитів на кваліфікацію вони отримували посвідчення інструктора з туризму.

Після закінчення курсу навчання студенти складали державні екзамени.

Напередодні проводилася підготовча робота: читалися оглядові лекції, проводилися групові та індивідуальні консультації, семінари, для самостійної роботи виділялися окремі приміщення, вони мали доступ до фондів бібліотеки і кабінетів упродовж всього дня (з 9 до 23 год.) [10, спр. 244, арк. 96].

Абсолютна більшість молоді успішно проходила підсумкову державну атестацію [10, спр. 244, арк. 95; спр. 311, арк. 67-68; 11, спр. 270, арк. 140; 26, спр. 11, арк. 60; спр. 128, арк. 99; 24, табл. №7]. Динаміку випуску спеціалістів у 1960-1990 рр. подано у таблиці 4.



Таблиця 4. Дані про випуск спеціалістів у 1961--1990 рр.

[10, спр. 244, арк. 95; спр. 259, арк. 95; спр. 275, арк. 107; спр. 293, арк. 62; спр. 311, арк. 67-68; 26, спр. 11, арк. 60; спр. 128, арк. 99; 12, спр. 270, арк. 140; спр. 356, арк. 201; спр. 497, арк. 69; спр. 853, арк. 7; спр. 1087, арк. 6; спр. 1214, арк. 5; 24, табл. №20; 19, табл. №13; 37, арк. 4, табл. №1, 4; 95, арк. 3, 36; 38, арк. 19; 115, арк. 16; 32, арк. 21], [124; 125], [126, с. 29-30]

Роки	Випущено спеціалістів
	Всього	Денної форми навчання	Заочної форми навчання	Отримали диплом з відзнакою
1961	576	190	386	10
1962	*	171	*	12
1963	*	164	*	14
1964	564	218	346	12
1965	501	235	266	16
1966	*	236	*	13
1967	*	463	*	21
1968	*	*	*	*
1969	*	382	*	*
1970	836	368	468	44
1971	879	338	541	*
1972	809	387	422	*
1973	803	363	440	*
1974	885	*	*	*
1975	872	462	410	30
1976	837	449	388	27
1977	728	416	312	*
1978	759	442	317	*
1979	653	379	274	*
1980	776	494	282	*
1981	788	484	304	*
1982	801	506	295	*
1983	710	427	283	39
1984	781	495	286	37
1985	862	499	363	33
1986	790	443	347	*
1987	753	391	362	34
1988	835	410	425	*
1989	826	410	416	*
1990	868	420	448	*

* Даних не виявлено.

Серед випускників 1961-1990-х pp. були майбутні відомі вчені - лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки: академік НАН України, директор Інституту історії України НАН України В.А.Смолій, доктор фізико- математичних наук, професор кафедри диференціальних рівнянь Київського національного університету імені Тараса Шевченка Д.І.Мартинюк, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії В.С.Степанков, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри геометрії та методики викладання математики Ю.В.Теплінський; академік НАН України, директор Інституту ядерних досліджень НАН України І.М.Вишневський; видатні спортсмени та тренери - Н.Ткаченко, І.Турчин і гандболістки легендарного київського “Спартака”, А.Боднарчук, генерали ВШеремета, М.Кулінський, М.Вавринчук, С.Тюлягін [22, с. 51]. Цей ряд продовжують десятки науково-педагогічних працівників, багато сотень учителів найвищої категорії, уславлених директорів міських і сільських шкіл, керівників органів освіти різних рівнів.

Абсолютна більшість студентів працевлаштовувалася. Так, у 1976 р. направлення на роботу в школу одержали 88,6% студентів, у 1977 р. - 90,2%, у 1978 р. - 87%, у 1979 р. - 96,5%, у 1980 р. - 85,2%, у 1981 р. - 91,3% [11, спр. 356, арк. 201; 24, табл. №20; 26, табл. .№13; 37, табл. .№4]. Іншій частині молоді дозволили вільно працевлаштовуватися. Серед випускників були й такі, які, виявляючи високу громадянську свідомість, їхали навчати дітей за межі України. Наприклад, у 1960 р. 12 випускників історико-філологічного факультету виявили бажання поїхати на роботи в школи Таджицької РСР [127]. Наступного року студенти- випускники фізико-математичного факультету вирішили за комсомольською путівкою їхати працювати в райони освоєння цілинних земель [ 128].

Регулярно в інститутській пресі друкували слова вдячності випускників за ті знання і уміння, яких вони набули впродовж навчання. Наприклад, у липні 1974 р. один із тих, хто отримав диплом молодого спеціаліста - С.Мазур писав: “Що дав мені інститут?... Щоб відповісти на це запитання, потрібно згадати ті п'ять років, які спочатку здавались вічністю, а тепер навіть не знаю, як вони швидко пролетіли. В пам'яті з'являються епізоди нашого студентського життя: складання перших заліків та екзаменів, перші громадські доручення, перші радощі і невдачі... Т аке ніколи не забувається, воно залишається на все життя, завжди буде зв'язане з інститутом, з студентським Кам'янцем-Подільським... Тут ми змужніли, набрались сил перед виходом на довгу дорогу життя. Що дав мені інститут? Інститут дав мені знання, які так необхідні кожному з нас, розширив мій кругозір, допоміг заглибитись в таємниці наук, він дав мені друзів, про яких завжди буду згадувати з великою теплотою. Адже людина почуває себе сильною в колективі... З вузом у мене була пов'язана найкраща пора життя - юність, неповторність студентських років, коли появляються мрії, погляди у майбутнє. Хіба можна забути звичний шум аудиторій перед лекціями, дзвоник на практичні заняття? !” [129].

Найбільше вони звучали під час наступних періодичних зустрічей випускників, які традиційно відбувалися в стінах alma mater через кожних 5 років. Колишні студенти, змужнілі, одружені, професійно і кар'єрно задоволені собою, переважно усно висловлювали вдячність своїм деканам, наставникам за отримане звання учителя, професійний ріст, можливість реалізувати себе у трудовому житті і присвятити свій талант справі навчання і виховання підростаючого покоління. З становленням незалежної України більшість випускників попередніх поколінь поступово зламали свій комуністичний стереотип, переосмислили зміни, які відбулися в суспільстві, набули нових професійних і суспільних якостей, стали надійною підтримкою українського вибору, чимало з них пішли працювати у нові державні і політичні структури в ім'я майбутнього України.

Отже, упродовж 1961-1991 рр. Кам'янець-Подільський державний педагогічний інститут, відповідно до існуючої в країні безальтернативної парадигми і нагромадженого передового досвіду підготовки педагогічних кадрів, проводив активну навчально-виховну і громадську діяльність, в центрі якої були марксистсько-ленінське виховання майбутніх учителів загальноосвітніх шкіл, їх якісна фахова і практична підготовка, активна громадська позиція щодо визначених комуністичною партією політичних, економічних і культурно- освітніх пріоритетів. Студентство цього вишу загалом справлялося з виконанням навчальних, практичних і громадських завдань, через апробовані привідні механізми залучалося до різних суспільно-політичних акцій, загальнонародних заходів, формально демонструвало відданість комуністичним ідеям, продукувало у своєму середовищі лідерів, відмінників, які отримували від високих державних і політичних структур найбільш можливі відзнаки, престижні стипендії, заохочення бути зрілими радянськими громадянами і водночас лідерами у професійній, практичній підготовці, громадській діяльності. Абсолютна більшість випускників педвишу поповнила учительський загал, принесла у його життя отримані знання, уміння і навички, готова була самовіддано трудитися на педагогічній ниві, присвятити себе роботі з дітьми усе своє трудове життя. З цього загалу вийшли десятки відомих в Україні вчених, науково-педагогічних працівників, багато майстрів освітньої справи, фізичного виховання і спорту, керівників загальноосвітньої школи, органів освіти, імена яких складають гордість вишу і назавжди вписані в його історію.



Список використаних джерел і літератури

Кам'янець-Подільський державний педагогічний інститут // УРЕ. - 2-е вид. - К.: Гол. ред. УРЕ, 1979. - Т. 4. - 868 с.

Кам'янець-Подільський державний університет: минуле і сьогодення. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2003. - 408 с.: іл.

Копилов, А. О. Кам'янець-Подільський державний педагогічний інститут: історія і сучасність / А. О. Копилов // ХХХХІІІ звітна наукова конференція кафедр інституту за 1991-1992 рр. (секція суспільних наук): тези доповідей. - Кам'янець- Подільський, 1993. - С. 3-11.

Завальнюк, О. М. Кам'янець-Подільський державний університет (19182005 рр.): сторінки історії / О. М. Завальнюк, О. Б. Комарніцький // Укр. іст. журн. - 2005. - № 5. - С. 81-92.

Степанков, В. С. Копилов Анатолій Олексійович - ректор Кам'янець-Поділь- ського державного педагогічного інституту (університету) / В. С. Степанков. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008. - 72 с.

Філінюк, А. Г Життя, віддане справі: трудова, громадська та науково-педагогічна діяльність Івана Степановича Зеленюка. Історичний нарис / А. Г Філінюк. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008. - 332 с.

Завальнюк, О. М. Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (1918-2012 рр.): Історичний нарис / О. М. Завальнюк, О. Б. Комар- ніцький. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2012. - 340 с.

Філінюк, А. Г. Кам'янець-Подільський державний педагогічний інститут /

Г. Філінюк // Кам'янець-Подільський державний університет: минуле і сьогодення. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2003. - С. 109-156.

Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Хмельницька область / ред. рада.: В. Г Кремень (гол.) та ін.; редкол. тому: О. М. Завальнюк (гол.) та ін. - К.: Знання України, 2010. - 447 с.

Державний архів Хмельницької області, ф. Р-302, оп. 8.

Державний архів Хмельницької області, ф. Р-302, оп. 11.

Відомчий архів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (далі - ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка). - Звіт про навчально-виховну роботу Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту за 1974-1975 н.р.

Солопчук, М. С. Факультет фізичної культури Кам'янець-Подільського національного університету (1949-2008 рр.): історичний нарис / М. С. Солопчук, О. В. Комарніцький. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008. - 164 с.

Державний архів Хмельницької області, ф. Р.302, оп. 12.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 1 ради Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту від 29 січня 1981 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 5 ... від 28 травня 1987 р.

Виступи вчених республіки // Радянський студент. - Кам'янець-Подільський, 1970. - 26 листопада. - № 29 (646). - С. 1.

Завальнюк, А. М. Академик М.Н.Тихомиров и дискуссия о времени основания Каменец-Подольского / А. М. Завальнюк, В. С. Прокопчук // Археологический ежегодник за 2005 год. - М., 2007. - С. 387-393.

Прокопчук, В. С. У педінституті - академік АН УРСР М.М.Тихомиров /

С. Прокопчук // Студентський меридіан. - Кам'янець-Подільський, 2006. - 20 жовтня. - С. 3.

Лекції читають академіки // Радянський студент. - 1969. - 1 травня. - № 1415 (597-598). - С. 1.

Слово столичних математиків // Радянський студент. - 1968. - 21 березня. - № 11 (554). - С. 2.

Завальнюк, О. М. Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (1918-2012 рр.): іст. нарис / О. М. Завальнюк, О. В. Комарніцький. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2012. - 340 с.

Гайдамашко, В. Лекція члена-кореспондента / В. Гайдамашко // Радянський студент. - 1974. - 14 березня. - № 10 (765). - С. 2.

ВАК К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Звіт про навчально-виховну роботу... за

1976-1977 н.р.

В гостях - учений з Києва // Радянський студент. - 1967. - 21 грудня. - № 37 (543). - С. 1.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Звіт про навчально-виховну роботу ... за 1978-1979 н.р.

Кривошия, В. Дорогий гість / В. Кривошия // Радянський студент. - 1972. - 7 листопада. - № 40 (714) - С. 1.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 9 ... від 29 серпня 1985 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 10 ... від 29 серпня 1986 р.

Паньков, Г. Лекція професора / Г. Паньков // Радянський студент. - 1976. - 1 квітня. - № 12 (842). - С. 1.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Звіт про навчально-виховну роботу ... за 1972-1973 н.р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 9 ... від 29 серпня 1988 р.

Державний архів Хмельницької області, ф. Р.302, оп. 10.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Звіт про роботу ... за 1966-1967 н.р., арк. 85.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Звіт про навчально-виховну роботу ... за 1969-1970 н.р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Звіт про навчально-виховну роботу за 19731974 н.р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Итоги вьполнения плана... в 1981 году.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 8 ... від 28 серпня 1987 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 8 ... від 30 серпня 1989 р.

Краєвська, Г. Стипендія імені вождя / Г. Краєвська // Радянський студент. - 1963. - 18 квітня. - №13 (366). - С. 1.

Наші ленінські стипендіати // Радянський студент. - 1967. - 7 вересня. - № 25 (531). - С. 2.

Вітаємо // Радянський студент. - 1970. - 1 вересня. - № 19 (636). - С. 1.

Луценко, В. За наказом міністра / В. Луценко // Радянський студент. - 1972. - 7 листопада. - № 30 (714). - С. 1.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 1 ... від 5 лютого 1976 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 8 ... від 28 червня 1976 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 11 ... від 7 липня 1978 р.

З наказу по Міністерству освіти УРСР від 11.08.78 р. № 188 // Радянський студент. - 1978. - 1 вересня. - № 26 (931). - С. 1.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 2 ... від 13 лютого 1978 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 10 ... від 10 липня 1979 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 1 ... від 31 січня 1980 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 2 ... від 9 лютого 1981 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 2 ... від 9 лютого 1982 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 2 ... від 8 лютого 1983 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 7 ... від 30 червня 1983 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 2 ... від 6 лютого 1984 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 9 ... від 5 липня 1984 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 2 ... від 4 лютого 1985 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 2 ... від 6 лютого 1986 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 9 ... від 4 липня 1986 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 1 ... від 9 лютого 1987 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 7 ... від 10 липня 1987 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 3 ... від 9 лютого 1988 р.

Іскра, Г Стипендіат імені Леніна / Г. Іскра // Радянський студент. - 1989. - 26 квітня. - № 13 (1292). - С. 1.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 12 ... від 27 жовтня 1988 р.

Стипендія ім. Ленінського комсомолу // Радянський студент. - 1989. - 21 лютого. - № 5 (1284). - С. 2.

Стипендія ім. Ленінського комсомолу // Радянський студент. - 1989. - 28 лютого. - № 6 (1285). - С. 2.

Дошка пошани // Радянський студент. - 1966. - 1 травня. - № 12 (483). - С. 1.

Дошка пошани // Радянський студент. - 1970. - 23 квітня. - № 12 (629). - С. 1.

До інституту надійшов лист // Радянський студент. - 1983. - 7 квітня. - № 10 (1081). - С. 2.

Пакулько, Н. Заслужений авторитет / Н. Пакулько // Радянський студент. - 1970. - 5 березня. - № 7 (624). -С. 1.

Вчитись, вчитись і вчитись // Радянський студент. - 1974. - 14 березня. - №10 (765). - С. 1.

Зліт відмінників // Радянський студент. - 1979. - 6 грудня. - № 36 (976). -

Ольшовська, Л. Час набирати висоту / Л. Ольшовська // Радянський студент. - 1986. - 10 квітня. - № 13 (1183). - С. 1.

Гродник, В. Роботу пропагувати / В. Гродник // Радянський студент. - 1974. - 14 березня. - №10 (765). - С. 1.

Звернення до всіх студентів Кам'янець-Подільського державного педагогічного інституту ім. В.П.Затонського // Радянський студент. - 1974. - 14 березня. - № 10 (765). - С. 1.

Вислянський, М. У нашому кодексі - висока дисциплінованість / М.Вислян- ський // Радянський студент. - 1984. - 5 квітня. - № 12 (1115). - С. 2.

Мітіна, О. П. Перебудовуємося. А як? / О. П. Мітіна, В. Малий, Ю. Яворська // Радянський студент. - 1988. - 6 грудня. - № 32 (1276). - С. 1.

Вони склали сесію на “незадовільно” // Радянський студент. - 1985. - 2 лютого. - № 4 (1248). - С. 2.

Яворська, Ю. Чи стануть вони іншими? / Ю. Яворська // Радянський студент. - 1988. - 17 травня. - № 15 (1269). - С. 2.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Звіт про навчально-виховну роботу... за 1968-1969 н.р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 10 ... від 30 серпня 1984 р.

Свято на стадіоні // Радянський студент. - 1974. - 12 вересня. - № 23 (778). -

С. 1.

Першокурснику // Радянський студент. - 1974. - 2 вересня. - № 22 (777). -

С. 1.

Комарніцький, О. Б. Профспілкова організація студентів, аспірантів та докторантів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: іст. нарис / О. Б. Комарніцький, М. В. Моштак. - Кам'янець-Подільський: ПП Буйниць- кий, 2009. - 216 с.

Перший урок - Ленінський // Радянський студент. - 1979. - 13 вересня. - № 25-26 (965-966). - С. 1.

Слово-першокурсникам. О.Доманішевська // Радянський студент. - 1969. - 1 вересня. - № 1 (604). - С. 1.

Ситник, О. Ласкаво просимо в сім'ю студентів / О. Ситник // Радянський студент. - 1965. - 1 вересня. - № 22 (455). -С. 1.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 1 ... від 29 січня 1981 р.

Сухіна, Р. Роздуми / Р. Сухіна // Радянський студент. - 1972. - 27 січня. - № 23 (686-687). - С. 1.

Гілліх, Я. Педпрактика - справа відповідальна / Я. Гілліх // Радянський студент. - 1965. - 18 листопада. - № 32 (465). - С. 1.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Звіт про навчально-виховну роботу... за 1977-1978 н.р.

Гуменюк, З. Здрастуй, сім'я студентська / З. Гуменюк // Радянський студент. - 1967. - 7 листопада. - № 32-33 (538-539). - С. 3.

Каньоса, П. С. Педагогічний факультет Кам'янець-Подільського національного університету: минуле і сьогодення: іст. нарис / П. С. Каньоса, А. Ф. Суровий. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008. - 196 с.

Філінюк, А. Допомога студентів / А. Філінюк // Радянський студент. - 1979.15 лютого. - № 7 (948). - С. 2.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Итоги вьполнения плана ... за 1982 г.

Пестун, М. В клубі “Дружба” / М. Пестун // Радянський студент. -1961. - 18 лютого. - № 4 (288). - С. 1.

Лівінська, Ю. Виховання починається з посмішки / Ю. Лівінська // Радянський студент. - 1986. - 27 березня. - № 11 (1181). - С. 1.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 9 ... від 5 жовтня 1989 р.

ВА К-ПНУ імені Івана Огієнка. - Протокол № 5 ... від 27 квітня 1989 р.

Левицький, Є. З любов'ю до дітей / Є. Левицький // Радянський студент. - 1961. - 1 вересня. - № 20 (304). - С. 2.

Рудницький, О. У місті Леніна / О. Рудницький // Там само. - 1973. - 7 листопада. - № 31 (751). - С. 2.

Довгань, С. Розкопки в Ружичанці / С. Довгань, В. Стороженко // Радянський студент. - 1965. - 7 жовтня. - № 27 (460). - С. 1.

Винокур, І. Дослідження тривають / І. Винокур // Радянський студент. - 1967. - 19 жовтня. - № 31 (537). - С. 2.

Винокур, І. Подільська експедиція - 1968 р. / І. Винокур // Радянський студент. - 1968. - 10 жовтня. - № 30 (573). - С. 2.

Накопюк, В. Давній центр гончарного виробництва / В. Накопюк // Радянський студент. - 1970. - 19 листопада. - № 28 (645). - С. 2.

Кондратюк, Л. Погляд у минуле / Л. Кондратюк // Радянський студент. - 1979. - 18 січня. - № 3 (944). - С. 2.

Ровінська, І. Роботи продовжимо / І. Ровінська // Радянський студент. - 1979.

18 січня. - № 3 (944). - С. 2.

Крушельницький, В. Розкопки могильника в Думанові / В. Крушельницький // Радянський студент. - 1981. - 9 квітня. - № 13 (1023). - С. 2.

Гарбуз, В. Передскіфське городище Рудківці / В. Гарбуз // Радянський студент. - 1981. - 9 квітня. - № 13 (1023). - С. 2.

Драпатий, В. Літо у Великій Слободі / В. Драпатий, Н. Гуменюк // Радянський студент. - 1982. - 24 червня. - № 26 (1060). - С. 2.

Главацька, Т. Легенда розповіла / Т. Главацька // Радянський студент. - 1983. - 9 червня. - № 17 (1089). - С. 2.

Гарбуз, В. Вивчаємо доскіфську епоху / В. Гарбуз // Радянський студент. - 1983. - 9 червня. - № 17 (1089). - С. 2.

Гуцал, В. А. Дослідження археологічної експедиції Кам'янець-Подільського університету (1963-2006 рр.) / В. А. Гуцал // Студентський меридіан. - 2006. - 20 вересня. - № 1559-1560. - С. 5.

Дрозда, М. На стоянці Молодове / М. Дрозда, С. Уткіна // Радянський студент. - 1979. - 18 січня. - № 3 (944). - С. 2.

Шевченко, О. Вивчення пам'яток / О. Шевченко // Радянський студент. - 1979. - 18 січня. - № 3 (944). - С. 2.

Надвірняк, О. Розкопки на Чернігівщині / О. Надвірняк // Радянський студент. - 1979. - 18 січня. - № 3 (944). - С. 2.

Бученко, А. Літописний Заруб / А. Бученко // Радянський студент. - 1983. - 9 червня. - № 17 (1089). - С. 2.

Надвірняк, О. Знайомство з старожитностями Криму / О. Надвірняк // Радянський студент. - 1981. - 9 квітня. - № 13 (1023). - С. 2.

Размещено на Allbest.ru