Електронні інформаційні ресурси архівних порталів України та Польщі: порівняльний аналіз

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Електронні інформаційні ресурси архівних порталів України та Польщі: порівняльний аналіз

У статті розкрито основні інформаційні потреби сучасного суспільства в архівній інформації на основі статистичних результатів дослідження, проведеного у формі онлайн-анкетування. Подано короткий опис деяких сайтів архівних установ України та Польщі з погляду основного комуніканта між архівними установами і користувачами. Розглянуто інформаційний зміст інтернет-сторінок польських архівів з метою порівняльного аналізу інформатизації Розроблено порівняльну таблицю основних засобів інформатизації архівів двох країн.

Ключові слова: архівні установи, інформатизація, інформаційні запити, електронні інформаційні ресурси, архівна інформація, оцифрування інформації, електронні виставки, бази даних, цифровий архів, соціальні мережі.

Вовк Н.С. Электронные информационные ресурсы архивных порталов Украины и Польши: сравнительный анализ

В статье раскрываются основные информационные потребности современного общества в архивной информации на основе статистических результатов исследования, проведенного в форме онлайн-анкетирования. Приводится краткое описание некоторых сайтов архивных учреждений Украины и Польши с точки зрения основного коммуниканта между архивными учреждениями и пользователями. Рассматривается информационное содержание интернет-страниц польских архивов с целью сравнительного анализа информатизации. Дается сравнительная таблица основных средств информатизации архивов двух стран.

Ключевые слова: архивные учреждения, информатизация, информационные запросы, электронные информационные ресурсы, архивная информация, оцифровка информации, электронные выставки, базы данных, цифровой архив, социальные сети.

Vovk N. Electronic Information Resources of Archival Portals of Ukraine and Poland: a Comparative Analysis

This article analyzes the basic information needs of modern society in archival information. The aim of research is to highlight basic information needs of society archival materials; learning the basic ways of informatization archives; analysis of electronic information resources leading archival institutions in Ukraine and Poland.

The author presents statistical results of research conducted in the form of online questionnaires. The article defines the basic directions of processing of information by archive visitors.

The article contains a brief description of the individual websites of archival institutions of Ukraine: State Archive of Lviv Region, State Central Historical Archive of Ukraine, Lviv, Central Historical Archives of higher authorities and management, Public electronic archive (Informational Hall) at Branch

State Archive of the Security Service of Ukraine, Electronic Archive Ukrainian liberation movement. The analysis conducted from the standpoint of basic communicant in distance communications between archival institutions and users. In this respect, the author analyzed the main sections of the site. Much attention is paid to research electronic exhibition on sites Ukrainian archives. An attempt was made to analyze the available electronic databases and digitized documents on the websites of individual archives Ukraine.

The article analyzes the state of the content of the web pages of Polish archives (Narodowe Archiwum Cyfrowe and Archiwum G'tYwne Akt Dawnych) for the purpose of comparative analysis of informatization.

Conclusions are done about the availability of basic means Informatization of archives of the two countries and prospects of further development of information industry. In conclusion of research author developed a comparative table of the basic means of archives' informatization of the two countries. In comparative tables are given more information about the availability of archives pages or groups in social networks. It is made a conclusion concerning the future prospects of the archives' informatization development.

Key words: archival institutions, informatization, information inquiries, electronic information resources, archival information, digitization, electronic exhibitions, databases, digital archives, social networks.

Вступ

Пріоритетним напрямом на сьогодні є розвиток архівної справи в Україні. Архів - це установа, яка здійснює приймання, опис та зберігання документів з метою використання ретроспективної документної інформації [10]. Перед сучасним суспільством сьогодні стоять виклики збагачення та накопичення національного архівного фонду - сукупності архівних документів, що відображають історію духовного й матеріального життя народів, мають культурну цінність і є надбанням нації [11]. Серед науковців, які досліджували питання інформатизації архівних установ, варто відзначити таких, як: Г. Боряк, М. Васильченко, Я. Калакура, Н. Кузовова та ін.

У сучасних умовах розвитку інформаційного ринку послуг процес інформатизації архівних установ є одним з основних стрижнів розвитку комунікаційної культури суспільства шляхом налагодження дистанційного діалогу між самим архівом та потенційними користувачами архівних фондів. Віддалений доступ до матеріалів архівів за допомогою засобів Інтернет не лише полегшить процес роботи з документами, а й збільшить потенційне число користувачів архівними фондами, особливо за рахунок іноземців.

Постановка завдання

Метою дослідження є висвітлення основних інформаційних потреб в архівних матеріалах суспільства; вивчення основних шляхів інформатизації архівної справи; аналіз електронних інформаційних ресурсів провідних архівних установ України та Польщі.

Виходячи з розуміння загальної проблеми цього наукового дослідження, поставлено такі завдання: дослідження сучасних наукових розробок із вказаної проблеми; визначення кола респондентів для опитування; проведення опитування та узагальнення результатів; аналіз сайтів та доступу до електронних архівних документів провідних архівних установ України та Польщі; визначення перспектив розвитку електронних інформаційних ресурсів архівних фондів.

Результати

Важливим напрямом сучасних теоретичних досліджень є забезпечення інформаційних потреб суспільства архівними джерелами національного архівного фонду.

Інформатизацією архівної справи називають комплекс організаційних, науково-методичних і технологічних заходів, системність яких передбачає розробку взаємопов'язаних інформаційних технологій у галузі архівної справи, створення мережі локальних і централізованих баз даних, формування національної архівної інформаційної системи [10]. Таким чином, інформатизація архівів можлива не лише за наявності відповідних технічних засобів, а й за наявності відповідних трудових та інших ресурсів.

Європейський сегмент Інтернету, у якому оприлюднено фондові архівні каталоги, представлений такими країнами: Великобританія, Німеччина, Угорщина, Швеція, Швейцарія, Хорватія, Польща, Чехія, Португалія, Іспанія, Ліхтенштейн і Туреччина [1]. Інтернет-сайти українських архівів розроблені на основі офіційного веб-порталу Державної архівної служби України і є прототипними: складаються переважно з ідентичних розділів та служб.

Архівна інформація виступає комунікантом у дистанційному діалозі між архівною установою та її відвідувачами. Проте це ще досі не сприяє популяризації архівних документів. Адже, згідно з дослідженням, лише 70% опитаного населення відвідують архівні установи (рис. 1), 93% з них роблять це лише раз у рік (рис. 2). Це свідчить про те, що суспільство ще не готове до використання архівних джерел для власних інформаційних потреб.

Сучасні користувачі виділили такі основні причини відвідування архівів: навчання чи робота (40%), отримання одноразової інформації (20%) та власна цікавість (близько 4%). Мета відвідування архівів задоволена лише в 10% випадків (рис. 3). Причиною такої ситуації є той факт, що відвідувачі часто змушені довго очікувати відповідь на інформаційні запити (рис. 4) [3].

Рис. 1. Показники відвідування архівних установ

Рис. 2. Частота відвідування архівних установ

Рис. 3. Ступінь задоволення інформаційних потреб

Рис. 4. Час отримання відповіді на запити

До основних причин та пріоритетних напрямів опрацювання інформації відвідувачами архіву варто зарахувати такі: пошук особистої інформації (родовід, різноманітні довідки тощо); пошук інформації з метою її подальшої наукової обробки; пошук даних для поповнення інформаційного забезпечення певної галузі; опрацювання інформації для складання ретроспективних оглядів інформації; опрацювання історичних фактів з метою доказу певних подій.

Значним кроком уперед для сучасних архівів є відкриття доступу до архівних джерел. Більше ніж 50% користувачів архівів стверджують, що обмеження до інформації відсутнє. У 27% обмеження існувало, але це був поодинокий випадок. Водночас 45% стверджують, що відсутність електронних версій архівних документів є перепоною в роботі з джерелами.

Основною ланкою інформатизації архівної справи є комп'ютеризація. За даними Г. Боряка, на одного дослідника в читальному залі архіву припадає сто відвідувачів в Інтернеті [1].

Сьогодні важливим ресурсом інформатизації архівів є створення власних веб-сайтів, їх гідне інформаційне наповнення та доступ через Інтернет до баз даних. Це стало приводом для огляду сайтів архівів України та Польщі з метою пошуку й визначення числа електронних версій документів і їх порівняльного аналізу. Для цього обрано такі архіви: Державний архів Львівської області, Державний центральний історичний архів України м. Львова, Центральний історичний архів вищих органів влади та управління, Відкритий електронний архів (Інформаційно-довідковий зал) при Галузевому державному архіві СБУ, Електронний архів українського визвольного руху, Narodowe Archiwum Cyfrowe та Archiwum Gtywne Akt Dawnych.

У Державному архіві Львівської області (ДАЛО) налічується 2 542 337 одиниць зберігання [6]. Головна інтернет-сторінка сайту архіву представлена останніми новинами та матеріалами. Наведені й усі розділи сайту: «Про архів»; «Персонал»; «Інформація»; «Публікації»; «Виставки»; «Фонди»; «Мапа сайту»; «Пошук» та «Контакти». Розділ «Фонди» представлений трьома підрозділами («Обсяг фондів», «Анотація складу фондів» та «Список фондів», переданих з Державного архіву Львівської області за межі України з 1945 до 1991 рр.). Зазначимо, що в жодному з підрозділів немає оцифрованих документів з фондів цього архіву. Це є нагальною проблемою, яка потребує вирішення не лише з метою покращення доступу до документів, а й для налагодження співпраці з іноземними архівами. Адже, аналізуючи інформацію із сайту, за межі України було передано 150 фондів (з них: 143 фонди - Польщі у 1959-1963 рр.; 3 фонди - Російській Федерації у 1987 р.; 2 фонди - Білорусії у 1951 р. та у 1976 р. і 2 фонди - Литві у 1958 р.), інформація з яких так і залишилася неоцифрованою, що є перешкодою для подальшого її використання українським суспільством.

Розділ «Виставки» представлений 76 електронними виставками, присвяченими як видатним політичним та громадським діячам України, так і визначним подіям встановлення української державності. У таких електронних виставках користувачу доступні електронні версії окремих документів та фотографії, які ілюструють конкретні події. В окремих виставках розміщено електронні версії часописів України періоду визвольних змагань, довоєнного та міжвоєнного періодів.

Отже, на сайті Державного архіву Львівської області відсутній повний доступ до електронних архівних джерел, проте частково існують електронні версії окремих документів, представлених у електронних виставках.

Центральний державний історичний архів України м. Львові (ЦДІАЛ України) - один з найдавніших архівів України. Зосереджені в ньому документи відображають історію народів, що населяли Галичину. У ньому зосереджено одну з найбагатших і найдавніших збірок документальних матеріалів XII - першої пол. XX ст. з історії Західної України, Польщі, Австро-Угорщини, Литви, Білорусії, Чехії, Молдови, Німеччини, Угорщини та інших країн Європи [12].

Сайт ЦДІАЛ України представлений такими розділами: «Про архів», «Карта порталу», «Контакти», «Архіви світу», «Корисні посилання». Інше меню, присутнє на головній сторінці сайту, дає змогу здійснити перехід за такими розділами: «Регуляторні акти»; «Звернення громадян»; «Державні послуги»; «Електронні документи» та «Виставки on-line». На жаль, у жодному з розділів на сайті не представлено електронних архівних документів. Розділ «Виставки on-line» представлений однією електронною виставкою «Митрополит Андрей Шептицький» [12].

Проте, у ЦДІАЛ України існують чотири бази, інформаційне наповнення яких частково відтворює архівні документи установи: «Історія євреїв у Галичині» (10 233 записи); «Електронна версія тематичного та іменного каталогів» (95 365 записів); «Метричні книги ЦДІАЛ України» (2300 записів); «Картотека військовослужбовців австро-угорської армії» (8600 записів). інформатизація архівний український польський

Ці факти свідчать про те, що інформатизація в архіві проходить на початковому етапі: бази даних є, але доступ через Інтернет до них відсутній.

Центральний історичний архів вищих органів влади та управління в м. Києві (ЦДАВО України) зберігає документальні свідчення діяльності всіх владних структур, що функціонували на теренах України протягом ХХ ст. [13].

Крім загальних розділів («Новини», «Виставки», «Публікації» тощо) сайт представлений окремим великим розділом «Електронний архів». Цей розділ складається із чотирьох каталогів: «Фонди», «Установи», «Іменний покажчик» та «Географічний покажчик». Особливістю цього каталогу є те, що інформаційно наповненим та повносправним є лише каталог «Фонди». У ньому розміщено описи 5321 фонду документів, які зберігаються в ЦДАВО. Ці описи складаються з такої інформації: номер фонду; початковий та кінцевий роки документів; кількість справ; перейменування їх; номер опису справи та анотація [14]. Цей каталог є своєрідним електронним покажчиком архівних документів у фондах установи. Головною перевагою такого інструменту є економія часу при реальному відвідуванні архівів. На сайті також представлено близько 50 електронних виставок, які містять фото та електронні версії документів, стародруків, часописів, газет тощо.

Отже, сайт ЦДАВО представлений більш інформативними даними, ніж сайти львівських архівів: у ньому є електронні виставки та електронний покажчик фондів. Проте доступ до самих архівних документів теж відсутній.

Одним з яскравих прикладів налагодження комунікаційної схеми в інтернет-середовищі є Відкритий електронний архів (Інформаційно-довідковий зал) при Галузевому державному архіві Служби Безпеки України [9]. Інформаційно-довідковий зал покликаний спростити доступ та використання розсекречених документів і працює на основі спеціально розробленої програмної оболонки.

Усі документи систематизовані та об'єднані тематично («Голодомор 1932-33 рр.», «Діяльність ОУН-УПА», «Репресії на Україні» тощо). На сьогодні представлено 25 гігабайтів інформації - це понад 13 тисяч розсекречених документів, майже 2 тисячі фотоматеріалів, понад 100 науково-довідкових видань, створених за участю фахівців СБУ. Оскільки процес розсекречення та переведення документів в електронний вигляд триває, база даних постійно оновлюється [9].

Електронний архів українського визвольного руху - яскравий приклад налагодженої програми інформатизації архівних фондів. Аvr.org.ua - спільний проект Центру досліджень визвольного руху, Львівського національного університету ім. І. Франка та Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» [7]. Цей електронний архів надає можливості: пошуку документів; перегляду документів на сайті архіву; скопіювати електронні копії у форматі .pdf (для зареєстрованих користувачів) [7].

Усього станом на 1 серпня 2016 р. на сайті електронного архіву українського визвольного руху налічується 23 589 документів, які розміщено в таких розділах: «Український національний рух» - 12 документів; «Українська державність (1917-1921 рр.)» - 402 документи; «Міжвоєнний період (1921-1939 рр.)» - 1137 документів; «Український визвольний рух (1939-1954 рр.)» - 10 859 документів; «Ненасильницький рух опору (1960-1980-х рр.)» - 547 документів; «Національно-демократичний рух (з кінця 1980-х до 1991 р.)» - 293 документи; «Боротьба проти визвольного руху (1920-1921 рр.)» - 9541 документ; «Церква у визвольному русі» - 80 документів;

«Політична еміграція» - 933 документи; «Персоналії» - 552 документи. Будь-який із документів можна легко завантажити в pdf-форматі.

Розділ сайту «Архіви та колекції» представлений переліком архівних інституцій, архівних фондів і архівних колекцій, електронні копії яких розміщені на сайті. Класифікація зроблена таким чином, що, крокуючи по гілках, зручно робити посилання на документ. Серед 20 таких колекцій налічуються електронні документи з 14 галузевих та обласних архівів України; 3 бібліотек України; однієї приватної збірки; Російського державного архіву економіки; Ucrainica Research Institute.

Мережа польських архівів представлена керівним органом - Naczelna Dyrekcja Archiwow Panstwowych (Головне управління державних архівів). Ця установа складається з архівного відділу, відділу формування Національного архівного фондів, департаменту організації та обміну інформацією, департаменту інфраструктури та розвитку архівів і канцелярії генерального директора [16].

Найпотужнішим ресурсом інформатизації архівної справи в Польщі є Narodowe Archiwum Cyfrowe (NAC) - Національний цифровий архів. NAC є першим польським цифровим архівом, тобто установою, яка створена для збору, зберігання й пошуку архівних матеріалів у цифровій формі [17].

Основними завданнями NAC є: оцифрування матеріалів з державних архівів Польщі; організація системи та ІТ-інфраструктури для збору й обміну інформацією про колекції всіх державних архівів та інших архівних установ; розроблення методів оцифрування; створення стандартів оцифрування архівних документів; збір, зберігання та технічне обслуговування електронних фотографій, фільмів і звукозаписів; просування архівів у мережі Інтернет (зокрема через соціальні мережі) [17].

NAC працює у двох напрямах: 1 - в цифровому форматі й у форматі електронної документації; 2 - зберігання та вилучення аудіовізуальної й фотографічної документації. За словами творців NAC, до 2030 р. в Інтернеті буде розміщено 200 мільйонів цифрових копій архівних ресурсів державних архівів Республіки Польща. NAC буде управляти архівами електронних документів як інтегрованою системою всієї мережі архівів Польщі [17].

Сайт NAC розділений на три основних розділи: «Аудіовізуальний архів», «Цифровий архів» і «Знання та освіта».

У колекції Національного електронного архіву міститься 15 мільйонів зображень. Усі фотографії взяті з періоду 40-х рр. ХІХ ст. і до сьогоднішнього дня, і майже 90% з них стосується комуністичної епохи.

Фотографії NAC відповідно до принципів архівів були розділені на групи й колекції. Найбільш важливими можна вважати такі: «Koncern Ilustrowany Kurier Codzienny - Archiwum Nustracji» - містить близько 190 000 зображень за 1910-1939 рр.; «Wydawnictwo Prasowe Krakow - Warszawa (Zeitungsverlag Krakau - Warschau)» - містить близько 18 000 фотографій з 1939-1945, зроблених з метою пропаганди Третього рейху; «W Spusciznach Prywatnych» - містить фотографії, що документують карту бойових дій і боротьбу польських солдатів під час Другої світової війни.

Колекція фільмів включає близько 2,4 тисяч найменувань 1928-1993 рр. Близько 90% з них є матеріалами з науково-дослідного інституту, кіностудії «Sportfilm», кінокомпанії «Czotowka» та польського агентства «Interpress» [17]. Щорічно NAC оцифровує до 7 млн. архівних документі з усієї країни.

Archiwum Gtywne Akt Dawnych in Poland (AGAD) - Архів давніх актів - є найстарішим польським державним архівом, що сягає корінням часів герцогства Варшавського [14]. На відміну від попереднього архіву, інформатизація шляхом оцифрування та подання електронної інформації на сайті, у цьому архіві розвинута слабо. Сайт представлений кількома розділами, які не відтворюють документної інформації фондів архіву. Електронний діалог з користувачем відсутній.

Висновки

Як результат дослідження, складено порівняльну таблицю доступних електронних інформаційних ресурсів на сайтах проаналізованих архівів. Як характеристики основного інформаційного наповнення сайтів взято такі ознаки: наявність і доступність до баз даних архівних документів; наявність на сайті архіву електронних виставок; доступ до оцифрованих докумементів та (або) скан-копій архівних документів; наявність кіно-, фото-, фонодокументів та сторінка архівної установи в соціальній мережі Facebook.

Інформатизація архівної справи відіграє вагому роль у діяльності архіву як комунікаційної структури в системі сучасних інформаційних технологій. Відкритість архіву та системне використання ретроспективної інформації засобами Інтернет, взаємодія з іншими підсистемами соціальних комунікацій (бібліотеки, музеї, засоби масової інформації тощо) є важливим чинником розвитку відкритого інформаційного суспільства. Чітко структурований процес інформатизації архіву дасть змогу Україні з легкістю увійти до світового інформаційно-комунікаційного простору.

Таблиця 1

Порівняльний аналіз електронних ресурсів архівних установ України та Польщі

Висновки

Отримані результати дослідження свідчать, що інформаційні ресурси українського архівного порталу не в повному обсязі використовують наявні сучасні інформаційні технології для розвитку галузі. З проаналізованих веб-сайтів п'яти українських архівів, лише у двох (Відкритий електронний архів СБУ та Електронний архів українського визвольного руху) можна знайти структуровані бази даних електронних документів та фотографій.

Проте, інформаційне наповнення таких баз даних, та й сама структура, значно відрізняється від прототипних баз даних польських архівів. Національний цифровий архів Польщі (Narodowe Archiwum Cyfrowe), працюючи у двох основних напрямах, основну мету своєї діяльності вбачає в інформаційно-аналітичній діяльності та оцифруванні знайденої інформації. У базі даних цього архіву є електронні документи з фондів архівних установ Польщі. Це пояснює факт відсутності оцифрованих документів на сайті іншого польського архіву Archiwum Gtywne Akt Dawnych in Poland.

Українські архіви використовують електронні інформаційні ресурси в іншому ракурсі: на сайті чотирьох українських архівів (ДАЛО, ЦДІАЛ, ЦДАВО та Електронний архів українського визвольного руху) є розділ «Електронні виставки». Виставки on-line - це ефективний інструмент надання доступу до інформаційних ресурсів архівних установ шляхом використання лише відсканованих архівних документів. Такий спосіб подання інформації в Інтернеті хоча й доступний для архівів, проте не досить інформативний для суспільства.

З таблиці видно, що лише Електронний архів українського визвольного руху відповідає всім критеріям наявності електронних інформаційних ресурсів. Єдиним показником, який відрізняє інформаційне наповнення цього архіву від NAC, є кількість оцифрованих документів та відсутність кінодокументів.

Провідним фактором популярності будь-якої організації, у тому числі й архівної, є наявність сторінки в соціальній мережі, кількість її уподобань та дописувачів. Для аналізу цього критерію взято соціальну мережу Facebook. В Україні такої сторінки немає лише у Відкритого електронного архіву Служби Безпеки України. Цей факт пояснюється специфікою діяльності організації. У Польщі цим критерієм знехтував Архів давніх актів (Archiwum Gtywne Akt Dawnych in Poland).

У подальших наукових дослідженнях варто провести аналіз електронних архівних фондів України та Польщі однієї тематики з метою визначення порівняльних характеристик інформаційного наповнення ресурсів.

Список використаної літератури

1. Боряк Г.В. Інформатизація архівної галузі сьогодні: поточні здобутки і завдання формування електронних ресурсів [Електронний ресурс] / Г.В. Боряк

2. Васильченко М. Інформатизація архіву як соціально-комунікаційної структури / М. Васильченко // Вісник Харківської державної академії культури. - 2010. - Вип. 31. - С. 199-208.

3. Вовк Н. Використання архівних ресурсів у суспільстві: інформаційно-аналітичне дослідження / Н. Вовк, Х. Демків, О. Даниляк // Інформація, комунікація, суспільство 2016: матеріали 5-ї Міжнародної наукової конференції ICS - 2016. - Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2016. - С. 328-329.

4. Вовк Н. Інформаційне забезпечення Української Галицької армії (листопад 1917-липень 1918 рр.): автореф. дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01 - історія України / Наталія Степанівна Вовк; Тернопіл. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. - Тернопіль, 2015. - 20 с.

5. Державна архівна служба України [Електронний ресурс]

6. Державний архів Львівської області [Електронний ресурс]

7. Електронний архів українського визвольного руху [Електронний ресурс]

8. Інформатизація архівної справи в Україні (1991-2014 рр.): історичні та правові аспекти / Н. Кузовова // Scriptorium nostrum. - 2015. - №1-2. - С. 223-239.

9. Інформаційно-довідковий зал (відкритий електронний архів) / Служба безпеки України [Електронний ресурс]

10. Калакура Я. Архівознавство / Я. Калакура, І. Матяш. - Київ: Академія, 2002. - 356 с.

11. Про національний архівний фонд та архівні установи: Закон України [Електронний ресурс]

12. Центральний державний історичний архів України, м. Львів [Електронний ресурс]

13. Центральний історичний архів вищих органів влади та управління [Електронний ресурс]

14. Archiwum Gtywne Akt Dawnych in Poland [Електронний ресурс]

15. Bilushchak T. Documents Central State Historical Archives in Lviv as a Channel of Social Communication / Т. Bilushchak // Humanities and Social Sciences 2013 (HSS-2013): proceedings 4th International Academic Conference of Young Scientists. - Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House, 2013. - Electronic edition on CD-ROM. - P. 100-102.

16. Naczelna Dyrekcja Archiwow Panstwowych [Електронний ресурс]

17. Narodowe Archiwum Cyfrowe [Електронний ресурс]

18. Vovk N. Archival Resources of Ukraine and Poland in the Global Information Network / N. Vovk // Public Policy and conomic Development: Scientific and Practical Journal. - Poznan-Mykolayiv: Adam Mickiewicz University, Petro Mohyla Black Sea National University. - 2016. - Issue 7 (11). - P.192-205.

Размещено на Allbest.ru