Еволюція впровадження системи органічного землеробства в ПП "Агроекологія" у другій половині ХХ - на початку ХХІ століть
Впровадження системи органічного землеробства у вітчизняних господарствах. Підвищення продуктивності сільськогосподарських культур та збереження родючості ґрунту. Попередження ерозійних процесів та збільшення отримання екологічно чистої продукції.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2018 |
| Размер файла | 23,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 001.891:631.147(477)«19/20»
Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України
Еволюція впровадження системи органічного землеробства в ПП «агроекологія» у другій половині ХХ - на початку ХХІ століть
В. Д. Орехівський
кандидат технічних наук, здобувач
Анотація
землеробство ерозійний екологічний вітчизняний
Встановлено, що система органічного землеробства, розроблена та впроваджена С. Антонцем у ПП «Агроекологія» упродовж другої половини ХХ -- початку ХХІ ст., базується на застосуванні структури посівних площ і спеціалізованих сівозмін, мілкого безполицевого обробітку ґрунту, вирощування багаторічних бобових трав, сидератів та внесення органічних добрив, а також екологічно безпечних агротехнічних і біоценотичних заходів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Визначено, що впровадження системи органічного землеробства у вітчизняних господарствах, забезпечує підвищення продуктивності сільськогосподарських культур та збереження родючості ґрунту, покращує водний, поживний та фітосанітарний стан ґрунту і посівів, попереджує ерозійні процеси та сприяє збільшенню отримання екологічно чистої продукції.
Ключові слова: еволюція, система органічного землеробства, продуктивність, родючість ґрунту, фітосанітарний стан, екологічно чиста продукція.
Annotation
V. Orekhivskyi
Evolution of introduction of the system of organic agriculture in pp «Agroecology» in the second half of ХХ - at the beginning ХХІ of centuries
For today actual is a production of organic goods that must be natural, provided vegetable by a cellulose, soluble, balanced on maintenance valuable vegetable and animal albumens, fats, vitamins and microelements, to contain the complex of natural antioxidants, be free of toxic, allergen and carcinogenic substances.
Research of growing ecologically of clean products as realization of the system of measures is in organic agriculture that will assist to optimal development of cultural plants, sent to inhibition of development of harmful organisms and does not require poisonous substances.
It is set that in PP «Agroecology» the technological measures of the system of organic agriculture are based on application: scientifically reasonable structure of sowing areas and specialized crop rotations with a satiation long-term leguminous herbares to 25--27%; shallow till of soil without shelves that keeps the natural structure of arable layer, not destroying the vertical orientation of the airing in him; longterm leguminous herbares, green fertilizer cultures and bringing of scientifically reasonable norms of organic fertilizers, that provides plants nutritives and forms positive balance of humus; ecologically safe agrotechnical and biological measures in technologies ofgrowing of agricultural cultures.
Certainly, that with application of shallow till of soil satiation long-term leguminous herbares to 25--27°%; shallow till of soil without efficiency of fight rises against weeds, a structure gets better and to moistly material well-being soil that assists appearance of friendly stair ofagricultural cultures. It is found out, that bringing of pus assists upgrading of products and stabilizing of content of humus in soil, is the permanent, mandatory and purposeful member of conduct of organic agriculture.
The best results for the receipt offriendly stair and next height of green fertilizer cultures are provided by shallow till of soil: moisture is kept, impurity diminishes, soil is not made more compact. In combination with the use of green fertilizer cultures shallow till provides the most effective maintenance and fertility-improving of soil.
Key words: evolution, system of organic agriculture, productivity, fertility of soil, sanitary state, ecologically clean products.
Постановка проблеми. Нині природне середовище, в якому ми живемо, змінюється швидше, ніж проходить адаптація до нього людини, що негативно позначається на її здоров'ї. Оскільки наш генотип формувався впродовж тисячоліть на основі природних продуктів, то нині негативний вплив навколишнього середовища руйнує генотип людини, завдаючи шкоди національному генофонду. При цьому екологічно залежні захворювання неспецифічного характеру, що нерідко виникають на основі зміненого зовнішнього середовища, виступають в якості початкових для розвитку патогенетичних механізмів.
У всьому цивілізованому світі, як і в Україні, стає все більше прихильників екологічно безпечного способу життя, за якого виробництво екологічно чистої продукції є однією з основних вимог. Відомому ескулапу античності Гіппократу належить відомий вислів про те, що їжа має бути ліками, а ліками має бути їжа [1, 3]. Тому виробництво органічної продукції, яка повинна бути вільною від токсичних, алергенних і канцерогенних речовин, натуральною, забезпеченою рослинною клітковиною, розчинною, збалансованою за вмістом повноцінних рослинних і тваринних білків, жирів, вітамінів та мікроелементів, містити комплекс натуральних антиоксидантів, на сьогодні є актуальним завданням.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню окремих напрямів виробництва органічної продукції присвячено праці вчених: П. Бойка (2005), С. Антонця (2011), П. Стецишин (2011), Н. Коваленко (2014), В. Писаренка, П. Писаренка (2008, 2017) та ін. Однак, вважаємо необхідними подальші дослідження в цьому напрямку, у структурі якого найважливішим є з'ясування питань вирощування екологічно чистої продукції як здійснення системи заходів, оскільки це сприятиме оптимальному розвитку культурних рослин та стримуванню поширення шкідливих організмів без потреби застосування отруйних речовин.
Мета. Метою статті є отримання результатів цілісного науково-історичного аналізу еволюції теоретико-методологічних основ та практичного впровадження системи органічного землеробства в IIIІ «Агроеклогія» у другій половині ХХ - на початку ХХІ ст.
Виклад основного матеріалу. Систему органічного землеробства упродовж 40 років успішно застосовує і вдосконалює Семен Свиридонович Антонець - Герой Соціалістичної Праці, Герой України, почесний член НААН, засновник ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області [2, 3]. У господарстві успішно функціонують технології виробництва екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва, збереження та розширеного відтворення родючості грунту. Посилаючись на ідеї В. Вернадського, В. Докучаєва, видатного аграрія Т Мальцева, С. Антонець створив власну модель системи органічного землеробства, філософським підгрунтям якої стали концептуальні основи розвитку біосфери.
Філософія системи органічного землеробства С. Антонця базується на створенні агроекосистем, максимально наближених до природних формацій. Така система враховує базовий принцип розвитку планети, оскільки виникнення життя на Землі було забезпечено двома глобальними процесами, які й зараз, і в майбутньому будуть підгримувати розвиток біосфери. До них належить фотосинтез та азотфіксація в усіх її проявах. Саме регулюванню цих процесів більшою мірою підпорядковане органічне землеробство, оскільки його технологічні заходи забезпечують ефективне використання біологічних чинників навколишнього середовища.
У ПП «Агроекологія» технологічні заходи системи органічного землеробства базуються на застосуванні: науково обгрунтованої структури посівних площ і спеціалізованих сівозмін із насиченням багаторічними бобовими травами до 25-27%; мілкого безполицевого обробітку грунту, що зберігає природну структуру орного шару, не руйнуючи в ньому вертикальну орієнтацію аерації; багаторічних бобових трав, сидератів та внесенні науково обгрунтованих норм органічних добрив, що забезпечує рослини поживними речовинами і формує позитивний баланс гумусу; екологічно безпечних агротехнічних і біоценотичних заходів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур [3, 17].
У структурі посівних площ господарства нараховується близько двадцяти сільськогосподарських культур, що забезпечують біологічне різноманіття агрофітоценозів та сприяють оптимізації фітосанітарного стану посівів. Обов'язковими заходами для формування поживного режиму грунту є включення в кожну ланку сівозміни багаторічних або однорічних бобових трав, сидератів та внесення гною. Важливим чинником гетерогенних агробіоценозів є також пригнічення бур'янів листовою поверхнею культурних рослин та ефект алелопатії, біологічна дія якої сприяє оптимізації фітосанітарного стану посівів.
Структура посівних площ з урахуванням використання післяукісних культур та типи сівозмін визначаються спеціалізацією господарства, в якому гармонійно поєднуються галузі рослинництва та тваринництва [4, 25]. Зернові культури займають 3638% посівних площ, у тому числі озима пшениця - 14-17%, ярий ячмінь - 12-15%, кукурудза на зерно - 2-3%, технічні культури (соняшник) - 5-7%, зайняті пари - 18-20%, багаторічні бобові трави - 25-27%, однорічні трави та кукурудза на силос - 23-25%. Загальна площа посівів кормових культур формується за рахунок багаторічних бобових трав, однорічних трав, кукурудзи на силос і сягає 60%.
Впровадження науково обгрунтованих сівозмін забезпечує стабільність ведення органічного землеробства, оскільки вони позитивно впливають на всі важливі грунтові режими: поживний, повітряний, тепловий, а також на фітосанітарний стан грунту і посівів [5, 10]. Тому оптимізація землекористування базується на впровадженні спеціалізованих сівозмін із короткою ротацією. Озиму пшеницю висівають, зазвичай, після багаторічних трав або кукурудзи на силос. Системи сівозмін гнучкі, що забезпечує за необхідності заміну однієї культури іншою, близькою за біологічними особливостями (наприклад, еспарцет люцерною), не порушуючи рекомендованого чергування культур і термінів їх повернення на попереднє місце. Вирощування зернових і технічних культур, розширення посівів кормових культур (особливо багаторічних бобових трав), сидератів і проміжних культур забезпечують постійне рослинне покриття грунту (у тому числі й товстим шаром рослинних решток), що сприяє збільшенню кількості надходження органічної речовини в грунт, забезпечуючи позитивний баланс гумусу й перешкоджаючи ерозійним процесам.
Отже, в органічному землеробстві ПП «Агроекологія» загальним принципом формування структури посівних площ і оптимізації системи сівозмін є забезпечення високої продуктивності всіх сільськогосподарських культур, збереження родючості грунту, ефективне використання вологи, попередження ерозійних процесів, покращання фітосанітарного стану грунту і посівів, що сприяє отриманню екологічно чистої продукції.
Досвід органічного виробництва відпрацьований С. Антонцем у тісній співпраці з авторами і теоретиками грунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території - Ф. Моргуном, М. Шикулою [6, 305]. Таку систему вчені розвинули у другій половині ХХ ст. на основі напрацювань фундаторів безполицевого обробітку грунту І. Овсінського (1899), Т. Мальцева (1955) [6, 125]. Упродовж 1979-1990 рр. у господарстві виконували пошаровий різноглибинний безполицевий обробіток грунту; упродовж 1990-1995 рр. - мінімальний безполицевий обробіток грунту на глибину 10-12 см [7, 205]. Із 1995 р. у посівах всіх сільськогосподарських культур здійснюють обробіток грунту на глибину 45 см [3, 19]. Теоретичною базою грунтозахисного мілкого обробітку грунту без перевертання скиби стало розуміння того, що такий обробіток зберігає природну структуру, капілярність грунту, оскільки не руйнує мікроканали, створювані черв'яками і корінням, яке розкладається. Основною вимогою мілкого обробітку грунту є підрізання кореневої системи на глибині 4-5 см без її видалення з грунту. При цьому поверхня покривається перегнійним шаром органіки різного походження, завдяки якому рослини і біота отримують поживні речовини, зменшується ризик утворення кірки.
Мілкий обробіток грунту створює значний протиерозійний ефект, який забезпечує максимальне використання ґрунтозахисних властивостей багаторічних трав. Вони створюють вертикальну орієнтацію аерації, що покращує структуру ґрунту й запобігає водній ерозії під час інтенсивних опадів. Коли стік майже відсутній, вода по ходах кореневої системи рослин проникає на глибину 45-55 см і вже там розходиться капілярами. За системного поверхневого обробітку ґрунту і вирощування багаторічних трав зменшується щільність та покращуються водно-фізичні властивості ґрунту, зникає ґрунтова підошва, яка неминуча при традиційній оранці і перешкоджає руху вологи в ґрунті.
У другій половині ХХ ст. у ПП «Агроекологія» виникали труднощі через нестачу необхідних машин і знарядь, недосконалість техніки та відсутність досвіду її експлуатації [8, 121]. Згодом почали конструювати модернізовані плоскорізи, пізніше - комбіновані агрегати та інші знаряддя, які забезпечили своєчасне підрізання та загортання бур'янів і післяжнивних решток. За роки впровадження органічних технологій у ПП «Агроекологія» випробувані й вдосконалені різні ґрунтообробні знаряддя. Зокрема, щоб досягти ефекту обробітку ґрунту на глибину 4-5 см і суцільного підрізання коренів бур'янів, переобладнано культиватори шляхом жорсткого кріплення їх стійких лап. За ідеєю С. Антонця, виготовлені культиватори для передпосівного обробітку ґрунту, обладнані серпоподібними штангами з жорстким кріпленням, якими краще спливають рослинні рештки, а також лапами, які самозагострюються у ґрунті. Така конструкція культиватора забезпечує задану глибину обробітку і достатнє підрізання рослин.
Таким чином, із застосуванням мілкого безполицевого обробітку ґрунту вдалося підвищити ефективність боротьби з бур'янами, поліпшити структуру і вологозабезпеченість ґрунту, вирівняти посівне ложе насіння, що сприяло появі дружних сходів культур.
Характерну особливість у господарстві має розвиток технології внесення органічних добрив. Із 1979 р. тут не застосовують пестициди, а з 1996 р. мінеральні добрива замінено на органічні [7, 205]. Із впровадженням системи органічного землеробства та відмови від мінеральних добрив нагальним став пошук ефективних і надійних джерел компенсації елементів живлення й створення у ґрунті позитивного балансу гумусу. Тобто постало завдання залучити у ґрунтоутворюючий процес якомога більше органічної речовини. У ПП «Агроекологія» цю проблему вирішено шляхом максимального використання природних органічних добрив: гною, сидератів, нетоварної частки врожаю (післяжнивних решток), що повністю відповідає вимогам органічного землеробства [8, 123].
Значну кількість підстилкового гною у господарстві забезпечує розвинена галузь тваринництва, яка, крім основної продукції - молока і м'яса, виробляє в рік близько 72 тис. т гною. Це дає можливість разом із сидератами та післяжнивними рештками вносити 24-26 т органічних добрив на 1 га сівозмінної площі, відкриваючи перспективу дійсної гармонізації взаємозв'язків між рослинництвом і тваринництвом.
У ПП «Агроекологія» гній зберігають у польових кагатах не менше року поблизу полів, де планується його внесення. У середині кагатів не припиняється робота мікроорганізмів, що мінералізують органічну речовину свіжого гною в форму, доступну для рослин. Такий субстрат є гарним середовищем для розвитку дощових черв'яків, які тут розмножуються і з перегноєм вносяться у поля [9, 5]. Черв'яки є справжніми творцями ґрунтового багатства, які створюють легкозасвоювані поживні сполуки із органіки. Прокладаючи багатокілометрові ходи в ґрунті, вони розпушують його, збагачують своїми виділеннями - копролітами, покращують структуру ґрунту. В екологічно цілісному ґрунті його ходи залишаються не зруйнованими упродовж трьох років і забезпечують циркуляцію вологи й повітря у зоні кореневої системи, створюючи оптимальні умови для життєдіяльності культурних рослин.
Отже, внесення гною сприяє підвищенню якості продукції та стабілізації вмісту гумусу в ґрунті, є постійним, обов'язковим і цілеспрямованим елементом ведення органічного землеробства.
На сидерат у господарстві використовують багаторічні бобові трави (виколистий еспарцет, посівну люцерну), однорічні бобові (яру вику), які більш корисні для збагачення ґрунту поживними речовинами [10, 3]. А також гречку, редьку олійну, гірчицю та вико-вівсяні і редько-вівсяні сумішки, практикують несіяні сидерати (вико-вівсяна отава, падалиця зібраних культур). Під впливом бобових сидератів у 4-7 разів збільшується кількість бульбочкових бактерій, значно підвищується ферментативна активність ґрунту, покращуються його фітосанітарні та водно-фізичні властивості, створюються умови для інтенсивного розвитку мікроорганізмів і мікрофауни, дія яких триває упродовж 3-4 років. Широке впровадження сидератів сприяє включенню в малий кругообіг з більш глибоких шарів ґрунту не використаних резервів фосфору, калію, кальцію, магнію та інших елементів живлення рослин.
Найкращі результати для одержання дружних сходів і наступного росту сидератів забезпечує мілкий обробіток ґрунту: зберігається волога, зменшується забур'яненість, не ущільнюється ґрунт. У поєднанні з використанням сидератів мілкий обробіток забезпечує найефективніше збереження та підвищення родючості ґрунту.
Висновки
Можна зробити висновок, що система органічного землеробства, розроблена та впроваджена С. Антонцем у ПП «Агроекологія» упродовж другої половини ХХ - початку ХХІ ст., базується на застосуванні науково обґрунтованої структури посівних площ і спеціалізованих сівозмін, мілкого безполицевого обробітку ґрунту, вирощування багаторічних бобових трав, сидератів та внесення органічних добрив, екологічно безпечних агротехнічних і біоценотичних заходів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Це забезпечує збільшення продуктивності сільськогосподарських культур, збереження родючості ґрунту, ефективне використання вологи, попередження ерозійних процесів, покращання фітосанітарного стану ґрунту і посівів, що сприяє підвищенню отримання вітчизняної екологічно чистої продукції.
Список використаної літератури та джерел
1. Писаренко В. М. Органічне землеробство для приватного сектора /В. М. Писаренко, П. В. Писаренко, С. В. Пономаренко. -- Полтава: [б. в.], 2017. -- 140 с.
2. Антонець С. С. Органічне землеробство: з досвіду ПП «Агроекологія» Шишацькогорайону Полтавської області / С. С. Антонець, А. С. Антонець, В. М. Писаренко. -- Полтава : РВВ ПДАА, 2010. -- 200 с.
3. Писаренко В. М. Система органічного землеробства агроеколога Семена Антонця / В. М. Писаренко,А.С. Антонець, П. В. Писаренко. -- Полтава: [б. в.], 2017.124 с.
4. Писаренко В. М., Писаренко П. В., Писаренко В. В. Агроекологія / В. М. Писаренко, П. В. Писаренко,А.В. Писаренко. -- Полтава : ФОП«Говоров С. В.», 2008.255 с.
5. Бойко П. І., Бородань В. О., Коваленко Н. П. Екологічно збалансовані сівозміни -- основа біологічного землеробства / П. І. Бойко, В. О. Бородань, Н. П. Коваленко // Вісник аграрної науки. -- 2005. -- № 2. -- С. 9--13.
6. Коваленко Н. П. Становлення та розвиток науково- організаційних основ застосування вітчизняних сівозмін у системах землеробства (друга половина ХІХ--початок ХХІ ст.): монографія / Н. П. Коваленко. -- Київ : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. -- 490 с.
7. Стецишин П. О. Основи органічного виробництва / П. О. Стецишин, В. В. Пиндус, В. В. Рекуненко. -- Вінниця : Нова книга, 2011. -- 552 с.
8. Писаренко В. М. Антонець Семен Свиридонович: біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1956--2015 роки / В. М. Писаренко, А. С. Антонець. -- Київ : ТОВ «Видавництво «Зерно», 2015. -- 480 с.
9. Куценко А. М., Писаренко В. Н. Выращивание экологически чистой продукции в малых крестьянских и фермерских хозяйствах / А. М. Куценко, В. Н. Писаренко.Київ : УМКВО, 1992. -- 56 с.
10. Антонець С. С. Сидеральні культури /С. С. Антонець, А. С. Антонець, В. М. Писаренко. -- Полтава : Сімон, 2011.51 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розгляд науково-організаційної діяльності Південного відділення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна спрямованої на координацію наукової роботи у науково-дослідних установах та вузах, розташованих у різних кліматичних умовах УРСР.
статья [19,2 K], добавлен 24.04.2018Суперечності розвитку української культури у другій половині XVIІ і на початку XVIII століття. Культурний підйом України на межі XVIІ-XVIII століть. Національна своєріднсть і специфіка українського мистецтва у другій половині XVIІ-XVIII століття.
реферат [27,8 K], добавлен 05.10.2008Виникнення поштових зв'язків в Україні. Організація пересилки й доставки листів, періодичної преси, посилок. Етапи становлення поштової справи в українській козацькій державі в другій половині XVII-ХVIII століть. Утримання станцій поштового зв’язку.
статья [41,7 K], добавлен 11.08.2017Освіта у повоєнні роки. Впровадження обов'язкового семирічного навчання, зростання мережі ремісничих училищ і фабрично-заводських шкіл. Розгром генетики та "лисенківщина" в Україні. Література і мистецтво, "жданівщина" та боротьба з космополітизмом.
реферат [16,0 K], добавлен 18.08.2009Велика промислова буржуазія Півдня України - провідна соціальна сила суспільства другої половини XІХ – початку XX століття та еволюція її соціально-економічних вимог. Трансформація становища цієї верстви у суспільстві. Джерела формування буржуазії.
автореферат [56,3 K], добавлен 10.04.2009Відносини Речі Посполитої та Московської держави в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Особливості політичних відносин Польщі з країнами Південної і Східної Європи в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Відносини з імперією Габсбургів.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 24.09.2010Тенденції економічного та політичного розвиту Великої Британії. Розпад колоніальної системи. Реформи лейбористів. Обмеження державного втручання в економіку. Денаціоналізація державних підприємств. Зовнішня політика Франції. Ставка на збереження колоній.
реферат [23,4 K], добавлен 17.10.2008Розкол Німеччини, зростання суперництва і протистояння між СРСР і західними державами. Економічна, грошова реформа у західних зонах окупації. Створення Німецької Демократичної Республіки. Еволюція італійського суспільства політичної, економічної системи.
реферат [27,1 K], добавлен 17.10.2008Аналіз процесів, які відбувались в українському селі в 50-60 рр. ХХ ст. Вивчення сутності, характеру та особливостей зміни системи державних закупівель сільськогосподарської продукції в цей період, наслідків такої реорганізації для українського села.
реферат [22,7 K], добавлен 12.06.2010Англія та наприкінці XIX - на початку XX ст. та її криза. Політичний та економічний розвиток. Занепад колоніальної могутності Англії. Ірландська проблема. Франція наприкінці XIX - на початку XX ст. Еволюція державного устрою та економічної системи.
реферат [22,7 K], добавлен 27.07.2008
