Реконструкція палеокліматичних умов життя давнього населення на стоянці біля с. Кам'янка Харківської області

Сніжко І.А.

Анотація

Важливою складовою комплексного дослідження пізньопалеолітичних пам'яток є реконструкція природного середовища існування давнього населення. З цією метою давно і успішно використовується метод палінологічного аналізу, який дає можливість скласти місцеву стратиграфічну схему відкладів та реконструювати рослинність і клімат археологічного об'єкту.

Пізньопалеолітична стоянка біля с. Кам'янка Ізюмського району Харківської області досліджується з 2005 року. Розкопана площа становить 146 м², колекція крем'яних артефактів налічує понад 7,5 тис. предметів. Культурний шар розтягнутий по вертикалі, визначається за рівнем розповсюдження знахідок, не має специфічного забарвлення. Окрім крем'яних артефактів включає дрібні фрагменти вохри, вугілля та кісток тварин. Планіграфічна структура демонструє скупчення, що відповідають робочим місцям з обробки кременю. Набір знарядь характерний для стоянок-майстерень, розташованих поблизу виходів крем'яної сировини. Методом мікростратиграфії встановлено, що рівень залягання культурних решток пов'язаний з жовтувато-палевим лесовидним суглинком, що відноситься до верхньопричорноморського підгоризонту.

Для проведення палінологічних досліджень було взято 8 зразків, з яких два походять із культурного шару. Склад спорово-пилкових спектрів цих зразків свідчить, що під час функціонування пам'ятки досліджувана територія знаходилася у межах степової зони із субперигляціальним кліматом, який був значно холоднішим та сухішим за сучасний. Рослинний покрив був розрідженим, біднішим і більш одноманітним за складом. Стоянка давньої людини розташована в річковій долині в безпосередньому оточенні деревної та різнотравно-злакової трав'янистої рослинності.

Annotation

An important part of complex research of late Paleolithic sites is environment reconstruction of ancient population. For this purpose a method of pollen analysis has been successfully and long while used. It allows creating a local stratigraphical scheme of sediments and reconstructing flora and climate of archaeological object.

Late Paleolithic site near Kamyanka village in the Izum district of the Kharkiv region has been researched since 2005. Excavated area counts 146 square meters, the collection of flint artifacts contains more than 7500 items. Cultural level extends vertically, it is defined by the level of artifacts expansion, and it doesn't have any specific coloring. Apart from flint artifacts, it contains small fragments of sienna, coal and animal bones. Planigraphic structure shows assemblage that corresponds to working places of flint processing. The set of tools is specific to site workshops that are situated near flint raw material exposure. With the method of micro stratigraphy it has been defined that level of cultural remains bedding is associated with pale-yellowish loess loam which belongs to Upper Back Sea subhorizon.

For the purpose of conducting pollen analysis 8 samples have been taken, two of which come from cultural level. The composition of sporo-pollen spectrum of these samples shows that during the period of the site functioning the researched area lied in the steppe zone with subperiglacial climate which was much colder and drier than that of nowadays. Vegetational cover was thinner, poorer and more unvaried in composition. An ancient human site is situated in a river valley in immediate surrounding of wooden and mixed gramineous herbs.

В комплексному дослідженні пізньопалеолітичних пам'яток важливою складовою є реконструкція природного середовища існування давнього населення. З цією метою давно і успішно використовується метод палінологічного аналізу, який дає можливість скласти місцеву стратиграфічну схему відкладів та реконструювати рослинність і клімат археологічного об'єкту.

Характеристика культурного шару. Пізньопалеолітична стоянка біля с. Кам'янка Ізюмського району Харківської області знаходиться на мисі при впадінні в р. Сіверський Донець невеличкої правої притоки р. Суха Кам'янка (Рис. 1). Пам'ятка досліджується з 2004 р., загальна розкопана площа становить 146 м², колекція крем'яних артефактів налічує понад 7,5 тис. предметів.

Культурний шар визначається одним рівнем розповсюдження знахідок, не має специфічного забарвлення, розтягнутий по вертикалі. Представлений кременем, що демонструє всі стадії процесу розщеплення від жовна до знаряддя, дрібними фрагментами кісток тварин, шматочками червоної та жовтої вохри, вугілля. Кілька відщепів, уламків кременю та кістки мають сліди перебування у вогні. Найбільша концентрація знахідок спостерігається частково в темно-коричневому, світло-коричневому та жовтувато-палевому суглинку, окремі артефакти зустрічаються також в гумусовому горизонті та в типовому лесі. Відзначено деяке падіння залягання культурного шару з півдня на північ і з заходу на схід, що відповідає зниженню рельєфу в бік обох річок, а також пов'язане з особливостями ґрунтоутворення в голоцені.

Культурний шар має значні пошкодження, що виникли під впливом наступних факторів:

1. Відсутність консервації знахідок після завершення функціонування пам'ятки (свідченням цього є наявність патини та кальцитових напливів з одного боку на багатьох артефактах).

2. Переміщення артефактів вгору, імовірно, під час замерзання та відтавання.

3. Вплив делювіальних процесів (зміщення по схилу), що простежується формою деяких скупчень, орієнтованих на північ, північний схід та схід, в бік р. Сіверський Донець та р. Суха Кам'янка ця тенденція спостерігається в трохи згладженому вигляді в сучасному рельєфі. Артефакти часто знаходяться в положенні на ребрі з нахилом в означений бік.

4. Голоценове ґрунтоутворення.

5. Вплив кореневої системи рослин та діяльність риючих тварин шар сильно пошкоджений кротовинами.

Отже, всі пошкодження культурного шару можна розглядати як постгенетичні.

Для визначення первинного рівня відкладання культурних решток та більш точного встановлення геологічного віку пам'ятки було використано метод мікростратиграфії. Завдяки тривимірній фіксації переважної більшості знахідок було збудовано графічні мікропрофілі з «кроком» в 1 м для значної частини дослідженої площі (Сніжко 2010, с.111-114). Встановлено, що формування ініціального рівня відкладання знахідок можна визначити як одноактний процес. На ділянках, де можна простежити рівень первинного відкладання знахідок, він корелюється з жовтувато-палевим суглинком, що відноситься до верхньопричорноморського підгоризонту.

Крем'яний інвентар. На пам'ятці представлено повний цикл розщеплення від заготовок нуклеусів до залишкових ядрищ і утилізованих знарядь. Крем'яні знахідки мають добрий стан збереженості, не обкатані, поверхня вкрита шаром патини від молочно-білої до блакитної димчастої. В якості сировини використовувався темно-сірий, майже чорний напівпрозорий крейдяний високоякісний кремінь місцевого походження. Нуклеуси торцевидної, призматичної, кубовидної форми демонструють ударну техніку сколювання.Процес виготовлення та підживлення нуклеусів представлено реберчастими сколами і відщепами. Значна кількість викинутих заготовок і сколів з жовновою кіркою свідчать, що джерело добування кременю знаходилось порівняно недалеко від стоянки. Метою первинного розщеплення були заготовки у вигляді видовжених пластинок та відщепів. Колекція виробів із вторинною обробкою включає бокові та серединні різці, концеві скребки, скребловидні знаряддя, пластинки з ретушованими виїмками, проколки, відщепи і пластинки з ретушованими ділянками, мікропластинки з притупленим краєм, вкладенітрапеції тощо. В цілому набір знарядь характерний для кола епіграветських пам'яток.

Планіграфічна структура культурного шару включає скупчення крем'яних артефактів, які, вірогідно, відповідають робочим місцям, де відбувалось розколювання кременю. На користь цього свідчать також і випадки ремонтажу у скупченнях.

Реконструкція природного середовища. Для реконструкції природного середовища в період існування стоянки та уточнення її хронологічної позиції були проведені палінологічні дослідження під керівництвом Н.П. Герасименко. В результаті було відібрано 8 проб із західної стінки розкопу, що мала наступну стратиграфію (за Н.П. Герасименко) (Герасименко, Снежко 2012, с. 99):

Реконструкція палеокліматичних умов життя давнього населення на стоянці біля с. Кам'янка була проведена на основі результатів палінологічних досліджень. Встановлено, що під час функціонування пам'ятки досліджувана територія знаходилася в межах степової зони із субперигляціальним кліматом, який був значно холоднішим та сухішим за сучасний. Рослинний покрив був розрідженим, біднішим і більш одноманітним за складом. Стоянка була розташована в річковій долині в безпосередньому оточенні деревної та різнотравно-злакової трав'янистої рослинності.

Палінологічні дослідження дозволили також уточнити хронологічну позицію пам'ятки: із датою 13 тис. років тому вона є найдавнішою серед подібних пам'яток, до яких належать стоянки Рогалик 2, 7, 12 та Вісла Балка.

Додаток

Рис. 1. Розташування стоянки біля с. Кам'янка.

Рис. 2. Стратиграфія відкладів та номери проб, взятих із західної стінки квадрата 5М. Размещено на Allbest.ru