Карна справа українських націоналістів на Херсонщині 1940-1950 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Карна справа українських націоналістів на Херсонщині 1940-1950 рр.

Український національно-визвольний рух 1940-1950-х років за останні десятиріччя достатньо плідно опрацьований вітчизняною історіографією. Разом із тим розсекречені архівні матеріали дають підстави по-новому поглянути на протистояння кремлівської влади й українських патріотів. У цьому контексті певне зацікавлення для дослідників викликає ситуація на Півдні України. Так, І.К. Патриляк та А.В. Коваль здійснили спробу розглянути особливості функціонування національного підпілля у 1940-1950-х рр. на Миколаївщині Іван Патриляк, Андрій Коваль, Особливості функціонування національного підпілля на Півдні України. На прикладі Миколаївщини (1940-1950 рр.), // http://www.ua.z-pdf.ru/7istoriya/694612-2-udk-944771940- 1950-patrilyak-koval-osoblivosti-funkcionuvannya-nacionalnogo-pidpillya-pivdni-ukraini-prikladi-mikolaivschi. php; Володимир Ковальчук, ОУН в Центральній, Південній та Східній Україні 1941-1950 рр. (Київ: Інститут української археографії та джерелознавства НАН України, 2011), 80; Юрій Зайцев, “Між двома вогнями”, Радянське Прибужжя, 1 червня, (1996), 8; Віталій Бондарчук, “Острожчина в джерельних публікаціях з історії ОУН та УПА, Острозький краєзнавчий збірник, Вип. 4, (2004), 162-169.. Радянська влада настільки боялася українського підпілля, що часто запроторювала до в'язниці та відправляла до ГУЛАГу не причетних до нього людей. Прикладом таких дій можуть слугувати матеріали архівної справи щодо переселенців на Херсонщину, які прибули з Прикарпаття По звинуваченню Голотів Мар'яна, Ткалич Вячеслава та ін., Архів СБУ по Херсонській області, спр. 3339 в 6 т.. Кримінальне провадження було відкрите 20 лютого 1953 р. Всього було заарештовано 5 осіб.

Проти Голотів Мар'яна справу порушив старший слідчий УМВС Херсонської області Дмитриченко за погодженням з начальником слідчого відділу полковником Кожухарем. На підставі їх подання старший уповноважений відділу 2-Н старший лейтенант держбезпеки Дуб- ровний ще 18 лютого 1953 р. дійшов висновку, що М. Голотів, уродженець (1931 р.) села Селище Галицького району Станіславської області, що проживав у селі Рубанівка Велико-Лепе- тихського району Херсонської області (освіта 4 класи, селянин-середняк), є колишнім членом ОУН і нелегально зберігає вогнепальну зброю (автомат IIIІІТТ). Відповідно до його постанови старший уповноважений відділення 2-Н старший лейтенант держбезпеки Дубровний і начальник цього відділення підполковник Кривошея дали добро на арешт М. Голотів та обшук його помешкання. 20 лютого 1953 р.поблизу села Костогризівка Велико-Лепетихського району підполковник держбезпеки Кривошея, капітан Солохін, старший лейтенант Дубровний і співробітник МДБ старший лейтенант Богатирьов затримали мешканців села Рубанівка Ткалича В'ячеслава Герасимовича і Мар'яна Голотів, які здійснили спробу втечі Ibid., арк. 9.. В анкеті заарештованого йшлося, що М. Голотів закінчив 3 класи, тракторист, з 1941 по 1943 рік перебував на окупованій території, батько невідомий, мати - Голотів Текля Корнелівна 1907 р. н. Його брати: Голотів Василь 1935 р. н., Голотів Михайло 1939 р. н. Затриманого М. Голотів звинуватили по СТ. 54-1 і 54-11 Карного кодексу УРСР, адже слідчий Пунтус вважав, що восени 1944 року він разом з матір'ю вдома в селі Селище обладнав схрон для Голотив Пилипа і Базе- лів Костянтина. Слідчий вважав, що затриманий виконував на Прикарпатті доручення “Рака”, “Карпо”, “Пізнього”, а через Григорія Буркуна встановив зв'язок з “Іскрою”. Також йому інкримінувалося пограбування сільського магазину в січні 1950 р. і те, що у 1951 р. по переїзді на Херсонщину встановив зв'язок з націоналістично налаштованим В. Ткалич. У його справі йшлося про придбання в Мирона Малишевського автомата IIIІІТТ. гвинтівки, револьвера і патронів, а також що цей малограмотний тракторист дав завдання М. Малишевському у лютому 1953 р. готуватися до збройної боротьби на випадок нападу на СРСР з боку США По звинуваченню Голотів Мар'яна, Ткалич Вячеслава та ін., Архів СБУ по Херсонській області, спр. 3339 в 6 т., т. 1, арк. 23, 147-149..

Затриманий разом із М. Голотів В'ячеслав Герасимович Ткалич 1935 р. н. був мешканцем села Рубанівка, з освітою 9 класів. Буцімто він викрав зі школи два автомати III ІІТТ та дві гвинтівки Ibid., арк.160.. Його (учня 8-го класу) ще в 1949 році затримували за підозрою у викрадені зброї з військового кабінету, товаришував з Адамом Куреляком і Богданом Пориною. В характеристиці, наданій школою, йшлося: “Самостійний був в судженнях і висновках, вихованню не під- давався” Ibid., арк. 177..

Був затриманий також мешканець села Зеленого Велико-Лепетихського району Степан Дмитрович Мимоход 1932 р. н., уродженець села Селище Галицького району. Йому інкримінували входження до терористичної групи М. Голотів. Він мав освіту 4 класи, був трактористом на лісорозробці в Нижньому Рогачику Ibid., т. 2, арк. 2-5. Ibid., арк. 19. . У 1941-1943 рр. разом із сім'єю перебував на окупованій території. Сім'я складалася з батька Дмитра Паньковича Мимохода 1900 р. н., матері - До- наї Василівни Мимоход 1900 р. н., сестри - Степанії 1936 р. н., братів - Тараса 1944 р. н., Івана. Колгосп імені ХІХ партійного з'їзду надав негативну характеристику, де також зазначалося, що він з 1950 по 1953 рік напрацював 517 трудоднів. Під час арешту С. Мимохода було вилучено “... украинской националистической песни начинающейся словами: “Накрила нічка тай темнесенька земленьку кругом....

Затримали і Мирона Михайловича Малишевського, уродженця села Селище 1933 р., що мешкав у селі Рубанівка. Йому інкримінували пограбування разом з М. Голотів сільського магазину, передачу восени 1950 року “лідеру” групи найденого нагана. Він мав освіту 4 класи і був ковалем, виховувався матір'ю Марією Олексіївною Малишевською (Козій). Мав двох сестер - Ольгу (1935 р. н.) і Антоніну (1939 р. н.).

Було взято під варту Миколу Васильовича Шумея, уродженця (1934 р.) села Ліщівка Рожнятівського району Станіславської області, мешканця Рубанівки, тракториста колгоспу “Червоний жовтень”, освіта - 4 класи. Батько Василь Іванович Шумей (1891 р.), мати Текля Петрівна Шумей (1890 р.), сестри - Магда (1929 р.), Євдокія (1936 р.), Емілія (1940 р.), Галина (1944) і брати - Михайло (1928 р.), Іван (1931 р.). Керівництво колгоспу позитивно характеризувало М. Шумея Ibid., арк. 181-183.. Його звинуватили у зв'язках восени 1948 р. з керівником повстанців на прізвисько “Дуб”, а також у передачі М. Голотів пісні “Грала, грала чудова скрипка”.

Потрапив під слідство і був затриманий уродженець села Селище Роман Олексійович Малишевський (1935 р.), що мешкав у селі Тимирівці Галицького району. У 1944 р. був травмований у результаті розриву міни - відірвало три пальці на правій руці, деформувало ліву руку тощо. Він був учнем 9-го класу Галицької середньої школи. Батько - Малишевський Олексій Якович (1900 р.), мати - Марія Іванівна (1910 р.) і сестра Мирослава (1940 р.). Сім'я з 1950 р. перебувала в селі Рубанівка, а в серпні 1951 року повернулася на Прикарпаття По звинуваченню Голотів Мар'яна, Ткалич Вячеслава та ін., Архів СБУ по Херсонській області, спр. 3339 в 6 т., т. 2, арк. 276-279.. Йому інкримінували зберігання брошури “Симон Петлюра”.

6 травня 1953 року прокурор Херсонської області старший радник юстиції В. Туркевич направив слідчу справу військовому прокурору майору юстиції Чернову, заступнику начальника 1-го відділу УМВС Херсонської області Вахніну, начальнику внутрішньої тюрми капітану Меньшикову на звинувачених за різними пунктами статті 54 Кримінального кодексу УРСР М. Голотів, В. Ткалич, С. Мимоход, М. Малишевського, М. Шумея, Р. Малишевського. Було також оголошено в розшук Теклю Голотів і невдовзі арештовано Ibid., т. 3, арк. 178, 184..

Смерть Й. Сталіна та непримиренна боротьба за владу, що розгорнулася між його соратниками, змусила “тримати вушка на маківці” й слідчих та інших силовиків цієї кримінальної справи. 6 червня 1953 року було прийнято Постанову про подовження слідчих дій Ibid., арк. 183-184.. Начальник спецвідділу УМВС у Херсонській області підполковник Кожухар тоді ж направив до Києва прокурору військ МВС Українського округу полковнику юстиції Кошарському інформацію, що по кримінальній справі № 3339 проходить 7 осіб. Майор Чернов припустився грубого порушення статті 230 КПК УРСР по цій справі Ibid., арк.185.. Далі до справи взявся старший лейтенант Колот, який акцентував увагу на виконанні підслідним націоналістичних пісень і на позитивній його характеристиці з колгоспу “Жовтень”, запропонував звільнити з-під варти М. Шумея Ibid., арк. 193-194.. Влітку 1953 р. було виписано посвідку про звільнення з-під варти М. Малишевського Ibid., арк. 201.. Решту арештованих залишили в тюрмі, а їх справу направили на дослідування Ibid., арк. 226.. У вересні 1953 р. начальнику тюрми УМВС Херсонської області підполковнику Кавальову було направлено ордер на звільнення з-під варти Р. Малишевського Ibid., т. 3, арк. 234; т. 2, арк.1 06.. У січні 1954 р. до розслідування справи залишених у тюрмі М. Голотів, В. Ткалича, С. Мимоход узявся слідчий 4-го відділу по Херсонській області капітан Солохін (справу яких 27 листопада 1953 р. направив на дослідування). Слідство було продовжено до весни 1954 р. Ibid., т. 3, арк. 246-247, 255.. Ніхто не хотів брати на себе відповідальність за сфабриковану ще за життя Й. Сталіна кримінальну справу і 22 травня 1954 року було виписано ордер на звільнення її фігурантів Ibid., т. 2, арк. 106; т. 3, арк. 293. . Щоб замести сліди, зі всіх підсудних узяли розписку “про нерозголошення” у зв'язку з припиненням справи Ibid., т. 6, арк. 71-73..

Херсонщина у 1940-1950-х роках стала місцем активного заселення польськими лемками та русинами, а також вихідцями із Прикарпаття. Ці люди з відмінними від місцевого русифікованого в містах, радянізованого численними голодоморами сільського населення приносили із собою мрію про незалежну соборну українську державу, де українець не буде цуратися рідної мови, звичаїв та культури. Така ситуація лякала каральні органи, тому ці люди були під пильним їх наглядом, а за першої нагоди вони намагалися шляхом фальсифікацій і тиску запроторити їх до ГУЛАГу. Смерть Й. Сталіна внесла певне сум'яття в ряди “полум'яних Дзержинців”, це добре видно на прикладі розглянутої нами карної справи.

український націоналіст переселення

Размещено на Allbest.ru