Бібліотека богословського наукового товариства у Львові: до історіографії питання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бібліотека богословського наукового товариства у Львові: до історіографії питання

Н.Е. Кунанець

У статті проаналізовано джерельну базу історії бібліотеки Богословського наукового товариства у Львові в контексті діяльності самої книгозбірні та спілки.

Ключові слова: бібліотека, Богословське наукове товариство, Львів, грекокатолики духовна семінарія.

Національне відродження, яке розпочалося в Галичині і на перший план поставило розвиток освіти та культури, було пов'язане з формуванням свідомості національної інтелігенції, здатної визначити стан культури в краї і запропонувати реальну програму її покращення. Передова інтелігенція Галичини визначила необхідність об'єднання в товариства, які в умовах австро-угорського панування виступили вагомими чинниками збереження національної культури. У Львові діяло понад 100 наукових товариств, які об'єднували своїх членів за фаховим чи фахово-національним принципом. Розвиток цих товариств не міг активно розгортатися без створення бібліотек та формування релевантних фондів. Поряд з українськими, створюються й польські та єврейські товариства. Понад 80 товариств організовували наукові бібліотеки, фонди яких різнилися тематикою та кількістю видань. Функції цих бібліотек обумовлювалися статутами товариств і були аналогічними. У першу чергу на них покладалося завдання інформаційного забезпечення наукових досліджень членів товариства та сприяння підвищенню їх фаху. Впродовж існування в залежності від того, як змінювалися обставини, книгозбірні товариств ставили перед собою відповідні завдання та визначали методи їх досягнення. Цьому в деякій мірі сприяли, як вважав І. Франко, «перебудова конституції, заведення нового закону про товариства»¹. Виникають «організації зразу освітні, далі політичні та економічні», а потім фахово-наукові, які переходять від «сентиментального ентузіазму» до «методичної праці»². У цій справі вони отримували активну підтримку прогресивних сил української культури та науки з Наддніпрянщини. При об'єднаннях формувались збірки фахових видань. І наскільки це стало можливим в умовах австро-угорського правління в другій половині ХІХ ст. розпочався розквіт наукових і культурних інституцій та їх бібліотек.

Бібліотечна діяльність наукових товариств Галичини цікава і багатогранна. Цим інформаційним установам вдалося створити особливий соціокультурний мікроклімат для розвитку наукових та творчих шкіл краю. Бібліотека Наукового богословського товариства зайняла чільне місце в цій когорті, до її створення причетні видатні постаті української культури, оскільки саме товариство було засноване при Греко-католицькій духовній семінарії у Львові. Його очолювали ректори семінарії Т. Галущинський і Йосиф Сліпий.

Діяльність бібліотеки Наукового богословського товариства відразу була помічена громадськістю³. Члени товариства формували українську богословську наукову думку, проводили наукові дискусії. Товариство отримало загальне визнання в науковому світі, готувало молоде покоління науковців. А все це потребувало певної інформаційної бази.

Історія діяльності цієї книгозбірні подається в коротких інформаційних повідомленнях, частково дотичними є наукові статті. Проте цілісної картини історичного розвитку даної бібліотеки сьогодні немає.

Мета статті - розкрити джерельну базу історії бібліотеки Наукового богословського товариства.

Ще С. Шах, досліджуючи діяльність М.Шашкевича, торкнувся мотиваційних чинників створення бібліотеки наукового богословського товариства (НБТ) та зазначив, що ідея заснування самого товариства зародилася в час, коли українське духовенство - як за часів «Руської трійці»⁴ - вдруге в історії Галичини активно включилося в культурне життя. Керівництво Української греко-католицької церкви виділило для організації наукової роботи певні кошти. Це і послужило важливою передумовою заснування книгозбірні. історія бібліотека богословський книгозбірня

В.Янів одним з вагомих чинників її створення вважав сприяння А.Шептицького талановитим молодим священикам у здобутті доброї освіти на богословських факультетах західноєвропейських університетів і залучення їх до самостійних наукових досліджень⁵. Без фахово сформованого бібліотечного фонду це було б достатньо складно. Заснуванню в Галичині богословського товариства українських священиків та формуванню фонду його бібліотеки всіляко сприяли НТШ та кураторія Національного музею⁶.

Необхідність створення наукової бібліотеки Товариства обговорювалася вже на першому з'їзді професорів-богословів, що відбувся 29-30 вересня 1922 р. у Львові⁷. На сторінках часопису Товариства постійно з'являлися повідомлення про діяльність книгозбірні. Зокрема зазначалося, що заснування бібліотеки випередило організацію самого Товариства⁸, оскільки перші дари до бібліотеки почали надходити відразу ж після прийняття цим з'їздом відповідної постанови. Доктор Й.Сліпий у своєму слові про передісторію товариства звітував, що бібліотека вже нараховує 562 примірники⁹.

Статутом товариства не лише визначалася мета - «плекання та розвиток богословських наук, видавання богословських книжок, видання періодичних письм»¹⁰, а й завдання, зокрема - «удержування архіву, бібліотеки і читальні наукових часописів»¹¹. У коментарях до статуту наголошувалося на суспільній потребі організації наукових сил, примноженні їх наукового потенціалу, а для цього головна увага мала бути звернена на видання наукових праць та на бібліотеку¹². Засновник товариства Митрополит А. Шептицький вважав, що НБТ «промостить дорогу і стане предтечею нашої Богословської академії... Науковою культурною працею ми кладемо чи не найсильніші підвалини нашому національному і державному життю»¹³. БНТ будувалася за зразком академій наук, наукова праця зосереджувалася в секціях¹⁴. Це й спонукало до накопичення видань, тематика яких мала б інформаційно забезпечувати наукові дослідження членів біблійної, філософічно-догматичної, історично-правничої та практично-богословської секцій¹⁵. Для практично-богословської секції формувався фонд з питань з педагогіки, катехізації, літургіки та літератури для проповідництва. Значна увага приділялася формуванню фонду читального залу наукових богословських журналів.

1939 року аналіз роботи книгозбірні зробив В. Янів¹⁶. На той час книгозбірня не мала власного приміщення і розташовувалась у Духовній семінарії. Й.Сліпий, який був директором цієї бібліотеки впродовж 19231926 рр., запропонував «переглянути всі церкви та парохіяльні бібліотеки, в яких ще криються не раз великі цінності, заховані в воєннім лихоліттю, а які товариство, безумовно, мусить стягнути і врятувати перед загибеллю»¹⁷. І, насправді, у деяких парафіях були справді цінні скарби. В. Янів згадував: «У 1925 р., як гімназійний учень, бачив я на дзвіниці у Старому Самборі залишені без ніякої опіки книжки старої бібліотеки, серед яких дослівно валялися стародруки з XVI ст.»¹⁸. М.Колянковський зазначав, що директор бібліотеки відвідав з цією метою близько 30 церков, як звітував на II Загальних зборах, не подавши кількісного еквівалента цих поїздок¹⁹.- Як стверджує О. Колосовська, принаймні 19 кириличних стародруків надійшли до бібліотеки цим шляхом, оскільки в маргіналіях на стародрукованих виданнях з печаткою товариства, які зберігаються у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника, зазначається, що «книги надійшли з парафіяльних бібліотек і церков Львівської та Франківської парафій»²⁰. На думку О. Колосовської, у фондах ЛННБУ збереглися наступні стародруковані видання, які належали бібліотеці НБТ: Апостол (Львів, 1636), Євангеліє (Львів, 1636), Служебники (Львів, 1646, 1666, 1681, 1691, Київ, 1629), Тріодь (Львів, 1642, Чернігів, 1685), Требники (Львів, 1682, 1695, 1761, Київ, 1646), Октоїхи (Львів, 1671, 1715), твір А. Радивиловського «Венец Христов» (Києво-Печерська лавра, 1688) та ін.²¹. Ці раритети були виділені в окремий відділ богословської орієнталістики і богословської літератури.

Зростання фонду бібліотеки можна простежити на основі регулярних звітів директорів на загальних зборах, що публікувалися на сторінках часопису «Богословія». У 1925 р. він нараховував 1040 прим., 32 стародруки, 10 рукописів²², у 1928 р. - 1539 прим.²³, у 1929 р. - 4000 прим.²⁴, у 1931 р. - 4004 прим. у 3854 назвах і 147 стародруків²⁵. 30^І. 1933 р.- 5898 скаталогізованих назв у 10035 прим., а крім того, 115 од.зб. рідкісних рукописів і 125 стародруків²⁶, у 1935 р. - 6579 назв у 11109 прим., 143 рукописи і 172 стародруки²⁷. Лише за 1934 р. фонд зріс на 720 прим²⁸.

Й.Сліпий зазначав, що зібрання періодичних видань нараховувало 71 назву українських, 10-російських, 22-польських, 8-німецьких, 3- італійських, 5-французьких, 2-англійських, 1-голландську, 8-ла- тинських, 7-чеських, 6-сербських та хорватських, 4-білоруських²⁹ з теології та суміжних галузей знань.

Звіт про роботу товариства за перше десятиліття подавав список прізвищ добродіїв бібліотеки, а також 91 жертводавця³⁰, які разом подарували бібліотеці 2745 примірників³¹. Масив подарованих видань у фонді книгозбірні богословського товариства складав 27,3%.

Публікації свідчать, що завдяки Митрополиту Андрею Шептицькому фонд зріс на 225 прим., митрополит О.Бачинський передав до бібліотеки 216 прим. Постійно надходили дарунки від церковних та світських діячів³². Зокрема у 1925 р. бібліотека отримала в подарунок видання від Хвистуна, Я.Княгиницького³³, Є.Громницького, Т.Галущинського, Павлюка³⁴, священників Ганушевського, Гуляй, Луціва, В.Кулика та ін³⁵. Списки видань, надісланих бібліотеці, подавалися майже в кожному випуску «Богословія»³⁶.

Книгозбірня Богословського наукового товариства досить добре налагодила обмін з видавництвами та бібліотеками, завдяки виданню часопису «Богословія». У 1938 р. її партнерами з книгообміну було 16 українських, 11 польських та 30 закордонних видавництв богословської літератури³⁷, що сприяло створенню читальні наукових богословських часописів, що вже на початку заснування самого Товариства належала до найкращих у Львові³⁸. Підтвердженням широких обмінних зв'язків може служити наявність часопису «Богословія» в багатьох бібліотеках Західної Європи³⁹. Як свідчать архівні документи, Богословське товариство зверталося також до Бібліотеки Народного дому з метою налагодження обміну. У відповідь на це звернення було делеговано одного з членів Народного дому, щоб визначити, «які саме твори чи журнали найбільш потрібні товариству»⁴⁰.

Слід відзначити, що до 1934 року кількість публікацій про бібліотеку була незначною, і містили вони надзвичайно скупі відомості про бібліотеку. Поступово їх кількість почала зростати. Та все ж вони продовжували подавати лише короткі відомості. Зверталася увага, що бібліотеці БНТ так і не вдалося придбати свого помешкання, а приміщення Духовної Семінарії стало для неї фатальним. 14 вересня 1939 р. бомба, що впала на церкву та будинок Духовної Семінарії, зруйнувала кімнати, де розташовувалася бібліотека БНТ і «безповоротно пропав науковий дорібок Товариства від 1923-1939 рр.»⁴¹. Спроба відновити бібліотеку БНТ була невдалою.

Звіт останніх Загальних зборів (1939) не дав інформації про стан бібліотеки, очевидно, у ці роки було небагато надходжень, оскільки в статті архієпископа Йосипа про відновлення праці після перших двох років війни говориться, що бібліотека нараховувала 12 000 прим. і 300 рукописів та стародруків⁴².

У 40-70 роки ХХ ст. бібліотека залишилася поза увагою дослідників. Згодом вони висвітлювали лише деякі аспекти її діяльності.

Отже, діяльність книгозбірні привертала увагу дослідників, короткі інформативні публікації розкривали деякі моменти її діяльності з часу заснування. Більшість з них увійшла до наукового обігу завдяки часопису «Богословія». Однак цілісного дослідження теми не проводилося - книгозбірня чекає на свого дослідника.

Примітки

1 Франко І. З історії української молодіжи в Галичині, 1871-1884 // Записки НТШ. - 1903. - Кн.У. - Т.55. - С.2.

2 Там само.

3 Звідомлення із з'їзду // Богословія. - 1923. - Т.1. - С.92.

4 Шах С. Маркіян Шашкевич та Галицьке Відродження / Шах С. - Ч.2.-Париж; Мюнхен, 1961. - С. 5.

5 Нарис історії Українського богословського наукового товариства: В 45-ліття заснування // Янів В. Студії та матеріали до новішої української історії / Янів В.; З передмовою Н. Полянської-Василенко. - Мюнхен, 1970. - С.6.

6 Сліпий Й. Богословське наукове товариство та його статути/ Й.Сліпий. -Львів, 1924. - С.9.

7 Там само. - С.7.

8 Нарис історії Українського богословського наукового товариства: В 45-ліття заснування // Янів В. Студії та матеріали до новішої української історії / Янів В.; З передмовою Н. Полянської-Василенко. - Мюнхен, 1970. - С.27-30.

9 Богословія. - Т.ІІ. - 1925. - С.85.

10 Звідомлення із з'їзду // Богословія. - 1923. - Т.1. - С.92.

11 Сліпий Й. Богословське наукове товариство та його статути/ Й.Сліпий. - Львів, 1924. - С.6.

12 Там само. - С.7.

13 Там само. - С.10.

14 Там само. - С.6.

15 Там само.

16 В.В. Українське Богословське наукове товариство у Львові / В.В. // Сьогочасне й минуле: Вісник українознавства / НТШ у Львові. - Львів, 1939. - Ч.І. - С.122.

17 Сліпий Й. Богословське наукове товариство та його статути/ Й.Сліпий. -Львів, 1924. - С.9.

18 Нарис історії Українського богословського наукового товариства: В 45-ліття заснування // Янів В. Студії та матеріали до новішої української історії / В.Янів; З передмовою Н. Полянської-Василенко. - Мюнхен, 1970. - С.28.

19 Колянковський М. Про долю бібліотеки Богословської Академії / М.Колян- ковський // Світильник істини: Джерела до історії Української католицької богословської академії у Львові: 1928-1944. З нагоди її 50-літнього ювілею.- Торонто; Чікаго, 1983. - С.524.

20 Колосовська О.М. Кириличні стародруки з бібліотеки Богословського наукового товариства у Львові ( на матеріалах Львівської наукової бібліотеки ім.В.Сте- фаника АН України) / О.М.Колосовська // Історія релігій в Україні: Тези повідомлень IV круглого столу, 9-10 травня 1994, Львів. - Львів; Київ, 1994. - С. 98.

21 Там само.

22 ІІ Загальні збори // Богословія. - Т.ІІІ. - 1925. - С.267.

23 IV Загальні збори //Богословія. - Т.УІ. - 1928. - С.119.

24 V Загальні збори // Богословія. - Т.УІІ. - 1929. - С.263.

25 V! Загальні збори // Богословія. - Т.УІ. - 1932. - С. 90.

26 Богословське наукове товариство у Львові в першім десятиліттю свого існування (1923-1933 / опрацювали: о. д-р Лев Глинка та д-р К.Чехович. - Львів, 1934. - С.30.

27 VIII Загальні збори // Богословія. - Т.ХІУ. - 1936. - С. 76.

28 Богословське наукове товариство// Богословія. - Т.ХІІ. - кн.1. - 1934. - С. 86

29 Йосиф [Сліпий] По довголітній перерві/ Йосиф // Богословія. - Т.ХVИ-ХХ. - Львів, 1943. - кн.2-3. -С. 91.

30 Богословське наукове товариство у Львові в першім десятиліттю свого існування (1923-1933) / опрацювали: о. д-р Лев Глинка та д-р К.Чехович.-Львів, 1934.- С.32-35.

31 Там само.-С.30.

32 Богословське наукове товариство // Богословія. - 1936. - Т.14, кн.4. -С.274.

33 Богословське наукове товариство. Бібліотека // Богословія. - 1925. - Т.3, кн.1/ 2. - С.170.

34 Богословське наукове товариство. Дари до бібліотеки // Богословія. - 1925. - Т.3, кн.3 - С. 266.

35 Богословське наукове товариство. Пожертви для бібліотеки // Богословія. - 1925. - Т.3, кн.4. - С.350.

36 Спис надісланих видань // Богословія. - 1936. - Т.14, кн.1. - С.82-88; Спис надісланих видань // Богословія. - 1936. - Т.14, кн.2/3 - С.195-202; Спис надісланих видань // Богословія. - 1936. - Т.14, кн.4. - С.277-286.

37 Богословське наукове товариство у Львові в першім десятиліттю свого існування (1923-1933) / опрацювали: о. д-р Лев Глинка та д-р К.Чехович. - Львів, 1934. - С.30-32.

38 Сліпий Й. Богословське наукове товариство та його статути/ Й.Сліпий. -Львів, 1924. - С.9.

39 Нарис історії Українського богословського наукового товариства: В 45-ліття заснування // В.Янів. Студії та матеріали до новішої української історії / З передмовою Н. Полянської-Василенко. - Мюнхен, 1970. - С.29; Струтинська М. Чужі й свої про «Богословію» та її видання: З приводу десятиліття // Дзвони. - 1934. - С.179-185, 248-250, 333-336.

40 ЦДІА України. - Ф.130, оп.1. - Спр.781. - Арк.50.

41 Йосиф [Сліпий] По довголітній перерві / Йосиф // Богословія. - 1943. - Т.17/ 20, кн.2/3. - С.92.

42 Там само.- С.91.

Размещено на Allbest.ru