Вплив подій російсько-турецької війни 1877-1878 рр. на життя населення Чернігівської губернії (до історії вивчення)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив подій російсько-турецької війни 1877-1878 рр. на життя населення Чернігівської губернії (до історії вивчення)

О.С. Сидоренко

У статті проаналізовані праці, що стосуються участі населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878рр. Охарактеризовано основні напрями та характер досліджень даного питання від кінця ХІХ ст. і до сьогодення як невід'ємної частини історії Чернігівщини.

Ключові слова: російсько-турецька війна, Чернігівська губернія, історіографія, дослідження, публікація.

Сидоренко О.С. Влияние событий русско-турецкой войны 1877-1878 гг на жизнь населения Черниговской губернии (к истории изучения)

В статье проанализированы работы, которые касаются участия населения Черниговской губернии в русско-турецкой войне 1877-1878 гг. Дана характеристика основным напрвлениям и характеру исследований даного вопроса от конца Х1Х в. и до сегодняшних дней как неотъемлемой части истории Черниговщины.

Ключевые слова: русско-турецкая война, Черниговская губерния, историография, исследование, публикация.

The article analyzes publications relating to the participation the province of Chernihiv in the Russo-Turkish War of1877-1878. Main directions and the researches' character of this question from the end of the XIX century till nowadays as a part of the Chernihiv history are characterized.

Key words: Russo-Turkish War, province of Chernihiv, historiography, research, publication.

На середину 1870-х рр. актуальною зовнішньополітичною проблемою для Європи залишалася доля Османської імперії, в епіцентрі уваги якої перебував Балканський півострів. Чергове загострення Східного питання припало на весну 1875 р., коли почався антитурецький рух у Боснії і Герцеговині, до якого в 1876 р. долучилася і Болгарія. Жорстоке придушення повстання османськими військами викликало гаряче співчуття до балканських православних народів з боку російської громадськості та стало приводом до початку російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Українські землі, які перебували у складі Російської імперії, були втягнуті у військовий конфлікт.

Події російсько-турецької війни 1877-1878 рр. достатньо добре представлені у дореволюційній, радянській та сучасній історіографії. Особливий інтерес становлять дослідження участі населення українських земель у військовому протистоянні. Сьогодні зростає увага до регіональної історії, яка дає можливість вивчати загальноісторичні процеси, спираючись на місцеві джерела, газети, свідчення окремих людей. У цьому ракурсі актуальним є вивчення впливу подій російсько-турецької війни 1877-1878 рр. на політичні, економічні та соціальні зміни у житті населення Чернігівської губернії. Праці, які торкалися цього питання, можна поділити на групи за хронологічним принципом: 1) імперської доби; 2) радянської доби; 3) періоду незалежності України.

Перші спроби висвітлення подій російсько- турецької війни 1877-1878 рр. почали з'являтися ще наприкінці ХІХ ст. Вони мали загальноімперський характер і не ставили собі за мету вивчення участі населення окремих регіонів країни у військовій кампанії, у тому числі й Чернігівської губернії. Не дивлячись на це, перші публікації є винятковим джерелом для дослідження участі населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр., адже містять відомості про бойовий шлях військових частин, які дислокувалися в губернії і формувалися з чернігівців. Таким є «Сборник материалов по русско-турецкой войне 1877-1878», який складається з 97 випусків. В одному з них згадується про 17 Архангелого- родський, 18 Вологодський, 19 Костромський, та 20 Галицький піхотні полки, у яких служили чернігівці [18]. Про 19 Костромський піхотний полк розповідається у монографії «Краткая история 19 пехотного Костромского полка 1805-1900» поручика В. Богдановича, де, з поміж іншого, є відомості про формування полку, його рух до лінії фронту та бойовий шлях [14]. Учасник бою під Плевною 8 липня 1877 р. підполковник К.К. При- сненко у своїй праці «Первая Плевна и 19 пехотный Костромской полк в русско-турецкую войну 18771878 гг.» зосереджує увагу на участі свого полку у визначній битві воєнної кампанії [15]. 200-літтю існування 17 Архангелогородського піхотного полку присвячена праця полковника генерального штабу М.Г. Ніколаєва «История 17 пехотного Архангелогородского Его Императорского Высочества Великого Князя Владимира Александровича полк 1700-1900» [9]. Цікавою є робота К.І. Бачевського «Воспоминания о походе 18 пехотного Вологодского полка в Турцию в 1877-1878 годах». Цей полк було розквартировано у Чернігові, тому саме звідти він виступив 23 листопада 1876 р. на Балкани. У монографії зазначається про офіцерський склад при виступі з Чернігова, бойовий шлях та втрати полку після Плевни, є фотографії офіцерів [5].

Загалом, публікації цього періоду не піднімали проблеми участі населення Чернігівської губернії у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр., хоча у них згадувалися прізвища уродженців краю і їх бойовий шлях у складі військових частин російської армії.

За радянської доби продовжується вивчення подій російсько-турецької війни 1877-1878 рр., але лише у 70-х роках ХХ ст. з'являються праці, присвячені участі українського населення у цій війні, та студії, у яких почали підніматися проблеми участі населення Чернігівської губернії у військовому конфлікті. До 100-ліття російсько-турецької війни 18771878 рр. світ побачив збірник документів «Россия и национально-освободительная борьба на Балканах 1875-1878 гг.», де вміщено протокол допиту жителя Могильовської губернії М.І. Шавердо та уродженця Чернігівської губернії В.Л. Манкевича про їх перебування у Герцеговині та участь у повстанні проти турок [16, 70-71].

Серед монографій і статей про участь населення українських земель у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. є також інформація про уродженців Чернігівської губернії і їх внесок у звільнення болгарського народу від османського гніту. У праці, присвяченій 100-річчю визволення Болгарії від османського ярма П.С. Соханя і В.Н. Жук «Участь народних мас України у визволенні Болгарії», зазначається, що вчителі чоловічої та жіночої гімназій Чернігова тільки у квітні 1877 р. зібрали на санітарні потреби армії близько 500 руб. Жителі Ніжинської, Дрімайлівської, Веркіївської та інших волостей Чернігівської губернії взяли на своє утримання з Ніжинського та інших лазаретів відповідно 35, 100 і 125 видужуючих солдатів, надали їм житло, постачали продукти харчування [19, 74]. В іншій статті В.Н. Жук «Із історії спільної боротьби українського і болгарського народів проти оттоманського ярма 1877-1878 рр.» друкуються дані про допомогу болгарському народу з боку Прилуцької і Чернігівської міських дум, Остерського і Козелецького повітових земств, вчителів Чернігова, селян Конотопського повіту, жителів Батуринської, Ніжинської і Дрімайловської волостей [8]. Інший український дослідник війни Ю.Ю. Фомін у своїх працях звертав увагу на участь українських добровольців у сербсько-турецькій війні 1876 р., матеріальну допомогу українського народу і населення Чернігівської губернії [21; 22; 23]. Він зазначає, що ще в липні 1876 р. поручик Нікітін і дворянин Запольський з дружиною виїхали до Сербії, одержавши допомогу від Чернігівської міської управи. 12 вересня Чернігівська міська управа відрядила загін добровольців у кількості 22 чоловік: селян, міщан та дворян, витративши на його спорядження 1592 руб. із суми зібраних пожертвувань [23, 72].

Праці цього періоду, присвячені власне участі населення Чернігівської губернії у російсько- турецькій війні 1877-1878 рр., представлені невеликими публікаціями у періодичних виданнях, присвячених 100-річчю визволення Болгарії від османського ярма. Такою є стаття працівника Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського В. Клочко «Чернігівці - герої Плевни (з минулого)», де автор пише про участь населення губернії у визначній битві російсько- турецької війни 1877-1878 рр. [10]. Про участь і героїзм уродженців Чернігівської губернії у визволенні Болгарії від турецького ярма 18771878 рр. йдеться у невеличкій публікації іншого співробітника історичного музею Л. Кравченка «Квітка свободи». Дослідник підкреслює, що у бою за Плевну відзначилися Григорій Скачко з с. Плоского, Роман Леоненко з м. Бобровиці, Микола Бокевич з Чернігова та Корнилій Радченко з с. Лосинівки. Також автор звертає увагу на рапорт генерал-майора Л.К. Квітницького та свідоцтво про нагородження срібною медаллю за героїзм у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр., видане сербським князем Міланом уродженцю Чернігівської губернії поручику Вакуловському, які зберігаються у фондах історичного музею [13]. Стаття начальника відділу облдержархіву І. Фастовської «Випробування роками», присвячена 25-річниці підписання «Договору про дружбу» між Радянським Союзом і Народною Республікою Болгарією. У цій праці проаналізовано участь чернігівців у визвольному русі болгарського народу за документами Державного архіву Чернігівської області [20]. У статті «Брати по крові, по ідеї. З історії рідного краю» М. Черковський пише про участь чернігівців і ніжинців у визволенні болгарського народу під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр. [24].

Дослідники цього періоду приділяли увагу зміцненню соціалістичної системи, дружбі та співробітництву між народами Радянського Союзу та Народної Республіки Болгарія. Російська імперія виступала в якості старшого брата, захисника та рятівника слов'янських народів. Радянські історики підкреслювали значення духовної та етнічної близькості південних слов'ян з народами Росії, вихваляли російських добровольців, які масово вступали до лав російської армії, їх героїзм та відчайдушність. Головним недоліком праць дослідників радянського часу є значне ідеологічне забарвлення, яке веде до перекручення фактів. Незважаючи на це, співробітникам історичного музею та архіву вдалося підняти та частково висвітлити у своїх студіях питання впливу подій російсько-турецької війни 1877-1878 рр. на життя мешканців Чернігівської губернії.

У період незалежності України продовжується вивчення даного питання і з'являються ґрунтовні праці місцевих істориків, які спираються на архівні матеріали. Так дослідженням участі чернігівців у російсько-турецькій війні 1877-1878 рр. займається учений секретар Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського М.М. Блакитний. У своїй праці «Списки мешканців Чернігівської губернії, що загинули під час російсько-турецької війни 18771878 років», спираючись на дані часопису «Черниговские епархиальные известия», він визначив загальну кількість рядових (671 особа) - уродженців Чернігівської губернії, які загинули, визволяючи від релігійного і державного поневолення болгар, виборюючи їм незалежність, причому у 26 випадках у часописі не зазначено ні конкретний населений пункт, ні повіт, де жив небіжчик. Аналізуючи списки, дослідник установив, що загиблі були у кожному з 15 повітів губернії, найбільше чернігівців (228 чоловік) загинуло у липні 1877 р.; тільки 8 липня під час першого штурму Плевни втрати становили 158 осіб. Історик також висловив припущення, що всього у війні брали участь приблизно 8000-8500 мешканців губернії, 1200-1400 з яких отримали поранення [3, 98-99]. Дві наступні його публікації присвячені офіцерам колишньої російської імператорської армії, які були поховані у Чернігові протягом 1875-1899 та 1900-1918 рр. Серед них є і учасники російсько-турецької війни 1877-1878 рр. [1; 2]. Ґрунтовною розвідкою історика є стаття про участь мешканців Чернігівської губернії у бойових діях під час російсько-турецької війни 18771878 рр. Хоча автор через брак історичних джерел і не ставить собі за мету повністю висвітлити події військової кампанії та внесок мешканців Чернігівщини, йому вдалося прослідкувати бойовий шлях деяких чернігівців. Особливої уваги заслуговує список найвідоміших учасників війни родом з Чернігівщини, який складається з 16 прізвищ дворян Чернігівської губернії [4].

Дослідниця Р.Б. Воробей, вивчаючи благодійні та громадські організації у системі місцевих органів державного управління другої половини ХІХ - початку ХХ ст., першою звернула увагу на роль Товариства Червоного Хреста та благодійну діяльність інших установ Чернігівщини під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр. [6].

Н.М. Руденко у статті «Сходознавча спадщина Чернігівщини», спираючись на фонди Державного архіву Чернігівської області, зазначає з поміж іншого, що фонд 142 зберігає відомості про поранених під час війни 1877-1878 рр. та списки медичного персоналу, який брав участь у згаданих воєнних діях. Також тут є матеріали, що висвітлюють події та наслідки допомоги чернігівців у боротьбі слов'ян із турецькими поневолювачами та відомості про загиблих та поранених (здебільшого під Плевною) [17, 29-30].

Дислокації 19 піхотного Костромського полку на Сіверщині та його участі у бойових діях Російсько- турецької війни 1877-1878 рр. присвячена стаття С.М. Єсеніна [7].

Увагу привертає стаття наукового співробітника Сумського обласного краєзнавчого музею А.В. Конотоп про роль населення сучасної території Сумщини у допомозі балканським народам під час Східної кризи 1875-1878 рр. Частина території сучасної Сумської області у ХІХ ст. була у складі Чернігівської губернії, тому дослідження надзвичайно цікаве для вивчення впливу російсько-турецької війни 1877-1878 рр. на життя мешканців краю. Історик згадує славетного генерала М.І. Драгомирова, уродженця м. Короп, який у цей час очолював 14 піхотну дивізію. Подано також інформацію про лікарів, фельдшерів та сестер милосердя, їх невтомну працю та благодійні внески під час війни. У статті охарактеризовано роботу Конотопського шпиталю та матеріальну допомогу хворим і пораненим, які брали участь у військовій кампанії [12].

Вивчаючи життєвий шлях, громадсько-політичну та наукову діяльність уродженця Чернігова графа Г.О. Милорадовича, О.О. Коваленко у своєму дисертаційному дослідженні звертає увагу на його участь у бойових діях за Плевну під час війни 18771878 рр. За мужність і героїзм, проявлені у боях, імператор Олександр ІІ вручив Г.О. Милорадовичу георгіївський темляк і золотий палаш з написом «За храбрость» [11, 39-41].

На початку ХХІ ст. невпинно зростає інтерес до вивчення історії регіону, у тому числі й впливу російсько-турецької війни 1877-1878 рр. на життя у Чернігівській губернії. Публікації мають науковий характер, спираються на значну базу архівних матеріалів та аналізують праці попередніх років з даної тематики.

Підсумовуючи історіографічний аналіз наукової літератури з питання впливу подій російсько-турецької війни 1877-1878 рр. на життя у Чернігівській губернії, необхідно зазначити, що окремі елементи цієї проблеми знайшли висвітлення у науковій літературі, однак системного вивчення теми досі не було здійснено. Це дозволяє продовжувати роботу в даному напрямі та потребує активного звернення до джерельної бази дослідження.

російський турецький війна чернігівський

Посилання

1. Блакитний М.М. Офіцери колишньої російської імператорської армії, поховані у Чернігові (1900-1918) / М.М. Блакитний // Сіверянський літопис. - 2011. - № 3. - С. 65-75.

2. Блакитний М.М. Офіцери колишньої російської імператорської армії, поховані у Чернігові (1875-1899) / М.М. Блакитний // Сіверянський літопис. - 2014. - № 4. - С. 184-190.

3. Блакитний М.М. Списки мешканців Чернігівської губернії, що загинули під час російсько-турецької війни 18771878 років (за даними часопису «Черниговские епархиальньїе известия») / М.М. Блакитний // Скарбниця української культури. - 2010. - Вип. 12. - С. 98-120.

4. Блакитний М.М. Участь мешканців Чернігівської губернії у бойових діях під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр. / М.М. Блакитний // Сіверянський літопис. - 2013. - № 2. - С. 126-134.

5. Воспоминания о походе 18 пехотного Вологодского полка в Турцию в 1877-1878 годах / [сост. К.И. Бачевский]. - СПб., 1886. - 125 с.

6. Воробей Р Благодійні та громадські організації у системі місцевих органів державного управління другої половини ХІХ початку ХХ століть / Р Воробей // Сіверянський літопис. - 2007. - № 1. - С. 116-119.

7. Єсюнін С.М. До історії 19-го піхотного Костромського полку: роки дислокації на Сіверщині / С.М. Єсюнін // Сіверщина в історії України. - 2014. - Вип. 7. - С. 183-187.

8. Жук В.Н. Із історії спільної боротьбі українського і болгарського народів проти оттоманського ярма 1877-1878 рр. (За документами державних архівів СРСР і УРСР) / В.Н. Жук // Архіви України. - 1976. - № 3. - С. 28-35.

9. История 17 пехотного Архангелогородского Его Императорского Высочества Великого князя Владимира Александровича полка 1700-1900 / [Сост. Николаев]. - СПб., 1900. - 588 с.

10. Клочко В. Чернігівці - герої Плевни (З минулого) [Участь чернігівців у російсько-турецькій війні 1877-1878 років] / В. Клочко // Деснянська правда. - 1973. - 14 січня. - С. 3.

11. Коваленко О.О. Громадсько-політична та наукова діяльність Г.О. Милорадовича (1839-1905): дис.... кандидата іст. наук: 07.00.01 / Коваленко Ольга Олександрівна. - Чернігів, 2010. - 244 с.

12. Конотоп А.В. Роль населення сучасної території Сумщини у допомозі балканським народам під час Східної кризи 1875-1878 рр. / А.В. Конотоп // Конотоські читання. - 2013. - Вип. 4. - Додаток. - С. 1-7

13. Кравченко Л. Квітка свободи / Л. Кравченко // Комсомольський Гарт. - 1978. - 11 березня. - С. 3.

14. Краткая история 19 Пехотного Костромского полка 1805-1900 / [Сост. поручик В. Богданович]. - Житомир, 1900. 307 с.

15. Присненко. Первая Плевна и 19 пехотный Костромской полк в русско-турецкую войну 1877-1878 гг. / Присненко. - СПб., 1900. - 32 с.

16. Россия и национально-освободительная борьба на Балканах 1875-1878 гг: сборник документов / [ред. коллегия: А.Л. Нарочницкий и др. ]. - М., 1978. - 454 с.

17. Руденко Н.М. Сходознавча спадщина Чернігівщини / Н.М. Руденко // Східний світ. - 2010. - № 3. - С. 28-32.

18. Сборник материалов по русско-турецкой войне 1877-1878 гг. на Балканском полуострове. - СПб., 1901. - Вып. 20. - 595 с.

19. Сохань П.С. Участь народних мас України у визволенні Болгарії / П.С. Сохань, В.Н. Жук // Український історичний журнал. - 1978. - № 2. - С. 66-75.

20. Фастовська І. Випробування роками / І. Фастовська // Деснянська правда. - 1973. - 18 березня. - С. 3.

21. Фомін Ю.Ю. Матеріальна допомога українського народу національно-визвольному руху південних слов'ян у 1876-1877 рр. / Ю.Ю. Фомін // Український історичний журнал. 1971. - № 11. - С. 59-66.

22. Фомін Ю.Ю. Рух на Україні на підтримку південних слов'ян під час сербсько-чорногоро-турецької війни 1876 р. / Ю.Ю. Фомін // Український історичний журнал. - 1974. - № 6. С. 82-85.

23. Фомін Ю.Ю. Українські добровольці у сербсько- турецькій війні 1876-1878 рр. / Ю.Ю. Фомін // Український історичний журнал. - 1968. - № 3. - С. 67-76.

24. Черковський М. Брати по крові, по ідеї. З історії рідного краю / М. Черковський // Деснянська правда. - 1981. - 21 жовтня. - С. 3.

Размещено на Allbest.ru