Розвиток і діяльність історико-культурних заповідників Середньої Наддніпрянщини у 1918-2011 рр. (на матеріалах Черкаської області)

Етапи розвитку історіографії. Етапи створення історико-культурних заповідників у межах сучасної Черкащини як складової частини Наддніпрянщини. Аналіз історико-культурних заповідників в контексті розвитку туристичної справи як центрів та об’єктів туризму.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 31.05.2018
Размер файла 56,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Доведено, що кожен історико-культурний заповідник за роки діяльності виробив властиві лише для нього форми і методи культурно-освітньої роботи відповідно до кола професійної зацікавленості. Так, заповідниками влаштовуються екскурсії нічними палацами (Корсунь-Шевченківський ДІКЗ), налагоджено зв'язки із закордонними партнерами (НІКЗ «Чигирин», ДІКЗ «Трипільська культура», Кам'янський ДІКЗ), організовуються екскурсії на археологічні розкопки та розвідки (ДІКЗ «Трипільська культура», «Трахтемирів»), запрошуються відвідувачі на відтворені українські оселі (ШНЗ, НЗ «Батьківщина Тараса Шевченка», ДІКЗ «Трипільська культура») та поселення (НІКЗ «Чигирин»), влаштовуються літературно-музичні вечори при свічках, відкриття художніх виставок відбувається при влаштуванні концертів (Кам'янський ДІКЗ). Акцентовано увагу на тому, що різноманітні форми і методи у діяльності заповідників сприяли підвищенню професійної зацікавленості їхньою роботою науковців. До заходів, що проводять заповідники, залучаються майстри народного і образотворчого мистецтва, які допомагають у відтворенні забутих видів ремесел, популяризації української спадщини.

6. Виявлено, що туризм на Черкащині, яка є складовою частино Середньої Наддніпрянщини, почав розвиватися із 60-х років. ХХ ст. Завдяки різноманітним екскурсіям та тематичним подорожам, відвідувачі музеїв та пам'яток історії і культури мали змогу поглиблено вивчати археологію, архітектуру, етнографію, історію краю. Згодом, у новостворених заповідниках почали влаштовуватися пересувні виставки, проводитися різноманітні культурно-масові заходи і свята, охоплюючи ширшу аудиторію відвідувачів.

Наголошено, що на початку нового тисячоліття історико-культурні заповідники Черкащини почали розробляти і впроваджувати інноваційні форми роботи з відвідувачами, проводити маркетингово-аналітичні дослідження туристично-екскурсійних маршрутів та вивчати попит на відвідування різних видів історико-культурних пам'яток. Підкреслено, що у цей час заповідники перетворюються на центри та об'єкти туризму з оновленою інфраструктурою, створенням територій нових об'єктів: гончарних майстерень (ДІКЗ «Трипільська культура»); тематичних сіл (НІКЗ «Чигирин») тощо. Досліджено, що у перспективі роботи заповідників - створення туристичних центрів зі сценічними майданчиками, житлами, стилізованими під відповідні епохи та події, театралізованими тематичними екскурсіями, що дозволить перетворити історико-культурні заповідники на міжнародні центри відпочинку та дозвілля.

7. Відзначено, що умови трансформації суспільно-економічних відносин, урбанізації та стрімкого розвитку міст, проблеми охорони культурної спадщин, збереження історичного середовища набули значної ваги як на регіональному, так і державному рівнях. У 2010-2011 рр. в Україні було проведено реформування та оптимізацію системи органів виконавчої влади, у тому числі і галузі культури. Наголошено, що у цей час, відповідно до законодавства, службу охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації увели до складу і підпорядкували управлінню культури Черкаської облдержадміністрації, чим привели у відповідність систему реформування галузі.

Список опублікованих праць за темою дисертації у фахових виданнях, затверджених ДАК МОН України

1. Федорова Т.М. Національні та державні історико-культурні заповідники Черкаської області: аналіз сучасного стану / Федорова Т.М. // Питання культурології. Збірник наукових праць. Випуск 25.- Київ, видавничий центр КНУКІМ, 2009. - С. 211-220.

2. Федорова Т.М. Сучасний розвиток музейної справи та пам'яткознавства на Черкащині / Федорова Т.М. // Лаврський альманах. Києво-Печерська лавра в контексті української історії та культури. Випуск 25.- Київ, 2010.- С.129-134.

3. Федорова Т.М. Національні та державні історико-культурні заповідники Черкащини як центри туристичної справи / Федорова Т.М. // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Випуск 90. - Київ, 2014. - С.95-97.

4. Федорова Т.М. Форми і методи державного регулювання у діяльності заповідників Черкаської області та їх вдосконалення / Федорова Т.М. // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Випуск 91.- Київ, 2014. - С.130-132.

5. Федорова Т. М. Науково-краєзнавчі дослідження як базові у роботі історико-культурних заповідників Черкащини / Федорова Т.М. // Вісник НАКККІМ. Щоквартальний науковий журнал. - № 4.- 2014.- С. 202-205.

6. Федорова Тетяна. Правова основа діяльності національних та державних історико-культурних заповідників в Україні (1918-2013) [Електронний ресурс] / Тетяна Миколаївна Федорова // Військово-історичний меридіан. - 2016. - Випуск 2 (12). - С.111-121. - Режим доступу: http://vim.gov.ua/images/sbor/VIM_12_2016.pdf

7. Федорова Тетяна. Науково-практична діяльність історико-культурних заповідників Черкащини [Електронний ресурс] / Тетяна Миколаївна Федорова // Історія науки і біографістика. - 2016. - № 2. - Режим доступу: http://inb.dnsgb.com.ua/2016-2/index.html

Публікації, що додатково відображають результати дисертаційного дослідження:

1. Федорова Т. М. Гетьманування Петра Дорошенка / Т. М. Федорова // Краєзнавство Черкащини. № 6. - 2002. - С. 46-54.

2. Федорова Т.М. Прогрес через культуру / Тетяна Федорова // Матеріали навчальної секції для представників державних органів управління культурою та фахівців у галузі культурної політики Літньої школи мистецького менеджменту, організованої Британською Радою в Україні 20-23 червня 2003 року. - Київ, 2003.- С.1-4.

3. Федорова Т.М. Кам'янка - осередок декабристського руху: дружини декабристів / Федорова Т.М. // Черкащина в контексті історії України:матеріали Першої науково-краєзнавчої конференції Черкащини, присвяченої 50-річчю утворення Черкаської області. - Черкаси: Ваш дім, 2004.- С.155-160.

4. Кукса О.О. Говорять вулиці Черкас / Кукса О.О., Федорова Т.М. // Черкащина в контексті історії України: матеріали Другої науково-краєзнавчої конференції Черкащини (до 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.) - Черкаси: Ваш дім, 2005.- С.467-471.

5. Федорова Т.М. Парламентар із Городищини: [про І. Т. Артеменка] / Т.М. Федорова, О.О. Кукса // Краєзнавство Черкащини. № 8. - 2005. - С. 158-162.

6. Федорова Т.М. Сучасний стан та проблеми збереження історико-культурної спадщини Черкащини / Т.М. Федорова // Черкащина в контексті історії України: матеріали Третьої науково-краєзнавчої конференції Черкащини, присвяченої проблемам охорони, збереження та використання історико-культурної спадщини. - Черкаси, 2008. - С .46-52.

7. Федорова Т. М. Теоретико-правові засади державного регулювання у сфері охорони культурної спадщини / Т.М. Федорова // Розвиток музейної справи на Черкащині: до 90-річчя заснування обласного краєзнавчого музею: матеріали науково-практичної конференції 18 червня 2008 року / Управління культури і туризму Черкаської ОДА. - Черкаси: Брама-Україна, 2009. - С. 9-17.

8. Федорова Тетяна. Окупація очима дитини (зі спогадів Миколи Лисенка, уродженця села Деренківця) / Федорова Т.М. // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 65-річчю Корсунь-Шевченківської наступальної операції «Корсунь-Шевченківська операція - частина стратегічного наступу військ Червоної армії на території України в зимово-весняну кампанію 1944 року». - Корсунь-Шевченківський, 2009.- С.67-71.

9. Федорова Тетяна. Історико-краєзнавчі дослідження Черкащини як базові в контексті дослідження загальної історії України Т.М. Федорова // Збірник матеріалів науково-практичної конференції Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника «Історія України ХХ століття: джерела, результати та перспективи історико-краєзнавчих досліджень» 12 жовтня 2011 року. - Черкаси, 2013.- С.83-101.

10. Федорова Тетяна. Культурно-освітня діяльність національних та державних історико-культурних заповідників Черкащини / Федорова Т.М. // Всеукраїнська науково-практична конференція «Музейна справа та освіта в Україні» 13-14 листопада 2014 року .- Київ, 2014.- С.172-179.

11. Федорова Т.М. Військово-патріотичне виховання учнівської та студентської молоді у роботі Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника / Федорова Т.М. // Матеріали науково-практичної конференції «Корсунь-Шевченківська наступальна операція: історіографія, архівні джерела, свідчення учасників та очевидців подій, музейні експозиції та виставки» 4 грудня 2013 року. - Черкаси, 2014.- С.143-149.

12. Федорова Т.М. Правова основа діяльності національних та державних історико-культурних заповідників в Україні (1918-2013) / Т.М. Федорова // Правова система в умовах розвитку соціально-правової держави: питання теорії і практики: збірник тез доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції, Черкаси, 24-25 листопада 2016 р. - Черкаси: СУЕМ, 2016. - С.30-33.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історичний розвиток міста Ізяслава. Етапи розвитку літописного Ізяслава, його історико-культурних пам’яток. Наукові та етнографічні дослідження краю: археологічні розвідки Заславщини, Ізяслав у етнонімах та топонімах. Аналіз генеалогії роду Сангушків.

    дипломная работа [890,2 K], добавлен 29.09.2009

  • Вивчення рівня сучасного туристичного потенціалу країн Скандинавії на прикладі їх історико-культурних ресурсів. Розгляд місцевих пам’яток архітектури. Можливості для розвитку історико-культурного та пізнавального видів туризму в скандинавських країнах.

    статья [546,5 K], добавлен 11.09.2017

  • Розгляд проблеми статусу та захисту культурних цінностей у межах Криму у зв’язку з його проголошенням окупованою територією в контексті міжнародного права та українського законодавства. Ознайомлення із питанням щодо долі об’єктів культурної спадщини.

    статья [37,3 K], добавлен 07.08.2017

  • Розкриття з історико-правових позицій особливостей організаційно-структурного становлення, функції, форми й методи діяльності органів міліції Станіславської області в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися на Станіславщині в 1939–1946рр.

    автореферат [38,2 K], добавлен 11.04.2009

  • Чорноклобуцьке об'єднання у складі київського князівства. Характеристика військових підрозділів чорних клобуків Середньої Наддніпрянщини у ХІІ ст. Історіографія питання половецько-руських відносин. Військово-політична значимість загонів чорних клобуків.

    курсовая работа [72,2 K], добавлен 08.06.2012

  • Висвітлення аспектів історико-педагогічного аналізу становлення освіти на Буковині, розвитку шкільної мережі. Аналіз навчальних планів, організаційно-методичного забезпечення викладання предметів. Принципи систематизації закладів освіти на Буковині.

    статья [790,7 K], добавлен 24.11.2017

  • Сучасна система виховання козака та берегині, державні документи про козацтво. Указ Президента України "Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва". Статут українського козацтва, структура і органи управління.

    книга [1,7 M], добавлен 28.10.2009

  • Розгляд комплексу ключових теоретичних понять і методів історико-біографічних досліджень. Аналіз їх змістового наповнення, співвідношення та коректного вживання в Україні. Обґрунтування позиціонування "біографістики" як спеціальної історичної дисципліни.

    статья [38,6 K], добавлен 18.08.2017

  • Дослідження відмінності індивідуальності і самобутності етнічного розвитку росіян в Україні на історичних етапах ХІV - першої половини ХХ століть. Особливості розвитку матеріальної та духовної культури; сімейно-шлюбні відносини росіян, традиційне весілля.

    курсовая работа [50,5 K], добавлен 17.09.2014

  • Історико-психологічні риси головних ініціаторів, ідеологів і практиків радянського терору. Характеристика ленінсько-сталінської системи побудови комунізму. Психотип Сталіна як тоталітарного державця. Проведення масових вбивств в сталінській політиці.

    статья [32,8 K], добавлен 11.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.