Дорадянські видові поштівки як джерело з вивчення та відновлення культурної спадщини: на прикладі Криму (кінець ХІХ – початок ХХI століття)

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна академія наук України

Українське товариство охорони пам'яток історії та культури

Центр пам'яткознавства

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ДОРАДЯНСЬКІ ВИДОВІ ПОШТІВКИ ЯК ДЖЕРЕЛО З ВИВЧЕННЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: НА ПРИКЛАДІ КРИМУ

(кінець ХІХ - початок ХХI століття)

Спеціальність 26.00.05 - Музеєзнавство. Пам'яткознавство.

Яшний Денис Володимирович

Київ 2014

 Робота виконана у відділі історичного пам'яткознавства Центру пам'яткознавства Національної академії наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури.

Науковий керівник:

доктор історичних наук, професор Непомнящий Андрій Анатолійович, Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, завідувач кафедри регіональної історії та спеціальних дисциплін.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Реєнт Олександр Петрович Інститут історії України НАН України, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу історії України XIX - початку XX ст.

доктор історичних наук, старший науковий співробітник, Гаврилюк Надія Оксентіївна, Інститут археології НАН України, старший науковий співробітник відділу античної археології.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК (адреса: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19).

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник Н. М. Сенченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Збереження та відновлення національного культурного надбання є одним із найважливіших завдань сучасного етапу пам'яткознавчих розробок. Значну роль у цьому процесі відіграє можливість використання об'єктів культурної спадщини як ретранслятора епохи, здатного занурити глядача в час створення та функціонування пам'ятки. Така особливість пам'яток вимагає ретельного опрацювання науково-дослідної бази для уникнення спотворень їхньої матеріальної та інформаційно-змістовної складових. Для дотримання вимог автентичності дослідник зобов'язаний залучати якомога повніший корпус історичних джерел, на основі яких відтворюється матеріально-інформаційний вигляд комплексу, яким є пам'ятка. У цьому зв'язку актуалізується звернення дослідників до груп зображальних джерел. У вітчизняній і зарубіжній історичній науці зображальні джерела тривалий час вважалися допоміжними щодо писемних. Це призвело до методичної та методологічної лакуни в роботі з ними. Відсутність чіткої диференціації всього комплексу зображальних джерел призводить до проблем використання їх у дослідженнях культурної спадщини.

Однією з маловивчених груп пам'яткознавчих документів, що стосуються культурної спадщини Криму, є корпус дорадянських видових поштівок, які є наймасовішим зображальним джерелом початку ХХ століття. Видові поштівки репрезентують найповніший комплекс морфологічних візуально фіксованих змін пам'яток Криму на початку ХХ століття. Введення до наукового обігу повного корпусу ілюстрованих поштівок дозволить комплексно вивчати культурну спадщину регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи Центру пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. Її виконано в рамках комплексної планової наукової теми «Культурна спадщина у формуванні соціогуманітарного простору в Україні на початку XXI століття» (державний реєстраційний № 0113U000393).

Метою дослідження є оцінка змін і втрат у корпусі культурної спадщини Криму, репрезентованому на дорадянських видових поштівках із використанням авторської методологічної бази.

Завдання дослідження визначені відповідно до поставленої мети:

– проаналізувати стан науково-теоретичної розробки проблеми в історіографії;

– виявити, систематизувати та вперше скласти зведений каталог комплексу дорадянських видових поштівок; визначити рівень їх репрезентативності й інформативності;

– універсалізувати класифікацію комплексу кримських дорадянських поштових карток, виходячи з їх сюжетного розмаїття і видової класифікації об'єктів культурної спадщини;

– розробити методику для використання корпусу дорадянських видових поштових листівок у дослідженнях, присвячених культурній спадщині;

– проаналізувати комплекс дорадянських поштівок, ілюстрованих кримськими краєвидами, як джерела з вивчення та відновлення культурної спадщини;

– охарактеризувати комплекс морфологічних змін культурної спадщини Криму, репрезентованої на видових поштівках до початку ХХІ століття для культурної спадщини Кримського півострова.

Об'єктом дослідження є візуальні образи об'єктів культурної спадщини Криму, репрезентовані на дорадянських поштівках.

Предметом дисертаційного дослідження є візуально фіксовані інформаційні та морфологічні зміни об'єктів культурної спадщини Криму, зафіксовані протягом ХХ століття.

Методологія і методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових (історичний, логічний, хронологічний, порівняльний, дедуктивний, індуктивний, абстрагування), суто історичних (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-системний, історико-типологічний, синхронний, ретроспективний) методах і методах спеціальних історичних дисциплін (іконографічний, статистичний). Цей методичний комплекс дозволяє оцінити ступінь використання візуальних образів об'єктів культурної спадщини, характер і масштаби змін і втрат у комплексі кримських пам'яток. Для оцінки абсолютних і відносних величин рівня репрезентації об'єктів культурної спадщини на поштових бланках застосовані статистичні методи. В цілому, комплекс методів дозволяє системно дослідити зміни та втрати в комплексі історичних пам'яток Криму.

Хронологічні рамки дослідження визначаються відповідно: початком видання поштівок із краєвидами Криму (1895 р. - нижня межа) та необхідністю простежити зміни в культурній спадщині Кримського півострова (початок XXI століття - верхня межа).

Географічні рамки дослідження включають територію розміщення об'єктів культурної спадщини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь. культурний спадщина дорадянський поштівка

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що

вперше:

– відновлено та систематизовано повний комплекс дорадянських видових поштових листівок як джерела з вивчення культурної спадщини Криму;

– введено до наукового обігу широкий комплекс зображальних тиражованих джерел;

– відновлено процес формування корпусу кримських дорадянських поштівок;

уточнено:

– комплекс об'єктів культурної спадщини, збережених винятково в візуальних образах поштових карток;

– дефініції «втрачена культурна спадщина», «пам'ятка» в рамках теми дисертаційного дослідження;

отримали подальший розвиток:

– формування загального комплексу зображальних документів з історії Криму та історичного пам'яткознавства;

систематизовано та узагальнено:

– візуальні образи об'єктів культурної спадщини;

– зміни в культурній спадщині, презентовані на видових поштівках.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали дослідження дозволили доповнити джерельну базу кримознавчих досліджень і пам'яткознавства та ввести до наукового обігу значний корпус маловивчених джерел - дорадянських видових поштівок. Джерельну базу історії України доповнено новими відомостями. Матеріали дисертації вже використовуються при підготовці довідників і енциклопедій, хрестоматій і нарисів з історичного пам'яткознавства Півдня України. Результати дисертаційного дослідження використані для розробки облікової документації НДІ пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури України, створення проектів охоронних зон, зонування населених пунктів; підготовки проекту реставраційних робіт КРУ «Науково-дослідний центр пам'яткоохоронних досліджень».

Апробацію результатів дисертації здійснено на 15 міжнародних, всеукраїнських, республіканських наукових і науково-практичних конференціях, серед яких: Міжнародна наукова практична конференція «Збереження культурної та історичної спадщини Криму» (смт Коктебель, 2010); VIII, XI, XII Всеукраїнські наукові конференції «Актуальні питання історії науки і техніки» (Очаків, 2009; Київ, 2012; Конотоп; 2013); IX Всеукраїнська наукова конференція «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи» (Севастополь, 2013); XX, XXI, XXII Всеукраїнські наукові конференції «Нові дослідження пам'яток Козацької доби в Україні» (Київ, 2011-2013); III Міжнародна науково-практична конференція «Історико-культурна спадщина Причорномор'я»: вивчення та використання в освіті та туризмі» (Ялта, 2011); III, V, VI Міжнародні наукові конференції «Актуальні питання історії, культури та етнографії Південно-Східного Криму» (смт Новий Світ, 2010, 2012, 2013); V Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми етнополітичної, соціально-економічної історії та культури Криму» (Сімферополь, 2011); Міжнародна наукова конференція «IV Наукові читання пам'яті У. Боданінського» (Бахчисарай, 2012).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження розкриті в 19 наукових публікаціях, із них 5 - у провідних фахових виданнях України, 2 - у профільних наукових зарубіжних виданнях.

Структура дисертаційної роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів (12 підрозділів), висновків, списку використаних джерел (1859 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації - 347 сторінок, із них основного тексту - 172 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, наукове значення, визначено об'єкт і предмет дослідження, окреслено хронологічні та географічні межі дисертації, сформульовані її мета та завдання, визначені новизна та практичне значення одержаних результатів, їх зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Вказано на апробацію роботи та розкриття результатів дослідження.

Розділ 1 - «Історіографія, джерельна база, методи та методологія дослідження» - присвячений аналізу розробки проблеми в історіографії, репрезентації складових джерельної бази, розкриттю методологічних підходів, що дозволили вирішити поставлені у дослідженні завдання. У підрозділі 1.1 - «Історіографія питання» - проаналізовано рівень розробки проблеми дослідження. За хронологічною ознакою вітчизняний історіографічний доробок поділено на чотири періоди: дорадянський (середина ХІХ - 20-і рр. ХХ ст.), міжвоєнний (20-30-і рр. ХХ ст.), повоєнний (кінець 40-х - 80-і рр. ХХ ст.) і сучасний (від 1991 р. й до сьогодення). Виокремлені синхронні їм періоди в корпусі зарубіжних досліджень.

Перші вітчизняні дослідження дорадянського періоду, присвячені можливостям використання візуальних образів, відносяться до середини ХІХ століття. Вони зосереджувалися на новому винаході - фотографії, яка запропоновувалася до використання у дослідженнях археологічних пам'яток (П. І. Севастьянов, 1858 р.). Розвиток ідей технічного фіксування пам'яток старовини та складання фотоопису визначних місць Російської імперії продовжив на сторінках часопису «Фотографические новости» Д. Лещенко (1915 р.). У Сполучених Штатах Америки О. Холмс (1859 р.) формував погляд на візуально-інформаційний комплекс світлин як на незалежний інструмент пізнання. До малочисельної групи вітчизняних аналітичних студій належить стаття Н. Л. Шабельської (1899 р.).

На початку 20-х рр. ХХ ст. починається вивчення поштових листівок як засобу агітаційної та краєзнавчої роботи (А. К. Львов, 1929 р.). Змістовністю вирізнялися праці колекціонерів-філокартистів, які друкувалися в часопису «Советский коллекционер» (В. Анін, В. І. Демченко, О. М. Іванов). Із початком 30-х рр. ХХ ст. вітчизняні розробки філокартичного спрямування припиняються до середини століття. Навпаки, в західній науці, в 30-40-х рр. ХХ ст. йде процес переосмислення фотографії не як засобу створення інформації, а як інструменту пізнання минулого (G. Bateson, M. Mead). Розробляються методологічні засади інтерпретації візуальних образів у цілому, та світлин зокрема.

Із початком послаблення ідеологічного тиску в другій половині 50-х рр. ХХ ст. у радянській науці та колекціонуванні погляд дослідників знову спрямовується до поштівок. Дослідження ілюстрованих відкритих листів у цей період розвивалося за такими основними напрямами: вивчення поштових листівок як виду кореспонденції і об'єкта колекціонування (О. М. Вігілев, М. С. Забочень, М. С. Тагрін, В. М. Телеш, Е. Б. Файнштейн, В. В. Шлєєв та ін.); дослідження відкритих листів у руслі вивчення фотоматеріалів, включаючи роботи з історії фотоспадщини та джерелознавчі студії (Л. П. Маркітан, Л. М. Пушкарьов, Л. М. Рошаль, І. С. Фесуненко); розгляд ілюстрованих карток у рамках досліджень поліграфічної промисловості та історії графічного мистецтва (Б. П. Орлов); вивчення ролі поштівок для історичних досліджень (О. І. Гуковський, Д. С. Ліхачов). У студіях цього періоду вперше було розроблено теоретичну базу з дослідження корпусу візуальних документів; визначено місце поштівок у комплексі зображальних джерел та можливості прочитання репрезентованих у них образів.

Після 1991 року історіографія проблеми дослідження в Україні та ближньому зарубіжжі збагачується низкою праць із широкого кола проблем. Методологію використання видових поштівок як джерела з історії масової та художньої культури, побуту, соціальних рухів і суспільних уподобань досить глибоко досліджено в російських істориків: А. А. Гутермана, Г. М. Ларіної, Н. О. Мозохіної, В. П. Третьякова, Т. В. Шмелевої. Українська історична наука на сьогодні має в своєму розпорядженні лише декілька досліджень І. В. Дробної, в яких методологічну складову або недостатньо висвітлено, або витіснено на другий план практичними дослідженнями.

Аналізуючи праці з проблематики, виявлено, що дотепер в історіографії відсутня ґрунтовна узагальнююча праця із проблеми використання зображальних джерел у цілому, та видових поштівок зокрема у справі дослідження та відновлення культурної спадщини. Це дозволило дисертанту одним із перших звернутися до вивчення цього питання.

Підрозділ 1.2 - «Джерельна база дослідження» - відображає результати архівної евристики, пошуку в особових і фондових зібраннях поштівок, містить аналіз опублікованих джерел, виявлених дисертантом. Усі проаналізовані матеріали відрізняються за інформаційними можливостями та ступенем об'єктивності.

Джерельна база дослідження складається з комплексу візуальних документів (поштівки, каталоги поштових карток, альбоми світлин, публікації кримських видів в окремих виданнях), офіційних розпоряджень і постанов поштового відомства, джерел особового походження (мемуари, записки мандрівників), археологічних звітів (Є. Г. Суров, 1968 р.) та пам'яткоохоронних розвідок окремих населених пунктів Криму й об'єктів культурної спадщини НДІ пам'яткоохоронних досліджень.

Основу джерельної бази становить комплекс оригінальних видових поштівок. Із масиву зображальних джерел розглядалися кримські документальні та художні відкриті листи, а також фотоілюстрації в різних виданнях і комплекти поштівок-репродукцій. Першорядне значення віддавалося оригінальним поштівкам.

На сьогодні найповніші колекції відкритих листів зосереджені не в державних зібраннях, а в приватних колекціях. Характеризуючи колекції музейних установ, дисертант констатував загальну неповноту та недостатню репрезентативність кожної окремої колекції, з одного боку, і більшу доступність для дослідників, ніж приватні зібрання, з іншого. Найбільший корпус поштівок, із досліджених автором державних сховищ, зберігається в Алупкинському палацово-парковому музеї-заповіднику (АППМЗ). Колекція не оформлена як єдиний фонд, але містить досить рідкісні види. Найповніше репрезентовані лише ілюстровані поштівки, видані за радянських років, коли було налагоджено отримання обов'язкового примірника всіх друкованих видань. Колекція поштових листівок АППМЗ з краєвидами Криму кінця XIX - початку XX ст. включає в себе (за підрахунками автора) близько 700 сюжетів.

Порівняно невелику кількість зображальних джерел з історії Криму було опубліковано в різних виданнях (каталогах, альбомах, монографіях, статтях). За кількісним і якісним складом репрезентованого матеріалу такі дослідження поділені на три групи: каталоги документальних поштівок із кримськими краєвидами (присвячені окремим населеним пунктам Криму (Сімферополь, Феодосія)) - вирізняються високим ступенем зовнішньої критики документів (встановлення видавців, типографій, фотомайстрів); альбоми зображальних документів, у яких поштівки використовуються без спроби джерельного аналізу як допоміжний ілюстративний матеріал; нариси з окремих питань історії (видові поштівки кримської тематики використовуються як супровідний ілюстративний матеріал).

Законодавчі акти, що регламентували видання та розповсюдження всіх друкованих видань у Росії, включаючи відкриті листи, представлені, перш за все, документами загально-поштового характеру: «Тимчасові постанови по поштовій частині з січня 1872», що визначили запровадження відкритих листів як виду поштової кореспонденції, та «Статутом про цензуру і друк» (1905 р.).

Із залученої дисертантом мемуарної спадщини особливе значення мають спогади художників і культурних діячів, які співпрацювали з видавництвами, що випускали відкриті листи - О. М. Бенуа, М. В. Добужинського, А. П. Остроумової-Лебедєвої, в яких значне місце приділено створенню художніх поштівок. Вони ілюструють механізм замовлення та інші особливості роботи у видавничому процесі.

Загалом, джерельна база характеризується репрезентативністю і повнотою використання спектру різноманітних джерел, як опублікованих, так і архівних матеріалів. Це дозволило вирішити завдання, що визначені у дисертаційній роботі.

У підрозділі 1.3 - «Методи та методологія дослідження» - наголошується, що дослідження має комплексний міждисциплінарний характер. На загальнонауковому рівні методологічну основу дослідження склала сукупність принципів історизму, наукової об'єктивності та комплекс соціально-наукових і конкретно-історичних методів. Репрезентовано загальнонаукові (історичний, логічний, дедукція, індукція, синтез, аналіз) та суто історичні методи пізнання та наукові принципи (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-системний, синхронний, ретроспективний).

Розділ 2 - «Видові дорадянські поштівки як джерело з вивчення та відновлення культурної спадщини» - присвячено висвітленню опрацювання корпусу видових поштівок як джерела пам'яткознавчих досліджень. У підрозділі 2.1 - «Поштівки в колі зображальних джерел» - визначено місце видових поштівок у загальному комплексі зображальних джерел. Зазначено, що корпус зображальних джерел кінця XIX - початку XX ст. - дорадянські видові поштові листівки, які є частиною значної групи поштових бланків - віднесено до групи фотодокументів. Це ставить художні поштівки окремо від загального корпусу видових поштівок. Наголошено, що підґрунтям дослідження корпусу видових поштівок є неподільність документальних і художніх образів, які можуть бути репрезентовані та досліджені в повному обсязі лише як самостійна група джерел у комплексі образотворчих документів. Визначено, що поштівки з початку ХХ ст. вийшли за межі комунікаційного засобу і стали самостійним культурним комплексом - частиною історичної епохи.

У підрозділі 2.2 - «Інформаційно-джерелознавча цінність поштівки» - узагальнено методи дослідження видових поштівок, проведено класифікацію та систематизацію комплексу поштових карток, розкрито евристичну та аналітичну складові в дослідженні. Зазначено, що багатомірність інформаційної складової видових поштівок підпорядковує систему опрацювання джерел проблемі дослідження. Охарактеризовані групи поштівок, виходячи із сюжету візуального образу: видові, подієві, портретні, які різною мірою репрезентують сучасні їм побутові та соціальні зміни, розвиток матеріальної та нематеріальної складових історичного процесу.

У підрозділі 2.3 - «Класифікація дорадянських видових поштівок як джерела з вивчення культурної спадщини Криму» - презентовано можливості використання видових поштівок у вивчені морфологічних і візуальних змін об'єктів культурної спадщини та нематеріального надбання, на базі аналізу репрезентаційних можливостей комплексу видових поштівок із кримськими сюжетами. Зазначено, що подвійна хронологія (час створення образу та час створення бланку), вимагає від дослідника додаткової підготовки та розвідок з історії поліграфічної промисловості, творчого й життєвого шляху фотомайстрів, художників, видавців. Значної ролі набуває евристика найбільш ранніх поштових бланків у серії ідентичних видів.

Виявлено, що різна достовірність візуальних образів, репрезентованих на видових поштівках, і потреба у виявленні найбільш автентичного образу пам'ятки, схиляє дослідника до необхідності використання комплексу технічних і художніх видів. Класифікація всього комплексу видових листівок, заснована на сюжеті образу і видовому розмаїтті об'єктів культурної спадщини, є необхідною з огляду різниці комплексів візуальних змін для кожної групи пам'яток. Для видів пам'яток архітектури так само важлива диференціація за функціональним призначенням об'єктів, причиною чому є зміна соціальних умов існування об'єктів, різне підпорядкування політичній кон'юнктурі (найменше для споруд дачного комплексу дорадянського Криму, а найбільша для культових споруд).

Розділ 3 - «Культурна спадщина Криму на поштівках (1895-1918)» - присвячено висвітленню процесу формування корпусу видових поштівок на початку ХХ століття та рівню репрезентації візуальних образів кожної видової групи пам'яток виданих на поштових картках. Охарактеризовані візуальні та морфологічні зміни на прикладі окремих об'єктів. У підрозділі 3.1 - «Формування корпусу поштових листівок із видами Криму (1895-1918)» - виділені три періоди складання групи видових поштівок, виходячи із зовнішніх і внутрішніх умов формування видавництва видових поштових листівок. Кожному з трьох етапів «золотого століття поштівки» відповідали свої інтенсивність видання поштових карток різного ступеня достовірності й інформативності, масовість подання вигляду окремих пам'яток, груп об'єктів культурної спадщини на поштових бланках. У перший період (1895-1904) поштівки видавалися великими закордонними та вітчизняними друкарнями як самостійно, так і за замовленням невеликих фототипій, фотоательє і магазинів.

Від 1904 до 1914 року (другий період) відбувається збільшення кількості видавництв, видавців, фотомайстерень, які видають поштівки самостійно. Значна частина, випущених у цей період поштових бланків, є документальними поштовими картками.

Із початком Першої світової війни - третій період (1914-1918) - відбувається поступове зменшення поштових випусків та їх переорієнтація на «не туристичні» види: репродукції картин, мальовані поштівки, які використовувалися в благодійних цілях. Визначено, що значніша частина корпусу видових поштівок сформувалася на першому та другому етапі. Встановлено найбільші типографії та видавців для кожного періоду.

У підрозділі 3.2 - «Об'єкти культурної спадщини Криму на видових поштівках» - охарактеризовані комплекси візуальних і морфологічних змін притаманних кожному з видів об'єктів культурної спадщини: археологічним, архітектурним, містобудівним, ландшафтним, науково-технічним, репрезентованих на видових поштівках. У параграфі 3.2.1 - «Археологічна спадщина» - зазначено, що невелика за чисельністю група поштових листівок, присвячених археологічному надбанню півострова, здебільшого ілюструє значні пам'ятки, які до сьогодні зберегли свій автентичний образ. Винятком є генуезькі фортеці в Феодосії та Балаклаві. Втім, руйнування і реставраційні нашарування значно змінили зовнішній вигляд і презентаційну складову таких об'єктів.

Виокремлено дві групи найзначніших візуальних трансформацій пам'яток археології: ландшафтні та морфологічні. Найбільші зміни в зовнішньому вигляді спостерігаються серед архітектурно-археологічних комплексів. Для залишків генуезьких фортець і античних міст Херсонес і Пантікапей причиною трансформацій було поглиблене археологічне дослідження, часткова забудова. Найвиразнішим прикладом візуальних змін об'єктів археологічної спадщини є візуальні образи середньовічного укріплення Каламіта та печерного монастиря Св. Климента, що дозволяють визначити значні втрати укріплень фортеці впродовж ХХ ст. Втім, руйнування і реставраційні нашарування значно змінили зовнішній вигляд і репрезентаційну складову таких об'єктів як Херсонес Таврійський, генуезькі фортеці в Балаклаві, Судаку та Феодосії, печерних міст Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Тепе-Кермен.

У параграфі 3.2.2 - «Архітектурно-містобудівна спадщина» - відмічено, що із загальної кількості досліджених поштових карток обсяг бланків, які репрезентують споруди, архітектурні та містобудівні комплекси, більше 6000, велику кількість із них становлять перевидання оригінальних світлин, що призвело до частого повторення сюжетів на поштових бланках різного періоду та видавництв. Виявлено, що характер змін візуального образу пам'яток архітектури та містобудування безпосередньо залежить від таких їх характеристик, як щільність оточуючої забудови, рівень інтегрованості в загальний містобудівний комплекс, і типової приналежності (споруда, комплекс). Чим вищі показники наведених ознак, тим більше морфологічних, ландшафтних та інформаційних трансформацій відбилися на пам'ятці.

В умовах руйнування архітектурного ядра трансформація містобудівного ансамблю відбувалася дещо інакше: від поступового переміщення аксіологічного центру від архітектурної складової ансамблю до ландшафтної. Це в підсумку приводило й до трансформацій розділеного ландшафтного ансамблю. Прикладом таких трансформацій може бути парк маєтку «Ореанда».

У параграфі 3.2.3 - «Пам'ятки монументального мистецтва» - вказані причини природнього та антропогенного характеру втрат більшої половини з усього комплексу об'єктів монументального мистецтва, репрезентованих на дорадянських поштівках. До цієї групи пам'яток належать витвори монументального мистецтва, як окремі, так і ті, що були частиною архітектурних і ландшафтних комплексів. З огляду на інформаційне навантаження кожного з об'єктів монументальної спадщини, весь комплекс пам'яток умовно поділений на дві групи: 1) об'єкти, що присвячені певним історичним подіям і людям, які зробили значний внесок в історію Російської імперії та Криму; 2) пам'ятки монументального мистецтва, що уособлюють певний культурний розвиток до початку ХХ століття. Зазначено, що втрати матеріальної складової більші в першій групі об'єктів. Монументальні споруди архітектурних комплексів протягом ХХ століття спіткала інша доля. Прикладом цього є фонтани гурзуфського комплексу дач П. Й. Губоніна. За описом 1900 р., в парку курорту - п'ять фонтанів. Не збереглися фонтани «Німфа» та «Діти під час дощу» (хлопчик і дівчинка), за моделлю скульптора Ф. Ф. Каменського.

У параграфі 3.2.4 - «Пам'ятки садово-паркового мистецтва» - комплекс об'єктів садово-паркового мистецтва класифіковано виходячи з умов створення і функціонування (ті - що є частиною містобудівних ансамблів, і ті - які є частиною паркових комплексів чи окремі). На дорадянських поштівках у достатній мірі були репрезентовані об'єкти садово-паркового мистецтва як частина регулярного планування міст, маєтків і курортно-оздоровчих центрів. Більша частина міських парків безповоротно втратила свої репрезентаційні можливості. Навпаки, практично повністю збережені парки дворянських маєтків. Складніша справа з парковими ансамблями оздоровчих закладів початку ХХ століття: в умовах втраченого образу комплексів у цілому, їх паркова складова з урахуванням змін усе ж збереглася (наприклад - «Гурзуфський»).

У параграфі 3.2.5 - «Пам'ятки науки та техніки» - відмічено, що втрати матеріальної складової пам'яток у цій групі пов'язані з технічним прогресом і руйнуваннями часів Другої світової війни. Зазначений перелік пам'яток збережений до сьогодні (залізничні тунелі в Севастополі, маяки на мисі Ай-Тодор і в Михайлівській фортеці в Севастополі). Виокремлено групи втрачених пам'яток: портові споруди Алушти, Євпаторії, Феодосії, Ялти, молові маяки (Феодосія, Ялта). Репрезентований, як свідчення науково-технічного прогресу, нереалізований проект залізничної дороги Сімферополь-Ялта.

У параграфі 3.2.6 - «Нематеріальна культурна спадщина» - проаналізовано поштівки етнографічного спрямування, присвячені звичаям і побуту кримськотатарського народу. Зазначено, що на відміну від етнографічних світлин, які публікувалися як результати досліджень і експедицій, поштівки репрезентують поглиблення уніфікації побутового життя кримських татар на початку ХХ ст. Найціннішими для дослідження національної побутової культури та історії повсякденності є поштові картки, ілюстровані динамічними індивідуальними світлинами. Прикладом може бути поштова картка, зроблена ялтинським видавцем Дмитром Ніколічем: «Типи кримських татар: дід і онук». Утім, судячи з сюжетних світлин на поштових картках, це більше торкнулося чоловічого костюма в бідних верствах суспільства.

Жіночий повсякденний одяг на поч. ХХ ст. менше втратив національні риси, ніж чоловічий. Найвиразнішими, з точки зору деталізації жіночого національного кримськотатарського одягу, є поштові картки, ілюстровані постановочними фотографіями у святковому вбранні. Хоча вони й не відображають ту кількість змін, що торкнулися національного одягу до початку ХХ ст.

ВИСНОВКИ

Об'єктивна необхідність розширення бази джерел пам'яткознавчих досліджень змушує дослідників звертатися до груп документів, які до сьогодні були малодослідженими, зокрема - до вивчення дорадянських видових поштівок. Розробку методів і методології роботи з цими інформативними джерелами розпочато лише в останнє десятиліття. Введення дорадянських поштівок, ілюстрованих зображеннями кримських пам'яток, до наукового обігу дозволяє комплексно вивчати процеси формування культурної спадщини Криму наприкінці XIX - на початку XX століть.

1. Аналіз історіографії демонструє відсутність комплексних наукових розробок із проблеми дослідження. Дисертанту вдалося відновити повний корпус кримських видових поштівок, який нараховує понад 10000 оригінальних і перевиданих випусків (1895-1918). Залучення цього нового змістовного джерела дозволило вперше в історичному пам'яткознавстві відтворити інформаційний і матеріальний вигляд пам'яток, вписаних у навколишнє середовище.

2. На підставі міждисциплінарних і власне історичних методичних розробок кола спеціальних історичних дисциплін дисертант визначив методологічні прийоми виявлення візуальних та інформаційних змін комплексу культурної спадщини: візуальної ретроспективи (аналіз усього доступного комплексу різночасових образотворчих документів, що дозволяє виявити зміни візуального образу об'єкта), синхронно-порівняльний (спрямований на виявлення найбільш автентичних образів із комплексу одночасних документів), візуально-аналітичний (базується на систематизації змін візуальних образів і пов'язаних із ними інформаційних і смислових трансформацій, соціально-гуманітарних і меморіальних функцій, закладених у пам'ятку).

3. Розроблена дисертантом класифікація поштівок базується на сюжетному розмаїтті листівок і на типології об'єктів культурної спадщини, прийнятої в сучасному пам'яткознавстві. Весь комплекс поштівок систематизований виходячи з сучасного стану пам'яток (втрачені або збережені), їх видової належності (пам'ятки археології, архітектури та містобудування, монументального та садово-паркового мистецтва, науки та техніки, рухомі об'єкти культурної спадщини), часу появи об'єкта культурної спадщини щодо «золотого століття поштівки».

4. Кожна з виокремлених у дисертації груп має свою інформаційну цінність і репрезентативні можливості в залежності від часу видання відкритого листа, його сюжету, рівня втручання ретушера та фотографа в відображений образ. Найінформативнішими дисертант визнав монохромні фотолистівки, отримані способом прямого друку з негативу. Навпаки, «мальовані» та розцвічені в типографіях бланки, ілюстровані творами живопису, менше інших представляють автентичний пам'ятці образ.

5. Корпус видових дорадянських поштівок не повною мірою репрезентує весь комплекс культурної спадщини Криму на початку ХХ століття. Рівень залучення образу пам'ятки в тиражуванні на поштових бланках визначався її географічним положенням, туристичною привабливістю, впізнаванням серед інших пам'яток. Кількість оригінальних видів і масовість перевидань поштових карток була не однакова для культурної спадщини різних регіонів Криму.

6. Кожному з трьох етапів «золотого століття поштівки» відповідали свої: інтенсивність видання поштових карток різного ступеня достовірності та інформативності, масовість представлення вигляду окремих пам'яток, груп об'єктів культурної спадщини на поштових бланках. У перший період (1895-1904) поштівки випускалися великими закордонними й вітчизняними типографіями як самостійно, так і на замовлення невеликих фототипій, фотоательє і магазинів. На цьому етапі розвитку поштових карток, рівною мірою представлених документальними, художніми бланками і так званими «gruss», для ілюстрації використовувалися загальні вигляди комплексів історичної забудови окремих населених пунктів (25%), споруд і архітектурних ансамблів (40%), творів монументального мистецтва (10%), об'єктів ландшафтної архітектури, як окремо, так і в комплексі з пам'ятками архітектури (10%), рухомих об'єктів культурної спадщини (15%). Із 1904 до 1914 року (другий період) відбувається збільшення кількості видавництв, видавців, фотомайстерень, які випускають поштівки самостійно й замовляють у великих друкарнях. Більшу частину випущених у цей період поштових бланків становлять документальні поштові картки (95%). До цього періоду відноситься велика частина кримських видових поштівок. Збільшується видове різноманіття об'єктів культурної спадщини, разом зі збільшенням кількості тиражованих образів об'єктів містобудування та архітектури (80%). Меншою мірою представлені твори монументального мистецтва (5%), ландшафтні пам'ятки (10%). У 1904-1914 рр. на поштових бланках зображуються пам'ятки науки та техніки, проте їх кількість у загальному комплексі видових поштівок - незначна. З початком Першої світової війни - третій період (1914-1918) - відбувається поступове зменшення поштових випусків. Відбувається переорієнтація поштових бланків на не туристичні види: репродукції картин, мальовані поштівки, які використовувалися з благодійною метою.

7. Численний корпус дорадянських видових поштівок формувався в короткий період (1895-1918): на ілюстрованому боці поштових карток були видані понад 600 видів об'єктів культурної спадщини Кримського півострова, що за нашими підрахунками становить менше 5% від усієї культурної спадщини регіону на початок ХХ ст. З цієї кількості понад 50% пам'яток на сьогодні втрачені.

Археологічна спадщина півострова, репрезентована на поштових картках, обмежується малою групою пам'яток: Мелек-Чесменський і Царський кургани, укріплення генуезьких фортець у Балаклаві, Судаку, Феодосії, «печерні міста» Мангуп-Кале, Чуфут-Кале, Тепе-Кермен, залишками античного Херсонеса, середньовічної фортеці Каламіта (Інкерман), що не складає і 1% від загальної кількості об'єктів археологічної спадщини Криму початку ХХ ст. Відсутність перевидань таких видів не дозволяє простежити комплекс змін цих об'єктів із 1895 до 1918 р.

Більш інших репрезентовані на видових поштівках об'єкти архітектурної та містобудівної спадщини півострова. На поштових бланках друкувалися загальні краєвиди міст і окремі елементи забудови (40%), палацово-паркові комплекси (10%), споруди культового та меморіального призначення (10%), окремі споруди та архітектурні ансамблі туристичного комплексу (санаторії, вілли, дачі) (20%), громадські, адміністративні, освітні установи (10%).

Використання образу об'єктів монументального мистецтва на поштових картках мало подієвий характер і пов'язувалося зі знаменними датами (50-річчя Оборони Севастополя, 300-річчя Дому Романових тощо). У загальному комплексі видових листівок поштові бланки, ілюстровані зображеннями таких пам'яток,нараховують менше 1%. На відміну від групи поштівок, присвячених археологічній спадщині, охоплення пам'яток тут повне. Об'єкти монументального мистецтва ставали предметом фіксування фотографами як окремо (60%), так і як частини архітектурного та містобудівного комплексу (40%). Рівень втрат у комплексі об'єктів монументальної спадщини різний для пам'яток, які мали історичне навантаження (присвячені значним подіям і діячам в історії Російської імперії), та творів монументального мистецтва. У першій групі рівень втрат за ХХ століття склав понад 90%, у другій - 20%.

Об'єктам науково-технічної спадщини присвячено менше 1% всього корпусу дорадянських видових поштівок. Характерна повна збереженість цієї групи пам'яток до нашого часу (виняток становлять інженерні споруди портів (моли, пристані) та рухомі технічні об'єкти (кораблі, авіаційний транспорт). Причиною цьому була відсутність інформаційного навантаження протиставлюваної ідеології радянського періоду та немінливе функціональне призначення об'єктів цієї групи.

Комплекс дорадянських видових поштівок є своєрідним «фотолітописом» розвитку та зміни пам'яток, найповніше візуалізує стан культурної спадщини півострова на початку ХХ століття. Введення до наукового обігу цієї групи джерел дозволяє посилити презентаційну та інформаційну складову пам'яткознавчих досліджень, кримознавства, сформувати наукове поле для оцінки втрат культурної спадщини півострова протягом ХХ ст.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ:

1. Яшний Д. В. Дорадянські видові поштові картки у справі відновлення християнських пам'яток (на прикладі Криму) / Д. В. Яшний // Сіверщина в історії України : зб. наук. праць / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК ; Нац. запов. «Глухів». - К. ; Глухів, 2011. - Вип. 4. - С. 369-370.

2. Яшний Д. В. Дорадянські поштові листівки, ілюстровані видами міст Південно-Східного Криму як історичне джерело / Д. В. Яшний // Питання історії науки і техніки. - 2011. - № 2. - С. 64-69.

3. Яшний Д. В. Привіт із курорту : Сімеїз початку ХХ століття на видових листівках / Д. В. Яшний // Краєзнавство. - 2012. - № 2(79). - С. 71-75.

4. Яшний Д. В. Дорадянські поштові листівки як джерело з вивчення втраченої містобудівної спадщини Криму (1895-1917) / Д. В. Яшний // Праці Центру пам'яткознавства : зб. наук. праць / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. - К., 2013. - Вип. 23. - С. 215-227.

5. Яшний Д. В. Класифікація документальних листівок з видами Криму як джерела пам'яткознавчих досліджень (1895-1917) / Д. В. Яшний // Праці Центру пам'яткознавства : зб. наук. праць / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. - К., 2014. - Вип. 25. - С. 215-221.

у зарубіжних наукових фахових виданнях:

6. Яшный Д. В. Досоветские видовые открытки в изучении иконографии утраченного культурного наследия (на примере Крыма) / Д. В. Яшный // Пространство и время. - М., 2014. - № 2(16). - С. 170-174.

7. Яшный Д. В. Культурное наследие Крыма на художественных досоветских открытках (1895-1917) / Д. В. Яшный // Клио. - СПб., 2014. - № 5. - С. 95-98.

у публікаціях, що додатково відображають результати дисертаційного дослідження :

8. Яшный Д. В. Из истории Крымской видовой открытки : Алупка / Д. В. Яшный // Матер. 8 Всеукр. конф. «Актуальні питання історії науки і техніки» (17-19 жов. 2009 р., м. Очаків) / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. - К. 2009. - С. 296-298.

9. Яшный Д. В. Памятники Старого Крыма на досоветских почтовых открытках / Д. В. Яшный // Откровения древнего Солхата : матер. Междунар. науч.-практ. конф. «Сохранение культурного и исторического наследия Крыма» «Солхат - центр золотоордынской культуры Крыма: итоги и перспективы исследования, проблемы сохранения памятников» / Гос. Эрмитаж; КРУ «Коктебельский эколого-ист.-культ. запов. «Киммерия Максимилиана Волошина»». - [Х.], 2010. - С. 197-202.

10. Яшний Д. В. Мусульманські пам'ятки Старого Криму на дореволюційних ілюстрованих листівках (1899-1917) / Д. В. Яшний // Нові дослідження пам'яток Козацької доби в Україні : зб. наук. праць / Центр пам'яткознавства УТОПІК і НАН України : в 2 ч. - К., 2011. - Вип. 20, ч. 2. - С. 150-153.

11. Яшний Д. В. Південний берег Криму на поштових листівках (1899-1917) / Д. В. Яшний // Відлуння віків. - 2011. - № 1/2. - С. 58-60.

12. Яшный Д. В. Почтовые карточки с видами Феодосии как источник по истории города (1899-1918) / Д. В. Яшный // Матер. ІІІ Междунар. науч. конф. «Актуальные вопросы истории, культуры и этнографии Юго-Восточного Крыма» (1-3 окт. 2010, Новый Свет) / Таврический нац. ун-т. - Симферополь; Новый Свет, 2011. - С. 191-193.

13. Яшный Д. В. Православные храмы в зеркале видовых открыток (1899-1917) / Д. В. Яшный // Тез. докл. и сообщ. ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. «Историко-культурное наследие Причерноморья : изучение и использование в образовании и туризме» (28-30 апр. 2011 г., Ялта) / РВУЗ «Крымск. гум. ун-т». - Ялта, 2011. - С. 121-122.

14. Яшний Д. В. «Типи Криму» : маловідомі джерела з етнографії кримських татар / Д. В. Яшний // Нові дослідження пам'яток Козацької доби в Україні : зб. наук. праць / Центр пам'яткознавства УТОПІК і НАН України : в 2 ч. - К., 2012. - Вип. 21, ч. 2.- С. 394-399.

15. Яшный Д. В. Утраченные объекты монументального искусства в Крыму (1895-1918) / Д. В. Яшный // Матер. 11 Всеукр. конф. «Актуальні питання історії науки і техніки» (14-16 жовт. 2012 р., Київ) / Центр пам'яткознавства НАНУ і УТОПІК; Нац. тех. ун-т України «КПІ». - К., 2012. - С. 109-111.

16. Яшний Д. В. Дорадянські поштові картки - джерело з вивчення пам'яток палацової архітектури Південного берегу / Д. В. Яшний // Матер. 12 Всеукр. конф. «Актуальні питання історії науки і техніки» (3-5 жовт. 2013 р., Конотоп) / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. - К., 2013. - С. 383-385.

17. Яшный Д. В. Музейные заведения Крыма на видовых открытках начала ХХ века / Д. В. Яшный // Український технічний музей : історія, досвід, перспективи : матер. 9 Всеукр. конф. (30-31 трав. 2013 р., Севастополь) / Центр пам'яткознавтсва НАН України і УТОПІК; Нац. військ.-істор. муз. України. - К., 2013. - С. 260-262.

18. Яшный Д. В. Новый Свет на почтовых открытках начала ХХ века / Д. В. Яшный // Матер. V Междунар. науч. конф. «Актуальные вопросы истории, культуры и этнографии Юго-Восточного Крыма» / Таврический нац. ун-т. - Симферополь; Новый Свет, 2013. - С. 269-276.

19. Яшный Д. В. Художественные открытки Юго-Восточного Крыма (1899-1917) / Д. В. Яшный // Актуальные вопросы истории культуры и этнографии Юго-Восточного Крыма : Матер. VI Междунар. науч. конф. / Таврический нац. ун-т. - Судак - Новый Свет, 2013. - С. 176-182.

АНОТАЦІЇ

Яшний Д. В. Дорадянські видові поштівки як джерело з вивчення та відновлення культурної спадщини: на прикладі Криму (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 26.00.05 - Музеєзнавство. Пам'яткознавство. - Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК. - Київ, 2014.

Дисертація є першим комплексним дослідженням, що виводить на загальнонауковий рівень проблему використання групи зображальних документів - дорадянських видових поштівок як джерела пам'яткознавчих досліджень. На підставі значного корпусу джерел, теоретичних розробок суміжних наукових напрямів визначені основні можливості використання репрезентованих на поштівках образів об'єктів у справі охорони та відновлення пам'яток Криму. Визначені візуальні трансформації притаманні кожній з видових груп об'єктів культурної спадщини.

Актуальність теми обумовлена відсутністю комплексних досліджень із формування джерелознавчої бази історичного пам'яткознавства та потребою наукової розробки комплексу зображальних документів.

У трьох розділах дисертації розглянуто історіографію питання; вивчено та класифіковано джерельну базу; репрезентовано існуючі та розроблено нові методологічні прийоми. Узагальнені та репрезентовані на прикладі окремих пам'яток можливості прочитання візуального образу як самостійного інструменту пізнання.

Ключові слова: Крим, культурна спадщина, видова поштівка, зображальний документ, візуальний образ.

Яшный Д. В. Досоветские видовые открытки как источник по изучению и восстановлению культурного наследия: на примере Крыма (конец ХIХ - начало ХХ вв.). - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 26.00.05 - Музееведение. Памятниковедение. - Центр памятниковедения НАН Украины и УООПИК. - Киев, 2014.

Диссертация является первым комплексным исследованием, которое выводит на общенаучный уровень проблему использования группы изобразительных документов - видовых досоветских открыток как источника памятниковедческих исследований. На основе значительного корпуса источников, теоретических разработок смежных научных направлений определены основные возможности использования представленных на открытках образов объектов в деле охраны и восстановления памятников Крыма, определены визуальные трансформации, характерные каждой из групп объектов культурного наследия.

Актуальность темы обусловлена отсутствием комплексных исследований по формированию источниковедческой базы исторического памятниковедения и потребностью научной разработки комплекса изобразительных документов.

В трех разделах диссертации проанализирована историография вопроса, охватывающая комплекс отечественных и зарубежных исследований от середины XIX - до начала XXI вв. Изучена и классифицирована источниковая база, включающая в себя оригинальные видовые открытки, каталоги и современные переиздания досоветских видов Крыма. Представлены существующие и разработаны новые методологические приемы внешней и внутренней критики, визуальных образов презентованных на почтовых бланках. Весь комплекс почтовых карточек систематизирован исходя из современного состояния памятников (утраченные или сохраненные), их видовой принадлежности (памятники археологии, архитектуры и градостроительства, монументального и садово-паркового искусства, науки и техники, движимые объекты культурного наследия), времени появления объекта культурного наследия относительно «золотого века открытки».

Обобщены и презентованы на примере отдельных памятников возможности прочтения визуального образа как самостоятельного инструмента исследований культурного наследия.

Ключевые слова: Крым, культурное наследие, видовая открытка, изобразительный документ, визуальный образ.

Yashny D.V. Pre-Soviet species postcards as a source for the study and recovery cultural heritage: the case of Crimea (late XIX - early XX centuries.). - Manuscript.

The dissertation for Ph. D. degree in historical sciences, specialty 26.00.05 - Museology. Monument studies. - Center monument studies NAS of Ukraine and Ukrainian Society for the Protection of Monuments of History and Culture. - Kyiv, 2014.

The dissertation is the first comprehensive study guides on the level of general scientific problem using a group of graphic materials - species as source of pre-Soviet postcards pamyatnikovedcheskih research. Based on the a significant body of sources, theoretical developments related scientific areas identified key opportunities presented by the use of postcards images of objects in the protection and restoration of the Crimea, defined visual transformation characteristic of each group of objects of cultural heritage. Relevance of the topic due to the lack of comprehensive studies on the formation of the source base of the historical monument studies and the need for research to develop a set of graphic materials. In the three sections of the thesis analyzed the historiography of the issue, involving complex national and international research on the middle XIX - to the beginning of XXI century. Studied and classified by source base, which includes the original species postcards, catalogs and modern reissues of pre-Soviet Crimea species. Presents the existing and develop new methodological techniques of internal and external criticism, visual images presented on postal stationery. The whole complex postcards systematized on the basis of the current state of the monuments (lost or saved), their species (archaeological, architectural and urban planning, monumental and landscape art, science and technology, moveable objects of cultural heritage), the time of appearance of the object with respect to cultural heritage "Golden Age cards". Compiled and presented on the example of the possibility of reading individual monuments visual image as an independent research tool of cultural heritage.

Keywords: Crimea, cultural heritage, species postcard, iconic document, visual identity.

Размещено на Allbest.ru