Луція Харевічова - видатна дослідниця Львова, працівниця Університету Яна Казимира, кустош Історичного музею міста Львова, член правління Польського історичного товариства, секретар редакції “Історичного Квартальника” (“Kwartalnika Historycznego”), жила і працювала у міжвоєнному Львові, була автором понад ста наукових праць з історії та культури міст, зокрема з історії Львова¹. Детальніше про життя й діяльність Л. Харевічової див.: Suchmiel J. Lucja Charewiczowa (1897-1943). Zycie i dzielo / J. Suchmiel. - Czestochowa, 2001; FriedbergM. Lucja Charewiczowa (1897-1943) / М. Friedberg // Kwartalnik Historyczny. - 1939-1945. - R. 63 (wyd. 1946). - Z. 3-4. - S. 436-220; Winnicka H. Charewiczowa Lucja / H. Winnicka // Slownik historykow polskich, koncepcja i opracowanie redakcyjne M. Prosinska-Jackl. - Warszawa, 1994. - S. 2; KusiakA. Lucja Cherwiczowa - inicjatorka badan nad przeszlosciy kobiet polskich / A. Kusiak // Kobieta i kultura: kobiety wsrod tworcow kultury intelektualnej i artystycznej w dobie rozbiorow i w niepodleglym panstwie polskim: zbior studiow / [pod red. A. Zarnowskiej i A. Szwarca]. - Warszawa, 1996. - 99-103; Modurowicz-UrbanskaH. Lucja Charewiczowaj jej Lwow / H. Modurowicz-Urbanska // Krakow-Malopolska w Europie Srodka. Studia ku czci profesora Jana Maleckiego w siedemdziesiyty rocznice urodzin / [pod red. K. Bronskiego, J. Purchli, J. Szpaka]. - Krakow, 1996. - S. 189-193; Гуль О. Життєвий шлях та професійна діяльність Луції Харевічової / О. Гуль // Pamietnik VIII Ogolnopolskiego Zjazdu Studentow Archiwistyki (Archiwista w swiecie zrodel historycznych) / [pod red. J. Losowskiego]. - Lublin, 2007. - S. 203-209; Гуль О. Луція Харевічова як історик Львова / О. Гуль // Польща та поляки в дослідженнях молодих вчених: зб. праць Третьої міжнародної міжвузівської науково-практичної конференції молодих вчених / [уклад.: А. Івашко, Я. Єндрисяк, Н. Крилова, Т Наумова]. - Маріуполь, 2008. - С. 155-163; Гуль О. Луція Харевічова і Ян Птасьнік: взаємини учня і вчителя / О. Гуль // Історія та історики у Львівському університеті: традиції та сучасність (до 75-ліття створення історичного факультету) / [ред.Л. Зашкільняк, П. Сєрженга]. - Львів, 2015. - С. 265-274; Gul O. Lucja Charewiczowa i jej wniosek w nauke historyczny miedzywojennego Lwowa / O. Gul // Znani i nieznani miedzywojennego Lwowa. - Kielce, 2016. - S. 25-35; Malczewska-Pawelec D. Lucja Charewiczowa (1897-1943) / D. Malczewska-Pawelec // Zlota ksiega historiografii lwowskiej XIX i XX wieku / ^od red. nauk.: J. Maternickiego, P. Sierzega, L. Zaszkilniaka]. - Rzeszow, 2014. - T. 2. - S. 517-535.

Народилася Марія Луція Генрика зі Стшелєцьких 12 серпня 1897 р. в містечку Цєшанів (Cieszanow) у родині Яна Стшелєцького і Цезарії з МікуловськихЦентральний державний історичний архів України, м. Львів (далі - ЦДІАЛ України). - Ф. 710. - Оп. 1. - Спр. 1 (Свідоцтва про освіту Стшелєцької Луції). - Арк. 1; Ф. 55. - Оп. 1 - Спр. 255. - Арк. 1. . Батько Ян Стшелєцький був адвокатом, працював секретарем повітової радиЦДІАЛ України. - Ф. 710. - Оп. 1. - Спр. 19. - С. 10. . Мати походила з давньої польської родини, її батько Тит Мікуловський брав участь у повстанні 1931 р., згодом емігрував до Франції, де створив сім'ю з Целестиною де Темпле (de la Temple). Сім'я перебувала під сильним впливом зв'язків із Францією, завдяки цьому Луція з дитинства вільно володіла романськими мовами, зокрема, французькою та латиноюSuchmiel J. Tucja Charewiczowa (1897-1943)... - S. 15. У 1911 р. отримала річне свідоцтво про закінчення 3 класу Загальної п'ятикласної жіночої школи ім. Св. Ядвіги в Ярославі (ЦДІАЛ України. - Ф. 710. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 2); Річне свідоцтво 4 класу (1912 р.) - у Вищій приватній гімназії ім. Святої Схоластики в Перемишлі (Там само. - Арк. 3); протягом 1913-1917 рр. річні іспити здавала у Вищій гімназії в Ярославі (Там само. - Арк. 5-9). .

Батьки подбали, аби забезпечити доньку відповідною освітою. У своїй біографії вона зазначала, що через проблеми зі здоров'ям спершу здобувала освіту вдома, складаючи щорічні іспити в різних школах і гімназіях Ярослава⁵. У 1917-1918 рр. була зарахована до приватної жіночої гімназії з правом публічності ім. Софії Стшалковської у Львові, в якій 10 червня 1918 р. здобула свідоцтво зрілостіЦДІАЛ України. - Ф. 710. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 12. , тобто атестат про середню освіту.

У 1918/1919 навчальному році Л. Харевічова розпочала навчання в Університеті Яна Казимира на філософському факультетіТам само. - Арк. 13. , де записалася на заняття при семінарах відомих істориків - професорів Францішка Буяка (соціально-економічна історія) Там само. - Арк. 42; Hoszowski S. Kronika seminarium Historii spolecznej i gospodarczej Uniwersytetu Jana Kazimierza (za pierwsze 10 lat istnienia 1921-1931) / S. Hoszowksi // Studia z Historii spolecznej i gospodarczej poswi^cone prof. F. Bujakowi. - Lwow, 1931. - S. 56; Budzynski Z. Szkola historii gospodarczej Franciszka Bujaka na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie / Z. Budzynski // Wielokulturowe srodowisko historyczne Lwowa w XIX-XX w. - Rzeszow, 2004. - T. 2 / ^od red. Jerzego Maternickiego i Leonida Zaszkilniaka]. - S. 320. і Яна Птасьніка (історія середньовічної культури та історія міст) ЦДІАЛ України. - Ф. 710. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 32, 34. . Обоє професорів мали неабиякий вплив на формування наукових зацікавлень Луції Хареві - чової, власне з ними, особливо з проф.Я. Птасьніком, вона активно співпрацювала в наступні роки. Збережені свідоцтва про її участь у семінарі історії середніх віків підтверджують, що професор високо оцінював її знання та дослідницький хистТам само. - Арк. 21, 22, 23, 25, 26, 28, 30, 36, 40. .Л. Харевічова була учасницею семінару в студентські часи, а згодом протягом багатьох років працювала в ньому на посаді асистента. Це був час, коли професор Птасьнік, прибувши до Львова і розпочавши роботу в університеті, зайнявся впорядкуванням діяльності Кафедри загальної історії середніх віків та Закладу допоміжних історичних дисциплін, які й формували його семінар. До роботи на цих кафедрах він залучав молодих дослідників, найчастіше своїх учнів, наукові починання яких усіляко підтримував¹¹. Завдяки його рекомендації Л. Харевічову, тоді ще студентку, прийняли на посаду асистента, спершу молодшого (1921-1924) ¹², а незабаром після отримання докторського ступеня - старшого (1924-1930) ¹³.

До її обов'язків як молодшого асистента належало впорядкування й інвентаризація колекції печаток, що були на балансі Закладу допоміжних історичних дисциплін, а також впорядкування бібліотеки Кафедри загальної історії середніх віків¹⁴. Після отримання докторського ступеня в 1924 р. її перевели на посаду старшого асистента¹⁵ й доручили викладання практичних занять з допоміжних історичних дисциплін, а також лекційного курсу “Вступ до історичних дисциплін" (“Wiadomosci wst^pne do nauk historycznych”) ¹⁶, окрім того, часто замість проф. Птасьніка викладала курс “Міста і міщанство в середньовіччі" (“Miasta i miesz - czanstwo w wiekach srednich”). Станіслав Гіза, тогочасний студент Львівського університету, згадував, що Луція Харевічова вела надзвичайно важкі заняття з допоміжних історичних дисциплін, найважчою з яких була палеографія. Викладачка була надзвичайно вимогливою, тому студенти неохоче записувалися на її курс¹⁷.

У 1924 р. Луція Харевічова отримала ступінь доктора філософії¹⁸. Докторську дисертацію “Handel Lwowa w XV wieku" підготувала під керівництвом проф. Яна Птасьніка. Праця, написана на основі ґрунтовно опрацьованого джерельного матеріалу, отримала позитивні відгуки в науковому середовищі Львова і наступного року була опублікована монографією¹⁹. У 1925/26 навчальному році протягом 10 місяців вона перебувала на науковому стажуванні у Франції. У Парижі в Інституті урбаністики Сорбоннського університету відвідувала лекції та семінари професора Марцеля Пое - відомого історика, засновника історичної урбіністики²⁰. Стажування за кордоном було нагородою за наукові здобутки молодої дослідниці. Лише одиницям таке вдавалося відбути. Зазначимо, що на той час вона вже була автором двох статей, однієї монографії, а також трьох рецензій.

Першу статтю ““Handel Lwowa z Moldawiq i Multanami w wiekach srednich”²¹, опубліковану в 1924 р., вона написала внаслідок наукової роботи в семінарі проф. Яна Птасьніка й зробила частиною докторської дисертації. У розвідці “Ogranicze - Лаврецький Р. Історична медієвістика на гуманітарному факультеті Львівського університету

в 1918-1939 роках: дискандидата історичних наук: спец.: 07. 00. 06. “Історіографія,

джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни” / Роман Вікторович Лаврецький. - Львів, 2000. - С. 452. Державний архів Львівської області (далі - ДАЛО). - Ф. 26 (Львівський Університет). - Оп. 5. - Спр. 1980. - Арк. 2. ДАЛО. - Ф. 26. - Оп. 5. - Спр. 1980. - Арк. 31. Там само. - Арк. 2. ТТДТАЛ України. - Ф. 710. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 49; ДАЛО. - Ф. 26. - Оп. 5. - Спр. 1980. - Арк. 14, 15. ДАЛО. - Ф. 26. - Оп. 5. - Спр. 1980. - Арк. 31. Giza S. Na ekranie zycia. Wspomnienia z lat 1908-1939 / S. Giza. - Warszawa, 1972. - C. 61. ЦДІАЛ України. - Ф. 710. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 99-101. Charewiczowa L. Handel sredniowiecznego Lwowa / L. Charewiczowa. - Lwow, 1925. ЦДІАЛ України. - Ф. 710. - Оп. 1. - Spr. 2, s. 17, 18, 19. Charewiczowa L. Handel Lwowa z Moldawiq i Multanami w wiekach srednich. Ust^p z wi^kszej pracy o handlu Lwowa w wiekach srednich / L. Charewiczowa // Kwartalnik Historyczny. - 1924. - R. 38. - S. 37-67. nia gospodarcze nacji schismatyckich i Zydow we Lwowie”²² авторка проаналізувала становище й значення у Львові трьох релігійно-етнічних груп - євреїв, вірмен і українців - та охарактеризувала участь їхніх представників у сфері торгівлі та економіки міста. У 1925 р. текст дисертації видано окремою монографією під назвою “Handel sredniowiecznego Lwowa”²³. У ній дослідниця звернула увагу на проблему становлення Львова як великого торговельного центру на шляху між Чорним і Балтійським морями. Цікавим є відображення поділу львівської торгівлі між представниками різних етнічно-релігійних груп. Науковий дебют Л. Хареві - чової був дуже успішним не лише в Польщі, а й за кордоном. На працю написано п'ять оглядів, три з яких були опубліковані в іншомовних виданнях²⁴. Зазначимо, що за час навчання в Університеті Яна Казимира вона була також учасницею семінару професора Ф. Буяка, де ґрунтовно ознайомилася з методологією його школи соціально-економічної історії. Цій проблематиці присвятила монографії: “Lwowskie organizacje zawodowe za czasow Polski Przedrozbiorowej” (1929) та “Klqski zaraz w dawnym Lwowie” (1930) ²⁵. Остання праця написана в межах однієї з планових тем дослідницької групи проф. Буяка - історії стихійних лих²⁶.

Під час перебування у Франції вона мала змогу ознайомитися з опрацюваннями західноєвропейської наукової літератури, на їхньому ґрунті підготувала декілька статей про французьку історіографію²⁷. На основі французької методології зробила аналогічні дослідження з історіографії польських міст²⁸.

Окрім інтенсивної викладацької та наукової праці, Л. Харевічова брала активну участь у діяльності наукових установ Львова. З 1924 р. була членом правління Польського історичного товариства (Polskie Towarzystwo Historyczne - далі РТН) і представником локального Львівського відділення цієї організації. Дослідниця приєдналася до діяльності Товариства, коли інституція відроджувалася після війниCharewiczowa і. Ograniczenia gospodarcze nacyj schizmatyckich i Zydow we Lwowie XV i XVI wieku / L. Charewiczowa // Kwartalnik Historyczny. - 1925. - R. 39. - S. 193-227. Charewiczowa і. Handel sredniowiecznego Lwowa / L. Charewiczowa. - Lwow, 1925. Malczewska-Pawelec D. Lucja Charewiczowa (1897-1943). - S. 520-521. Charewiczowa і. Lwowskie organizacje zawodowe za czasow Polski Przedrozbiorowej / L. Charewiczowa. - Lwow, 1929; і. Charewiczowa. Kl^ski zaraz w dawnym Lwowie / L. Charewiczowa // Biblioteka Lwowska. - Lwow, 1930. - T. 27. Franaszek P. Bujakowska koncepcja badania dziejow gospodarczych ziem polskich. “Badania z Dziejow Spolecznych i Gospodarczych" i Informator statystyczny do dziejow spoleczno - gospodarczych Galicji / P Franaszek // Celem nauki jest czlowiek... Studia z historii spol^cznej i gospodarczej ofiarowane Helenie Modurowicz-Urbanskiej / [red. Piotr Franaszek]. - Krakow, 2000. - S. 37-46. Charewiczowa і. Najwazniejsza literatura do historii miast sredniowiecznej Francji / L. Charewiczowa // Kwartalnik Historyczny. - 1927. - R. 41. - S. 124-133; Ejusdem. Warunki rozwoju nauki historii we Francji wspolczesnej / L. Charewiczowa // Minerwa Polska. - 1927. - R. 1. - N 3. - S. 255-266. Ejusdem. Dzieje miast w polskiej literaturze historycznej / L. Charewiczowa // Samorzqd Miejski. - 1928. - Z. 7. - S. 263-274; Ejusdem. Przeglqd nowszych monografii miast polskich / L. Charewiczowa // Kwartalnik Historyczny. - 1928. - R. 42. - S. 391-403; Ejusdem. Stan badan nad dziejami miast polskich / L. Charewiczowa // Przeglqd Historyczny. - 1928. - Seria 3. - T. 7, z. 1. - S. 139-152; Ejusdem. Dziesi^ciolecie badan nad dziejami miasta Lwowa / L. Charewiczowa // Kwartalnik Historyczny. - 1929. - R. 43. - S. 115-136. Modelski T. E. Towarzystwo Historyczne (1914-1924) / T. E. Modelski // Kwartalnik Historyczny. - 1937. - R. 51. - S. 53; Лазурко Л. Проблеми становлення польської історичної науки міжвоєнного

періоду на сторінках “Історичного Квартальника” / Л. Лазурко // Wielokulturowe srodowisko historyczne Lwowaw XIX i XX wieku. - Lwow; Rzeszow, 2006. - T. 4 / [red. L. Zaszkilniak i J. Maternicki]. - S. 397. .

Успішні зміни в роботі РТН відбулися після призначення в 1923 р. нового складу керівництва: Станіслава Закшевського (голови), Францішека Буяка (заступника голови) і Яна Птасьніка (редактора друкованого органу цього товариства “Квар - тальника Історичного”) Ejusdem. Towarzystwo Historyczne (1914-1924) / T. E. Modelski // Kwartalnik Historyczny. - 1937. - R. 51. - S. 73. . Ймовірно, на прохання свого професора у 1924 р. вона стала секретарем редакції цього часопису, була на посаді до 1939 р. Tyszkowski K. Polskie Towarzystwo Historyczne 1925-1936 / K. Tyszkowski // Kwartalnik Historyczny. - 1937. - R. 51. - S. 125. Як згадував Мар'ян Тировіч: “саме Харевічова була правою рукою всіх редакторів і надзвичайно відповідально ставилася до своїх обов'язків”Tyrowicz M. Lwowski osrodek historyczny w okresie mi^dzywojennym (1918-1939). Garsc wspomnien / M. Tyrowicz // Srodowiska historyczne II Rzeczypospolitej: Haterialy konferencji naukowych w Krakowie i Lublinie 1984 i 1985 / ^od red. J. Maternickiego]. - Warszawa, 1986. - S. 321. .

Головною метою Польського наукового товариства була консолідація досліджень усіх істориків Польської держави. Цьому сприяли наукові з'їзди, які були місцем обміну ідеями та науковими пропозиціями, відбувалися кожні п'ять роківЛазурко Л. Проблеми становлення польської історичної науки міжвоєнного періоду... - S. 398-400. . Луція Харевічова брала участь у двох з'їздах. У 1925 р. вона представила доповідь “Praca w Polsce sredniowiecznej", у якій підкреслила необхідність різновекторних досліджень з історії соціально-економічних відносинCharewiczowa і. Praca w Polsce sredniowiecznej Polsce / L. Charewiczowa // Pami^tnik IV Powszechnego Zjazdu Historykow Polskich w Poznaniu 6-8 grudnia 1925. Referaty. - Lwow, 1925. . У 1930 р. під час виступу на варшавському з'їзді запропонувала змінити традиційну методологію досліджень, а для цього застосовувати інтердисциплінарні підходи до вивчення історії містEjusdem. Znaczenie badan nad planami miast dla ich historii / L. Charewiczowa // Pami^tnik V Powszechnego Zjazdu Historykow Polskich w Warszawie 28 listopada do 4 grudnia 1930 r. - Lwow, 1930. - T. 1: Referaty. . Окрім того, вона представляла Польщу на VII Міжнародному конгресі гуманітарних наук у Варшаві (1933), де виголосила реферат з надзвичайно новаторської на той час проблематики - історії жінокKusiakA. Lucja Cherwiczowa - inicjatorka badan nad przeszlosciq kobiet polskich / A. Kusiak // Kobieta i kultura: kobiety wsrod tworcow kultury intelektualnej... - S. 99; Malczewska-Pawelec D. Lucja Charewiczowa (1897-1943). - S. 521. .

У 1931 р. залишила роботу в Університеті Яна КазимираЦДІАЛ України. - Ф. 55. - Оп. 1. - Спр. 255. - Арк. 4. і була прийнята на посаду кустоша в Історичному музеї міста Львова. Зауважимо, що це було прецедентом, адже протягом майже 100-річної історії львівських музеїв адміністративний персонал (директор, заступник директора, кустоші) формувався виключно з чоловіківПерелигіна О. Луція Харевичова - кустош Історичного музею міста Львова / О. Перелигіна // Музеї Львова: історія, колекції, люди: матеріали науково-практичної конференції (Львівський історичний музей 25-26 жовтня 2012 р.). - Львів, 2013. - С. 95. . У тодішній львівській пресі писали, що “Луція Харевічова була першою жінкою, що виграла конкурс на цю посаду”ЦДІАЛ України. - Ф. 710. - Оп. 1. - Спр. 7. - Арк. 7; Lucja Charewiczowa zawdzi^cza zdobycie tego stanowiska nadanego kobiecie po raz pierwszy, swej pracy naukowej // Ilustrowanego Kuryera Codziennego. - 1932. - Nr 315. - 13 listopada; Dodatek niedzielny. - 1932. - Nr 44. . До обов'язків кустоша належало: охорона музейних колекцій, проведення впорядкування та каталогізації колекцій, організація тематичних виставок, проведення екскурсій, надання консультації для представників органів влади, дослідників і журналістів, а також проведення наукових дослідженьПерелигіна О. Луція Харевичова - кустош Історичного музею міста Львова... - С. 94. . Очевидно, під час відбору кандидатів на цю посаду врахували її наукові досягнення (на той час вона була автором 33 наукових публікацій з історії Львова) й позитивні рекомендації відомих істориків: Станіслава Закшевського, Францішека Буяка та Костянтина ХилінськогоЦДІАЛ України. - Ф. 55. - Оп. 1. - Спр. 255. - Арк. 5-6. .

Луції Харевічовій вдалося досягти значних успіхів у сфері музейництва.16 червня 1931 р. її призначено зберігачем фондівТам само. - Арк. 40; Ф. 55. - Оп. 1. - Спр. 255. - Арк. 4; Wielka encyklopedia powszechna. PWN. - Warszawa, 1963. - T. 2. - S. 387. , а 14 лютого 1936 р. переведено на державну службуЦДІАЛ України. - Ф. 710. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 86. . Від 15 лютого 1940 р. їй довірено виконувати обов'язки заступника директора музеюТам само. - Арк. 111, 112. . Із звітів Л. Харевічової як кустоша можна дізнатися, що вона була одним з найактивніших співробітників музею. Займалася впорядкуванням підручної бібліотеки музеюЦДІАЛ України. - Ф. 55. - Оп. 1. - Спр. 41. - Арк. 1. , а також керувала роботами з реконструкції третього поверху (пл. Ринок,

4). У приміщенні п'яти залів, розташованих на цьому поверсі, згодом розміщено нові відділи музею - театральний (“Teatr lwowski”) та відділ пам'яток польсько-української війни (“Obrona Lwowa 1918-1919”) BiedrzyckaA. Kalendarium Lwowa 1918-1939 / A. Biedrzycka. - Krakow, 2012. - S. 936. . У цій роботі Л. Харевічовій допомагав один охоронець і один працівникЦДІАЛ України. - Ф. 55. - Оп. 1. - Спр. 41. - Арк. 1. . Багато часу приділяла вона проведенню архівних пошуків, а також наданню інформації особам, зацікавленим історією Львова. У звіті за 1938-1939 рр. вона вказувала, що: “Давала інтерв'ю для радіо, у якому цікавилися історією відомих жінок Львова, туристичному часопису надавала інформацію про минуле Львова, п. Збєжховському і Брейту - про драматичні події в історії міста для їхнього використання при підготовці своїх п'єс, п. Казімєжу Ханеру - про театр Скарбка, п. Холендровій - про пам'ятник Я. Собеського, п. Левастаму - про історію кравецького цеху у Львові”Там само. - Спр. 40. - Арк. 1. .

Як бачимо, діяльність у музеї вона тісно пов'язувала з науковою роботою. Проблематика її опрацювань і надалі стосувалася історії Львова, але тепер більше зацікавлення вона виявляла до мікроісторичного прочитання певних подій чи дослідження історії виникнення пам'ятників або споруд, наприклад, новаторськими на той час були праці - “Wodociqgi dawnego Lwowa”, “Cmentarze Lwowa”, “'Rynek Lwowski”, “Dawne wystawy Lwowa”. З тематичної серії про історичний музей та його колекції підготувала й опублікувала брошури - “Muzeum historyczne miasta Lwowa. Przewodnikpo zbiorach”, “WystawaobronyLwowa 1918/1919”, а також монографію “Czarna kamienica i jej mieszkancy”, в якій представлено нарис історії однієї міщанської кам'яниці та її мешканців протягом століть. Інший напрям її наукових досліджень у 1930-х рр. - історія жіночих рухів, доповіді з цієї проблематики вона виголошувала на конференціях і наукових зібранняхSlowo Polskie. - 1925. - 3 pazdziernika; Ilustrowany Kurier Codzienny. - 1932 r. - Nr 315. - 13 listopada; Dodatek niedzielny. - Nr 44. . Також опублікувала кілька статей і монографійCharewiczowa L. Stanowisko kobiet w popularyzatorskiej i naukowej pracy historycznej / L. Charewiczowa // Kwartalnik Historyczny. - 1933. - R. 47, t. 2. - S. 1-26; Ejusdem. Reportaz z dziejow kobiecych odleglej przesziosci / L. Charewiczowa // Kobieta Wspolczesna. - 1933. - R. 7, nr. 35. - S. 677-678; Ejusdem. Dawna mieszczanka polska / L. Charewiczowa // Kurjer Literacko - Naukowy. - 1933. - R. 10, nr 27; Ilustrowany Kurier Codzienny. - 1933. - Nr 182. - 3 lipoa; Dodatek niedzielny. - Nr 27; Ejusdem. Z przesziosci Lwowianek / L. Charewiczowa. - Warszawa, 1935; Ejusdem. Mieszczka lwowska XVI wieku Zofja Hanlowa / L. Charewiczowa // Ziemia Czerwienska. - 1935. - Z. 1. - S. 26-56; Ejusdem. Kobieta w dawnej Polsce / L. Charewiczowa. - Lwow, 1938. . У 1938 р.Л. Харевічова видала останню роботу - “Histo - riografia i milosnictwo Lwowa”. Досі це єдина робота, що охоплює характеристику всіх авторів, які писали про Львів, а також короткий аналіз їхніх опрацюваньEjusdem. Historiografia i milosnictwo Lwowa z 52 ilustracjami w tekscie / L. Charewiczowa // Biblioteka Lwowska. - Lwow, 1938. - T. 37. .

харевічова дослідниця історія львів

Луція Харевічова, окрім іншого, виконувала обов'язки секретаря Товариства замилувальників минулим Львова (Towarzystwo Miiosnikow Przesziosci Lwowa). З цією організацією співпрацювала як автор, а також як співредактор наукової серії “Studia lwowskie”Ejusdem. Towarzystwo Miiosnikow Przesziosci Lwowa. Z powodu dwudziestopi^ciolecia istnienia (1906-1931). Z widokiem starego Lwowa / L. Charewiczowa // Biblioteka Lwowska. - Lwow, 1932. - T. 31-32. - S. IX-XVI; Ejusdem. Lwow w odnowie 1766-1769 / L. Charewiczowa // Biblioteka Lwowska. - Lwow, 1932. - T. 31-32. - S. 109-140. . Протягом років була представником цього Товариства, членом Комітету виставки вірменських пам'ятків (Komitet Wystawy Zabytkow Ormianskich). До складу Комітету, керівником якого був Кароль Бадецький, окрім Л. Харевічової, входили А. Чоловський, М. Ґембарович, Т Маньковський та Р Менкіцький. Результатом діяльності Комітету було видання путівника “ Wystawa zabytkow ormianskich we Lwowie”, співредактором якого вона булаBiedrzycka A. Kalendarium Lwowa 1918-1939. - S. 599; Wystawa zabytkow ormianskich we Lwowie. Przewodnik / [oprac. A. Czolowski przy wspoludziale L. Charewiczowej i in.]. - Lwow, 1932. . Окрім того, брала активну участь у діяльності Товариства будівництва пластичної панорами давнього Львова Януша ВітвіцькогоBiedrzycka A. Kalendarium Lwowa 1918-1939. - S. 807. , зокрема надавала автору наукові консультації щодо соціотопографічних особливостей ЛьвоваIbidem. - S. 839. .

В Університеті Яна Казимира доктор Л. Харевічова працювала, читаючи лекційний курс “Вступ до історичних наук”ДАЛО. - Ф. 26. - Оп. 5. - Спр. 1980. - Арк. 75, 76, 139. .13 жовтня 1936 р. подала заяву про надання їй дозволу на габілітацію в галузі історії міст на основі загальних наукових досягнень. Незабаром призначено комісію у складі професорів Ф. Буяка, К. Хилін - ського, С. Лемпіцького, Т Е. Модельського й А. Шельонґовського під керівництвом заступника декана К. КолбушевськогоТам само. - Арк. 117. . Комісія вибрала дві роботи з її доробку як габілітаційні праці: “Czarna kamienica i jej mieszkancy” та “Lwowskie organizacje zawodowe za czasow Polski przedrozbiorowej". Тема габілітаційної лекції - “Чинники розвитку міст”“Miasta starozytnosci i sredniowiecza”, “Miasta w Polsce na tle porownawczym”, “Procesy urbanizacyjne doby nowozytnej i nowoczesnej" // ДАЛО. - Ф. 26. - Оп. 5. - Спр. 1980. - Арк. 136. . Під час захисту рада гуманітарного факультету, зважаючи на те, що Л. Харевічова була добре знаною у наукових колах і не тільки (на той час була автором понад 80 робіт), звільнила її від публічного представлення своєї доповідіТам само. - Арк. 132. .21 січня 1937 р. Харевічова отримала ступінь габілітованого доктораТам само. - Арк. 121. . Після затвердження цього рішення міністром вона почала читати монографічні лекції “Міста в стародавні часи і в період середньовіччя”, “Міста в Польщі: порівняльна характеристика” й “Урбанізаційні процеси в новий та новітній час”Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Program [Spis] wykladow na rok akademicki 1937/38. - Lwow, 1937. - S. 51; 1938/39. - Lwow, 1938. - S. 52; 1939/40. - Lwow, 1939. - S. 48. .

Друга світова війна перервала подальші життєві плани Л. Харевічової. Влітку 1940 р. вона емігрувала з міста. Залишатися тут було небезпечно, адже її чоловік Здіслав Харевич, який був капітаном польської армії і до війни працював судовим офіцером, змушений був покинути Польщу дещо раніше. Після короткотривалого перебування у Кракові в проф. М. Фрідберга вона переїхала до Варшави, де жила у двоюрідного брата Тадеуша МікуловськогоSuchmiel J. Lucja Charewiczowa (1897-1943)... - S. 113. . Там вона вчителювала в гімназії ім. Клементини Гоффманової, а також долучилася до роботи Таємного варшавського університету та Бібліотеки Замойських. У липні 1943 р. була заарештована гестапо й ув'язнена в Павяку, звідки перевезена до концтабору Освєнцім, де померла 30 грудня цього рокуFridberg M. Nekrologi historykow. L. Charewiczowa / M. Fridberg // Kwartalnik Historyczny. - 1946. - R. 53. - S. 436-440. .

Так трагічно відійшла з життя відома дослідниця та популяризаторка історії Львова. Вона не була типовим кабінетним істориком, адже нарівні з наукою займалася громадською діяльністю, мала визнання й пошанування в наукових колах. Ще за життя була нагороджена відзнакою Польської академії літератури у Варшаві - Срібним лавром (1935) ЦДІАЛ України. - Ф. 710. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 102. , а 11 жовтня 1938 р. Президент Польської республіки нагородив Л. Харевічову Золотим хрестом за заслуги, вперше цю нагороду вручено за досягнення в громадській та науковій діяльностіТам само. - Арк. 106. .

Підсумовуючи, зазначимо, що життя Л. Харевічової може бути прикладом, як у міжвоєнний період жінки виборювали право вести наукову діяльність, а також функціонувати в структурах вищих навчальних закладів. Вона належала до того першого покоління жінок, які отримали право на здобуття вищої освіти та кар'єри в освітніх структурах як у шкільництві, так і в вищих навчальних закладах. Завдяки високому рівню домашньої освіти вона розпочала навчання на філософському факультеті Університету Яна Казимира у Львові. Після його закінчення отримала ступінь доктора філософії в галузі історії. Після цього використала іншу можливість, що перед нею постала - здобула ступінь доцента. її публікації з історії міст, зокрема Львова, отримали визнання в середовищі тогочасних істориків. Маріан Фрідберг у посмертному некролозі (1946) в “Квартальнику Історичному”, оцінюючи її наукові досягнення, писав: “за свою роботу, особливо в галузі історії міст, вона зайняла серед наших дослідників важливе місце, а серед істориків-урбаністів її покоління, мабуть, перше”Fridberg M. Nekrologihistorykow. L. Charewiczowa / M. Fridberg // Kwartalnik Historyczny. 1946. - R. 53. - S. 436-440. .

Размещено на Allbest.ru